«Сімейна розмова» з учасниками освітнього процесу школи

«Сімейна розмова» з учасниками освітнього процесу школи

Національна інформаційно-освітня протиалкогольна програма «Сімейна розмова» широко впроваджується в закладах освіти України. Разом з практичним психологом та класним керівником Ісмагіловою О. О. учні 7-Б класу ознайомилися з темами «Дружба та дружні інтереси» й «Алкогольні напої – міфи та реальність», пройшли цікаве анкетування в інтерактивній формі, працювали в парах, групами. Кожен учасник програми отримав «Сімейний щоденник» для сімейної розмови – це своєрідний засіб профілактики від проблем, а також підказка для дитини «Що таке алкоголь і чому його не варто вживати в підлітковому віці?». Робота за програмою триватиме протягом всього навчального року.

Тиждень безпеки дорожнього руху

Тиждень безпеки дорожнього руху

З метою підвищення рівня безпеки дорожнього руху, удосконалення форм і методів  профілактичної роботи серед неповнолітніх учасників дорожнього руху в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18  з 12.11.по 18.11. 2018  проходив Тиждень безпеки дорожнього руху.

У рамках Тижня в  1-11 класах було проведено Єдиний урок з теми  «Безпека на дорозі – безпека життя», учням 1-9 класів було запропоновано відвідати   шкільну бібліотеку, де на них чекала  тематична викладка «Будь обережним на дорозі». Весело та завзято змагалися  дітлахи 5-6 класів під час проведення  вікторини  «Ти – пішохід». Свою майстерність та творчість показали учні школи,   прийнявши участь у конкурсі  –  виставці малюнків на тему «Пам’ятай та виконуй!».  Цікаво та змістовно  провели   практичні заняття  юні інспектори дорожнього руху  в молодших класах  «Руху правила єдині, поважати їх повинні!».

Протягом  Тижня класні керівники та вчителі школи  проводили хвилини  безпеки, під час яких знайомили  дітей з правилами дорожнього руху, попереджали про небезпеку, яка чатує на них, якщо ці правила не виконувати.

В інформаційних куточках  та для батьків була розміщена  цікава та змістовна інформація  «Діти і правила дорожнього руху»  та звернення-попередження про те, що в позаурочний час батьки несуть відповідальність за безпеку своїх дітей.

Чотири основних типи насильства над дитиною

Чотири основних типи насильства над дитиною

Чотири основних типи насильства над дитиною

  1. Фізичне насильство

Будь-яке невипадкове нанесення ушкоджень дитині у віці до 18 років: побиття, штовхання, різкі неочікувані стусани, ляпаси, не- бажані торкання, тілесні ушкодження, завдання фізичного болю, удари із застосуванням різних предметів, тягання за вуха, припа- лювання гарячими предметами, рідинами, запаленими цигарками [1], насильницьке змушення до будь-чого, введення різного роду заборон, обмеження прав і свобод. Фізичне насильство – це реаль- не чи потенційне нанесення фізичної шкоди.

  1. Зневажливе ставлення

Систематична нездатність або небажання забезпечити осно вні потреби залежного члена родини (дитини) у харчуванні, одязі, медичному догляді, захисті й прихильності, що може призвести до погіршення фізичного чи психічного здоров,я, затримки чи порушення розвитку, і кваліфікується як порушення прав людини. Зневажливе ставлення також вміщує в собі ігнорування та зневажання потребами дитини в навчанні, освіті, залишання дитини без нагляду.

  1. Психологічне (емоційне насильство)

Ізоляція від членів родини, друзів; погрози застосувати фізичне насильство; приниження, крик, образи, ігнорування, знущання (насмішки), завдавання душевних страждань, формування і роз- виток почуття страху і безпорадності, зниження самооцінки, звинувачення у безглуздості, грубість, заборона зустрічатися з друзями і робити улюблену справу; відсутність підтримки і прийняття, вбивство або знущання над тваринами у присутності дитини.

