Як удосконалити свою увагу

  1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
  2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
  3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
  4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
  5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
  6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
  7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
  8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
  9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
  10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
  11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
  12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
  13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
  14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
  15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов’язаний з твоїм досвідом, інтересами.
  16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
  17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
  18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
  19. Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
  20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
  21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
  22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань

Ось і закінчився вересень…

  Вже можна з упевненістю говорити про те, що осінь стала повноправною господаркою. І хоч за вікном ще зелені дерева, а  іноді вдень сонечко віддає нам своє приємне тепло, відчуття, що поступово ми втрачаємо щось дуже приємне, не полишає наші думки та почуття.

Літо, як старий добрий друг, дарує нам чудові емоції, незабутні спогади, його з нетерпінням чекаєш цілий рік і тому зараз так сумно з ним розлучатися. Саме про теплі літні дні ми з радістю згадуємо, коли наступають «золоті» осінні миті, але коли починається холодна вогкість і сльота, навіть найжиттєрадісніші з нас можуть засумувати.

До того ж осінь – пора відповідальності та змін. Ми повертаємося з відпусток і беремося за нові тривалі й серйозні справи, а наші діти, після веселих канікул, опановують нові знання, згадують про дисципліну та розпорядок дня. Зрозуміло, такі зміни не можуть минути непомітно для дитини. Вони найчастіше викликають у неї протест, нудьгу та поганий настрій. І це нормально!

Згадайте свій стан коли ви повертаєтесь із відпустки на роботу. Правда ж, складно відразу налаштуватися на діловий лад і увійти в чіткий трудовий ритм? Ми сидимо на робочому місці, а працювати зовсім не хочеться, думки розбігаються врізнобіч, а спогади про приємно проведену відпустку дратують своєю недосяжністю.

Дорослій людині потрібно приблизно два тижні для того, щоб знову повернутися в зосереджений робочий стан і адаптуватися до щоденної офісної суєти. А для дитини побороти «постканікулярний» стан ще складніше, адже вона ще не зовсім розуміє та осягає магічне значення слова «треба»!

Однак саме це важке слово восени дитина чує набагато частіше: вдома батьки постійно кудись поспішають, тому що самі намагаються подолати бар’єр переходу з відпустки до динамічності трудової осені, а в дитячому садку або школі вихователі та вчителі намагаються відновити дисципліну і донести до учнів та вихованців нові знання. А якщо раптом у цей час виникне якийсь конфлікт із друзями або зненацька заскочить підступна застуда – який вже тут настрій…

Гадаєте, отримуємо занадто сумну картинку? Аж ніяк! Ви з легкістю можете виправити або навіть не допустити те все про що писалося вище.

По одній з версій фахівців, осіння нудьга починається у нас тому, що із закінченням літа ми втрачаємо можливість дарувати собі маленькі та великі радості. Це зайва порція морозива або приємна подорож, нові знайомі й старі друзі, а головне –  відчуття свободи та радості від того, що не треба поспішати, немає обмежень, а вільний час можна проводити так, як захочеться, а не так, як потрібно.

Але якщо одні радості зникають, то чому б не знайти інші? Просто формат буде інакший, але кількість отриманого задоволення – рівноцінна! Не вірите що це можливо? Дивіться самі!

Рання осінь дарує нам багато смачних та корисних фруктів і овочів, якими із задоволенням поласують дорослі та діти. Їх яскравий та життєрадісний колір, чудовий смак та вітаміни порадують кожного, і, навіть, найвибагливіших малюків.

А ще ці фрукти й овочі чудово підійдуть юним художникам та художницям в якості натури, стануть прикладом яскравості кольорів, добірності та простоти форми, дивлячись на які діти зможуть відтворити їх зображення олівцями, фарбами, виліпити із пластиліну або із глини.

Спробуйте зберегти для себе чарівні миті золотих осінніх днів. Як це зробити? Дуже просто! Візьміть до рук фотоапарат і шукайте гарний кадр. Берізки в золотому оздобленні, маленький кущик із червоними ягідками, дівчинка в яскравому беретику збирає опале листя, різноцвіття осіннього гаю на тлі неба в купчастих хмарах, симпатичний грибочок у траві, спорожнілий дитячий майданчик після дощу, сонце, що просвічує крізь павутинку – безліч сюжетів, варто лише вийти з дому та озирнутися навколо. Перегляньте створені знімки, оберіть кращі та надрукуйте їх, а потім всією сім’єю за допомогою ватману, фарби і своєї фантазії створіть оригінальний настінний колаж, що допоможе підтримувати позитивний настрой навіть у холодні та хмурі  дощові осінні дні.

