Категорія: Ритм школи

Послідовність підготовки до ЗНО

· Розробіть план підготовки до ЗНО: визначте обсяг роботи на кожен тиждень, день. Заплануйте, коли сааме ви вивчатимете той чи той розділ, ту чи ту тему. Психологи радять розпочинати з найцікавішої теми— це допоможе швидко звикнути до режиму роботи.

· Після кожної години занять обов’язково робіть перерву на 10 хвилин. А після 2-3 годин роботи можна перепочити вже півгодини, наприклад, поїсти, вийти на свіже повітря тощо. Через 3-4 години занять відпочивайте не менше 2 годин. Напередодні складання ЗНО добре виспіться та відпочиньте.

· Заздалегідь підготуйте все необхідне в день тестування: одяг, документи (паспорт або свідоцтво про народження, Сертифікат, запрошення), дві чорні гелеві ручки, годинник, негазовану воду в прозорій пляшці.

Засвоєння та систематизація навчального матеріалу

· Задля того, щоб швидше та легше засвоїти велику кількість фактологічного матеріалу, складіть план, намалюйте схему або напишіть конспект, доберіть приклади з практики. Якщо є потреба, зверніться по допомогу до батьків.

· Випишіть основні дати, визначення, формули, тощо на окремий аркуш та прикріпіть його туди, куди найчастіше спрямований ваш погляд.

· Намагайтеся зрозуміти нову інформацію, а не запам’ятати її суто механічно.

· Не вивчайте новий матеріал безпосередньо перед іспитом, аби не забути раніше засвоєне. За два тижні до тестування займайтеся лише повторенням та закріпленням раніше вивченого матеріалу.

· Попросіть когось із рідних аб одрузів послухати ваші відповіді на найскладніші запитання, аби перевірити рівень засвоєння інформації.

· Обов’язково прагніть до хорошого результату. Не налаштовуйтеся на те, що можете не впоратися із якимось завданням. Вірте у власні сили та знання. ПОЗИТИВНЕ НАЛАШТУВАННЯ – ЗАПОРУКА УСПІХУ!

Поведінка під час ЗНО

· Виходячи з дому, переконайтеся, щови взяли всі необхідні речі. До пункту тестування намагайтеся прибути завчасно, а тому залиште собі додатковий час на непередбачувані обставини, як-от проблеми з транспортом, заторитощо.

· Під час тестування дотримуйтеся правил поведінки, передбачених процедурою ЗНО.

· Під час роботи над тестом будьте максимально зосередженими: перш ніж виконувати завдання, уважно прочитайте інструкцію. Адже неуважність є однією з причин допущених помилок.

· Стежте за часом і раціонально розподіляйте його.

· Будьте уважними під час оформлення бланків відповідей. Адже помилки призведуть до анулювання результату завдання.

· Якщо під час проведення тестування помітите порушення офіційно визначеної процедури,— подавайте апеляцію. Її потрібно написати одразу після завершення тестування, не виходячи з аудиторії. Апеляцію щодо несправедливого, на ваш погляд, оцінювання ваших знань можна подати одразу після отримання Сертифіката.

Причини вживання наркотиків. Наркоманія — одна з найболючіших проблем сучасності. Щодня ми чуємо про злочини, скоєні через наркотики, про зруйновані долі та вкорочені життя. Під загрозою опинилися підлітки, які мало знають про небезпеку наркотиків і не вміють опиратися тиску з боку наркоторговців і друзів. Молоді люди починають вживати наркотики з різних причин, зокрема:

