Категорія: Новини

У Білозерській ЗОШ І-ІІІ ст.18 відбулися пам’ятні заходи з нагоди 88-ї річниці Голодомору в Україні. Школярі долучилися до Всеукраїнської акції “Запали свічку пам’яті” у пам’ять про жахливу трагедію українського народу.

З метою ознайомити учнів з історичними передумовами виникнення Голодомору, аналізувати причини, наслідки, значення; розвивати в учнів почуття патріотизму , національної свідомості,  виховувати громадян рідної землі для учнів 1-4 класів були проведені інформаційні хвилинки “Людської пам’яті мости”

Виховувати співчуття , людяність, патріотизм- таку задачу перед собою поставили класні керівники та учні 5-6 х класів під час проведення виховних заходів.

Разом з дітьми класні керівники підготували та провели години спілкування, перегляд. Інформаційна хвилинка  «Засвіти свічку пам’яті»

Мета: ознайомити учнів з історичними передумовами виникнення голодомору, аналізувати причини, наслідки, значення голодомору; розвивати в учнів почуття патріотизму, національної свідомості, виховувати громадян рідної землі, щоб не допустити подібної трагедії. відеофільмів з обговоренням “Голодний 1933-й”.

Бібліотечні заходи

Книжкова виставка «Жнива скорботи»

Мета:  за допомогою  художньої літератури  та документальних матеріалів познайомити учнів із «чорною» сторінкою в історії України; виховувати патріотичні почуття.

Віртуальна виставка – реквієм «Незгасима рана України»

Мета: сприяти поверненню історичної пам’яті про голодомор 1932 – 1933 років, вшанувати пам’ять загиблих.

Огляд літератури «Чорна сповідь України»

Мета: поглибити знання учнів про голодомор , його причини, наслідки; навчити чужу біду сприймати як свою.

Можна переглянути за лінком https://cutt.ly/JTV680m

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.                      

Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території України та Кубані. Найвразливішою категорією жертв Голодомору стали діти. Учні та вчителі  Білозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №18 долучилися до акції. Акція «Запали свічку» – це вияв нашої скорботи за жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.

Мета акції: ознайомити учнів з історичними передумовами виникнення голодомору, аналізувати причини, наслідки, значення голодомору; розвивати в учнів почуття патріотизму, національної свідомості, виховувати громадян рідної землі, щоб не допустити подібної трагедії.

1. На основі рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яка кваліфікувала випадок як булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, директор школи:

• повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) (далі – Заходи).

2. Заходи здійснюються заступником директора з виховної роботи у взаємодії з практичним психологом школи  та затверджуються директором закладу.
3. Керівник освітнього закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу  у справах дітей  про випадок  булінгу (цькування) в підпорядкованому йому освітньому закладі
4. Керівник освітнього закладу має повідомити здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування) про адміністративні стягнення за булінг відповідно останніх змін у  Кодексі України про адміністративні правопорушення.
5. З метою виконання Заходів можна запроваджувати консультаційні години у практичного психолога, створювати скриньки довіри, оприлюднювати телефони довіри.

З 15 по 21 листопада в Білозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 відбулися тематичні заходи 2 етапу Тижня безпеки дорожнього руху,  а саме: виховні, класні години, вікторини, пізнавальні ігри.єдиний національний урок на тему «Безпечна дорога додому» (1-11 класи); учні 10-11 класів стали учасниками майстер-класу з надання першої допомоги постраждалим в ДТП. Здобувачі знань 1-4  класів розпочинали день з ранкової зустрічі «Безпечний рух від дому до школи» та прийняли участь у конкурсу малюнків «Мій кращий друг – безпечний рух». Бібліотекар школи підготувала радіопрем`єру книги Євгена Наумова «Чарівна круговерть» (казкова історія про правила дорожнього руху) та тематичну викладку «Безпека дорожнього руху». Педагогом-організатором школи було організовано перегляд діафільмів та кінофільмів «Дитинству – безпечні дороги».

