Хитрощі для зняття психологічного напруження, зниження тривожності

Хитрощі для зняття психологічного напруження, зниження тривожності

Є багато маленьких хитрощів, які допоможуть людині впоратися з емоційним перевантаженням:

  1. Порахуйте до 10 та лише потім повертайтеся до травматичної ситуації.

2. Простежте за своїм диханням. Повільно вдихайте й на деякий час затримайте дихання. Видихайте поступово, через ніс. Прислухайтеся до своїх відчуттів.

3. Наберіть води та повільно випийте воду, сконцентруйтеся на своїх відчуттях води.

4. Знайдіть якийсь невеличкий предмет і уважно розгляньте його не менше чотирьох хвилин, ознайомлюючись з кольором, формою, структурою так ретельно, щоб можна було уявити предмет із заплющеними очима.

5. Погляньте на небо, розгляньте все, що ви бачите на ньому.

6. Змочіть обличчя холодною водою.

7. Вийдіть з того приміщення , де вас знайшов стрес.

Для того, щоб ці методи допомогли, їх треба знати напам’ять і постійно виконувати.

БУЛІНГ: ЗА ДІТЕЙ ВІДПОВІДАЮТЬ БАТЬКИ

БУЛІНГ: ЗА ДІТЕЙ ВІДПОВІДАЮТЬ БАТЬКИ

Традиційно причиною батьківських нарікань і не зовсім приємних виховних моментів для того, хто не вивчив урок і отримав низьку оцінку, є двійки-трійки у щоденнику. Причин для виховних моментів побільшало відтоді, як на законодавчому рівні у нашій країні введено відповідальність за булінг. І діти, і батьки повинні знати: булінг – не просто зло, яке зачіпає підліткове середовище, а ще й в окремих ситуаціях привід сплатити немалий штраф. І платити його будуть батьки того, хто дозволяє собі принижувати однокласника чи товариша по школі.

Реалізуючи Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», Міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг,  орієнтовану на дітей та їх батьків. Питання стало наскільки актуальним, що поняття «булінг»  визначили на законодавчому рівні та прописали у Законі України «Про освіту» та в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Визначення зафіксовано так: «булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

У Кодекс додано статтю 1734 про відповідальність за вчинення булінгу, яка називається «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу». В ній зазначено, що булерів (так назвали тих, хто здійснює булінг) або їх батьків варто штрафувати або виправляти громадськими роботи.

За булінг, вчинений дітьми до 16-ти років, відповідають батьки або опікуни. За перший випадок булінгу – від 850 до 1700 гривень штрафу або громадські роботи на термін від 20 до 40 годин. За повторне цькування або булінг, вчинене групою осіб від 1700 до 3400 гривень штрафу або громадські роботи терміном від 40 до 60 годин.

Справді ж, потрібно задуматися, перш ніж цькувати невисокого хлопчика чи знущатися із дівчинки з рудими кісками? «Не руйнуй невідомий світ, бо для когось і твій знайомий – невідомий»,- зазначила у своєму творі Мікус Марія, юна журналістка з Хмельниччини, одна з переможниць конкурсу Юстиції Сумщини #БулитиНеКруто.

До речі, в Україні вже є судові рішення щодо булінгу. Перше прийняте у лютому цього року на Київщині, за цькування батьків винної особи зобов’язали сплатити штраф.

Обережно, телевізор!

Обережно, телевізор!

Кожен із батьків не раз говорив своїй дитині : «Скільки можна сидіти перед телевізором, краще б уроки повчив!», навіть не усвідомлюючи, як може вплинути постійний перегляд телепередач на дитячий організм.   Ми можемо фільтрувати інформацію, яка лине з  екранів, на відміну від наших дітей. Вони, ніби губка, вбирають все. А згодом починаються проблеми про причини яких ніхто і не підозрює.  

Українські діти перед телевізором проводять найбільше часу порівняно зі своїми однолітками в США, Європі та Ізраїлі. У середньому кожен юний українець щодня витрачає 3 години 42 хвилини на перегляд телепередач.  Американські і британські підлітки дивляться телевізор три години, а швейцарські  –  дві години щодня. Такі дані оприлюднила Всесвітня організація охорони здоров’я. Телебачення здійснює на молодь потужний вплив: телевізор стає для дитини чи підлітка основним джерелом інформації.  Спитайте своєї дитини, що цікавого вона вчора почула  чи побачила?  Які її улюблені телепередачі, кіногерої?  Які  емоції переживає, спостерігаючи різноманітні шоу та серіали ? 

Багато залежить від батьків. У ваших руках здоров’я  дітей! А сьогодні вченими доведено, що  тривалий перегляд телевізора  негативно впливає на зір, спричиняє різного роду розлади. 

