Категорія: Сторінка психолога
Сенси — теплі підтримуючі послання, створені «Ти як?» разом із психологинею Світланою Ройз

1. Коли важко рухатись — просто йди! Крок за кроком. В кожному кроці є сила, і це і є рух.
2. Той, хто не може витримати наше світло, стрибає по нашій тіні. Не звертай уваги на тих, хто бачить лише твою тінь. Бережи світло!
3. Близькість стає більшою там, де ми її цінуємо. Як відчувають свою цінність ті, хто з тобою поруч?
4. З дозволу чесності із собою може починатись розуміння інших. Що сьогодні дозволиш побачити в собі?
5. Мудрість — це вибір любові та розуміння там, де інші обирають злість та знецінення. Саме сьогодні — час для твоєї мудрості.
6. Усе приходить вчасно. Нам важливо робити свої кроки до бажаного та дочекатись. Сьогодні зроби, те що від тебе залежить.
7. У тобі — океан сил, мудрості та доброти. Дозволь собі відчути свою велич.
8. Замість слів — я не зможу, я не знаю, скажи: я ще не знаю, я ще не пробував. Це дасть сили і простір для того, щоб рухатись. Почни саме сьогодні.
9. Забери у інших владу, вирішувати, який\яка ти і на що ти здатен. Сила в тобі.
10. Мрії — дають нам шанс побачити майбутнє. Про що ти мрієш?
11. Коли ми стаємо для себе друзями, світ стає до нас більш дружнім. Що ти можеш зробити для себе, як для друга?
12. Якщо не зрозуміло — запитай! Це відкриває простір ясності та заощаджує сили.
13. Квіти розквітають вчасно — тоді, коли приходить їх час. І ти теж.
14. Ніхто не може у нас забрати того, що у нас всередині. Твої скарби сили — з тобою. (Які скарби ти в собі цінуєш?)
15. Хто ти для себе зараз — друг чи критик? Нехай твій внутрішній голос буде до тебе дружнім.
16. Кожна буря та ураган неодмінно закінчується — ти зможеш їх витримати, залишаючись собою. Ти впораєшся!
17. Коли навколо все змінюється — цінності стають віссю, за яку можна триматись. За яку цінність тримаєшся ти?
18. Ти — особлива унікальна мелодія, якої до тебе не було та не буде в світі. Звучи голосно!
19. Іноді наймудріше рішення — дозволити собі почати спочатку. Не тримайся за те, що змушує ставати менше. Обирай себе!
20. Радість — сила, яка додає сил. Що додасть тобі радості?
21. Твоє життя — це твій власний унікальний витвір та шедевр. Не порівнюй з іншими. Твори своє!
22. Помилки — часто сприймаються перешкодами, але вони — сходинки. Продовжуй йти!
23. Твоя усмішка для когось стане добрим знаком. Усміхнись!
24. Можливість відпочити — дає зростати нашій силі. Зроби паузу!
25. Поруч з тобою — світ стає теплішим. Прояви своє тепло!
26. Навіть в найменших діях та справах є зерня великого. Відзначай найменше. (найменшу дію, внесок)
27. Справжня близькість — дозволити собі та іншому бути собою. Будь близьким для себе!
28. Іноді те, що ми вважаємо своєю слабкістю — і є наша найбільша сила. Ти її бачиш? (ти бачиш свою силу?)
29. Коли ми порівнюємо себе з іншими, ми перестаємо бачити себе і свої справжні цілі. Рівняйся на себе! (І на свої мрії!)
30. Обіймай так, наче весь світ пригортаєш до серця. Інакше, навіщо тоді обійми?
31. Емоції — це спеції до нашого життя. Вони додають смаку. Але не переборщи з ними!
32. Відпочинок — не нагорода, а наше право. Скористайся ним!
33. Коли дорога зовсім невідома — достатньо зробити перший крок, щоби пройти її. Роби крок до своєї сили!
34. Щирість та відкритість — дар, якого не всі гідні. Бережи свої дари!
35. Уяви, що кожного разу, коли ти попри все дозволяєш собі відчувати — народжується нова квітка. Ти твориш сади та всесвіти. Відчувай!
36. Коли ми падаємо — наші переконання дають нам сили спертись та піднятись. У тебе завжди є сили піднятись!
37. Можна бути не досконалими, але цінними. Ти — цінність!
38. Нас визначають не наші помилки, а те, що ми робимо після того, як помилились. Що робиш ти?