“Свобода-це вміння сказати “так” своїм мріям Гідність -це вміння сказати “ні” своїм страхам”    Щорічно 21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Згідно з Указом Президента України «Про відзначення у 2017 році Дня Гідності та Свободи» від 30 вересня 2017 року  з метою усвідомлення дітьми та учнівською молоддю важливого значення подій Помаранчевої революції та Революції Гідності для утвердження демократичних цінностей, ідеалів свободи і справедливості та європейського шляху розвитку України та вшанування патріотизму , мужності громадян, які постали на захист демократичних цінностей, у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 18 були проведені заходи: у 1-4-х класах проведено інформаційні хвилинки “Революція Гідності очима дітей” , у 5-8-х класах – уроки  мужності “Україна-країна нескорених!”. У 9-11-х класах захоплююче з елементами дискусії були проведені уроки-демократії “Україна – територія Гідності і Свободи!”.  Зі своїми побажаннями учні школи  приєдналися до флешмобу “Я бажаю тобі, Україно”,  які розмістили на кроні зеленого дерева побажань. Після проведення  заходів школярі мають уявлення про свободу, демократію, цінності та права.

У рамках відзначення Міжнародного Дня толерантності 16 листопада та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей, пропаганди принципів терпимості в усіх учасників навчально-виховного процесу з 11 по 16 листопада 2021 року в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 було проведено ТИЖДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ під девізом “Толерантність – врятує світ”. Впродовж тижня робота школи була спрямована на розуміння необхідності реалізації принципів толерантності в суспільстві, потребу злагоди, повагу до інших людей, їхніх думок, дотримання своїх переконань і визнання такого ж права за іншими, підвищення настрою учасників навчально-виховного процесу, створення ситуацій-успіху для невпевнених учнів та розкриття творчого потенціалу обдарованих дітей. План проведення тематичного тижня був насичений та різноманітний. У продовж тижня Толерантності всі учні школи приймали активну участь в заходах. Так у початковій школі діти 2-х класів поспілкувалися у ранковому колі «Планета толерантності» та під час години спілкування «Я вчуся бути толерантним». Проявили креативність учні 4-го класу  прийнявши участь у Кольоровому тижні до дня Толерантності.У 7 класі з учнями  була проведена виховна година «Толерантність починається з мене.   Маленькі першокласники не остались осторонь  і спілкувалися під час прведення виховної години «Всі ми такі  різні , але рівні» . Для учнів 6-Б класу був проведена цікава вікторина «Толерантність це….».  Серед учнів 8-го класу було проведено анкетування  «Я і Толерантність».
      Лідерами учнівського самоврядування проведене інтерв’ю на найкраще визначення: «Толерантність – це…». Серед учнів 5-9 класів були розповсюджені буклети «Будь толерантним!» З учнями 1- 4 х класів здійснено перегляд і обговорення мультфільмів про добрі справи.

Виховання дітей — це досить захоплюючий процес, який потребує багато терпіння, витримки та знань. Якщо дитина розуміє тільки Виховання після крику, значить десь пішов перекіс. Постійний крик негативно впливає на дитячу психіку і викликає у дітей агресію, скутість та невпевненість в собі.

Як крик впливає на дитину.

1. Коли ми починаємо кричати на свою дитину, її організм виробляє велику кількість гормону стресу, тіло стає напруженим, а думки заблоковані.
2. Мозолисте тіло, яке з’єднує дві півкулі мозку, зменшується. Результатом цього є зменшення кровопостачання мозочка, зниження мозкової активності, погіршення пам’яті та уваги. Емоційна рівновага у дітей порушується.
3.  Починаються поведінкові проблеми у підлітків та депресивні стани у малюків. Вони перестають навчатися, починають брехати та вступають в конфліктні ситуації.
4. Самооцінка знижується, дитина стає замкнута та починає думати, що вона нікому не потрібна.

