Автор: Самарська Марія

Постійно підбадьорювати,заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях. Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності,уміння правильно оцінити їх ,опосередковано ставитися до власних успіхів,невдач,не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності ;

Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;

Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності ; 

Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками , розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;

Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині розслаблюватися,знімати
напругу за допомогою рухливих ігор,музики,спортивних вправ ;допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості,рішучості,що потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем;ігри,що виражають тривожність
занепокоєння учасників,дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх, оцінити їх як характеристики ігрових персонажів,а не даної дитини,і на основі психологічного «розототожнення» з носі є гнітючих переживань позбутися власних
страхів.

Не сваріть дитину за те,що вона посміла гніватися на вас. Навпаки,поставтеся до неї,до її обурення з розумінням і повагою :допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.

Тільки тоді,коли емоції згаснуть,розкажіть дитині про те,як ви переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлювання претензій .

Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування,терпимо його доти,доки воно не вибухне,як вулкан,яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так,щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.

Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки:

Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей
Батьки у взаєминах зі своїми дітьми мають зменшувати хворобливість їхніх переживань з приводу невдач, допомогти їм емоційно долати ситуації, пов’язані зі шкільними оцінками. Похвала їм необхідна, але треба вказати на помилки, неточності.
Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не ще більше її пригнічувало?

Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один… два… десять… відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А ось тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратися у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути гальма.

Правило 2: не поспішайте. Старий, педагогічний одвічний гріх. Ми очікуємо від дитини всього і негайно. Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрил кою і ненавидить учіння, школу, а може й… вас.

Правило 3: безумовна любов. Ви любите свою дитину не зважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою у собі і долати невдачі. А як же ставитися до невдач?… Вона вас засмучує і… все.
Правило 4: не бийте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка – достатнє
покарання, тому й не доцільно карати за одні й ті ж самі помилки. Дитина очікує
від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибирати один – той, якого ви хочете позбутися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації найзначущих для самої дитини шкільних труднощів. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно й виразності, й переказу.
Правило 7: – головне: хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Людина схильна сприймати будь-яку оцінку глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8: – найважче: оцінка має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її особистими вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та не успіхами сусіднього Івана.
Правило 9: не скупіться на похвалу, будуючи стосунки зі своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого нема за що похвалити.
Правило 10: означає в морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, вкорінюватися дитяча віра в себе та в успіх навчальних старань. Оцінювати дитячу працю потрібно індивідуально, тактовно. Саме за такої умови в дитини не

Правило11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні завдання, й вона спробує їх виконати. Не спокушайте дитину метою, якої не можливо досягти.

Правило 12: не рвіть останньої нитки. Досить часто дорослі вимагають: щоб зайнятися улюбленою справою, дитина повинна виправити свою успішність у навчанні. В ряді випадків така заборона має стимульний характер і справді спонукає дитину до навчання. Але найчастіше так буває, коли справи з навчанням не дуже запущені і до нього ще не втрачено інтересу. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко
підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя в навчанні.

Для того щоб правила були ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина має бути не об’єктом, а співучасником своєї оцінки. Її слід самостійно навчити оцінювати свої досягнення. вміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.

Спробуйте зрозуміти причини виникнення істерики у вашої дитини. Нам, батькам, треба знати це, оскільки тоді легше сприймаються самі капризи, ми не дратуємось і своєю поведінкою і діями ще більше не роздуваємо дитячу істерику.

Отже, які можуть бути причини:
1. Коли у дитини виникає істерика, одразу треба звернути увагу на фізіологічні моменти – можливо дитині жарко, вона хоче їсти чи пити, втомилась (оскільки ви вже другу годину ходите по магазинам). Якщо вони мають місце, якомога швидше спробуйте виправити ситуацію і усунути фізіологічний дискомфорт.

