Після розлучення батьків. Психологічні особливості виховання

Виховання дітей після розлучення приховує у собі певну небезпеку: батьки можуть мимоволі завдати шкоди дитині на додаток до того, що вже завдало їй саме розлучення. Щоб допомогти батькам розпізнати зроблені й уникати потенційних помилок, далі надано список найбільших і найпоширеніших з них.

  • Перешкоджання взаєминам дитини з кожним із батьків.
  • Використання дитини як засобу «повернути» свого колишнього чоловіка (дружину) або нашкодити йому.
  • Використання дитини, щоб отримувати інформацію або впливати на іншого з батьків і маніпулювати ним.
  • Перенесення на дитину образи й розчарування колишнім чоловіком. (Імовірність такої помилки висока в тому випадку, якщо в дитини є фізична або поведінкова схожість з колишнім чоловіком/дружиною.)
  • Примус дитини до вибору між батьками тоді, коли виникає організаційний конфлікт у питанні про розклад зустрічей або іншої проблеми з плануванням.
  • Перетворення сімейних заходів за участю обох розлучених батьків на фактор стресу. Події, які вимагають педантичності та дбайливого ставлення, – це дні народження, свята, шкільні та позакласні заходи, виступи дитини.
  • Занадто велика залежність від оточення й підтримки дитини через те, що один з батьків ображений, самотній і прийняв позицію стану облоги: «Весь світ проти нас». Така позиція нічого доброго не принесе ні самому батьку, ні його дитині.
  • Ставлення до дитини як до дорослого через те, що батько самотній або просто потребує допомоги. Недоцільно давати дитині роботу, яка під силу дорослому.
  • Занадто велика потреба в емоційній підтримці, яка примушує дитину відчувати себе винною, якщо вона проводить або просто бажає проводити час з іншим із батьків, друзями, дідусем і бабусею або іншими людьми.
  • Спокута провини за розлучення надмірними пестощами дитини шляхом задоволення всіх її матеріальних бажань і забаганок.

Окрім зобов’язання уникати подібних помилок ви повинні дотримуватись певної стратегії виховання, яка допоможе вашій дитині повноцінно розвиватись у родині, яка пережила розлучення. Ключові компоненти цієї стратегії включають в себе такі дії.

  • Сядьте з вашим колишнім чоловіком (дружиною) і складіть план дій, який рішуче відкине ваші особисті розбіжності й буде приділяти увагу виключно задоволенню потреб ваших дітей.
  • Домовтесь із колишнім чоловіком (дружиною) про неприпустимість зневажливого ставлення один до одного у присутності дітей. Крім того, забороняйте дітям зневажливо висловлюватись про когось із батьків, навіть якщо вам це приємно.
  • Домовтесь та узгодьте, як найкраще забирати дітей для зустрічей, свят або інших урочистих подій. Ви повинні діяти виважено, без будь-яких проявів егоїзму – в інтересах спокою та безпеки своїх дітей.
  • Узгодьте обмеження й основні принципи виховання своїх дітей, щоб в їхньому житті була присутня стабільність незалежно від того, з ким із батьків вони перебувають у будь-який момент часу.
  • Що стосується далеких родичів, домовтесь та узгодьте роль, яку вони гратимуть, а також їх доступ до дитини, коли вона знаходиться під опікою одного з вас. Велика сім’я відіграє дуже важливу роль у житті дітей.
  • Активно спілкуйтесь із колишнім чоловіком (дружиною) про всі аспекти розвитку вашої дитини. Обоє батьків повинні знати про будь-які позитивні чи негативні сторони її фізичного та особистісного розвитку.
  • Визнайте, що іноді деякі діти (не всі) схильні використовувати ситуацію й маніпулювати межами та принципами, особливо якщо є шанс отримати те, що вони не могли отримати у звичайних обставинах (до розлучення). Дуже важливо, щоб ви й ваш колишній чоловік звіряли свої позиції, перш ніж робити висновки або засуджувати один одного.
  • Хоча це може бути емоційно болючим, намагайтеся, щоб ви й ваш колишній чоловік (дружина) інформували один одного про зміни у ваших життєвих обставинах, щоб дитина ніколи не ставала першоджерелом інформації.
  • Дотримуйтесь цілісності, послідовності й уникайте емоційної двозначності. Якщо ви й ваш колишній чоловік (дружина) дійшли згоди із приводу плану, дотримуйтеся його. Кажіть те, що думаєте; майте на увазі те, що ви кажете.
Благодійний ярмарок «Осінні дарунки»