Привчає до малорухливості, воно відволікає дитину  від  інших занять:  малювання,  гри,  спілкуванню з друзями  . Пам’ять перевантажується. Як наслідок, труднощі у вивченні домашніх завдань.  То ж дуже важливо, щоб діти, які прийшли зі школи, деякий час побули на свіжому повітрі.  Перегляд  бойовиків і  фільмів жахів  породжує агресію.  За даними Американської медичної асоціації, за роки, проведені в школі, середньостатистична дитина бачить по телевізору 8000 убивств та 100 000 актів насильства. Крім того, дослідники дійшли висновку, що телебачення пропагує розбещеність, адже у 91% епізодів, що показують  зв’язок між чоловіком і жінкою,   партнери не одружені. Також  у багатьох країнах світу ожиріння дітей зросло на 50%. 

Одна з причин  –  тривале сидіння перед телевізором. Через малорухомий спосіб життя у них накопичуються зайві калорії,   підвищується рівень холестерину в крові.  Отже,  довготривале  сидіння перед телевізором  впливає на дитячий  організм в цілому. 

Щоб перегляд телевізора завдавав якомога менше шкоди, слід дотримуватися основних правил: 

1.  Спільно  визначайте    та обговорюйте  телепередачі  чи кіно  для перегляду дорослими  й дітьми.  

2.  Телевізор не повинен бути вагомою складовою життя  батьків: це стане позитивним прикладом для дитини. 

3.  Обмежте час перегляду. Дітям дошкільного віку можна дивитися телепередачі не більше, ніж півгодини на день, середніх класів  –  годину, старших  –  не більше, ніж дві години. 

Якщо  помітили, що в дитини сльозяться очі або біля них з’явилося почервоніння, її обов’язково потрібно показати спеціалісту. Хоча б раз на рік діти повинні проходити медогляд. Якщо в садочку чи в школі цього не практикують, ви самі повинні подбати, щоб дитину час від часу оглядав окуліст.  

4.  Відстань від телевізора не повинна бути ближче 2 м. та далі 5 м.. 

5.  Потурбуйтеся, щоб ваша дитина відвідувала гуртки. Чи знайдіть їй заняття на час вашої відсутності.  

Готуємося до екзаменів!

Готуємося до екзаменів!

Поради психолога учням та батькамЗавершується навчальний рік, наближається пора державної атестації, незалежного оцінювання, і кожна сім’я, і діти, і їх батьки прагнуть зробити все можливе, щоб отримати високий результат.

Проте, у багатьох молодих людей  ситуація іспиту викликає таку кількість негативних     емоцій, що на переживання стану тривоги   витрачається більше сил, ніж безпосередньо      на підготовку та здачу екзамену.

Як же підготуватися до випробувань найбільш ефективно, не витрачаючи зайвого часу           та енергії? Як діяти на самому екзамені, щоб продемонструвати свої найкращі сторони  й отримати високий результат?

Почнемо з найбільш загальних рекомендацій.

1. Не скорочуйте час на сон.  Якщо ви будете спати менше, ніж потрібно вашому     організму, це приведе до зниження продуктивності інтелектуальної діяльності, і ви не      зможете компенсувати ці втрати, навіть доклавши  героїчних зусиль.

2. Залишайте  час на короткий відпочинок. Ви засвоїте більше інформації, якщо під        час підготовки будете робити короткі перерви. Їх можна використати для прогулянок,       занять спортом, спілкування з товаришами.

3.  Якщо є така можливість, об’єднайтесь  з однокласниками в групу з     3-4  осіб. Розподіліть між собою питання, які кожен буде  готувати. Потім, коли ви     зустрінетесь, обміняйтесь інформацією, це ефективніше і цікавіше ніж підготовка на самоті.

4. Налаштовуйте  себе на успіх.  Коли людина програмує себе на невдачу,     посилюється    тривога, внаслідок чого погіршується настрій, зникає бажання готуватися      до екзамену.

5. В день іспиту  прокиньтесь трохи раніше, ніж звичайно, коротка зарядка,          легкий сніданок допоможуть вам бути енергійним і бадьорим. Пам’ятайте, що певний       рівень хвилювання є нормальним і може допомогти мобілізувати ваші інтелектуальні     ресурси. Якщо хвилювання здається вам надмірним, глибоко вдихніть і уявіть собі, що      негативні емоції ви видихаєте разом з повітрям. Ця вправа допоможе заспокоїтися та     налаштуватися на робочий стан.

6. На усному екзамені відповідайте по суті питання, структуруйте    інформацію. Отримавши питання, підготуйте письмовий план відповіді, визначивши     ключові   моменти та їх взаємозв’язки, чітко сформулюйте основні терміни.  Це надасть      вашій відповіді переконливість та послідовність.

7.  Не мовчіть! Краще повторити свою думку іншими словами. Довгі паузи у відповіді      сприймаються екзаменатором як слабкість або відсутність усвідомлених знань.

