Поради для вчителів гіперактивних учнів

Поради для вчителів гіперактивних учнів

«Вони абсолютно некеровані», «За ними неможливо встежити», «Такі непосидючі, ніколи не завершують розпочату справу!» ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– саме так говорять про дітей, які не можуть зосередитися на поясненнях вчителя, довго втримати увагу на завданні та спокійно відсидіти весь урок. Дуже довго таких учнів намагалися карати, виправляти, навіть не помічати, але все марно… І не дивно, адже така поведінка часто не має нічого спільного з поганим вихованням чи темпераментом, вірогідно, дитина має розлади з дефіцитом уваги та гіперактивністю (РДУГ).

Цей синдром має три основних симптома:

  • Неуважність чи неспроможність сконцентруватися на тій чи іншій діяльності.
  • Гіперактивність ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– надмірна рухомість.
  • Імпульсивність.

Ці симптоми помітно впливають на рівень успішності дитини у навчанні. Якщо такі учні не отримуватимуть достатньо уваги, то підсумок передбачуваний ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– відсутність необхідних знань та, як наслідок, погані оцінки.

Проте працювати з дітьми, що мають діагноз РДУГ, цілком можливо, потрібно лише враховувати деякі особливості їхньої поведінки. І ви побачите, що насправді впоратися з гіперактивними дітьми не так вже й складно!

Поради для проведення уроків

1. Індивідуальний підхід

Будувати роботу з гіперактивною дитиною необхідно на засадах особистісного підходу: звичайний режим їй не підійде. І головне ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– учень завжди має бути в полі вашого зору. Посадіть його ближче до себе, найкраще ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– за першу парту перед столом чи у середньому ряді. Якщо учень буде сидіти за останньою партою, то у вас фактично не буде шансів втримати його увагу.

Пам’ятайте, що гіперактивному школяреві дуже важко постійно сидіти, тому дозволяйте йому періодично вставати та ходити класом. А щоб він не нудився, спрямуйте його енергію у корисне русло, наприклад, попросіть вимити дошку чи роздати зошити. Це також допоможе дитині відчувати себе корисною.

А ще ви можете ввести регулярні фізкультурні п’ятихвилинки, що буде корисно для всіх без винятку учнів! Перерви на фізичні вправи дуже важливі. Гіперактивні діти зможуть позбутися надлишку енергії та приступити до роботи. Діти можуть стрибати, нахилятися, присідати. Головне менше статичності! Що вже й казати: уроки фізкультури для гіперактивних учнів завжди улюблені.

2. Побудова навчального процесу

Діти з розладами дефіциту уваги та гіперактивністю такі ж розумні, як і інші, просто їм складніше дається навчальний матеріал. Тож допоможіть учню: використовуйте під час уроку елементи змагання чи гри, та не забувайте хвалити за успіхи.

Не треба давати дитині з синдромом РДУГ об’ємні завдання, краще розділіть їх на декілька невеликих частин. При цьому чітко дуже стисло окресліть умови виконання. Контролюйте роботу над кожною частиною завдання, але не будьте занадто суворі. Треба вивчити складну тему? В такому разі перед початком проведіть фізкультурну п’ятихвилинку.

Навіть привернути увагу такого учня не так вже й просто. Деякі педагоги використовують для цього сигнали, наприклад, невеличкі дзвіночки. І обов’язково встановіть зоровий контакт.

За можливості створюйте ситуації, у яких гіперактивна дитина зможе проявити свої сильні сторони та навіть стати експертом. Це буде чудовим стимулом та позитивно вплине на самооцінку школяра.

3. Робота з негативними емоціями

Діти з розладами дефіциту уваги та гіперактивністю дуже імпульсивні, тому часто діють необдумано. Вони можуть бешкетувати, не маючи при цьому на меті нічого поганого. Проте кричати, погрожувати, карати – марно, цим ви нічого не досягнете. Краще не помічати негативних моментів, зосереджуючись лише на позитивних. Звісно ж, мова йде про незначні порушення. Але навіть якщо дитина поводить себе агресивно, вчитель має зберігати витримку та спокійно пояснити, чому так чинити не можна.

При цьому не використовуйте під час пояснень виразів на кшталт «поводь себе відповідним чином» – дитина і так вважає, що все нормально, тому не зрозуміє, що ви від неї хочете. Тому кажіть, що, наприклад, штовхати дівчаток не можна, бо це образливо, неприємно та, зрештою, боляче.

Як ще допомогти?

Психіатри твердять, що дуже часто з роками прояви симптомів розладів з дефіцитом уваги та гіперактивністю значно зменшуються. Наприклад, у 15 років учень матиме значно менше проблем, ніж у 7. Але це не означає що потрібно просто чекати та сподіватися, що все якось закінчиться. Завжди можна допомогти! Так, навчатися гіперактивним дітям буває складно, але це не означає, що вони не можуть стати експертами у чомусь іншому! Наприклад, спеціалісти рекомендують такі види діяльності для дітей з РДУГ як:

  • бойові мистецтва – заняття потребують багато енергії, а до того ж допомагають розвивати самодисципліну;
  • велосипед та пробіжки – діти люблять бути на вулиці, але при гіперактивності просто гуляти не цікаво, а от кататися на велосипеді чи бігати – це зовсім інше;
  • заняття музикою – гра на будь-якому музичному інструменті розвиває одночасно обидві півкулі мозку, а якщо дитина входитиме до складу хору чи оркестру, то ще й навчиться працювати в команді;
  • плавання – цей вид спорту взагалі творить дива, наприклад, олімпійській чемпіон Майкл Фелпс, також з дитинства має діагноз РДУГ, але плавання допомогло йому опанувати себе;
  • театральні гуртки – тут буде і самодисципліна (заучування реплік та репетиції), і одночасно можливість вивільнити емоції.

Тож якщо хочете допомогти дитині, порадьте її батькам знайти відповідні гуртки та віддати на них дитину. Результат буде просто блискавичним!

Дітей, що мають розлади дефіциту уваги з гіперактивністю, не варто лякатися. Навчати їх не так вже й складно, головне ­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­– підійти до проблеми з розумінням.

Заходи щодо вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

Заходи щодо вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого 2017 р. в Білозерському закладі загальної середньої освіти № 18  відбулись заходи щодо вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

В цей день учні 1-11 класів з  класними керівниками підготували та провели єдину класну годину «Пам’яті Героїв Небесної Сотні». Учителями історії проведено тематичні  уроки з історії України: «Україна: прагнення змін», «Гаряча мить історії», «Виклики історії: Революція Гідності».

Бібліотекар Філіппенко О.Б. підготувала тематичну викладку літератури «Небесна Сотня в вирій полетіла».

На перервах в холі школи учні, вчителі та батьки переглядали фільм «Сильніше, ніж зброя», присвячений  Революції Гідності та Небесній сотні.  В шкільному музеї учні ознайомились з тематичною інсталяцією про героїв нашого часу, воїнів АТО: Олександра Єрмакова, Сергія Коваля, Олега Тарасенко.