Крім того, до психологічного насильства також відноситься постійна неправда, обдурювання дитини, невиконання батьками своїх обіцянок, та висунення таких вимог до дитини, що не відпо- відають її віковим можливостям. Негативне оцінювання, акценту вання уваги лише на недоліках, примушування до самотності та- кож відноситься до психологічного (емоційного) насильства.

  1. Сексуальне насильство 

Будь-який вид домагань, які мають форму нав язливих сексуальних торкань, примушення до сексу і учинення сексуальних дій (зґвалтування, інцест) проти волі. Демонстрація дитині оголених геніталій, здійснення статевого акту на очах у дитини, спонукання дитини здійснювати подібні акти, демонстрація порнографічних та еротичних матеріалів, а також втягнення дитини у виготовлен- ня подібних матеріалів; підглядання за дитиною під час здійснення інтимних процедур

Свято вшанування обдарованих учнів 5-11 класів “Чарівний зорепад”

Свято вшанування обдарованих учнів 5-11 класів “Чарівний зорепад”

Свято вшанування обдарованих учнів 5-11 класів “Чарівний зорепад” відбулось 16 листопада в Білозерській загальноосвітній школі № 18. На цьому святкуванні ми нагороджуємо кращих учнів-переможців і призерів всеукраїнських, обласних, міських змагань, конкурсів та олімпіад, відмінників навчання, активних учасників шкільного самоврядування.

На свято прийшли батьки школярів, вчителі, а також почесні гості – голова громадської організації «Центр муніципального розвитку м. Білозерське» Зухра Щетініна та голова Ради школи Олена Шауліс.

Талановитих школярів та їх наставників вітали творчі колективи школи та міста.
Крім концертної програми і сяйва очей юних зірок школи тут були ще нагороди, солодке частування та премії найдостойнішим.

Сьогоднішнє свято – це підсумок роботи учнів та вчителів за 2017-2018 навчальний рік. Це −  підсумок роботи, яка вже приносить плоди пізнання, розуму, терпіння і наполегливості. Сузір’я талантів Білозерської школи № 18 сьогодні поповнилося новими зірочками.

Ми вважаємо, що такі свята учням необхідні. Ніщо так не надихає дітей на нові досягнення, як похвала і увага з боку дорослих, педагогів і батьків.

Авторська студія «Професійна компетентність фахівців психологічної служби щодо профілактики девіантної поведінки школярів»

Авторська студія «Професійна компетентність фахівців психологічної служби щодо профілактики девіантної поведінки школярів»

14 листопада 2018 року на базі Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 відбулося перше засідання Авторської студії Самарської М.В. «Професійна компетентність фахівців психологічної служби щодо профілактики девіантної поведінки школярів» для практичних психологів та соціальних педагогів великого Добропілля,  метою якої  є розповсюдження авторського інноваційного досвіду роботи з профілактики девіантної поведінки школярів у рамках психологічної служби закладу освіти.

Свій досвід роботи з теми «Психолого-педагогічний супровід неповнолітніх з груп соціального ризику. Соціально-педагогічний патронаж – ефективний метод профілактики девіантної поведінки школярів» представила  практичний психолог школи Марія Василівна Самарська. Засідання було розпочато виступом методиста методичного кабінету відділу освіти Добропільської міської ради Оксани Василівни Гринцової, яка ознайомила з планом роботи студії та окреслила основні завдання авторської школи, поставлені перед психологами та соціальними педагогами міста.

Присутні мали можливість ознайомитися із віртуальною виставкою фахової літератури, представленою провідним бібліотекарем школи Оленою Борисівною Філіппенко. Теоретичний етап розпочався з інформаційної меседж-презентації «Психолого-педагогічний супровід школярів з девіантною поведінкою». Учасники студії були залучені до психологічної гри «Світове кафе», де мали можливість опрацювати теоретичний матеріал та поділитися досвідом з колегами щодо особливостей корекційної роботи практичного психолога з різними типами проблемних дітей із девіантною поведінкою. Також усі присутні мали можливість побачити та проаналізувати корекційне заняття «Як жити серед людей», проведене для учнів 6 класу.