8. Зверніть увагу на те, що ви скажете на початку відповіді.  Цим можна     привернути    увагу та справити позитивне враження на членів комісії.

9. Пам’ятайте, що краще сказати менше, але послідовно і логічно, ніж багато,      але  безсистемно.

10  Не забувайте, що впевненість у собі приходить з усвідомлення того, що ви       добре підготувалися і вмієте роботи все, що вимагається програмою. Зосередитися      потрібно не на відчутті тривоги, а на змісті своєї роботи. Це допоможе заспокоїтися і     отримати   гарний результат.

А тепер поговоримо про те як слід повторювати навчальний матеріал, щоб     пам’ять працювала найбільш ефективно.

1. Облаштуйте власне робоче місце, приберіть зайві речі, що можуть заважати та    відвертати   увагу.

2. Складіть план на кожен день підготовки, щоб чітко знати, що  треба повторити сьогодні.

3. Якщо відсутній робочий настрій, почніть з матеріалу, який ви знаєте краще, або який       вас найбільше цікавить. Це допоможе активізувати пам’ять та  увагу. Після цього  можете      працювати з розділом, який знаєте гірше.

4. У процесі повторення включайте різні види мисленевої діяльності:  визначайте головне,      створюйте різні види опор: плани, схеми,  малюнки, використовуйте  асоціації.

5.  При кожному читанні матеріалу  ставте основну мету: пригадати те, що вивчалося на      уроках, узагальнити, перевірити рівень засвоєння.

6. Використовуйте різні види читання:  повільне з обдумуванням, вибіркове, оглядове. Це       дозволить економити час та краще усвідомити зміст матеріалу.

7. Виконуйте якомога більше практичних вправ та тестів, це дозволить удосконалити  ваші       уміння та навички. Про це особливо слід турбуватися при підготовці до зовнішнього     оцінювання, яке проводиться на тестовій основі.

8. Залиште вільний день напередодні екзамену, щоб ще раз переглянути матеріал та      окремо    зупинитися на складних питаннях.

Як обрати професію?

Як обрати професію?


ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ

Для багатьох старшокласників, в житті настає важливий момент,
а саме — вибір професії. Для сучасного старшокласника визначитись
з вибором майбутньої професії, а отже, і власної долі, є завданням дуже складним.
Якщо ви ще не визначились з професійним напрямком, можна

зробити наступне:

 Запишіть усі професії, які подобаються.
 Оберіть з них, ті, які максимально збігаються з власними бажаннями та можливостями (можливо їх буде декілька).
 Запишіть якості, якими ви володієте для обраної професії.
 Запишіть чого ви зможете досягнути в обраній професії.
 Пройдіть профорієнтаційне тестування, для визначення професійної направленості.
 Порадьтесь з батьками, щодо обраних професій, але пам’ятайте —
вибір за вами.
Якщо вже приблизно з вибором визначились, то можна зробити

наступний крок:

 Відвідати Дні відкритих дверей різних навчальних закладів, там
можна отримати більш детальну професійну інформацію щодо професії.
 Поспілкуватись зі студентами, які закінчують навчання.
 Зібрати якомога більше інформації про обрану професію.

Оцінити свій вибір за допомогою формули вибору професії

Щоб прийняти правильне рішення, необхідно врахувати безліч
факторів, а саме: свої бажання, психологічні особливості й можливості, потреби суспільства.
ХОЧУ — бажання, інтереси, прагнення.
МОЖУ — здібності, таланти, стан здоров’я.

ТРЕБА — стан ринку праці, перспективи та соціально-
економічні проблеми регіону.

Зона оптимального вибору професії перебуває в ділянці перетину
особистих бажань, інтересів людини, її здібностей і соціально-
економічних потреб суспільства в спеціалістах певної професії.
Потрібно врахувати також помилки, яких припускаються при

виборі професії:

 Вибір професії “за компанію” (під впливом товаришів).
Буде добре, якщо ваші інтереси збігаються з інтересами вашого
товариша. Тоді й вибір виявиться правильним. В іншому разі, робота
не приноситиме ані радості, ані задоволення і вас чекає розчарування. І обов’язково настане момент, коли ви вимушені змінити попередній вибір. Врахуйте особливості свого характеру, здібності, навички, а не просто слідуйте за своїм товаришем.
 Існуючі думки про престижність професії.
Ви з дитинства, напевно, пам’ятаєте слова: “Всі професії важливі, всі
професії потрібні”. В суспільстві існують професії, які є важливими, але непрестижними. Проте, на жаль, не завжди оволодіння модною