Такі серйозні травми не виправиш подарунками та обіймами.

Чому ж батьки не стримуються та кричать на дітей.

1. Батьки не можуть впоратися зі стресовою ситуацією, втрачають контроль над емоціями та виливають весь негатив на своїх найрідніших.
2. Тому, що їхні батьки робили так само, вирішували ситуації криком та скандалом. Це наслідок поведінки та атмосфери в їх родині, коли вони були дітьми.

Що робити, щоб перестати кричати на дитину.

1. Проаналізуйте ситуацію, що саме Вас дратує. Можливо Ви себе погано почуваєте, незібрані та роздратовані.
2. Перед тим як спалахнути, зупиніться, зробіть декілька глибоких вдихів або вийдіть з кімнати.
3. Не вимагайте забагато. Це ще незріла дитина, і вона не може бути такою ідеальною, як Вам хочеться.

Запам’ятайте, саме Ви є взірець для наслідування, підтримка і опора для свого малюка.

«Розвиток навичок протидії цькування в дитячому середовищі»

Що можна зробити, щоб протидіяти цькуванню

Звичайно, ситуації дуже різноманітні і це загальні принципи і кроки.

1.Назвіть явище

Ніяких «У мого сина (у Петі Смирнова) не складаються стосунки з однокласниками». Коли дитину навмисно доводять до сліз, узгоджено і систематично дражнять, коли відбирають, ховають, псують його речі, коли його штовхають, щипають, б’ють, обзивають, підкреслено ігнорують – це називається цькування. Насильство. Поки не назвете своїм ім’ям, всі будуть робити вигляд, що нічого особливого не відбувається.

Далі потрібно зрозуміти, хто готовий взяти на себе відповідальність за припинення цієї справи. Ознака того, що готовий – якраз готовність назвати цькування цькуванням. Ідеально, якщо це відразу учитель. Якщо ж він продовжує співати пісню про «Ну, він такий» – доведеться йти вище. Треба знайти того, хто назве те що відбувається своєю назвою. І з нього починати роботу. Якщо це керівник, нехай віддасть розпорядження і відстежить виконання, або зробить сам, раз підлеглі не здатні. Звертатися в зовнішні інстанції – крайній варіант, але якщо немає іншого виходу, тягнути не треба. 

Далі той дорослий, хто взяв на себе відповідальність, для простоти будемо називати його вчителем, хоча це може бути шкільний психолог, вожатий в таборі, тренер, завуч і т. д. повинен поговорити з групою, в якій відбувається цькування і НАЗВАТИ явище групі.

Діти не усвідомлюють, що саме роблять. У них в голові це називається «ми його дражнимо» або «ми так граємо» або «ми його не любимо». Вони повинні дізнатися від дорослого, що коли вони роблять так і сяк, це називається ось так і це – неприпустимо.

Буває, необхідно описати ситуацію з точки зору жертви. Але важливо при цьому не тиснути на жалість. Ні в якому разі не «уявляєте, як йому погано, який він нещасний?». Тільки: як було б ВАМ в такій ситуації? Що відчували б ВИ? І якщо у відповідь йдуть живі почуття, не зловтішатися і не нападати. Тільки співчуття: так, це всякому важко. Ми люди і нам важливо бути разом.

Іноді першого пункту вистачає, якщо все тільки-тільки почалося.

2. Дати однозначну оцінку

Люди можуть бути дуже різними вони можуть подобатися один одному більше або менше, але це не привід цькувати і гризти один одного, як павуки в банці. Люди на те й люди, розумні люди, що вони здатні навчитися бути разом і працювати разом без цього. Навіть якщо вони дуже-дуже різні і хтось комусь здається зовсім неправильним. Можна навести приклади, що нам може здаватися неправильним в інших людях: зовнішність, національність, реакції, захоплення і т. д. Навести приклади, як одна і та ж якість в різні часи і в різних групах оцінювалося по-різному. Звичайно, все це вийде,тільки якщо сам дорослий так щиро вважає. Це повинна бути проповідь, а не нотація.

