Розмови про «це» у школі: міжнародний досвід сексуального виховання

Розмови про «це» у школі: міжнародний досвід сексуального виховання

Підходи до сексуального виховання у школах різних країн (Швеція, Норвегія, США, Індія, Китай та Японія).

Згідно з даними ВОЗ, маємо таку ситуацію:

  • Щорічно в світі народжують близько 16 мільйонів дівчат у віці 15-19 років і близько 1 мільйон дівчаток до 15 років.
  • Ускладнення під час вагітності та пологів є другою причиною підліткової смертості у віці 15-19 років.
  • Щорічно майже 3 млн дівчат віком 15-19 років здійснюють небезпечні аборти без медичної допомоги.
  • Більше 2 млн підлітків живуть з ВІЧ.

Між іншим, причиною цих проблем є недостатня освіченість у цій сфері та ранній вік сексуальної згоди.

Для України проблеми підліткової вагітності, ВІЧ та ранніх абортів також актуальні. Як зазначають психологи, головна причина їх виникнення полягає у відсутності відповідної сексуальної обізнаності підлітків, які згодом стають неосвіченими дорослими.

А де отримати відповідну грамотно подану інформацію? В українських школах це питання донині – табу, хоча вік сексуальної згоди українців переважно шкільний!

А як впроваджують сексуальне виховання у школах інших країн?

Швеція

Перші уроки секс-просвіти почали викладати для дівчат у Стокгольмі ще на початку минулого століття. Саме Швецією вперше в світі був запроваджений такий досвід виховання.

У 1933 році у країні була утворена асоціація сексуальної освіти (RFSU), а з 1955 року уроки секс-виховання стали обов’язковими за шкільною програмою. І не дарма. Це підтверджують щорічні соцопитування молоді, згідно з якими основну інформацію щодо контрацепції, статевих стосунків та можливих хвороб підлітки отримують саме у школі.

Тому, на відміну від інших країн, в Швеції необхідність викладання цієї навчальної дисципліни давно не викликає дискусій поза межами школи. Обговорення стосуються лише питання щодо вдосконалення програми  та виховання у школярів толерантність до проявів сексуальної ідентичності представників сучасного суспільства.

Також саме у Швеції була створена єдина в світі гендерно-нейтральна школа Egalia.

Норвегія

У Норвегії, як і в більшості країн Північної та Західної Європи, статеве виховання входить у обов’язкову шкільну програму. До просвітницької діяльності в цьому аспекті також активно долучається норвезьке телебачення.

Наприклад, телеведуча серіалу «Pubertet» у коротких відеороликах аж занадто наочно роз’яснює питання, що стосуються статевої сфери.

 США

Існує стереотип, що Сполучені Штати є однією з найбільш розкутих та толерантних країн щодо статевих питань. Але це не зовсім так.

Під час розслідування, проведеного John Oliver, виявилося, що навчальні програми стосовно статевого виховання діють лише в 22 із 50 штатів, і то, зміст самих програм лише у 13 штатах має медичне обґрунтування.

Окрім того, є ще ряд нюансів: так, наприклад, у штаті Міссісіпі за програмою передбачена лекція про контрацептиви, але при цьому показувати, як користуватися презервативами заборонено. Це є протизаконним, навіть незважаючи на те, що проблема є нагальною, адже ⅓ дітей в штаті були народжені дівчатами-підлітками.

Індія

Протягом тривалого часу в Індії намагаються впровадити статеву просвіту, але це питання активно блокується правими партіями. На жаль, це типове ставлення більшості супротивників сексуального виховання. Адже вони розглядають цей курс з позиції «пропаганди розпусти», а не у якості лекції про здоров’я, безпеку та встановлення особистих меж.

При цьому для Індії питання цієї сфери найбільш актуальні: країна щорічно посідає перші позиції в світі за кількістю згвалтувань, значна частина яких скоюється підлітками.

Окрім того, важливою проблемою для країни є дисбаланс між статевими групами – з переважанням чоловіків. Справа в тому, що для індійських сімей не одне століття народження дівчинки вважалося тягарем. Тому після перших УЗД щорічно в країні шляхом абортів позбавляються ще не народжених дівчаток (їх кількість сягає 700 тис/рік, а за останні 30 років – понад 12 млн).

Питаннями статевої освіти в країні займається лише громадська організація The YP Foundation у Нью-Делі.

Волонтери просувають ідеї гендерної рівності, читають лекції на теми сексуального різноманіття, психічного здоров’я тощо.