2. Всі діти егоцентричні по натурі– це значить, що вони нездатні дивитись на все що відбувається навкруги з точки зору інших людей, вони не можуть поставити себе на місце інших. Звичайно це все не тому, що вони не хочуть, а просто банально не можуть в силу особливостей розвитку психіки. Отже, діти не здатні зрозуміти, що може не вистачити грошей на продукти, через те що буде куплена іграшка і будуть вимагати свого, бо вони так ХОЧУТЬ.
3. У маленьких діток ще не розвинене відчуття часу і коли їм відмовляють, то вини думають, що відмова розповсюджується на «взагалі», тобто їм тяжко зрозуміти, що завтра чи ввечері можна буде купити щось (чи з’являться гроші, чи зайдете в магазин, де ви знаєте ця іграшка набагато дешевша).
4. Якщо діти не розуміють слово «Ні»,тобто коли малеча не звикла, що їй відмовляють є ризик виникнення істерик не лише в магазині, а і в будь-якому іншому місці. Це тема меж і правил. Дитина перевіряє батьків, вибудовує межі дозволеного. Це окрема тема, на яку будуть окремі рекомендації.
5. Ще одна причина – ваш малюк маніпулює. Він сформував для себе зв’язок «якщо підключу сльози і плач – досягну свого».

Безпосередньо під час приступу істерики треба всім своїм видом показати дитині, що ви:

а) твердо стоїте на своєму;

б) слізьми і плачем дитина не досягне свого;

в) любити свою дитину навіть “таку”.

1. Це означає, що без приниження, фізичного і вербального насилля, криків дати дитині «перебіситись»при цьому СПОКІЙНО! стоячи поряд (можна займатися своїми справами – читати етикетку чи говорити по телефону, але мати дитину в полі зору).
2. Якщо дитина довгий час не може прийти в себе, ви можете сказати, що вам не подобається така її поведінка (а не сама дитина), і якщо вона не припинить, то ви її силою заберете з магазину додому! Важливо попередити, а потім і вчинити так як сказали! Повірте, таке доведеться зробити всього пару разів. Якщо ви робите все правильно істерики ставатимуть менш частими та менш тривалими. Діяти за таким планом інколи заважають почуття сорому, страху – «що подумають інші», «він б’ється головою, який жах, що скажуть інші». Намагайтеся відкинути ці почуття і сконцентруватись на власній дитині.
3. Якщо дитина вас чує, то ви можете сказати, що ви поряд, чекаєте коли дитина заспокоїться і чекаєте, коли зможете її обняти.
4. Якщо дитина більш менш заспокоїлась можна спробувати пояснити причину відмови.Крім того, треба дати можливість дитині зрозуміти, що ви її розумієте. Часто діти думають, що ми просто не знаємо, що вони хочуть, та коли ми скажемо, озвучимо це їм, наприклад, «Назар, я тебе почула і зрозуміла – ти хочеш машину, але в мене є гроші лише на продукти», сприйняти відмову легше.

Важливо попередити прояви істерик в магазині. Як це зробити:

1. Перед тим як йти до магазину обговоріть з малюком, що ви будете купляти, порадьтесь з ним і, якщо дитина доросла – визначте скільки грошей ви витратите. Наприклад, ми з моїм 2-річним сином пишемо списки – я свій, а він свій (звичайно він просто малює, але ним це сприймається як важлива справа!)
2. Якщо ви відчуваєте, що ваша дитина, ще може влаштовувати істерики в магазині, нагадайте їй якої поведінки ви від неї очікуєте безпосередньо перед дверима магазину (не хватати все з поличок без просу, не кричати…)
3. Коли обираєте товар, попросіть дитину знайти необхідний (інколи можна зробити вигляд, що ви не можете щось знайти). Таким чином малеча відчуває відповідальність і свою значимість. Крім того, вона занята і тому нудитись в неї просто немає часу.
4. Якщо в магазині малюк чогось дуже хоче і ви бачите, що істерика “не за горами” –дістаньте олівець з листочком і напишіть в його власному «Списку бажань» і скажіть, що наступний раз (або коли ви вирішите) ви врахуєте його бажання і розрахуєте на це гроші. Таким чином дитина розуміє, що ви почули її і потурбуєтесь про те, що вона хоче. Ще один варіант, як можна вчинити, якщо дитину дуже зацікавила іграшка, яку ви не планували купляти – сказати «Яка гарна річ! Давай ми напишемо листа Дідові Морозу і розкажемо про цю річ – давай роздивимось її якомога краще, щоб описати всі деталі.» Звичайно, другий спосіб працює з молодшими дітьми допоки вони вірять в Діда Мороза.
5. Буває так, що черги біля каси надзвичайно великі і малюк втомлюється стояти. Спробуйте придумати нескладні ігри – порахувати, що купили, визначити, які кольори переважають, перечитати список… варіантів ігор дуже багато, все залежить від вашої фантазії.
6. Не забудьте похвалити свою дитину на виході із супермаркету за гарну поведінку. Звичайно похвала повинна бути описовою. Якщо ви будете дотримуватись цих нескладних рекомендацій, то найближчим часом ваш похід до магазину з малечею буде не каторгою, а цікавим та пізнавальним заняттям!

