АДАПТАЦІЯ ШЕСТИ РІЧОК ДО ШКОЛИ (батькам і вчителям)

АДАПТАЦІЯ ШЕСТИ РІЧОК ДО ШКОЛИ (батькам і вчителям)

Початок навчання в школі — один з найбільш складних і відповідальних моментів в житті дітей, як в психологічному, так і у фізичному плані. Поступивши в школу, дитина стає школярем далеко не відразу.
Цей момент є новим віковим періодом в житті дитини, провідною діяльністю якої стає учбова діяльність.

Найважливішим чинником психічного розвитку дитини дошкільного віку є формування психологічної готовності до шкільного навчання. По суті, її становлення свідчить про завершення періоду дошкільного дитинства.

До шкільної готовності, можна виділити такі складові: мотиваційну, розумову та емоційно-вольову. Справжня мотиваційна готовність зумовлюється пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої допитливості, набуваючи характерних рис перших пізнавальних процесів: прагнення пізнавати нове, що несе в собі школа, бажання опанувати грамоту, читання тощо.

Якщо така пізнавальна активність не сформована, дітей приваблюють різноманітні сторонні мотиви, пов’язані зі сприйманням школи як місця для розваг, що спричинює неспроможність дитини взяти на себе обов’язки учня.

Навчальна діяльність у школі потребує від учнів високого рівня розумової активності, що виявляється через розвиток когнітивних процесів (сприймання, пам’яті, мислення, мовлення, уваги, уяви).

Велику роль відіграє емоційно-вольова готовність, зокрема вміння дошкільника довільно керувати своєю поведінкою, пізнавальною активністю, спрямувати її на розв’язання навчальних задач тощо.

У наш час багато дітей вступають до школи і починають навчатися уже в шестирічному віці. У зв’язку із цим виникає багато питань, що потребують спеціального розгляду. Якщо шестирічна дитина починає вчитися в школі, то чи означає це, що вона розвивається швидше і перестає бути дошкільником? Чи корисно в цьому віці розпочинати шкільне навчання, і яким це навчання повинно бути? Чи всі діти можуть починати вчитися у віці шести років? Що таке психологічна готовність до школи?

Усі психологи, доходять висновку, що шестирічний першокласник за рівнем свого психічного розвитку залишається дошкільником: він зберігає особливості мислення, властиві дошкільному віку; у нього переважає мимовільна пам’ять (запам’ятовує здебільшого те, що привертає його увагу яскравістю, цікавістю, емоційним відгуком); специфіка уваги дозволяє дитині продуктивно займатися тією самою справою упродовж не більше ніж 10-15 хвилин.

Особистості шестирічних дітей притаманні певні особливості, що створює додаткові труднощі в процесі навчання. Інтерес до пізнання у цей час ще нестійкий, залежить від ситуації, тому під час занять у більшості дітей він виникає і підтримується завдяки вчителеві. ». Отримання негативних оцінок, зауважень викликає тривожність, дискомфорт, через які значна частина учнів стають пасивними, залишають розпочату роботу або потребують допомоги вчителя. Поведінка дитини залежить від її емоційного стану, є імпульсивною та безпосередньою, що ускладнює колективну роботу дітей на уроці. Зрозуміло, що дітей шести років навчати складно, і таке навчання необхідно будувати з урахуванням специфіки їхнього розвитку.

Шестирічна дитина швидко стомлюється, виконуючи одноманітну роботу, У шестирічної дитини існує нагальна потреба в грі та емоційній насиченості всього життя, саме тому вона значно краще засвоює програму, запропоновану їй в ігровій формі, ніж у стандартній ситуації навчального заняття. Отже, педагогам необхідно постійно збагачувати урок елементами гри. Так, у шестирічних дітей ще зберігаються притаманні дошкільному вікові особливості мислення: у них домінує мимовільна пам’ять, унаслідок чого запам’ятовується не те, що потрібно, а те, що цікаво; специфіка уваги уможливлює продуктивне виконання певної роботи не більше як упродовж 15—20 хв; особливості мислення зумовлюють прагнення вивчати все передусім у наочно-образному та наочно-дієвому аспектах.

