Поради К. Роджерса для вчителя

Поради К. Роджерса для вчителя

Коли поєднуються любов і майстерність,  

Можна сподіватися на шедеври.

Дж.Рескін

К. Роджерс вважає, що вчитель зможе створити у класі потрібну атмосферу, якщо керуватиметься такими правилами

1.  Від початку й упродовж навчального процесу демонструйте дітям свою повну довіру до них.

2. Допомагайте учням формулювати мету і завдання уроку, що стоять як перед групою, так і перед кожним учнем.

3 Завжди відштовхуйтесь від того, що в учів є внутрішня мотивація до навчання.

4.  Будьте для школярів джерелом різноманітного досвіду, людиною, до якої завжди можна звернутися за допомогою, потрапивши у складну ситуацію.

5. Будьте таким для кожного учня.

6. Розвивайте в собі здатність відчувати емоційний настрій групи (класу) і приймати його (порівнювати свої дії із цим настроєм).

7. Будьте активним учасником групової взаємодії.

8. Відкрито виражайте у групі свої почуття.

9. Прагніть до емпатії, що дозволяє розуміти почуття й переживання кожного школяра.

Першокласників прийняли до  шкільної дитячої організації «Веселка»

Першокласників прийняли до шкільної дитячої організації «Веселка»

16 грудня у Білозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 пройшов захід присвячений прийому в шкільну дитячу організацію “Веселка” учнів 1 класу. Школярі гордо прийняли це звання та пообіцяли бути гідними членами організації початкових класів “Квітка – семиквітка”. Маленьких нушенят ознайомили з правилами організації, пов’язали галстуки. Всім було весело і цікаво. Свято для учнів початкової школи вдалося: учні грали, співали, танцювали.

День Святого Миколая

День Святого Миколая

Шкільна спільнота Білозерської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 щиро вітає всіх із Днем Святого Миколая – одним з найсвітліших і найрадісніших християнських свят, що защедрує наші оселі радістю, світлом і добрими сподіванками. З приходом цього дня кожен з нас очікує на маленьке диво, звершити яке під силу лише Святому. Тож ділимося радістю, чистими помислами і благочестям, своєю любов’ю, добром і щедрістю душі з ближніми, аби ви відчули радість свята, як відчувала його 17 грудня велика шкільна родина школи №18.

 Сердечно бажаємо  Вам, здоров’я, добра, радості та великої духовної благодаті. Нехай щедрий Святий принесе мир, щастя, злагоду вашим родинам та добробуту рідній Україні.

Змагання  в інтелектуальній грі «Ерудит»

Змагання в інтелектуальній грі «Ерудит»

14 грудня 2021 року ОКЦ міста Білозерське  зібрав   команди інтелектуалів 5 – 7 –х класів шкіл Білозерської громади  для змагання  в інтелектуальній грі «Ерудит».  Учасники показали свої знання з української мови, української літератури, історії України, географії, природознавства, музичного мистецтва.

Команда нашої школи «Еврика»( Самолова Аліна, Кузнецова Софія,  Карлін Микита, Вініченко Деніс, Федорущенко Іван, Притулюк Микита) набрала  найбільшу кількість балів  і стала переможцем гри.  Учні  продемонстрували кмітливість, винахідливість, швидкість та проявили свій інтелект.

Команду підготували  тренери: Ігнатенко І.В., Бєлявська О.О. та Філіппенко О.Б.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня наша країна відзначала День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії нам Чорнобильській АЕС. З метою згадати історію аварії на Чорнобильській атомній електростанції, поглибити знання учнів про неї,зберегти історичну пам’`ять, виховувати особисту стурбованість кожного за все,що відбувається навколо, вчити сприймати чужу біду, чужий біль як свої власні, виховувати повагу до пам’яті героїв-рятівників , у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 були проведені заходи:

  • інтерактивна вікторина «Є в пам’яті і біль і подяка» (1-6 класи) ,
  • Єдиний урок пам`’яті «Вони пішли в безсмертя» (5-11 класи),
  • хвилинки спілкування «Чорнобильський відголос» (1-4 класи).