Корисне посилання – https://dytpsyholog.com/2015/05/03/у-дитини-істерика-в-магазині-що-робити/

Не хочу! Не буду! Як часто батькам доводиться чути ці слова від дітей. Або просто спостерігати як улюблена дитина віддається абсолютному неробству, нічим не цікавлячись, забуваючи про відповідальність, ігноруючи свої обов’язки і не бажаючи робити абсолютно нічого.   Давайте розбиратися, чому це відбувається і як з цим боротися. Що таке дитяча лінь і як з нею впоратися читайте у нашій статті.
Дитяча лінь – причини.

Причини дитячої ліні – надмірна опіка

Причин дитячої ліні – безліч. Однак найголовніші з них базуються на неправильній поведінці батьків. Задумайтесь, як часто ви перехоплювали у свого малюка ініціативу: «Ти ще маленький, я сама все приберу!», «Не чіпай, бо зіпсуєш!», «Не бери чашку – розіб’єш!». У таких ситуаціях батьки позбавляють дитину ініціативи і не дозволяють їй займатися якою-небудь справою, припускаючи, що самі впораються швидше. В такому випадку у малюка може і зовсім пропасти бажання прагнути до самостійності: навіщо, якщо все одно не дозволять або назвуть «незграбою»?

Причини дитячої ліні – особливості темпераменту.    Роздумуючи над тим, чи ледача ваша дитина чи ні, не забудьте зупинитися на оцінці її темпераменту. Можливо, ваш малюк – холерик або сангвінік. Тоді стає зрозумілим, чому йому не вдається робота, що вимагає концентрації уваги і посидючості. Швидше таку роботу виконає зосереджений флегматик або меланхолік. Однак для дитини з названими типами темпераменту важко буде виконати завдання, де необхідна швидкість реакції і активне спілкування.

Причини дитячої ліні – нудьга.

Причиною ліні буває і банальна нудьга. Діти завжди дуже рухливі: їм потрібно постійно бігати, щось придумувати і кудись вихлюпувати свою енергію. Якщо ж батьки або вихователі в дитячому садку постійно змушують їх сидіти тихо і не заважати, то веселі і допитливі діти перетворюються в сумних і безініціативних.
Іноді зустрічаються ситуації, коли дитина не може виплеснути свою енергію в дитячому садку і, приходячи додому, хоче вдосталь набігатися і награтися, а батьки замість цього змушують займатися нудними справами – наприклад, прибирати іграшки. Схожа ситуація виникає, коли вечірню прогулянку з дитиною мама з татом замінюють на перегляд телевізора: малюкові не вдається виплеснути свою енергію – він ображається, злиться і, безумовно, ні про яке задоволення від допомоги по дому в такому випадку вже не може бути й мови. Причини дитячої ліні – нерозуміння

Часом діти просто не розуміють, для чого потрібно виконувати ту чи іншу роботу. Навіщо збирати іграшки, якщо завтра їх знову потрібно буде діставати? Навіщо вранці заправляти ліжко, якщо ввечері знову потрібно буде розстеляти? Так відбувається, коли батьки просто вимагають від дитини дотримання порядку, але не пояснюють, чому це важливо.

Причини дитячої ліні – незацікавленість.

Часто дитина не хоче братися за ту чи іншу справу, тому що вона просто нецікава. Батькам необхідно мотивувати дитину, викликати бажання взятися за яке-небудь заняття, визначити мету. Тоді діти будуть прагнути до досягнення кінцевого результату, а він в свою чергу буде приносити їм задоволення.

Причини дитячої ліні – страх невдачі.

Можливо, дитина не береться за якусь справу тільки тому, що відчуває страх невдачі. Тут вже проблема в невпевненості в собі, ймовірно, навіть в низькій самооцінці.