Представники учнівського самоврядування у фойє облаштували виставку малюнків «Небесна Сотня». А також організували акцію-флешмоб  «Я пам’ятаю», в якому взяли участь учні всіх класів, а старші (9-11 класи) – приєднались до “тихої” акції «Ангели пам’яті». Вони виготовили паперових ангеликів, які є символом пам’яті за загиблими Героями Небесної Сотні, символом чистоти.  Ангели пам’яті сьогодні «злетіли» не лише у Львові, Києві, Рівному, Коломиї, а й у нашому Білозерському.

Цього ж дня в школі відбулось засідання “круглого столу” «Вільні творять майбутнє», участь в якому взяли делегації учнів 9-11 класів та представники громадської спілки «Захисники Донеччини». Присутні на заході  вшанували хвилиною пам’яті Героїв Небесної сотні, під час якої учениця 9 класу Христина Першке заспівала пісню-реквієм героям Майдану “Плине кача”. Гості наголосили на важливості подій, які сталися під час Революції гідності та змінах, що відбулися в кожному з нас, адже прагнення до свободи та зміни в державі неможливі без участі громадян країни. А оскільки більшість з присутніх молодь – майбутнє нашої держави, то варто, аби кожен з нас намагався змінити на краще світ довкола себе завдяки активній громадянській позиції.

Захід пройшов у формі цікавого, конструктивного діалогу. Молодь цікавили події, які відбувалися на Майдані і в зоні АТО, та як вони вплинули на наше сьогодення. Цікавими та змістовними були розповіді гостей про історію виникнення громадської спілки “Захисники Донеччини”. У невимушеному спілкуванні кожний із учасників “круглого столу” мав змогу поділитися своїми думками про поняття патріотизму, сподіваннями щодо подальшого розвитку подій та майбутнього України.

По завершенні учасники “круглого столу” обмінялися побажаннями. Всі погодилися, що такі зустрічі варто перенести на рівень постійної співпраці, щоб разом формувати активну громадянську позицію, що позитивно впливає на патріотичне виховання нашої молоді й відстоювання прав і свобод майбутніх поколінь.

 

 

 

 

Психологічна підготовка учнів до участі в олімпіадах та творчих конкурсах  (з елементами тренінгу)

Психологічна підготовка учнів до участі в олімпіадах та творчих конкурсах (з елементами тренінгу)

Мета: навчання учнями прийомів сучасних методик психотехніки, за допомогою яких відкривається можливість вийти на новий рівень саморегуляції; розвивати вміння організувати самоосвітню діяльність.
Завдання:
• Формування позитивної «Я-концепції»;
• Розвиток самопізнання;
• Розвиток навичок подолання негативних емоційних станів;
• Налаштування на позитивне написання олімпіади.
Хід проведення