39. Без пауз неможлива музика. Без зупинок неможливий шлях. Роби паузи, щоб звучати!
40. В тому, що здається простим, скривається найбільша цінність, досвід та глибина. Цінуй тих, хто робить складне — простим.
41. Коли ти не знаєш, куди йти, що є твоїм внутрішнім компасом, який показує напрямок?
42. У всіх наших емоцій є сила стати буревієм. Прислухайся до них, поки вони ще мов слабкий вітер.
43. Тільки наповнений має змогу ділитись. Дай собі наповнитись!
44. Відчувати — це дозволити собі бути життєвим.
45. Мудрість — більше слухає, ніж каже. Слухай, плекаючи мудрість.
46. Кожна емоція хоче бути дозволеною та почутою. Ти чуєш?
47. Кожен дощ у нашому житті приносить щось нове і обов’язково закінчиться. Твій також.
48. Серце та мудрість знають те, до чого розум ще міг не дорости. Що зараз каже твоє серце?
49. Щоб знайти відповідь, потрібно зупинитись. Можливо, саме зараз.
50. Коли не знаєш, з чого розпочати, зроби вдих та видих. Все важливе починається з них.
51. Помилка — часто найцінніший дарунок. Вона дає шанс на зміни. (Дозволь собі помилятись. (?)
52. Дай собі шанс стати більше — відпусти те, що не є більше твоїм!
53. Усмішка собі — це визнання того, що ми заслуговуємо на любов і підтримку, навіть якщо сьогоднішній день не ідеальний. Усміхнись собі саме зараз.
54. Ті, хто нам кажуть НІ — роблять нам послугу. Ми дізнаємося, скільки у нас насправді сил. Ти можеш більше, ніж думаєш.
55. Коли ми порівнюємо себе і наздоганяємо когось, ми біжимо від себе. Повертайся до себе!
56. Наші цілі та дії спираються на наші цінності. На яку цінність ти спираєшся саме зараз?
57. Помилка — це не крапка. Вона дає можливість відкрити новий сюжет твоєї історії. Ти — автор. Пиши!
58. Наші внутрішні бурі не визначають всієї погоди. Буря обов’язково стихне. Ти знов побачиш сонце!
59. Любов — це не тільки почуття, а й вибір. Що ти обираєш, щоб плекати любов? (що ти робиш, щоб плекати (берегти) свою любов)
60. Твоя турбота про себе — і інших вчить турботі. Чому ти вчитимеш сьогодні?
61. Любов — коли ми дозволяємо іншому бачити себе справжнього, без страху осудження. Любов до себе — коли ми в таких стосунках із собою. Спробуй сьогодні себе не осуджувати.
62. Ми не знаємо, до чого нас приведе життя. Твоя історія пишеться саме зараз.
63. Коли ти робиш вдих та видих — і світ разом з тобою дихає. Вдих… Видих.
64. Турбота про себе сьогодні — це турбота про твоє завтра. Що зробиш для себе сьогодні?
65. Проявити любов до себе — це і відмовитись від того, що виснажує. Це непросто, але ти впораєшся.
66. Недосконалість — це частина твоєї унікальності. Ти — унікальний! (унікальна)
67. Наша вразливість відкриває шлях до більш глибокого зв’язку з іншими. Сила — в справжності!
68. Спостереження за своїм вдихом та видихом — це розмова із собою. Вдих… Видих.
69. Ніхто не побачить твою глибину, якщо ти її ховаєш навіть від себе. Ти глибше і сильніше, ніж здається.
70. Відчувати — означає бути в контакті з тим, що насправді важливо. Ти — важливий. (важлива)
71. Твій погляд на себе важливіший за будь-чий. Подивись на себе, як друг.
72. Відчуй, де закінчуються твої можливості і починається прийняття. Тобі вистачить мудрості це розрізнити.
73. В дитинстві ми любили себе любов’ю дорослих, що були поруч. Хтось любив нас до того, як ми взнали, що таке любов. (а тепер) Твоєї любові вистачить!
74. Коли не видно дороги, цінності допомагають бачити куди йти! (куди ти йдеш саме зараз, чи які цінності тебе ведуть)
75. Бути вірним іншим — це частина вірності собі.
76. Навіть коли втома дуже сильна — відпочинь, але не здавайся.
77. Коли ти віриш, що тебе можуть любити і приймаєш любов, твоя любов до інших теж зростає. (Будь більшим!)