Китай

Тема сексу для Китаю і досі є табу. Але в школах останнім часом почали проводити заняття, на яких про секс все ж таки розповідають, але з особливим ухилом.

Дітей віком від 6 років на уроках навчають захищатися від сексуального насильства та формують навички боротьби проти педофілів. Окрім того, в школах читаються лекції щодо профілактики ВІЛ/СНІДУ, під час яких акцент робиться саме на дотриманні статевої моралі та безпечності сексу.

Але на відміну від шведської молоді, підлітки в Китаї отримують ключову інформацію щодо статевого життя все ж з порнографічних фільмів.

Японія

Культура сексу в країні дуже розвинута і відношення до нього досить своєрідне. Це закладене національною релігією синтоїзмом, в межах якої задоволення фізіологічних потреб завжди схвалювалося. Тому публічні будинки в країні не є чимось незвичайним, а культура гейш та різноманітних обрядів, наприклад, йобаі, шибарі тощо популярні і в наш час.

Також у країні підтримуються різні сексуальні форми. У цих умовах є типовими дитячі аніме, в центрі яких за сюжетом закохані – одностатева пара.

Сексуальна освіта в Японії запроваджується у школах в якості обов’язкової дисципліни з 10 років. Але з кожним роком все більше поширюється виховання, започатковане школою Імадзюку.

За Імадзюку, статеве виховання починається з першого класу. У процесі проведення курсу вивчається сексуальне життя у найдрібніших подробицях з годинним навантаженням, яке в 10 разів перевищує час, відведений на цю дисципліну в інших школах.

Так, в першому класі в деталях вивчають будову статевих органів, а учні середніх класів цілком орієнтуються у тонкощах сексуального життя.

А реаліями життя японських школярів є факт ранніх статевих стосунків та розповсюджена практика ендзе-косай.


Зважаючи на міжнародний досвід, варто зазначити, що запровадження секс-просвіти має відповідати як культурним особливостям країни, так і психологічно-фізіологічному віку підлітків.

Щодо доцільності висвітлення питань сексуальної сфери у школі в українському суспільстві, як і раніше тривають дискусії. На користь необхідності надання систематичних знань із сексуальної сфери сучасним школярам говорять цифри підліткової вагітності та віку сексуальної згоди в Україні.

Аби оминути проблеми, з якими зіштовхнулися вчителі в інших країнах, доцільно розробити власну програму. Вона має відповідати психолого-фізіологічному розвитку школярів. При цьому, щоб не звести нанівець просвітницьку ініціативу, необхідно попередньо підготувати компетентних та психологічно адаптованих спеціалістів.

https://naurok.com.ua/post/rozmovi-pro-ce-u-shkoli-mizhnarodniy-dosvid-seksualnogo-vihovannya

Що робити, якщо ваша дитина – булер?

Що робити, якщо ваша дитина – булер?

Способи розпізнати булера та алгоритм роботи з ним.

Один зі страшних снів батьків – отримати телефонного дзвінка, в якому повідомляється, що їх дитина побила когось чи образила. Найчастіше про це інформує класний керівник, соціальний педагог чи батьки ображеного учня. Складно правильно зреагувати на таке повідомлення. Важко зрозуміти, кому вірити та як себе поводити, коли запущено конфліктний сценарій у стосунках між дітьми.

Усім нам відома фраза про дві сторони однієї медалі, такий принцип працює і в цьому випадку. Але якщо ситуація стосується близьких, то сприймання фактів спотворюється. Часто виникає інстинктивне бажання захистити та виправдати свою дитину (або ж протилежна реакція – звинуватити свого, аби виправдатись перед чужими). Чекати ж від агресора чесної відповіді, що він цькував когось іншого, одразу не варто.

Сьогодні ініціатора агресивної поведінки, направленої проти іншого учня, часто називають булером (з англ. bully – хуліган), а цілеспрямоване гноблення когось з колективу – булінг.

Як зрозуміти, чи є ваша дитина булером

Булерами стають ті діти, які ростуть без заборон, не сприймають авторитет батьків. Але разом з тим їх головна проблема – бажання відчути підтримку та повагу дорослих. Якщо це прагнення не реалізоване, воно породжує агресію, яку треба на комусь зганяти.

Більшість булерів – це діти-нарциси, які не спроможні у момент агресії відчути емоції інших, але хочуть довести свою зверхність. Проаналізуйте поведінку дитини, аби виявити ознаки агресії. І запитайте у себе – чи достатньо приділяєте уваги синові, доньці?

