Мета: навчання учнями прийомів сучасних методик психотехніки, за допомогою яких відкривається можливість вийти на новий рівень саморегуляції; розвивати вміння організувати самоосвітню діяльність.
Завдання:
• Формування позитивної «Я-концепції»;
• Розвиток самопізнання;
• Розвиток навичок подолання негативних емоційних станів;
• Налаштування на позитивне написання олімпіади.
Хід проведення
Повідомлення «Що відбуватиметься на занятті?» (3 хв.)
Мета: ознайомити учасників з основними питаннями заняття та його завданнями.
Ведучий стисло розповідає про зміст тренінгового заняття, зазначає, чому сьогодні необхідно говорити про навички саморегуляції.
2. «Здрастуй, я радий тебе бачити» (10 хв.)
Учасники тренінгу по черзі звертаються один до одного, закінчуючи вислів «Здрастуй, я радий тебе бачити…». Треба сказати щось гарне, приємне, від щирого серця, відверто.
3. Вправа „Знайомство”
За три хвилини спілкування дізнайтеся один про одного. Презентуйте свого співрозмовника, використовуючи ту інформацію, про яку дізналися під час спілкування.
Обговорення.
4. Правила роботи в групі. (3 хв.)
• Будьте відкритими для нових вражень і нового досвіду: аналізуйте власні почуття, думки, ставлення до того, що відбувається на занятті.
• Будьте доброзичливими і щирими, ставтесь уважно до того, що відбувається в колі, але немає потреби кривити душею, говорячи про те, з чим ви не згодні.
• Ви маєте власну думку, вона цінна для нас, висловлюйте її в коректній формі, говоріть від власного імені, оскільки інші можуть мати протилежні погляди.
• Ми, учасники і ведучі, спільно відповідаємо за те, що відбувається на занятті.
Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила роботи?
5. Вправа „Очікування”
Учасники тренінгу по колу продовжують вислови «Сьогодні я відчуваю…», «Від тренінгу я очікую …».
6. Вправа «Малюнок по колу»
Кожен учасник отримує папір і засоби для малювання. На малювання відводитися 15 сек. Після сигналу тренера кожен передає малюнок сусіду зліва. Після того, як учасник отримав аркуш, на якому щось намальовано, він повинен продовжити малюнок. Робота триває доти, доки аркуш кожного учасника не повернеться до нього закінченим малюнком.
7. Вправа „Олімпіада – це…”
(мозковий штурм)
Запис та обговорення асоціацій та внутрішніх почуттів, що пов’язані зі словом «олімпіада». Визначення за ступенем складності складових моментів екзамену. Складання завдань на майбутні заняття. Робота в групах по 3-4 особи.
8. Інформування.
Спостерігаючи за собою своїми вчинками, переживаннями, людина часто стикається з їх неоднозначністю, суперечливістю. Вона прагне зрозуміти, що в них істинне, а що ні. Цей пошук відбувається в процесі діалогу. Внутрішній діалог із самим собою або з іншою людиною дає можливість особистості стати на позицію дослідника, по відношенню до самого себе. Це пов’язано з тим, що в процесі діалогу у людини розвивається рефлексія. Рефлексія – процес пізнання людиною самої себе, свого внутрішнього світу, аналіз власних думок та переживань, роздумів про саму себе, усвідомлення того, як сприймають і оцінюють інші.
9. Вправа” Хто Я?”
Написати у стовпчик цифри від 1 до 20 і 20 разів дати відповідь на запитання „Хто Я?” Використовувати для опису себе характеристики, починаючи кожне речення із займенника „Я”.
Обговорення виконання вправи.
10. Гра «Пересадки»
Пропонується помінятися місцями учасникам всім тім, у кого:
• Є рідний брат;
• Сині очі;
• У кого в березні день народження;
• У кого в ухах сережки;
• Хто любить співати;
• Вміє грати на музичному інструменті.
11. Вправа „Мій дракон, мої недоліки”
У кожного з нас є свій дракон – наші недоліки, які заважають нам жити, але з якими ми примирюємось. Намалювати свого дракона і назвати його в цілому. Назвати кожну голову окремо. Придумати історію про те, як перемогти свого дракона.