В фойє школи протягом дня було організовано перегляд документальних фільмів про аварію та наслідки Чорнобильської катастрофи, про героїзм та мужність учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та розміщено фото-сушку «Чорнобиль – це наш біль».

В бібліотеці школи учні ознайомилися з матеріалом тематичної викладки «Чорнобильська трагедія – одвічний слід на Україні…». Тож, в цей день учні 9-10 класів, вшанували пам`’ять ліквідаторів покладанням квітів біля міського пам’ятника загиблим.

Ліквідатори Чорнобильської катастрофи – приклад самопожертви та самовідданості

Що треба розвивати, щоб стати успішним?

Що треба розвивати, щоб стати успішним?


Спочатку визначимося, що таке «успішність». Більшість думає, що це гроші, статус і популярність. Набагато рідше в поняття «успішності» люди включають міцну сім’ю і любов в ній. Що виглядає логічним, адже сам «успіх» має на увазі собою «успіх в суспільстві», що до сім’ї мало відноситься. Тим не менш, багато людей вважають себе успішними, створивши міцну і дружну сім’ю з п’ятьма дітьми і п’ятнадцятьма онуками. І цілком мають на це право.

Ще менше людей в поняття «успішності» вкладають досягнення (або просто дії), завдяки яким вони почувають себе повністю реалізованими і знаходяться в стані гармонії з самим собою і з навколишнім світом. Щасливими, в загальному.

Успіх і успішність в житті для розвиненої і усвідомленої особистості – це здатність втілювати в життя і реалізовувати щось, стаючи краще, щасливіше, добрішими, привносячи в світ більше любові і гармонії, не руйнуючи своєї власної цілісності, зберігаючи себе як особистість, приймаючи навколишній світ і людей в ньому.

Успішність нерозривно пов’язана із призначенням. Отримання радості від того, що робиш, улюблена справа, що приводить до мети, радість і щастя від реалізації задуманого – ось основні складові успішності.

Психологи вважають, що успішним простіше стати, коли володієш певними якостями. Перерахуємо їх.

1. Цілеспрямованість

Це вольова якість, яке дозволяє наполегливо і свідомо реалізовувати плани і цілі. Для того, щоб це якість принесло результати, необхідно планування. Правильно поставлена ​​мета – основна умова для досягнення успіху. Необхідне чітке розуміння мети, змісту досягнення результату. Перш за все, мета повинна бути вашою. Якщо поставити собі чужу мету, результат не принесе радості ні вам, ні вашому оточенню. Ставте перед собою реальні цілі, які ви зможете втілити в життя. Не страшно, якщо етап, на якому ви перебуваєте, не дозволяє відразу досягти всього, чого б вам хотілося. Поступово можливості обов’язково будуть розширюватися. Починайте з малого, але доводьте справу до кінця. Так ви досягнете успіху.

2. Працьовитість, завзятість, дисциплінованість

Ці якості доповнюють один одного: без зусиль досягти чогось практично неможливо. Вміння не здаватися, не потурати своїм слабкостям буде запорукою вашого успіху. Покладатися на удачу – не найкраща думка, якщо вашою метою стає досягнення справжнього успіху і реалізації своїх планів. Практика, напрацювання нових знань, відточування майстерності – це необхідні речі.

3. Впевненість у власних силах

Боязнь невдачі, страх помилитися – серйозна перешкода для формування успішної особистості. Виною цьому стереотіпічность мислення, дії з огляду на реакцію оточуючих. Страх здатися смішним може просто не дозволити здійснитися навіть найскромнішими починанням. Важливою складовою впевненості є грамотне ставлення до невдач. Кожна провалена спроба дає неоціненний досвід. Тут важливо проживати негативні емоції і залишати невдачі в минулому, забираючи з собою лише досвід.

Це – база, яка потрібна не тільки для досягнення успіху, але і просто для нормального існування особистості.