Як боротися з дитячою лінню

Не забувайте, що діти копіюють поведінку батьків. Якщо ви замість приготування вечері замовляєте піцу додому, залишаєте на ніч брудний посуд в раковині, вечірню прогулянку замінюєте на «просиджування» за комп’ютером або на перегляд телевізора, а замість ранкової зарядки ніжитеся в ліжку зайві двадцять хвилин – дитина просто бере з вас приклад! Вам потрібно змінити власну поведінку, щоб малюк рівнявся на вас. Заохочуйте самостійність дитини і пам’ятайте, що надмірна опіка лише шкодить. Нічого страшного не трапиться, якщо малюк підмете підлогу не так чисто, як це зробили б ви, або ж розіб’є одну чашку з сервізу, поки розставляє їх в серванті. Це не біда і не трагедія!

Не карайте примусовою працею («За непослух сьогодні будеш мити посуд!», «Не зробив уроки – йди прибирай в кімнаті!»). Такі покарання відвернуть дитину від будь-якої роботи і викличуть абсолютне небажання працювати. А небажання працювати, в свою чергу, породить    лінь.
Частіше давайте дитині дрібні доручення, тільки робіть це не наказним тоном, а в формі прохання. Так дитина відчує, вашу довіру – це підвищить її самооцінку. Не сваріться, якщо щось не виходить з першого разу, краще спокійним і доброзичливим тоном поясніть, як можна      все    виправити.

Складіть розклад домашніх справ для всіх членів сім’ї і навчіть дитину його дотримуватися, закріпіть за нею кілька посильних занять. Але не забувайте виконувати розклад і самі! В іншому випадку, спостерігаючи за вами, малюк одного разу заявить, що не хоче сьогодні прибирати     іграшки          і           зробить це завтра, бо втомився.

Завжди заохочуйте прагнення дитини допомогти вам. Пам’ятайте, що лінь розвивається саме тоді, коли ви забороняєте щось робити. Виконуйте домашні справи разом з дитиною, придумуйте ігрову форму для звичайних справ і не забувайте завжди хвалити дитину за допомогу.

Корисне посилання – http://dityinfo.com

Виховання – це завжди виклик, тому що воно покликане формувати характер і поведінку дітей. Важливо пам’ятати, що ідеального способу виховання просто не існує. Усі батьки вчаться методом підбору. Гарне виховання полягає в тому, щоб залишатися відкритими для навчання, і ніколи не вважати себе ідеальними батьками, що вже роблять все можливе. Ми всі вчимося на помилках.

Немає ідеальних батьків і немає ідеальних дітей! Цей милий карапуз, яким ми милувалися, хитаючи на руках, тепер кидається на підлогу в істериці. Однак, коли діти погано поводяться, важливо пам’ятати, вони роблять це не тому що вони ненавидять вас. Це лише знак того, що ваш малюк росте і намагається бути незалежним.

Діти підкоряються розпорядку і вказівкам протягом усього дня в дитячому садку і школі, і дім – єдине місце, де вони можуть розслабитися. Яким чином ми можемо направляти їх, не утискаючи зайвий раз.

Діти Вас не слухають – зробіть рутину розвагою

Гумор може перетворити виховання в розвагу і для дитини і для батьків. Можна давати інструкції кумедним тоном, наслідуючи героя мультфільму або виконуючи комічний танець, який піднімає настрій і мотивує дітей на те, щоб виконати свої обов’язки. Звичайне чищення зубів можна перетворити на гру, почавши його з пісні про користь цієї процедури, або покорчити пики в момент самої процедури. Діти Вас не слухають – присядьте до їїх зросту

Хоча це здається цілком природним – розмовляти з дитиною зверху вниз. Але ми повинні пам’ятати, що на дитину це може діяти лякаюче. І вона сфокусується саме на цьому неприємному відчутті, а НЕ ваших словах.

Діти Вас не слухають – зупиніться … І слухайте

Якщо ми хочемо, щоб наші діти слухали нас, ми повинні бути хорошими слухачами в першу чергу. Так що будьте уважні, коли ваші діти розповідають вам різні речі, які вони робили впродовж дня. Коли вони показують що-небудь, важливо зупинитися незалежно від того, що ви робите, вислухати їх і відповідно відповісти. Ваша неуважність травмує дитину.

