Декада навчання ненасильницькій комунікації від ШК “Позитивчик”

Декада навчання ненасильницькій комунікації від ШК “Позитивчик”

Сьогодні завершилася декада навчання учнів Білозерської ЗОШ № 18 ненасильницькому спілкуванню. З такою акцією в форматі міні-тренінгу разом з практичним психологом члени Шкільного клубу з медіації та порозуміння “Позитивчик” пройшлися всіма класами школи. Щоб навчання було цікавим та доступним показали медіаційну казочку “Про злого Вовка та маленьке гарненьке Порося”. Конфлікт між героями казки допомагали владнати шкільні медіатори, які й показали присутнім сам процес медіації. Що таке медіація, хто такі медіатори “позитивчики” ще раз нагадали школярам. Разом намагалися знайти поради з такого спілкування, яке б не приводило до насилля й непорозумінь. В фіналі кожної зустрічі учні самі в казковій формі від улюблених героїв надавали свої цілющі поради з ненасильницької комунікації, які разом з модератором Юлією Сухачовою оформляли на плакаті фліпчарта. Отже, тепер у школі запанують суцільні злагода й порозуміння, а кожен учень стане чемним, зразковим та матиме виключно ненасильницький вид комунікації!

День початку кримського спротиву

День початку кримського спротиву

14 березня 2019 р. для учнів 9-х класів було проведено виховну годину до “Дня початку кримського спротиву”. Метою заходу було  формування і визначення національної самоідентифікації особистості, виховання почуття поваги до Батьківщини та української нації. Шляхом систематизації хронології подій, за допомогою відео- та фотоматеріалів учням були представлені події, які відбувалися на півострові під час спротиву.

У бібліотечно-інформаційному центрі школи оформлено  перегляд  Інтернет – матеріалів «Крим. Спротив». Відвідувачі мали змогу ознайомитися з хронікою  окупації Криму в лютому 2014 року.

Що треба розвивати, щоб стати успішним?

Що треба розвивати, щоб стати успішним?


Спочатку визначимося, що таке «успішність». Більшість думає, що це гроші, статус і популярність. Набагато рідше в поняття «успішності» люди включають міцну сім’ю і любов в ній. Що виглядає логічним, адже сам «успіх» має на увазі собою «успіх в суспільстві», що до сім’ї мало відноситься. Тим не менш, багато людей вважають себе успішними, створивши міцну і дружну сім’ю з п’ятьма дітьми і п’ятнадцятьма онуками. І цілком мають на це право.

Ще менше людей в поняття «успішності» вкладають досягнення (або просто дії), завдяки яким вони почувають себе повністю реалізованими і знаходяться в стані гармонії з самим собою і з навколишнім світом. Щасливими, в загальному.

Успіх і успішність в житті для розвиненої і усвідомленої особистості – це здатність втілювати в життя і реалізовувати щось, стаючи краще, щасливіше, добрішими, привносячи в світ більше любові і гармонії, не руйнуючи своєї власної цілісності, зберігаючи себе як особистість, приймаючи навколишній світ і людей в ньому.

Успішність нерозривно пов’язана із призначенням. Отримання радості від того, що робиш, улюблена справа, що приводить до мети, радість і щастя від реалізації задуманого – ось основні складові успішності.

Психологи вважають, що успішним простіше стати, коли володієш певними якостями. Перерахуємо їх.

1. Цілеспрямованість

Це вольова якість, яке дозволяє наполегливо і свідомо реалізовувати плани і цілі. Для того, щоб це якість принесло результати, необхідно планування. Правильно поставлена ​​мета – основна умова для досягнення успіху. Необхідне чітке розуміння мети, змісту досягнення результату. Перш за все, мета повинна бути вашою. Якщо поставити собі чужу мету, результат не принесе радості ні вам, ні вашому оточенню. Ставте перед собою реальні цілі, які ви зможете втілити в життя. Не страшно, якщо етап, на якому ви перебуваєте, не дозволяє відразу досягти всього, чого б вам хотілося. Поступово можливості обов’язково будуть розширюватися. Починайте з малого, але доводьте справу до кінця. Так ви досягнете успіху.