Благодійний ярмарок «Осінні дарунки»

20 жовтня в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 за ініціативи учнівського самоврядування відбувся благодійний ярмарок. Учні 1-11 класів разом з батьками представили на заході власну випічку, солодощі, фрукти, овочі тощо.

«Купці» та «продавці» створили атмосферу справжнього ярмаркового дійства. На шкільному подвір’ї лунав гамір та весела українська музика, які надавали святковості. Школярі запрошували до своїх столів, рекламували товар, у який було вкладено часточку душі. З особливим азартом домашню випічку розкуповували як маленькі школярики, так і працівники закладу.

Доброчинна акція припала до вподоби кожному: батьки залучили дітей до благородної справи, діти скуштували смачну випічку, із задоволенням розглядали вироби один одного, ділилися враженнями, а вчителі втішилися гарним настроєм своїх учнів.

Кошти від благодійного заходу будуть перераховані мамі Дмитра Вовчака на лікування.

Як готувати домашні завдання

  1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
  2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
  3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З’ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
  4. Якщо в тебе є комп’ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
  5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
  6. Між уроками роби перерви.
  7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам’ятати.
  8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова – найважливіші в кожному абзаці).
  9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.
  10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам’ятати матеріал.
  11. Складай план усної відповіді.
  12. Перевіряй себе.
Що у наших дітей може викликати агресивні почуття та дії

Що у наших дітей може викликати агресивні почуття та дії

На думку відомого психолога Ю. Б.Гіппенрейтера викликати агресивні почуття можуть наші:

1. Накази, команди

«Зараз же перестань», «Забери!», «Винеси відро!», «Швидко в ліжко!», «Щоб я більше цього не чув!», «Замовкни!»

У цих категоричних висловах дитина відчуває неповагу до себе. Такі слова викликають почуття залишеності. Особливо коли дитина має проблеми і намагається поділитися ними з батьками. У відповідь діти звичайно опираються, «бурчать», ображаються, виявляють упертість.

2. Попередження, застереження, погрози

«Якщо ти не перестанеш плакати, я піду», «Дивися, щоб не стало гірше», «Ще раз це повториться, я візьму пасок», «Не прийдеш вчасно, тримайся…»

Погрози та попередження погані тим, що за постійного повторення діти до них звикають і перестають на них реагувати. Тоді деякі батьки від слів переходять до діла і швидко проходять шлях від слабких покарань до більш сильних, а часом і до жорстких: вередливого малюка залишають самого на вулиці, двері зачиняють на ключ і останній крок – починають застосовувати фізичні покарання.

3. Мораль, повчання, проповіді

«Ти зобов’язаний поводитися так, як належить», «Кожна людина повинна працювати», «Ти повинен поважати дорослих».

Звичайно, діти з подібних фраз не дізнаються нічого нового. Нічого не зміниться від того, що вони слухатимуть це «всоте». Вони відчувають тиск зовнішнього авторитету, інколи провину, а найчастіше все разом.

Річ у тому, що моральні основи й моральну поведінку виховують не стільки слова, стільки атмосфера в сім’ї через наслідування поведінки дорослих, особливо батьків.

4. Постійні поради, намагання все вирішити за дитину

«А ти візьми і скажи…», «По-моєму треба…», «Я б на твоєму місці…».