12. Вправа „Сильні сторони”
Використовуючи особистісні якості, написати, чого б, завдяки цим якостям, могли б досягти у житті. Робота в групах.
Обговорення.
13. Вправа „Чарівна крамниця”
Ведучий пропонує уявити, що вони знаходяться в чарівній крамниці, де він – продавець. Кожен учасник може обміняти риси (мудрість, сміливість, чесність тощо), яких, на його думку, забагато і ними можна поділитися з іншими, або ті, яких він хоче позбутися, на риси, яких не вистачає.
Обговорення.
14. Мозковий штурм «Що таке стрес?» (10 – 15 хв.)
Учасники об’єднуються у дві групи за принципом: квіточка, метелик. Завдання: обговорити в групах та презентація на аудиторію.
15. Інформаційний блок. (10 хв.)
Стрес може бути і корисним, і руйнівним. Так, поряд зі стресорами, спільними для всіх людей, у діяльності учнів є стресчинники: відповідальність, необхідність бути спостережливим, постійно підтверджувати свою компетентність, а також тимчасова мінливість діяльності.
Щоденні заняття учнів є досить великим навантаженням на психіку, тому що постійно перед ними постають нові і складні завдання, без часу на обмірковування. Мабуть, тому майже третина учнів вважає навчання «стресовим заняттям». До 80 % учнів перебувають у досить напруженому стані. Усе це негативно впливає на їхню діяльність, призводить до апатії, депресії, песимізму, хвороб. Тому стресам варто протидіяти. Стрес можна послабити або взагалі усунути з нашого життя, змінивши своє ставлення до реальності, управляючи своїми думками. Наш розум має надзвичайну силу, яку потрібно спрямувати на ослаблення стресу, а не на його посилення. Ви відчуваєте стрес у тому випадку, коли переконали себе в цьому. Ви безпорадні тільки тоді, коли почуваєтеся безпорадним. Ви потрапляєте в ситуацію, з якої нема виходу, коли ви вирішили, що виходу нема.
Змінюючи думки, сподівання, настанови, ви вчитеся жити без стресу. Змінюючи себе, ви обов’язково відчуваєте, що змінилися люди і події, які раніше викликали у вас стрес.
Було б неправильно вважати, що навколо вас існує певне стресове середовище, що хоче занапастити вас. Стресовий стан визначається тим, як ви реагуєте і що говорите, а не тільки зовнішніми чинниками, які викликають стрес. Доречним у цьому випадку буде згадати слова відомого російського письменника Л. Толстого: «Людина розумом може і повинна позбутися того, що її турбує».
16. Релаксаційна вправа «Храм тиші» (8-10 хв.)
Вмостіться зручніше… Руки вільно покладіть перед собою… Розслабте спину… Заплющіть очі… Ви робите легкий і глибокий вдих… Спокійний і довгий видих… Без зусиль вільно і легко дихаєте… Ваші ноги торкаються підлоги… Ваші руки торкаються стільчика… Ви відчуваєте їхню опору… Підтримку… Уявіть, що ви прогулюєтесь околицею багатолюдного, великого міста… Спробуйте відчути, як ваші ноги торкаються бруківки… Ви робите крок за кроком… Зверніть увагу на перехожих… Роздивіться їхні обличчя, фігури… Вони проходять поруч стривожені, спокійні, закохані, байдужі, веселі… Довкола багато руху й шуму, людей і автомобілів, яскравих вітрин і кольорових реклам… Зупиніться… Прислухайтесь до своїх відчуттів… Тепер поверніть за ріг і прогуляйтеся тихою алеєю… Ви помічаєте великий будинок, що вирізняється своєю архітектурою, незвичністю… Ви підходите, торкаєтесь важких, різьблених дверей, на яких читаєте: «Храм тиші». Ви розумієте — це місце, де не чути звуків суєти, де ніколи не вимовлено марного слова… Ви відчиняєте прохолодні двері, входите й одразу вас огортає повна спокою тиша… Ви відчуваєте, як у цій тиші звільняєтесь від напруження… Ви відчуваєте, як звільняєтесь від емоційного навантаження… В цьому будинку ви наповнюєтесь спокоєм… Зараз вас нічого не хвилює, нічого не бентежить, ви звільняєтесь від усіх турбот… Вся ваша свідомість наповнюється спокоєм… (Пауза 1—1,5хв.) Коли ви захочете покинути будинок, штовхніть дерев’яні двері і вийдіть на вулицю. Як ви почуваєтесь тут? Насолодіться своїми відчуттями, повнотою життя. Ви пам’ятаєте дорогу, яка привела вас до храму тиші, щоб іноді повертатись сюди? Глибоко вдихніть та видихніть, розплющте очі та повертайтеся у реальність.