професією означає, що вона буде приносити задоволення, відповідатиме вашим здібностям та інтересам. Ви просто змарнуєте час.
 Перенесення ставлення до людини, представника тієї або іншої
професії, власне на професію.
При виборі професії слід звернути увагу на особливості певного виду
діяльності, а не обирати професію тільки тому, що тобі подобається
людина, яка займається тим видом діяльності. Приємна в спілкуванні
людина, яка може із захопленням розповісти про свою роботу,-
це чудово. Але це не означає, що ви отримувати від подібної роботи
таке ж задоволення.
 Захоплення тільки зовнішньою стороною професії.
За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена,
буденна праця. Тому серйозний підхід до вибору професії припускає
вивчення її з усіх сторін.
 Застарілі уявлення про характер праці у сфері виробництва.
За сучасних умов виробництва практично всі професії тією або іншою
мірою пов’язані з використанням комп’ютера, організаційної техніки,
впровадження інноваційних технологій. Тому, за колишньою назвою
професії ховається цілком новий її вигляд. Це інший характер, інші
умови праці, інші вимоги до знань, здібностей людини.
 Невміння або небажання розбиратися у своїх особистісних
якостях (схильностях, здібностях).
Не бійтеся й не лінуйтеся розібратися у своїх здібностях, схильностях.
У разі необхідності зверніться за консультацією до психолога, спробуйте свої сили в різних напрямках діяльності. Можна оцінити свої здібності, пройшовши психологічні тести на профпридатність.
Це може зміцнити вашу думку щодо обраної професії або, навпаки.

 Недооцінювання своїх фізичних особливостей.
Існують професії, до яких висуваються певні медичні вимоги. Медичні протипоказання можна з’ясувати у медичних працівників.

Знайти своє покликання – джерело щастя!

Обираючи професію:
 Ознайомтесь з інформацією про світ професій, визначте
сферу діяльності, яка вас цікавить.
 Складіть уявлення про свої інтереси, здібності, нахили.
 З’ясуйте, чи відповідає стан вашого здоров’я вимогам обраної
професії.
 Довідайтесь, де можна здобути професію відповідної
кваліфікації.
 Визначте кілька професій, які подобаються, до яких є потяг,
існують принципові можливості успішного їх освоєння й
працевлаштування.
 Прислухайтеся до думки батьків, вчителів, друзів, та
аналізуйте їх.
 Визначте фізичні та психологічні якості, необхідні для кожної
професії.
 За бажанням можете звернутися до психолога з проханням
визначити (дослідити) ваші інтереси, здібності, тип
темпераменту, особливості пам’яті, уяви тощо.
 Прислухайтеся до власних відчуттів та інтуїції.
 Зробіть свій вибір.
 Упевнено йдіть до мети.
 Професійних вам успіхів і досягнень!

Коронавірусна психологія: як заспокоїтися у розпал пандемії

Коронавірусна психологія: як заспокоїтися у розпал пандемії

Сьогодні, коли на всіх каналах новин і у стрічках соціальних мереж тільки й говорять про стрімке поширення COVID-19, а заходи, направлені на його стримування, порушують наш звичний ритм життя, будь-яка людина відчуватиме неспокій і тривогу. То як залишатися спокійним і не панікувати під час спалаху захворювання.

Штатний психолог нью-йоркського пресвітеріанського медичного центру Вейлла Корнелла, автор бестселера «Ліки від нервів» та національний експерт з когнітивної терапії, доктор Роберт Ліхі каже, що найголовніше, що може зробити людина, – це розуміти про існування потенційної загрози і не сіяти зайвої паніки.

«Ми повинні визнати, що пандемія існує, тому важливо вжити розумних заходів, наприклад, дотримуватися рекомендацій Центрів з контролю та профілактики захворювань, які наголошують на необхідності ретельно мити руки, уникати соціальних контактів, людяних місць, і за можливості не подорожувати, – каже доктор Ліхі, який також є клінічним професором психології психіатричного відділення медичного центру Вейлла Корнелла. – Проте також важливо дивитися на ситуацію тверезо, зосереджуватися на тому, на що ми можемо впливати, та перестати сильно і часто хвилюватися».

Ось які заходи пропонує доктор Ліхі для відновлення спокою у розпал спалаху коронавірусу, що викликає захворювання COVID-19, та поради, щоб перестати панікувати через нього.

Діліться тим, що ви відчуваєте

Якщо ви скажете людині не хвилюватися, навряд чи це її заспокоїть. Так само це не заспокоїло б і вас.

Натомість прийміть саму ситуацію і своє ставлення до неї. Пам’ятайте, у вас є право хвилюватися, але ви також можете більш конструктивно вирішити цю проблему.

Для початку визначте ймовірні і можливі варіанти того, що може з вами трапитися

Наприклад, найгіршою вашою думкою може бути те, що ви можете померти від COVID-19. Це лише один з можливих варіантів, як і у будь-якій інший ситуації у вашому житті, але неможливо жити і кожного разу думати про всі варіанти розвитку ситуації; будь-який вибір ви робите на основі того, що найімовірніше може статися у тій чи іншій ситуації. В цілому для американського населення ймовірність померти від нового коронавірусу є низькою, тому переналаштуйте своє мислення і зосередьтеся на найбільш ймовірному варіанті розвитку подій.