Наприкінці роботи студії учасники мали можливість підвести підсумки роботи та виробити рекомендації щодо означеної теми засідання. Окрім того, психологами та соціальними педагогами було отримано домашнє завдання для роботи студії у січні 2019р.

 

Тиждень енергозбереження

Тиждень енергозбереження

З 5 по 11 листопада 2018 р. у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів пройшов Тиждень енергозбереження, метою якого було формування в учнів уявлення про енергозберігаючі технології, розуміння ними необхідності бережливого ставлення до використання енергоносіїв, залучення школярів до дій, спрямованих на зниження споживання ресурсів.

      Як завжди, проведення Тижня розпочалося з виступу агітбригад від кожного класу щодо раціонального використання енергоресурсів не лише вдома, а й у школі. У рамках Тижня учні 5-7  класів провели виставку малюнків, приурочених темі енергозаощадження, по всіх класах були проведені бесіди, години спілкування про економне використання енергоресурсів.

      Протягом тижня була проведена акція  «Економ і бережи!», в рамках якої щодня учнівським самоврядуванням велося спостереження, чи доцільно використовується електроенергія і вода у школі. Окрім того, у школі було замінено на економ 100 ламп розжарювання.

       Проведення заходів з  питань енергозбереження сприяли вихованню дбайливого громадянина своєї держави, формування економічного світогляду школярів.

Інформація щодо торгівлі людьми та експлуатації дітей на Україні

Інформація щодо торгівлі людьми та експлуатації дітей на Україні

Здається досить дивним, що сьогодні, в ХХІ столітті, ми змушені говорити про торгівлю людьми не в історичному контексті, а в реальному часі. На превеликий жаль, і зараз, мільйони людей у світі перебувають у рабстві. Звичайно, «нові раби» не носять кайданів, їх не пропонують відкрито на ринках, як то було у прадавні часи, на них ніхто не має легальних прав, тому що у всіх країнах рабство заборонено. Тим не менш, люди перетворюються на «товар», який можна продавати і купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб. Тому торгівля людьми вважається сучасною формою рабства, і розглядається на міжнародному рівні як злочин, що карається законом.

Світова спільнота намагається боротися з цим явищем, але не зважаючи на увагу міжнародних організацій до зазначеної проблеми, торгівля людьми останніми роками набула надзвичайного поширення.

Офіційна статистика не дає чіткого уявлення про масштаби цього явища і точну кількість жертв, оскільки торгівля людьми є злочином, який досить складно від слідкувати тому, що злочинці використовують безліч форм і методів; крім того, більшість постраждалих не звертається по допомогу через страх покарання, осуд або просто не мають можливості це зробити. Тому до офіційних зведень потрапляє лине один з сотень таких випадків.

Так, наприклад, за даними Держдепартаменту США, щороку в рабство потрапляють 600-800 тис. осіб. За оцінками Центру безпеки людини, цей показник значно більший і дорівнює 4 млн. Згідно з дослідженнями Міжнародної Організації Праці, близько 12,3 млн. людей у світі займаються примусовою працею, в т.ч. 2.4 мільйони – в результаті торгівлі людьми.

Торгують і жінками, і чоловіками. І дітьми, але в переважній більшості випадків в якості «товару» виступають жінки. Приблизно в одному випадку з п’яти жертвами работоргівців стають діти. За даними ЮНІСЕФ, жертвами торгівців людьми щороку стають 1,2 млн. дітей. Їх вивозять в інші країни або регіони з метою всиновлення, випрошування милостині, використання у важкій нелегальній праці або для роботи у сфері секс-послуг, порнобізнесі тощо. Спектр роботи  стає все більшим. Людей експлуатують у домашньому господарстві і виробництві, торгівці переходять до вербування у сільську місцевість, поширюється внутрішня торгівля та змінюються шляхи вивезення.

Торгівля людьми розвивається надзвичайно стрімкими темпами. Прибутки від неї сягають астрономічних розмірів і щорічно приносять кримінальним угрупуванням мільярди доларів. Це третій за розмахом кримінальний бізнес у світи після торгівлі зброєю і наркотиками.