додатковий список

Для успішної людини існує ще ряд якостей і здібностей, які можна і потрібно розвивати в самого дитинства:

* Комунікабельність – уміння спілкуватися з людьми, здатність донести свою думку і головне – вміння слухати і чути інших людей, роблячи потрібні висновки.

* Креативність. На відміну від винахідливості, яка побудована на знаходженні рішення, креативність – це здатність бачити нові або незвичайні способи вирішення завдання, оригінальність мислення, що дозволяє поглянути на звичайні речі з іншого боку, розвивати нові ідеї і підходи. Вчені стверджують, що творчий підхід до справи – необхідність в сучасних реаліях.

* Лідерство. Здатність вести за собою людей складається з надійності, авторитету і впевненості. Сюди ж можна включити здатність до ризику, який, однак, у справжнього лідера завжди проаналізовано і реально оцінений.

* Уміння користуватися своїми сильними якостями. Те, що вважається для вас звичайною справою, може виглядати для інших як справжній талант. Часто люди перестають звертати увагу на свої сильні сторони, з часом просто забуваючи про те, що вони є. Не соромтеся їх демонструвати, можливо, ви просто недооцінюєте себе.

* Максималізм. Успішна людина ніколи не зупиняється на досягнутому: він хоче більше і значить, що здатний на це. Жага успіху, жага робити краще, викладатися на всі 100 відсотків і отримувати більше – відмінна якість цих людей. Але щоб так вміти, необхідно масштабне мислення, адже будь-які кордони звужують бачення перспектив.

* Подяка, як і щира доброзичливість і щедрість, що виходить від людини, має в своєму розпорядженні людей і повертається до нього іноді найнесподіванішим чином. Люди пам’ятають добро і відплачують тим же.

* Самокритичність. Дуже важлива якість, що дозволяє завжди бути в реальності, об’єктивно оцінюючи свої кроки. Уміння робити правильні висновки з критики може вчасно вберегти від можливих помилок.

* Духовне зростання і саморозвиток. Прагнення до гармонії допомагає краще зрозуміти оточуючих нас людей і світ, в якому живемо. Добро і щирість змінюють людину, а потім і все, що його оточує. Перебудова системи цінностей з ростом духовності і усвідомленості дозволяє ставити завдання більш високого рівня, спрямовані на поліпшення не тільки матеріальних, а й духовних потреб.

* Інтуїція. Вчені давно з’ясували, що з усіх успішних особистостей інтуїція розвинена трохи більше, ніж у людей з середніми успіхами. Крім того, успішні люди довіряють своїй інтуїції і часто саме завдяки їй виходять на нове рівні. Хороша інтуїція потрібна тоді, коли немає часу прийняти рішення або не вистачає потрібних даних для правильних логічних висновків.

* Любов до навчання і розвитку. Чим більше знань – тим більше можливостей. Зазвичай успішні люди завжди працюють над собою. Процес пізнання дарує їм справжнє задоволення, причина цього – зацікавленість і інтерес до життя.

День Збройних сил України

День Збройних сил України

06 грудня в Україні відзначається День Збройних сил України – державне свято, дата для якого обрана не випадково, адже саме 06 грудня 1991 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Збройні Сили України».

День Збройних сил України — це насамперед свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої країни від ворогів, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності Української держави. Це свято хоробрих військовослужбовців, завдяки незламному духу яких наша країна досі лишається суверенною незалежною державою. Напередодні, 4 грудня, з нагоди відзначення Дня Збройних Сил України у Білозерській загальноосвітній школі № 18 серед учнів та вихованців гуртків були проведено тематичні заходи, спрямовані на виховання глибоких патріотичних почуттів, формування активної громадянської позиції щодо єдиної цілісної держави та захисту її кордонів: тематичні години спілкування «

Є така професія – Батьківщину захищати», «Збройні сили України», «Історія створення Збройних Сил України», «Минуле і сьогодення української армії» (1-11 класи), військово-спортивні змагання, присвячені Дню Збройних Сил України: «Козацькі розваги» (1-4 класи), «Майбутні захисники України» (9-11 класи), урок–квест «Наші захисники» (5-7 класи). Серед учнів 1-4 класів було проведено конкурс читців, «Мій вірш Захиснику». Рої 5-8 класів позмагалися у конкурсі Впоряд («Джура» «Сокіл»). Слід зазначити, що вищезазначені заходи сприяли формуванню  у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті.