Повідомлення «Що відбуватиметься на занятті?» (3 хв.)
Мета:
ознайомити учасників з основними питаннями заняття та його завданнями.
Ведучий стисло розповідає про зміст тренінгового заняття, зазначає, чому сьогодні необхідно говорити про навички саморегуляції.
2. «Здрастуй, я радий тебе бачити» (10 хв.)
Учасники тренінгу по черзі звертаються один до одного, закінчуючи вислів «Здрастуй, я радий тебе бачити…». Треба сказати щось гарне, приємне, від щирого серця, відверто.
3. Вправа „Знайомство”
За три хвилини спілкування дізнайтеся один про одного. Презентуйте свого співрозмовника, використовуючи ту інформацію, про яку дізналися під час спілкування.
Обговорення.
4. Правила роботи в групі. (3 хв.)
• Будьте відкритими для нових вражень і нового досвіду: аналізуйте власні почуття, думки, ставлення до того, що відбувається на занятті.
• Будьте доброзичливими і щирими, ставтесь уважно до того, що відбувається в колі, але немає потреби кривити душею, говорячи про те, з чим ви не згодні.
• Ви маєте власну думку, вона цінна для нас, висловлюйте її в коректній формі, говоріть від власного імені, оскільки інші можуть мати протилежні погляди.
• Ми, учасники і ведучі, спільно відповідаємо за те, що відбувається на занятті.
Чи згодні ви та чи приймаєте ці правила роботи?
5. Вправа „Очікування”
Учасники тренінгу по колу продовжують вислови «Сьогодні я відчуваю…», «Від тренінгу я очікую …».
6. Вправа «Малюнок по колу»
Кожен учасник отримує папір і засоби для малювання. На малювання відводитися 15 сек. Після сигналу тренера кожен передає малюнок сусіду зліва. Після того, як учасник отримав аркуш, на якому щось намальовано, він повинен продовжити малюнок. Робота триває доти, доки аркуш кожного учасника не повернеться до нього закінченим малюнком.
7. Вправа „Олімпіада – це…”
(мозковий штурм)
Запис та обговорення асоціацій та внутрішніх почуттів, що пов’язані зі словом «олімпіада». Визначення за ступенем складності складових моментів екзамену. Складання завдань на майбутні заняття. Робота в групах по 3-4 особи.
8. Інформування.
Спостерігаючи за собою своїми вчинками, переживаннями, людина часто стикається з їх неоднозначністю, суперечливістю. Вона прагне зрозуміти, що в них істинне, а що ні. Цей пошук відбувається в процесі діалогу. Внутрішній діалог із самим собою або з іншою людиною дає можливість особистості стати на позицію дослідника, по відношенню до самого себе. Це пов’язано з тим, що в процесі діалогу у людини розвивається рефлексія. Рефлексія – процес пізнання людиною самої себе, свого внутрішнього світу, аналіз власних думок та переживань, роздумів про саму себе, усвідомлення того, як сприймають і оцінюють інші.
9. Вправа” Хто Я?”
Написати у стовпчик цифри від 1 до 20 і 20 разів дати відповідь на запитання „Хто Я?” Використовувати для опису себе характеристики, починаючи кожне речення із займенника „Я”.
Обговорення виконання вправи.
10. Гра «Пересадки»
Пропонується помінятися місцями учасникам всім тім, у кого:
• Є рідний брат;
• Сині очі;
• У кого в березні день народження;
• У кого в ухах сережки;
• Хто любить співати;
• Вміє грати на музичному інструменті.
11. Вправа „Мій дракон, мої недоліки”
У кожного з нас є свій дракон – наші недоліки, які заважають нам жити, але з якими ми примирюємось. Намалювати свого дракона і назвати його в цілому. Назвати кожну голову окремо. Придумати історію про те, як перемогти свого дракона.
12. Вправа „Сильні сторони”
Використовуючи особистісні якості, написати, чого б, завдяки цим якостям, могли б досягти у житті. Робота в групах.
Обговорення.
13. Вправа „Чарівна крамниця”
Ведучий пропонує уявити, що вони знаходяться в чарівній крамниці, де він – продавець. Кожен учасник може обміняти риси (мудрість, сміливість, чесність тощо), яких, на його думку, забагато і ними можна поділитися з іншими, або ті, яких він хоче позбутися, на риси, яких не вистачає.
Обговорення.
14. Мозковий штурм «Що таке стрес?» (10 – 15 хв.)
Учасники об’єднуються у дві групи за принципом: квіточка, метелик. Завдання: обговорити в групах та презентація на аудиторію.
15. Інформаційний блок. (10 хв.)
Стрес може бути і корисним, і руйнівним. Так, поряд зі стресорами, спільними для всіх людей, у діяльності учнів є стресчинники: відповідальність, необхідність бути спостережливим, постійно підтверджувати свою компетентність, а також тимчасова мінливість діяльності.
Щоденні заняття учнів є досить великим навантаженням на психіку, тому що постійно перед ними постають нові і складні завдання, без часу на обмірковування. Мабуть, тому майже третина учнів вважає навчання «стресовим заняттям». До 80 % учнів перебувають у досить напруженому стані. Усе це негативно впливає на їхню діяльність, призводить до апатії, депресії, песимізму, хвороб. Тому стресам варто протидіяти. Стрес можна послабити або взагалі усунути з нашого життя, змінивши своє ставлення до реальності, управляючи своїми думками. Наш розум має надзвичайну силу, яку потрібно спрямувати на ослаблення стресу, а не на його посилення. Ви відчуваєте стрес у тому випадку, коли переконали себе в цьому. Ви безпорадні тільки тоді, коли почуваєтеся безпорадним. Ви потрапляєте в ситуацію, з якої нема виходу, коли ви вирішили, що виходу нема.
Змінюючи думки, сподівання, настанови, ви вчитеся жити без стресу. Змінюючи себе, ви обов’язково відчуваєте, що змінилися люди і події, які раніше викликали у вас стрес.
Було б неправильно вважати, що навколо вас існує певне стресове середовище, що хоче занапастити вас. Стресовий стан визначається тим, як ви реагуєте і що говорите, а не тільки зовнішніми чинниками, які викликають стрес. Доречним у цьому випадку буде згадати слова відомого російського письменника Л. Толстого: «Людина розумом може і повинна позбутися того, що її турбує».
16. Релаксаційна вправа «Храм тиші» (8-10 хв.)
Вмостіться зручніше… Руки вільно покладіть перед собою… Розслабте спину… Заплющіть очі… Ви робите легкий і глибокий вдих… Спокійний і довгий видих… Без зусиль вільно і легко дихаєте… Ваші ноги торкаються підлоги… Ваші руки торкаються стільчика… Ви відчуваєте їхню опору… Підтримку… Уявіть, що ви прогулюєтесь околицею багатолюдного, великого міста… Спробуйте відчути, як ваші ноги торкаються бруківки… Ви робите крок за кроком… Зверніть увагу на перехожих… Роздивіться їхні обличчя, фігури… Вони проходять поруч стривожені, спокійні, закохані, байдужі, веселі… Довкола багато руху й шуму, людей і автомобілів, яскравих вітрин і кольорових реклам… Зупиніться… Прислухайтесь до своїх відчуттів… Тепер поверніть за ріг і прогуляйтеся тихою алеєю… Ви помічаєте великий будинок, що вирізняється своєю архітектурою, незвичністю… Ви підходите, торкаєтесь важких, різьблених дверей, на яких читаєте: «Храм тиші». Ви розумієте — це місце, де не чути звуків суєти, де ніколи не вимовлено марного слова… Ви відчиняєте прохолодні двері, входите й одразу вас огортає повна спокою тиша… Ви відчуваєте, як у цій тиші звільняєтесь від напруження… Ви відчуваєте, як звільняєтесь від емоційного навантаження… В цьому будинку ви наповнюєтесь спокоєм… Зараз вас нічого не хвилює, нічого не бентежить, ви звільняєтесь від усіх турбот… Вся ваша свідомість наповнюється спокоєм… (Пауза 1—1,5хв.) Коли ви захочете покинути будинок, штовхніть дерев’яні двері і вийдіть на вулицю. Як ви почуваєтесь тут? Насолодіться своїми відчуттями, повнотою життя. Ви пам’ятаєте дорогу, яка привела вас до храму тиші, щоб іноді повертатись сюди? Глибоко вдихніть та видихніть, розплющте очі та повертайтеся у реальність.
17. Надання рекомендацій. (5 хв.)
Ведучий. Намагайтеся уникати стресових для вас ситуацій. Спробуйте перенести увагу, візьміть собі за правило не приймати серйозних рішень, коли ви надто схвильовані. Не перебільшуйте небезпеку. Намагайтеся не «накручувати» себе домислюваннями, дофантазовуваннями. Вчіться розмежовувати справді небезпечну для вас ситуацію і ситуацію, яка є просто нелегкою. Якщо ви помилились, повелися необачно, не картайте себе за це. Краще проаналізуйте ситуацію, що склалася, і подумайте, що ви хочете змінити, як і коли. Будьте доброзичливими до оточення. Будьте терплячими. Вмійте вибачати, не допускайте, щоб роздратування переросло у важку образу, а образа — в ненависть, яка здатна знищити вас самих. Намагайтеся завжди бути зайнятими, якщо нецікавою, то принаймні необхідною справою для вас, сім’ї, учнів. Якщо у вас багато проблем, які створюють тривожний настрій — не впадайте у розпач. Беріть ваші стреси в свої сильні руки та використовуйте їх, мобілізуючи здатність для досягнення успіху.
Рекомендації:
Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різних втрат, складних ситуацій. Але треба не обмежуватися переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти.
Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів необхідно:
• Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обов’язково снідати та впродовж дня харчуватися рівномірно.
• Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, зайнятись аеробікою.
• З’їсти морозиво — там є компонент, який покращує настрій.
• З’їсти банан: в ньому є сиротин — гормон щастя.
• Постійні вправи на релаксацію знижують напруження в стресових ситуаціях.
• Необхідно слухати спокійну музику.
• Робити те, що подобається. Хобі — те, що треба. Зцілення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.
• Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.
• Не зловживати кавою, алкоголем.
• Носити одяг бажано синього та зеленого кольорів — вони заспокоюють.
• Зі стресом можна впоратися, треба лише мати бажання та трохи вільного часу лише для себе.
• Постійно концентруватися на світлих сторонах життя та подіях — це збереже здоров’я і сприятиме успіху.
• Справжнє фізичне та психічне здоров’я полягає не в тому, щоб відповідати чиїмсь нормам та стандартам, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.
18. Емоційна гімнастика.
Мета: надати можливість змінити вид діяльності, відпочити.
Хід вправи.

