Шановні батьки! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам’ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!
Аналізуючи причини
нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків
можна було б запобігти. Профілактична робота буде ефективною, коли в цьому
будуть брати участь батьки та громадськість.
Причини запобігання
травматизму побутового різноманітні, але головним з них є постійна турбота
дорослих про безпеку дітей вдома. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними
приладами. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і
обережість. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах,
деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися
в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Все
потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше
дитина може вирости боягузом й безініціативним, або зробить все навпаки. Не
можна залякувати дитину, буде правильніше, коли ви час-від-часу будете
розповідати про різні нещасні випадки та можливі наслідки і шляхи іх
попердження. З молодшими школярами, дошкільниками треба бути постійно
на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба
постійно пояснювати небезпеку, яку таять всобі необдумані вчинки, доводити
помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало
підібрана література, кінофільми, телепередачі. Шкільний травматизм діти
дістають на уроках фізкультури, під час перерв, у класах, коридорах. При
будь-яких видах дитячого травматизму дорослим необхідно дотримуватися двох
основних принципів: чітко налагоджена організація трудового процесу і
високоорганізована освітньо-виховна робота.
Як Ви важаєте, що ми,
дорослі, можемо зробити для того, щоб наші діти не зазнали нещасних випадків?
В Україні нещасні
випадки посідають третє місце серед основних причин смерті. У країні щороку
зазнають ушкодження здоров’я приблизно 2 млн. людей, смертельно травмується
більше 70 тис. осіб, або близько 200 осіб щодня, що майже удвічі перевищує
аналогічні показники у розвинених країнах світу. Близько 99 відсотків усіх
померлих від нещасних випадків загинуло у побуті. За останні п’ять років від
нещасних випадків невиробничого характеру в Україні загинуло 363 745 осіб, з
них – 9 488 дітей віком до 14 років.
З метою координації і
впорядкування діяльності навчальних закладів, органів управління освітою і
наукою з питання профілактики травматизму Міністерством освіти і науки України
розроблено і затверджено “Заходи щодо профілактики травматизму
невиробничого характеру”, “Галузеву програму поліпшення стану
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в навчальних закладах,
установах, підприємствах Міністерства освіти і науки України “.
Реалізується Державна програма запобігання дитячої бездоглядності та інші.
Відповідно до Закону
України “Про охорону праці” Міністерством розроблено та затверджено
“Положення про організацію роботи з охорони праці учасників
навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти”, “Положення про
порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного
процесу в навчальних закладах”.
Сподіваємось, що
подані нижче поради допоможуть вам і вашим дітям уникнути травматизму під час
канікул.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ
ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ
Шановні
батьки!
Швидке
збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки
руху пішоходів.
У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу
роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху
і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха
на дорозі, вам необхідно:
– не подавати дітям
негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;
– не чіплятися на
підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити
дітей;
– вчити переходити
вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;
– на власному прикладі
вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;
– при перетині вулиці
нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі
пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;
– не дозволяти дітям
з’являтися зненацька перед транспортними засобами;
– вчити дітей
правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус,
автомобіль та автобус – позаду);
– не дозволяти дітям
самостійно користуватися громадським транспортом;
– не допускати ігор
дітей на проїжджій частині дороги;
– не дозволяти дітям
грати з м’ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на
проїжджій частині дороги та поблизу від неї.
Телефон виклику
міліції – «102».
Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до цих порад!
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ
БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ
Шановні
батьки!
Життя
потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з
непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку
оточуючого середовища.
Щоб вберегти
дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись наступних правил:
– не залишати дітей молодшого шкільного та дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
– вчити дитину
користуватися дверним вічком;
– не дозволяти
відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;
– знати номери телефонів для виклику служб 101, 102, 103, 104;
– забороняти підбирати
на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
– забороняти бавитися
ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
– не дозволяти дошкільникам користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
– запобігати
формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
– не дозволяти
дражнити тварин;
– обережно поводитися з електроприлади за відсутності дорослих;
– не дозволяти
виходити на балкон, відчиняти вікна;
– не дозволяти
визирати у відчинене вікно;
– вчити дітей
звертатися по допомогу до відповідних органів;
–гратися
на недобудівлях, небезпечних місцях.
Проявляйте витримку і
навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я!
ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ
ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ
Шановні батьки!
Щоб захистити
дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись
наступних санітарно-гігієнічних правил:
– утримувати дитину в
чистоті, до дитячого садка, в школу приводити в охайному
одязі;
– мити руки після
повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
– овочі та фрукти мити
під проточною водою та ошпарювати кропом;
– пити тільки
переварену або бутильовану воду;
– у жодному випадку не
годувати дитину грибами, сушеною чи в’яленою рибою, а також м’ясними,
рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають
прострочений термін вживання;
– не дозволяйте їсти дитині на вулиці (навіть фрукти чи цукерки);
– не купуйте
продукти, що продаються у вуличних торгівців;
– під час поширення
інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
– уникати контакту з
людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
– при підозрі на
захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру навчального
закладу;
– не займатися
самолікуванням.
Шановні
батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.
Швидка медична
допомога – «103».
Дитячий
травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період – на канікулах
важко контролювати дитину і захищати її від небезпек. Насправді, більшості
травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого
травматизму природно, лягає на плечі батьків і вихователів.Дитячий травматизм
поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно. Діти дуже
допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ. Але при цьому
життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку
ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.
Дитячий
травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина
може отримати травму:
– побутовий (травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);
– вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з
транспортом);
– шкільний (або в дитячому садочку);
– спортивний;
– інший.
Побутовий
травматизм – найпоширеніший, і причина його в більшості випадків – неуважність
батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних
місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.
Існує і
інша класифікація дитячого травматизму – вікова. У дітей кожного віку –
свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи
травм. Так, в грудному віці (до року) дитячий травматизм найчастіше
пов’язаний з заковтуванням сторонніх предметів. Дитина намагається
пізнавати світ єдиним доступним йому способом – він чіпає руками предмети, що
знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.
У віці від
року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливою. Тому до травм від
заковтуваних предметів додаються травми, пов’язані з падіннями (удари,
переломи)травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом.
Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не
обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму
збільшується. Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть
контролювати його так, як раніше. Додається шкільний і спортивний дитячий
травматизм. Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік: в цей
час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити
небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше,
ніж інші, і безрозсудною сміливістю.
Профілактика
дитячого травматизму
Звичайно,
повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на
жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально забезпечити
свою дитину. Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – не
доглядали та не роз’яснювали… Способи профілактики дитячого травматизму
залежать від віку дитини. У грудному віці, наприклад, особливо важливий
постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів
в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.
Дитячий
травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не
знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна. Отже, якщо малюк
проковтнув гудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі,
винні батьки. Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так
що тепер ваше завдання – МАКСИМАЛЬНО ЗАХИСТИТИ його від травмобезпечних
предметів.
Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні
електроприлади, хімікати (чистячі засоби, фарби, лаки і ін.). Розетки
закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би
забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої
небезпечної побутової техніки. Крім того, в цьому віці треба вже учити
дитину самостійно визначати міру небезпеки.Розкажіть їй, що сірниками і праскою
можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – обваритися. У цьому віці
діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про
небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді. Тільки розповідайте
спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!
Чим старшою стає дитина, тим більш важливим стає ПОЯСНЕННЯ ПРАВИЛ техніки безпеки!!! Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖЗД. Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але БАТЬКИ САМІ ПОВИННІ ОЗНАЙОМИТИ свою дитину з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки!!! Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 25-35 дітьми. У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб вона не намагалася вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне. Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.