Торгівля людьми не визнає держаних кордонів, не робить різниці між багатими і бідними державами. За даними ООН, людей продають у рабство в 127 країнах світу. В 11 держав відмічених «дуже високий» рівень активності викрадачів людей, серед них – Росія, Україна, Білорусь, Молдова і Литва.

Щороку  в Україні, Білорусії, Болгарії, Молдові, Румунії до тенет работоргівців потрапляє близько 225 тис. людей. При цьому Україна є лідером Східної Європи за кількістю постраждалих.

Україна виступає одночасно і як країна призначення (в основному, з країн СНД і Азії), і як країна походження і транзиту (до Західної Європи, Японії, США, Австралії, Ізраїлю й ін.).

УРОК ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ

УРОК ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ

Ґендер
 – поняття, що увійшло у вжиток з соціології і визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної статі, соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади, сімейній ролі та репродуктивній поведінці і є одним з базових вимірів соціальної структури суспільства.
– соціальна особливість статі людини на відміну від біологічної статі (sех), соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості людини – чоловіка і жінки в усіх сферах життєдіяльності.
– в літературі існує декілька концепцій ґендера. Це обумовлено як відносною “молодістю” ґендерного підходу (перші наукові праці з’явилися близько двадцяти років тому), так і складністю самого феномена. Для всіх них базовим положенням є розрізняння понять стать (sex) і ґендер (gender). Стать – це термін, що означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному – в репродуктивній системі), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Його слід вживати тільки стосовно характеристик і поведінки, які випливають безпосередньо з біологічних відмінностей між чоловіками і жінками. Ґендер – це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим. В рамках цього підходу ґендер розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім’ї, а і визначає їх соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Ґендер, таким чином, трактується як один з базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему. Соціальне відтворення ґендерної свідомості на рівні індивідів підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи в своїх діях очікування, які пов’язані з їх ґендерним статусом, індивіди конституюють ґендерні відмінності і одночасно обумовлені ними системи панування і володарювання. В багатьох суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, але і оцінюють по-різному, обгрунтовуючи це ґендерними особливостями і різницею в їх здібностях, відмінностями у розподілі влади між ними. Ґендер конструюється через певну систему соціалізації, розподілу праці і існуючі в суспільстві культурні норми, ролі і стереотипи. Вони в певній мірі визначають психологічні якості, здібності, види діяльності, професії людей в залежності від їх біологічної статі. При цьому ґендерні ролі і норми не мають універсального змісту і значно розрізняються в різних суспільствах. В цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння певними природними якостями, а виконання певної ролі. В сучасних соціальних і гуманітарних дослідженнях ґендер використовується не як незмінна і універсальна конструкція. Поняття ґендер означає не річ або предмет, не багато речей або предметів, а комплексне переплетіння стосунків і процесів.
Ґендерна демократія – система волевиявлення двох статей – жінок і чоловіків у громадянському суспільстві як рівних у правах і можливостях, що законодавче закріплені й реально забезпеченні в усвідомленні політико-правових принципів, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням ґендерних інтересів та потреб.
Ґендерні стратегії – визначення суспільне значимих ґендерних спрямувань в діяльності соціумів та їх організаційних структур, направлених на утвердження ґендерної демократії в суспільстві з метою розвитку ґендерної культури.
Ґендерний індекс людського розвитку – це встановлені Організацією Об’єднаних Націй показники, що відображають становище в країні чоловіка і жінки в таких базових напрямах людського розвитку: можливість вести здоровий спосіб життя та довго жити; доступність якісної освіти; рівень матеріального добробуту.
Ґендерна культура – сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, зумовлених суспільним устроєм та пов’язаними з ним інституціями.