походити- як … (королева, однорічна дитина, лисиця, солдат, балерина, лев, горобець);
– посидіти як… (бджола на квітці, наїздник на коні, пасажир у «Мерседесі»);
– пострибати як… (кенгуру, кінь);
здивуватися;-
насупитись як … (осіння- хмара, розсерджений вчитель);
посміхнутися як … (весняне сонце, радісна дитина, кіт на сонечку).
19. Вправа «Як краще підготуватися до олімпіади?»
Учням необхідно самостійно виробити прийоми запам’ятовування.
Раціональні прийоми запам’ятовування
Мала мнемотехніка:
1) запам’ятовування перед сном, у стані розслаблення, або після сну, відпочинку;
2) «не за один раз»: значну роль відіграє повторення (через 2—3 дні);
3) чергувати сприйняття та відтворення;
4) сенсорна (почуттєва) опора — допоміжні прийоми:
• вузлики на пам’ять,
• підкреслення,
• асоціювання із предметами;
5) зумовлювання, воно може бути:
• ситуативним (учіть у тих самих умовах),
• ритмічним (учіть в тому самому темпі),
• емоційним (під музику);
6) емоційне налаштування на роботу (продуктивність пам’яті зростає);
7) вербалізація образів (проказування, порівняння).
Велика мнемотехніка:
1) версифікація (запам’ятовування у віршах);
2) кріптографування (перекодування);
3) виділення логічних структур (що головне, у чому суть);
4) відокремлення знання від незнання;
5) естетичне (гарне) запам’ятовується краще;
6) дидактичний прийом (вивчили розділ, придумали завдання).
Правила збереження знань:
• виділіть те, що потрібно запам’ятати;
• облиште сторонні думки, зосередьтеся на тому, що треба запам’ятати;
• виділіть в об’єктах головне і другорядне, знайдіть зв’язки між об’єктами, використайте мнемотехніку;
• у складному матеріалі обов’язково виділяйте значеннєві віхи;
• враховуйте свій тип пам’яті;
• систематично повторюйте та відтворюйте матеріал, який запам’ятали;
• не змішуйте пізнавання та відтворення;
• у разі виникнення утруднень згадайте обстановку навчання, просувайтеся від окремого факту до системи або від більш загальних знань, необхідних цієї миті.
Вправа 17. «Суперучень»
Кожна група одержує завдання: скласти портрет «суперучня», який успішно пройде будь-яку олімпіаду. Зробити це треба, дотримуючись двох умов:
1) кожна якість повинна належати комусь із членів групи;
2) у кожного учасника слід запозичити хоча б одну якість.
Портрети «суперучня» обговорюються. Узагальнення: олімпіадні риси групи вивішуються на дошці.
Вправа 18. Знайди свою зірку
Мета:
можливість розслабитися, набратися оптимізму й упевненості в собі. Вправа проводиться під «космічну музику».
Психолог: Сядьте вільно та заплющте очі. Зробіть три глибоких вдихи й видихи… А тепер уявіть зоряне небо. Зорі великі та маленькі, яскраві та тьмяні. Для когось — це одна або кілька зірок, для інших — незліченна безліч яскравих крапок, які то віддаляються, то наближаються на відстань витягнутої руки. Подивіться уважно на зорі та виберіть найпрекраснішу з них. Можливо, вона схожа на вашу мрію дитинства, а можливо, вона вам нагадала про хвилини радості, щастя, удачі, натхнення?
Ще раз помилуйтеся на свою зірку та спробуйте до неї дотягнутися. Намагайтеся щосили! І ви обов’язково дістанете свою зірку. Зніміть її з неба й дбайливо покладіть перед собою, розгляньте ближче та постарайтеся запам’ятати, як вона виглядає, яке світло випромінює.
А тепер проведіть долонями по колінах униз до ступень ніг і солодко потягніться, розплющте очі, візьміть аркуш паперу, олівець і намалюйте свою зірку.
Виріжте та прикріпіть її на наше зоряне небо. І тепер зорі світитимуть вам завжди, випромінюючи добро, дружбу та підтримку. Вони поведуть вас дорогою знань і супроводжуватимуть на всіх іспитах і в житті.
Наприкінці вправи учні малюють, вирізують і приклеюють свої зірки на аркуш ватману, моделюючи зоряне небо.
19. Інформаційне повідомлення «Керівництво емоційним станом»
Не згадуйте провалів, думки про які самі собою лізуть в голову;
Пригадуйте саме успіх;
Пригадуйте відчуття впевненості в своїх силах;
Відчуття свободи, розкутості (незалежно від того, з чим це було пов’язано);
Важливо проникнутися почуттям власного везіння;
Не може бути, що вам немає що згадати.
20. Практична вправа.
Уявіть, що вам потрібно переконати вашого друга, що олімпіада – це лише олімпіада. Знайдіть слова для аргументованої критики панічних думок. Зробіть це за такою схемою:

Моя участь в олімпіаді буде успішною тому що…
Моя участь в олімпіаді буде успішною навіть, якщо
Моя участь в олімпіаді буде успішною не зважаючи на…
Моя участь в олімпіаді буде успішною так, як…
Моя участь в олімпіаді буде успішною завдяки…
Моя участь в олімпіаді буде успішною так само, як і …
Моя участь в олімпіаді буде успішною спираючись на…
Моя участь в олімпіаді буде успішною бо прагну…
Моя участь в олімпіаді буде успішною разом з…

Можливо, ці слова стануть дієвою формулою вашого оптимістичного конструктивного настрою у підготовці до олімпіади.
21. Вправа «Царівна Несміяна»
Один з гравців сідає в центрі кола, а інші намагаються розсмішити його. Цей гравець може умовно називатися «царівною Несмеяною». Виграє той, хто найдовше зміг потриматись і не засміятися. Для уникнення затягування гри бажано визначити максимальний час перебування в ролі «Несмеяни».
22. Інтелектуальна гра «Як поводитися впевнено?»
Учасники об’єднуються в 3 групи і визначають кроки до впевненості в собі. Тренер записує на ватмані вислови учнів.
Обговорення.
«П’ятнадцять кроків до впевненості в собі» (Ф. Зімбардо)
1. Зізнайтеся собі в своїх сильних та слабких якостях і відповідно сформулюйте свою мету.
2. Вирішіть, що для вас цінне, у що ви вірите, яким би хотіли бачити своє життя.
3. Докопайтеся до коріння, проаналізуйте своє минуле. Спробуйте зрозуміти і вибачити тих, хто змусив вас страждати, не допоміг, хоча й мав змогу. Вибачте собі самому свої помилки.
4. Почуття провини і сорому не допоможуть вам досягти успіху. Не дозволяйте собі віддаватися їм.
5. Шукайте причини своєї поведінки у фізичних, соціальних, економічних аспектах нинішньої ситуації, а не в недоліках власної особистості.
6. Не забувайте, що кожну подію можна оцінити по-різному.
7. Ніколи не говоріть про себе погано; особливо уникайте приписувати собі негативні риси.
8. Ваші дії можуть заслуговувати на різну оцінку; якщо вони піддаються конструктивній критиці, скористайтеся цим для свого блага, але не дозволяйте іншим критикувати вас як особистість.
9. Пам’ятайте, що інколи поразка – це удача; з неї ви можете зробити висновок, що ставили хибну мету, не варту зусиль.
10. Не миріться з людьми, заняттями і обставинами, які змушують вас відчувати свою неповноцінність.
11. Дозволяйте собі розслабитися, дослухатися до своїх думок, зайнятися тим, що вам до душі.
12. Вправляйтеся у спілкуванні; насолоджуйтеся відчуттям тієї енергії, якою обмінюються люди.
13. Не треба надто охороняти своє „Я” – воно значно міцніше і пластичніше, ніж вам здається. Нехай краще зазнає короткочасного емоційного удару, ніж опиниться в бездіяльності й ізоляції.
14. Поставте собі серйозну віддалену мету, на шляху до якої треба досягти меншої, проміжної. Тверезо зважте, які засоби потрібні для того, щоб досягти цієї мети.
15. Ви не пасивний об’єкт, на який звалюються неприємності, не травинка, на яку в будь-який час можуть наступити. Ви – вершина еволюційної піраміди, втілення надій своїх батьків, неповторна особистість.
23. Гра «Зіграй роль».
Подумки зіграти роль впевненого учасника олімпіади, який все знає, все вміє, зовсім не хвилюється.
Обговорення.
24. Практична вправа
Сформулюйте собі формулу побажання успіху на олімпіаді, запишіть його на аркуші паперу. Зробіть з нього літак та відправте своїм друзям. Нехай ці побажання здійсняться!