17. Надання рекомендацій. (5 хв.)
Ведучий. Намагайтеся уникати стресових для вас ситуацій. Спробуйте перенести увагу, візьміть собі за правило не приймати серйозних рішень, коли ви надто схвильовані. Не перебільшуйте небезпеку. Намагайтеся не «накручувати» себе домислюваннями, дофантазовуваннями. Вчіться розмежовувати справді небезпечну для вас ситуацію і ситуацію, яка є просто нелегкою. Якщо ви помилились, повелися необачно, не картайте себе за це. Краще проаналізуйте ситуацію, що склалася, і подумайте, що ви хочете змінити, як і коли. Будьте доброзичливими до оточення. Будьте терплячими. Вмійте вибачати, не допускайте, щоб роздратування переросло у важку образу, а образа — в ненависть, яка здатна знищити вас самих. Намагайтеся завжди бути зайнятими, якщо нецікавою, то принаймні необхідною справою для вас, сім’ї, учнів. Якщо у вас багато проблем, які створюють тривожний настрій — не впадайте у розпач. Беріть ваші стреси в свої сильні руки та використовуйте їх, мобілізуючи здатність для досягнення успіху.
Рекомендації:
Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різних втрат, складних ситуацій. Але треба не обмежуватися переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти.
Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів необхідно:
• Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обов’язково снідати та впродовж дня харчуватися рівномірно.
• Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, зайнятись аеробікою.
• З’їсти морозиво — там є компонент, який покращує настрій.
• З’їсти банан: в ньому є сиротин — гормон щастя.
• Постійні вправи на релаксацію знижують напруження в стресових ситуаціях.
• Необхідно слухати спокійну музику.
• Робити те, що подобається. Хобі — те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.
• Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.
• Не зловживати кавою, алкоголем.
• Носити одяг бажано синього та зеленого кольорів — вони заспокоюють.
• Зі стресом можна впоратися, треба лише мати бажання та трохи вільного часу лише для себе.
• Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях — це збереже здоров’я і сприятиме успіху.
• Справжнє фізичне та психічне здоров’я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандартам, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.
18. Емоційна гімнастика.
Мета: надати можливість змінити вид діяльності, відпочити.
Хід вправи.
походити- як … (королева, однорічна дитина, лисиця, солдат, балерина, лев, горобець);
– посидіти як… (бджола на квітці, наїздник на коні, пасажир у «Мерседесі»);
– пострибати як… (кенгуру, кінь);
здивуватися;-
насупитись як … (осіння- хмара, розсерджений вчитель);
посміхнутися як … (весняне сонце, радісна дитина, кіт на сонечку).
19. Вправа «Як краще підготуватися до олімпіади?»
Учням необхідно самостійно виробити прийоми запам’ятовування.
Раціональні прийоми запам’ятовування
Мала мнемотехніка:
1) запам’ятовування перед сном, у стані розслаблення, або після сну, відпочинку;
2) «не за один раз»: значну роль відіграє повторення (через 2—3 дні);
3) чергувати сприйняття та відтворення;
4) сенсорна (почуттєва) опора — допоміжні прийоми:
• вузлики на пам’ять,
• підкреслення,
• асоціювання із предметами;
5) зумовлювання, воно може бути:
• ситуативним (учіть у тих самих умовах),
• ритмічним (учіть в тому самому темпі),
• емоційним (під музику);
6) емоційне налаштування на роботу (продуктивність пам’яті зростає);
7) вербалізація образів (проказування, порівняння).
Велика мнемотехніка:
1) версифікація (запам’ятовування у віршах);
2) кріптографування (перекодування);
3) виділення логічних структур (що головне, у чому суть);
4) відокремлення знання від незнання;
5) естетичне (гарне) запам’ятовується краще;
6) дидактичний прийом (вивчили розділ, придумали завдання).