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», Міжнародний день прав людини

Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», Міжнародний день прав людини

З метою подальшої реалізації статті 76 Закону України «Про освіту», на виконання Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідно до листа МОНУ від 17.11.2020 року № 6/1379-20 «Щодо Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації і сексуального насильства та Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», яка проводиться щорічно з 25 листопада до 10 грудня, у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 з метою привернення уваги громадськості до проблеми подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок, а також розширити правові знання  учнів , вміти їх застосовувати, дотримуватися  правової поведінки у закладі було проведено ряд заходів:   з відзначенням Міжнародного дня волонтера 5 грудня учні школи стали учасниками обласного круглого столу «Волонтерство в практиці освітньої діяльності». Захід проходив в online форматі 2 грудня.

10 грудня, до Міжнародного дня прав людини, в закладі освіти були проведені тематичні уроки, квести, акції, участь у  вебінарах, години спілкування, ігри-подорожі, вікторини, та інші заходи. У бібліотеці школи було розміщено книжкову виставку–протест «Не порушуйте наші права» для учнів 1-6-х класів.

Секрети успішного спілкування з підлітками

 

П’ять секретів спілкування з підлітками

Поради для батьків і педагогів

Чи знайома вам така ситуація? Зранку ваш син (підліток) надовго зачиняється у ванній кімнаті, і це в той час, коли ви поспішаєте на роботу. Ви думаєте: «Як я змогла виховати таку неуважну дитину: вона проявляє до мене справжню неповагу!». Тим часом у ванній кімнаті ваш син схвильовано дивиться на своє віддзеркалення й думає: «Я ні за що не піду до школи з таким здоровенним прищем!». Ви втрачаєте терпіння і переходите на крик, стукаєте у двері й вимагаєте, щоб він поспішав. Він у відповідь кричить: «Боже, ти ж нічого не розумієш! Залиш мене у спокої!». Коли він нарешті виходить, то мовчить та ігнорує всі ваші зауваження. У підсумку ви запізнюєтесь на роботу й відчуваєте себе цілком розбитою, не розуміючи: «Чому моя дитина мене не слухається? Невже тепер вона завжди буде мені заперечувати?».
Дистанціонування та гарячність часто є тими єдиними способами спілкування, до яких вдається ваш підліток, опинившись у складній ситуації, що, у свою чергу, провокує виникнення ще більшої кількості конфліктів. Ви й ваша дитина – це два різних світи, дві точки зору, і ваше спілкування може стати справжньою головоломкою.
Багато батьків знають про те, що чим більше вони пригнічують своїх дітей, тим більше зустрічають спротиву та затятості при відстоюванні їх юнацьких поглядів. Підлітки емоційно реагують або замикаються в собі й думають: «Мої батьки не знають відповідь, то ж який сенс намагатись розкриватися перед ними? Я тільки негативно їх налаштую». Ви повинні зрозуміти, що мовчання або гостре реагування – це їхня спроба впоратися зі стресом і захиститись. Вони просто не знають інших, більш конструктивних способів.
Ось п’ять по-справжньому корисних порад, які ви можете застосувати при спілкуванні з вашими дітьми в їх важкий підлітковий період.
1. Постарайтеся зробити все, щоб діти захотіли вас почути. Є простий та універсальний секрет, який допоможе вам ефективно контактувати з вашим підлітком: незалежно від того, наскільки це важко, постарайтесь усі ваші розмови починати зі щирої спроби зрозуміти вашу дитину, навіть якщо ви абсолютно не згодні з нею або поки не розумієте, про що вона пробує вам розповісти.
