Розпорядок дня в житті дитини

Дітей лякає все невідоме – чи то нова страва, чи великі зміни в житті (наприклад, переїзд до іншого міста або народження брата чи сестри). Зміни дають нові можливості, але в дитини вони викликають потужний стрес. Розпорядок надає життю дитини комфорту та стабільності.

Зазвичай розпорядок дня дитини включає в себе:

  • час, коли дитина прокидається;
  • час, коли вона купається, харчується, лягає спати;
  • виконання домашніх обов’язків;
  • час для ігор і відпочинку з сім’єю.

Якщо ви встановлюєте для дитини розпорядок, ви даєте їй зрозуміти, що дійсно важливе для вашої родини. Немає єдиних правил з приводу того, як організувати день дитини, головне – встановити порядок, єдиний для всіх членів сім’ї.

Розглянемо 10 головних причин, чому розпорядок дня важливий для дитини.

Причина № 1. Розпорядок дня допомагає виробити життєвий ритм

Стабільний розпорядок дня налаштовує «біологічний годинник» дитини, завдяки чому:

  • малюк краще спить уночі;
  • формуються звички здорового харчування;
  • нормалізується травлення;
  • з’являється досить часу для фізичної активності;
  • дитина заспокоюється, коли приходить час для відпочинку.

Завжди дотримуючись чіткого розпорядку, дитину не потрібно вмовляти лягти в ліжко, коли приходить час спати. Вона легко заспокоюється й засинає.

Причина № 2. Розпорядок дня допомагає у зміцненні зв’язку з сім’єю

Коли дитина знає, чого очікувати, й бачить, як усі члени сім’ї дотримуються розпорядку, вона розуміє, що це важливо. Так вона приймає цінності та інтереси сім’ї.

Наприклад, вона розуміє, що сімейний сніданок щонеділі – це важливо. Навіть якщо дитина ще маленька, вона відчуває цінність сімейних традицій, які зміцнюють зв’язок між членами сім’ї.

Причина № 3. Малюк розуміє, що від нього очікують

Замість того, щоб кожного вечора змушувати дитину збирати іграшки або йти купатися, поясніть їй розпорядок дня. Так вона засвоїть, що наближається час для купання та прибирання іграшок, й буде до цього готова. Діти легко підлаштовуються під очікування батьків, якщо їх не примушувати. Тому завдання батьків – допомогти малюкові звикнути до розпорядку, а не вказувати, що йому потрібно та що не можна робити.

Причина №4. Розпорядок дня створює спокійну атмосферу в сім’ї

Оскільки дитина та інші члени сім’ї знають, чого очікувати, рівень їх стресу й занепокоєння знижуються. Дитина знає, що буде відбуватися далі. Тому вона відчуває себе цінною – адже батьки долучають її до сімейного розпорядку, а не змушують щось робити.

Причина № 5. Розпорядок дня додає впевненості, розвиває самостійність

Маючи чіткий розпорядок дня, дитина звикає до того, коли їй час чистити зуби, а коли – лягати спати. Вона пишається тим, що батьки долучають її до сімейного розпорядку й робить усе самостійно.

Коли малюкові не вказують, що він повинен робити, він відповідально ставиться до дотримання розпорядку. Відчуваючи себе впевнено, дитина не чинить опір і не бунтує.

Причина №6. Розпорядок дня формує в дитини здорові звички

Діти, які дотримуються розпорядку дня, краще керують своїм часом. Дорослішаючи, вони зберігають свою дисциплінованість, звички здорового харчування й гігієни. Вони також систематично прибирають у будинку, приділяють час навчанню.

Причина № 7. Розпорядок дня допомагає батькам зрозуміти важливі речі

Заплановані сімейні справи, чи то оплата комунальних послуг, чи купівля необхідного, допомагають вам зберігати зв’язок з родиною. В умовах постійної зайнятості розпорядок допомагає вам ефективніше справлятися зі справами та проводити більше часу з сім’єю.

Причина № 8. Розпорядок дозволяє дитині очікувати приємні події

Якщо дитина дотримується розпорядку, вона заздалегідь насолоджується приємними подіями – наприклад, прогулянкою в парку в п’ятницю або походом до ігрової кімнати в неділю. Якщо протягом тижня заплановано кілька таких подій, дитина відчуває, що батьки її люблять.