Ґендерна політика – утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей і завдань та методів їх досягання в діяльності політичних структур – держави, політичних партій, громадсько-політичних об’єднань.
Ґендерна рівність є процесом справедливого відношення до жінок і чоловіків. Для забезпечення справедливості, критерії часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.
Ґендерна рівноправність – це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони відіграють.
Ґендерна соціалізація – процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для нього суспільством від народження, в залежності від того, чоловікам чи жінкою вона народилась.
Ґендерна стратифікація – ієрархічний розподіл в суспільстві економічних та соціальних ресурсів по статевій належності.
Ґендерна чутливість – один з критеріїв оцінки планування змін, проектів, методів дослідження і аналізу. Зміни, що плануються, методи, чутливі в ґендерному відношенні, якщо вони враховують існуюче становище жінок і чоловіків, не погіршують становище жінок і чоловіків, сприяють встановленню тендерного балансу.
Ґендерні ролі
 1) зразки поведінки жінок і чоловіків, які грунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних з їх статтю;
 2) сукупність загальноприйнятих, з точки зору культури, норм і правил поведінки, які закріплюються за людьми в конкретній ситуації. Ґендерні ролі відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються з часом.
Ґендерний баланс – фактичний, або такий, що планується, стан справ, при якому зрівнюється соціальне, економічне, політичне становище чоловіків і жінок. Встановлення ґендерного балансу спирається на сукупність ключових показників, серед яких найбільше значення мають рівномірний розподіл доходів, представництво на управлінських і політичних посадах, рівень завантаження при веденні домашнього господарства і громадських справ, досягнутий рівень освіти, рівень захворюваності і тривалість життя.
Ґендерні стереотипи – набір загальноприйнятих норм і суджень, які стосуються існуючого становища чоловіків і жінок, норм їхньої поведінки, мотивів і потреб. Ґендерні стереотипи закріплюють існуючі ґендерні розбіжності і стають перепоною до змін стану справ в сфері ґендерних відносин.
Ґендерна демократія – це система волевиявлення у громадянському суспільстві двох статей – жінок і чоловіків, як рівних у можливостях і правах, що законодавчо закріплені і реально забезпечені у політико-правових принципах, діях, розбудові суспільних і державних структур з урахуванням ґендерних інтересів, потреб.
Ґендерна культура – це сукупність статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до них потреб, інтересів і форм діяльності, що обумовлена демократичним устроєм і пов’язаними з ним демократичними інституціями.
Ґендерна рівність є процесом справедливого ставлення до жінок і чоловіків. Для її забезпечення критерії справедливості часто повинні компенсувати історичні та соціальні перешкоди, які не дають жінкам і чоловікам існувати в рівних умовах. Справедливість веде до рівноправності.
Ґендерна рівноправність означає, що жінки і чоловіки користуються однаковим статусом, мають однакові умови для реалізації всіх прав людини і можливість робити свій внесок у національний, політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток, а також отримувати користь від результатів. Тобто – це рівне оцінювання суспільством подібностей і відмінностей між жінкою і чоловіком та розрізнення ролей, які вони відіграють.
Ґендерна політика – це утвердження партнерства статей у визначенні та втіленні політичних цілей і завдань та методів їх досягнення в діяльності політичних структур: держави, політичних партій, громадсько-політичних об’єднань.
Ґендерні стереотипи – це один із видів соціальних стереотипів, заснований на прийнятих в суспільстві уявленнях про маскулинне і фемінне. Під соціальним стереотипом, зазвичай, розуміється стандартизований, стійкий, емоційно насичений, цінністно визначений образ. Синонімами стереотипу нерідко виступають поняття упередження, забобони або кліше.
Ґендерні стратегії – це визначення суспільно значимих ґендерних спрямувань у діяльності соціумів та їх організаційних структур, направлених на утвердження ґендерної демократії в суспільстві з метою розвитку ґендерної культури.
Ґендерний індекс людського розвитку – це встановлені ООН показники, які відображають становище в країні чоловіка і жінки в таких базових напрямах людського розвитку: можливість вести здоровий спосіб життя та довго жити; доступність якісної освіти; рівень матеріального добробуту.

Гіперактивна дитина. Як з нею поводитися?