Діти Вас не слухають – ставтеся до дітей з повагою

Якщо Ви хочете, щоб ваші діти слухали і поважали вас, для початку ви повинні продемонструвати їм повагу. Діти вчаться, спостерігаючи. Щоб заробити повагу, Ви повинні поважати їх. Якщо ваша дитина підходить до вас з питанням, зупиніться, подивіться дитині в очі і дайте їй відповідь. Це показує дітям, що для вас важливі їхні справи. А наступного разу, коли вам знадобиться увага дитини, вона зупиниться і вслухається в те, що ви їй говорите.

Діти Вас не слухають – обговоріть заздалегідь зв’язок між проступком і покаранням.

Чітко обговоріть можливі порушення і наслідки. Наприклад, якщо вашій дитині дозволено грати у відеоігри протягом години, вона повинна зупинитися точно по годинах і прибрати за собою. Якщо комендантська година порушена, наслідок – ніяких відеоігор протягом певного проміжку часу. Покарання повинні бути розумними і відповідати віку дитини.

Діти Вас не слухають – старайтесь не забороняти емоцій

Не говоріть: «не плач!». Зрозумійте, дитина засмучена.
Заборона емоцій може пригнічувати. Якщо дитина кричить, бо бабуся і дідусь поїхали, не варто забороняти цього. Дитина засмучена, і ми повинні визнати це. Краще втішити вашу дитину і запевнити її, що бабуся і дідусь приїдуть ще.

Діти Вас не слухають – не кричіть на дитину

Якщо дитина знаходиться в процесі чого-небудь. Наприклад, дивиться телевізор, підійдіть до неї, почекайте кілька хвилин до наступної рекламної паузи і потім попросіть, щоб вона вимкнула його, оскільки пора обідати. Не можна очікувати від дітей, що вони зупинять гру в цю ж хвилину. Поважайте те що вони роблять.

Діти Вас не слухають – дотримуйтеся свого слова

Бути ствердним і послідовним – важлива частина виховання. Якщо ви приймаєте рішення, дотримуйтеся його. Якщо ви кажете: “Я не візьму тебе в гості, якщо ти не закінчиш свою домашню роботу” – дотримуйтеся цього. І не давайте обіцянок, якщо ви не готові їх виконувати. Інакше діти будуть легковажно ставитися до того, що ви говорите. Діти Вас не слухають – просіть пробачення, жалійте і хваліть тільки коли це необхідно

Ми очікуємо, що наші діти будуть просити вибачення тільки тоді, коли роблять щось не так, але це важливо і для нас – просити вибачення саме коли ми не праві. Ваша дитина повинна знати, що немає ніякої альтернативи слову «вибач» у разі неправильного вчинку або висловлювання. І на батьків це також поширюється. У той же час не забувайте говорити «дякую». Але не просіть пробачення, не дякуйте і не шкодуйте дитину без необхідності. Інакше ваше “розумниця” знеціниться і сприйматиметься буденно.

Діти Вас не слухаються – сприймайте думку дитини серйозно

Наступний аспект поваги – поважати думку дитини. Тільки слухати її – недостатньо. Важливо приймати до уваги її бажання і небажання. Якщо вашій дитині не подобається конкретне заняття-хобі, не нав’язуйте його тільки тому, що вам хочеться. Якщо ваша дитина говорить вам, що їй не подобається няня, не ігноруйте цього. Діти наївні і час від часу живуть у своєму вигаданому світі, але важливо перевірити факти перед тим, як зім’яти і викинути їх в урну.

Діти Вас не слухають – нагороди необхідні

Заохочення не менш важливі, ніж дисциплінування. Є тонка лінія різниці між нагородою і хабаром, яка повинна бути чітко зрозуміла. У той час як хабар дається під тиском, нагорода дається з задоволенням. Підкуп дитини морозивом, щоб вона не дуркувала в супермаркеті, принесе більше шкоди, ніж користі. Нагороди – це не шоколад/морозиво або навіть відеоігри, які можуть зіпсувати дитину. Нагороди призначаються, щоб мотивувати дітей. Приклад: «Діти, якщо ви приберете вашу кімнату швидко, ми зможемо подивитися ваше улюблене кіно ввечері»

Дитина з 1 класу повинна знати, що уроки – це її особиста справа. І що вчиться вона не для мами з татом, бабусі з дідусем, а для себе. Домашні завдання – справа дитини і вона вільна вибирати, готувати їх чи ні. Тому іноді дайте дитині можливість зіткнутися з наслідками власної безвідповідальності. Тільки коли дитина стикається з наслідками своїх дій або бездіяльності, вона може дізнатися реакцію світу. Тільки так малюк розуміє, що зробив помилку або проступок.