Діти не схильні дослухатися до наших порад. А інколи вони відверто повстають: «Без тебе знаю», «Тобі легко казати», «Ти так вважаєш, а я по-іншому».

Кожній дитині властиве право бути незалежною, приймати самостійні рішення. Щоразу коли ми щось радимо дитині, ми ніби даємо їй зрозуміти, що вона ще мала й недосвідчена, а ми розумніші за неї, наперед все знаємо.

Така зверхня позиція дратує дітей, а головне, не залишає в них бажання розповісти докладніше про свою проблему.

Невідомо, чи захоче дитина ще раз розповісти вам про щось важливе.

Як часто діти самі приходять до того, що ми їм перед цим їм радили! Але важливо, щоб вони самі прийняли рішення – це їхній шлях до самостійності.

5. Докази, нотації, лекції

«Слід би знати, що перед їжею треба мити руки», «Усе через тебе!», «Даремно я на тебе покладалася», «Завжди ти…».

Це викликає в дітей або активний захист, або пригніченість, розчарованість у собі та своїх  стосунках із батьками. В такому разі в дитини формується низька самооцінка: вона починає думати, що й справді погана, безвільна, ненадійна. А низька самооцінка породжує нові проблеми.

Спробуйте звертати увагу не тільки на негативні, а й позитивні сторони вашої дитини. Не бійтеся, що похвальні слова на її адресу зіпсують дитину. Подумайте, а чи добре самим нам жилося в умовах постійного бомбування критикою з боку найближчої людини? Чи не чекали б ми від неї добрих слів, не сумували б за ними?

6.  Обзивання, висміювання

«Плакса-вакса», «Не будь лапшою», «Ну, просто бовдур!», «Який же ти ледащо!»

Усе це найкращий спосіб відштовхнути дитину й допомогти їй розчаруватися в собі. Звичайно, діти в таких випадках ображаються й захищаються: «А сама яка?», «Ну й буду таким!».

7. Випитування, розслідування, здогадування

«Ні, ти все-таки скажи», «Що ж усе-таки трапилося? Я все одно дізнаюся», «Чому ти знову отримав двійку?», «Ну чому ти мовчиш?

І справді хто з нас любить коли його виводять на чисту воду? За цим може наступити захисна реакція, бажання уникнути контакту.

Утриматися в розмові від запитань дуже важко і все ж краще змінити питальні речення та стверджувальні. Часом різниця між питанням та стверджувальною фразою може здаватися майже не помітною. А для дитини, що переживає, ця різниця велика: запитання сприймається як холодна цікавість, стверджувальна фраза – як розуміння й підтримка.

8.Співчуття на словах, умовляння

Звичайно, дитина потребує співчуття, однак є ризик що слова «я тебе розумію», «я тобі співчуваю» прозвучать надто формально. Іноді замість цього краще промовчати, притиснувши її до себе. А у фразах на зразок «заспокойся», «не звертай уваги», «перемелеться, мука буде» вона може почути байдужість до її турбот, відкидання або применшення її страждань.

9. Ігнорування: «Відчепися», «Не до тебе», «Завжди ти зі своїми скаргами».

Як ми можемо допомогти дитині

Поведінка – це ще не проблема. Це тільки ключ до проблеми. Якщо дитина поводиться агресивно, це означає, що спалахнуло червоне світло й так само, як на переході вулиці, вам слід стати й подумати: що таке переживає дитина, що змушує її діяти агресивно? Спробуйте зрозуміти свою дитині та її почуття. Це не означає, що ви маєте виправдовувати її вчинки. Адже, коли ми розуміємо поведінку нашої дитини, ми здатні діяти розумніше, отже, маємо більше шансів на те, що обрана нами стратегія спрацює.

Педагогам і батькам слід пам’ятати:

1.Найкращий спосіб уникати агресивності підлітка – виявляти до нього більше уваги і ласки, яких він так потребує.