Характер у цьому віці тільки формується. Через недостатню сформованість вольових процесів спостерігається імпульсивність поведінки, вередливість, упертість. У поведінці дітей чітко виявляються особливості їхнього темпераменту, зумовлені властивостями нервової системи, однак більшість молодших школярів чуйні, допитливі та безпосередні у вираженні своїх почуттів і ставленні до оточуючих.

Незважаючи на певну специфіку й складність організації навчання шестирічок, існують певні новоутворення у психічному розвитку дитини, які дають підстави фахівцям рекомендувати навчання з цього віку. Перше, на що хотілося б звернути увагу, це те , що діяльність дитини стає спрямованішою (наприклад, дитина, заради того, щоб завершити справу й переконатися в результаті або отримати схвалення дорослого, готова відкласти прогулянку або перегляд мультфільмів).

Що ж може статися з дитиною, якщо система шкільного навчання формалізована та недостатньою мірою зважає на її вікові особливості? За несприятливих умов часто погіршується стан здоров’я дітей: може знижуватися вага, зменшуватися кількість гемоглобіну в крові, знижуватися гострота зору, виникати головний біль. Через погіршення загального самопочуття дитина починає часто хворіти, знижується її працездатність, що негативно позначається на навчанні; в окремих випадках виникають неврози або шкільна дезадаптація; діти напружені не тільки фізично, але й психологічно. Деякі шестирічки стають млявими та плаксивими, у них порушуються сон і апетит; інші перезбуджуються, стають дратівливими та запальними. Стомлюваність спричиняє зриви у поведінці, капризи. Зважаючи на соціальну нестабільність, труднощі пристосування до нових умов і взаємин шестирічна дитина гостро потребує безпосередніх емоційних контактів, а за формальних умов шкільного навчання ця потреба може не задовольнятися повною мірою.

За сприятливих умов навчання психологічна напруженість дошкільника зазвичай починає зменшуватися через 1,5—2 місяці від початку навчального року.

У більш жорстких умовах психологічна напруженість триває, спричиняючи побічні для дитини ефекти — як в психологічному, так і в соматичному плані.
Першокласник із захопленням переступив поріг школи, але вже через кілька місяців почав страждати від необхідності бути в ній щодня. Чим пояснюється таке ставлення до школи? Якщо дитина не відвідувала дитячий садок, не дивно, що можуть виникнути певні ускладнення і в першому класі. Це явище називається шкільною дезадаптацією. Пізнавальна активність маленького школяра висока і поступово цей вогник бажання знати, бути попереду, згасає, а на зміну йому приходить неуважність, тривожність. Які ж діти відчувають складнощі при адаптації до школи? До дітей, що важко адаптуються, належать:діти з відхиленнями в інтелектуальній, комунікативній, мотиваційній, емоційній сфері,діти, які мають хронічні хвороби, через які змушені пропускати багато уроків,діти, в яких порушена саморегуляція поведінки або недорозвинене мовлення,діти з неблагополучних або неповних сімей, які від початку і надалі не отримують від дорослих підтримки та допомоги в навчанні.

Що можуть зробити батьки і вчителі, щоб полегшити адаптацію дітей до школи?   

Рекомендації вчителям з профілактики дезадаптації першокласників до школи

Урахування вікових і індивідуальних психологічних особливостей дітей.

Демонстрація вчителем віри в успіх дитини.

Зняття неуспішних оцінок на перших етапах навчання

Використання «системи фішок» і грамот в оцінюванні діяльності дітей

Відділення оцінки конкретного вчинку від оцінки особистості дитини.

Запобігання груповій критиці дитини або її робіт, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів

Порівнянні якості роботи дитини тільки з її попередніми роботами.

Указуючи на помилки, намітити шлях до успіху.

Акцентування уваги учня на його успіхах, перемогах. Створення ситуацій успіху.

Надання емоційної підтримки учням словами, поглядом, дотиком.

Запобігання частому використанню в мові слів-заперечень.

