Шановні батьки! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди – потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам’ятайте, що життя ваших дітей залежить лише від вас самих!
Аналізуючи причини нещасних випадків, дуже прикро усвідомлювати те, що більшості нещасних випадків можна було б запобігти. Профілактична робота буде ефективною, коли в цьому будуть брати участь батьки та громадськість.
Причини запобігання травматизму побутового різноманітні, але головним з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережість. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину. Інакше дитина може вирости боягузом й безініціативним, або зробить все навпаки. Не можна залякувати дитину, буде правильніше, коли ви час-від-часу будете розповідати про різні нещасні випадки та можливі наслідки і шляхи іх попердження. З молодшими школярами, дошкільниками треба бути постійно на сторожі, усувати з їхнього шляху небезпечні предмети, старшим дітям треба постійно пояснювати небезпеку, яку таять всобі необдумані вчинки, доводити помилковість порочних уявлень про героїзм. Допоможуть батьками в цьому вдало підібрана література, кінофільми, телепередачі. Шкільний травматизм діти дістають на уроках фізкультури, під час перерв, у класах, коридорах. При будь-яких видах дитячого травматизму дорослим необхідно дотримуватися двох основних принципів: чітко налагоджена організація трудового процесу і високоорганізована освітньо-виховна робота.
Як Ви важаєте, що ми, дорослі, можемо зробити для того, щоб наші діти не зазнали нещасних випадків?
В Україні нещасні випадки посідають третє місце серед основних причин смерті. У країні щороку зазнають ушкодження здоров’я приблизно 2 млн. людей, смертельно травмується більше 70 тис. осіб, або близько 200 осіб щодня, що майже удвічі перевищує аналогічні показники у розвинених країнах світу. Близько 99 відсотків усіх померлих від нещасних випадків загинуло у побуті. За останні п’ять років від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні загинуло 363 745 осіб, з них – 9 488 дітей віком до 14 років.
З метою координації і впорядкування діяльності навчальних закладів, органів управління освітою і наукою з питання профілактики травматизму Міністерством освіти і науки України розроблено і затверджено “Заходи щодо профілактики травматизму невиробничого характеру”, “Галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в навчальних закладах, установах, підприємствах Міністерства освіти і науки України “. Реалізується Державна програма запобігання дитячої бездоглядності та інші.
Відповідно до Закону України “Про охорону праці” Міністерством розроблено та затверджено “Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти”, “Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах”.
Сподіваємось, що
подані нижче поради допоможуть вам і вашим дітям уникнути травматизму під час
канікул.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ
Шановні батьки!
Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.
У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз’яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах. Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно:
– не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху;
– не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;
– вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом;
– на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом;
– при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію;
– не дозволяти дітям з’являтися зненацька перед транспортними засобами;
– вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду);
– не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом;
– не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги;
– не дозволяти дітям грати з м’ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї.
Телефон виклику міліції – «102».
Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до цих порад!
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ
Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.
Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись наступних правил:
– не залишати дітей молодшого шкільного та дошкільного віку самих, навіть на короткий час;
– вчити дитину користуватися дверним вічком;
– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;
– знати номери телефонів для виклику служб 101, 102, 103, 104;
– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;
– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;
– не дозволяти дошкільникам користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;
– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;
– не дозволяти дражнити тварин;
– обережно поводитися з електроприлади за відсутності дорослих;
– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;
– не дозволяти визирати у відчинене вікно;
– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;
–гратися на недобудівлях, небезпечних місцях.
Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я!
ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ
Шановні батьки!
Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:
– утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка, в школу приводити в охайному одязі;
– мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
– овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;
– пити тільки переварену або бутильовану воду;
– у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в’яленою рибою, а також м’ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
– не дозволяйте їсти дитині на вулиці (навіть фрукти чи цукерки);
– не купуйте продукти, що продаються у вуличних торгівців;
– під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
– уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
– при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру навчального закладу;
– не займатися самолікуванням.
Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.
Швидка медична допомога – «103».
Дитячий травматизм: як уберегти дитину?
Дитячий травматизм здається неминучим злом, особливо в літній період – на канікулах важко контролювати дитину і захищати її від небезпек. Насправді, більшості травм і небезпечних ситуацій можна уникнути. І профілактика дитячого травматизму природно, лягає на плечі батьків і вихователів.Дитячий травматизм поширений куди більше, ніж травматизм дорослих, і це не дивно. Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишній світ. Але при цьому життєвих навичок у них ще мало, і вони не завжди уміють оцінити небезпеку ситуації. Тому дитячі травми, на жаль, не рідкість.