78. Помилка, що осмислена чи виправлена — не є помилкою.
79. Краща версія себе — це і є ти.
80. Коли ми обіймаємо свій біль — у нас з’являються сили обійняти інших. (Обіймаю тебе)
81. Ми не знаємо, де у кожного точка старту і яким буде фініш. Не порівнюй свій шлях з іншими. Ти — особливий! (особлива)
82. Якщо ти можеш пригадати тих, хто викликає у тебе усмішку — це вже багатство.
83. Ми крокуємо, відштовхуючись від землі чи підлоги. Ми вирішуємо, спираючись на цінності. Крокуй впевнено! (із силою, ціннісно)
84. Якщо ти зараз не віриш в себе, ти можеш спертися на тих, хто в тебе вірить. Вони точно є. (з вірою в тебе!)
85. Любити — мати силу змінювати без бажання, щоб хтось змінився. У тебе є ця сила!
86. Вміння у звичному побачити нове те незвичне — це прояв геніальності. Дивись очима своєї геніальності!
87. Твій простір вимірюється масштабом твоїх мрій. Мрій!
88. Той, кому зараз легко, колись зробив важкі зусилля. Легкість приходить з часом.
89. В кожному є велич. Відчуй свою!
90. Який голос звучить всередині — голос підтримки чи голос критика? Почуй те, що дає тобі сили.
91. Коли ти не робиш за інших те, що вони можуть та мають робити самі — вони починають відчувати свою силу. Ти теж.
92. Подивись на себе очима того, хто тебе любить. Бачиш красу?
93. Щоб не відбувалося сьогодні, завтра буде новий день. Йди! (продовжуй йти)
94. В той момент, коли ми хочемо бути схожими на інших, хтось мріє бути схожим на нас.
95. Коли внутрішню пустоту заповнюєш чимось зовнішнім, пустота стає більшою. Що для тебе важливо саме зараз?
96. Ніколи не знаєш, як і через кого повернеться доброта, яку ти проявляєш. Сій добро! (плекай добро, нехай доброти стає більше)
97. Очі, засліплені люттю, перестають бачити дорогу. Виходь з-під її влади, щоб бачити ясно.
98. Часто нас дратують ті, хто нагадує нам про власну недосконалість. Бачиш, що ви схожі?
99. Коли ти замінюєш слова «за що це мені» на «що я можу з цим робити», ти повертаєш собі силу. Силу діяти!
100. Довіра допомагає бачити найкраще в інших. Не з усіма це важливо. Але — подивись, скільки навколо краси!
101. Робити вдих та видих — це дозволити собі брати та віддавати. Вдих… Видих.
102. Як обіймаєш ти — пригортаючи до ребер чи до самого серця?
Як не втонути в негативі, якщо добрі новини в морі інформації сьогодні майже непомітні
Якщо коротко, то: обирай те, що дійсно важливо, фільтруй інформацію, і пам’ятай, що мозку потрібен відпочинок від усього цього.А більше і докладніше про медіаспоживання під час війни, дізнайся у гайді на платформі «Ти як?». У ньому розроблені експертами ідеї та поради, як тобі зберегти ментальне здоров’я в онлайні під час війни. Переходь за посиланням у біо
Як керувати негативними емоціями: поради та практики

Значна частина життєвих проблем має безпосередній зв’язок із невмінням контролювати свої негативні емоції. Відчуття негативних емоцій, як от гніву, тривоги, суму, протягом тривалого часу може реально погіршити наше здоров’я та якість життя.
Однак негативні емоції — це не зло. Це всього лише психофізіологічна реакція організму, який таким способом сигналізує нам про проблему.Коли ми переживаємо раптову втрату, шок, невдачу, ніколи не потрібно придушувати свій емоційний стан. Чим сильнішими будуть емоції, які ми відчуваємо, тим більше уваги ми будемо звертати на те, що їх викликає.
Саморегуляція психоемоційного стану. Уміння регулювати свої емоції — це важлива навичка. Процес її набуття умовно можна розділити на такі етапи:
🔹помітити, що відчуваєш якусь емоцію;
🔹визначити та назвати емоцію;
🔹спробувати прийняти її та не намагатись одразу її позбутися;
🔹якнайкраще вивчити її;
🔹спробувати відділитися від емоції;
🔹опанувати навички керування емоцією.