Перестаньте читати і дивитися новини на деякий час

Якщо гуглити «Випадки зараження коронавірусом» кожні кілька годин, це похитне ваш психологічний стан і посилюватиме страхи через коронавірус. Натомість спробуйте обмежити потік інформації. Скоротіть час перегляду новин до 15 хвилин на день, щоб знати основні події, як от про закриття шкіл або зміни в рекомендаціях щодо подорожей. (Також важливо: переконайтеся, що ці новини надходять з надійних джерел.) 

Займіться більш продуктивною діяльністю, наприклад, турботою про сім’ю, закінчіть робочі завдання або виділіть час для відпочинку.

Обмеження перегляду новин і переорієнтування своєї уваги на повсякденні справи допоможе вам заспокоїтися та зменшити страхи через коронавірус. Коли у вас виникає тривожна думка і крутиться в голові, у вас може початися те, що я називаю «Google-it» ( «погугли-про-це») – одержимий пошук в інтернеті інформації про предмет своєї стурбованості. Вам вирішувати, на чому зосереджувати свою увагу, тому контролюйте потік новин, які до вас надходять, і продовжуйте займатися своїми повсякденними справами, на які ви можете впливати.

Складіть графік «часу для стурбованості»

Багатьом моїм пацієнтам це допомагає: протягом дня виділіть 15–20 хвилин і зустріньтеся зі своєю стурбованістю віч-на-віч. Якщо стурбованість, пов’язана з COVID-19, не покидає вас протягом дня, запишіть її і пообіцяйте собі: «Я займуся нею десь о третій». Коли настане час для стурбованості, запитайте себе: мої негативні думки є продуктивними чи непродуктивними?

Продуктивна стурбованість відрізняється від непродуктивної. У результаті продуктивної стурбованості ви починаєте робити щось корисне вже сьогодні. Наприклад, що ви можете зробити, щоб зменшити ризик? Мити руки, використовувати серветки – виконувати всі поради Центрів з контролю і профілактики захворювань. Це продуктивні дії. Непродуктивна стурбованість – це коли ви запитуєте себе: «Що, якщо?..»  Наприклад, «Що, якщо я буду йти вулицею і хтось кашляне на мене? Що, якщо я був на зустрічі і випадково торкнувся когось зараженого?» Ми не можемо на це впливати, тому ця стурбованість є непродуктивною.

Я не кажу людям не хвилюватися, проте якщо ви хвилюєтеся, то робіть це у відведений час, щоб це не відбирало у вас сили, і потім трансформуйте стурбованість у продуктивні дії.

Оцінюйте об’єктивно

Ваша мета – не позбутися стурбованості, а оцінити її об’єктивно. Розумно, коли лікарні та уряд стежать за цією ситуацією, оголошують карантин і встановлюють обмеження для зменшення розповсюдження. Це може викликати занепокоєння в соціумі, але пам’ятайте, що урядовці та посадовці галузі охорони здоров’я вживають заходів, які порушують повсякденний уклад життя людей, для того щоб підготуватися до ситуації та вирішити її.

Вжиття усіх цих запобіжних заходів не означає, що події розгортатимуться за найгіршим сценарієм.

Знайдіть баланс між тим, щоб дотримуватися належних рекомендацій щодо гігієни та менше і рідше відчувати стурбованість. Не будьте вкрай самовпевненим чи нерозумним, ігноруючи доцільні рекомендації, а радше запитайте себе, є ваші думки продуктивними чи непродуктивними. Ви не можете контролювати все, але ви можете контролювати те, на тому зосереджувати свою увагу, і можете подбати про себе, займаючись фізичними вправами, правильно харчуючись та проводячи час з родиною.

Роберт Ліхі, доктор психології, штатний психолог нью-йоркського пресвітеріанського медичного центру Вейлла Корнелла та клінічний професор психології психіатричного відділення медичного центру Вейлла Корнелла. Він є директором Американського інституту когнітивної терапії.