3.Дати визначення цькуванню як проблемі групи

Коли на людей наїжджають, пред’являючи їм моральне звинувачення, вони починають захищатися. У цей момент їх не цікавить, мають рацію вони чи ні, головне – виправдатися. Діти не виняток. Особливо діти, які розпочали цькування, тому що дуже часто це діти з нарцисичною травмою, абсолютно нездатні переносити сором і провину. І вони будуть битися, як гладіатори за свою роль «супер-пупер альф». Тобто у відповідь на називання цькування насильством, ви почуєте: «А чого він? А ми нічого … А це не я.» І все в такому дусі. Зрозуміло, що результату від обговорення в такому напрямі не буде. Тому не треба його вести. Потрібно позначити цькування як хворобу групи.

Так і сказати: є хвороби, які вражають не людей, а групи, класи, компанії. Ось якщо людина не миє руки, він може підхопити інфекцію і захворіти. А якщо група не стежить за чистотою відносин, вона теж може захворіти – насильством. Це дуже сумно, це всім шкідливо і погано. І давайте разом терміново лікуватися, щоб у нас був здоровий, дружний клас. Це дозволить тим, хто почав, зберегти обличчя і навіть надасть їм можливість хоча б спробувати приміряти роль недеструктивної «альфи», яка «відповідає за здоров’я класу». І, що особливо важливо, це знімає протиставлення між жертвами-насильниками-свідками. Всі в одному човні, загальна проблема, давайте разом вирішувати.

З дітьми старшого віку можна подивитися і обговорити «Повелителя мух» або (краще) «Опудало». З маленькими – «Гидке каченя».

4.Активізувати моральне почуття і сформулювати вибір

Результат не буде міцним, якщо діти просто прогнутися під формальні вимоги вчителя. Завдання – вивести їх зі «зграйного» азарту в усвідомлену позицію, увімкнути моральну оцінку того, що відбувається.

Можна запропонувати дітям оцінити, яким є їхній внесок у хворобу класу під назвою «цькування».

Припустимо 1 бал – це «я ніколи в цьому не беру участь», 2 бали – «я іноді це роблю, але потім шкодую», 3 бали – «цькував, цькую і буду цькувати, це класно». Нехай всі одночасно покажуть на пальцях – скільки балів вони поставили б собі? Якщо це не підлітки, «трійок» не буде, навіть у найвідчайдушніших агресорів. У цьому місці ні в якому разі не можна намагатися викрити: ні, насправді ти цькуєш. Навпаки, потрібно сказати: «Який я радий, у мене від серця відлягло. Ніхто з вас не вважає, що цькувати – це добре і правильно. Навіть ті, хто це робив, потім шкодували. Це чудово, значить, нам буде неважко вилікувати наш клас». Так моральна оцінка цькування стає не зовнішньою, нав’язаною дорослими, її дають самі діти.

Якщо група дуже загрузла в задоволенні від насильства, конфронтація може бути більш жорсткою. Можна нагадати дітям уривок з «Гидкого каченя», в якому описане цькування: «Зазвичай, читаючи цю казку, ми думаємо про головного героя, про каченя. Нам його шкода, ми за нього переживаємо. Але зараз я хочу, щоб ми подумали про ось цих курей і качок. З каченям-то все потім буде добре, він полетить з лебедями. А вони? Вони так і залишаться тупими і злими, нездатними ні співчувати, ні літати. Коли в класі виникає схожа ситуація, кожному доводиться визначитися: хто він у цій історії. Серед вас є бажаючі бути тупими злими курами? Який ваш вибір? ».

Цей же прийом може допомогти батькам усвідомити, що якщо цькують не їхню дитину, а навпаки, це теж дуже серйозно. Їх діти знаходяться в ролі тупих і злобних курей, а такі ролі приростають так міцно, що починають міняти особистість. Вони цього хочуть для своїх дітей?

