Категорія: Новини

Вчителі Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №18  – Цимбаленко Олена Максимівна (вчитель хімії) та Лозинська Олена Юріївна (вчитель біології) стали переможцями обласного етапу Всеукраїнської природоохоронної акції до Дня Землі у номінації «Методична розробка».

Акція проводилася з метою: спонукати та активізувати молодь бути уважнішими до тендітного і вразливого довкілля, сформувати екологічну свідомість, культуру, дбайливе ставлення молоді до природи та залучити її до практичної природоохоронної роботи. 

У конкурсі-акції взяли участь заклади загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної та вищої освіти. До участі долучились учні, вихованці,  педагоги, педагогічні колективи закладів з міст Бахмут, Костянтинівка, Селидове, Краматорськ, Часів Яр, Мирноград, Добропілля, Слов’янськ та їх районів.

Учасники подали на розгляд журі конкурсу 130 робіт за номінаціями, в тому числі 30 робіт за номінацією «Методична розробка».

Роботи представлені на конкурс – сценарій виступу агітбригади «Живи без шкоди для природи» (автори Цимбаленко О.М. та Лозинська О.Ю.) та позакласний захід «Збережемо природу Землі разом» (автор Лозинська О.Ю.) стали гідними перших місць.

16 липня минає 30 років від дня, коли в 1990-му Верховна Рада Української РСР проголосила Декларацію про державний суверенітет України. Історики вважають це першим кроком до незалежності України, яка була проголошена трохи більш як за рік, 24 серпня 1991 року.

Декларація проголошувала державний суверенітет України «як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах».

«Україна як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення. Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України», – ішлося в документі.

Декларація проголошувала, що Україна є самостійною у вирішенні будь-яких питань свого державного життя, що вона забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території, самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах. Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.

Питання було внесене на обговорення 28 червня 1990 року.

Сесійні засідання вів перший заступник голови Верховної Ради Іван Плющ (голова парламенту Володимир Івашко на той час відбув до Москви, звідки вже на посаду не повернувся).

16 липня 1990 року доопрацьований проєкт Декларації про державний суверенітет України був поставлений на голосування. За цей документ з 385 присутніх на засіданні депутатів проголосували 355, проти 4, не взяли участі 26 (18 з них незабаром попросили зарахувати свої голоси «за»).

Детальніше про цю подію –>

30 червня 2020 року Державна служба якості освіти України та ЮНІСЕФ провели вебінар «Безпечна та дружня до дитини школа в контексті інституційного аудиту» для майбутніх експертів з інституційного аудиту Донеччини.

Під час вебінару розглядались наступні питання: особливості проведення інституційного аудиту; ключові аспекти моделі «Безпечна і дружня до дитини школа»; результати пілотування «Безпечної і дружньої до дитини школи у 2018-2019 роках».

Протягом двох літніх місяців у режимі онлайн для батьків майбутніх першокласників та педагогів області працюватиме «Консалтинговий центр з організації початкової освіти». Інформаційні матеріали допоможуть дізнатися про ознаки готовності дитини до школи, адаптацію до умов шкільного середовища, особливості оцінювання, а також про засоби налаштування на навчання із позитивом.

Працівниками відділу національного виховання ОБЛІППО створено Google Сайт «28 червня – День Конституції України» (https://sites.google.com/view/vnv280620) та онлайн гра «Хто хоче стати мільйонером?» за матеріалами сайту (https://learningapps.org/watch?v=pmzmwkugk20).

28 червня вся Україна святкує День Конституції. Це свято вважається одним із наймолодших, адже воно з’явилось лише після ухвалення Основного Закону України.

Писали українську Конституцію цілих шість років – з 1990 по 1996. Але в кінцевому підсумку Основний Закон України були прийнято о 9.18 ранку 28 червня 1996 року. За нього віддали голоси 315 народних депутатів (при 300 необхідних), і голосували вони окремо за кожну статтю. Для цього Рада була змушена безперервно пропрацювати 24 години.

«Є Конституція!» – такими словами голова Верховної Ради Олександр Мороз оголосив результати голосування. Основний Закон вступив в силу з дня прийняття.

«Батьком» Конституції України вважається нардеп Михайло Сирота, який очолював Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проекту.

