Категорія: Ритм школи

22 грудня 2010 у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні». Учасники слухань відзначили такі позитивні речі:

• В Україні створено основні засади законодавчого забезпечення у сфері захисту прав дітей. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в цілому відповідають загальносвітовим гуманітарним підходам та положенням Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною в 1991 році.
• З метою забезпечення права дітей на сімейне виховання системною стала практика національного усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштування їх під опіку, піклування, в прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.
• Вдалося закріпити позитивну тенденцію до зменшення числа бездоглядних і безпритульних дітей. Удосконалено діяльність із соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, розширено мережу закладів соціального захисту та соціального обслуговування. Є позитивні напрацювання щодо підтримки багатодітних сімей.

Негативним є:

• висока дитяча смертність,
• рівень забезпечення охорони дитячого здоров’я,
• недоступне оздоровлення та відпочинку для всіх дітей,
• неефективна система захисту дітей від насильства, у тому числі в системі кримінального провадження.

Актуальні проблеми:

• запровадження нових форм соціальної підтримки сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах;
• розширення в невеликих містах і сільській місцевості мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• посилення міжвідомчої співпраці служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, соціальних інспекторів, працівників освіти, охорони здоров’я, органів внутрішніх справ з метою раннього виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
• запровадження нових форм співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнес-структур і неурядових організацій. Прикладом такої організації в Україні є Міжнародна комісія з захисту прав людини( IHRC ).

ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ

Для багатьох старшокласників, в житті настає важливий момент,
а саме — вибір професії. Для сучасного старшокласника визначитись
з вибором майбутньої професії, а отже, і власної долі, є завданням дуже складним.
Якщо ви ще не визначились з професійним напрямком, можна

зробити наступне:

 Запишіть усі професії, які подобаються.
 Оберіть з них, ті, які максимально збігаються з власними бажаннями та можливостями (можливо їх буде декілька).
 Запишіть якості, якими ви володієте для обраної професії.
 Запишіть чого ви зможете досягнути в обраній професії.
 Пройдіть профорієнтаційне тестування, для визначення професійної направленості.
 Порадьтесь з батьками, щодо обраних професій, але пам’ятайте —
вибір за вами.
Якщо вже приблизно з вибором визначились, то можна зробити

наступний крок:

 Відвідати Дні відкритих дверей різних навчальних закладів, там
можна отримати більш детальну професійну інформацію щодо професії.
 Поспілкуватись зі студентами, які закінчують навчання.
 Зібрати якомога більше інформації про обрану професію.

Оцінити свій вибір за допомогою формули вибору професії

Щоб прийняти правильне рішення, необхідно врахувати безліч
факторів, а саме: свої бажання, психологічні особливості й можливості, потреби суспільства.
ХОЧУ — бажання, інтереси, прагнення.
МОЖУ — здібності, таланти, стан здоров’я.

ТРЕБА — стан ринку праці, перспективи та соціально-
економічні проблеми регіону.

Зона оптимального вибору професії перебуває в ділянці перетину
особистих бажань, інтересів людини, її здібностей і соціально-
економічних потреб суспільства в спеціалістах певної професії.
Потрібно врахувати також помилки, яких припускаються при

виборі професії:

 Вибір професії “за компанію” (під впливом товаришів).
Буде добре, якщо ваші інтереси збігаються з інтересами вашого
товариша. Тоді й вибір виявиться правильним. В іншому разі, робота
не приноситиме ані радості, ані задоволення і вас чекає розчарування. І обов’язково настане момент, коли ви вимушені змінити попередній вибір. Врахуйте особливості свого характеру, здібності, навички, а не просто слідуйте за своїм товаришем.
 Існуючі думки про престижність професії.
Ви з дитинства, напевно, пам’ятаєте слова: “Всі професії важливі, всі
професії потрібні”. В суспільстві існують професії, які є важливими, але непрестижними. Проте, на жаль, не завжди оволодіння модною