Підтримка і заохочення проявів активності в роботі на уроці у скутих, сором’язливих, тривожних дітей. Важливо звертати увагу інших учнів на їхні успіхи, підвищувати їхній статус у класі

Бажано не наполягати на публічних виступах і відповідях перед усім класом тривожних, невпевнених дітей. Певний період їх можна включати в групи з 2-3 учнів, що разом будуть розповідати вірш, співати пісню і т.д., щоб вони відчули підтримку.

Для встановлення гарних відносин між дітьми в класі й формування в них конструктивних способів взаємодії можна проводити заняття на теми: «Знайомство. Як подружитися», «Що таке дружба?» і т.д. Така робота буде більш ефективною, якщо на заняттях використовувати інсценування ситуацій, обговорення, проказування почуттів за даними ситуаціями. Також корисними будуть заняття з використанням веселих, жартівливих командних ігор.

Порадьте батькам першокласників наступне:

• Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше — не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення—запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно)—нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.
• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого — основа для взаєморозуміння.
• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі, вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

• Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте аль­тернативу. Повага до дитини зараз — фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Створюйте позитивне емоційне ставлення до школи, запобігайте перевантаженню, допомагайте, якщо це доцільно, виявляйте і підтримуйте здібності дитини до тих видів діяльності, якими вона захоплюється, і в яких має певні успіхи.

Навчання у школі має бути джерелом позитивних емоцій, що допоможе дитині знайти своє місце серед однолітків, підтримає впевненість у собі, у свої силах.

Важливо, щоб ці позитивні емоції пов’язувались із самою навчальною діяльністю, її процесом та першими результатами.

Заходи з нагоди 80-х  роковин Великого терору

Заходи з нагоди 80-х роковин Великого терору

25 вересня у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 відбулися заходи з нагоди 80-х  роковин Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років, метою яких було гідне  вшанування пам’яті жертв Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років, збереження та донесення до сучасного покоління об’єктивної інформації про доленосні події в Україні XX століття, а також вшанування патріотизму й мужності.

У фойє школи протягом дня відбувалася демонстрація  документального відео сюжету «Роки страхіття та терору….». Для учнів 1-11 класів класними керівниками були проведені інформаційні хвилини «80-ті роковини Великого терору». Шкільна бібліотека радо зустрічала відвідувачів тематичною виставкою  «Великий терор на Україні». Учні 10-11 класів були учасниками круглого столу з теми «Пам’ять не згасає…», а для учнів 7-8 класів свої двері відчинив шкільний музей для проведення інформаційної години «Згадаймо 1937-1938 роки репресій…».

Учні активно брали участь у всіх запланованих заходах, щиро перейнялися і усвідомили трагізм тих подій. Вони обговорювали інформаційні матеріали, чітко і аргументовано, одностайно займали позицію засудження цього злочину радянської влади. Також багато учнів (особливо старших класів) пригадали розповіді своїх рідних, бабусь та дідусів, які були очевидцями тих страшних часів і поділилися цими спогадами з присутніми.

Коли не подобається моя зовнішність?

Стати сильнішим і красивим можна. Подивись уважно на себе і оточуючий світ. Кожного дня ти бачиш себе в дзеркалі. Щось тобі подобається в своєму відображенні, а щось хотілось би змінити.

Багатьом підліткам може не подобатись їхнє обличчя, волосся, голос, фігура та ін. Досить рідко можна взагалі знайти людину, яка повністю задоволена своєю зовнішністю.

Тобі може бути незручно від своєї зовнішності, але, повір, оточуючі звертають на це набагато менше уваги, аніж ти думаєш. Зовнішність, проблема ваги, швидкий або повільний ріст – все це може стати серйозними випробуваннями в юнацькі роки. Але з часом більшість із цих проблем зникне. І багатьом доведеться змиритись з тим, що хтось може бути кращим. В твоїх силах вміти залишатися завжди самим собою і показати себе виграшно. Тому важливо в розумній мірі цікавитись своєю зовнішністю. Те що може не подобатись тобі, може подобатись іншим і викликати у них захоплення, а навіть і заздрість.