Жорстоке поводження як фактор деструкції особистості дитини

Жорстоке поводження як фактор деструкції особистості дитини

Діти, що живуть у психологічно хаотичних родинах, неминуче травмуються поєднанням надмірної, некерованої стимуляції та браком справжнього захисту й підтримки з боку осіб, що мають піклуватись про дитину. Як наслідок, відбуваються не лише серйозні викривлення психосексуального розвитку дитини, а й порушується розвиток базового почуття самості й здорової ідентичності, адекватного оцінювання реальності. В результаті насильства дитині завдають тяжких травм, які мають згубні наслідки для її подальшого фізичного та психічного здоров’я, до того ж хлопці страждають не менше за дівчат. Для суспільства це небезпечно тим, що діти, які були жертвами або свідками насильства в сім’ї, переносять цей негативний досвід до власного життя. Така сім’я виховує для суспільства потенційного агресора чи жертву – людину, яка вважає за норму, що інших можна принижувати, а, «за необхідності», й бити. Велику роль у розповсюдженні жорстокості до дітей відіграє необізнаність батьків або піклувальників щодо того, які заходи впливу неприпустимі по відношенню до дитини. Є досить багато дорослих, які не розуміють, що не кожне покарання йде на користь. Не менш значущим фактором є і низький рівень правової культури населення, недостатня обізнаність у нормах, стосовних охорони прав дитини та покарання осіб, які їх порушують. Наслідком жорстокого поводження та зловживання дітьми є не лише формування девіантних та делінквентних форм поведінки. Діти, постраждалі від жорстокості та зневаги, мають цілий набір специфічних психологічних рис, головною особливістю яких є амбівалентність (різнополюсність) як реакція на суперечливі вимоги батьків. Підлітки, які зазнали зловживань, не визнають батьків як значущих дорослих, вони поєднують в собі імпульсивність та довготерпіння, підозрілість з ірраціональної вірою в можливість покращання внутрішньосімейної ситуації. Вони відзначаються низькою самооцінкою, є емоційно залежними, відчувають самотність, ізольованість, страх перед майбутнім, впевненість у безперспективності, провину за інциденти насильства. В таких дітей не розвинуте уявлення про потреби власного «Я»,спостерігається сплутаність ідентичності, нечіткість самовизначення, конформність, схильність до прийняття ролей, нав’язуваних оточенням.  Діти, що живуть в умовах сімейного насильства, демонструють схильність до депресій, високий рівень піддання стресу, явні депресивні та/або істеричні симптоми; симптоми деперсоналізації та реактивних розладів. Вони часто пропускають шкільні заняття через нездужання психосоматичного характеру. Такі діти та підлітки відзначаються високим рівнем ризику алкоголізації та наркотизації, пределінкветною та делінквентною поведінкою, зухвалою сексуальною поведінкою, дромоманією (патологічною схильністю до мандрів).Найтиповішими наслідками насильства в сім’ї стають такі поведінкові прояви в дітей (і саме на них найчастіше скаржаться вчителі та батьки): бійки,конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність; незвичайна замкненість. До емоційних проблем таких дітей можна віднести підвищену агресивність,переважно знижений настрій, високу тривожність та наявність страхів, нестійкість почуттєвої сфери, легке коливання емоцій та їхня надмірна сила, часто неадекватна ситуації (лють або  істеричні ридання у відповідь на незначні зовнішні подразники).

Частими наслідками насильства в сім’ї стають психоневрологічні розлади в дітей: безсоння, енурези та енкопрези (недержання калу), нервові тики тощо, а також соматичні захворювання як відповідь на стрес (це перш за все серцево-судинні розлади, порушення травлення, астма, алергії та шкірні захворювання). Ознаками скоєного над дитиною насильства та неналежного догляду можуть бути також недостатня вага; затримки у розвитку, анемія ,слабкий імунітет; тики, ссання пальців, розгойдування; недотримання правил особистою гігієни; одяг, що не відповідає погодним умовам та віку дитини; часті звернення до медичних закладів, все більша кількість ушкоджень; брак необхідного лікування; невідповідність ушкоджень поясненням, що їх дає дитина або її батьки чи піклувальники.

Дуже важливо розглядати наслідки насильства, пережитого дитиною, зважаючи на її вікові особливості. У різні періоди життя реакція на подібну психологічну травму може виявлятися по-різному. Найзвичайнішими симптомами залежно від віку є:

  • для дітей у віці до 6 місяців – низька рухова активність, байдужість до навколишнього світу, нема реакції або надто слабка реакція на зовнішні стимули, не усміхається (або усмішка з’являється дуже рідко);
  • для дітей у віці від 6 місяців до 1,5 року – страх перед батьками, страх фізичного контакту з дорослими (наприклад, коли доросла людина намагається взяти дитину на руки), постійна сторожкість без причин для неї, плаксивість, замкненість, постійний сум;
  • для дітей 1,5–3 років – страхи, сплутаність почуттів, є порушення сну, втрата апетиту, агресія, страх перед чужими людьми, перед дорослими, схильність до сексуальних ігор, крайнощі у поведінці (від надмірної агресивності до повної байдужості);
  • для дошкільників (3–6 років) – пасивна реакція на біль, примирення з ситуацією; тривога, боязкість, сплутаність почуттів, почуття провини, сорому, відрази, безпорадності, зіпсованості,болісна реакція

на критику; брехливість, схильність до крадіння та підпалів, жорстокість до тварин. Крім того, постерігаються форми поведінки, притаманні молодшому віку (енурез, ссаня пальців, утруднене мовлення тощо), а також негативізм, відчуження та агресія поряд з надмірною поступливістю. Слід також зазначити наявність сексуальних ігор та хворобливої мастурбації;

  • для дітей молодшого шкільного віку – амбівалентні почуття стосовно дорослих, складності у визначенні сімейних ролей, страх, почуття сорому, відрази, зіпсованості, недовіри до світу; в поведінці відзначаються відчуження від людей, порушення сну, апетиту, агресивне поводження, відчуття «брудного тіла», мовчазність або несподівана говорючість, сексуальні дії з іншими дітьми;
  • для дітей 9–13 років – те ж, що і для дітей молодшого шкільного віку, а також депресія, суб’єктивне почуття втрати емоцій, самотність, відсутність друзів, страх перед власним домом, небажання йти туди після школи. У поведінці відзначаються ізоляція, маніпулювання іншими дітьми (в тому числі з метою одержання сексуального задоволення),суперечливе поводження, а також неадекватні харчові уподобання (недоїдки, листя, крейда, равлики, таргани, інші комахи тощо);
  • для підлітків 13–18 років – відраза, сором, провина, недовіра, амбівалентні почуття стосовно дорослих, сексуальні порушення, несфорованість соціальних ролей і своєї ролі в родині, почуття власної непотрібності. В поведінковій сфері відзначаються спроби суїциду, реалізоване чи нереалізоване бажання покинути власну домівку, агресивне поводження, запобігання тілесній й емоційній інтимності, непослідовність і суперечливість поводження.