Не забувайте про композиції з каштанів і жолудів, гарні букети з використанням осінніх квітів і листів, гербарії та ікебани. Адже немає нічого простішого, ніж під час прогулянки зібрати цей нехитрий підручний матеріал і створити з нього щось оригінальне та симпатичне. Все це осіннє різноманіття допоможе відволіктися від похмурих думок, трансформує емоції в творчі композиції, що розкриють внутрішній світ дитини, розів’є її здібності, навчить мислити образами та бачити незвичайне у звичайному.

А у розвитку комунікаційних навичок і малюку, і підлітку допоможуть різні настільні ігри, у які можна грати всією сім’єю. Намагайтеся виділити хоча б пару вечорів на тиждень на такі сімейні посиденьки. Побачите, поступово, завдяки цій ігровій практиці відносини в сім’ї стануть добрішими, довірливішими, м’якішими, та й час буде проведено з користю. Адже сучасні настільні ігри допомагають довідатися багато нового і цікавого. Є один важливий нюанс – батькам має бути дійсно цікаво проводити час зі своїми дітьми. У такі вечори краще забути про звичний розподіл сил у відносинах «дорослий – дитина», не повчати, не читати нотацій, не підказувати як краще, а просто веселитися від щирого серця й радіти тому, що рідні люди поруч.

Найчастіше поганий настрій восени складається з таких моментів, які словами не передати. Ось недобре на душі та й усе… Щоб розігнати сплін, більше рухайтеся, використовуючи для цього будь-який вільний час. Якщо вистачить сили волі на ранкову пробіжку – нудьгу як рукою зніме. З дітьми намагайтеся більше грати на вулиці в рухливі ігри – осіння депресія найчастіше викликана великим навчальним навантаженням і шкільними стресами. Рух нормалізує гормональний обмін, тому “гормони радості” – ендорфін та серотонін – будуть вироблятися в потрібній кількості.

Осінь – пора коли наші діти частіше хворіють. Хворому нудно просто лежати вдома у ліжку, а ми не знаємо чим його зайняти та просто вмикаємо телевізор або комп’ютер. Однак під час хвороби, нехай навіть це й буде звичайна застуда, зайве навантаження маленькому організму зовсім не потрібне. Спробуйте зайняти дитину чимсь таким, що не напружуватиме, а буде корисним і приємним заняттям – ліплення, малювання, аплікація, створення вітражів, робота з конструктором, збирання пазлів. Ваша добровільна особиста участь та зацікавлене ставлення до творчого процесу відволічуть дитину від похмурих думок і допоможуть скоріше одужати.

Осінь – ще й чудовий час для спогадів і відвертих розмов. Зрозуміло, всі ми – дорослі люди – дуже завантажені на роботі, у нас багато справ і обов’язків, але намагайтеся не забувати, що для дитини саме його проблеми й невдачі – найважливіші. Коли ви повертаєтесь з роботи додому та запитуєте у свого малюка як справи, а він, посміхаючись, відповідає вам: «Добре!», хіба не це головне щастя для кожного з батьків. Не запитували про таке свою дитину? А ви спробуйте! Впевнені – почуєте багато цікавого.  У старшої за віком дитини обов’язково розпитайте, як пройшов його день, що він робив і де був.

У школяра намагайтеся цікавитися не тільки тим, чи зробив він уроки на завтра й чи не одержав сьогодні в школі двійку, але й що дійсно нового і цікавого розповідали на уроках вчителі, чим живуть його друзі-приятелі. Батьки-друзі, яким можна розповісти про свої проблеми та труднощі, а також поділиться радістю й бути впевненим, що тебе зрозуміють – великий подарунок для дитини. Цей фактор робить її впевненішою у собі й вчить довіряти навколишньому світу.

Адже саме батьківська підтримка, ніжний і, водночас, критичний погляд дорослої людини – ось ті орієнтири, які обов’язково допоможуть нашим дітям стати самодостатніми особистостями, відкритими назустріч будь-який, нехай навіть не завжди приємній погоді,

«Шкільна медіація як засіб формування безпечного освітнього середовища»

Мир неможливо утримати силою.