Соціальні чинники:наркотики є легкодоступними;реклама цигарок і алкоголю підступно створює позитивний імідж наркотикам і заохочує молодь;наркотики вживають друзі;деякі фільми і телепередачі романтизують наркотики.Психологічні чинники:деякі люди не знають, як це небезпечно — курити, пити і вживати наркотики;їм цікаво, на що це схоже;вони не вірять, що вживання наркотиків є таким небезпечним, як про це застерігають експерти;знаючи про небезпеку наркотиків і довіряючи експертам, вони вірять, що можуть спробувати наркотики, а потім відмовитися від них, коли захочуть;вони думають, що більшість людей уживають наркотики;вони позитивно ставляться до вживання наркотиків;вони вірять, що наркотики допоможуть розв’язати їхні проблеми;деякі підлітки переконані, що, вживаючи наркотики, стають старшими на вигляд;за допомогою наркотиків вони намагаються відновити психологічну рівновагу (позбутися тривоги, смутку, низької самооцінки);вони вважають, що це непоганий спосіб розважитися;вони переконані, що вживання наркотиків — це модно, круто і поліпшить їхній імідж;у них не розвинені соціальні навички, і вони не вміють казати «Ні».

Негайні наслідки вживання наркотиків. Більшість наркотиків безпосередньо загрожують життю людини. Вони можуть спричинити смертельне отруєння, зу­пин­ку ди­хан­ня чи серцевий напад. Найпоширенішою причиною смерті є передозування.

Наркотики послаблюють інстинкт самозбереження, руйнують здатність тверезо мислити й ухвалювати виважені рішення. Під їхнім впливом люди частіше потрапляють у небезпечні ситуації за кермом автомобіля, у човні, за верстатом — там, де потрібні підвищена увага, швидка реакція, обе­режність.

Віддалені наслідки. Вживання наркотиків має і віддалені наслідки для життя та здоров’я людини: безпліддя, важкі психічні захворювання. У споживачів «зі ста­жем», які користуються шприцами, зазвичай ціла низка смертельно небезпечних хвороб— сифіліс, гепатит В, ВІЛ-інфекція.

За регулярного вживання наркотиків руйнується соціальне оточення людини. Вона змушує страждати свою родину, відштовхує друзів. Зазвичай її матеріальне становище погіршується, нерідко вона втрачає роботу, продає все, що має.

Той, хто вживає наркотики, потрапляє в залежність не лише від наркотиків, а й від нарко- торговців — людей із кримінального середовища. Він ніколи, напевно, не знає, що купує. Адже щоб отримати більше товару, в героїн чи кокаїн додають інші речовини, нерідко смертельно небезпечні.

Як­що у людини нема грошей, їй можуть запропонувати «заробіток»: схиляють до проституції, спонукають до крадіжок, пограбувань, розповсюдження наркотиків. Так вона неминуче вступає у конфлікт із законом, прокладає собі дорогу до в’язниці.

Джерела:

1. Воронцова Т.В. Основи здоров’я: Підручник для 6-го класу загальноосвітніх навчальних закладів / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко.– К: Алатон, 2006. —200 с.
2. Воронцова Т.В. Основи здоров’я: Підручник для 7 – го класу загальноосвітніх навчальних закладів /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко. — К.: Алатон, 2007. — 208 с.
3. Воронцова Т.В. Основи здоров’я: Підручник для 8-го класу загальноосвітніх навчальних закладів /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко.— К: Алатон, 2008. – 160 с.
4. Воронцова Т.В. Захисти себе від ВІЛ. Тренінги життєвих навичок: Посібник для учнів старшого підліткового та юнацького віку /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко.— К .: Алатон, 2011. – 168 с.
5. Всесвітня організація охорони здоров’я [Електронний ресурс].—Режим доступу: <http://www.who.int/topics/tobacco/ru/> – 21 Жовтня. -2014.
6. Всесвітня організація охорони здоров’я [Електронний ресурс].– Режим доступу: <http://www.who.int/topics/alcohol_drinking/ru/> —2014.—21 жовтня.
7. Звіт ESPAD 2011 року. Вживання психоактивних речовин серед учнів у 36 країнах Європи. Європейський проект шкільних досліджень з алкоголю та наркотиків (ESPAD). 2011р. — Режим доступу: <http://www.espad.org/Uploads/ESPAD_reports/2011/The_2011_ESPAD_Report_FULL_2012_10_29.pdf> – 21 Жовтня. -2014.