професією означає, що вона буде приносити задоволення, відповідатиме вашим здібностям та інтересам. Ви просто змарнуєте час.
 Перенесення ставлення до людини, представника тієї або іншої
професії, власне на професію.
При виборі професії слід звернути увагу на особливості певного виду
діяльності, а не обирати професію тільки тому, що тобі подобається
людина, яка займається тим видом діяльності. Приємна в спілкуванні
людина, яка може із захопленням розповісти про свою роботу,-
це чудово. Але це не означає, що ви отримувати від подібної роботи
таке ж задоволення.
 Захоплення тільки зовнішньою стороною професії.
За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена,
буденна праця. Тому серйозний підхід до вибору професії припускає
вивчення її з усіх сторін.
 Застарілі уявлення про характер праці у сфері виробництва.
За сучасних умов виробництва практично всі професії тією або іншою
мірою пов’язані з використанням комп’ютера, організаційної техніки,
впровадження інноваційних технологій. Тому, за колишньою назвою
професії ховається цілком новий її вигляд. Це інший характер, інші
умови праці, інші вимоги до знань, здібностей людини.
 Невміння або небажання розбиратися у своїх особистісних
якостях (схильностях, здібностях).
Не бійтеся й не лінуйтеся розібратися у своїх здібностях, схильностях.
У разі необхідності зверніться за консультацією до психолога, спробуйте свої сили в різних напрямках діяльності. Можна оцінити свої здібності, пройшовши психологічні тести на профпридатність.
Це може зміцнити вашу думку щодо обраної професії або, навпаки.

 Недооцінювання своїх фізичних особливостей.
Існують професії, до яких висуваються певні медичні вимоги. Медичні протипоказання можна з’ясувати у медичних працівників.

Знайти своє покликання – джерело щастя!

Обираючи професію:
 Ознайомтесь з інформацією про світ професій, визначте
сферу діяльності, яка вас цікавить.
 Складіть уявлення про свої інтереси, здібності, нахили.
 З’ясуйте, чи відповідає стан вашого здоров’я вимогам обраної
професії.
 Довідайтесь, де можна здобути професію відповідної
кваліфікації.
 Визначте кілька професій, які подобаються, до яких є потяг,
існують принципові можливості успішного їх освоєння й
працевлаштування.
 Прислухайтеся до думки батьків, вчителів, друзів, та
аналізуйте їх.
 Визначте фізичні та психологічні якості, необхідні для кожної
професії.
 За бажанням можете звернутися до психолога з проханням
визначити (дослідити) ваші інтереси, здібності, тип
темпераменту, особливості пам’яті, уяви тощо.
 Прислухайтеся до власних відчуттів та інтуїції.
 Зробіть свій вибір.
 Упевнено йдіть до мети.
 Професійних вам успіхів і досягнень!

     9 листопада у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 відзначався День української писемності та мови, метою якого було формування в учнів почуття краси рідної мови,  розвитку почуття національної гідності, мовних здібностей, виховання     любові до національних традицій, народної мудрості, краси і гармонії рідного слова.

     На Українському радіо традиційно відбувся радіодиктант національної єдності «Слідом за пам’яттю». До своєрідної акції єднання навколо рідної мови долучилися учні 8 та 10 класів на чолі з вчителями української мови. Текст прочитав доцент письменник Юрій Андрухович.

    Класними керівниками також були проведені заходи з нагоди відзначення цього свята: інтелектуальна гра «Знавці рідної мови» (3 клас), виховна година «Мова рідна – слово рідне…» (2-А клас), «Мовні посиденьки» (2-Б клас), онлайн-вікторина «Підкачай українську», виховна година «Я люблю рідну мову» (6-А клас), флешмоб «Ой, яка чудова українська мова!» та мовознавча година «Мовні перлини для кожної дитини» (1 клас), година спілкування «Мова – душа народу» (4 клас)

        Відзначення Дня української мови та писемності дало змогу учням доторкнутися до джерел духовної культури рідного народу, поглибити знання про витоки писемності та розвиток української мови, її правопис; усвідомити необхідність пропагування української мови в суспільстві, підвищення власної мовної культури як обов’язку кожного українця.

1. Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини – ВІЛ, призводить до смертельної хвороби – синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІД). ВІЛ та СНІД – невиліковні.

2. Людина, уражена вірусом, може виглядати здоровою і почуватися добре довгі роки, навіть, якщо вона є носієм вірусу.

3. Вірус може передаватися на всіх стадіях захворювання через кров, сперму, овуляційні та вагінальні виділення, грудне молоко.

4. Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах.

5. Молоді люди, які мають захворювання, що передаються статевим шляхом, також становлять групу високого ризику щодо ВІЛ- інфікування.

6. Найбільш уразливі молоді люди, які вживають наркотики ін’єкційно, або мають сексуальні контакти з ін’єкційними споживачами наркотиків. ВІЛ-інфекція може також передаватися через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі та інших маніпуляціях, в яких є контакт з кров’ю.

7. Ризик інфікування при статевих контактах зменшується, якщо партнери використовують презерватив.

8. Тест на ВІЛ здійснюється системою охорони здоров’я і, в першу чергу, центрами профілактики СНІДу. Тест на ВІЛ є конфіденційним і має супроводжуватися до – та післятестовим консультуванням.

9. ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах тощо.

10. Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ, – це порушення прав людини.

Мабуть, вам доводилось це чути: “Той, хто забагато на себе бере, рано чи пізно загине під тягарем”. Ця приказка не нова, і вона, як і решта давніх приказок, поєднує у собі життєву мудрість наших предків та сповідування ними одвічних істин. Стримування емоцій може нашкодити в першу чергу вам, і в цій статті ми детально розповімо чому саме.

Як часто вам доводиться стримувати свої емоції? Скільки думок та почуттів ви тримаєте при собі, боячись образити людей навколо? Будьте обережні, адже такою поведінкою ви можете тільки нашкодити собі.

Мовчання – знак згоди, проте усьому має бути межа

Мовчання – ознака мудрості, тому завжди краще промовчати, аніж сказати якусь дурницю. Запам’ятайте, що замість того, щоб зробити недоречний коментар або сказати щось непристойне, краще уникнути будь-яких висловлювань. Цим самим ви продемонструєте більше такту, ніж люди, що не думають перед тим, як щось сказати.

Попри все, потрібно дотримуватися золотої середини між вмінням вчасно промовчати та вмінням відстояти свою точку зору.

• Якщо ви ніколи не висловлюватимете своїх думок, люди навколо не знатимуть, образили вони вас своїми вчинками і словами, чи ні. Пам’ятайте, що ваші співрозмовники не вміють читати думок, тож вони не зможуть здогадатися, що саме вас засмутило чи образило.
• Іноді краще промовчати, а іноді слід підібрати потрібні слова. Вміння відчувати, коли варто висловити свою думку, а коли не треба втручатись у розмову – це одна з найважливіших навичок, якою слід досконало оволодіти. Звісно, не варто вдаватись у крайнощі та постійно мовчати, або навпаки, озвучувати усе, що спадає вам на думку. Такі дії також ні до чого доброго не призведуть. Намагайтесь віднайти баланс між цими двома крайнощами та не забувайте, що постійне стримування емоцій є надзвичайно шкідливим. Якщо ви ніколи не висловлюєте своїх думок вголос, тим самим ви дозволяєте людям втручатися у свій особистий простір, переходити межу при спілкуванні з вами, говорити за вас, коли ви хочете промовчати та навіть приймати за вас рішення, якщо ви не наважуєтесь відстояти свою думку. У результаті такої пасивної поведінки ви можете перетворитися на маріонетку, яку кожен буде тягнути у свій бік.

Стримування емоцій призводить до психосоматичних захворювань

Звісно, ні для кого не секрет, що тіло та розум тісно взаємопов’язані. Спеціалісти дійшли висновку, що такий зв’язок призводить до того, що близько 40% світового населення хоча б раз у житті стикалися з проблемою психосоматичних захворювань.

Для прикладу, нервозність погіршує травлення, спричиняє діарею та появу головного болю. У результаті постійного стресу на губах може з’явитися герпес, а постійне стримування емоцій та думок призводить до появи підвищеного відчуття стривоженості.

Тільки подумайте, скільки всього ви не розповідаєте своїм батькам та друзям, боячись зробити їм боляче. Часто близькі люди роблять щось за вас, прагнучи допомогти, проте насправді своїми діями вони лише погіршують ситуацію. Чому ж ви не можете сказати їм про це у вічі?

Також ми часто не висловлюємо свої думки другим половинкам, боячись завдати їм болю. Попри те, що іноді їхня поведінка чи слова можуть бути образливими, ми часто вирішуємо промовчати.

