Вплив куріння на здоров’я

Вплив куріння на здоров’я

Вживання тютюну, поряд із вживанням алкоголю, неправильним харчуванням та малорухливим способом життя, є одним з основних чинників, що спричиняють неінфекційні захворювання і передчасну смертність населення. Куріння в підлітковому віці уповільнює темпи фізичного розвитку, ускладнює статеве дозрівання, негативно позначається на стані ще не зміцнілої серцево-судинної системи, легенів, інших систем організму.

Миттєві наслідки куріння. Відомо, що тютюновий дим містить понад 4000 різних хімічних сполук, серед яких найнебезпечнішими є смоли, чадний газ, нікотин і радіоактивний полоній.

Наслідки куріння впродовж двох років. Навіть два роки куріння у підлітковому віці можуть заподіяти шкоду здоров’ю (мал.)

ВООЗ щодо наслідків куріння.

Щорічно понад п’ять мільйонів осіб умирають через куріння.Понад 600 000 осіб, які не курять, умирають від впливу вторинного тютюнового диму від цигарок у закритих приміщеннях.Серед дорослих людей тютюновий дим викликає серйозні серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легенів.Серед дітей грудного віку він викликає раптову смерть. У вагітних жінок цей дим призводить до народження дітей з низькою масою тіла.Приблизно 40 % всіх дітей систематично піддаються впливові вторинного тютюнового диму в будинках. Третина всіх випадків смертей, пов’язаних із вдиханням вторинного тютюнового диму, відбувається серед дітей.

Перемога у конкурсі

Перемога у конкурсі

Стали відомими назви роїв-переможців Всеукраїнського онлайн-конкурсу ватр «Слава Героям» середньої вікової групи Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)Рій “Отаман” Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 18 посів ІІ місце у Конкурсі. Керівник рою: Наталя Сковородкіна

Деталі за посиланням: https://patriotua.org/6519-2/

Сьогодні в Україні День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни

Сьогодні в Україні День Скорботи і вшанування пам’яті жертв війни

22 червня 1941 року, попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та тісну військово-економічну співпрацю між Німеччиною і СРСР, нацистська Німеччина атакувала радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років, як складова, але основна частина Другої світової війни.

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року. ЇЇ бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Залежність обох воюючих сторін від українського економічного, сировинного потенціалу, людських ресурсів зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Через це Україна найбільше потерпіла, як від нацистської агресії, так і від комуністичного режиму. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців, а на 35 з них припадають активні бойові дії. На українських землях було проведено 29 з 76 стратегічних наступальних операцій, у ході яких було знешкоджено понад 60% Вермахту.

Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Німецько-радянська війна показала українцям руйнівну силу обох тоталітарних режимів. Усім відомі злочини нацистів на окупованих територіях України – Голокост, розстріли мирного населення, створення таборів смерті, спалення сіл. Неменьш жорстокими були злочини і комуністичного режиму: розстріли політичних в’язнів у Західній Україні в червні-липні 1941 року, знищення центру Києва восени 1941 року, підрив Дніпрогесу, депортація кримських татар, примусове виселення автохтонних українців з їх етнічних земель.

Цього дня вшановується пам’ять всіх тих, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні.

Шкільна газета перемогла в Міжнародному конкурсі

Шкільна газета перемогла в Міжнародному конкурсі

21 травня вихованці шкільного гуртка журналістики (керівник гуртка: Сковородкіна Н.М.) взяли участь в онлайн нагородженні переможців XXIV Міжнародного конкурсу шкільних медіа.

Журі Конкурсу опрацювало та обрало 26 переможців в 22 номінаціях серед 1878 конкурсних робіт, які надійшли з 468 позашкільних, шкільних та професійно-технічних навчальних закладів України.

Інтернет–газета «45+перерва» Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 18 перемогла в номінації  «Краще електронне видання» Участь в онлайн заході взяли голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, президент Міжнародного конкурсу шкільних медіа, секретар НСЖУ Гліб Головченко та партнери Конкурсу

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко
Президент Міжнародного конкурсу шкільних медіа, секретар НСЖУ Гліб Головченко
Всесвітній день вишиванки

Всесвітній день вишиванки

20 травня  вся шкільна спільнота долучилася до заходів, присвячених Всесвітньому дню вишиванки «Вишиванко,  моя вишиванко». В цей день діти складали карту з орнаментів вишивки, які притаманні областям нашої держави, присвячували вірші та пісні  вишиванці, знайомилися з поетичним вернісажем

До Дня пам’яті жертв політичних репресій, Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

До Дня пам’яті жертв політичних репресій, Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

З метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій,
привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України,
відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства, вшановуючи пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року, з 17по 20 травня у Білозерській загальноосвітній школі № 18 були проведені загально – освітні заходи:
уроки – пам’яті , уроки історії «Каральна акція», покази презентації з
подальшим її обговоренням «Червоні жорна», інфографіка «Трагедія
кримських татар», перегляд інформаційних матеріалів “Злочин без
покарання”. Ми пам’ятаємо!

