Категорія: Ритм школи

Ґендер

 – поняття, що увійшло у вжиток з соціології і визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства.

– соціальна особливість статі людини на відміну від біологічної статі (sех), соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості людини – чоловіка і жінки в усіх сферах життєдіяльності.

– в літературі існує декілька концепцій ґендера. Це обумовлено як відносною “молодістю” ґендерного підходу (перші наукові праці з’явилися близько двадцяти років тому), так і складністю самого феномена. Для всіх них базовим положенням є розрізняння понять стать (sex) і ґендер (gender). Стать – це термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному – в репродуктивній системі), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Його слід вживати тільки стосовно характеристик і поведінки, які випливають безпосередньо з біологічних відмінностей між чоловіками і жінками. Ґендер – це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. В рамках цього підходу ґендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім’ї, а і визначає їх соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Ґендер, таким чином, трактується як один з базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему. Соціальне відтворення ґендерної свідомості на рівні індивідів підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов’язані з їх ґендерним статусом, індивіди конституюють ґендерні відмінності і одночасно обумовлені ними системи панування і володарювання. В багатьох суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, але і оцінюють по-різному, обгрунтовуючи це ґендерними особливостями і різницею в їх здібностях, відмінностями у розподілі влади між ними. Ґендер конструюється через певну систему соціалізації, розподілу праці і існуючі в суспільстві культурні норми, ролі і стереотипи. Вони в певній мірі визначають психологічні якості, здібності, види діяльності, професії людей в залежності від їх біологічної статі. При цьому ґендерні ролі і норми не мають універсального змісту і значно розрізняються в різних суспільствах. В цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння певними природними якостями, а виконання певної ролі. В сучасних соціальних і гуманітарних дослідженнях ґендер використовується не як незмінна і універсальна конструкція. Поняття ґендер означає не річ або предмет, не багато речей або предметів, а комплексне переплетіння стосунків і процесів.

Ґендерна демократія – система волевиявлення двох статей – жінок і чоловіків у громадянському суспільстві як рівних у правах і можливостях, що законодавче закріплені й реально забезпеченні в усвідомленні політико-правових принципів, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням ґендерних інтересів та потреб.

Ґендерні стратегії – визначення суспільне значимих ґендерних спрямувань в діяльності соціумів та їх організаційних структур, направлених на утвердження ґендерної демократії в суспільстві з метою розвитку ґендерної культури.

Ґендерний індекс людського розвитку – це встановлені Організацією Об’єднаних Націй показники, що відображають становище в країні чоловіка і жінки в таких базових напрямах людського розвитку: можливість вести здоровий спосіб життя та довго жити; доступність якісної освіти; рівень матеріального добробуту.

Ґендерна культура – сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, зумовлених суспільним устроєм та пов’язаними з ним інституціями.

Ґендерна політика – утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей і завдань та методів їх досягання в діяльності політичних структур – держави, політичних партій, громадсько-політичних об’єднань.

Ґендерна рівність є процесом справедливого відношення до жінок і чоловіків. Для забезпечення справедливості, критерії часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.

Ґендерна рівноправність – це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони відіграють.

Ґендерна соціалізація – процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для нього суспільством від народження, в залежності від того, чоловікам чи жінкою вона народилась.

Ґендерна стратифікація – ієрархічний розподіл в суспільстві економічних та соціальних ресурсів по статевій належності.

Ґендерна чутливість – один з критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження і аналізу. Зміни, що плануються, методи, чутливі в ґендерному відношенні, якщо вони враховують існуюче становище жінок і чоловіків, не погіршують становище жінок і чоловіків, сприяють встановленню тендерного балансу.

Ґендерні ролі

 1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які грунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних з їх статтю;

 2) сукупність загальноприйнятих, з точки зору культури, норм і правил поведінки, які закріплюються за людьми в конкретній ситуації. Ґендерні ролі відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються з часом.