Життя показує, що більшість випускників обирає внз, як правило, випадково: за компанію з другом, за порадою батьків або родичів. В результаті більше половини випускників вишів не працюють за обраною спеціальністю. Але диплом, більшість студентів прагне отримати все-таки не заради “корочки” як такої, а для успіху в майбутній професії. Ось чому так важливо не помилитися з вибором ВНЗ.

Як показали результати досліджень, процес вибору університету найчастіше починається за 1-2 роки до моменту вступу (42% респондентів). 20% починають вибирати внз за півроку-рік, 17% – менш ніж за півроку до моменту вступу, 13% за 2-3 роки. Остаточно рішення також, найчастіше (в 29% випадків), приймається раніше, ніж за рік. Однак 20% остаточно визначаються вже в момент вступу.

Основними критерієм вибору вузу, згідно з відповідями респондентів, є:

• наявність цікавлять напрямків підготовки і профілів (43%),
• вартість навчання (25%),
• перспективи подальшого працевлаштування (24%).
• кількість мов, що вивчаються (20%),
• зручне розташування вишу (19%),
• відомий і добре впізнаваний бренд (18%),
• контакти з зарубіжними вузами і організаціями (15%),
• форма навчання (10%).

Більше половини абітурієнтів (57%) пробують вступати до кількох ВНЗ одночасно, 20% вступають спочатку в один вуз, а в разі невдачі – в інші. 23% орієнтуються на вступ тільки в один навчальний заклад. У разі невдачі на іспитах 62% опитаних роблять спробу вступити до іншого ВНЗ, 18% – на інший напрямок того ж вузу, 9% вказали, що будуть надходити в той же вуз через рік.

Практичні поради при виборі вузу.

Всі, перед ким стоїть проблема вступу в той чи інший навчальний заклад, орієнтуються на певну інформацію. Давайте подивимося, на що слід звертати увагу при виборі навчального закладу, чим керуватися, яка інформація буде для вас важливою:

• відвідайте Дні відкритих дверей вузу. Як правило, вони проводяться кілька разів, в квітні-травні, іноді ще в червні. В цей час вуз інформаційно максимально відкритий, проводяться зустрічі з керівництвом інституту та факультетів, відкриті всі аудиторії. Можна пройтися по інституту, відчути його атмосферу і визначити, чи хочеться в ньому вчитися. Необхідно поговорити з викладачами, попросити програму навчання. Вивчити різні інформаційні стенди. 
• ознайомтеся з сайтом інституту в Інтернеті. В даний час, практично всі вищі навчальні заклади мають свій сайт в Інтернеті, де розміщується багато корисної інформації. Це і програми навчання, і розклад, і вказані викладачі – їх прізвища, досвід роботи, стаж. 
• пошукайте форуми і чати спілкування студентів даного інституту, де студенти висловлюють свою думку про інститут, про навчання в ньому, про ті чи інші предмети, про ставлення до студентів. 
• зберіть всю інформацію про ВНЗ, яку тільки зможете знайти. Це і рекламні буклети, і довідники, що випускаються самим вузом, і довідкова інформація, яка вказується про даний інституті в Інтернеті і в інших довідниках для вступників до вишів. Це дозволить визначити необхідний рівень університету і порівняти зі своїм рівнем підготовки.
• поговоріть з ким-небудь із студентів, які вже навчаються в даному виші. Найкраще зі студентами 3-4 курсів, які вже досить провчилися в даному інституті, щоб дати вичерпну характеристику. Як правило, рідко хто з них відмовиться розповісти про свій інститут і якщо у вас знайдеться час поговорити з ним за чашкою кави, то ви багато чого дізнаєтеся з неформального спілкування.
• ознайомтеся з документами про платні освітні послуги. З’ясуйте вартість навчання і графік платежів. Приємним бонусом буде можливість розстрочки платежів і оплата освітніх послуг через банк або платіжний термінал.