2. Батьки мають стежити за своєю поведінкою у сім’ї.

3.Найкращий спосіб виховання – єдність дій та власний приклад.

4.Не можна використовувати фізичних покарань.

5.Допомагайте підлітку знаходити друзів. Заохочуйте розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: підприємливості, активності, ініціативності.

6.Перешкоджайте негативним проявам агресивності, зокрема ворожості, скутості.

7.Пояснюйте наслідки агресивної поведінки.

8. Враховуйте у вихованні і навчанні особистісні риси підлітка.

9. Давайте підлітку задовольнити потребу у самовираженні і самоствердженні.

10. Обмежуйте перегляд відеофільмів зі сценами насильства. Це стосується і комп’ютерних ігор.

11. Заохочуйте підлітка до навчання, до участі у культурних заходах, спортивних секціях.

Умій володіти собою

  1. Пам’ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм – постійна зайнятість.
  2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
  3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.Пам’ятай: кожна людина – така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.
  4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.
  5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм – джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам’ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.
  6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам’ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
  7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
  8. Будь толерантною особистістю.Толерантність (від лат. Tolerans – терплячий) – терпимість до чужих думок і вірувань.Агресія (від лат. Aggressio – нападаю) – незаконне застосування сили однією людиною.
День захисника України

День захисника України

13 жовтня 2017 року в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 відбулися виховні заходи присвячені відзначенню Дня захисника України, метою яких було  вшанування мужності, бойового подвигу та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню українському народу,  збереження та розвитку національних військових традицій і звитяг; сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві, посилення суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі.

У фойє школи відбулася демонстрація тематичних фільмів для учнів та батьків «Ми боремося за Україну!». Учні 1-4 класів брали участь у козацьких розвагах «Гей, козаки, козаченьки…», бібліотека радо вітала книжковою виставкою «Мужність і відвага крізь віки».

Яке ж свято без гостей? Нашу школу відвідали представники самооборони «Патріоти Добропілля» Нугзар Чачхалія, Надія Юсібова та Сергій Горівий, які були присутні на виховних годинах «Ми діти славного козацтва», «Є пам’ять, якій немає кінця» та уроках юних патріотів «Козацька слава не поляже, а про себе розкаже», проведених для учнів 8-11 класів. Гості заходу продемонстрували вміння збирати та розбирати автомат, розказали про надання першої медичної допомоги. Також учні 9 класу стали активними учасниками  брейн-рингу «Захисники твої, ми, Україно!».

Свято День захисника України єднає країну, закликає усіх до згуртованості перед сучасними викликами та загрозами. Тож будьмо гідними спадкоємцями духовних цінностей та продовжувачами багатих традицій і славних справ предків.

Відкриття кабінету хореографії

Відкриття кабінету хореографії

Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 отримала мини-грант в конкурсі проектів «Громада своїми руками» на реалізацію проекту «Розвивайся рухаючись», метою якого було створення кабінету для занять хореографією.

І ось 12 жовтня 2017 року настала довгоочікувана мить – урочисте відкриття хореографічного кабінету,  в якому створені сприятливі та комфортні умови для проведення занять з ритміки. Учні школи зможуть приділяти увагу здоровому способу життю, а це покращить їх рухову активність та всебічний розвиток, надасть можливість змістовно проводити час у позаурочній діяльності.

На свято було запрошені гості керівник департаменту соціального розвитку компанії ДТЕК Вікторія Олександрівна Гриб, регіональний представник компанії ДТЕК Аліна Юріївна Кучеренко, керівник Центру муніципального розвитку міста  Добропілля Володимир Васильович Омельченко, менеджер Центру муніципального розвитку міста  Добропілля Андрій Анатолійович Гончаров, голова громадської організації «Центр муніципального розвитку м. Білозерське» Зухра Асафовна Щетініна, представники відділу освіти Добропільської міської ради Еліна Олександрівна Плужнікова та Наталія Олександрівна Бобровська.