З усіх пострадянських республік, Україна прийняла Конституцію останньою. А міжнародне співтовариство визнало її однією з найдемократичніших у світі.

28 червня – дата історичного голосування – державне свято і офіційний вихідний в Україні. Це єдине свято, яке закріплене в самій Конституції. А весь чинний Основний Закон складається з 15 розділів і 161 статті.

За допомогою Конституції кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на неї і Пересопницьке Євангеліє.

А в 2011 році була презентувала перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. У ній 160 сторінок, на яких вручну було написано понад 9 тисяч букв – кожна не більше 1 мм. Але мініатюра вмістила лише десяту частину тексту оригіналу. Книга важить всього 15 г. Автор – художник-графік – Ігор Степанов – витратив на її створення близько двох місяців.

Попередники сучасної Конституції:

1. Конституція Пилипа Орлика – 1710 рік.

2. Конституція УНР –29 квітня 1918 року.

3. Мала конституція ЗУНР – 13 листопада 1918 року.

4. Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року.

Згідно з Указом Президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року, з метою   всенародного   вшанування  пам’яті  синів  і  дочок українського народу,  полеглих   під   час   Другої світової війни, 22 червня щорічно відзначається як  День  скорботи  і  вшанування  пам’яті  жертв  війни  в Україні.

Цього дня 1941 року попри таємну угоду про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року) та військово-економічну співпрацю із СРСР нацистська Німеччина та її союзники атакували радянські частини по всій лінії кордону від Балтійського до Чорного моря. Розпочалася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова частина Другої світової війни. Її бої стали одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття.

Залежність обох сторін, що воюють, від українського економічного, сировинного потенціалу зумовила вкрай безкомпромісний, гранично-кривавий характер бойових дій на нашій території. Загалом протистояння між Німеччиною та СРСР на території України не припинялося впродовж 40 місяців. Через це Україна зазнала великих людських і матеріальних втрат. Зокрема, на її території загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, із них цивільного населення  –    близько 5 млн. жінок, старих, дітей. 2,2 мільйона українців було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини. 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Великих людських втрат зазнав за часи Другої світової війни Донецький регіон. За переписом 1939 року на території нашої області мешкало 3,1 млн осіб. На 1 грудня 1943 року населення становило близько 1,577 млн. мешканців. тобто скоротилося на 1,5 млн. осіб.

Зокрема, за часи нацистської окупації на території Донецької області функціонувало 47 таборів радянської військовополонених. Через погані умови утримання смертність серед військовополонених була надзвичайно високою.

Протягом 1941-1942 років було знищено 25 133 осіб– більше третини довоєнної чисельності мешканців Донеччини єврейської національності.

Під час Другої світової війни остарбайтерами стали понад  252 239 донеччан, або 8% від населення області у 1939 році.

Тому цього дня 22 червня вшануймо пам’ять всіх, чиє життя було покалічено і зруйновано у тій страшній війні!

День Вишиванки в цьому році присвячується українській родині та родоводу. Це не офіційне й відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято, припадає на 21 травня.

Дитячо-юнацька організація “Райдуга” Білозерської ЗОШ №18 приєднується до челенджу #вишиванкацекруто в рамках міських проектів “Я- краплинка України” та “Щаслива родина-майбутнє країни” до Дня вишиванки. Передаємо естафету д/о “Росинка миру” Новодонецької ЗОШ №.17. Долучайтеся!!!

18 травня 2020 року, виповнюється 76 років від часу депортації радянським режимом кримських татар із їх історичної батьківщини – Криму. У цей день Україна і світ відзначають День пам’яті жертв депортації і геноциду кримськотатарського народу. З метою збереження історичної пам’яті, громадянського виховання, національного примирення, у Білозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 було проведено онлайн єдиний урок пам’яті «Жити, щоб пам’ятати…», присвячений вшануванню початку депортації кримських татар та представників інших народів з території Криму. Кожна сім’я мала змогу долучитися до цієї події, переглянувши відео-матеріали надані класними керівниками. В родинах переглянули фільми «Хайтарма» та «Чужа молитва». В блозі бібліотечно-інформаційного центру школи опубліковано стрічку пам’яті «Історична доля кримських татар». Для учнів 11 класу у Skype проведено урок «Примусова депортація – 1944 …..»