Ось основні рекомендації тим, хто вибирає вищий навчальний заклад. Найголовніше, орієнтуйтеся не на гучне ім’я вишу, а на те, яке навчання він надає, на те, наскільки дана спеціальність, яку ви отримаєте – цікава вам і затребувана в суспільстві.

Поняття кібербулінг.

         На сьогоднішній день, в умовах загальнонаціонального карантину, коли учнівська молодь переважно спілкується в соціальних мережах фахівцям психологічної служби системи освіти потрібно більшу увагу приділяти профілактиці та запобіганню саме кібербулінгу.

         Кібербулінг – психологічне насильство та агресія у соціальних мережах. Віртуальні агресори публікують інформацію, яка принижує жертву, відправляють їй повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.

         За результатами опитування ЮНІСЕФ та Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка кожен п’ятий підліток в Україні (21,5 %) стає жертвою онлайн-знущань, а 21,1 % опитаних школярів відзначають, що ображали у соціальних мережах своїх колег по навчанню.

         За інформацією Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти за І півріччя 2019-2020 навчального року в навчальних закладах області було виявлено – 140 випадків (заяв-звернень) стосовно булінгу.

З них заяв-звернень стосовно :

• булінгу – 111;
• кібербулінгу – 15;
• мобінгу – 14.

Кібербулінг може починатись як жарт, якась забавка, але згодом перетворюється в переслідування і психологічний тиск, залякування. Дуже часто діти не розуміють, як себе поводити, бояться покарання, соромляться говорити про такі випадки. Та й більшість батьків часто не розуміють, як захистити свою дитину в мережі інтернет.

Різновиди кібербулінгу:

– використання особистої інформації – викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму;

– анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту довільного або цілеспрямованого характеру, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова;

– кіберпереслідування – це одна з найжахливіших форм. Жертву приховано вистежують для скоєння нападу, побиття, зґвалтування. Кривдники можуть збирати інформацію про жертву, слідкуючи за її повідомленнями в соцмережах – фото, селфі з місця подій, розповіді про своє життя;

– тролінг – розміщення в Інтернеті провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між учасниками;

– хепі-слепінг (“радісне побиття”) – назва закріплена за відеороликами із записами реальних сцен насильства, які розміщуються в мережі Інтернет  без згоди жертви;

– сексуальні посягання – з появою інтернету сексуальні збочення вийшли на новий рівень. Педофіл, замаскувавшись під фейковим ім’ям чи прикинувшись другом батьків, може запросити дитину на зустріч чи вивідати в неї час та місце, коли вона буде сама;

– відчуження – будь-яка людина рано чи пізно хоче бути включеним в якусь групу. Виключення з неї сприймається дуже гостро, болісно. У дитини падає самооцінка, руйнується його нормальний емоційний фон.

Причини та ознаки кібербулінгу.

         Дуже часто ворожнеча з реального світу переходить у віртуальний. У реальності чи в інтернеті практично однаково розкриваються стосунки «агресор-жертва». Таким чином,  булінг сьогодні стає кібербулінгом. На цей факт слід звертати увагу батьків, особливо, якщо були випадки знущань з їх дитини в закладі освіти.

         Але в соціальних мережах діти можуть спілкуватись і з людьми, яких вони зовсім не знають в реальному житті. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність.

Кібербулінг має декілька проявів (ознак), жоден з яких не в якому разі не можна ігнорувати:

– відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;

– троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);

– демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;

– створення груп ненависті до конкретної дитини;

– пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;

– провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу “Синій кит”, “Червона сова” та ін.);

– надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям).

Наслідки кібербулінгу:

 – психологічно зламана особистість;

 – замкненість у собі;

 – відчуження від реального життя;

 – боязнь спілкуватися з однолітками;

 – суїцидальні наміри;

 – адміністративна та кримінальна відповідальність (штраф, ув’язнення);

 – осуд оточуючих.