Ознаки булера:

  • фізично та соціально більш енергійний за своїх однолітків;
  • не вміє сприймати відмову;
  • має середню чи високу самооцінку;
  • часто проявляє ознаки егоїзму чи нарцисизму;
  • ймовірно, став жертвою у минулому;
  • сприймається лідером у колі однолітків;
  • буває імпульсивним;
  • його легко вивести з себе;
  • не вистачає співчуття до інших;
  • має не надто високий емоційний інтелект;
  • полюбляє агресивні спортивні ігри.

Якщо подібні риси проявляються та паралельно надходять повідомлення, що у класі знущаються над кимось, є серйозний привід поговорити з вашою дитиною. Звісно, багато з цих характеристик показують типового лідера, але нездорове посилення тої чи іншої ознаки є тривожним сигналом.

Є проблема – є рішення

Якщо батьки визнають, що їх дитина є агресором, то це вже шлях до покращення ситуації. І перше, що вони мають зробити – не бути терпимими до проявів агресії. Поряд з цим можна порекомендувати:

Відшукайте заняття, в якому дитина зможе виділитись. Часто агресивну поведінку провокує незнання способів, як ще можна заявити про себе. Варіанти пошуку талантів: відвідування гуртків, секцій, активна участь у житті класу.

Будьте послідовними у своїх діях та словах. Якщо ви передбачили певне покарання за провинність (наприклад, забрати на тиждень смартфон), то тримайтесь до останнього дня. Звісно, з боку дитини буде протест, але стійте на своєму, бо маєте розуміти, заради чого все це робиться.

Нейтралізуйте речі, які пов’язані з насиллям. Мова йде про відеоігри, фільми, музику, які провокують агресію в дитині.

Обговорюйте усі шкільні конфлікти. Часто це допомагає знайти причину такої поведінки, будьте максимально справедливими та розважливими.

Знайдіть альтернативу. Навчіть знаходити альтернативні шляхи виходу агресії без шкоди оточуючим. Розкажіть, що у випадку, коли підлітка провокують, важливо продемонструвати можливості уникати провокації.

Навчайте розуміти себе та інших. І тут важливо бути не голослівним, адже більшість звичок дітей породжуються в домашніх стінах. Якщо ви чи хтось з родини нетерпимо ставиться до вад іншого, мало шансів, що у сина чи дочки сформується власна протилежна думка з цього питання. Розкажіть, що всі ми різні та особливі.

Не треба очікувати швидких результатів. Дитина зможе змінитися, але це робота не одного дня. Не забувайте, підтримка у цей момент відіграє надзвичайно важливе значення.

https://naurok.com.ua/post/scho-robiti-yakscho-vasha-ditina-buler

Cashflow – гра для справжніх бізнесменів

Cashflow – гра для справжніх бізнесменів

Останній тиждень 2017 року в Шкільному клубі підприємництва “Олімп” Білозерської ЗОШ № 18 відбувалися бізнес-ігри, а саме – презентація найулюбленішої гри олімпійців Cashflow. Для учнів 8-11 класів випала можливість приєднатися до майбутніх підприємців та відкрити для себе світ захоплюючих бізнес-комбінацій, привабливих інвестицій. Адже, Cashflow збирає за столом самих підприємливих, найпередбачуваніших, наймудріших, вчить робити ставки, передбачати ризики, прораховувати ситуації на багато кроків вперед! Президент клубу Кирило Грицик й головний банкір Андрейцев Владислав гідно представили гостям всі можливості гри. ШКП “Олімп” має надію, що такими прекрасними заходами залучить до своїх лав ще не одного майбутнього підприємця.

 

Робота за програмою “Сімейна розмова”

Робота за програмою “Сімейна розмова”

З пропаганди здорового способу життя серед учнів в нашій школі проводиться багато різних заходів, серед яких і інформаційно-освітня  протиалкогольна програма “Сімейна розмова”, тренером якої є практичний психолог.  Цього навчального року робота проходить на базі 8-А класу. В останній день І семестру з учнями говорили про дружбу і справжніх друзів. І хоча це відбувалося на сьомому уроці, діти із задоволенням працювали у групах, відповідали на запитання анкети, пояснювали твердження, складали рецепти дружби… Головне – усі прийшли до висновку, що шкідливі звички не просто шкодять розвитку власної особистості, а й не сприяють появі нових друзів.