Наприклад, ваша донька, замість того щоб виконувати домашнє завдання, сидить онлайн у чаті зі своїми друзями. Це зводить вас з розуму, і ви зараз же починаєте переживати та думати: «Якщо вона не пройде ще один тест, її середній бал знизиться і вона ніколи не вступить до університету. Яке майбутнє на неї чекає?». При цьому ваша донька думає зовсім по-іншому: «Мені обов’язково треба порозмовляти з Ірою. Якщо ми сьогодні не помиримось після нашої сварки в актовому залі, усі дівчата будуть проти мене, і завтра у школі вже ніхто не захоче розмовляти зі мною». Знову ж таки, ось вони – два різних світосприйняття.
Спробуйте розпочати так: «Я розумію, наскільки тобі важко через те, що ти посварилася зі своєю кращою подругою. Однак треба буде пройти цей тест. Навчання у школі – це твоя праця, на тобі лежить відповідальність за її виконання в міру своїх здібностей. Отже давай сядемо і разом придумаємо хороший спосіб розпланувати твій вечір так, щоб ти все встигла». Тільки не кажіть: «Я розумію, але…», в цей самий момент це дискваліфікує все, що ви тільки-но сказали.
Почніть зі справжнього розуміння як з відправної точки і, перед тим як розповісти дитині про те, які зміни й корективи треба внести у своє життя, постарайтеся поставити себе на її місце. Такий підхід здатний практично чудовим чином «розкрити вуха» ваших дітей. Вони більше не будуть захищатись від вас, а навпаки, їм буде цікаво прислухатись до ваших слів.
2. Постарайтесь приборкати свою емоційну реакцію. У той момент коли ви пробуєте донести свої ідеї до підлітка, емоції можуть стати вашим ворогом. Нагадайте собі про те, що все, що він каже й робить, він робить абсолютно не для того, щоб насолити вам або чимось докорити. Так, вам можуть не сподобатись його поведінка чи думки, але постарайтеся тримати свої емоції при собі, навіть якщо ця поведінка впливає на ваш стан у цілому. Це нелегко, це важко, але це навичка, яку ви можете розвивати, як і будь-яку іншу.
Перед тим як розпочати розмову з дитиною, бажано подумки повторити таке: «Це як ділові переговори, нічого особистого». Коли ви дійсно навчитесь так думати, у вас не буде жодних причин, щоби злитись на свою дитину за те, що вона була самою собою. Її вибір може бути невірним, але це тільки тому, що в неї поки що немає потрібного набору навичок, щоби більш ефективно вийти із ситуації.
Тож ваше завдання полягає у тому, щоби супроводити її на шляху до прийняття більш грамотного та виваженого рішення, усіляко сприяючи засвоєнню потрібних навичок. Коли ви приймете це як своє батьківське завдання, то станете менш емоційними. Якщо ви знаходитесь у стані фрустрації, пам’ятайте, що не можна приймати все особисто на свій рахунок. Скажіть собі, що це всього лише звична проблема, що чекає на рішення і є частиною поточних питань виховання.
3. Ставте відкриті запитання, що вас цікавлять, але тільки не конфронтаційні. Попросіть вашого підлітка розповісти про свої ідеї та підтримайте його. Хай він побачить, що ви вірите в нього і не відчуваєте злості на його войовничі спроби утвердитись у цьому житті. Коли ви проявляє віру в його здібності та надаєте йому особистий простір для самостійного прийняття рішень, то ініціюєте розвиток у своєї дитини справжньої впевненості в собі.
Не ставте конфронтаційних запитань, що можуть спровокувати в дитини бажання захиститись від вас: «Чому ти не можеш підвестись тоді, коли треба? Що з тобою відбувається?». Краще використовуйте відкриту форму діалогу: «У тебе є які-небудь ідеї, як підвестись тоді, коли треба?». Якщо дитина каже, що немає, запропонуйте кілька ваших власних варіантів і спитайте, який з них влаштує її більше. Вашому підлітку дуже важливо зрозуміти одну річ: йому самому доведеться вирішувати свої проблеми. Не переходьте на його територію. Просто допоможіть розібратися та прийняти рішення, а також будучи поруч, дозвольте пережити закономірні наслідки його поведінки.