                         

Про організоване завершення 2017/2018 н. р. та особливості проведення ДПА у закладах загальної середньої освіти

Лист МОН № 1/9-66 від 31.01.18 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-66 від 31 січня 2018 року

Органи управління освітою
обласних і Київської міської
державних адміністрацій

Про організоване завершення
2017/2018 н. р. та особливості
проведення ДПА у закладах
загальної середньої освіти

Шановні колеги!

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» структуру навчального року встановлює заклад загальної середньої освіти.

Державна підсумкова атестація (далі – ДПА) в 2017/2018 навчальному році у закладах загальної середньої освіти здійснюється відповідно до частини 8 статті 12 Закону України «Про освіту», Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015, року за № 157/26602, та підпунктів 1, 3, 4, 5 пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 31 липня 2017 р. № 1103 «Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2017 року за № 1014/30882, із змінами.

ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюється у формі зовнішнього незалежного оцінювання з 22 травня до 14 липня (основна і додаткова сесії) 2018 року.

Зважаючи на зазначене, заклади загальної середньої освіти самостійно визначають строки проведення державної підсумкової атестації учнів 4-их і 9-х класів, свята «Останній дзвоник» та випускних вечорів.

ДПА здобувачів початкової освіти здійснюється з метою внутрішнього моніторингу якості освіти у формі підсумкових контрольних робіт з двох предметів: української мови (передбачає оцінювання результатів навчання з української мови та читання) і математики. Для проведення ДПА в закладі освіти використовуються єдині завдання, які укладають вчителі закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань і затверджує керівник закладу освіти.

ДПА з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному році, здійснюється за бажанням батьків (одного із батьків) або їх законних представників.

У закладах загальної середньої освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з третього предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення ДПА з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника закладу освіти.

Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких учень (вихованець) проходив атестацію; оцінки за ДПА виставляються в Класному журналі у колонку з написом “ДПА” без зазначення дати після колонки з написом “Річна” та у табелі навчальних досягнень.

ДПА здобувачів базової середньої освіти здійснюється у письмовій формі з трьох предметів:

  • українська мова;
  • математика;
  • предмет за вибором педагогічної ради закладу освіти з одного зазначених навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (англійська/німецька/іспанська/французька мова відповідно до навчального плану закладу освіти), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика. У закладах освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для проведення ДПА можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література».

Завдання для проведення ДПА укладають вчителі закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, і затверджує керівник закладу освіти.

Результати ДПА не враховуються при виставленні річних оцінок з предметів, з яких проводилось ДПА. Оцінки за ДПА виставляються в Класному журналі у колонку з написом “ДПА” без зазначення дати після колонки з написом “Річна” і додаток до свідоцтва про базову середню освіту; заносяться до Протоколу державної підсумкової атестації, книги обліку і видачі документів про здобуття базової середньої освіти.

ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти здійснюється у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з 22 травня до 14 липня 2018 року (основна сесія: 22 травня – 13 червня; додаткова сесія: 02 – 14 липня) відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10 січня 2017 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 січня 2017 року за № 118/29986.

Реєстрація для проходження ДПА у формі ЗНО здійснюватиметься з 06 лютого до 19 березня (перереєстрація – до 02 квітня) 2018 р. у порядку, визначеному в розділі IV Порядку ЗНО. Інформацію про порядок реєстрації розміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua).

У разі проходження учнями ДПА в пунктах проведення ЗНО, розташованих в інших (не за місцем проживання) населених пунктах, відповідно до норм, передбачених підпунктом 6) пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України, підпунктом 6 пункту 16, пунктом 41 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та Моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095 (y редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року № 533), пунктом 105 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 778, пунктом 3 розділу 1, пунктом 3 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, підпунктом 5 пункту 5 розділу ІІ Порядку ЗНО, підвезення учнів закладів освіти комунальної форми власності, має здійснюватися за рахунок коштів бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад; підвезення учнів закладів освіти приватної форми власності – за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб. Організацію та координацію діяльності органів місцевого самоврядування щодо підвезення учнів до населених пунктів, де розташовані пункти проведення зовнішнього незалежного оцінювання, Мають здійснювати обласні органи управління освітою.

ДПА здобувачів повної загальної середньої освіти проводиться з трьох предметів:

  • українська мова;
  • математика або історія України (період ХХ – початок ХХІ століття) учні мають право обрати один із зазначених предметів незалежно від профілю закладу освіти;
  • предмет за вибором – учні обирають предмет з одного із зазначених навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова (англійська, або німецька, або іспанська, або французька мова), математика, історія України (період ХХ – початок ХХІ століття).

Учні, які другим предметом для проходження ДПА обрали математику, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета історію України і навпаки.

Графік проведення ДПА у формі ЗНО (основна сесія) визначено пунктом 25 Календарного плану підготовки та проведення у 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 19 вересня 2017 року № 1287:

22 травня Математика
24 травня Українська мова і література
29 травня Іспанська мова
29 травня Німецька мова
29 травня Французька мова
01 червня Англійська мова
04 червня Біологія
06 червня Історія України
08 червня Географія
11 червня Фізика
13 червня Хімія

 

У закладах освіти з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити ДПА з четвертого предмета мови національної меншини. ДПА з мови національної меншини проводиться за місцем навчання за завданнями, що укладаються вчителями закладу освіти.

Особливості проведення ДПА з іноземної мови у формі ЗНО наведено у листі МОН України від 15 січня 2018 р. № 1/9-27.

Для визначення оцінок за ДПА у формі ЗНО зараховуватимуться результати виконання всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або частини з них (залежно від навчального предмета відповідно до загальних характеристик сертифікаційних робіт, затверджених наказом Українського центру оцінювання якості освіти від 18 жовтня 2017 року № 152). Інформація про перелік завдань, результати виконання яких зараховуватимуться як оцінка за ДПА, розміщена на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (розділ «Предмети ЗНО»).

Результати зовнішнього оцінювання у вигляді оцінок рівня навчальних досягнень за шкалою 1-12 балів зазначатимуться у відомостях результатів державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти, проведеної у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за формою, наведеною у додатку 8 до Порядку ЗНО. Відомості в електронному вигляді, засвідчені електронним цифровим підписом Українського центру оцінювання якості освіти, з результатами ДПА з математики, української, іноземної мови, біології передаватимуться закладам освіти до 15 червня 2018 р., з історії України, географії, фізики, хімії – до 21 червня 2017 р.