 Його можна досягти лише розумінням.

 Альберт Ейнштейн

Медіація у школі – інноваційний підхід до вирішення міжособистісних конфліктів, які виникають між учасниками навчально – виховного процесу, метою впровадження якого є реалізація практики конструктивної ненасильницької взаємодії у конфліктних ситуаціях.

Відновні практики – відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення суперечливих та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Медіація (англ. mediation – посередництво) — вид альтернативного врегулювання суперечностей, метод їх вирішення із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант вирішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту. медіатор не приймає рішення за них.

Медіація – це добровільний і конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам знайти взаємоприйнятний варіант вирішення ситуації, що склалася. Особливою рисою медіації є те, що сторони спільно беруть на себе відповідальність за прийняття рішення та його виконання.

Вирішення конфліктів – процес вирішення суперечки або конфлікту людьми для відповідного задоволення їхніх інтересів, результати якого є для них прийнятними.

Коло – відновна практика, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власний погляд та бути почутим іншими членами Кола завдяки процедурі, що забезпечує рівність усіх учасників.

Медіація у школі можлива за умов реалізації декількох програм: «Медіація однолітків» і «Шкільна медіація».

Програма «Шкільна медіація» передбачає впровадження власне процедури медіації і її принципів у систему школи через залучення дорослих медіаторів до процесу вирішення шкільних конфліктів. Дорослі медіатори також можуть сприяти аналізу конфліктних ситуацій та вести конфліктологічне консультування.

Шкільна медіація сприяє швидкому і ефективному розв’язанню конфліктів на локальному рівні, без залучення владних структур і адміністративного тиску.

Медіаційну допомогу можуть здійснювати практичний психолог, соціальний педагог, інші представники педагогічного колективу школи, а також «зовнішні» стосовно до школи спеціалісти – медіатори.

Програма «Медіація однолітків» також має на меті здійснення цілеспрямованої діяльності у профілактиці і швидкому реагуванні на конфліктні ситуації в шкільному середовищі, але вона передбачає залучення дітей – медіаторів до процесу вирішення учнівських конфліктів.

Сутність програми полягає у передаванні відповідальності за розв’язання конфліктів у руки самих школярів: пройшовши навчання, учні – медіатори допомагають своїм одноліткам домовлятися у ситуаціях конфліктної взаємодії без участі вчителів, батьків, адміністрації.

Медіаційна процедура – це процедура, заснована на принципах раціонального аналізу ситуації, раціонального вибору дій і прийняття рішень. Медіація не є психологічним методом роботи, медіатори не повинні розбиратися у психології людей, не повинні аналізувати їхні внутрішні проблеми і причини певної поведінки, вони також не повинні виконувати функції слідчих, арбітрів, суддів і т. і. Медіатори лише повинні знати і чітко дотримуватись правил та принципів медіації, завдяки яким вона набуває статусу безпечної процедури, безпечної у фізичному, психологічному, соціальному розумінні.

Комунікативні навички медіатора

Навички активного слухання

  1. Невербальна комунікація(погляд, міміка, психологічний простір, жести, поза, темп мови, тон і тембр голосу).

Прості фрази, що підтверджують наявність контакту – “так-так”, “звісно”, “звичайно” і т.п., що ніби “говорять” співрозмовнику/співрозмовниці, що ми його/її слухаємо і розуміємо те, що він/вона говорить. Основна функція таких фраз – підтвердити контакт із співрозмовником/співрозмовницею; використовуючи їх поряд з невербальними реакціями, виразити увагу й інтерес до нього/неї. Такі реакції особливо корисні, коли співрозмовник/співрозмовниця почав/почала викладати свої думки і ще не виразив/виразила їх повністю.

  1. Використання пауз (мовчання)

Використовується для:

– стимулювання сторони до прийняття відповідальності за  результат,

– прояву поваги до сторони: дати час подумати і справитися з почуттями,

– (іноді) прояв тиску, щоб активізувати участь.

  1. Іменування відчуттів

Твердження на зразок: “Звучить, наче ви були засмучені…(розгублені, розгнівані, залякані тощо)”, дозволяє учаснику зрозуміти, яке саму емоцію він хоче виразити.