Причина № 9. Розпорядок допомагає формувати сімейні традиції

Коли ви встановлюєте розпорядок дня для себе й дитини, ви можете придумати певні сімейні традиції (наприклад, читати дитині на ніч). Вони щодня зміцнюють ваш зв’язок з дитиною. Замість того, щоб просто виконувати справи за списком, ви якісно проводите час з дитиною.

Причина № 10. Розпорядок надає впевненості у важкі часи

Зміни та стреси негативно позначаються на житті дитини. Такі ситуації, як розлучення батьків, перехід до іншої школи, народження брата або сестри позбавляють дитину впевненості. Коли в дитини є чіткий розпорядок дня, це вносить ясність у її життя. Завдяки сімейним вечерям і прогулянкам дитина заспокоюється, відчуває, що її люблять.

Розпорядок дня повинен бути гнучким

Хоча створення й підтримання розпорядку має безліч переваг, важливо при цьому зберігати гнучкість. Спонтанність та творчість необхідні всім дітям. Наприклад, можна відкласти миття посуду, якщо у дворі відбувається щось цікаве.

Залишайтеся уважними до потреб дітей та інших членів вашої сім’ї. Якщо розпорядок дня занадто суворий, дитина буде відчувати себе обмеженою в діях, а це не входить у ваші плани.

Як привчити дитину до розпорядку

Психологи стверджують, що привчати дитину до розпорядку потрібно вже з перших днів життя. Однак якщо ви не почали цього робити з раннього віку – нічого страшного. Зробити це ніколи не пізно, але чим раніше ви почнете, тим краще.

  • Крок 1. Установіть час для найважливіших справ: прийому їжі, сну й інших. Потрібно почати саме з цього, тому що дитині важливо виробити звички здорового сну й харчування. Якщо ви не дотримуєтеся постійного розпорядку дня, переходьте до нього поступово. Після того, як дитина почала спати та приймати їжу в певний час, установіть час для купання та інших щоденних справ.
  • Крок 2. Проявляйте спокій. Спочатку дитині буде складно дотримуватися розпорядку, але з часом вона звикне. Не турбуйтеся, не втрачайте терпіння: щоб почати дотримуватися розпорядку, дитині потрібно трохи часу.
  • Крок 3. Продумайте заняття, які допоможуть дитині звикнути до розпорядку.Наприклад, ви можете щодня по 10 хвилин перед сном читати дитині казки. Це допоможе їй підготуватися до сну.
  • Крок 4. Зробіть розпорядок постійним, але гнучким. Щоб дитина виробила нові здорові звички, її розпорядок повинен стати постійним. У той же час подбайте про те, щоб він був гнучким, особливо у святкові дні. Настрій дитини залежить не тільки від часу, коли вона спить або приймає їжу, тому забезпечте їй гнучкий режим.
  • Крок 5. Продумайте в розпорядку події, які будуть особливо приємні для дитини. Продумайте заняття, які малюк буде чекати з нетерпінням, наприклад, поїздка до бабусі або спільна прогулянка з собакою.
  • Крок 6. За необхідності вносьте в розпорядок корективи. Згодом ви можете помітити, що не все в розпорядку працює. Розпорядок покликаний зміцнити сімейні зв’язки, а не ускладнювати життя. Переконайтеся в тому, що ваш план формує у членів сім’ї здорові звички й позитивний настрій.
Чарівний зорепад

Чарівний зорепад

Напередодні осінніх канікул у  Білозерській загальносвітній школі І-ІІІ ступенів №18 відбулося щорічне урочисте свято  «Чарівний зорепад».  Метою даного заходу шанування  талановитих та здібних учнів: переможців та  найактивніших учасників  конкурсів, турнірів, Всеукраїнських олімпіад, спортивних та інтелектуальних змагань за підсумками минулого навчального року.

До участі в урочистостях  були запрошені учні – переможці та  батьки. Гостями на святі були також голова громадської організації «Центр муніципального розвитку м. Білозерське» Зухра Асафовна Щетініна, голова Ради школи Олена Миколаївна Шауліс.

Вручаючи грамоти та дипломи, було  наголошено  на тому, що кожного року «зірочок», які б відстоювали честь школи на Всеукраїнських конкурсах та олімпіадах, стає набагато більше. Традиційним стало вручення премій переможцям ІІ (міського) рівня Всеукраїнських предметних олімпіад.