Як годиться, свято розпочалося із зустрічі гостей хлібом-сіллю, перерізанням стрічки, що є  символом подолання всіх перешкод і звільнення шляху для удачі та благополуччя. Шановні гості мали можливість побачити показовий  виступ учнів під керівництвом хореографа танцювального колективу «Усмішка»  Катерини Трофименко. Свято було наповнено теплом, мелодійністю українських пісень, і гості не залишилися осторонь від невеличкого флешмобу на честь відкриття омріяного кабінету.

Від імені дітей і дорослих сердечно дякуємо   компанії ДТЕК за матеріальну підтримку проектів, які захищають неоціненні скарби – здоров’я та добробут дітей.

“Райдуга! – найкраща дитяча організація за комплексною програмою «Стимул-рейтинг 2016-2017»

“Райдуга! – найкраща дитяча організація за комплексною програмою «Стимул-рейтинг 2016-2017»

Згідно орієнтовного плану міських масових заходів на 2016-2017 навчальний рік, міської комплексної програми «Стимул – рейтинг», з метою вдосконалення системи розвитку учнівського самоврядування, надання широких можливостей щодо соціалізації особистості, зміцнення духовного  та національно патріотичного потенціалу підростаючого покоління, упродовж навчального року здійснювався моніторинг діяльності дитячих організацій загальноосвітніх закладів міста.

11 жовтня 2017 року в актовій залі відділу освіти Добропільської міської ради відбувся підсумковий пленум Добропільської міської дитячо-юнацької організації «Мрія», яка об’єднує 18 дитячих організацій шкіл міста Добропілля. Церемонію нагородження, традиційно, відкрила Валентина Вікторівна Верещагіна, методист ЦДЮТ, голова координаційної ради ДМДЮО «Мрія».

Активістів було запрошено стати учасниками  флеш-мобу «Нового часу – нове покоління», який підняв настрій й мотивував для подальшої діяльності. Атмосфера свята була як завжди неперевершеною. В цьому році 11 справ були включені до таблиці моніторингу «Стимул-рейтинг 2016-2017». Всі вони постійно висвітлювались на сторінках нашого офіційного сайту «ДREAM TEAM».

За результатами комплексної програми «Стимул-рейтинг 2016-2017» Дитячо-юнацька організація “Райдуга” Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 18 визнана найкращою серед дитячих організацій Добропільщини. Вона  отримала нагороди за перемогу в оглядах-конкурсах, що входили до «Стимул-рейтингу»:

  • грамота Відділу освіти Добропільської міської ради та ДМДЮО “Мрія” за активне сприяння розширенню єдиного інформаційного простору діяльності, систематичне висвітлення досвіду роботи на офіційному сайті  ДМДЮО “Мрія” “DREAM TEAM” в рамках реалізації соціального лідерського проекту “Сайт “Мрії” – дзеркало її діяльності”;
  • грамота Відділу освіти Добропільської міської ради та ДМДЮО “Мрія” за систематичність інформаційного висвітлення сучасних форм роботи у відеозвіті за підсумками комплексної програми “Самоврядування – сенс до соціалізації особистості”;
  • грамота Відділу освіти Добропільської міської ради та ДМДЮО “Мрія” за організацію краєзнавчо-пошукової діяльності, систематизацію та презентабельність матеріалів, кращі результати за підсумками реалізації міського соціального лідерського проекту “Долю рідного міста пише кожен із нас”;
  • грамота Відділу освіти Добропільської міської ради та ДМДЮО “Мрія” за сприяння розвитку шкільної преси, перемогу в номінаціях: “За краще висвітлення розвитку шкільного самоврядування”, “Кращий дизайн видання” та зайняте ІІ місце у міському конкурсі шкільних медіа-проектів “Мрійлива реальність”;
  • грамота Відділу освіти Добропільської міської ради та ДМДЮО “Мрія” за активне залучення учнівської молоді до суспільно-корисних справ, спрямованих на захист безпритульних тварин, значні результати у ході реалізації міського соціального лідерського проекту “Щаслива лапка”;
  • грамота Відділу освіти Добропільської міської ради та ДМДЮО “Мрія” за вдосконалення системи роботи з формування почуття патріотизму особистості на засадах історичної спадщини українського мистецтва, активне залучення вихованців до танцювального параду-флешмобу, вдале режисерсько-хореографічне вирішення танцювальної композиції, перемогу в номінації “Яскрава видовищність єднання” в рамках міського фестивалю “Вишиваний колорит”, присвяченого Всесвітньому дню вишиванки;
  • грамота Відділу освіти Добропільської міської ради та ДМДЮО “Мрія” за формування дбайливого ставлення до оточуючого середовища, активне залучення вихованців до благодійних справ, значні результати участі у постійно діючій міській акції “SOS! Волонтерам!”.