Постарайтеся зрозуміти дитину

Розберіться в тому, чому не хочеться вчити уроки. Буває, школяр не хоче вчити жоден предмет. Дізнайтеся у малюка, чому з цим такі проблеми. Можливо, йому важко дається або дитина посварилася з учителем.

Не забувайте про відпочинок

Не вимагайте робити уроки відразу після школи, дайте можливість дитині відволіктися, переключитися і розслабитися. Добре, якщо в цей час дитина буде гуляти на свіжому повітрі, обідати або гратися з друзями. Деяким дітям, можливо, слід прилягти й поспати.

Придумайте ритуал

Постарайтесь перетворити виконання домашніх завдань в щоденний ритуал, що відбувається в певну годину в одному і тому ж місці.  Кращий час для виконання домашніх завдань – з 15.00 до 17-18.00. Хоча тривалість занять може бути різною (в залежності від віку).

Повинні бути перерви

У школі між уроками теж роблять перерви, та й ви на роботі час від часу відволікаєтеся попити чай, поговорити. Привчіть дитину до таких 5-10- хвилинних перерв між виконаними завданнями. Особливо важливі перерви для молодших школярів.

Присутність або перевірка

Молодшим школярам набагато легше виконувати домашнє завдання в присутності батьків. Адже дитині ще важко організувати свою роботу, і ще вона потребує схвалення зробленого. Дорослий, якому дитина довіряє, заспокоює своєю присутністю і підживлює віру дитини у свої сили. Як тільки дитина зможе справлятися без мам і тат, вона неодмінно відмовиться сама від їхньої допомоги . Тут важлива поступовість. З часом домовтеся, що малюк сам робить деякі легші завдання, а складні з вами разом. Ще пізніше домовтеся, що дитина все виконує самостійно, а вам приносить тільки на перевірку. Хваліть свого школяра за самостійне виконання!
Чернетку рекомендується використовувати не завжди, а тільки для виконання окремих завдань (для тренування).
Не можна примушувати дитину переписувати всю роботу цілком, якщо вона допустила незначну помилку – навчіть її акуратно її виправляти. Ніколи не робіть завдання замість дитини    Принцип простий: РАЗОМ, але не ЗАМІСТЬ. Дорослий разом з дитиною може подивитися, що задано, спланувати роботу, допомогти почати її … і зайнятися своїми справами, уточнивши, що буде поруч, якщо дитині знадобиться допомога.

Контролюючи кожен крок дитини, дорослий позбавляє його можливості стати самостійним і знімає з нього відповідальність.
Виділіть час на додаткові заняття

Зверніть увагу на те, що дитині дається складніше всього, і позайматеся з нею у вихідні. Спокійно, не кваплячись поясніть те, що малюк не розуміє, дайте кілька додаткових завдань. Незабаром ця тактика дасть результат!

Поговоріть відверто з дитиною

Розкажіть їй про свої шкільні роки, про те що ви любили, що – ні, що виходило, а що викликало труднощі. Розкажіть, як справлялися з цими труднощами, щоб малюк зрозумів, що не все відразу виходить, що слід докласти зусиль, перш ніж щось вийде. Якщо школяреві не подобається вчитель, постарайтеся підібрати слова і пояснити, що люди бувають різні, і вчитель – це теж людина, зі своїми перевагами і недоліками. Вислухайте дитину і підтримайте в її почуттях. Іноді в особливо складних ситуаціях, варто поговорити з учителем.

Репетитори в крайньому випадку

Репетитор допоможе тільки тоді, коли ви бачите, що дитина явно відстає від шкільної програми і у вас для цього є підтвердження вчителя і власні спостереження. Але якщо малюк нарівні з однокласниками, не варто перевантажувати його багатьма додатковими заняттями. Занадто великий обсяг знань може просто втомити дитину і викликати у неї протест.

Терпіння і ще раз терпіння

Щоб з терпінням було простіше, не будуйте очікувань, приймайте дитину такою, якою вона є. Змиріться з тим, що їй не подобається математика, а пише “як курка лапою”. Зате у вашої дитини є багато інших плюсів, і щось у неї виходить найкраще. Слід тільки це побачити і підтримати!