Зверніть увагу, що постійне стримування емоцій призводить до появи таких психосоматичних захворювань, як мігрені, перенапруження та хронічна втома.

Висловлення думки – ключ до емоційної розрядки

Ніколи не бійтесь висловлювати свою думку і поважайте людей, які також це роблять. Це вміння є не менш важливим, ніж дихання, харчування чи сон. Спілкування через емоції є необхідним у щоденному житті, адже саме завдяки йому ми здатні побудувати здорові стосунки з людьми та самими собою.

Ось декілька ключових порад, які вам допоможуть:

• Пам’ятайте, що усьому є межа. Якщо ви триматимете свої почуття та думки при собі, ваша поведінка буде не гідною людини, що поважає себе, а ще ви втратите контроль над своїм життям та суттєво знизите свою самооцінку. Не забувайте, що ви маєте беззаперечне право висловлювати свої почуття та думки.
• Якщо ви відстоюєте свою точку зору, це не значить, що ви хочете когось образити. Висловлення думок  – це спроба захистити себе та повідомити оточенню про свої почуття.
• Не зациклюйтесь на тому, що про вас подумають інші та не бійтесь їхньої реакції на свої слова. Якщо ви переймаєтесь через можливу реакцію людей, підготуйте себе морально до розмови. Наприклад, ви стомилися від щотижневих візитів своїх батьків, через які ви не можете залишитися наодинці зі своєю другою половинкою. В один момент ви нарешті відважилися попросити їх відвідувати вас рідше. Якою, на вашу думку, буде їхня реакція? Якщо ви вважаєте, що ваші слова їх образять, будьте готові до того, що вам доведеться пояснити, чому саме їхня поведінка вас засмучує. Якщо ви вважаєте, що ця розмова зробить їм боляче, варто пояснити батькам, що ви не мали на меті їх образити.
• Пам’ятайте, що щире висловлення своїх думок та почуттів є найкращим видом емоційної розрядки. Застосовуйте поради психолога на практиці і бережіть себе!

Привіт, Друже!

Чи знаєш ти, як захистити себе і своїх друзів?

Як ти можеш захиститися від булінгу?

За що несеш відповідальність перед Законом?

Ознайомся з цією пам’яткою, дізнайся про

свої права і обов’язки вже сьогодні!

Від самого народження ти маєш право:

на життя: ніхто не може позбавити тебе життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;

на охорону здоров’я: ти можеш звернутися за безкоштовною кваліфікованою правовою або медичною допомогою до закладів охорони здоров’я;

на свободу та особисту недоторканість: тебе ніхто не може заарештувати або тримати під вартою інакше як за рішенням суду. Однак, якщо тобі вже виповнилося 14 років і має місце тяжкий злочин, відносно тебе може застосовуватися утримання під вартою як тимчасовий запобіжний захід. Якщо протягом 3 діб з моменту затримання тобі не вручено рішення суду про тримання під вартою, тебе повинні негайно звільнити;

на освіту: ти маєш право безкоштовно отримувати освіту у дошкільному, загальноосвітньому, професійно-технічному, вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності, а також на отримання державної стипендії;

на майно: майно, яке тобі придбали батьки для навчання, виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є твоєю власністю. Якщо тобі від 10 до 14 років, належним тобі майном управляють батьки. Якщо тобі від 14 до 18 років, ти маєш право вчиняти будь-які угоди, навіть купівлі-продажу транспортного засобу і нерухомого майна, але за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків або з дозволу органу опіки і піклування;

на працю: якщо тобі вже виповнилось 14 років, ти за згодою одного з батьків можеш працювати у вільний від навчання час (наприклад на канікулах), але лише після попереднього медичного огляду. Якщо тобі вже виповнилось 15 років та коли ти маєш згоду одного із батьків, тебе також можуть прийняти на роботу. Самостійно ти можеш влаштуватись на роботу, якщо тобі уже виповнилось 16 років. Ти маєш право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

на відпочинок: ти маєш можливість у вільний від навчання або роботи (якщо ти вже працюєш) час відпочивати, тобто займатись своїми улюбленими справами (грати в футбол, ходити в кіно). Якщо ти вже працюєш, тобі повинна бути надана щорічна відпустка в літній час або за твоїм бажанням у будь-яку іншу пору року;

на повагу до своєї гідності та захист від усіх форм насильства: будь-яка людина, ким би вона не була (одним із твоїх батьків, однолітків, вчителів, сусідів) не має права поводитись з тобою жорстоко, принижувати твою гідність, експлуатувати, включаючи сексуальні зловживання, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; використання для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо. Стаття 16 Конвенції ООН про права дитини визначає, що жодна дитина не може бути об’єктом незаконного посягання на її честь і гідність.