2. Працьовитість, завзятість, дисциплінованість

Ці якості доповнюють один одного: без зусиль досягти чогось практично неможливо. Вміння не здаватися, не потурати своїм слабкостям буде запорукою вашого успіху. Покладатися на удачу – не найкраща думка, якщо вашою метою стає досягнення справжнього успіху і реалізації своїх планів. Практика, напрацювання нових знань, відточування майстерності – це необхідні речі.

3. Впевненість у власних силах

Боязнь невдачі, страх помилитися – серйозна перешкода для формування успішної особистості. Виною цьому стереотіпічность мислення, дії з огляду на реакцію оточуючих. Страх здатися смішним може просто не дозволити здійснитися навіть найскромнішими починанням. Важливою складовою впевненості є грамотне ставлення до невдач. Кожна провалена спроба дає неоціненний досвід. Тут важливо проживати негативні емоції і залишати невдачі в минулому, забираючи з собою лише досвід.

Це – база, яка потрібна не тільки для досягнення успіху, але і просто для нормального існування особистості.

додатковий список

Для успішної людини існує ще ряд якостей і здібностей, які можна і потрібно розвивати в самого дитинства:

* Комунікабельність – уміння спілкуватися з людьми, здатність донести свою думку і головне – вміння слухати і чути інших людей, роблячи потрібні висновки.

* Креативність. На відміну від винахідливості, яка побудована на знаходженні рішення, креативність – це здатність бачити нові або незвичайні способи вирішення завдання, оригінальність мислення, що дозволяє поглянути на звичайні речі з іншого боку, розвивати нові ідеї і підходи. Вчені стверджують, що творчий підхід до справи – необхідність в сучасних реаліях.

* Лідерство. Здатність вести за собою людей складається з надійності, авторитету і впевненості. Сюди ж можна включити здатність до ризику, який, однак, у справжнього лідера завжди проаналізовано і реально оцінений.

* Уміння користуватися своїми сильними якостями. Те, що вважається для вас звичайною справою, може виглядати для інших як справжній талант. Часто люди перестають звертати увагу на свої сильні сторони, з часом просто забуваючи про те, що вони є. Не соромтеся їх демонструвати, можливо, ви просто недооцінюєте себе.

* Максималізм. Успішна людина ніколи не зупиняється на досягнутому: він хоче більше і значить, що здатний на це. Жага успіху, жага робити краще, викладатися на всі 100 відсотків і отримувати більше – відмінна якість цих людей. Але щоб так вміти, необхідно масштабне мислення, адже будь-які кордони звужують бачення перспектив.

* Подяка, як і щира доброзичливість і щедрість, що виходить від людини, має в своєму розпорядженні людей і повертається до нього іноді найнесподіванішим чином. Люди пам’ятають добро і відплачують тим же.

* Самокритичність. Дуже важлива якість, що дозволяє завжди бути в реальності, об’єктивно оцінюючи свої кроки. Уміння робити правильні висновки з критики може вчасно вберегти від можливих помилок.

* Духовне зростання і саморозвиток. Прагнення до гармонії допомагає краще зрозуміти оточуючих нас людей і світ, в якому живемо. Добро і щирість змінюють людину, а потім і все, що його оточує. Перебудова системи цінностей з ростом духовності і усвідомленості дозволяє ставити завдання більш високого рівня, спрямовані на поліпшення не тільки матеріальних, а й духовних потреб.

* Інтуїція. Вчені давно з’ясували, що з усіх успішних особистостей інтуїція розвинена трохи більше, ніж у людей з середніми успіхами. Крім того, успішні люди довіряють своїй інтуїції і часто саме завдяки їй виходять на нове рівні. Хороша інтуїція потрібна тоді, коли немає часу прийняти рішення або не вистачає потрібних даних для правильних логічних висновків.

* Любов до навчання і розвитку. Чим більше знань – тим більше можливостей. Зазвичай успішні люди завжди працюють над собою. Процес пізнання дарує їм справжнє задоволення, причина цього – зацікавленість і інтерес до життя.

Поради з ненасильницької комунікації від учнів 6-9-х класів

Поради з ненасильницької комунікації від учнів 6-9-х класів


Протягом тижня тривала акція з елементами тренінгу з ненасильницької комунікації від Шкільного клубу «Позитивчик» для учнів 6-А, 7-А, 7-Б, 8-А, 9-А, 9-Б класів. Члени клубу ознайомили школярівів з методом ненасильницького спілкування (ННС) та через казку «Про злого Вовка й гарненьке Порося» навчили комунікації у конфліктній ситуації. Під час тренінгу діти зрозуміли, що така поведінка спрямована на співчуття і задоволення потреб усіх учасників конфлікту. Метод ненасильницького спілкування визнано одним із найефективніших способів примирення й відновлення порозуміння між людьми у світі. В фіналі учні самі через казковий образ (їжачки, жучки, пташки, рибки, пінгвінчики, метелики) на плакаті фліпчарта надали свої корисні поради щодо правильного поводження в соціумі й пропаганди культури миру.

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КЛАСІ

ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В КЛАСІ

1. Організація загальних колективних справ, спільних переживань:

  • Колективні привітання з днем народжен­ня учнів.
  • Вираження щирого співчуття від імені кла­су в дні сумних подій, хвороби, невдач.
  • Спільні поїздки-екскурсії пам’ятними місцями, походи.
  • Спільне відвідування концертів, вистав.
  • Спільне проведення святкових днів.

2. Уміння вчителя формувати гуманні взаєми­ни з учнями.

Сигнал вашої доброзичливості — добра усмішка, привітність. Ви не маєте наголошува­ти на різниці в соціальному статусі, віці між со­бою й учнем, висловлюйте свої розуміння доб­розичливо, у формі поради. Вмійте уважно і зацікавлено слухати учнів.

Враховуйте індивідуальні особливості шко­ляра (запальність, мовчазність, вразливість, зам­кнутість), його стан у цей момент, його ставлен­ня до вас.

Умійте вислухати людину, особливо в хви­лини напруженого нервового стану, що виник у результаті певних неприємностей, непоро­зумінь. Зберігайте «секрети», довірча бесіда по­требує обережності, делікатності.

Шанобливо ставитеся до думки інших лю­дей (ви можете помилитися). Намагайтеся пе­реконувати, не поспішайте використовувати права.

Намагайтеся відгукнутися про учня доб­рим словом, якщо він цього заслуговує. Схва­лення діє сильніше, ніж осуд. Врахуйте, що схва­лювання тих самих людей, протиставлення їхніх успіхів вадам інших сприяє поганому ставлен­ню до них усього класу.

Критика за формою і змістом має орієнтува­тися на шанобливе ставлення до людей. Нама­гайтеся повчати наодинці, говоріть конкретно про випадок поганої поведінки. До дитини став­теся справедливо, поважаючи її гідність, тому будьте стриманими, не переходьте на крик і злість, намагайтеся не загрожувати, застосову­вати суворі заходи. Покажіть дитині, що ви віри­те в неї.

  Автор Андрій Кущенко

  Опубліковано в: Освіта

Вибір прикладу для наслідування. Безпечні й небезпечні компанії

Вибір прикладу для наслідування. Безпечні й небезпечні компанії

Які зміни відбуваються в організмі підлітка?

Стосунки з іншими людьми важливі для людини будь-якого віку. Вони надзвичайно важливі саме в підлітковий період, адже підлітки в цьому віці пізнають складний світ людських стосунків, задовольняють потребу у спілкуванні, самостверджуються.

Ми живемо в оточенні людей, і навіть коли залишаємося наодинці із собою, нас все одно оточують рідні й близькі, думки про них постійно присутні в нашій свідомості, впливають на нас.

Дуже важливо, у якому оточенні перебуває підліток і хто саме допомагає йому вибирати правильну дорогу в житті.

Чи є у вас ідеал

Не секрет, що кожен із вас має свій ідеал – людину, на яку хоче бути схожим. Здебільшого хлопці захоплюються сильними, вольовими та заможними героями кінофільмів, дівчатам подобаються стильно вдягнені, з гарною фігурою героїні сучасних серіалів.

Дуже добре, якщо герой, яким ви захоплюєтеся, має позитивні людські якості – чесний, порядний, людяний, щирий, ставиться з любов’ю та повагою до людей, любить природу. Чи замислювалися ви над цим?

Часто підлітки приділяють увагу зовнішнім ефектам -оригінальному одягу, макіяжу, «крутому» мобільному телефону, плеєру. На жаль, і компанії найчастіше об’єднуються саме за цим принципом.

Немає нічого поганого в тому, що ви хочете більше спілкуватися з однолітками, об’єднуватися з ними в компанії. Часто ви товаришуєте із сусідами, однокласниками та членами одного гуртка чи спортивної секції. І переважно ваші стосунки ґрунтуються на взаємодопомозі, повазі один до одного, щирості та відданості. Добре, коли в таких компаніях негативно ставляться до куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин, пропагують здоровий спосіб життя. Про такі компанії говорять, що вони безпечні.

У багатьох родинах прийнято знайомити батьків зі своїми друзями. Чи заведено таке у вашій родині?

Ви дорослішаєте, і коло ваших знайомств розширюється. Ви знайомитеся з людьми у таборах відпочинку, на дискотеках, у подорожах. Ви можете змінити місце проживання, і у вас з’являться нові сусіди, однокласники, а отже, і друзі. І ось вас запрошують до незнайомої компанії. Як вам бути? Насамперед поцікавтеся, чому вас запросили. Які захоплення мають підлітки із цієї компанії? Кого там більше – хлопців чи дівчат? Чи вживають вони алкоголь, наркотичні речовини, курять? Чи немає там людей набагато старших за вас? На жаль, на ці запитання не завжди можна отримати вичерпну відповідь. Тому не буде помилкою відмовитися від подібної пропозиції. Якщо ви все-таки вирішили піти, обов’язково залиште дорослим адресу та імена людей, які вас запросили. Навіщо такі перестороги? А тому, що незнайома компанія може виявитися небезпечною.

Що таке небезпечні компанії

Небезпечні компанії – це зібрання підлітків, стосунки яких побудовані на брехні, злобі, агресивності. Там ви не побачите справжньої дружби, взаємоповаги. Зазвичай такою компанією керує «ватажок», якому всі мусять підкорятися та виконувати його вказівки. У таких компаніях нормою є куріння, вживання алкоголю і навіть наркотиків.

Роздивіться уважно малюнок 73. На ньому зображені різні види компаній. Серед них – так звана крута. Як ви пояснюєте собі слово «крутий»? Які інтереси властиві такій компанії?

Чи вмієте ви проводити вільний час

Ви вже знаєте, що наркотики коштують дорого, тому небезпечні компанії заради грошей часто скоюють злочини.

Що таке вільний час? Це те саме дозвілля, яке має бути використане на відновлення сил і саморозвиток, а насправді часто переростає в звичайне байдикування та безцільне вештання вулицями.

ТОКСИЧНІ БАТЬКИ. ХТО ВОНИ?

ТОКСИЧНІ БАТЬКИ. ХТО ВОНИ?

Хто такі «токсичні батьки»? Вибудовувати життя дитини за своїми правилами, вимагати від нього реалізації мрії або підтримання статусу в суспільстві, шантажувати і дорікати, плекати почуття сорому і провини, і багато іншого – це і означає бути «токсичними батьками». Тут важливо пам’ятати про те, що такі батьки самі були колись дітьми і, імовірніше за все, з ними поводилися так само, як вони діють зараз. Вони успадковують поведінку своїх батьків і рідних, несвідомо завдаючи шкоди своїм дітям. Цю поведінку можна назвати токсичними відносинами в сім’ї. Такі батьки можуть бути глибоко травмовані, так як їх «маленька дитина» свого часу не отримала бажаної підтримки або турботи.
Необхідно в першу чергу оцінити свою поведінку, ретельно проаналізувати свою манеру спілкування з дитиною і постаратися «вичленити» зі своїх вимог ті, що формують у маленького члена сім’ї почуття страху або провини. І, звичайно ж, розібратися в собі – можливо, за допомогою психолога – щоб припинити негативно впливати на зростаючу людину.

Основні прояви та наслідки:

«Будь краще, ніж інші, тільки пам’ятай про те, що все одно цього недостатньо»
Один з яскравих прикладів ставлення до дитини, не як до суб’єкта, а, скоріше, об’єкта, «достигатора» зовнішніх цілей – ознака токсичних відносин. Дитина повинна завжди бути першою, прагнути стати кращою, ніж хто-небудь ще. Досягнення дитини визначають соціальний статус батьків в очах інших і його самого. Внутрішні якості і бажання дитини оцінюються нижче, ніж зовнішні показники: оцінки, нагороди. При цьому, ефект від досягнення однієї мети відразу нівелюється тим «що пора рухатися далі і досягати більшого». Дитина відчуває, що вона не є прикладом захоплення або любові, так як завжди «недо»: недостатньо розумний, недостатньо хороший, недостатньо високу оцінку отримав і т.д.

«Розкажи мені все, довіряй мені і не дивуйся, коли я розповім про це всім родичам і сусідам»
Улюблена фраза батьків на зауваження дитини, що її таємницю розкрито: «А що тут такого?». Ваша дочка довірилася вам і розповіла про свої почуття до якогось хлопця в класі, а на наступний день дізнається, що мама розповідає про це своїм подругам за чаєм. Звідки тут буде формуватися довіра? Не дивуйтеся, якщо ваша донька чи син швидше будуть розповідати свої секрети подругам або друзям, ніж поділяться ними з вами. Це про неповагу особистого простору і почуттів, вашої неповаги до дитини.

«Бійся мене і люби мене»
Коли відчуваємо себе нещасними, ми прагнемо зробити такими ж оточуючих нас людей, в першу чергу рідних і близьких. Ця стратегія говорить про глибоку травмованості батьків. Заподіювати психологічну біль, насильство дитині заради її «блага». У таких ситуаціях дитина вже по дзвону ключів і ході здатна визначити, в якому настрої батьки. Таке життя подібне пороховій бочці, так як ніколи не вгадаєш, чого очікувати від дорослого, якщо іграшки розкидані або чимось йому не догодив. Емоційна атака батьків ховається під несподіваною формою турботи, доброти або опіки. Така невизначеність сприяє розвитку тривожності і невротизації у дитини в майбутньому.

«Дай мені спокій і не смій відходити від мене»
Сепарація, один з необхідних етапів формування і розвитку особистості, переживається болісно, ​​особливо в токсичних відносинах. Будучи дорослим, дитина таким не сприймається, вона завжди залишається «моїм маленьким сином або донькою». Тому всі справи дорослої дитини не такі важливі, як справи дійсно дорослих. Якого б віку не була би дитина, вона залишається безправною істотою, яка не може приймати повноправної участі в раді сім’ї, її не хочуть відпустити і випустити на волю. Проте, докоряють: «якщо щось не подобається, будь ласка, купуй квартиру і живи окремо!»