Для індивідуальної розмови з дитиною, яка не розуміє, що поганого в цькуванні, це теж підходить.

5.Сформулювати позитивні правила життя в групі і укласти контракт.

До цих пір мова йшла про те, як не треба. Помилкою було б зупинитися на цьому, тому що, заборонивши дітям колишні способи реагувати і вести себе і не давши інших, ми провокуємо стрес, розгубленість і повернення до старого.

У момент, коли колишня, «погана» групова динаміка перервана, розкрутка її згубної спіралі припинена, найкраще запустити нову динаміку. І це важливо робити одразу.

Досить просто разом з дітьми сформулювати правила життя в групі. Наприклад: «У нас ніхто не з’ясовує стосунки кулаками. У нас не ображають один одного. У нас не дивляться спокійно, якщо двоє б’ються – їх розбороняють». Якщо старші діти, можна розібрати більш складні ситуації, наприклад, те, що люди по-різному чутливі, і те, що для одного – пустотлива боротьба, для іншого може бути боляче. Це може знайти відображення в такому, наприклад, правилі. «Якщо я бачу, що мимоволі зачепив і образив людину, я припиню робити те, що я роблю, негайно». Але занадто багато не треба, принаймні, для початку. Правила виписуються на великому аркуші і за них всі голосують. Ще краще – щоб кожен поставив підпис, що зобов’язується їх виконувати. Цей прийом називається «укладення контракту», він прекрасно працює в терапевтичних і тренінгових групах для дорослих, і з дітьми теж цілком ефективний. Якщо правила хтось порушує, йому можуть просто мовчки вказати на плакат з його власним підписом.

6.Моніторінг і підтримка позитивних змін

Це дуже важливо. Дуже важливо щоб дорослий, який взявся розрулювати ситуацію, не кидав групу. Він повинен регулярно питати, як справи, що вдається, що важко, чим допомогти. Можна зробити «лічильник цькування», яку-небудь посудину або дошку, куди кожен, кому сьогодні дісталося або хто бачив щось, що було схоже на насильство, може покласти камінчик або увіткнути кнопку. За кількістю камінців визначається, чи гарний сьогодні був день, краще на цьому тижні, ніж минулого і т. д. Можна ставити спектаклі, складати казки і робити колажі про «хроніку одужання», зробити графік температури і т.д. Суть у тому, що група постійно отримує порцію інтересу від авторитетного дорослого і як і раніше вважає перемогу над цькуванням своєю спільною справою.

7.Гармонізувати ієрархію

Ось тепер пора думати про популярність. Про те, щоб кожен мав визнання в чомусь своєму, міг представити себе групі, бути корисним і цінним в ній. Свята, конкурси, огляди талантів, походи, експедиції, ігри на командоутворення – арсенал багатий, роби що хочеш. Чим довше групі потрібно прожити у цьому складі, тим цей етап важливіший.

Ознака гармонійної груповий ієрархії – відсутність жорстко закріплених ролей «альф», «бет» і «омег», гнучке перетікання ролей: в цій ситуації лідером стає той, в тій – інший. Один краще за всіх малює, інший жартує, третій забиває голи, четвертий придумує ігри. Чим більше різноманітної і осмисленої діяльності, тим здоровіша група. Навіть якщо так  не виходить, досить мирного, спокійного співіснування, а реалізовуватися діти можуть в інших місцях.

     9 листопада у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 відзначався День української писемності та мови, метою якого було формування в учнів почуття краси рідної мови,  розвитку почуття національної гідності, мовних здібностей, виховання     любові до національних традицій, народної мудрості, краси і гармонії рідного слова.

     На Українському радіо традиційно відбувся радіодиктант національної єдності «Слідом за пам’яттю». До своєрідної акції єднання навколо рідної мови долучилися учні 8 та 10 класів на чолі з вчителями української мови. Текст прочитав доцент письменник Юрій Андрухович.