За підсумками конкурсу «Кращий учень – 2016» були визначені  переможці: Сенькова Тетяна (4-А), Анна Мотрич (9 клас), Кругова Інна  (11 клас). Також підведені підсумки стимул-рейтинг, за якими було визначено найкращий клас – 9 та відзначений класний керівник Ігнатенко Ірина Володимирівна.

Теплі слова прозвучали і для вчителів, чиї вихованці стали  переможцями, призерами та лауреатами конкурсів.

Усім бажаємо  подальших успіхів та підкорення нових висот!

Коли бабуся й дідусь балують дитину: що робити?

Бабусі й дідусі завжди балують онуків, вважаючи, що так вони роблять їх щасливими. Вашим батькам було непросто виховувати вас, тому тепер вони хочуть відчути радість від виховання онуків. Вони часто виконують усі забаганки дитини: купують зайву порцію морозива або іграшку, дозволяють пізніше лягти спати й багато іншого. Так чинять бабусі й дідусі в усьому світі.

Але ваші батьки найчастіше не бачать, до чого призводить їх щедрість. У результаті з важкою поведінкою дитини доводиться справлятися вам. І якщо ви часто залишаєте дитину з бабусею й дідусем, ви повинні бути впевнені в тому, що їх принципи виховання не суперечать вашим.

Як переконати своїх батьків не надто балувати дитину, дотримуватися правил, прийнятих у вашій родині?

Пропонуємо кілька рекомендацій для вирішення даної проблеми.

  • Заручіться підтримкою батьків. Якщо ви дорікаєте їм у тому, що вони балують дитину, це навряд чи вирішить проблему. Замість цього знайдіть відповідний момент для того, щоб поговорити з ними. Найкраще це зробити тоді, коли дитини не буде поруч. Поясніть, що ви знаєте, як вони люблять вашу дитину, але вам потрібно домовитися про дотримання певних правил. Скажіть, що вам необхідна їх підтримка. Наприклад, якщо ви стурбовані тим, що бабуся й дідусь купують дитині шкідливу їжу, поясніть, що стоматолог помітив у неї ознаки карієсу, і вам потрібно всім разом подумати над тим, як забезпечити здоров’я зубів дитини.
  • Не звертайте уваги на дрібниці. Якщо бабуся з дідусем балують дитину, але це не приносить багато шкоди, не втручайтеся. Наприклад, якщо бабуся дає дитині кишенькові гроші кожного разу, коли приїжджає в гості, подумайте, можливо, не варто робити з цього проблему. Дозвольте бабусі побалувати улюбленого онука, особливо, якщо вони бачаться рідко. Якщо ваші батьки обмежують дитину тоді, коли йдеться про дійсно важливі речі (наприклад, не дають їй дивитися жорстокі телепрограми), проявіть розуміння.
  • Не йдіть на компроміси, коли йдеться про здоров’я або безпеку дитини. Ваші батьки постійно купують малюкові шкідливу їжу або під час прогулянки дозволяють йому бігати недалеко від проїжджої частини? Ви повинні втрутитися. Покажіть батькам статті з газет або процитуйте експертів, щоб переконати їх у неприпустимості таких дій. Зрештою, потрібно чітко оголосити своїм батькам правило: не можна купувати дитині шкідливу їжу, а на прогулянках необхідно дотримуватися всіх правил безпеки.
  • У вашому будинку дитина повинна дотримуватися ваших правил. Поясніть дитині, що в будинку бабусі й дідуся можуть бути прийняті свої правила, і це нормально. Навіть найменшим дітям потрібно пояснити, що вони можуть пізніше лягати спати, їсти цукерки тільки в гостях у бабусі з дідусем. Удома цього робити не можна.
  • Залишайте подарунки й солодощі в будинку батьків. Якщо після візиту бабусі й дідуся ваш будинок переповнений подарунками, поясніть їм, що все це буде зберігатися в їхньому будинку. Коли батьки побачать, скільки місця все це займає, вони прислухаються до ваших прохань.
  • Проявіть рішучість. Якщо всі ваші прохання й розмови з батьками не призводять до позитивного результату, поговоріть з ними більш суворо. Поясніть, що їхня поведінка призводить до безладу в сім’ї, що вам стає все важче справлятися з дитиною. Нагадайте їм, що колись вони встановлювали правила для вас, і тепер вам необхідно робити те ж саме для вашої дитини.