Дитячий
травматизм умовно можна розділити на п’ять типів залежно від місця, де дитина
може отримати травму:
– побутовий (травми, які виникають удома, у дворі, в дитячому саду);
– вуличний (в першу чергу транспортний, але також і не пов’язаний з
транспортом);
– шкільний (або в дитячому садочку);
– спортивний;
– інший.
Побутовий травматизм – найпоширеніший, і причина його в більшості випадків – неуважність батьків, які не лише залишають дитину без нагляду, але і залишають в доступних місцях небезпечні для дитини предмети, не закривають вікна і тому подібне.
Існує і інша класифікація дитячого травматизму – вікова. У дітей кожного віку – свої особливості розвитку і поведінки, які і обумовлюють найбільш поширені типи травм. Так, в грудному віці (до року) дитячий травматизм найчастіше пов’язаний з заковтуванням сторонніх предметів. Дитина намагається пізнавати світ єдиним доступним йому способом – він чіпає руками предмети, що знаходяться в безпосередній близькості, і намагається тягнути їх в рот.
У віці від
року до трьох дитина вчиться ходити і стає дуже рухливою. Тому до травм від
заковтуваних предметів додаються травми, пов’язані з падіннями (удари,
переломи)травми від гострих предметів, опіки, поразки струмом.
Після трьох років допитливість росте, навколишній світ дитини більше не
обмежується квартирою, тому вірогідність отримати травму
збільшується. Потім дитина йде в школу, і батьки вже не можуть
контролювати його так, як раніше. Додається шкільний і спортивний дитячий
травматизм. Сплеск травматизму часто доводиться на підлітковий вік: в цей
час дитячий травматизм обумовлений не лише цікавістю і невмінням оцінити
небезпеку, але ще і бажанням покрасуватися перед ровесниками, бути не гірше,
ніж інші, і безрозсудною сміливістю.
Профілактика дитячого травматизму
Звичайно, повністю викоренити дитячий травматизм неможливо – від нещасного випадку, на жаль, не застрахований ніхто. Але завдання батьків – максимально забезпечити свою дитину. Адже більшість травм відбуваються саме з вини батьків – не доглядали та не роз’яснювали… Способи профілактики дитячого травматизму залежать від віку дитини. У грудному віці, наприклад, особливо важливий постійний нагляд. Звичайно, важко устежити за дитиною 24 години в добу, 7 днів в тиждень, але чим молодше дитина, тим важливіше не випускати його з виду.
Дитячий
травматизм в дитячому віці цілком і повністю на совісті батьків. Немовля ще не
знає, що таке “небезпечно”, і пояснити йому це не можна. Отже, якщо малюк
проковтнув гудзик або – не дай Бог! – випав з коляски, що стояла на балконі,
винні батьки. Дитина росте, починає ходити, гуляти з вами на вулиці, так
що тепер ваше завдання – МАКСИМАЛЬНО ЗАХИСТИТИ його від травмобезпечних
предметів.
Удома – заховати від нього крихкі і гострі предмети, сірники, нагрівальні
електроприлади, хімікати (чистячі засоби, фарби, лаки і ін.). Розетки
закриваються спеціальними заглушками. Треба закривати вікна (чи хоч би
забезпечити їх міцними сітками) і не підпускати дитину до плити і іншої
небезпечної побутової техніки. Крім того, в цьому віці треба вже учити
дитину самостійно визначати міру небезпеки.Розкажіть їй, що сірниками і праскою
можна обпектися, ножем – порізатися, а окропом – обваритися. У цьому віці
діти вже цілком здатні сприймати аргументацію, і краще нехай він дізнається про
небезпеку з ваших слів, чим на власному досвіді. Тільки розповідайте
спокійно, НЕ ПОТРІБНО ЗАЛЯКУВАТИ ДИТИНУ!!!
Чим старшою стає дитина, тим більш важливим стає ПОЯСНЕННЯ ПРАВИЛ техніки безпеки!!! Коли дитина йде в школу, батьки часто перекладають відповідальність за дитячий травматизм на класних керівників, учителів фізкультури, праці і ОБЖЗД. Так, під час уроків учителі несуть відповідальність за дитину, але БАТЬКИ САМІ ПОВИННІ ОЗНАЙОМИТИ свою дитину з правилами дорожнього руху і іншими правилами безпеки!!! Врешті-решт, учитель відповідає за цілий клас, дуже важко устежити за 25-35 дітьми. У вас же тільки одна дитина – і у ваших силах зробити так, щоб вона не намагалася вибігти на проїжджу частину або викинути ще що-небудь небезпечне. Дитячий травматизм – серйозна проблема, але якщо батьки стежитимуть за своєю дитиною і навчать його правилам безпеки, багатьох травм вдасться уникнути.