Посилання https://healthmatters.nyp.org/a-road-map-to-finding-calm-amid-coronavirus-anxiety/

Правила поведінки в натовпі

Правила поведінки в натовпі

Останнім часом через рівень напруженості у суспільстві зростає. У зв’язку з цим, актуальність вивчення психології натовпу набуває велику значущість для населення. Розглянемо сьогодні основні правила поведінки у натовпі. Адже люди, охоплені загальною панікою, схильні перебільшувати значення небезпеки, вони не замислюються і не намагаються шукати інших рішень. Вони просто біжать і під час цього здійснюють несумісні з розумом вчинки.
Як вижити у натовпі? 
Від натовпу, аварії, що стихійно утворилася на місці, або іншої події, намагайтеся триматися чимдалі. 
У перші хвилини знаходження в натовпі викиньте парасольку і сумку. Зніміть аксесуари, якщо є побоювання, що вас випадково можуть ними задушити. Це відноситься до шарфів, краваток і хусток. На одязі застебніть блискавку і усі наявні ґудзики. Якщо ви щось втратили, не намагайтеся це підняти: ваше життя набагато дорожче найціннішої речі.
Стримайте свою цікавість. Якщо ви опинилися в натовпі випадково, постарайтеся якнайшвидше з неї вибратися. 
Якщо шлях до відступу вже відрізаний, не впадайте в паніку і постарайтеся уникнути хоч би просування в центр натовпу або в групу особливо активних учасників. Якщо натовп куди-небудь попрямував, уникайте наближатися до огорож і стін, ухиляйтеся від тумб, стовпів і дерев. Інакше вас можуть просто роздавити. 
Не хапайтеся за нерухомі предмети, оскільки при цьому можна поранити руки. Слід уникати скляних вітрин і всього, що може бути розбито, перекинуто або розгромлено.
Завчіть напам’ять 1-2 номери телефонів когось із ваших родичів чи близьких родичів. Якщо мобільний зв’язок пропаде (таке буває при великому скупченні людей), заздалегідь домовтесь, де ви маєте зустрітись.
Якщо вас збили з ніг, треба прикрити руками голову і спробувати негайно встати. Для цього необхідно швидко підтягнути ноги до корпусу, напружити усі м’язи, і звестися на ноги різким ривком. Якщо ви впали на коліна, то упріться усією стопою в землю і різко прогніться, використовуючи при цьому рух натовпу. Якщо спроби звестися на ноги виявилися безуспішними, згорніться на боці калачиком, сховавши голову між колінами і прикривши потилицю руками. 
Якщо натовп щільний, але нерухомий, з нього можна спробувати вибратися, використовуючи психо-соціальні прийоми, наприклад, прикиньтеся хворим, п’яним, божевільним, зробіть вид, що вас нудить і так далі. Коротше кажучи, потрібно змусити себе зберігати самовладання, бути інформованим і імпровізувати.

Поради учням з самовиховання

/Files/images/psiholog/9U6Pur22a_M.jpg

1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.

2. Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня або цього дня залишаються не виконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень(наступний день).

3. Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це вважатиметься важким, але з часом ти зрозумієш, що головне – це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.

4. Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.

5. Не роби жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо –”ні”.

6. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним,але став перед собою завдання реальні, ні в якому разі “не заривайся”, бо не спрацює внутрішній наказ ”Так треба”, “Я мушу”.

7. Спробуй проаналізувати: на що ти переважно витрачаєш свій вільний час?

8. Твій організм здатий до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.

9. Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз увагу і зберегти час.

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗДАЧІ ЗНО (ПОРАДИ УЧНЯМ)

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗДАЧІ ЗНО (ПОРАДИ УЧНЯМ)

Будь-який іспит для учня завжди є певною мірою стресовою ситуацією. Ще актуальнішою ця істина стає в умовах проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Зовнішнє незалежне оцінювання – неминучий етап життя для тих, хто хоче здобути вищу освіту.

  • У період підготовки до тестування радикально змінювати режим дня не треба, тому що різка зміна звичного способу життя погано позначається на біологічних ритмах людини і вимагає тривалого періоду адаптації. Тому під час підготовки до тестування слід залишити свій режим дня тим самим, внести лише деякі мінімальні корективи.
  • Не рекомендується посилювати навчальне навантаження за рахунок сну. Спокійний тривалий сон знімає розумову втому, відновлює витрачені сили організму, а так само відіграє важливу роль у механізмах пам’яті людини. Тому скорочення сну може призвести до млявості, поганого психічного самопочуття, апатії, що просто неприпустимо! Якщо є можливість, бажано додати до основного сну вночі ще годину півтора денного сну(короткотермінового).
  • Наступним найважливішим чинником правильної підготовки до ЗНО є правильне харчування. Під час інтенсивної розумової роботи рекомендується чотирьох разове харчування. У раціоні має бути достатня кількість білків, вітамінів і рослинних жирів. Харчування має бути середньої калорійності. Дуже важлива наявність в їжі свіжих рослинних продуктів – овочів і фруктів. В якості основних джерел вітамінів можна використовувати житній хліб, яйця, печінку, а так само мед та волоські горіхи.
  • Нестача води в організмі різко знижує швидкість нервових процесів. Отже, перед іспитом або під час нього доцільно випити кілька ковтків води. Найкраще підходить мінеральна вода, бо вона містить іони калію або натрію, що беруть участь в електрохімічних реакціях. Можна пити просто чисту воду або зелений чай. Всі інші напої з цієї точки зору даремні або шкідливі.
  • Правильно організований побут так само є найважливішим чинником, так як від здатності організму переносити навантаження залежить багато чого. Категорично не рекомендується активно займатися чим-небудь вночі, приймати багато кофеїну і зловживати нікотином. Ці речі краще виключити взагалі!