    Класними керівниками також були проведені заходи з нагоди відзначення цього свята: інтелектуальна гра «Знавці рідної мови» (3 клас), виховна година «Мова рідна – слово рідне…» (2-А клас), «Мовні посиденьки» (2-Б клас), онлайн-вікторина «Підкачай українську», виховна година «Я люблю рідну мову» (6-А клас), флешмоб «Ой, яка чудова українська мова!» та мовознавча година «Мовні перлини для кожної дитини» (1 клас), година спілкування «Мова – душа народу» (4 клас)

        Відзначення Дня української мови та писемності дало змогу учням доторкнутися до джерел духовної культури рідного народу, поглибити знання про витоки писемності та розвиток української мови, її правопис; усвідомити необхідність пропагування української мови в суспільстві, підвищення власної мовної культури як обов’язку кожного українця.

Привіт, Друже!

Чи знаєш ти, як захистити себе і своїх друзів?

Як ти можеш захиститися від булінгу?

За що несеш відповідальність перед Законом?

Ознайомся з цією пам’яткою, дізнайся про

свої права і обов’язки вже сьогодні!

Від самого народження ти маєш право:

на життя: ніхто не може позбавити тебе життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;

на охорону здоров’я: ти можеш звернутися за безкоштовною кваліфікованою правовою або медичною допомогою до закладів охорони здоров’я;

на свободу та особисту недоторканість: тебе ніхто не може заарештувати або тримати під вартою інакше як за рішенням суду. Однак, якщо тобі вже виповнилося 14 років і має місце тяжкий злочин, відносно тебе може застосовуватися утримання під вартою як тимчасовий запобіжний захід. Якщо протягом 3 діб з моменту затримання тобі не вручено рішення суду про тримання під вартою, тебе повинні негайно звільнити;

на освіту: ти маєш право безкоштовно отримувати освіту у дошкільному, загальноосвітньому, професійно-технічному, вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності, а також на отримання державної стипендії;

на майно: майно, яке тобі придбали батьки для навчання, виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є твоєю власністю. Якщо тобі від 10 до 14 років, належним тобі майном управляють батьки. Якщо тобі від 14 до 18 років, ти маєш право вчиняти будь-які угоди, навіть купівлі-продажу транспортного засобу і нерухомого майна, але за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків або з дозволу органу опіки і піклування;

на працю: якщо тобі вже виповнилось 14 років, ти за згодою одного з батьків можеш працювати у вільний від навчання час (наприклад на канікулах), але лише після попереднього медичного огляду. Якщо тобі вже виповнилось 15 років та коли ти маєш згоду одного із батьків, тебе також можуть прийняти на роботу. Самостійно ти можеш влаштуватись на роботу, якщо тобі уже виповнилось 16 років. Ти маєш право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

на відпочинок: ти маєш можливість у вільний від навчання або роботи (якщо ти вже працюєш) час відпочивати, тобто займатись своїми улюбленими справами (грати в футбол, ходити в кіно). Якщо ти вже працюєш, тобі повинна бути надана щорічна відпустка в літній час або за твоїм бажанням у будь-яку іншу пору року;

на повагу до своєї гідності та захист від усіх форм насильства: будь-яка людина, ким би вона не була (одним із твоїх батьків, однолітків, вчителів, сусідів) не має права поводитись з тобою жорстоко, принижувати твою гідність, експлуатувати, включаючи сексуальні зловживання, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; використання для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо. Стаття 16 Конвенції ООН про права дитини визначає, що жодна дитина не може бути об’єктом незаконного посягання на її честь і гідність.

Захист прав дитини – це, перш за все, завдання держави!

У разі, якщо до тебе вчинено насильство, ти маєш право звернутись до державних органів за допомогою! Дитина має право на захист від втручання або посягання.

Ти – людина!