Нічого не заважає твоєму волоссю, обличчю, рукам і нігтям бути завжди чистими. Білі зуби, здорові, рожеві ясна зроблять твою посмішку більш привабливою. Правильне харчування і фізичні вправи допоможуть тобі слідкувати за вагою.

Крім того завжди можна підібрати фасон одягу і стильну зачіску, які зможуть підкреслити переваги твоєї зовнішності і приховати недоліки. Додай зусилля й фантазію і твоя зовнішність зможе вигідно змінитися.

Не забувай про те, що кіно і телепередачі, красиві жінки і «накачані чоловіки» – все це реклама. Саме вони – виробники і рекламодавці, що отримують великі прибутки втискають нас в певні рамки «краси». їм вигідно, щоб ми купували дорогу кос¬метику для тіла і сиділи на «модних» дієтах. Перед тим як вийти на подіум чи з’явитись на обкладинці журналу над фотомоделлю чи моделлю працює ціла група візажистів, стилістів і косметологів. Далеко не всі виглядають як супермоделі.

Пам’ятай! Нікому не дозволяй втиснути себе в чиїсь рамки. Будь по своєму красивим!

Стань перед дзеркалом зараз і заглянь собі в очі. Чи симпатичні вони? Що ти в них побачив?

Веселі смішинки, чи смуток, чи ще щось, що не можна передати словами?

Згадай які очі у твоїх друзів, у однолітків? Чому одні очі тобі подобаються, вони тебе притягують, тобі хочеться познайомитись з цією людиною, а інші, навпаки, відштовхують. Буває й так, що хтось має красиве тіло, обличчя, а погляд – неприємний. Чи захочеться тобі з ним подружитись?

Крім того, подумай – більшість твоїх друзів мають прекрасні якості і ти навіть не думаєш про те, як вони виглядають. І ти також маєш чесноти, які здатні затьмарити будь-які фізичні недоліки – і реальні, і надумані.

Інформація на сайт про участь та перемогу у зльоті-змаганні, присвяченого Дню туризма

Інформація на сайт про участь та перемогу у зльоті-змаганні, присвяченого Дню туризма

22 вересня 2017р. у парку біля центру культури та дозвілля м.Добропілля було проведено відкритий зліт-змагання серед учнівської молоді, присвячений Всесвітньому Дню туризму. Учні Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 взяли активну участь у даних змаганнях. До  складу команди увійшли Мироненко Олексій, Лунін Валентин, Давиденко Данило, Мельник Юрій, Авраменко Софія, Мотрич Анна. Змагання були розподілені на конкурсну програму та техніку пішохідного туризму. Учні школи показали гарні результати і у підсумку зайняли І-місце серед шкіл м.Добропілля.

Бажаємо учням великих злетів та яскравих перемог!

Ми за мир у всьому світі!

Ми за мир у всьому світі!

З 19-21 вересня в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 відбулися  заходи з нагоди відзначення Міжнародного Дня миру.  Протягом дня у фойє школи відбувався показ відеосюжетів  «Ми за мир у всьому світі!», який мали можливість побачити не тільки учні школи, а й батьки.

Для учнів  1-11 класів були проведені Уроки миру «Хай панує мир на Україні». Загальновідомим символом миру є голуб, тому діти 1-4 та 7-А класів власноруч виготовили  паперових голубів як символ миру та духовного розвитку нації.  До кожного паперового голуба були прикріплені листівки, в яких звучало  звернення  до учасників  АТО з подякою  їм за мужність, побажання здоров’я, висловлення прохання зберегти мир і спокій в Україні, бо всі хочуть радіти сонцю, квітам, зростати здоровими і щасливими. Також в класах в цей день звучали патріотичні вірші у виконанні учнів.

Міжнародний день миру надає можливість привернути увагу дітей та молоді до питань важливості миру і принципів гуманності, свободи, добра і поваги до різноманіття.

Тиждень безпеки руху

Тиждень безпеки руху

З 11 по 18 вересня у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 проходив Тиждень безпеки руху «Руху правила єдині – поважати їх повинні!», метою якого було  поліпшення роботи із запобігання дитячого  дорожньо-транспортного  травматизму, формування навичок безпечної поведінки на вулицях і дорогах, удосконалення і узагальнення знань з безпеки дорожнього руху, правил пішоходів, безпечного поводження під час руху до школи і додому.