Правила збереження знань:
• виділіть те, що потрібно запам’ятати;
• облиште сторонні думки, зосередьтеся на тому, що треба запам’ятати;
• виділіть в об’єктах головне і другорядне, знайдіть зв’язки між об’єктами, використайте мнемотехніку;
• у складному матеріалі обов’язково виділяйте значеннєві віхи;
• враховуйте свій тип пам’яті;
• систематично повторюйте та відтворюйте матеріал, який запам’ятали;
• не змішуйте пізнавання та відтворення;
• у разі виникнення утруднень згадайте обстановку навчання, просувайтеся від окремого факту до системи або від більш загальних знань, необхідних цієї миті.
Вправа 17. «Суперучень»
Кожна група одержує завдання: скласти портрет «суперучня», який успішно пройде будь-яку олімпіаду. Зробити це треба, дотримуючись двох умов:
1) кожна якість повинна належати комусь із членів групи;
2) у кожного учасника слід запозичити хоча б одну якість.
Портрети «суперучня» обговорюються. Узагальнення: олімпіадні риси групи вивішуються на дошці.
Вправа 18. Знайди свою зірку
Мета: можливість розслабитися, набратися оптимізму й упевненості в собі. Вправа проводиться під «космічну музику».
Психолог: Сядьте вільно та заплющте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи… А тепер уявіть зоряне небо. Зорі великі та маленькі, яскраві та тьмяні. Для когось — це одна або кілька зірок, для інших — незліченна безліч яскравих крапок, які то віддаляються, то наближаються на відстань витягнутої руки. Подивіться уважно на зорі та виберіть найпрекраснішу з них. Можливо, вона схожа на вашу мрію дитинства, а можливо, вона вам нагадала про хвилини радості, щастя, удачі, натхнення?
Ще раз помилуйтеся на свою зірку та спробуйте до неї дотягнутися. Намагайтеся щосили! І ви обов’язково дістанете свою зірку. Зніміть її з неба й дбайливо покладіть перед собою, розгляньте ближче та постарайтеся запам’ятати, як вона виглядає, яке світло випромінює.
А тепер проведіть долонями по колінах униз до ступень ніг і солодко потягніться, розплющте очі, візьміть аркуш паперу, олівець і намалюйте свою зірку.
Виріжте та прикріпіть її на наше зоряне небо. І тепер зорі світитимуть вам завжди, випромінюючи добро, дружбу та підтримку. Вони поведуть вас дорогою знань і супроводжуватимуть на всіх іспитах і в житті.
Наприкінці вправи учні малюють, вирізують і приклеюють свої зірки на аркуш ватману, моделюючи зоряне небо.
19. Інформаційне повідомлення «Керівництво емоційним станом»
Не згадуйте провалів, думки про які самі собою лізуть в голову;
Пригадуйте саме успіх;
Пригадуйте відчуття впевненості в своїх силах;
Відчуття свободи, розкутості (незалежно від того, з чим це було пов’язано);
Важливо проникнутися почуттям власного везіння;
Не може бути, що вам немає що згадати.
20. Практична вправа.
Уявіть, що вам потрібно переконати вашого друга, що олімпіада – це лише олімпіада. Знайдіть слова для аргументованої критики панічних думок. Зробіть це за такою схемою:
| Моя участь в олімпіаді буде успішною |
тому що… |
| Моя участь в олімпіаді буде успішною |
навіть, якщо |
| Моя участь в олімпіаді буде успішною |
не зважаючи на… |
| Моя участь в олімпіаді буде успішною |
так, як… |
| Моя участь в олімпіаді буде успішною |
завдяки… |
| Моя участь в олімпіаді буде успішною |
так само, як і … |
| Моя участь в олімпіаді буде успішною |
спираючись на… |
| Моя участь в олімпіаді буде успішною |
бо прагну… |
| Моя участь в олімпіаді буде успішною |
разом з… |
Можливо, ці слова стануть дієвою формулою вашого оптимістичного конструктивного настрою у підготовці до олімпіади.