Що робити при появі негативної емоції
1️⃣ Сконцентруйтеся на диханні — під час роздратування дихайте повільно та глибоко. Це допоможе досягти спокійного та гармонійного стану.
2️⃣ Збільшіть фізичне навантаження — чим інтенсивнішим воно буде, тим швидше відбудеться перехід від негативних думок до концентрації на тому, що відбувається.
3️⃣ Зосередьтеся на реалізації побутових та робочих завдань — повсякденні справи допоможуть відволіктися від проблем і переосмислити те, що відбулося.
4️⃣ Гумор — найкращі ліки. Спробуйте перевести все в жарт. Це допоможе заспокоїтися та розрядити обстановку.
Дотримуючись таких нескладних рекомендацій, ви навчитеся керувати власними емоціями. Це значно спростить вам життя і головне — наповнить його спокоєм і позитивом.
Джерело: Володимир Казанцев, психоаналітик.
Рекомендації від практичного психолога щодо реакцій організму на стресові ситуації
Збалансований раціон як основа хорошого самопочуття

Наше харчування впливає на концентрацію, рівень енергії, настрій і навіть на якість сну. Збалансований раціон може стати вашим помічником у досягненні внутрішньої гармонії.
Збалансований раціон — це харчування, яке містить оптимальну кількість необхідних елементів та вітамінів для міцного здоров’я та покращення самопочуття.
Важливим аспектом здорового харчування є вибір якісних продуктів. Обирайте свіжі продукти та ретельно вивчайте їх склад. Контролюйте розміри порцій, щоб уникнути переїдання або недоїдання.
Можна скористатися концепцією «Тарілки здорового харчування», яка передбачає розподіл тарілки на чотири частини. Кожна призначена для певної групи продуктів: білки, цільнозернові продукти, фрукти та овочі. Звертайте увагу на розподіл жирів та вуглеводів, щоб забезпечити оптимальне функціонування організму.
Фрукти — це чудовий вибір для збалансованого харчування та задоволення потреб організму в поживних речовинах. На додаток до звичних яблук спробуйте манго чи ківі, які також є цінними джерелами вітамінів. Якщо свіжі фрукти недоступні, тоді заморожені, консервовані або сушені варіанти можуть стати альтернативою. Однак варто пам’ятати, що сушені та консервовані фрукти часто містять додані цукри або сиропи, тому краще обирати консервовані фрукти в їхньому власному соку. Фруктами можна замінити солодку випічку та шоколад.
Пийте достатню кількість води для водного балансу та нормальної роботи організму. Контролюйте кількість кави, оскільки велика кількість кофеїну може негативно вплинути на організм. Відмова від солодких напоїв та пакетованого соку також є важливою.
Овочі мають бути у вашій тарілці щодня. Їжте їх сирими, варіть чи запікайте, щоб отримати максимальну користь.
Приготування м’яса в духовці або на грилі зберігає його смак та харчові властивості. Експериментуйте з альтернативами м’яса, наприклад замінюючи його бобовими. Якщо ви не їсте м’ясо, важливо подбати про забезпечення достатньої кількості рослинного білка та інших необхідних поживних речовин.
Навіть якщо ваші улюблені страви не є надто корисними, іноді важливо дозволити собі насолоджуватися ними. Замість того, щоб споживати їх кожен день, рекомендується включати їх до раціону лише час від часу — наприклад, раз на тиждень або навіть раз на місяць. Це надасть вам можливість насолоджуватися смаком улюблених страв, не шкодячи здоров’ю.
Раціон — це індивідуальний набір, який потрібно адаптувати відповідно до фізіологічних особливостей людини на кожному етапі життя.
Важливо розуміти, що повноцінне харчування полягає в розумному підході до споживання продуктів. Найважливіше — дбайливо ставитися до свого тіла, розуміти його потреби, не забувати про задоволення від смачної їжі та бути в гармонії з собою.
Переваги збалансованого раціону:
- Сприяє зміцненню імунної системи, зменшує ризик захворювань і прискорює процес відновлення організму.
- Покращує настрій і додає енергію.
- Підтримує оптимальну вагу та впливає на тривалість життя.
Пам’ятаєш, як страшно тобі було?

Кажеш “Я роблю недостатньо”?
А твоє «достатньо» зараз з нами в одній кімнаті? Адже у світі, де завжди є хтось, хто робить більше, швидше і краще, легко подумати, що ми недо… Але життя — це не змагання. Тут немає комісії, яка виставляє оцінки. І це добрі новини. (За матеріалами Всеукраїнського проєкту “Ти як?”)