15 травня  –  міжнародний день сім’ї

15 травня – міжнародний день сім’ї

15 травня щорічно відзначають міжнародний день сім’ї. Саме з родини починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.

Для учнів 8-А класу Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 цей день запам’ятається цікавим заходом – батьківськими зборами з майбутнього. Це було заняття з елементами тренінгу разом із практичним психологом та класним керівником. Як за помахом чарівної палички всі присутні перемістилися на 20 років в майбутнє. І ось, вже наші восьмикласники – сімейні пари, які разом вирішують проблеми своїх дітей-підлітків. Таке перевтілення дозволило кожному увійти в становище батьків, подивитися їх очима на ті виклики, що ставить життя перед підростаючим поколінням.  

Захід пройшов, як кажуть, на одному диханні: цікаво, активно, корисно.

ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРОХОДЖЕННЯ ЗНО

ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ТА ПРОХОДЖЕННЯ ЗНО

Послідовність підготовки до ЗНО

· Розробіть план підготовки до ЗНО: визначте обсяг роботи на кожен тиждень, день. Заплануйте, коли сааме ви вивчатимете той чи той розділ, ту чи ту тему. Психологи радять розпочинати з найцікавішої теми— це допоможе швидко звикнути до режиму роботи.

· Після кожної години занять обов’язково робіть перерву на 10 хвилин. А після 2-3 годин роботи можна перепочити вже півгодини, наприклад, поїсти, вийти на свіже повітря тощо. Через 3-4 години занять відпочивайте не менше 2 годин. Напередодні складання ЗНО добре виспіться та відпочиньте.

· Заздалегідь підготуйте все необхідне в день тестування: одяг, документи (паспорт або свідоцтво про народження, Сертифікат, запрошення), дві чорні гелеві ручки, годинник, негазовану воду в прозорій пляшці.

Засвоєння та систематизація навчального матеріалу

· Задля того, щоб швидше та легше засвоїти велику кількість фактологічного матеріалу, складіть план, намалюйте схему або напишіть конспект, доберіть приклади з практики. Якщо є потреба, зверніться по допомогу до батьків.

· Випишіть основні дати, визначення, формули, тощо на окремий аркуш та прикріпіть його туди, куди найчастіше спрямований ваш погляд.

· Намагайтеся зрозуміти нову інформацію, а не запам’ятати її суто механічно.

· Не вивчайте новий матеріал безпосередньо перед іспитом, аби не забути раніше засвоєне. За два тижні до тестування займайтеся лише повторенням та закріпленням раніше вивченого матеріалу.

· Попросіть когось із рідних аб одрузів послухати ваші відповіді на найскладніші запитання, аби перевірити рівень засвоєння інформації.

· Обов’язково прагніть до хорошого результату. Не налаштовуйтеся на те, що можете не впоратися із якимось завданням. Вірте у власні сили та знання. ПОЗИТИВНЕ НАЛАШТУВАННЯ – ЗАПОРУКА УСПІХУ!

Поведінка під час ЗНО

· Виходячи з дому, переконайтеся, щови взяли всі необхідні речі. До пункту тестування намагайтеся прибути завчасно, а тому залиште собі додатковий час на непередбачувані обставини, як-от проблеми з транспортом, заторитощо.

· Під час тестування дотримуйтеся правил поведінки, передбачених процедурою ЗНО.

· Під час роботи над тестом будьте максимально зосередженими: перш ніж виконувати завдання, уважно прочитайте інструкцію. Адже неуважність є однією з причин допущених помилок.

· Стежте за часом і раціонально розподіляйте його.

· Будьте уважними під час оформлення бланків відповідей. Адже помилки призведуть до анулювання результату завдання.

· Якщо під час проведення тестування помітите порушення офіційно визначеної процедури,— подавайте апеляцію. Її потрібно написати одразу після завершення тестування, не виходячи з аудиторії. Апеляцію щодо несправедливого, на ваш погляд, оцінювання ваших знань можна подати одразу після отримання Сертифіката.