Ваше завдання полягає у сприянні самостійному та незалежному мисленню вашої дитини, завдяки чому вона відчує певний контроль над своїм життям. Відкрито вислухайте все, що вона скаже, та запропонуйте критично оцінити кожний з можливих варіантів. Що в них дійсно ефективно, а що проблематично для виконання? Якими можуть бути наслідки та пов’язані з ними переживання, як вона буде справлятися з ними?
4. Не відчувайте, що маєте якісь потреби, будьте незалежними. Намагайтесь не відчувати глибоку потребу в тому, щоб ваш підліток обов’язково співробітничав з вами чи завжди поводився добре. Коли ви чогось вимагаєте від своєї дитини – чогось, що покращить ваше самопочуття (і заспокоїть вас), ви стаєте вразливими, тому що вона зовсім не повинна давати вам це. Не отримуючи бажаного, ви будете ще більше прагнути контролювати свою дитину та маніпулювати нею. У свою чергу, ваш підліток буде ставати все більше й більше неслухняним або слухняним пасивно – у будь-якому випадку нічого доброго.
Правда в тому, що для отримання почуття внутрішнього комфорту вам за великим рахунком ніхто не потрібен. Ви можете самі вирішувати свої власні проблеми й відчувати впевненість у своїх силах. Тож якщо ваш підліток щось робить певним чином, це його проблема – проблема, яку йому теж треба буде вирішити самому. Ваше завдання – подумати над тим, що ви зробите по відношенню до нього та як відреагуєте на його поведінку. Це як раз повністю у ваших руках.
Спитайте себе: «Як я хочу діяти незалежно від того, що зробить моя дитина? З чим я можу миритись, а з чим ні?». Зберіть усі сили та скажіть собі: «Якщо моя дитина кричить на мене, замість того, щоб відчувати гостру потребу в тому, щоб вона припинила кричати, я можу просто розвернутись, піти геть і не втягуватись у конфлікт». Покажіть дитині, що не станете розмовляти, доки вона не підійде до вас увічливо та делікатно.
Сенс ось у чому: коли ви не намагаєтеся примушувати дитину змінитись або відповідати певному шаблону, то можете виробити для себе вірну позицію. Як наслідок, ваша дитина стане більш слухняною, тому що не буде кому чинити спротив. Якщо ви робите спроби контролювати її та управляти нею, та ще й не реагуєте на неї, вона буде змушена боротися із самою собою, а не з вами.
5. Нічого не робіть, доки обидва не заспокоїтесь. Ще одне правило: нічого не робіть до тих пір, доки ви й ваша дитина не станете абсолютно спокійними. Просто нічого не робіть, нічого не кажіть. Ви можете, якщо потрібно, взяти тайм-аут на кілька хвилин або на стільки, на скільки буде потрібно. Коли емоції стабілізуються, сядьте та порозмовляйте. Дуже неефективно робити спроби починати обговорювати серйозні теми чи приступати до розв’язання конфлікту, перебуваючи в самому розпалі сварки. Тож, якщо ви або ваша дитина засмучені, зробіть паузу й поверніться до розмови тільки тоді, коли зможете порозмовляти у спокійному тоні.
Якщо при спробі порозмовляти ваша дитина грубить або переходить межі дозволеного, усе одно тримайте себе в руках і зробіть усе можливе, щоб не втягнутись у конфлікт. Якщо в даний період часу ваші стосунки такі, що забезпечити відкриту, поважну бесіду неможливо, пам’ятайте, що проявляти мудрість і сталість – це все-таки ваше завдання.
Придумайте собі який-небудь ситуативний девіз, наприклад: «Я в цей конфлікт не втягнусь, що б не було». Якщо ви зможете раз від разу слідувати цим словам, то з часом бунт та антагонізм стихнуть. І не переживайте, якщо іноді ви все-таки втягнетесь у негатив – залишатися сильним дуже непросто. А ще хороші новини полягають в тому, що чим більше ви будете відмовлятися брати участь у непотрібних сварках, тим легше вам буде зберігати спокій.