Внесення оцінок за ДПА до додатка до атестата про повну загальну середню освіту має здійснюватися з урахуванням наслідків розгляду апеляційних заяв учнів щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання (відповідно такий учень атестат отримує пізніше). У разі прийняття апеляційною комісією рішень про зміну результатів зовнішнього оцінювання закладам освіти будуть надаватися відомості результатів розгляду апеляційних заяв учасників зовнішнього незалежного оцінювання за формою, наведеною у додатку 10 до Порядку ЗНО, в електронному вигляді, засвідчені електронним цифровим підписом Українського центру оцінювання якості освіти.

Особам, які з’явилися для проходження ДПА у формі ЗНО та роботу над тестом яких достроково припинено у зв’язку із допущеними ними порушеннями процедури проходження ЗНО, виставляється нуль тестових балів, що відповідає одному балу за ДПА; відповідно до документа про освіту за ДПА з цього предмета виставляється 1 (один) бал.

Учні закладів загальної середньої освіти з вечірньою(заочною) формою навчання та вечірніх/заочних класів закладів загальної середньої освіти проходять ДПА за місцем навчання за завданнями, які укладаються вчителями закладу освіти, відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань. У разі виявлення бажання такими учнями взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні вони проходять ДПА у формі ЗНО з трьох предметів.

Учні закладу загальної середньої освіти «Міжнародна українська школа» можуть проходити ДПА за місцем навчання; їм надається право пройти ДПА на територіях країн їх перебування.

Учні, які перебувають в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, проходять ДПА за місцем навчання.

Учні, які тимчасово навчалися за кордоном і повернулися в Україну після проведення ДПА у формі ЗНО (після проведення додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання) з певного(их) навчального(их) предмета(ів), мають право пройти ДПА за місцем навчання в строки, визначені закладом освіти (але не раніше 14 липня 2018 р.), за завданнями, укладеними закладами освіти.

Учні, які через неучасть з поважних причин в основній сесії ЗНО допущені регламентними комісіями при регіональних центрах оцінювання якості освіти до проходження додаткової сесії з певного(их) навчального(их) предмета(ів), але не змогли через поважні причини взяти в ній участь, зобов’язані надати рішення регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти про допуск до участі в додатковій сесії ЗНО з відповідного навчального предмета (у вигляді витягу з протоколу), а також медичну довідку або інший документ, що підтверджує об’єктивні обставини неучасті в додатковій сесії ЗНО з цього навчального предмета, на підставі яких рішенням педагогічної ради закладу освіти та відповідним наказом його керівника таким учням надається право пройти атестацію в строки, визначені закладом освіти (але не раніше 14 липня 2018 р.), за завданнями, укладеними закладами освіти.

Від ДПА у формі ЗНО можуть бути звільнені учні, які мають захворювання або патологічні стани, наведені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837, якщо вони не реєструвалися для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні. Учні, які зареєструються для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, мають проходити ДПА у формі ЗНО на загальних засадах.

Особи, які не з’являться для проходження ДПА у формі ЗНО без поважних причин та особи, зареєстровані на екстернатну форму навчання, але які не зареєструються у встановлені терміни для участі в ЗНО, за винятком осіб, які проживають на тимчасово окупованій території та осіб, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення), територія населених пунктів на лінії зіткнення, матимуть можливість пройти ДПА в закладі освіти у вересні поточного року за завданнями, укладеними закладами освіти.

Учні, місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції (на період її проведення), територія населених пунктів на лінії зіткнення, але які не навчаються у закладах системи загальної середньої освіти, розташованих на території, підконтрольній українській владі, проходять ДПА за екстернатною формою у закладі загальної середньої освіти «Міжнародна українська школа» або іншому закладі освіти системи загальної середньої освіти України, що розташований на території, підконтрольній українській владі; при цьому такі особи мають бути зараховані за будь-якою формою навчання (денна, вечірня, дистанційна, екстарнатна) у загальноосвітньому закладі на території України. Детальнішу інформацію можна отримати за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/zhitelyam-donbasu-ta-krimu/uchnyam-ta-vipusknikam/yak-otrimati-ukrayinske-svidoctvo-za-9-k1as-ta-atestat-za-11-klas

Учні, які проживають на тимчасово окупованій території України, проходять ДПА за екстернатною формою в уповноважених закладах освіти в порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 24 травня 2016 р. № 560).

В окремих випадках, згідно пункту 13 розділу ІІ Положення про державну підсумкову атестацію, дозволяється проводити ДПА достроково за завданнями, укладеними закладами освіти.

З повагою
Заступник міністра            Павло Хобзей

Поведінкові реакції дітей з посттравматичним стресовим розладом

Поведінкові реакції дітей з посттравматичним стресовим розладом

Травматичний стрес вважається НОРМАЛЬНОЮ реакцією на НЕНОРМАЛЬНІ обставини (події, що виходять за рамки звичайного життєвого досвіду людини). Діти старшого дошкільного і молодшого шкільного віку відображають у грі все, що відбувається навколо. Гра для них – це можливість впоратися з ситуацією, яка вже трапилася чи відбувається зараз. Тому вони відображають у рольових іграх війну, переселення, переховування у бомбосховищах, гру у військових, медиків, волонтерів тощо. У таких випадках не треба хвилюватися (якщо це не загрожує здоров’ю та життю дитини). Це нормальна реакція дітей на незвичайні ситуації. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) виникає як відкладена та/або затяжна реакція на стресову подію чи ситуацію (короткочасну або тривалу) надзвичайно загрозливого чи катастрофічного характеру. За даними ВООЗ, близько 80% постраждалих в екстремальних ситуаціях людей, успішно справляються з травматичним стресом і тільки у 20 % прояви травматичного стресу трансформуються у посттравматичний стресовий розлад як хворобу, в якій проявляються фізіологічні та психологічні симптоми (див. таблицю).

Ознаки та симптоми посттравматичного стресового розладу у дітей

(за даними Американського національного центру з ПТСР)

Вікова категорія дітей

Ознаки та симптоми

Діти молодшого віку (1 – 6 років) ·                   Безсилля і пасивність, відсутність звичайних реакцій

·                   Генералізований страх

·                   Підвищена збудливість і незібраність

·                   Пізнавальна плутанина

·                   Складність говорити про цю подію

·                   Складність визначати почуття

·                   Нічні кошмари, інші порушення сну

·                   Страх розставання і «чіпляння» за близьку людину

·                   Регресивні симптоми (наприклад повернення нічного нетримання сечі, втрата мови, рухових навичок)

·                   Нездатність збагнути смерть як неминучість

·                   Тривога з приводу смерті

·                   Соматичні симптоми (болі в животі, головні болі тощо)

·                   Підсилена реакція на гучні звуки

·                   «Заморожування» (раптова нерухомість)

·                   Метушливість, нехарактерний плач

·                   Уникання або тривога у відповідь на конкретні стимули, специфічно пов’язані з травмою, включаючи бачене і фізичні відчуття

Діти молодшого та середнього шкільного віку (6 – 11 років) ·                   Почуття відповідальності та провини

·                   Повторювана травматична гра

·                   Відчуття тривоги при згадках про подію

·                   Нічні кошмари, інші порушення сну

·                   Стурбованість з приводу безпеки, думки про загрозу

·                   Агресивна поведінка, спалахи гніву

·                   Страх почуття болю, травми

·                   Пильна увага до тривоги батьків

·                   Ухиляння від школи

·                   Тривога/турбота про інших

·                   Поведінкові, емоційні, особистісні зміни

·                   Соматичні симптоми (скарги на тілесні болі)