1.  Необхідно повторювати інформацію протягом 20 секунд одразу після її спри­ймання (імена, телефони, дати), оскільки найбільша втрата інформації припадає на перші стадії запам’ятовування, наступні за сприйняттям.

2. Інтервали часу між повтореннями мож­на, якщо треба, подовжувати. Припустимо, якщо на підготовку ви маєте 7 днів, а ма­теріал вимагає не менше п’яти повторень, то роботу краще організувати так:

•   1 -й день — двічі;

•   2-й день — 1 раз;

•   3-й день — без повторень;

•   4-й день — 1 раз;

 • 5-й день — без повторень;

•  6-й день — без повторень;

•  7-й день — 1 раз.

3.  Кількість повторень треба визначати з деяким запасом. Слід дотримуватися про­стого правила: число повторень має бути таким, аби протягом необхідного проміж­ку часу інформація не забувалася. Якщо ви хочете запам’ятати інформацію лише на декілька днів, то після її сприйняття реко­мендуємо повторити матеріал спочатку за 15—20 хвилин, потім — за 8—9 годин і ще раз — за 24 години.

4. Там, де доцільно, застосовуйте комп­лексний навчальний метод. Велику кількість інформації можна запам’ятовувати за допо­могою часткового навчального методу, при якому ви повторюєте речення за реченням, віршований рядок за рядком. Проте при частковому навчальному методі інформа­ція подрібнюється і виривається зі свого контексту, що ускладнює запам’ятовування і призводить до збільшення числа повторень. Натомість при комплексному навчальному методі вся інформація, наприклад, текст, запам’ятовується цілком, а потім як одне ціле повторюється. Взаємозв’язки між ок­ремими частинами сприймаються швидше і ґрунтовніше, а обов’язкове число повто­рень скорочується. Тому там, де це можливо, використовуйте комплексний навчальний метод.

5. Під час роботи з великим за обсягом матеріалом важко добре запам’ятати текст як одне ціле. У такому разі розбийте текст на розділи, об’єднані однією темою. При першому відтворенні повторюйте вже за­своєну частину і вивчайте другу. При друго­му — повторюйте перші частини і вивчайте наступну тощо.

6. Формула ОУОД (основні думки, уваж­не читання, огляд, доведення). Найраціональнішим і, проте, найпоширенішим мето­дом запам’ятовування інформації є повтор­не перечитування: читайте текст, аж поки запам’ятаєте його.

7. Повторне читання виявиться набагато ефективнішим, якщо міститиме елементи активного повторення, переказу. Ми пропо­нуємо метод читання, що дозволяє засвої­ти і запам’ятати доволі складний матеріал (наприклад, якийсь курс) лише за чотири повторення. За першими буквами чотирьох рівнів цього методу назвемо його ОУОД (основні думки, уважне читання, огляд, доведення).

8. Виконуйте якомога більше різних опублікованих тестів із якогось предмета. Ці тренування ознайомлять вас зі структурою тестових завдань.

9. Тренуйтеся із секундоміром у руках, засікайте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніко­ли не думайте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу.

10. Залиште один день перед іспи­том на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупини­тися на складніших питаннях.

Поради психолога учням та батькамЗавершується навчальний рік, наближається пора державної атестації, незалежного оцінювання, і кожна сім’я, і діти, і їх батьки прагнуть зробити все можливе, щоб отримати високий результат.

Проте, у багатьох молодих людей  ситуація іспиту викликає таку кількість негативних     емоцій, що на переживання стану тривоги   витрачається більше сил, ніж безпосередньо      на підготовку та здачу екзамену.

Як же підготуватися до випробувань найбільш ефективно, не витрачаючи зайвого часу           та енергії? Як діяти на самому екзамені, щоб продемонструвати свої найкращі сторони  й отримати високий результат?

Почнемо з найбільш загальних рекомендацій.

