Категорія: Новини

Постійно підбадьорювати,заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях. Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності,уміння правильно оцінити їх ,опосередковано ставитися до власних успіхів,невдач,не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності ;

Формувати правильне ставлення до результатів діяльності інших дітей;

Розвивати орієнтацію на спосіб діяльності ; 

Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками , розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;

Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині розслаблюватися,знімати
напругу за допомогою рухливих ігор,музики,спортивних вправ ;допоможе інсценізація етюдів на пряв сміливості,рішучості,що потребує від дитини психоемоційного ототожнення себе з персонажем;ігри,що виражають тривожність
занепокоєння учасників,дають змогу емоційно відкинути пригніченість і страх, оцінити їх як характеристики ігрових персонажів,а не даної дитини,і на основі психологічного «розототожнення» з носі є гнітючих переживань позбутися власних
страхів.

Не сваріть дитину за те,що вона посміла гніватися на вас. Навпаки,поставтеся до неї,до її обурення з розумінням і повагою :допоможіть їй усвідомити і сформулювати свої претензії до вас.

Тільки тоді,коли емоції згаснуть,розкажіть дитині про те,як ви переживали,коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею владу форму висловлювання претензій .

Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування,терпимо його доти,доки воно не вибухне,як вулкан,яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так,щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.

Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки:

Не оберігайте дитину від повсякденних справ,не прагніть вирішувати за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй непосильно. Нехай дитина виконує доступні їй завдання і одержує задоволення від зробленого.

Не перехвалюйте дитини, але ї не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує.

Заохочуйте в дитині ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але Не забувайте заохочувати інших у присутності дитини. підкресліть достоїнства іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.

Показуйте своїм прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос свої можливості й результати справи.

Не порівнюйте дитини з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).

Як оцінювати шкільні успіхи своїх дітей
Батьки у взаєминах зі своїми дітьми мають зменшувати хворобливість їхніх переживань з приводу невдач, допомогти їм емоційно долати ситуації, пов’язані зі шкільними оцінками. Похвала їм необхідна, але треба вказати на помилки, неточності.
Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї? як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не ще більше її пригнічувало?

Правило 1: заспокойтеся. Сконцентруйте свою увагу на диханні: один… два… десять… відчуйте спокій, рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «постійте в черевиках» своєї рідненької дитини. А ось тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратися у складній теоремі, а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що включити в автомобілі «газ» і натиснути гальма.

Правило 2: не поспішайте. Старий, педагогічний одвічний гріх. Ми очікуємо від дитини всього і негайно. Ми вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо, як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрил кою і ненавидить учіння, школу, а може й… вас.

Правило 3: безумовна любов. Ви любите свою дитину не зважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу любов, і це допомагає їй бути впевненою у собі і долати невдачі. А як же ставитися до невдач?… Вона вас засмучує і… все.
Правило 4: не бийте лежачого. Двійка, а для когось і четвірка – достатнє
покарання, тому й не доцільно карати за одні й ті ж самі помилки. Дитина очікує
від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5: щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибирати один – той, якого ви хочете позбутися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації найзначущих для самої дитини шкільних труднощів. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість читання, не вимагайте одночасно й виразності, й переказу.
Правило 7: – головне: хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Людина схильна сприймати будь-яку оцінку глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8: – найважче: оцінка має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її особистими вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та не успіхами сусіднього Івана.
Правило 9: не скупіться на похвалу, будуючи стосунки зі своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки. Нема такого двієчника, котрого нема за що похвалити.
Правило 10: означає в морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, вкорінюватися дитяча віра в себе та в успіх навчальних старань. Оцінювати дитячу працю потрібно індивідуально, тактовно. Саме за такої умови в дитини не

Правило11: ставте перед дитиною найбільш конкретні та реальні завдання, й вона спробує їх виконати. Не спокушайте дитину метою, якої не можливо досягти.

Правило 12: не рвіть останньої нитки. Досить часто дорослі вимагають: щоб зайнятися улюбленою справою, дитина повинна виправити свою успішність у навчанні. В ряді випадків така заборона має стимульний характер і справді спонукає дитину до навчання. Але найчастіше так буває, коли справи з навчанням не дуже запущені і до нього ще не втрачено інтересу. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то її треба не забороняти, а всіляко
підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна витягнути дитину до активного життя в навчанні.

Для того щоб правила були ефективними, необхідно їх об’єднати: дитина має бути не об’єктом, а співучасником своєї оцінки. Її слід самостійно навчити оцінювати свої досягнення. вміння себе оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання труднощів у навчанні.