Педагог-організатор Сковородкіна Н.М. нагороджена грамотою Відділу освіти Добропільської міської ради та ДМДЮО “Мрія” за вагомий внесок щодо розвитку інформаційно-медійної комунікації системи діяльності ДМДЮО “Мрія”, творче дизайнерське наповнення сайту “DREAM TEAM” в рамках реалізації соціального лідерського проекту “Сайт “Мрії” – дзеркало її діяльності”.

Щиро  вітаємо актив дитячо-юнацької організації “Райдуга”  і бажаємо подальших успіхів, натхнення і перемог!

Батькам п’ятикласників

У п’ятому класі починається новий період у житті дитини. Вона дорослішає, переходить навчатися до середньої школи. Вимоги до навчання змінюються, з’являються нові шкільні предмети.

П’ятий клас – це не тільки новий етап у навчанні, це і новий етап у розвитку особистості.

Поступово змінюється основна діяльність. Головним у житті дитини спілкування, якому діти у цей період присвячують більшість свого вільного часу. Навчання поступово відходить на другий план. Але у п’ятому класі інтерес до навчання зберігається майже у всіх дітей. Тому цей час найкращій для того, щоб навчити дитину вчитися! Для цього необхідно показати дитині, як правильно розподіляти час, відведений на виконання домашніх завдань, навчити виділяти головне під час читання. 

У п’ятому класі дитина дуже емоційна, навіть у ставленні до навчальних предметів. Діти із задоволенням беруться за все, що їм до вподоби. Але, зустрівшись з першими труднощами, швидко втрачають зацікавлення у предметі. Емоційність п’ятикласників така висока, що навіть добрі емоції можуть викликати негативну дію.

П’ятикласники дуже активні, багато хочуть зробити, але мало що вміють. Тому необхідно підтримувати їх ініціативність, допомагати у справах.

Якщо ваша дитина має якісь особливі риси характеру (імпульсивність, образливість, підвищену чутливість тощо) або здоров’я, негайно повідомте про це класного керівника.

Знайдіть час познайомитися з вчителями-предметниками. Чим раніше ви це зробите, тим легше буде подолати перешкоди, які будуть виникати у процесі навчання.

Якщо ваша дитина чимось ображена, не треба негайно йти до школи і звинувачувати вчитиме. Дитина, безумовно, говорить вам правду, але це тільки її бачення проблеми. Прислухайтесь і до інших учасників подій, тоді ви можете адекватно сприйняти події, що сталися.

Пам’ятайте, ви не зможете все життя прожити за дитину, вона повинна навчитися розв’язувати конфліктні ситуації самостійно.

Часто ви можете почути від своєї дитини, що їй тяжко, раніше було краще. Не підтримуйте цих розмов. Краще допоможіть дитині пристосуватися до нових умов життя. Вашій дитині зараз важко. Ви повинні бути поряд, щоб допомогти дитині перерости цей період!