Розпочався тиждень з проведення єдиного уроку для учнів 1-11 класів  з безпеки руху «Ми, молоде покоління, за безпечний рух!». У  фойє школи на перервах відбувалася демонстрація мультфільмів для учнів 1-5 класів «Азбука дорожньої безпеки». Учні старшої школи мали можливість переглянути документальний фільм «Ціна неуваги. Присвячується пішоходам».

У бібліотеці школи на учнів чекала книжкова виставка «Ми – зразкові пішоходи», дана тема торкнулася і виступу загону  ЮІР «Сирена» під керівництвом заступника директора з ВР Ігнатенко І.В.

Конкурс малюнків та плакатів  «Знай дорослий, знай дитя: безпека руху – це життя!» пройшов у фойє школи та шкільному подвір’ї.

Окрім цього, протягом тижня класними керівниками проводилися тематичні бесіди та консультації для батьків.

Для учнів 1-4 класів у рамках Тижня був проведений День батька «Таточко, татусю, найрідніший мій…», де команди учнів на чолі з батьками провели веселі спортивні змагання на свіжому повітрі.

Проведення Тижня показало, що учні в достатній мірі знають Правила дорожнього руху, володіють навичками поведінки на вулиці, дорозі, вміють знайти вихід з будь-якої ситуації, пов’язаної з дорожнім рухом. Тиждень поглибив знання учнів у відповідній сфері, сприяв розвитку практичних навичок, поглибленню знань Правил дорожнього руху.

Закриття Тижня безпеки руху відбулося проведенням загальношкільного флешмобу «Україна за безпеку дорожнього руху».

Перший раз – у перший клас!

   Вступ до школи – переломний момент в житті кожного малюка. Початок шкільного навчання кардинальним чином міняє весь його спосіб життя.Властиві дошкільникам безпечність, безтурботність, занурення в гру змінилися життям, наповненим безліччю вимог, обов’язків і обмежень: тепер дитина повинна щодня ходити в школу, систематично і напружено працювати, дотримуватися режиму дня, підкорятися всіляким нормам і правилам шкільного життя, виконувати вимоги вчителя, займатися на уроці тим, що визначене шкільною програмою, старанно виконувати домашні завдання, добиватися добрих результатів в учбовій роботі і т.д.
У цей же період життя, в 6-7 років, міняється і вся психологічна зовнішність дитини, перетворюються його особа, пізнавальні і розумові можливості, сфера емоцій і переживань, круг спілкування. 
Своє нове положення дитина не завжди добре усвідомлює, але обов’язково відчуває і переживає його: він гордиться тим, що став дорослим, йому приємне його нове положення. Переживання дитиною свого нового соціального статусу пов’язане з появою «внутрішньої позиції школяра» (Л.І.Божович).
Наявність «внутрішньої позиції школяра» має для першокласника велике значення. Саме вона допомагає маленькому учневі долати мінливості шкільного життя, виконувати нові обов’язки. Це дуже важливо на перших етапах шкільного навчання, коли учбовий матеріал, який потрібно засвоїти дитині, об’єктивно одноманітний і не дуже цікавий.
Багато хто з сьогоднішніх першокласників є вельми досвідченим в учбових заняттях ще до приходу в школу. Посилена підготовка до школи, відвідування підготовчих занять, дошкільних ліцеїв, гімназій і так далі частенько приводить до того, що вступ до школи втрачає для дитини елемент новизни, заважає пережити значущість цієї події.
У підтримці в першокласника «внутрішньої позиції школяра» неоціненна роль належить батькам. Їх серйозне відношення до шкільного життя дитини, увага до його успіхів і невдач, терпіння, обов’язкове заохочення старань і зусиль, емоційна підтримка допомагають першокласникові відчути значущість своєї діяльності, сприяють підвищенню самооцінки дитини, його упевненості в собі.