У питаннях виховання дитини всі родичі, починаючи від її батьків і закінчуючи бабусями й дідусями, повинні обов’язково дотримуватися єдиної стратегії. Лише в цьому випадку можна досягти позитивного результату.

Рекомендації психолога «Перед олімпіадою»

Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.

Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.

Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.

Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета. 

Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.

Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.

Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, – це опорні пункті відповіді.

Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.

Вчимо уроки без стресу

Дитина з 1 класу повинна знати, що уроки – це її особиста справа. І що вчиться вона не для мами з татом, бабусі з дідусем, а для себе. Домашні завдання – справа дитини і вона вільна вибирати, готувати їх чи ні. Тому іноді дайте дитині можливість зіткнутися з наслідками власної безвідповідальності. Тільки коли дитина стикається з наслідками своїх дій або бездіяльності, вона може дізнатися реакцію світу. Тільки так малюк розуміє, що зробив помилку або проступок.

Постарайтеся зрозуміти дитину

Розберіться в тому, чому не хочеться вчити уроки. Буває, школяр не хоче вчити жоден предмет. Дізнайтеся у малюка, чому з цим такі проблеми. Можливо, йому важко дається або дитина посварилася з учителем.

Не забувайте про відпочинок

Не вимагайте робити уроки відразу після школи, дайте можливість дитині відволіктися, переключитися і розслабитися. Добре, якщо в цей час дитина буде гуляти на свіжому повітрі, обідати або гратися з друзями.

Коли дитина лається

Лайливі слова у дитини викликають подив у багатьох молодих батьків, адже вони ретельно стежать за своєю мовою, і вважають неприйнятними у сім’ї подібні висловлювання. Джерел поповнення лексикону дитини дуже багато: дитячий садок, телевізор, вулиця, інші дорослі. Маленька дитина швидко і легко засвоює нецензурну лексику та брутальні слова, особливо якщо ті супроводжуються емоційними проявами, наприклад, мімікою і жестами. У цьому сенсі діти нічим не відрізняються від дорослих, чию увагу привертають яскраві незвичайні люди і їхні висловлювання. Викорінити шкідливі звички у дитини не вдасться за один день, проте зробити це можна делікатно і без тиску.

Чому діти лаються

Так звані лайливі слова рано чи пізно з’являються в лексиконі кожної дитини. При цьому діти різних вікових груп мають свої причини і мотивацію для вживання цих виразів.

Дитина 2 років лається

Дитина двох-трьох років використовує ненормативні вислови неусвідомлено. У цьому віці діти не розуміють сенс уживаних ними лайливих слів. Вони повторюють, те що говорять оточуючі люди, мову яких вони наслідують.

Дитина 4 років лається

Діти віком від трьох до чотирьох років можуть використовувати заборонені слова цілком усвідомлено, розуміючи, що цього робити не можна. Найчастіше вони намагаються таким чином привернути до себе увагу батьків, надаючи перевагу покаранням від мами і тата, аніж їх відсутності. Деякі діти навмисно використовують «міцні» вислови для того, щоб викликати реакцію дорослого і прояснити його ставлення до своєї поведінки.Вживання лайливих слів також може бути способом шантажу батьків. Так, зауваживши, що нові слова, не подобаються мамі з татом, дитина може обіцяти «предкам», що більше не буде їх вживати. Але тільки в тому випадку, якщо вони куплять нову іграшку або відведуть на вихідних в зоопарк.

Дитина 7 років лається

Як відзначають дитячі психологи, діти у віці від п’яти до семи найчастіше використовують у своїй промові лайливі слова з почуття протесту. Так вони протестують проти надмірної опіки з боку батьків і проявляють свою самостійність. Вживаючи нецензурні слова і вирази, діти цього віку прагнуть затвердити своє «я», взяти ситуацію під контроль, провокуючи батьків фразою: «А що я такого сказав?». У деяких випадках лайливі слова в лексиконі дитини – це спроба виплеснути внутрішню злість і агресію, покарати кривдника. Лайка при сторонніх людях може говорити про спробу дитини «помститися» батькам за несправедливе покарання: відлучили від комп’ютерних ігор, не дали подивитися мультфільм – так нехай тепер їм буде соромно перед оточуючими!