Наказ МОН від 16.03.2020 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 406 від 16 березня 2020 року

Про організаційні заходи для запобігання
поширенню коронавірусу COVID-19

На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211, на підставі пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, беручи до уваги статтю 32 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Указ Президента України від 13 березня 2020 року №87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронаврусом SARS-coV-2», підпункт 2 пункту 13 Положення про Функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2016 року № 1400, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2016 року за № 1623/29752, та враховуючи рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, НАКАЗУЮ:

1. Керівникам органів управління у сфері освіти обласних, Київської міської державної адміністрації, керівникам закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти, а також керівникам підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України (далі – МОН), в межах компетенції на період карантину забезпечити:

• дотримання заборони проведення освітніх, культурних, спортивних та інших масових заходів та відвідування закладів освіти її здобувачами;
• проведення інформування здобувачів освіти та працівників щодо заходів профілактики, проявів хвороби та дій у випадку захворювання;
• проведення у закладах освіти профілактичних та дезінфекційних заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19;
• відтермінування проведення атестації працівників закладів освіти та проведення засідань відповідних атестаційних комісій;
• режим підвищеної готовності підсистеми навчання здобувачів освіти та працівників діям у надзвичайних ситуаціях відповідно до підпункту 2 пункту 13 Положення про функціональну підсистему навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 21 листопада 2016 року № 1400, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2016 року за № 1623/29752;
• припинення відряджень працівників до МОН, окрім випадків нагальної необхідності та за попереднім погодженням з керівництвом МОН;
• листування з МОН шляхом використання системи електронної взаємодії органів виконавчої влади або шляхом надсилання сканкопій листів на електронну адресу mon@mon.gov.ua.

2. Керівникам установ освіти і закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти на період карантину забезпечити:

• виконання освітніх програм закладів освіти, зокрема шляхом організації освітнього процесу із використанням технологій дистанційного навчання, що не передбачає відвідування закладів освіти її здобувачами, та у виняткових випадках шляхом ущільнення графіку освітнього процесу, а також виконання працівниками закладів освіти з іншої роботи (організаційно-педагогічної, методичної, наукової тощо) (крім закладів дошкільної, позашкільної освіти та установ освіти);
• запровадження гнучкого (дистанційного) режиму роботи працівників закладів освіти відповідно до Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04 жовтня 2006 року № 359;
• обмеження направлення здобувачів освіти та працівників у поїздки по території України та за кордон; не проводити екскурсійні поїздки;
• припинення запрошення іноземних громадян на навчання або проходження стажування та прийом іноземних делегацій;
• перенесення засідань спеціалізованих вчених рад;
• проведення відповідними службами комплексу робіт щодо підтримання функціонування інженерних споруд, мереж, комунікацій, а також необхідного температурного режиму у закладах освіти;
• виконання рішень тимчасових обласних протиепідемічних комісій.

3. Керівникам структурних підрозділів МОН, керівникам підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління МОН, на період карантину:

1) скасувати або відтермінувати проведення запланованих нарад, заходів державного контролю (нагляду), перевірок, атестаційних та акредитаційних експертиз;

2) призупинити проведення особистого прийому громадян посадовими особами;

3) визначити працівників, відповідальних за опрацювання кореспонденції, що надходить через СЕВОВВ та офіційні електронні адреси.

 4. Керівникам структурних підрозділів МОН на період карантину:

1)визначити та затвердити перелік осіб, які можуть працювати дистанційно, забезпечивши при цьому належні результати роботи;

2) забезпечити проведення робочих нарад, надання інформації працівниками структурних підрозділів громадянам за допомогою доступних засобів зв’язку та телекомунікацій.

Наради, що потребують особистої участі учасників, проводити лише за розпорядженням керівництва МОН;

3)надавати особисто дозвіл на видачу одноразових перепусток відвідувачам МОН.

5. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) на період карантину:

1) забезпечити належні технічні умови для виконання роботи працівниками структурних підрозділів МОН;

2) посилити контроль за санітарно-профілактичними заходами та пропускним режимом у адміністративних будівлях МОН.

6. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 12 березня 2020 року №392 «Про забезпечення виконання профілактичних і протиепідемічних заходів».

7. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Т. в. о. Міністра       Юрій ПОЛЮХОВИЧ

Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 радо зустріла учасників семінару-практикуму вихователів групи подовженого дня з теми «Інтерактивні форми і методи навчання та виховання учнів у групі подовженого дня».
Семінар розпочався з привітального слова Людмили Володимирівни Гнилицької, методиста методичного кабінету відділу освіти Добропільської міської ради, під час якого було наголошено на актуальності даної теми в освітньому процесі групи подовженого дня в умовах впровадження НУШ. Перед вхідним он-лайн тестуванням учасників семінару ознайомила із планом роботи Інна Володимирівна Іваницька, керівник ПНМК вихователів ГПД, окресливши основну мету та завдання даного заходу.
Теоретичний блок семінару-практикуму розпочався із ранкової зустрічі «Коло друзів», яку провела Людмила Василівна Холод, учитель початкових класів. Ранкова зустріч не лише допомогла познайомитися усім учасникам семінару, а й налаштувала на позитивну продуктивну роботу. Педагогічний діалог, проведений Любов Миколаївною Ступак, учителем 3 класу, активізував увагу всіх учасників, які продуктивно й творчо працювали в групах за загальною темою семінару, що дало змогу поглибити свої знання та обмінятися методичними родзинками щодо використання інтерактиву під час роботи ГПД.
Кульмінацією семінару стало інтегроване заняття з теми «Летить, поспішає у гості весна», яке провели вихователі ГПД школи Людмила Олександрівна Лебедєва та Людмила Миколаївна Гарбуз. Під час заняття були використані інтерактивні форми та методи роботи з вихованцями ГПД, а також проведено майстер-клас з виготовлення першоцвітів.
Не залишився осторонь і бібліотечно-інформаційний центр. Бібліотекар школи Олена Борисівна Філіппенко представила інтерактивний посібник «Калейдоскоп педагогічних надбань», де вихователі ознайомилися з панорамою практичних занять з використанням інноваційних технологій, форм і методів роботи не лише у групі подовженого дня, а й під час відвідування бібліотеки.
Фінальною крапкою стала інтерактивна гра «Інтерактив в освітньому процесі ГПД в умовах Нової української школи», під час якої учасники семінару давали відповіді на ключові питання щодо інновацій в освітньому процесі ГПД в умовах Нової української школи, ролі педагога та основних принципів Держстандарту початкової освіти.
Вихователі отримали рекомендації щодо використання інтерактивних форм та методів роботи в групі подовженого дня. Цей семінар став не тільки плідною співпрацею вихователів ГПД , а й джерелом позитивного настрою.
Дякуємо учасникам семінару за активну роботу!

29 лютого 2020 року агітбригада «ЕкоТайм» Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Добропільської міської ради взяла учать у ІІ (обласному) етапі конкурсу колективів екологічної просвіти «Земля – наш спільний дім» у м.Краматорськ, тема якого – «Країні Юннатії – 95!»
У конкурсі взяли участь 14 колективів із Краматорська, Мирнограда, Добропілля, Маріупольського району, Слов’янська, Покровська та Костянтинівки, які презентували еколого-просвітницьку та природоохоронну роботу своїх навчальних закладів та представляли тематичний виступ колективу. Місто Добропілля представляв колектив у складі: Подкопаєв Єгор, Заїка Андрій, Саркісян Ангеліна, Меркулова Ірина, Татаренко Юлія, Радченко Артур під керівництвом Цимбаленко Олени Максимівни та Лозинської Олени Юріївни. За результатами виступу, агітбригада «ЕкоТайм», посіла ІІІ місце.

Спробуйте зрозуміти причини виникнення істерики у вашої дитини. Нам, батькам, треба знати це, оскільки тоді легше сприймаються самі капризи, ми не дратуємось і своєю поведінкою і діями ще більше не роздуваємо дитячу істерику.

Отже, які можуть бути причини:
1. Коли у дитини виникає істерика, одразу треба звернути увагу на фізіологічні моменти – можливо дитині жарко, вона хоче їсти чи пити, втомилась (оскільки ви вже другу годину ходите по магазинам). Якщо вони мають місце, якомога швидше спробуйте виправити ситуацію і усунути фізіологічний дискомфорт.

2. Всі діти егоцентричні по натурі– це значить, що вони нездатні дивитись на все що відбувається навкруги з точки зору інших людей, вони не можуть поставити себе на місце інших. Звичайно це все не тому, що вони не хочуть, а просто банально не можуть в силу особливостей розвитку психіки. Отже, діти не здатні зрозуміти, що може не вистачити грошей на продукти, через те що буде куплена іграшка і будуть вимагати свого, бо вони так ХОЧУТЬ.
3. У маленьких діток ще не розвинене відчуття часу і коли їм відмовляють, то вини думають, що відмова розповсюджується на «взагалі», тобто їм тяжко зрозуміти, що завтра чи ввечері можна буде купити щось (чи з’являться гроші, чи зайдете в магазин, де ви знаєте ця іграшка набагато дешевша).
4. Якщо діти не розуміють слово «Ні»,тобто коли малеча не звикла, що їй відмовляють є ризик виникнення істерик не лише в магазині, а і в будь-якому іншому місці. Це тема меж і правил. Дитина перевіряє батьків, вибудовує межі дозволеного. Це окрема тема, на яку будуть окремі рекомендації.
5. Ще одна причина – ваш малюк маніпулює. Він сформував для себе зв’язок «якщо підключу сльози і плач – досягну свого».

Безпосередньо під час приступу істерики треба всім своїм видом показати дитині, що ви:

а) твердо стоїте на своєму;

б) слізьми і плачем дитина не досягне свого;

в) любити свою дитину навіть “таку”.