10 базових правил хорошого спілкування

10 базових правил хорошого спілкування

Чесність, стислість, ясність і вміння слухати співрозмовника – запорука гарної розмови. Радіоведуча Селеста Хедлі поділилася правилами, які допомагають їй спілкуватися і брати інтерв’ю. (https://coma.in.ua/28388)

1. Не відволікайтеся

Це не означає, що потрібно просто відкласти телефон або планшет. Проживайте зараз. Не думайте про сварку з начальником або про те, що приготувати на вечерю. Якщо хочете закінчити розмову, зробіть це, але не продовжуйте бесіду, думаючи про щось своє.

2. Не нав’язуйте власну думку

Якщо хочете висловити свою точку зору, не отримавши на неї відповіді або критики, заведіть блог. Розмову потрібно починати, розраховуючи чомусь навчитися. Як сказав телеведучий Білл Най: «Кожен, з ким ви знайомитеся, знає щось, чого не знаєте ви». Щоб дійсно почути співрозмовника, постарайтеся на час відкинути власні погляди.

3. Задавайте питання, які потребують розгорнутої відповіді

Беріть приклад з журналістів: починайте питання зі слів «хто», «що», «коли», «де», «чому», «як». Інакше співрозмовник буде відповідати тільки «так» або «ні». Попросіть описати подію або почуття. Співрозмовник задумається, а відповідь виявиться цікавою.

4. Слідкуйте за перебігом розмови

Часто нам в голову приходить якась думка і ми перестаємо слухати співрозмовника, думаючи тільки про те, що запитаємо самі. Причому буває, що питання повторює сказане людиною раніше. Щоб такого не відбувалося, навчіться відпускати ці думки. Вони будуть приходити і йти, просто не чіпляйтеся за них.

5. Якщо не знаєте чогось, так і скажіть

Радіоведучим доводиться особливо уважно стежити за своєю мовою, щоб не назвати себе в ефірі експертами в чомусь, в чому вони розбираються не так вже й добре. Намагайтеся дотримати свого слова. Не варто кидати слова на вітер. Краще перестрахуватися і недооцінити себе.

6. Не порівнюйте свій досвід з досвідом співрозмовника

Якщо співрозмовник розповідає про втрату близької людини, не кажіть, що пережили те ж саме. Якщо згадує про проблеми на роботі, не пускайте в розмови про своє начальника.

Не варто прирівнювати свій досвід до чужого, вони ніколи не бувають однаковими. А головне – мова зараз йде не про вас. Не перетягуйте на себе увагу, доводячи, який ви чудовий або як багато ви пережили.

7. Не повторювати

Це зарозуміло і нудно, але всі ми так робимо. Особливо в розмовах на роботі або бесідах з дітьми. Нам хочеться висловити якесь міркування, тому ми перефразовуємо його знову і знову. Постарайтеся позбутися від такої звички.

8. Не заглиблюйтеся в деталі

Людей мало хвилюють точні дати, імена, прізвища та інші деталі, які ви намагаєтеся згадати під час бесіди. Їм це нецікаво. Їм цікаві ви, що ви за людина, що у них з вами спільного. Так що забудьте про зайві подробиці.

9. Слухайте

Це найважливіший навик для бесіди. Звичайно, говорити самому простіше і приємніше. Щоб слухати, потрібно докладати зусиль, витрачати енергію. Але без цього не вийде справжньої розмови. Ви просто по черзі будете вимовляти більш-менш пов’язані думки.

10. Висловлюйтеся коротко і ясно

Цим все сказано.