Гіперактивна дитина. Як з нею поводитися?

Працівникам освітніх закладів завжди треба пам’ятати, що гіперактивність, це не особливості темпераменту чи характеру дитини, не наслідок виховного процесу батьків, а медичний діагноз! Тому батьків треба сприймати не як першопричину «поганої» поведінки дитини, а спробувати зробити їх союзниками і разом, об’єднавши зусилля, допомогти дитині адаптуватися в колективі та отримувати знання.

1. Педагогам було б корисно знати ознаки синдрому дефіциту уваги, адже це ключ до розуміння малечі. Вчителі мають орієнтуватися в особливостях сприймання, уваги, пам’яті гіперактивних дітей, щоб в якомога доступнішій формі організувати розумову діяльність.

2. Дитина з гіперактивністю повинна завжди бути «на виду». Краще, якщо основне місце сидіння в класі буде в центральному ряді, на першій парті або навпроти стола вчительки. Так педагог може максимально стримувати увагу дитини, а для дитини це можливість швидко звернутися за допомогою у разі виникнення труднощів. 

3. Завдання, які надаються гіперактивній дитині мають свої особливості. Так, намагайтесь давати завдання які відповідають рівню знань дитини. Оскільки дуже легке чи дуже складне завдання – це привід для швидкого переключення уваги, яку і так тяжко втримати. Наступна особливість – на певний окремий відрізок часу давайте виконувати лише одне завдання, якомога чіткіше проговоривши умову і використовуючи якомога менше слів. І останнє, якщо завдання, яке треба виконати досить велике, допоможіть малечі розбити його на окремі частини і контролюйте виконання кожної.

4. Зведіть до мінімуму відволікаючі фактори навколо місця, де сидить дитина. Тут не повинно бути картин, годинника, дитячих наробок і т. д.

5. Режим дня і план заняття повинні бути якомога більше передбачуваним для дитини. Обов’язково організовуйте фізкультхвилинки, де є можливість порухатися і скинути напругу. Намагайтесь використовувати елементи гри і змагання під час занять.

6. Направляйте енергію гіперактивних дітей в корисне русло. Тобто давайте завдання, де можна проявити активність і після чого можна заслужити похвалу за це. Наприклад, роздати зошити чи картки, вимити дошку, намочити губку, полити квіти і т. д.

7. Створюйте ситуації, в яких гіперактивна дитина може стати експертом. Це дуже гарно вплине на формування самооцінки дитини та на сприймання її в класі. Адже зазвичай, в силу своїх особливостей, такі діти стають «крайніми» у всіляких конфліктних ситуаціях, а тому завжди отримують догани.

8. І останнє, пам’ятайте, такі дисциплінарні міри, як покарання, смикання, окрики, погрози, принижування не покращать поведінку дитини. Швидше за все ви досягнете протилежного результату. Тому намагайтесь ігнорувати негативні моменти і заохочувати позитивні та частіше хвалити гіпердинамічних діток. Корекція їх поведінки зазвичай здійснюється за допомогою медикаментозних і психологічних корекційних програм.

Радіодиктант національної єдності

Радіодиктант національної єдності

У п’ятницю, 9 листопада 2018 року, у рамках Дня української писемності та мови учні Білозерської ЗОШ № 18 Добропільської міської ради традиційно котрий рік поспіль долучилося до написання Всеукраїнського диктанту національної єдності.

Радіодиктант – не просто засіб перевірити власну грамотність, а насамперед – масштабний національний флешмоб. Офіційним гаслом заходу було – пишемо разом.  Воно підкреслювало  його основну мету: єднання навколо мови.

Диктант мав назву «Крила мрії» , які стають реальністю, коли цього щиро прагнути. Тест був спеціально складений лінгвістом Олександром Авраменком  і ніде до цього не звучав.

Цього року свої знання з української мови  перевіряли учні 7-9 класів. Діти з радістю приєдналися  до цього заходу. З піднесеним настроєм та в урочистій обстановці вони дослухалися до слів автора.