Ґендерний баланс – фактичний, або такий, що планується, стан справ, при якому зрівнюється соціальне, економічне, політичне становище чоловіків і жінок. Встановлення ґендерного балансу спирається на сукупність ключових показників, серед яких найбільше значення мають рівномірний розподіл доходів, представництво на управлінських і політичних посадах, рівень завантаження при веденні домашнього господарства і громадських справ, досягнутий рівень освіти, рівень захворюваності і тривалість життя.

Ґендерні стереотипи – набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються існуючого становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Ґендерні стереотипи закріплюють існуючі ґендерні розбіжності і стають перепоною до змін стану справ в сфері ґендерних відносин.

Ґендерна демократія – це система волевиявлення у громадянському суспільстві двох статей – жінок і чоловіків, як рівних у можливостях і правах, що законодавчо закріплені і реально забезпечені у політико-правових принципах, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням ґендерних інтересів, потреб.

Ґендерна культура – це сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, що обумовлена демократичним устроєм і пов’язаними з ним демократичними інституціями.

Ґендерна рівність є процесом справедливого ставлення до жінок і чоловіків. Для її забезпечення критерії справедливості часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.

Ґендерна рівноправність означає, що жінки і чоловіки користуються однаковим статусом, мають однакові умови для реалізації всіх прав людини і можливість робити свій внесок у національний, політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток, а також отримувати користь від результатів. Тобто – це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони відіграють.

Ґендерна політика – це утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей і завдань та методів їх досягнення в діяльності політичних структур: держави, політичних партій, громадсько-політичних об’єднань.

Ґендерні стереотипи – це один із видів соціальних стереотипів, заснований на прийнятих в суспільстві уявленнях про маскулинне і фемінне. Під соціальним стереотипом, зазвичай, розуміється стандартизований, стійкий, емоційно насичений, цінністно визначений образ. Синонімами стереотипу нерідко виступають поняття упередження, забобони або кліше.

Ґендерні стратегії – це визначення суспільно значимих ґендерних спрямувань у діяльності соціумів та їх організаційних структур, направлених на утвердження ґендерної демократії в суспільстві з метою розвитку ґендерної культури.