Дитина 8-12 років лається

У віці 8-12 років діти, як правило, вже знають, де можна лаятися, а де не можна. У цей період ненормативна лексика часто використовується ними для самоствердження серед однолітків – щоб швидше влитися в колектив і здаватися дорослішими. Матюкаючись, школярі копіюють манеру поведінки старшокласників. Вибираючи такий стиль поведінки, вони відчувають себе впевненіше і думають, що так можна змусити себе поважати і боятися.

Підліток лається

Підлітки вживають заборонені слова і вирази в основному для того, щоб дати вихід емоціям, або розповідаючи анекдоти. Однак не хвилюйтеся – у міру дорослішання дитини вимова лайок втрачає свою привабливість і поступово затихає.

Реагуйте на лайку в залежності від віку дитини:

Два-три роки

Якщо дитина ще маленька (два-три роки), кращий спосіб відівчити її повторювати непристойні слова, не звертати увагу на «круті» висловлювання: незабаром дитина, цілком імовірно, їх забуде.

Три-п’ять років

Дитині трьох-п’яти років варто пояснити, що ви не хотіли б чути такі слова у себе вдома. Батькам не слід раз-у-раз повторювати: «Більше ніколи так не говори!» Цим ви тільки привернете увагу до поганого слова. З тієї ж причини не варто карати дитину або соромити її, інакше вона почне вживати лайливі слова, коли вас не буде поряд, наприклад, в дитячому садку або на дитячому майданчику під час ігор з ровесниками. У цьому віці малюк ще не може повною мірою усвідомити значення слова «невихований», за що саме його покарали, і як наслідок – замкнеться в собі і перестане ділитися з вами своїми переживаннями.

П’ять-сім років

У віці п’яти-семи років можна вводити систему покарань і заохочень дитини, головне, розуміти, які методи виявляться найбільш ефективними. 

Вісім-одинадцять років

У молодшому шкільному віці діти починають вважати себе дорослими і самостійними. Приходить пора для серйозних бесід. У цей період для дитини стає важливим, наскільки значуще місце вона займає серед однолітків. Постарайтеся донести до розуміння дитини, що їй зовсім не обов’язково копіювати чиюсь поведінку, щоб залишатися собою. Вживання лайливих слів не зробить нікого більш привабливим в очах оточуючих, а для того щоб виділитися на загальному тлі існує безліч інших способів, наприклад, спорт, навички та вміння або успіхи в навчанні.

Дванадцять-шістнадцять років

Підлітковий вік один з найскладніших у житті дитини. Відівчити підлітка від використання ненормативної лексики в цей період дуже непросто. Спробуйте переконати сина чи дочку в тому, що людина, яка в їхніх очах має авторитет, навряд чи дозволила б собі подібні вирази. Цей прийом працює: кумир для підлітка – зразок для наслідування. Якщо ж вживання лайливих слів продовжиться, запасіться терпінням: діти рано чи пізно дорослішають і з часом починають розуміти, що нецензурна лайка неприйнятна.

Підлітковий вік один з найскладніших у житті дитини.

Встановіть причину появи лайливих слів

Можливо, у вашій сім’ї є родич, який використовує лайливі слова в повсякденному житті. Поговоріть з ним, наполегливо переконуючи його в необхідності припинити їх вживання при дітях. Якщо виною всьому сторонні люди, мову яких дитина випадково почула на вулиці або в магазині, поясніть, що це невиховані люди, і не варто брати з них приклад. Якщо заборонені слова були запозичені у однолітків, постарайтеся звести до мінімуму спілкування з цими дітьми, або серйозно поговоріть з їх батьками та вихователем у дитячому садку, щоб вони прийняли належних заходів.

Слідкуйте за своєю мовою

Не вживайте ненормативну лексику при дітях. Пам’ятайте, що саме ви формуєте особистість дитини, її звички і спосіб життя. Навчіть її висловлювати свої сильні почуття іншими, не лайливими словами. Підтримуйте в родині доброзичливі відносини, оскільки взаєморозуміння і тепла атмосфера є тим середовищем, в якому ненормативна лексика не потрібна.