21. Вправа «Царівна Несміяна»
Один з гравців сідає в центрі кола, а інші намагаються розсмішити його. Цей гравець може умовно називатися «царівною Несмеяною». Виграє той, хто найдовше зміг потриматись і не засміятися. Для уникнення затягування гри бажано визначити максимальний час перебування в ролі «Несмеяни».
22. Інтелектуальна гра «Як поводитися впевнено?»
Учасники об’єднуються в 3 групи і визначають кроки до впевненості в собі. Тренер записує на ватмані вислови учнів.
Обговорення.
«П’ятнадцять кроків до впевненості в собі» (Ф. Зімбардо)
1. Зізнайтеся собі в своїх сильних та слабких якостях і відповідно сформулюйте свою мету.
2. Вирішіть, що для вас цінне, у що ви вірите, яким би хотіли бачити своє життя.
3. Докопайтеся до коріння, проаналізуйте своє минуле. Спробуйте зрозуміти і вибачити тих, хто змусив вас страждати, не допоміг, хоча й мав змогу. Вибачте собі самому свої помилки.
4. Почуття провини і сорому не допоможуть вам досягти успіху. Не дозволяйте собі віддаватися їм.
5. Шукайте причини своєї поведінки у фізичних, соціальних, економічних аспектах нинішньої ситуації, а не в недоліках власної особистості.
6. Не забувайте, що кожну подію можна оцінити по-різному.
7. Ніколи не говоріть про себе погано; особливо уникайте приписувати собі негативні риси.
8. Ваші дії можуть заслуговувати на різну оцінку; якщо вони піддаються конструктивній критиці, скористайтеся цим для свого блага, але не дозволяйте іншим критикувати вас як особистість.
9. Пам’ятайте, що інколи поразка – це удача; з неї ви можете зробити висновок, що ставили хибну мету, не варту зусиль.
10. Не миріться з людьми, заняттями і обставинами, які змушують вас відчувати свою неповноцінність.
11. Дозволяйте собі розслабитися, дослухатися до своїх думок, зайнятися тим, що вам до душі.
12. Вправляйтеся у спілкуванні; насолоджуйтеся відчуттям тієї енергії, якою обмінюються люди.
13. Не треба надто охороняти своє „Я” – воно значно міцніше і пластичніше, ніж вам здається. Нехай краще зазнає короткочасного емоційного удару, ніж опиниться в бездіяльності й ізоляції.
14. Поставте собі серйозну віддалену мету, на шляху до якої треба досягти меншої, проміжної. Тверезо зважте, які засоби потрібні для того, щоб досягти цієї мети.
15. Ви не пасивний об’єкт, на який звалюються неприємності, не травинка, на яку в будь-який час можуть наступити. Ви – вершина еволюційної піраміди, втілення надій своїх батьків, неповторна особистість.
23. Гра «Зіграй роль».
Подумки зіграти роль впевненого учасника олімпіади, який все знає, все вміє, зовсім не хвилюється.
Обговорення.
24. Практична вправа
Сформулюйте собі формулу побажання успіху на олімпіаді, запишіть його на аркуші паперу. Зробіть з нього літак та відправте своїм друзям. Нехай ці побажання здійсняться!
Діти, що живуть в умовах сімейного насильства, демонструють схильність до депресій, високий рівень піддання стресу, явні депресивні та/або істеричні симптоми; симптоми деперсоналізації та реактивних розладів. Вони часто пропускають шкільні заняття через нездужання психосоматичного характеру. Такі діти та підлітки відзначаються високим рівнем ризику алкоголізації та наркотизації, пределінкветною та делінквентною поведінкою, зухвалою сексуальною поведінкою, дромоманією (патологічною схильністю до мандрів).Найтиповішими наслідками насильства в сім’ї стають такі поведінкові прояви в дітей (і саме на них найчастіше скаржаться вчителі та батьки): бійки,конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність; незвичайна замкненість. До емоційних проблем таких дітей можна віднести підвищену агресивність,переважно знижений настрій, високу тривожність та наявність страхів, нестійкість почуттєвої сфери, легке коливання емоцій та їхня надмірна сила, часто неадекватна ситуації (лють або істеричні ридання у відповідь на незначні зовнішні подразники).