ЗАДОВГО ДО ЗНО

  • Спочатку підготуй місце для занять. Забери зі столу усі зайві предмети, зручно розклади свої зошити, підручники, ручки тощо. Можна доповнити інтер’єр кімнати жовтим та фіолетовим кольорами, оскільки вони підвищують розумову активність. НЕ потрібно перефарбовувати стіни, а достатньо картини, занавіски, серветки, лампи, тощо. Також цікаво зауважити, що за твердженням вчених запах лимону у вашій кімнаті підвищує розумову працездатність на 20%.
  • Склади план своєї роботи. Перед тим визнач – Хто ти є? – сова чи жайворонок. Склади план занять на кожен день. Важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим: «Я займаюся чи готуюсь», а «Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал» Починай із найважчого, але посильного. Легше і приємніше залишай на після обіду. Чергуй заняття із відпочинком. Психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв. Максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи. Тривалість перерви у першій половині дня не повинна перевищувати 5-10 хв. У другій половині дня тривалість кожної наступної перерви збільшуйте на 5 хв. Не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час.
  • Встановіть для себе норму: наприклад, одна година або, наприклад, одна тема. Коли розібрано тему, то можна і перепочити.
  • Перед сном хоча б перегорніть пройдені матеріали, спробуйте, дивлячись на заголовок, пригадати загальний зміст питання (якщо не виходить – перегляньте розділ). Адже краще запам’ятовується інформація, отримана під час засипання чи під час пробудження (але не в день напередодні тестування!).
  • Тренуйся щоденно робити тести. Роби це із секундоміром. Не потрібно заучувати напам’ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай.
  • Регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв., після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу. Кожне наступне повторення повинно бути коротшим попереднього. Займайся само переконанням. При всій своїй простоті, це є дуже дієва зброя. Повторюй про себе: “Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний і т.д. , я напишу добре тестування”.
  • Не слід готуватися разом з другом/подругою (якщо лише він (вона) не знає матеріал краще), бо така підготовка найчастіше перетворюється на тривалу балаканину і марну трату часу.

У ДЕНЬ ЗНО

  • На початку тестування вам повідомлять необхідну інформацію (як заповнювати бланк, якими буквами писати, як вказати номер зошита і т.д.). Будь уважний! Від того, як ти уважно запам’ятаєш всі ці правила, залежить правильність твоїх відповідей!
  • Будь сконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.
  • Зосередься! Після виконання попередньої частини тестування (заповнення бланків), коли ти прояснив всі незрозумілі для себе моменти, постарайся зосередитися і оволодіти собою.
  • Спіши не поспішаючи! Жорсткі рамки часу не повинні впливати на якість твоїх відповідей. Перед тим, як вписати відповідь, перечитай питання двічі і переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.
  • Почни з легкого! Почни відповідати на ті питання, в знанні яких ти не сумніваєшся, не зупиняючись на тих, які можуть викликати довгі роздуми. Тоді ти будеш спокійний, голова почне працювати більш ясно і чітко, що ж саме в робочий ритм. Ти як би звільнишся від нервозності, і вся твоя енергія потім буде спрямована на більш важкі питання.
  • Пропускай! Треба навчитися пропускати важкі або незрозумілі завдання. Пам’ятайте: у тексті завжди знайдуться такі питання, з якими ти обов’язково справишся. Просто нерозумно недобрати балів тільки тому, що ти не дійшов до “своїх” завдань, а застрягли на тих, які викликають у тебе труднощі.
  • Читай завдання до кінця! Поспіх не повинен призводити до того, що ти намагаєшся зрозуміти умови завдання “з першого слова” і добудовувати кінцівку у власній уяві. Це вірний спосіб зробити прикрі помилки в найлегших питаннях.
  • Думай тільки про поточне завдання! Коли ти бачиш нове завдання, забудь все, що було в попередньому. Як правило, завдання в тестах не пов’язані один з одним, тому знання, які ви застосували в одному (уже вирішеному вами), як правило, не допомагають, а тільки заважають сконцентруватися й правильно вирішити інше завдання. Ця установка дає вам й інший безцінний психологічний ефект – забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося не по зубах). Думай тільки про те, що кожне нове завдання – це шанс набрати бали.
  • Вгадуй! Якщо ти не впевнений у виборі відповіді, але інтуїтивно можеш віддати перевагу якійсь відповіді іншим, то інтуїції варто довіряти! При цьому вибирай такий варіант, який, на твій погляд, має велику ймовірність. Чи не до вподоби тобі! Прагни виконати всі завдання, але пам’ятай, що на практиці це нереально. Зауважте, що тестові завдання розраховані на максимальний рівень труднощі, і кількість вирішених тобою завдань цілком може виявитися достатнім для гарної оцінки.
  • Заплануй два кола! Розрахований час так, щоб за дві третини всього відведеного часу пройтися по всіх легких завданнях (“перше коло”). Тоді ти встигнеш набрати максимум балів на тих завданнях, а потім спокійно повернутися і подумати над важкими, які тобі спочатку довелося пропустити (“друге коло”).
  • Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.
  • При отриманні результатів тестування ти маєш право ознайомитися з перевіреною роботою і, якщо не згоден з оцінкою, можеш подати апеляцію в
  • У пункт ЗНО прийти без запізнення, а краще за 15-20 хвилин до початку тестування.
  • При собі тримайте перепустку, паспорт і декілька (запасних) ручок. Якщо на вулиці холодно, то вдягніться тепло, адже Ви сидітимете на тестуванні не одну годину. Зберігайте спокій та впевненість.
  • Не вживайте в день тестування заспокійливих засобів! Вони можуть загальмувати здатність мислити, зробити Вас сонливим і байдужим до того, що відбувається.