Чому діти не хочуть вчитися? Більшість батьків вважають, що в основі відмови дитини готувати уроки лежить звичайна лінь. Але та ж сама «ледача» дитина годинами щось майструє або читає, охоче миє посуд, пилососить квартиру, ліпить пиріжки. Виходить справа не в природній ліні! А в чому ж?

1. У панічному страху невдачі. Страх на стільки сильний, що він заважає дитині зосередитися. При чому дитина на відміну від дорослого далеко не завжди усвідомлює те, що з нею відбувається: від цього розгублюється ще більше. Поведінка цих дітей не передбачувана. Вигляд у них відчужений, майже безтурботний. Насправді дитина глибоко травмована шкільними невдачами і, якщо цю травму вчасно не усунути, може розвинутися так званий шкільний невроз. А він чреватий і нервовими зривами, і різними психічними захворюваннями. Тому слід запастися терпінням і допомагати синові або дочці готувати уроки. Навіть якщо, на вашу думку, вони цілком здатні робити їх самостійно.

2. В об’єктивних труднощах. Якщо ваша дитина постійно ухиляється, наприклад, від занять з математики, не поспішайте навішувати на неї ярлик патологічного ледаря. Можливо, їй не дається логічне мислення. У цьому випадку, після того як труднощі залишилися позаду, вона зазвичай перестає ухилятися від уроків.

3. У бажання привернути до себе увагу. Таким дітям не вистачає батьківського тепла. Вони відчувають себе самотніми і розуміють, що шкільна неуспішність – це мало не єдиний спосіб викликати неспокій дорослих.

«Коли все нормально, мама мене не помічає. У неї дуже багато роботи», – чесно признаються вони. Такі діти не сідають у день за уроки, а чекають приходу батьків із роботи і потім цілий вечір «тягнуть резину», не даючи їм не хвилини спокою.

Погрози і покарання у цьому випадку неефективні. Адже по суті виходить, що дитину карають за її жадання любові. Тому перш за все батьки повинні оточити сина або дочку теплом і турботою. І навіть якщо їм здається, що вони отримують все це із лишком.

Коли дитина робить уроки, присуньтеся до неї ближче, погладьте по голові, по спинці, пошепчіть на вушко що-небудь ласкаве і підбадьорююче. Часто дітям потрібна не стільки реальна допомога, скільки відкритий вираз батьківських відчуттів. Тому головне не гарячкувати і не вважати втраченим той час, яким ви проведете, сидячи поряд з дітьми за письмовим столом.

Як допомогти дитині у навчанні? Дуже часто у п’ятикласників можуть виникнути проблеми у навчанні. Батьки не повинні це сприймати занадто трагічно, але з’ясувати причини цього потрібно.

Перша причина – це нові вчителі, нові предмети. У початкових класах у дітей була одна вчителька, яка добре знала кожну дитину, її здібності, слабкі та сильні місця. І діти за чотири роки пристосувалися до її вимог. У п’ятому класі кожний предмет викладає окремий вчитель. Вимоги до навчання різні. І дитині часом важко зорієнтуватися у цих вимогах. У цей період може охолонути цікавість до навчання, можуть виникнути скарги на те, що багато задають, нецікаво…

Батьки повинні допомогти дитині в адаптаційний період (зазвичай це перша чверть навчального року), пояснити, що не все у навчанні цікаво. Навчання – це гарний спосіб виховувати свою силу волі, тому дайте дитині змогу розвиватися, не виконуйте за неї домашні завдання. Радійте разом з дитиною, сумуйте разом з нею, але ніколи не карайте за погані оцінки. Це може викликати тільки негативне ставлення до шкільних предметів.

Допомагаючи дитині, підтримуйте зв’язок з учителями, щоб ваші вимоги і вимоги вчителів до навчання були однакові.

Пам’ятайте, що у п’ятому класі у вашої дитини формується ставлення до навчання на весь подальший час: як учень провчиться у п’ятому класі, так він і буде ставитися до навчання в старших класах.