Ґендерний індекс людського розвитку – це встановлені ООН показники, які відображають становище в країні чоловіка і жінки в таких базових напрямах людського розвитку: можливість вести здоровий спосіб життя та довго жити; доступність якісної освіти; рівень матеріального добробуту.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. УКРАЇНА ПОЗИЦІОНУЄТЬСЯ У СВІТІ ЩОДО ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
   1) як країна, з якої постачають «живий товар»
   2) як країна, до якої ввозять жертв торгівлі людьми
   3) як країна призначення, постачання та транзиту «живого товару»
2. СТАТИСТИКА ЩОДО ПОСТРАЖДАЛИХ / ПОТЕРПІЛИХ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ В УКРАЇНІ,
   ЗА ДАНИМИ ДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР ТА НЕУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, РІЗНИТЬСЯ ТОМУ, ЩО:
   1) вони працюють в різному правовому полі
   2) вони мають різні критерії виявлення та рівень довіри населення
   3) вони мають різні повноваження
   4) вони діють на різних територіях
3. ЯКІ Є ГРУПИ РИЗИКУ ЩОДО ПОТРАПЛЯННЯ В СИТУАЦІЮ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
   1) особи, які багато подорожують
   2) безробітні, діти без належного догляду, особи в уразливому стані, ВПО
   3) довірливі та наївні особи
4. ПОЗНАЧТЕ ВІДПОВІДЬ, ДЕ ЗАЗНАЧЕНО ТІЛЬКИ ФОРМИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ:
   1) сексуальна, вербування, трудова, вилучення органів, примусова вагітність
   2) сексуальна, трудова, примусова вагітність, вилучення органів, жебракування
   3) обман, шантаж, погрози, насильство, залякування, обмеження свободи пересування
   4) вербування, переміщення, передача / одержання, насильство
5. ЯКА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЕТАПІВ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ?
   1) вербування, переміщення, передача / одержання людини, експлуатація
   2) переміщення, вербування, передача / одержання, експлуатація
   3) передача / одержання, переміщення, вербування, експлуатація
6. ВИЯВЛЕННЯМ ДІТЕЙ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, ЗАЙМАЮТЬСЯ В УКРАЇНІ:
   1) абсолютно всі юридичні структури будь-якої форми власності
   2) тільки спеціалізовані структурні підрозділи поліції
   55
   56
   3) суб’єкти взаємодії, які визначені законодавством України
   4) тільки служби у справах дітей
7. ЧИ ІСНУЄ В УКРАЇНІ ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ?
   1) ні, кожна організація веде свою статистику
   2) так, її веде Міністерство соціальної політики України
   3) так, її веде Національна поліція України
   4) ні, це не передбачено законодавством
8. ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ, ЯКЕ ТЛУМАЧИТЬ ТЕРМІН «ТОРГІВЛЯ ДІТЬМИ», – ЦЕ:
   1) Кримінальний кодекс України
   2) Закон України «Про протидію торгівлі людьми», Кримінальний кодекс України
   3) Закон України «Про протидію торгівлі людьми»
   4) такого не існує
9. В УКРАЇНІ НАЙБІЛЬШЕ ВИЯВЛЕНО ПОСТРАЖДАЛИХ / ПОТЕРПІЛИХ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
   1) жінок
   2) показники постійно змінюються
   3) чоловіків
   4) дітей
10. ПРЯМИМИ ОЗНАКАМИ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, Є:
    1) її вік, стать, місце походження, стан здоров’я, ознаки насильства
    2) ті, що визначені законодавством в тлумаченні терміна «торгівля людьми»
    3) не визначені законодавством
    4) будь-які ознаки, які вказують на ознаки насильства
11. НЕПРЯМИМИ ОЗНАКАМИ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, Є:
    1) її вік, стать, місце походження, стан здоров’я, ознаки насильства
    2) ті, що визначені законодавством в тлумаченні терміна «торгівля людьми»
    3) не визначені законодавством
    4) будь-які ознаки, які вказують на ознаки насильства
    ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
    57
12. ПРИЧИНОЮ НИЗЬКОГО ПОКАЗНИКА ВИЯВЛЕННЯ ОСІБ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ,
    В УКРАЇНІ Є:
    1) всі постраждалі особи виявляються за межами країни
    2) низька взаємодія суб’єктів; побоювання постраждалих / потерпілих; відсутність проактивності та мотивації у діях
    суб’єктів НМВ
    3) недосконале законодавство
13. ЯКА СТРУКТУРА ЗДІЙСНЮЄ ПРОЦЕДУРУ ВСТАНОВЛЕННЯ СТАТУСУ ОСОБИ / ДИТИНИ,
    ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
    1) спеціальний підрозділ Національної поліції
    2) відповідальний структурний підрозділ місцевої державної адміністрації
    3) служба у справах дітей
    4) місцеві неурядові та міжнародні організації