Корисне посилання – http://dityinfo.com

В останні роки відзначається зростання алкоголізму серед підлітків. Причин цього кілька. Найголовнішими є соціальні причини, з яких основними – реклама, бездоглядність і вседозволеність в родинах, алкоголізм батьків і інші. Яскраві, барвисті етикетки вітчизняних і заморських вин, пива, міцних кидаються в очі. Доступність і відносна дешевизна спиртних напоїв є іншим фактором.

          Психологія підлітків така, що вони хочуть здаватися дорослішими, самостійними. Вони завжди наслідують своїх кумирів естради, кіно, телесеріалів, як вони намагаються вести себе, говорити, вживати спиртне, курити. Підлітки взагалі за своєю природою схильні до наслідування всього того, що належить модним, кращим, престижним.

Велике значення має і підлітковий конформізм – наслідування собі подібних в колі друзів. При цьому якщо в п’ющої пиво компанії знаходиться хтось, хто відмовляється від цього напою, то він піддається в цьому середовищі глузуванням, презирству і, в кінцевому підсумку, виганяється з групи.

          Велике значення при ранньому вживанні спиртних напоїв мають дорослі і, перш за все, батьки. Якщо в родині щотижня влаштовується колективна пят’нка, то дитина сприймає це природнім і в подальшому починає себе вести точно так же. У таких сім’ях діти рано долучаються до алкоголю. А в сім’ях алкоголіків питущих дітей ще більше. Незважаючи на те, що алкоголізм не передається у спадок, пияцтво хоча б одного з батьків під час зачаття часто призводить до того, що діти в таких сім’ях народжуються з різними психопатичними або інтелектуальними відхиленнями, затримкою розвитку.

Часто підлітковий алкоголізм з’являється в неповних сім’ях і як наслідок – бездоглядність підлітка, виховання його вулицею. Іншою причиною є гіперопіка дитини. Прагнучи захистити дитину від усіх труднощів, всіляко потураючи йому у всьому, батьки виховують морально слабку, безвольну істоту, яка потрапляючи в інше середовище легко піддається поганим впливам, оскільки у неї відсутні моральні гальма.

Залучення до алкоголю підлітків призводить до зміни системи цінностей і звичок. У вільний час вони зазвичай проводять в колі тих друзів, хто п’є, шляхом безцільного гуляння вулицями, просиджування в барах, кафе, слухання модної музики, супроводжуваних прийомом алкоголю. При цьому зовсім не залишається ані часу, ані бажання для саморозвитку та інших інтелектуальних занять: читання, навчання, сприймаються як нудний і непотрібний обов’язок. Приблизно половина з тих підлітків, хто п’є, за даними статистики книг майже не читають

          Крім того організм підлітка відрізняється від організму дорослої людини в тому, що у нього спочатку знижена стійкість до алкоголю, порівняно невеликі дози якого спочатку викликають дуже сильне сп’яніння і, навіть, важке отруєння. Однак, з часом стійкість до вживання великих доз алкоголю у підлітка виникає, але в той же час катастрофічно швидко виникають всі симптоми алкоголізму. Організм підлітка відрізняється від організму дорослої людини в тому, що його органи і в першу чергу центральна нервова система ще розвиваються і мало стійкі до різного роду отрут, до алкоголю. Тому ранній початок вживання спиртного призводить до швидкого розвитку залежності від алкоголю і до поразки внутрішніх органів.

Із захворювань, пов’язаних з вживанням алкоголю, у підлітків слід назвати

*гепатити та панкреатити,

*захворювання ендокринної системи,

*порушення роботи серця,

*проблеми з артеріальним тиском,

*поява різного роду легеневих захворювань,

*зниження стійкості до різного роду інфекційних захворювань і особливо розлади з боку центральної нервової системи і психіки.

Лікування дітей, хворих на алкоголізм здійснюється в спеціалізованих палатах або відділеннях наркологічного диспансеру, щоб виключити контакт і вплив дорослих алкоголіків.

Профілактика підліткового алкоголізму полягає, перш за все, в виховних і організаційних заходах, спрямованих на те, щоб молода людина знала пагубну дію алкоголю і прагнула активно уникати контакту з тими, що п’ють. Важливо зайняти вільний час, заохочувати і стимулювати різного роду здорові захоплення, підвищити інтерес до освіти і отримання професії.

Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна.