Психологічний супровід учнів з посттравматичним стресовим розладом (робота з дітьми ВПО)

З огляду на існуючу загрозу психічному здоров’ю учасників освітнього
процесу внаслідок збройної агресії російської федерації та оголошення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року No 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року No 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» Міністерство освіти і науки України надсилає методичні рекомендації для педагогічних працівників, практичних психологів, соціальних педагогів закладів освіти
«Перша психологічна допомога. Алгоритм дій».
У процесі роботи необхідно дотримуватися вимог відповідних методик та Етичного кодексу психолога.
Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — в українському законодавстві це громадянин України, якого змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Часто дитина ВПО має постравматичний стресовий розлад. До основних проблем, які можуть спостерігатися у дітей-переселенців, належать:
1) порушення когнітивних процесів (погіршення пам’яті, труднощі концентрації уваги, розлади мислення);
2) невротичні реакції (стресове виснаження, фобічні реакції, порушення сну й апетиту;
3) функціональні розлади (регрес поведінки та психосоматичні розлади);
4) емоційні та поведінкові порушення (реакції протесту, підвищена плаксивість та капризність, часті зміни настрою);
5) проблеми, пов’язані зі спілкуванням (несформованість адекватних соціально-комунікативних навичок, страх і недовіра або агресія і дратівливість стосовно оточення, можлива надмірна залежність від думок довколишніх);
6) порушення стосунків у сім’ї, коли зміна соціальної ситуації та обов’язків у сім’ї часто змушує дітей і підлітків «включатися» в дорослі проблеми (до них вони можуть бути не готові).
Розглянемо психологічний супровід учнів з посттравматичним стресовим розладом має включати в себе такі напрями роботи:
- Психодіагностика посттравматичного стресового розладу з використанням невербального спостереження за реакцією дитини під час спілкування з практичним психологом, тілесними сигналами несвідомих процесів (приховані емоції, витіснені, але актуальні переживання), аналіз висловлень дитини (особисте ставлення дитини до травми і її значення для неї), проективних методик (виявляють актуальні процеси емоційно-вольової сфери, дозволяють зрозуміти, наскільки травма спотворила сприйняття себе та навколишнього світу, виявити особливості реакції на подію. Психологічна діагностика учнів здійснюється за згодою батьків чи осіб, які їх замінюють.
- Психологічне консультування учнів з посттравматичним стресовим розладом передбачає індивідуальну та групову психоконсультаційну допомогу. Для елімінації травматичного стресу використовують емпатійне слухання як засіб, що знімає частину внутрішньої емоційної напруги. Якщо дитині необхідно проговорити, емоційно відреагувати на переживання, що накопичилися з приводу травми, то використання цього прийому допомагає їй відчути себе почутим, легалізувати травмуючі переживання у відповідь на емоційну підтримку і прийняття з боку практичного психолога.
- Психолого-педагогічне консультування батьків учнів з посттравматичним стресовим розладом. В основному консультування спрямоване на розвиток можливостей сімейної психокорекції посттравматичного стресового розладу, підвищення адаптивних можливостей самих батьків.
- Психолого-педагогічне консультування і просвіта педагогічного колективу з питань супроводу дітей з посттравматичним стресовим розладом з метою безпечного та дружнього середовища у закладі.
- Психокорекція посттравматичного стресового розладу спрямована на допомогу дитині бути над ситуацією, навчити її пристосовуватися до дійсності і долати психотравмуючі впливи. В її основі – використання комплексу психокорекційних методик: заняття в арт-студії, навчання прийомам релаксації і зняття м’язової напруги, психокорекційні вправи, соціально-психологічні тренінги, різні прийоми групової та індивідуальної арт-терапевтичної корекції (фіксація травмуючих переживань у формі малюнка, метафори, складеної дитиною про себе історії дозволяє направити в певне русло емоційну енергію, знизити її руйнівний потенціал, зробити керованою і доступною для терапевтичного розуміння свідомості дитини).
Підлітки: інструкція зі спілкування для батьків.