·                   Очевидні тривога/страх

·                   Схильність до усамітнення

·                   Конкретні пов’язані з травмою страхи, загальні страхи

·                   Віковий регрес (веде себе як молодша дитина)

·                   Тривога розлуки

·                   Втрата інтересу до діяльності

·                   Плутанина думок, недостатнє розуміння травматичних подій

·                   Відсутність чіткого розуміння явища смерті, причини «поганих» подій

·                   Прогалини в нестачі розуміння заповнюються «магічними» поясненнями

·                   Втрата здатності до концентрації в школі, зниження успішності

·                   Дивна або незвичайна поведінка

Підлітки (12–18 років) ·                   Егоїстичність

·                   Небезпечна для життя поведінка

·                   Бунт удома або в школі

·                   Різкі зміни у стосунках

·                   Депресія, уникнення спілкування

·                   Зниження успішності в школі

·                   Спроба віддалиться і захиститься від почуттів сорому, провини, приниження

·                   Надмірна активність з іншими людьми чи відсторонення від інших з метою врегулювання внутрішнього конфлікт Схильність до переживання нещасних випадків

·                   Бажання помсти, активність, пов’язана з відповіддю на травму

·                   Порушення сну і харчування, нічні кошмари.

За матеріалами http://llt.multycourse.com.ua/ua/page/15/50

Основи медіаграмотності вивчали учні та вчителі Білозерського ЗЗСО № 18

Основи медіаграмотності вивчали учні та вчителі Білозерського ЗЗСО № 18

30 січня та 1 лютого в нашій школі відбувся тренінг «Основи медіаграмотності та створення якісного журналістського контенту» для вчителів та учнів 8-9 класів. Захід провели педагог-організатор Наталя Сковородкіна та журналіст шкільного видання «45+переменка» Анастасія Бовкун, які у листопаді 2017 року також пройшли навчання в м.Краматорську в рамках проекту «Формування медіаграмотності мешканців Донеччини шляхом підготовки тренерів серед  педагогів і школярів  регіону» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні та у партнерстві з Донецьким обласним Інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Проект має на меті підготувати тренерів з медіаграмотності, які зацікавлені та здатні професійно передавати знання іншим категоріям громадян, а також застосовувати отриману інформацію при підготовці контенту своїх шкільних медіа.

Педагоги та учні під керівництвом тренерів проекту дізнались про принципи роботи медіа, журналістські стандарти, про те, як формуються стрічки новин, якими “хворобами” страждають сучасні українські ЗМІ. Учасники тренінгу спробували себе в ролі експертів, виявляючи порушення стандартів в запропонованих медіатекстах. В ході відомої дитячої гри «Зіпсований телефон» і діти, і дорослі усвідомили, як важливо знати джерело інформації і як легко упустити щось істотне при передачі інформації: ввести оточуючих в оману, спровокувати чутки.

Сучасні освітяни повинні не тільки добре розуміти, наскільки важливо сьогодні володіти інформацією, а й вміти систематизувати та критично сприймати її. На цьому наголосила педагог-організатор Наталя Сковородкіна.

Олена Філіппенко, бібліотекар школи зазначила, що отримана інформація допомогла їй краще зрозуміти суть медіа, орієнтуватися в інформаційному просторі, відрізняти якісну і достовірну інформацію, виявляти маніпулятивні спроби впливати на громадську думку і не піддаватися їм. «Як бібліотекар, я маю бути обізнаною в тому, як захистити дітей від брехні, як навчити їх перевіряти інформацію».

«Хто це опублікував? Хто на цій новині заробив? Хто може виграти або понести збитки від цієї інформації? Чи надійна ця інформація? Ці запитання вчитель задавав нам на тренінгу з медіаграмотності, але насправді їх важливо задавати кожній людині, яка читає новини. Особисто я візьму собі це за правило». Так вирішила Анна Мотрич, учениця 9 класу та учасниця тренінгу «Основи медіаграмотності та створення якісного журналістського контенту».

Вшанування  пам’яті  юнаків, які героїчно загинули у бою  під Крутами  29 січня 1918 року

Вшанування пам’яті юнаків, які героїчно загинули у бою під Крутами 29 січня 1918 року

На виконання Листа Адміністрації Президента України від 12.01.2018р. №43-01/28,розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №777 «Про затвердження плану заходів з відзначення 100-річчя подій української революції 1917-1921 років та вшанування пам’яті її учасників на період до 2021 року», «Про відзначення Дня пам’яті Героїв Крут», з метою виховання в учнів почуття патріотизму й гордості за свою державу, формування й розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу однолітків, формування  в учнів почуття любові до свого народу, його історії та героїчного минулого, в Білозерській загальноосвітній  школі І-ІІІ ступенів №18 були проведені наступні виховні та інформаційні  заходи:

  • Виховні години «Тут кувалась наша воля» – (1-11 кл.);
  • Урок-реквієм «Крути – наша слава, наша історія» – 4 кл;
  • Патріотична хвилинка «На Аскольдовій могилі поховали їх» 5кл
  • Тематичні уроки з історії «»Героїзм юних українців в обороні Батьківщини. 1918- Крути» – (9 – 11кл);
  • Урок – пам’яті «Через віки ваш вчинок в памяті зростає» – 9кл;
  • Створення інтерактивного плакату «Героїв імена у памяті народу»
  • Книжкова виставка «Подвиг героїв Крут – безсмертний»(1-11кл)
  • Демонстрація відеофільмів, присвячених подвигу героїв Крут: «Допоки пам’ять в серці не згасає», «Подвигу героїв Крут вічна пам’ять», «Бій під Крутами».

Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. У масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації.

Голокост – лихо століття

Голокост – лихо століття

 27 січня у різних країнах світу вшановують пам’ять жертв Голокосту.
Це – День віддання належної шани жертвам масових розстрілів, переважно євреїв, у 1941–1943 роках, здійснюваних німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни.

Пам’ятаючи про події, які викликають глибоке співчуття до жертв трагедії, учні школи взяли участь у виховних заходах, присвячених темі «Голокост – лихо століття».

Класними керівниками були проведені виховні години з метою донести до учнів основний зміст подій, що відбулися в Бабиному Яру в 1941 – 1943 роках та 1961 році, які викликають глибоке співчуття до жертв трагедії, відразу до насильства і шовінізму; розвивати  вміння розглядати історичне явище в конкретних історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості і гідності.

Протягом дня учні школи ознайомилися з матеріалами виставки «», переглянули документальний фільм про трагедію Голокосту «Крик чорнозему»,

Вчителі історії Ігнатенко Ірина Володимирівна та Баклан Ірина Аркадіївна ознайомили учнів 6-9 класів з поняттями «шовінізм» та «толерантність» і закликали дітей бути терпимими до представників інших рас та народів. Під час проведення заходів було наголошено на те, що історія нашої Батьківщини, на жаль, має  й сумні сторінки. Україна – це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних.