Дитячо-юнацька організація “Райдуга” Білозерська ЗОШ І-ІІІ ступенів 18 прийняла виклик від ДЮО “Федеративна Республіка Гімназія” Добропільського НВК №1 та продовжує відео-челендж #креативнийкарантин до Всесвітнього дня здоров’я. Ми передаємо вітання ДО «Джерело» Добропільської ЗОШ № 19 та закликаємо приєднатися до нас.
Шановні педагоги та батьки! Пропоную вам детально ознайомитися з правовим захистом постраждалих від домашнього насильства в Донецькій області.
Поліція
До повноважень поліції входить, у т. ч.: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них, прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків, інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів щодо кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи, здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії:
Спеціалізовані притулки/шелтери виключно для осіб, постраждалих від домашнього насильства і насильства за ознакою статі, в т.ч. з дітьми, які потребують безпечного тимчасового цілодобового перебування з комплексною допомогою (психологічними, соціально-побутовими, інформаційними, юридичними та іншими послугами) на основі їх потреб та індивідуального підходу до особи:
у м. Слов’янськ: (093) 379-20-91, (099) 366-63-29 (цілодобово)
у м. Маріуполь: (096) 459-00-08 (8:00 – 17:00, пн-пт)
Загальні заклади соціального захисту, які можуть надати простір для проживання із комплексом послуг, за умови відповідності критеріям:
Продовжуємо детально знайомитися з правовою базою питань протидії домашньому насильству.
Витяг зі Статті 21 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству»:
Постраждала особа має право на:
1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;
2) звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
3) отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;
4) безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;
5) безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правову допомогу”;
6) повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
7) конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;
8) вибір спеціаліста за статтю (за можливості);
9) відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;
10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;
11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;
12) інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Витяг зі Статті 22 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству»:
Права постраждалої дитини
1. Постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.
Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
2. Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
3. Захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування.
4. Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов’язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності.
Більше інформації можна знайти навеб-ресурсах інформаційної кампанії «Розірви коло» https://rozirvykolo.org/
Ті батьки, котрі займаються вихованням дитини постійно знаходяться в стресовому стані. Для цього потрібно багато сил, терпіння та знань. Якщо батьки не володіють цими навичками, їхні старання можуть піти нанівець. Якщо ви можете привернути увагу вашої дитини лише за допомогою крику, то у ваших стосунках йде щось не так.
Слухаючи вчених з Америки – якщо в родині постійно відбуваються крики та стреси – це негативний вплив на психологічний розвиток дітей. Після такого виховання діти дуже агресивні та замкнуті.
В давні часи криком сповіщали про небезпеку.
Коли кричать на дитину, у неї виробляється гормон стресу, що спонукає дитину «бити або бігти». Тіло дитини напружується, а думки в мозку блокуються.
Мозолисте тіло в мозку стає меншим. Це тіло з’єднує дві півкулі за допомогою нервових клітин. Через це йде процес гальмування різних частин мозку, порушується постачання крові до мозочка, йде погіршення пам’яті та уваги. Діти після не вміють контролювати свої емоції.
Через постійні крики старшого покоління на дітей викликають проблеми у поведінці підлітків та депресивного стану у дітей. Більшість дітей підліткового віку починають пропускати навчання, не мають бажання навчатися та постійно вступають у конфліктні ситуації, починають обманювати. Будьте обережні, адже крик – може зробити дитину замкнутою в собі, вона починає замислюватися над тим, що вона нікому не потрібна. Такий стан не можна зупинити за допомогою подарунків або дбайливою увагою.
Причини чому батьки кричать на своїх чад?
Як запобігти крику та позбутися цієї звички?
Запам’ятайте, що батьки це приклад поведінки для дитини. Коли вона виросте, вона буде поводити себе так, як ви це робите. Тому будьте уважні.
Скориставшись цими порадами, ви обов’язково станете гарними батьками.
Чи знаєте ви, що страхи, тривожність, панічні настрої напряму пов’язані з хворобами, які призводять до проблем з дихальною системою? Що ж відбувається з нами, коли ми боїмося?
Отримуючи інформацію про те, що кругом агресивний ворог, наш мозок дає команду: приготуватися до атаки й захисту! Мозок знає, що ворог є в повітрі. Отже, з кожним вдихом ми можемо його впустити всередину себе.
Коли ми відчуваємо страх, у кров виділяються гормональні сполуки, які блокують больові відчуття, адже потрібно рятуватися. Мозок знає, що повітря шкідливе, що ви намагаєтесь несвідомо менше його вдихати і дає команду: «Розширити бронх!».
Бронхи зсередини вистелені слизовою оболонкою. Під час розширення на ній виникають мікроерозії. Це механізм, який забезпечує наше виживання. Проходить певний час, нічого поганого не відбувається і організм повідомляє: «Ворога нема». А вже коли ми заспокоюємося, мозок дає сигнал бронхам: «Звузити бронх!» Як? Потрібно відновити епітелій слизової бронхи.
Як це відбувається? У місце, де виникла ерозія, закачується інфільтрат і виникає набряк на слизовій бронха. Там починається запальний процес, який завжди супроводжується підвищенням температури тіла, щоб обмежити патологічну дію вірусу. До враженої ділянки організм спрямовує свою вірну армію: фактори захисту – лейкоцити, мікрофаги, будівельний матеріал для відновлення епітелію.
У цей час у людини виникає страх: «Ворог проникнув в середину. Він у мені!» І мозок дає команду гормональній системі викинути в кров величезну кількість гормонів – адреналіну, норадреналіну. А це, своєю чергою, блокує роботу нирок. Якщо нема страху у людини, все переноситься легко: два-три дні полежали й одужали.
Що робити, якщо ви захворіли:
«Чудовий чоловічок»
Інструкція. Розкажи мамі або таткові, що ти вмієш робити. Намалюй чоловічка, який вміє робити все, що вмієш робити ти.
Вправа-релаксація «Морська зірка»
Інструкція. Ляж вільно на килимок і заплющ очі. Уяви себе морською зіркою. Твоя голова хитається на хвилях, вушка чують шум вітру, ручки відчувають мокрий пісок, ніжок торкається морська вода. Ти малюєте свої образи на піску, вода забирає всі ваші образи, вітер наносить новий пісок, пісок стає чистим.
Розплющ очі, посміхнись, встань з підлоги й потягнися всім тілом.
«На що схожа емоція?»
Інструкція. Намалюй всі предмети, на які схожий сум. На другому аркуші намалюй всі предмети, на які схожа злість. Потім страх, радість.
«Закінчи речення»
Дитині пропонується закінчити речення, які промовляє мама:
«Ображалки»
Дитині пропонується пригадати й назвати випадки, в яких вона ображається і що при цьому відчуває. Якщо складно, дорослому варто навести приклади.
Після цього можна запропонувати виліпити свою образу з будь-якого матеріалу. Після завершення роботи пропонується змінити цей образ, трансформувавши його у щось приємне.
«Хмаринка-помічниця»
Дитині потрібно вільно лягти на килимку і заплющити очі. Уявити себе хмаринкою.
Маленька легенька хмаринка із задоволенням літає чистим небом. Зустрівшись з іншою хмаринкою вітається, але не торкається її, тому що поважає простір і межі іншої хмаринки. Та ось на неї налетіла інша хмара й штовхнула. Наша маленька хмаринка розплакалась від образи дощем.
Трохи поплакавши, вона відчула, що дощик змив образу і маленька хмаринка легко й радісно полетіла далі.
«Найкращий колір»
Інструкція. Намалюй фарбами кольорові плями тими кольорами, які тобі подобаються.
«Лісоруб»
Інструкція.Уяви себе лісорубом. Ноги постав широко, щоб тобі зручно було стояти. Роблячи вдих, підійми обидві руки з переплетеними пальцями вгору (ніби тримаєш сокиру), на видиху різко опусти руки і нахились вперед (ніби робиш удар сокирою по колоді).
«Складна ситуація»
Вправу можна проводити поетапно. Використовуйте ситуації, з якими дитина зустрічалась в житті або може зустрітися в майбутньому.
Дитині потрібно запропонувати декілька варіантів вирішення кожної запропонованої ситуації.
«Оживи дію»
Дорослий називає знайому дитині дію, а дитина її демонструє:
«Мій космос»
Інструкція. Підготуйте коробочку з «віконечком» – прозорою зоною. Можна використати прозору пляшечку. Розмалюйте коробку або пляшку «космічними» кольорами, використовуючи відповідну символіку. Заселіть свій космічний простір однією або кількома планетами і милуйтеся власним космосом.
«Мій простір»
Дуже добре, коли в цій грі беруть участь всі члени родини.
Розмістіться на підлозі у такий спосіб, щоб не заважати один одному – тобто, на відстані. Кожному потрібно взяти клубок ниток будь-якого кольору. Можна використовувати стрічки або інший матеріал, який маєте.
Викладіть з ниток навколо себе коло, що позначає комфортні для кожного межі. Пограйтеся з ними, збільшуючи і зменшуючи, поки не відчуєте себе захищеним і спокійним. Нитки гравців не можуть перетинатися, накладатися.
Посидьте або полежіть у своєму новоствореному просторі із заплющеними очима та прислухайтеся до своїх відчуттів. Як вам?
Далі можна поекспериментувати. Почергово пройдіться по межам кола один одного. Що відчуваєте? Тепер зайдіть в простір один одного. Чи запитали ви дозволу на вторгнення? Яким тоном? Яку відповідь отримали? Як почуваєтеся в чужому просторі? Що відчуваєте, приймаючи гостей у своєму просторі?
«Частини мого «Я» або рольова карта»
Підберіть зі свого архіву кілька фото, на яких зображені ви в різні періоди життя.
Розгляньте фото в різних ролях. Оберіть найкращий знімок. Назвіть всі ролі, відображені на відібраних фото. Яка роль для вас в сьогодні найактуальніша? Які емоції, почуття, настрої відображені на вибраних фото? Опишіть їх. Які ролі ви найчастіше виконуєте сьогодні?
Чи легко було обирати фотографії? Справа в тому, що сам вибір є терапевтичним. Які почуття викликала ця вправа?
Вправа-фантазія «Дерево Роду»
Для виконання вправи підготуйте папір, кольорові олівці або фарби.
До початку роботи дайте відповідь на питання:
Тепер починайте малювати своє Дерево Роду. Можна супроводжувати процес музикою.
«Колесо життя»
Підготуйте для роботи папір, ручку та кольорові олівці. Намалюйте круг. Що для вас означає круг?
Визначимо сфери життя. Розділіть круг на вісім рівних частин.
Все наше життя – це 100%. Розподіліть ці 100% за 8 сферами, визначаючи, скільки уваги приділяєте кожній сфері, наскільки вони важливі для вас на сьогодні:
Які думки виникли?
Позначте кольоровою штриховкою, починаючи з центру, відповідно до відсотків, які визначили, рівень реалізованості кожної сфери. Слідкуйте за своїми емоціями, відчуттями.
Подивіться на свій малюнок. Чи подобається вам те, що бачите? Колесо – це те, на чому ви їдете по життю і воно має бути наближеним до кола.
Якщо на якусь сферу випадає менше 10%, то в даний час ця сфера для вас не актуальна. Або ви не докладаєте зусиль для її розвитку. Тут може виникнути дискомфорт, почуття провини, внутрішній конфлікт.
Якщо на певну сферу випадає більше 35% – в ній можливе вигорання.
В ідеалі має припадати на всі сфери близько 10%, а ще 20% розкидати по актуальних сферах. Скажімо:
А тепер на іншому аркуші намалюйте своє ідеальне колесо життя. Яким ви хочете бачити своє життя? Далі пропонуємо написати не менше 5 пунктів «плану»: що ви робитимете, щоб наблизити своє життя до бажаного образу.
«Мандала»
Мандала – малюнок в колі.
Підготуйте для роботи аркуш А4 з обведеним простим олівцем контуром кола, фарби, пензлики, склянку для води.
Намалюйте малюнок в колі. Думайте про щось приємне. Важливо отримати від цієї роботи задоволення.
Дайте відповіді на питання:
Вправа-фантазія «Який ти кущ троянд»
Підготуйте для роботи папір, кольорові олівці або фарби.
Заплющте очі. Уявіть себе кущем троянд.
Намалюйте свій кущ троянд, насолоджуючись процесом творчості.
«Якби я був…»
Пропонуємо закінчити асоціативно речення про себе:
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.
Законодавством України виділено чотири види домашнього насильства та насильства за ознакою статі:фізичне, психологічне, економічне та сексуальне.
Фізичне насильство – умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті постраждалої.
Ви зіткнулись із фізичним насильством, якщо вас:
Психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією однієї особи або групи осіб на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
Ви зіткнулись із психологічним насильством, якщо вас:
Економічне насильство – умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.
Ви зіткнулись з економічним насильством, якщо вас:
Сексуальне насильство – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього (-ої).
Ви зіткнулись із сексуальним насильством, якщо вас:
Більше інформації можна знайти навеб-ресурсах інформаційної кампанії «Розірви коло» https://rozirvykolo.org/
Зараз час величезних змін та потрясінь для всіх, зокрема, і для дітей. Щоб впоратися з усіма викликами пандемії та карантину, їм потрібна наша доросла мудрість та підтримка. Подолання усіх цих труднощів – хоч і як це непросто, теж нагода для нас стати ближчими, і нагода допомогти нашим дітям зростати, ставати добрішими, співчутливішими та сильнішими у випробуваннях.
Як ми можемо це зробити?
🔶 Щоб допомогти дітям, нам спершу потрібно потурбуватися про себе. Бо якщо ми виснажені, знервовані й роздратовані – нам буде важко підтримувати їх і давати відчуття захисту. Тому не забуваймо про базові кроки турботи про власний психологічний добробут.
🔶 Спілкуватися на теми, які хвилюють дітей. Дітям важливо, що ми слухаємо і чуємо – їхні думки, питання, почуття. Дітям важливо, що ми ділимося з ними теж своїми думками, почуттями, питаннями. І дітям важливо, що ми говоримо з ними чесно і зрозуміло, що ми будемо поруч, що ми можемо надати пояснення, підтримку і надію.
🔶 Допомагати дітям розуміти, чому важливий карантин і усі заходи, які він включає – та втілювати їх. Це дає дітям розуміння, чому важливі ті чи інші дії, чому мають сенс ті чи інші обмеження. Це дає їм відчуття певного контролю над ситуацією, долучення до спільних дій щоби подолати цю пандемію.
🔶 Бути прикладом для дітей не означає бути ідеальними – бо якщо ми помиляємося, чи робимо щось не так – ми стаємо гарним прикладом того, як уміти визнати помилку, просити вибачення. Більшість навичок діти вчаться від нас, не через лекції.
🔶 Допомагати дітям в організації часу та плануванні дня. Звісно, чим молодші діти – тим більше цієї організації та часу лягає на нас, чим старші – тим більше ми допомагаємо їм розвивати власні навички самоорганізації.
🔶 Наповнюйте разом дні ресурсними активностями. Розділена радість є найкращим способом відновлення від стресу, джерелом енергії. Тому різного роду ігри та інші спільні ресурсні активності є дуже на часі. Читати разом книжку, бавитися у хованки, дивитися гарний фільм, готувати їсти, малювати — список занять можна продовжувати і продовжувати…
🔶 Пам’ятайте про дисципліну. Діти, як і усі ми, маємо розуміти, що є певні правила, які забезпечують безпеку і нашу відповідальність один за одного, а відтак є наслідки за їх дотримання/порушення. Дисципліна – не про покарання (хоч і може включати негативні наслідки). Дисципліна – про розвиток самоконтролю і відповідальності за себе та інших.
🔶 Залучати дітей до турботи про інших. Діти мають бути долучені до спільних зусиль, вони мають мати свою частку домашніх обов’язків, і бути не лише одержувачами турботи, але й турбуватися про інших у відповідь…
Ми зможемо разом пройти цей непростий час і вийти з нього мудрішими і сильнішими – і ми, і наші діти, і наші сім’ї та суспільство загалом.
Дитячо-юнацька організація “Райдуга” Білозерська ЗОШ І-ІІІ ступенів 18 отримала виклик від ДЮО “Багаття” Білицької ЗОШ №10 і продовжує челендж #вдомазалишайся_корисномунавчайся у рамках міської комплексної програми “Самоврядування – сенс до соціалізації особистості”. Залишаючись вдома, діти не забувають, що карантин – не канікули. Вони навчаються дистанційно, танцюють, співають, грають у настільні ігри, малюють та займаються спортом. Ми передаємо естафету ДЮО «Козацька республіка» Добропільського НВК-ліцею. Приєднуйтесь до нас!!!
Ображаються лише ті, у кого є проблеми із самооцінкою і самоприйняттям: упевнена в собі людина на знущання та злі приколи просто не звертає уваги. Тому чим більше ситуацій успіху в житті дитини, досвіду перемог і досягнень, тим упевненішою вона почуватиметься. Найлегше досягти успіху в тому, що справді подобається вашій дитині. Наприклад, коли мого сина Гліба цькували в школі, ми з ним зробили презентацію геологічної колекції каміння, яке привезли з різних країн. Він із задоволенням виступив перед класом, відчув себе впевненіше та здобув авторитет в однокласників.
Що змушує задирак знову і знову повертатися до однієї і тієї ж жертви? Реакція! Усе відбувається тільки заради неї. І чим вона яскравіша, тим краще. Негативні емоції тих, кого ображають, дають кривдникам потужне психологічне живлення, яке підкріплює відчуття правильності обраної тактики самоствердження: «Він ниє та благає помилування – слинько і плаксій, а я не плачу – я сильніший за інших, я герой». Розірвати це коло допоможе реакція, якої не очікують, – відреагувати на образу усмішкою, віджартуватися або ж перервати стьоб пропозицією: «Розумію, тобі хотілося пожартувати з мене. Але цього разу вийшло не надто ефектно. Давай наступного разу ти спробуєш ще раз?». Витрачати зусилля на таку жертву буде нецікаво та безглуздо. Поясніть цей механізм дитині. Звісно, не завжди легко стримуватися і силою волі видавати позитив у відповідь на зло, але потрібно навчитися це робити.
Добре працюють приклади із життя. Будьте з дитиною відверті: розкажіть, що в дитинстві у вас були подібні ситуації, поділіться тим, як ви їх подолали. Не було таких – наведіть приклад із життя ваших друзів, родичів. Не стикались із цим, тоді подивіться разом із дитиною фільми та мультфільми із сюжетами, у яких головним героям вдалося протистояти нападкам, перетворити свої слабкі сторони в сильні. Наведіть приклад історії життя відомих особистостей, які зіштовхнулися зі схожими труднощами, але впевнено йшли далі на шляху до успіху: Майкла Джордана, Волта Діснея, Альберта Ейнштейна та інших.
Поговоріть із дитиною, чи є в неї компанія або друг, який готовий заступитися за неї. Буває, що дитина не заводить собі друзів тільки тому, що не знає, як влитися в чужу компанію. Особливо це актуально для новачків та першокласників. Подумайте разом, з ким із класу малюк хотів би познайомитися ближче: запросіть однокласників у гості, товаришуйте сім’ями, проводьте разом час. Надійний товариш – гарний помічник у протистоянні із задираками.
Проаналізуйте, як у вашій родині з почуттям гумору. Можете з усмішкою сприймати зауваження близьких? Як часто ви по-доброму жартуєте одне з одного? Атмосфера довіри та дружби вдома подарує дитині здатність легко та з гумором ставитися до труднощів. Клейте дурня, кривляйтесь і смійтеся разом.
У дорослих є чудова можливість додати дитині впевненості у собі, адже діти копіюють нашу поведінку і ставлення до життя, яке тільки на 10% складається із подій і на 90% – із наших реакцій на них.
Є багато маленьких хитрощів, які допоможуть людині впоратися з емоційним перевантаженням:
2. Простежте за своїм диханням. Повільно вдихайте й на деякий час затримайте дихання. Видихайте поступово, через ніс. Прислухайтеся до своїх відчуттів.
3. Наберіть води та повільно випийте воду, сконцентруйтеся на своїх відчуттях води.
4. Знайдіть якийсь невеличкий предмет і уважно розгляньте його не менше чотирьох хвилин, ознайомлюючись з кольором, формою, структурою так ретельно, щоб можна було уявити предмет із заплющеними очима.
5. Погляньте на небо, розгляньте все, що ви бачите на ньому.
6. Змочіть обличчя холодною водою.
7. Вийдіть з того приміщення , де вас знайшов стрес.
Для того, щоб ці методи допомогли, їх треба знати напам’ять і постійно виконувати.