- ВІДКРИТІСТЬ
Важливо створити комфортну атмосферу, в якій підліток почуватиметься безпечно. Діліться своїми історіями та переживаннями — і про невдачі, і про досягнення. Чим більше підлітки дізнаються про вас, тим легше їм буде вам довіряти. Батьки часто захоплені дисципліною та вихованням, і забувають про просте, але важливе спілкування. Якщо діти знають, що кожна розмова закінчується лекціями або настановами, вони можуть уникати розмов із вами. Починайте розмову з тем, що цікавлять підлітків: обговорюйте улюблені серіали, фільми або книжки. Такий підхід допоможе дітям розслабитися у вашій присутності.
Намагайтеся не лише висловлювати свою думку, а й поглянути на ситуацію очима підлітка. Поставте відкриті питання й уважно слухайте, не перериваючи й не критикуючи. Висловлювання на кшталт «Я знаю краще», «А я у твої роки» та інші порівняння з вами знецінюють досвід підлітків і відштовхують від спілкування.
Спілкуйтеся з підлітком за сніданком, у поїздках автомобілем, на прогулянці або під час будь-яких повсякденних справ. Плануйте спільні заняття родиною, наприклад, щосуботи дивіться фільми з обговоренням або грайте у настільні ігри. Це зблизить вас і створюватиме атмосферу затишку й довіри.
Намагайтеся не лише висловлювати свою думку, а й поглянути на ситуацію очима підлітка
2. Баланс контролю
Часом батьки реагують на сигнали тривоги від своїх дітей швидко й інтенсивно. Вони беруть ініціативу на себе, не даючи підліткам шансу завершити власну думку чи спробувати розв’язати проблему самотужки
Якщо ваша дитина ділиться з вами, що її запросили на побачення, це може стати слушною нагодою поговорити про здорові стосунки й сексуальну відповідальність. Проте замість цього батьки часто відповідають: «Тобі ще занадто рано ходити на побачення, я проти», позбавляючи себе і дитину можливості мати відкриту та важливу розмову.
Надмірна кількість уточнювальних запитань може здатися дитині спробою контролю. Використання GPS-трекера, перевірка телефону та слідкування за соцмережами не гарантує повного розуміння того, що відбувається. Варто побудувати чесні стосунки, де підліток не боятиметься розповісти, куди й з ким він планує піти ввечері. Чим більше ви демонструєте свою підтримку, тим ймовірніше вони звертатимуться до вас у складних ситуаціях.
3. Самовираження
Характерна риса підліткового періоду — це пошук ідентичності. Часто підлітки відчувають невизначеність стосовно гендерної ідентифікації або сексуальності. Важливо проводити відверті розмови про сексуальну освіту, менструацію та методи контрацепції. Порадьте книги або фільми на ці теми, чи зверніться до фахівця, який допоможе вам разом розібратися у цих питаннях. Надайте дітям право на вибір у тому, що є безпечним і прийнятним, навіть якщо вам це не подобається, наприклад, сережки у вусі, фарбоване волосся чи яскравий одяг.
Характерна риса підліткового періоду — це пошук ідентичності
4. Емоційність та почуття
Будьте відкритими, навіть коли вам здається, що діти не хочуть спілкуватися. Підлітки розвиваються, стають емоційними й дратівливими. Пам’ятайте: ви дорослі, тому відповідальні за тон розмови, особливо якщо дитина переживає сильні емоції. Стежте за собою й залишайтеся спокійними та зосередженими. Рекомендується зробити перерву в момент конфлікту й повернутися до нього, коли і ви, і ваша дитина будете готові до обговорення проблеми без емоційної напруги.
Батьки мають тенденцію применшувати рівень емоційності дитини у складних ситуаціях і не сприймати їх серйозно. Наприклад, після закінчення романтичних чи дружніх стосунків підліток відчуває себе збентеженим та розчарованим. У таких ситуаціях батьки можуть сказати: «Вони не підходили тобі» або «Це було не надовго і все одно б закінчилося», що ще більш загострить їхні почуття безпорадності та самотності.
Замість цього, варто показати дітям, що ви розумієте їхні почуття та співчуваєте їм. Висловлювання на кшталт «Це справді звучить складно» допоможуть дітям відчути, що їхня реакція на ситуацію є зрозумілою і прийнятною.
Заохочуйте дитину позитивним підкріпленням. Якщо вона поділилася, що переживає стрес чи сум, підтримайте її: «Ти молодець, що говориш про свої почуття» або «Не легко говорити про стрес. Дякую за довіру».
Використовуйте «Я-повідомлення», щоб висловити почуття та переживання щодо певної ситуації. Замість того, щоб сказати: «Ти завжди приходиш додому пізно і не виконуєш обіцянок», можна сказати: «Я відчуваю себе занепокоєним, коли ти приходиш додому пізно, оскільки я хвилююсь за твою безпеку».