Нові правила

Багаточисельні «можна», не «можна», «треба», «належить», «правильно», «неправильно» лавиною обрушуються на першокласника. Ці правила пов’язані як з організацією самого шкільного життя, так і з включенням дитини в нову для нього учбову діяльність.
Норми і правила деколи йдуть врозріз з безпосередніми бажаннями і спонуками дитини. До цих норм потрібно адаптуватися. Більшість школярів-першокласників достатньо успішно справляються з цим завданням. Можна погодитися з думкою ряду психологів, що здоровий, допитливий, віруючий в себе і уміючий будувати взаємини з іншими людьми малюк без серйозних проблем включається в шкільне життя.
Проте початок шкільного навчання є для кожної дитини сильним стресом. Всі діти поряд з відчуттями радості, що переповнюють їх, захвату або здивування з приводу того, що відбувається в школі переживають тривогу, розгубленість, напругу. У першокласників в перші дні (тижні) відвідин школи знижується опірність організму, можуть порушуватися сон, апетит, підвищуватися температура, загострюватися хронічні захворювання. Діти, здавалося б, без приводу вередують, гарячаться, плачуть.
Період адаптації до школи, пов’язаний з пристосуванням до її основних вимог, існує у всіх першокласників. Лише в одних він триває один місяць, в інших – одну чверть, в третіх – розтягується на весь перший навчальний рік. Багато що залежить тут від індивідуальних особливостей самого малюка, від самої дитини, від тих передумов опанування учбової діяльності, що є у нього.

Психофізіологічна зрілість

Включення в нову соціальну середу, початок освоєння учбової діяльності вимагають від дитини якісно нового рівня розвитку і організації всіх психічних процесів (сприйняття, уваги, пам’яті, мислення), вищої здібності до управління своєю поведінкою.
Проте можливості першокласників в цьому плані поки що досить обмежені. Це багато в чому пов’язано з особливостями психофізіологічного розвитку дітей 6-7 років.
За даними фізіологів, до 7 років кора великих півкуль є вже в значній мірі зрілою (що і забезпечує можливість переходу до систематичного навчання). Проте найбільш важливі, специфічно людські відділи головного мозку, що відповідають за програмування, регуляцію і контроль складних форм психічної діяльності, у дітей цього віку ще не завершили свого формування (розвиток лобових відділів мозку закінчується лише до 12-14 років, а за деякими даними – лише до 21 року), унаслідок чого регулюючий і гальмівний вплив кори виявляється недостатнім.
Недосконалість регулюючої функції кори виявляється у властивих дітям особливостях емоційної сфери і організації діяльності. Першокласники легко відволікаються, не здібні до тривалого зосередження, володіють низькою працездатністю і швидко стомлюються, збудливі, емоційні, вразливі.
Моторні навики, дрібні рухи рук ще дуже досконалі, що викликає природні труднощі при опануванні письма, роботі з папером і ножицями і ін.
Увага учнів 1-х класів ще слабо організована, має невеликий об’єм, погано розподіляється, нестійка.
У першокласників (як і у дошкільників) добре розвинена мимовільна пам’ять, що фіксує яскраві, емоційно насичені для дитини відомості і події його життя.
Довільна пам’ять, що спирається на вживання спеціальних прийомів і засобів запам’ятовування, у тому числі прийомів логічної і смислової обробки матеріалу, для першокласників поки що не характерна через слабкість розвитку самих розумових операцій.
Мислення першокласників переважно наочно-образне. Це означає, що для здійснення розумових операцій порівняння, узагальнення, аналізу, логічного виводу дітям необхідно спиратися на наочний матеріал. Дії «в голові, про себе» даються першокласникам поки що важко, внаслідок недостатньо сформованого внутрішнього плану дій.
Поведінка першокласників (через вказані вище вікові обмеження в розвитку довільності, регуляції дій) також нерідко відрізняється неорганізованістю, незібраністю , недисциплінованістю.
Ставши школярем і приступивши до опанування премудрощів учбової діяльності, малюк лише поступово вчиться управляти собою, будувати свою діяльність у відповідності з поставленими цілями і намірами.
Батьки і вчителі повинні розуміти, що вступ дитини до школи само по собі ще не забезпечує появи цих важливих якостей. Вони потребують спеціального розвитку. І тут необхідно уникати досить поширеного протиріччя: з порогу школи від дитини вимагають того, що лише ще має бути сформоване.
Відомий вітчизняний психолог Л.І. Божович писала із цього приводу: «Жоден вчитель ніколи не зажадає від школярів вирішення таких арифметичних завдань, розв’язанню яких він заздалегідь їх не навчив. Але багато вчителів вимагають від учнів організованості, старанності, відповідальності, акуратності і ін. і в той же час не піклуються про те, щоб заздалегідь дати дітям відповідні уміння і навики і виховати у них відповідні звички».
Першокласники, що вже переступили семирічний рубіж, є більш зрілими в плані психофізіологічного, психічного і соціального розвитку, чим шестирічні школярі. Тому семирічні діти, за інших рівних умов, як правило, легше включаються в учбову діяльність і швидше освоюють вимоги масової школи.
Перший рік навчання визначає деколи все подальше шкільне життя дитини. У цей період школяр під керівництвом дорослих здійснює надзвичайно важливі кроки в своєму розвитку.