“Я ж тобі казала”
Дитину привчають дотримуватися вказівок батьків, а в разі невдачі звинувачувати тільки себе. Замість того, щоб підтримувати і піклуватися, дитина виявляється цього позбавлена, або сприймаючи підтримку батька, як сердечну послугу з його боку. Найчастіше батьки навіть не усвідомлюють, який потужний негатив закладений в цій фразі. Дитина вже усвідомила, що зробила помилку і була неправа, а ця фраза лише підтверджує це, як ще одне покарання за непослух. Будь-які помилки, що здійснюються дитиною, вчать її життя, і вони не варті такої критики з вашого боку.

Діти токсичних батьків
Такі тактики вибивають з рівноваги дитину, так як несуть в собі суперечливий посил. Дитина не розуміє, як це одночасно «бути поруч і відійти». Суперечливі послання токсичні для психіки дітей. При такій неадекватній поведінці дитина вчиться швидше дорослішати, щоб зуміти пристосуватися і вижити; щоб таких вразливих і незрілих батьків зайвий раз не турбувати.
Щоб впоратися з токсичними взаємовідносинами, важливо проговорювати свої почуття, що дітям, що батькам. Важливо пам’ятати про свої особистісні і територіальні межі, не порушувати їх (що дітям, що батькам), розраховувати на свої сили і свої ресурси, виробляти свої правила життя і стратегії розвитку, грунтуючись, більшою мірою, на свій досвід і своїми бажаннями.
Marya Velichko

10 принципів у підході до протидії булінгу в школі

10 принципів у підході до протидії булінгу в школі

Шановні педагоги! Ви можете обирати які хочете методики, але якщо вашою метою є викорінення булінгу в нашій школі, рекомендуємо скористатися 10 принципами впровадження, запропонованими АВА.

Отже, 10 ключових принципів у боротьбі з булінгом:

  1. Повага. Всі люди, задіяні у навчальному процесі, є рольовими моделями для дітей щодо прийняття чи неприйняття інших (інакших). Поведінка людей, задіяних у навчальний процес, їхні слова та реакції, слугують прикладом для дітей, тож треба постійно тримати у фокусі власну поведінку, мову та реакції.
  2. Ніякої дискримінаційної мови. Дискримінаційна мова це дуже серйозно, оскільки саме вона формує упереджене ставлення до людей, що відрізняються від більшості, і її потрібно викорінити. Сюди входить не лише вживання слів «цигани», «хачі», «інваліди», «аутисти», а й жарти і об’єктивуючі чи дискримінуючі висловлювання про жінок, будь-яких національностей, віросповідань.
  3. Святкуймо різноманітність. Інакшість учнів та всього персоналу має позитивно підкреслюватися і відзначатися по всій школі. Наприклад: «Як цікаво, сьогодні Артем прийшов у рожевих штанях, це ж писк моди! А у Матвія синє волосся, яке цікаве самовираження!»
  4. Слухаймо усіх. Думки батьків, персоналу, дітей, опікунів мають бути почуті у розробці стратегії з протидії булінгу. Учні говоритимуть про свої проблеми з булінгом, якщо будуть певні, що: їх почують, їм повірять, школа справиться. Якщо відмахуватися від пропозицій учнів щодо булінгу, з часом вони просто перестануть розповідати про свої проблеми.
  5. Включаймо усіх! Усі діти, незважаючи на відмінності чи особливості, мають бути включені в усі шкільні активності. Тобто: неправильно, якщо Михайлика не беруть у спортивну команду, бо він рухається повільніше за інших через свої особливості. Правильно: ми проведемо такі активності, де Михайлик зможе взяти участь.
  6. Обізнаність. Усі шкільні працівники (педагогічний та непедагогічний персонал), діти, батьки мають бути обізнані із тим, чим є булінг і чим він не є. 
  7. Миттєва реакція. На булінг має бути невідкладна реакція, при чому діти повинні бути долучені до прийняття рішень щодо того, якою ця реакція має бути.
  8.  Довіра. Всі, хто говорять про булінг (батьки чи діти), мають бути прийняті максимально серйозно.
  9. Розуміння, як повідомити. Усі учасники навчального процесу мають чітко розуміти, кому і як повідомляти про булінг.
  10. Чітка політика щодо булінгу. Включеність у розробку. Стати частиною культури школи.