1. Не скорочуйте час на сон.  Якщо ви будете спати менше, ніж потрібно вашому     організму, це приведе до зниження продуктивності інтелектуальної діяльності, і ви не      зможете компенсувати ці втрати, навіть доклавши  героїчних зусиль.

2. Залишайте  час на короткий відпочинок. Ви засвоїте більше інформації, якщо під        час підготовки будете робити короткі перерви. Їх можна використати для прогулянок,       занять спортом, спілкування з товаришами.

3.  Якщо є така можливість, об’єднайтесь  з однокласниками в групу з     3-4  осіб. Розподіліть між собою питання, які кожен буде  готувати. Потім, коли ви     зустрінетесь, обміняйтесь інформацією, це ефективніше і цікавіше ніж підготовка на самоті.

4. Налаштовуйте  себе на успіх.  Коли людина програмує себе на невдачу,     посилюється    тривога, внаслідок чого погіршується настрій, зникає бажання готуватися      до екзамену.

5. В день іспиту  прокиньтесь трохи раніше, ніж звичайно, коротка зарядка,          легкий сніданок допоможуть вам бути енергійним і бадьорим. Пам’ятайте, що певний       рівень хвилювання є нормальним і може допомогти мобілізувати ваші інтелектуальні     ресурси. Якщо хвилювання здається вам надмірним, глибоко вдихніть і уявіть собі, що      негативні емоції ви видихаєте разом з повітрям. Ця вправа допоможе заспокоїтися та     налаштуватися на робочий стан.

6. На усному екзамені відповідайте по суті питання, структуруйте    інформацію. Отримавши питання, підготуйте письмовий план відповіді, визначивши     ключові   моменти та їх взаємозв’язки, чітко сформулюйте основні терміни.  Це надасть      вашій відповіді переконливість та послідовність.

7.  Не мовчіть! Краще повторити свою думку іншими словами. Довгі паузи у відповіді      сприймаються екзаменатором як слабкість або відсутність усвідомлених знань.

8. Зверніть увагу на те, що ви скажете на початку відповіді.  Цим можна     привернути    увагу та справити позитивне враження на членів комісії.

9. Пам’ятайте, що краще сказати менше, але послідовно і логічно, ніж багато,      але  безсистемно.

10  Не забувайте, що впевненість у собі приходить з усвідомлення того, що ви       добре підготувалися і вмієте роботи все, що вимагається програмою. Зосередитися      потрібно не на відчутті тривоги, а на змісті своєї роботи. Це допоможе заспокоїтися і     отримати   гарний результат.

А тепер поговоримо про те як слід повторювати навчальний матеріал, щоб     пам’ять працювала найбільш ефективно.

1. Облаштуйте власне робоче місце, приберіть зайві речі, що можуть заважати та    відвертати   увагу.

2. Складіть план на кожен день підготовки, щоб чітко знати, що  треба повторити сьогодні.

3. Якщо відсутній робочий настрій, почніть з матеріалу, який ви знаєте краще, або який       вас найбільше цікавить. Це допоможе активізувати пам’ять та  увагу. Після цього  можете      працювати з розділом, який знаєте гірше.

4. У процесі повторення включайте різні види мисленевої діяльності:  визначайте головне,      створюйте різні види опор: плани, схеми,  малюнки, використовуйте  асоціації.

5.  При кожному читанні матеріалу  ставте основну мету: пригадати те, що вивчалося на      уроках, узагальнити, перевірити рівень засвоєння.

6. Використовуйте різні види читання:  повільне з обдумуванням, вибіркове, оглядове. Це       дозволить економити час та краще усвідомити зміст матеріалу.

7. Виконуйте якомога більше практичних вправ та тестів, це дозволить удосконалити  ваші       уміння та навички. Про це особливо слід турбуватися при підготовці до зовнішнього     оцінювання, яке проводиться на тестовій основі.

8. Залиште вільний день напередодні екзамену, щоб ще раз переглянути матеріал та      окремо    зупинитися на складних питаннях.