14. У ДІТЕЙ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ, ВИЯВЛЕННЯ УРАЗЛИВОГО СТАНУ:
    1) є необхідним в усіх випадках
    2) є необхідним в окремих випадках
    3) не є необхідним, адже діти апріорі є в уразливому стані
    4) не передбачено законодавством
15. ОДНІЄЮ ІЗ ВАЖЛИВИХ ОЗНАК ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА / ПОТЕРПІЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ,
    ІНОЗЕМЦЯ АБО ОСОБИ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА Є:
    1) перетин кордону
    2) вилучення документів у особи експлуататорами
    3) всі дії, їх способи та мета, спрямовані проти особи
    4) ознаки насильства
16. МЕХАНІЗМ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЗАХОДИ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ,
    ҐРУНТУЄТЬСЯ НА:
    1) добровільній участі
    2) чіткому виконанні суб’єктами в межах своєї компетенції заходів з протидії торгівлі людьми
    3) тісній співпраці державних органів, громадських та міжнародних організацій
    4) забезпеченні спільного фінансування заходів з протидії торгівлі людьми
    ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
    58
17. НА ЯКИЙ ПЕРІОД НАДАЄТЬСЯ СТАТУС ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ,
    ІНОЗЕМЦЯМ АБО ОСОБАМ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА:
    1) на 1 рік
    2) на 2 роки з можливістю продовження терміну
    3) довічно
    4) не врегульовано законодавством
18. ДОКУМЕНТ, ЯКИЙ ЗАЗНАЧАЄ ОСОБЛИВІ УМОВИ ОПИТУВАННЯ ДИТИНИ,
    ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
    1) Закон України «Про протидію торгівлі людьми»
    2) Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства
    3) Кримінальний процесуальний кодекс України
    4) не врегульовано законодавством
19. ДЛЯ ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ОСОБА ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО:
    1) місцевої державної адміністрації
    2) центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
    3) відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми
    4) громадської організації, яка здійснює заходи з протидії торгівлі людьми
    5) усі вище перераховані відповіді правильні
20. ЯКЩО ОСОБА, ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ЗА КОРДОНОМ,
    МАЄ НА МЕТІ ПОВЕРНУТИСЯ ДОДОМУ, ВОНА МОЖЕ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДО:
    1) дипломатичного представництва України
    2) представництва міжнародної організації, яка здійснює заходи з протидії торгівлі людьми
    3) відділу поліції
    4) усі вищеперераховані відповіді правильні
21. ЯКИЙ СУБ’ЄКТ ПРОВОДИТЬ ОЦІНКУ ПОТРЕБ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
    1) центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
    2) структурний підрозділ місцевої державної адміністрації
    ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
    59
    3) відділ боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми
    4) громадська організація, яка здійснює заходи з протидії торгівлі людьми
22. ЯКИЙ СУБ’ЄКТ СКЛАДАЄ РЕАБІЛІТАЦІЙНИЙ ПЛАН ДЛЯ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА
    ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
    1) центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
    2) структурний підрозділ місцевої державної адміністрації
    3) відділ боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми
    4) громадська організація, яка здійснює заходи з протидії торгівлі людьми
23. ДОПУСКАЄТЬСЯ РОЗГОЛОШЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ ПОСТРАЖДАЛОЇ ОСОБИ:
    1) для ефективного виконання реабілітаційного плану
    2) для викриття злочинців
    3) для отримання особою невідкладної допомоги за оцінкою потреб
    4) не допускається в жодному разі
24. У РАЗІ, КОЛИ ПОСТРАЖДАЛА ОСОБА ЗМІНИЛА МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ:
    1) реалізація реабілітаційного плану достроково припиняється
    2) його виконання продовжується
    3) повідомляється відповідна структура місцевої держадміністрації за місцем проживання або перебування,
    та їй передається план реабілітації
    4) виконання реабілітаційного план припиняється з подальшим повідомленням Мінсоцполітики
25. ЗАКЛАДИ ОСВІТИ В УКРАЇНІ У ЗАХОДАХ З РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСОБИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА
    ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ:
    1) не беруть участі
    2) беруть участь в межах своєї компетенції
    3) тільки виявляють та перенаправляють постраждалу особу для отримання нею кваліфікованої допомоги