Джерело: http://nobully.org.ua/10-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%9…

Правило “3-х хвилин”, яке мають виконувати всі батьки.

Правило “3-х хвилин”, яке мають виконувати всі батьки.

ДІТИ ЗАВЖДИ ПОТРЕБУЮТЬ ДО СЕБЕ НЕГАЙНОЇ УВАГИ

Виявляється, є таке важливе правило – правило “трьох хвилин”.

Воно працює, як для подружжя, так і для дітей.

Коли батьки в родині починають виконувати це правило, то помічають, що воно дуже багато змінює в стосунках на краще.

Правило “перших трьох хвилин” полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, наче зустрічаєте друга, якого не бачили вже багато, багато років.

І не важливо, ви повернулися з магазину, в який вибігали по хліб, чи прийшли додому з роботи.

Зазвичай, все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона “видає” в перші хвилини зустрічі, саме в цьому полягає важливість не змарнувати цей час.

Ви одразу помітите тих батьків, які інтуїтивно виконують правило “перших трьох хвилин”. Наприклад, забираючи дитину зі школи, вони завжди присідають на рівень її очей, обнімають при зустрічі та говорять, що за нею скучили.

В той час, як інші батьки просто беруть дитину за руку, кажуть “пішли”, розмовляючи при цьому телефоном.

Приходячи з роботи, одразу звертайте всю увагу на дитину. Роззуваєтесь і біжите за дитиною. Ви маєте декілька хвилин для того, щоб сісти поруч біля неї, розпитати про її день та вислухати.

Потім вже підете їсти й дивитися новини. Якщо ви таким чином не звернете увагу на дитину, то вона буде ходити за вами цілий вечір, потребуючи спілкування.

ВАЖЛИВА НЕ КІЛЬКІСТЬ ЧАСУ, А ЕМОЦІЙНА БЛИЗЬКІСТЬ

Іноді декілька хвилин душевної бесіди значать для малюка набагато більше, ніж цілий день, проведений з вами разом, якщо думками в цей час ви були деінде.

За останніми даними, українці виділяють на спілкування з власними дітьми максимум 1,5 години на тиждень. Це навіть вважається непоганим результатом.

Поляки, наприклад, наводили свої дані, що у них батьки повністю приділяють дитині лише 4 хвилини в день.

Те, що ми весь час забігані й заклопотані, точно не зробить наших дітей щасливішими, навіть, якщо ми вважаємо, що робимо це заради них і їхнього добробуту.

Дітям дуже потрібне спілкування, потрібен власний життєвий приклад.

Для батьків і дітей вираз “час разом” має різне значення.

Для дорослих достатньо, щоб діти просто перебували поруч із ними, коли вони роблять щось удома чи йдуть в магазин.

А ось для дітей поняття “час разом” – це дивитися очі-в-очі, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, виключають думки про сотні своїх проблем і зовсім не відволікаються на сторонні справи.

Дитина ніколи не довіриться, якщо відчуває, що в пріоритеті у батьків в момент розмови є щось важливіше, ніж вона.

Звичайно, не завжди у батьків є час на спільну гру з власними дітьми, але в такі хвилини робіть тільки те, що хоче дитина. Не треба пропонувати їй ваші варіанти дозвілля.

Час швидкоплинний, і ви не встигнете отямитися, як ваші сини й дочки подорослішають, тож не гайте часу і починайте будувати довірливі стосунки з ними вже зараз.

Нехай правило “трьох хвилин” стане вам в цьому в пригоді.

За матеріалами life.pravda.com.ua