1. Це означає, що без приниження, фізичного і вербального насилля, криків дати дитині «перебіситись»при цьому СПОКІЙНО! стоячи поряд (можна займатися своїми справами – читати етикетку чи говорити по телефону, але мати дитину в полі зору).
2. Якщо дитина довгий час не може прийти в себе, ви можете сказати, що вам не подобається така її поведінка (а не сама дитина), і якщо вона не припинить, то ви її силою заберете з магазину додому! Важливо попередити, а потім і вчинити так як сказали! Повірте, таке доведеться зробити всього пару разів. Якщо ви робите все правильно істерики ставатимуть менш частими та менш тривалими. Діяти за таким планом інколи заважають почуття сорому, страху – «що подумають інші», «він б’ється головою, який жах, що скажуть інші». Намагайтеся відкинути ці почуття і сконцентруватись на власній дитині.
3. Якщо дитина вас чує, то ви можете сказати, що ви поряд, чекаєте коли дитина заспокоїться і чекаєте, коли зможете її обняти.
4. Якщо дитина більш менш заспокоїлась можна спробувати пояснити причину відмови.Крім того, треба дати можливість дитині зрозуміти, що ви її розумієте. Часто діти думають, що ми просто не знаємо, що вони хочуть, та коли ми скажемо, озвучимо це їм, наприклад, «Назар, я тебе почула і зрозуміла – ти хочеш машину, але в мене є гроші лише на продукти», сприйняти відмову легше.

Важливо попередити прояви істерик в магазині. Як це зробити:

1. Перед тим як йти до магазину обговоріть з малюком, що ви будете купляти, порадьтесь з ним і, якщо дитина доросла – визначте скільки грошей ви витратите. Наприклад, ми з моїм 2-річним сином пишемо списки – я свій, а він свій (звичайно він просто малює, але ним це сприймається як важлива справа!)
2. Якщо ви відчуваєте, що ваша дитина, ще може влаштовувати істерики в магазині, нагадайте їй якої поведінки ви від неї очікуєте безпосередньо перед дверима магазину (не хватати все з поличок без просу, не кричати…)
3. Коли обираєте товар, попросіть дитину знайти необхідний (інколи можна зробити вигляд, що ви не можете щось знайти). Таким чином малеча відчуває відповідальність і свою значимість. Крім того, вона занята і тому нудитись в неї просто немає часу.
4. Якщо в магазині малюк чогось дуже хоче і ви бачите, що істерика “не за горами” –дістаньте олівець з листочком і напишіть в його власному «Списку бажань» і скажіть, що наступний раз (або коли ви вирішите) ви врахуєте його бажання і розрахуєте на це гроші. Таким чином дитина розуміє, що ви почули її і потурбуєтесь про те, що вона хоче. Ще один варіант, як можна вчинити, якщо дитину дуже зацікавила іграшка, яку ви не планували купляти – сказати «Яка гарна річ! Давай ми напишемо листа Дідові Морозу і розкажемо про цю річ – давай роздивимось її якомога краще, щоб описати всі деталі.» Звичайно, другий спосіб працює з молодшими дітьми допоки вони вірять в Діда Мороза.
5. Буває так, що черги біля каси надзвичайно великі і малюк втомлюється стояти. Спробуйте придумати нескладні ігри – порахувати, що купили, визначити, які кольори переважають, перечитати список… варіантів ігор дуже багато, все залежить від вашої фантазії.
6. Не забудьте похвалити свою дитину на виході із супермаркету за гарну поведінку. Звичайно похвала повинна бути описовою. Якщо ви будете дотримуватись цих нескладних рекомендацій, то найближчим часом ваш похід до магазину з малечею буде не каторгою, а цікавим та пізнавальним заняттям!

Корисне посилання – https://dytpsyholog.com/2015/05/03/у-дитини-істерика-в-магазині-що-робити/

20 лютого в Молодіжному центрі «Інтрига» учні нашої школи, актив спілки “Прес-експрес” дитячо-юнацької організації “Райдуга” провели тренінг з основ медіаграмотності для 18-ти підлітків в рамках проєкту UpShift Україна.

Тренери команди “Winners” Анастасія Бовкун, Андрій Заїка та Орина Баннікова поділились знаннями про принципи роботи медіа, журналістські стандарти, про те, як формуються стрічки новин, якими “хворобами” страждають сучасні українські ЗМІ. Учасники тренінгу спробували себе в ролі експертів, виявляючи порушення стандартів в запропонованих медіатекстах, навчились відрізняти факти від оціночного судження. В ході відомої дитячої гри «Зіпсований телефон» вони усвідомили, як важливо знати джерело інформації і як легко упустити щось істотне при передачі інформації: ввести оточуючих в оману, спровокувати чутки.

https://youtu.be/9KBtaMg0f68