Метою цього прийому є встановлення взаємодії з диспутантами. Ніщо так добре не сприяє довірі і взаємодії як визнання і повага до почуттів людини. На додаток, ця навичка допоможе звільнитися від емоційних бар’єрів, що заважають успішності медіації.

Приклади:

Ви були сильно пригнічені через це?

Звучить так, начебто ви почуваєтесь невпевнено?

Ви відчували загрозу?

Схоже, що вас це турбує?

  1. Прояснення, уточнення

Питання типу: “Ви маєте на увазі…?”

“Ви говорите, що …?”

Це такі “не оцінювальні” питання, що є нашою реакцією на сказане і виражене співрозмовником/співрозмовницею у розмові. Основна мета таких питань – прагнення прояснити думку, почуття і уявлення партнера/партнерки.

  1. Перефразовування

Задача – допомогти людині сконцентруватися на змісті, підказати придатний спосіб виразити свої почуття, почати процес усвідомлення того, що відбулося, розділити почуття і зміст проблеми.

У перефразовуванні поєднуються факти (змістовний аспект) і почуття (емоційний аспект повідомлення) в одне твердження.

Наприклад:

“Ви вважаєте, що …” (Концентрація на тому/тій, хто говорить…)

“Ви засмутилися, тому що …” (факти і почуття)

“Ваше розуміння ситуації полягає в тім, що…”(коротке підсумовування сказаного)

  1. Резюмування

Зведення інформації в стислу форму. Відмінність від перефразовування – обсяг інформації. Перефразовування – одним реченням – абзац. Резюмування – одним абзацом – кілька сторінок тексту.

Правила надання зворотного зв’язку:

  • Давайте зворотний зв’язок тоді, коли вас просять; запитайте дозволу надати зворотний зв’язок.
  • Критикуйте підхід або ідеї, а не людину, яка їх висловила.
  • Намагайтесь бути конкретними, наводьте приклади поведінки, яку ви спостерігали.
  • Не оцінюйте поведінку.
  • Будьте уважними до мови свого тіла, будьте чесними.

Правила отримання зворотного зв’язку:

  • Слухайте уважно, прагніть зрозуміти сенс того, що вам говорять.
  • Переконайтесь, що ви правильно зрозуміли, поставте уточнююче питання чи попросіть навести приклад.
  • Не обов’язково відразу відповідати та виправдовуватись, інакше ви нічому не зможете навчитись.
  • Варто пояснювати свою поведінку, запитувати, що варто було б зробити інакше для досягнення кращих результатів..

 

“45+переменка” натиснула на RECord

“45+переменка” натиснула на RECord

Три цікавих та незабутніх дня (28-30 вересня) провели члени спілки «Прес-експрес» дитячо-юнацької організації «Райдуга» Наталія Моісеєва та Євгенія Склярова в Святогірському оздоровчому таборі «Перлина Донеччини». Саме тут зібрав юних журналістів  з 6 регіонів  нашої крани XV відкритий фестиваль дитячих та молодіжних ЗМІ України в Донбасі “Жми на RECord!”.  А це – більше 130 представників шкільних та студентських медіа.

Дівчата представили на фестивалі шкільну газету «45+переменка» та вибороли ІІ місце в номінації «Друковані ЗМІ».  Крім цього, керівник редакції Наталя Сковородкіна отримала почесну грамоту Національної спілки журналістів України за вагомий внесок у розвиток молодіжних медіа України.

Зачаровані енергією позитиву, щирості, відвертості, наші журналісти поділились враженнями від конкурсу. За їх словами, програма була чудовою, а спільнота фестивалю – дружньою й теплою. Дівчата  зустріли масу людей, які в прямому розумінні світились – даруючи себе, свій позитив, свою творчість, свої знання, вміння, досвід учасникам фестивалю. Із захопленням Наталія та Євгенія розповідали про їхні майстер-класи.

Строгі, але професійні члени журі визначили переможців  за результатами бліц-конкурсу у різних номінаціях: відео, фото, радіо, друковані ЗМІ та Інтернет-ЗМІ. Також в конкурсі взяли участь роботи, які команди журналістів готували заздалегідь, протягом року.

Дівчата відмітили, що відчуття себе частиною цього процесу, перебуваючи на фестивалі, було справді захопливим. Не закохатись в цей фестиваль було неможливо.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ УЧНІВ 5 КЛАСУ

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку. Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».

Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі. Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.