Багато чого на цьому шляху залежить від батьків першокласника.

ЮІДівсько-спортивний квест

ЮІДівсько-спортивний квест

15 вересня у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 18 відбувся ЮІДівсько-спортивний квест «Коли вирушаєш у путь – завжди обережним будь!» захоплюючому та корисному для фізичного, розумового та творчого розвитку учнів. Метою даного заходу було формування здорового способу життя, підвищення соціальної  активності юнаків та дівчат, зміцнення здоров’я школярів, виховування самостійності, командної взаємодії, залучення підростаючого покоління до фізичної діяльності як складової частини загальнолюдської культури.

У квесті взяли участь команди 5-11 класів, які за маршрутними листами мали відвідати станції та отримати відповідний бал за якісне виконання запропонованих завдань. Під супровід веселої музики на шкільному подвір’ї команди побували на станції «Паралельні перила», взяли участь у велоестафеті, мали можливість показати свою влучність на станції «Попади в ціль» та «Боулінг», перевірити свої знання у вікторині з  ПДР «Дай руку вулиця», позмагатися під час перетягування канату. Дуже приємно, що батьки не залишалися осторонь, а брали участь у змаганнях разом зі своїми дітьми.

Звичайно, що кожне конкурсне змагання повинно мати своїх переможців, але наші учні показали свою індивідуальність кожен в окремому конкурсі, тому дипломи з номінаціями мали можливість отримати всі команди.

Втомлені, але задоволені від захоплюючих естафет учні залишали шкільне подвір’я в гарному настрої.

До нас завітало “Сонечко”

До нас завітало “Сонечко”

14 вересня Білозерська ЗОШ І-ІІІ ст.№18 щиро вітала у себе дорогих гостей – вихованців ДНЗ «Сонечко». У рамках  продовження багаторічної співпраці між двома закладами була проведена екскурсія по школі для дошкільнят. Гостинно відкрив двері для дітей шкільний музей, де екскурсоводи, учениці 9 класу, захоплено розповіли про представлені експонати з минулого та сьогодення  нашого краю. Дітлахи не лише слухали розповіді, а й мали змогу власноруч доторкнутися до експонатів.

Бібліотекар школи  Олена Борисівна  Філіппенко познайомила дітлахів з книжковими виставками, читальним та кінозалом, які постійно діють в шкільній бібліотеці, продемонструвала навчальний мультфільм,  який розповів про важливість відвідування бібліотеки та читання книжок, а також навчив правилам поведінки в бібліотеці.

У комп’ютерному класі учитель інформатики Ольга Володимирівна Бойко запропонувала для перегляду розвивальний мультфільм та навчила малювати за допомогою віртуального пензлика. Кожна дитина змогла власноруч намалювати віртуальну картинку.

Також майбутні першокласники відвідали навчальні аудиторії, посиділи за партами та скуштували смачних булочок у шкільній їдальні.

На цьому зустріч закінчилася, а ми з нетерпінням чекаємо наступного року вже в якості першокласників!