Якщо раптом «усе забули»

  • Погляньте на питання та поміркуйте, які асоціації воно викликає. Може, щось схоже Ви вчили по іншому предмету? Адже інформацію Ви дізнаєтеся не лише на уроці, а й по телебаченню, радіо, через Інтернет, у розмовах, у відповідях інших учнів, знаходите не лише в науковій, а і в художній літературі (наприклад, у тій, що стосується гуманітарних предметів). Головне – не панікуйте та зосередьтеся.

З приводу різних прикмет і звичаїв.

  • Все-таки варто бути реалістом і скептично ставитися до даних речей. Тільки реальні знання і можливо зовсім небагато удача допоможуть тобі здати успішно ЗНО.
  • Так що: не хвилюйтеся, не поспішайте, ставитеся відповідально до вашої мети успішно здати ЗНО, будьте впевнені у своїх силах,і ви здасте!
СУЧАСНА ПРОБЛЕМА – ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ

СУЧАСНА ПРОБЛЕМА – ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ

Серед найголовніших порушень прав людини в сучасному світі актуальним є злочин, який має багато назв – «біле рабство», «торгівля людьми», «контрабанда людьми». За оцінками експертів щорічно 1-2 млн. людей стають «живим товаром». Наприкінці ХХ сторіччя з його проявами зіткнулась і Україна.

         Люди перетворюються на товар, який можна продавати і купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб. Торгівля людьми вважається сучасною формою рабства, і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

         За даними Держдепартаменту США, щороку в рабство потрапляють 600 – 800 тис. осіб.  За оцінками Центру безпеки людини, цей показник значно більший і дорівнює 4 млн.

          Торгують і жінками, і чоловіками та дітьми, але в переважній більшості випадків в якості «товару» виступають жінки.

         Приблизно в одному випадку з п’яти жертвами работоргівців стають діти. За даними ЮНІСЕФ, жертвами торгівців людьми щороку стають 1,2 млн. дітей.

Якщо Ви їдете працювати за кордон:

  • Перевірте, чи має фірма ліцензію на такий вид діяльності як „посередництво в працевлаштуванні за кордоном”, видану Міністерством праці та соціальної політики України, та копію дозволу на працевлаштування громадян України.
  • Фірма-посередник має надати проект трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем, завірений роботодавцем.
  • У трудовому договорі (контракті) повинна міститися найбільш повна інформація про умови роботи: тривалість робочого дня, вихідні дні, оплата праці, умови проживання, страхування (в тому числі від нещасного випадку, хвороби, медичне).
  • Уникайте використання в контракті фраз типу: „та інші види робіт”, „всі роботи на вимогу роботодавця”. Цей договір складається у двох примірниках: один віддається клієнту, а другий залишається у посередника.
  • Підписання трудового договору (контракту) є обов’язковою умовою легального працевлаштування.
  • Трудовий договір (контракт) повинен бути написаний зрозумілою для Вас мовою (українською або російською) у 2 примірниках.
  • Погоджуйтесь на сприянні у працевлаштуванні лише на умові оформлення спеціальної робочої візи. Пам’ятайте, службова, туристична та гостьова візи не дають права на легальну роботу за кордоном.
  • Пам’ятайте, наявність копії закордонного паспорту чи копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера значно полегшить процедуру відновлення документів у разі необхідності.

Національна «гаряча лінія» по запобіганню торгівлі людьми
0-800-5002250
Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми
 (0 44) 254 7604.