         Люди перетворюються на товар, який можна продавати і купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб. Торгівля людьми вважається сучасною формою рабства, і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

         За даними Держдепартаменту США, щороку в рабство потрапляють 600 – 800 тис. осіб.  За оцінками Центру безпеки людини, цей показник значно більший і дорівнює 4 млн.

          Торгують і жінками, і чоловіками та дітьми, але в переважній більшості випадків в якості «товару» виступають жінки.

         Приблизно в одному випадку з п’яти жертвами работоргівців стають діти. За даними ЮНІСЕФ, жертвами торгівців людьми щороку стають 1,2 млн. дітей.

Якщо Ви їдете працювати за кордон:

• Перевірте, чи має фірма ліцензію на такий вид діяльності як „посередництво в працевлаштуванні за кордоном”, видану Міністерством праці та соціальної політики України, та копію дозволу на працевлаштування громадян України.
• Фірма-посередник має надати проект трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем, завірений роботодавцем.
• У трудовому договорі (контракті) повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи: тривалість робочого дня, вихідні дні, оплата праці, умови проживання, страхування (в тому числі від нещасного випадку, хвороби, медичне).
• Уникайте використання в контракті фраз типу: „та інші види робіт”, „всі роботи на вимогу роботодавця”. Цей договір складається у двох примірниках: один віддається клієнту, а другий залишається у посередника.
• Підписання трудового договору (контракту) є обов’язковою умовою легального працевлаштування.
• Трудовий договір (контракт) повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською) у 2 примірниках.
• Погоджуйтесь на сприянні у працевлаштуванні лише на умові оформлення спеціальної робочої візи. Пам’ятайте, службова, туристична та гостьова візи не дають права на легальну роботу за кордоном.
• Пам’ятайте, наявність копії закордонного паспорту чи копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера значно полегшить процедуру відновлення документів у разі необхідності.

Національна «гаряча лінія» по запобіганню торгівлі людьми
0-800-5002250
Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми
 (0 44) 254 7604.

Як правильно карати дітей і чи можна взагалі карати дітей? Якщо таке питання у вас виникало, тоді ця інформація буде вам цікавою і корисною.

НАЙВАЖЛИВІШІ ПРАВИЛА ПОКАРАННЯ:

• БЕСІДА з дитиною має відбутися ОДРАЗУ ПІСЛЯ ПОГАНОГО ВЧИНКУ, не відкаладаємо обговорення до поверення батька додому (але пам`ятаємо: не займаємося публічними вихованням у присутності друзів та знайомих, дитину треба відвести всторону і поговорити).
• Караючи, НЕ ОБМЕЖУВАТИ дитину у задоволенні ЇЇ ФІЗИЧНИХ ПОТРЕБ. Тобто не обмежувати їжу, питво та інші життєво необхідні потреби.
• ПОКАРАННЯ має бути ПРОПОРЦІЙНЕ ПОГАНОМУ ВЧИНКУ. Наприклад, якщо дитина не доїла страву, або з першого прохання не поскладала іграшки ми не можемо заборонити похід до зоопарку.
• ЯКЩО ДИТИНА ВІДБУЛА ПОКАРАННЯ ВОНА ВЖЕ ПРОБАЧИНА!
• КАРАТИ, але НЕ ПОЗБАВЛЯТИ ЛЮБОВІ. Після понесення покарання за вчинок дитину необхіно обійняти і наголосити, що ваш малюк розумничка і такого більше не відбудеться.
• КАРАТИ дитину дозволяється лише тоді, ЯКЩО ДИТИНА БУЛА ПОПЕРЕДЖЕНА ПРО ЗАБОРОНУ.
• Покарання лише за СВІДОМІ ПОГАНІ ВЧИНКИ. Якщо наприклад дитина випадково щось розлила ми маємо обговорити з нею через що так сталося і разом прибрати, але не сварити і не вигадувати покарань.
• БАТЬКИ, БУДЬТЕ ГОТОВІ ДО КОНФЛІКТУ! Ви маєте бути авторитетні і дотримуватися своїх обіцянок, як стосовно купівлі подарунка, так і понесення покарання дитиною за той чи інший поганий вчинок.
• Так звичайно мама з татом мають бути однодумцями, аби діти не шукали підхід до кожного з них і не навчались обманювати.
• Будьте прихильником бесід з дитиною, а не фізичних методів покарання!