На основі даних про потенційний розвиток науки на найближчі два десятиріччя британська дослідницька компанія  змоделювала список професій, які будуть користуватися найбільшим попитом через 20 років:

1.      Спеціалісти, які виробляють біомеханічні протези(Body part maker)

2.      Наномедики (Nano-medic)

3.      Фермер генетично модифікованих с/г культур і худоби (Pharmer of genetically engineered crops and livestock)

4.      Менеджер/Консультант людей похилого віку (Old age wellness manager/consultant)

5.      Нейрохірург (Memory augmentation surgeon)

6.      Спеціаліст по новонауковій етиці (New science ethicist)

7.      Пилоти космічних короблів, туристичні гіди та архітектори (Space pilots, tour guides and architects )

8.      Вертикальні фермери (Vertical farmers)

9.      Спеціалісти по ліквідації наслідків змін клімату (Climate change reversal specialist)

10.  Карантинні лікарі (Quarantine enforcer)

11.  Міліціонер контролю за штучними змінами погоди (Weather modification police)

12.  Юрист міжнародного права з віртуальним доступом (Virtual lawyer)

13.  Віртуальний учитель (Avatar manager/devotees/virtual teachers )

14.  Розробник альтернативних видів транспорту (Alternative vehicle developers )

15.  Спеціаліст по персонально обробленій інформації (Narrowcasters)

16.  Відновник втраченої інформації (Waste data handler)

17.  Спеціаліст з віртуальної безпеки (Virtual clutter organiser)

18.  Тайм-брокер (Time broker/Time bank trader)

19.  Спеціаліст усунення наслідків членства в соціальних мережах (Social networking worker)

20.  Спеціаліст зі створення персонального бренда (Personal branders)

Джерело: Центр Міжнародних Контактів «Парта»                                 http://www.parta.org

Є багато маленьких хитрощів, які допоможуть людині впоратися з емоційним перевантаженням:

1. Порахуйте до 10 та лише потім повертайтеся до травматичної ситуації.

2. Простежте за своїм диханням. Повільно вдихайте й на деякий час затримайте дихання. Видихайте поступово, через ніс. Прислухайтеся до своїх відчуттів.

3. Наберіть води та повільно випийте воду, сконцентруйтеся на своїх відчуттях води.

4. Знайдіть якийсь невеличкий предмет і уважно розгляньте його не менше чотирьох хвилин, ознайомлюючись з кольором, формою, структурою так ретельно, щоб можна було уявити предмет із заплющеними очима.

5. Погляньте на небо, розгляньте все, що ви бачите на ньому.

6. Змочіть обличчя холодною водою.

7. Вийдіть з того приміщення , де вас знайшов стрес.

Для того, щоб ці методи допомогли, їх треба знати напам’ять і постійно виконувати.

Вживання тютюну, поряд із вживанням алкоголю, неправильним харчуванням та малорухливим способом життя, є одним з основних чинників, що спричиняють неінфекційні захворювання і передчасну смертність населення. Куріння в підлітковому віці уповільнює темпи фізичного розвитку, ускладнює статеве дозрівання, негативно позначається на стані ще не зміцнілої серцево-судинної системи, легенів, інших систем організму.

Миттєві наслідки куріння. Відомо, що тютюновий дим містить понад 4000 різних хімічних сполук, серед яких найнебезпечнішими є смоли, чадний газ, нікотин і радіоактивний полоній.

Наслідки куріння впродовж двох років. Навіть два роки куріння у підлітковому віці можуть заподіяти шкоду здоров’ю (мал.)

ВООЗ щодо наслідків куріння.

Щорічно понад п’ять мільйонів осіб умирають через куріння.Понад 600 000 осіб, які не курять, умирають від впливу вторинного тютюнового диму від цигарок у закритих приміщеннях.Серед дорослих людей тютюновий дим викликає серйозні серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легенів.Серед дітей грудного віку він викликає раптову смерть. У вагітних жінок цей дим призводить до народження дітей з низькою масою тіла.Приблизно 40 % всіх дітей систематично піддаються впливові вторинного тютюнового диму в будинках. Третина всіх випадків смертей, пов’язаних із вдиханням вторинного тютюнового диму, відбувається серед дітей.

Стали відомими назви роїв-переможців Всеукраїнського онлайн-конкурсу ватр «Слава Героям» середньої вікової групи Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)Рій “Отаман” Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 посів ІІ місце у Конкурсі. Керівник рою: Наталя Сковородкіна

Деталі за посиланням: https://patriotua.org/6519-2/

22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла, як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України – Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Неменьш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

21 травня вихованці шкільного гуртка журналістики (керівник гуртка: Сковородкіна Н.М.) взяли участь в онлайн нагородженні переможців XXIV Міжнародного конкурсу шкільних медіа.

Журі Конкурсу опрацювало та обрало 26 переможців в 22 номінаціях серед 1878 конкурсних робіт, які надійшли з 468 позашкільних, шкільних та професійно-технічних навчальних закладів України.

Інтернет–газета «45+перерва» Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 18 перемогла в номінації  «Краще електронне видання» Участь в онлайн заході взяли голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, президент Міжнародного конкурсу шкільних медіа, секретар НСЖУ Гліб Головченко та партнери Конкурсу