5. Межі
Підліток відчуває потребу в самостійності та контролі над своїм життям. Пам’ятайте, що відмова від контакту з вами може бути не відмовою від близькості, а потребою у власному просторі. Намагайтеся віднайти баланс між дистанцією і близькістю. Підтримуйте підлітків у виборі власного шляху, поважайте особисту територію та надавайте поради тоді, коли вони цього просять.
Пам’ятайте, що відмова від контакту з вами може бути не відмовою від близькості, а потребою у власному просторі.
6. Бути прикладом
Найефективніший спосіб навчити підлітків — це бути прикладом для них. Тож якщо ви бажаєте, щоб ваша дитина вміла визнавати свої помилки, почніть із себе. Будьте готові прийняти свою провину та попросити вибачення. Вам не потрібно завжди мати рацію; дозвольте собі не знати та шукайте відповіді разом з підлітками. Побудуйте справедливі правила, яких дотримуватимуться усі члени сім’ї. Навчіть свою дитину бути активним учасником сімейного життя. Залучайте її до прийняття рішень, дозволяйте брати участь у плануванні подій і розв’язанні питань, які стосуються всієї родини. Це розвиватиме відчуття власної важливості та значущості в колективі.
7. Допомагайте адаптуватися до умов війни
«Діти, які почуваються вдома в небезпеці, інакше ставляться до самих себе. Так, з 36 % дітей, які опосередковано постраждали від війни та при цьому оцінили своє ментальне здоров’я на 9/10 або 10/10, почувають себе вдома в небезпеці 9 %», — такі результати показало опитування «Захист дитинства: виміри безпеки для молодого покоління», яке було проведене до четвертого Саміту перших леді та джентльменів. Саміт відбувся у Києві за ініціативою дружини Президента України Олени Зеленської.
Згідно з результатами дослідження, яке проводилось у 15 країнах, ключовими особистими проблемами для дітей є турбота про своє ментальне здоровʼя (5,73 бала з 10) та сімейні проблеми, як-от сварки, хвороби, розлучення (5,52 бала з 10). За ними йдуть екологічні проблеми та зміна клімату, цькування в реальному житті й в інтернеті, негатив у соціальних мережах, відчуття безпеки в школі, війна, дружні стосунки, розлука із членами сім’ї, які перебувають в інших країнах.
За даними опитування, для 92 % батьків в Україні війна стала фактором, який найбільше вплинув на їхній ментальний добробут. Наприклад, лише третина респондентів, які безпосередньо чи опосередковано постраждали від війни, оцінюють своє ментальне здоров’я на 9-10 балів з 10. Серед тих дорослих, кого війна не торкнулася, таку оцінку дають вже 38 % опитаних. А серед дітей ці показники складають 33 %, 36 % і 42 % відповідно.
Кроки, які допоможуть підлітку краще адаптуватися під час війни:
- Важливо говорити з підлітками про війну й надавати практичні поради для дій під час повітряної тривоги.
- Допомагайте відновити соціальні зв’язки дітей, які вони могли втратити через від’їзд друзів або зміну школи. Пропонуйте їм приєднатися до гуртків, спортивних секцій або художніх студій, де підлітки зможуть знайти друзів та вписатися у новий колектив.
- Навчіть дітей методик заспокоєння, а також порадьте книжку-практикум для регулювання емоцій.
- Будьте уважним до індивідуальної реакції дітей на стрес. Дехто довго не може повернутися до навчання, інші можуть перезавантажувати себе. Допоможіть дітям відновити баланс між навчанням і відпочинком та разом з ними розробіть графік дня. Регулярність у щоденних діях надає відчуття стабільності й контролю над життям.
- Демонструйте емоційну стійкість і турбуйтеся про власні ресурси, щоб мати сили підтримувати дітей.
- Якщо близька людина дитини знаходиться на фронті або в іншій країні, важливо обговорювати цю ситуацію та почуття.
- Якщо ви помітили тривожні ознаки поведінки або емоційного стану у підлітка, зверніться по психологічну допомогу.
Формування стосунків із підлітком вимагає терпіння та відкритості до їхнього світу й думок. Зусилля, вкладені в це спілкування, можуть допомогти батькам і підліткам зблизитись і краще зрозуміти одне одного.