Захист прав дитини – це, перш за все, завдання держави!

У разі, якщо до тебе вчинено насильство, ти маєш право звернутись до державних органів за допомогою! Дитина має право на захист від втручання або посягання.

Ти – людина!

Останнім часом через рівень напруженості у суспільстві зростає. У зв’язку з цим, актуальність вивчення психології натовпу набуває велику значущість для населення. Розглянемо сьогодні основні правила поведінки у натовпі. Адже люди, охоплені загальною панікою, схильні перебільшувати значення небезпеки, вони не замислюються і не намагаються шукати інших рішень. Вони просто біжать і під час цього здійснюють несумісні з розумом вчинки.
Як вижити у натовпі? 
Від натовпу, аварії, що стихійно утворилася на місці, або іншої події, намагайтеся триматися чимдалі. 
У перші хвилини знаходження в натовпі викиньте парасольку і сумку. Зніміть аксесуари, якщо є побоювання, що вас випадково можуть ними задушити. Це відноситься до шарфів, краваток і хусток. На одязі застебніть блискавку і усі наявні ґудзики. Якщо ви щось втратили, не намагайтеся це підняти: ваше життя набагато дорожче найціннішої речі.
Стримайте свою цікавість. Якщо ви опинилися в натовпі випадково, постарайтеся якнайшвидше з неї вибратися. 
Якщо шлях до відступу вже відрізаний, не впадайте в паніку і постарайтеся уникнути хоч би просування в центр натовпу або в групу особливо активних учасників. Якщо натовп куди-небудь попрямував, уникайте наближатися до огорож і стін, ухиляйтеся від тумб, стовпів і дерев. Інакше вас можуть просто роздавити. 
Не хапайтеся за нерухомі предмети, оскільки при цьому можна поранити руки. Слід уникати скляних вітрин і всього, що може бути розбито, перекинуто або розгромлено.
Завчіть напам’ять 1-2 номери телефонів когось із ваших родичів чи близьких родичів. Якщо мобільний зв’язок пропаде (таке буває при великому скупченні людей), заздалегідь домовтесь, де ви маєте зустрітись.
Якщо вас збили з ніг, треба прикрити руками голову і спробувати негайно встати. Для цього необхідно швидко підтягнути ноги до корпусу, напружити усі м’язи, і звестися на ноги різким ривком. Якщо ви впали на коліна, то упріться усією стопою в землю і різко прогніться, використовуючи при цьому рух натовпу. Якщо спроби звестися на ноги виявилися безуспішними, згорніться на боці калачиком, сховавши голову між колінами і прикривши потилицю руками. 
Якщо натовп щільний, але нерухомий, з нього можна спробувати вибратися, використовуючи психо-соціальні прийоми, наприклад, прикиньтеся хворим, п’яним, божевільним, зробіть вид, що вас нудить і так далі. Коротше кажучи, потрібно змусити себе зберігати самовладання, бути інформованим і імпровізувати.

З нагоди відзначення 14 жовтня Дня захисника і захисниць України з 14 по 23 жовтня  відбулась  обласна акція «З вірою в захисників», до якої долучилися дитячі рої  Білозерської загальноосвітньої школи №18. Діти протягом тижня писали листи-вітання воїнам, які захищають наш край. Юні джури шкільного рою «Отаман» займалися підготовкою до І туру Всеукраїнської юнацької гри-змагання за системою військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), а 23 жовтня відвідали одну з військових частин,  передали смаколики воїнам від всієї шкільної спільноти  та привітали захисників  та захисниць України.
Тож, ми віримо, що боєздатне військо і внутрішня консолідація суспільства на основі спільних цінностей та поваги до власної держави забезпечать захист і відновлення територіальної цілісності держави.