Робота за програмою “Сімейна розмова” безкоштовно забезпечена необхідними матеріалами: методичними посібниками для працівника психологічної служби, щоденниками для кожного учня, анкетами для вхідного/вихідного діагностування, інформаційними повідомленнями для батьків. Кожен з учасників програми отримав «Сімейний щоденник» для сімейної розмови – це своєрідний засіб профілактики від проблем, а також підказка для дитини «Що таке алкоголь і чому його не варто вживати в підлітковому віці?».  «Сімейний щоденник для сімейної розмови» – це «особистісний інструмент» батьків для побудови ефективного діалогу з власною дитиною. Восьмикласники пройшли вхідне опитування учнів-учасників на ПК в програмі MS Excel, розглянули теми «Дружба та дружні інтереси» та «Алкогольні напої – міфи та реальність».

День Святого Миколая

День Святого Миколая

19 грудня в Білозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18  пройшли виховні заходи, присвячені Дню Святого Миколая, метою яких було ознайомлення школярів з народними звичаями та традиціями, формування в учнів усвідомленого  ставлення до загальнолюдських цінностей  та виховання моральних якостей – добра, співчуття, милосердя та  прагнення до самовдосконалення.

Зранку в фойє школи біля новорічної ялинки батьків та учнів зустрів Святий Миколай. Святково розпочавшись, день був насичений вітаннями, піснями та танцями, приуроченими до постаті та діянь Святого Миколая. Святкова новорічна атмосфера була присутня і на виховних годинах, яких з нетерпінням чекали учні аби зустрітися зі Святим Миколаєм та за свої старання отримати солодощі.

Поза увагою не залишилися  вчителі та батьки, яких привітав та побажав наснаги, здоров’я та злагоди в родині господар свята.

Ми віримо, що в цей день всі  стануть  вдвічі щасливіші, бо треба вірити в чудеса святих і диво обов’язково здійсниться.

В День Святого Миколая

В День Святого Миколая

Сьогодні ШКП “Олімп” вітає своїх друзів з Днем Святого Миколая! Наш президент, Грицик Кирило на сьогодні зміним своє ім’я – став Миколаєм! Й у колі з учнями 2-3-x класів святкував це чудове свято. В одязі Миколая, з бородою та великою торбою із різноманітними подаруночками для малечі, з двома прекрасними ангелочками вітав всіх віршами, піснями – зичив щастя, здоровля та добра!

Ми усе можемо!

Ми усе можемо!

18 грудня 2017 року у Краматорському палаці культури відбулось нагородження переможців виставки робіт декоративно-ужиткового творчого мистецтва «Ми усе можемо!».  Такими переможцями стали учні нашої школи – Валерія Мась та Єгор Асламов. Урочисте нагородження відбулось у яскраво оформленій залі де паралельно проходила виставка  творчих робіт дітей-інвалідів. Хвилюючим моментом було саме нагородження де наші переможці отримали великі набори для творчості та грамоти за зайняте ІІ та І місця. Завершенням всього урочистого заходу була вистава для дітей присвячена Дню Святого Миколая. З подарунками та яскравими враженнями діти повернулись до дому.

Інформація  про виконання регіональних планів з відзначення ювілейних та памятних дат у листопаді-грудні 2017р.

Інформація про виконання регіональних планів з відзначення ювілейних та памятних дат у листопаді-грудні 2017р.

На виконання Указу Президента України від 23 березня 2017 року № 75/2017 „Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років” та з метою донесення до українського суспільства об’єктивної інформації про злочини, вчинені у XX столітті комуністичним тоталітарним режимом на території України,  25 вересня у Білозерській ЗОШ І-ІІІ ст..№18 були проведені наступні заходи:

  • Тематичні уроки з історії  «Встановлення й утвердження радянського тоталітарного режиму (1921-1939рр.), «Україна в перші повоєнні роки (1945-початок 1950-х рр..). Для учнів було організовано та проведено єдину інформаційну годину «80-ті роковини Великого терору» та виховні години «Згадаймо 1937-1938 роки репресій…».
  • Засідання круглого столу «Пам’ять не згасає…»;
  • Тематична книжкова виставка «Архіпелаг особливого призначення»;

У фойє школи протягом дня відбувалася демонстрація  документального відео сюжету «Роки страхіття та терору….». Для учнів 1-11 класів класними керівниками були проведені інформаційні хвилини «80-ті роковини Великого терору». Шкільна бібліотека радо зустрічала відвідувачів тематичною виставкою  «Великий терор на Україні». Учні 10-11 класів були учасниками круглого столу з теми «Пам’ять не згасає…», а для учнів 7-8 класів свої двері відчинив шкільний музей для проведення інформаційної години «Згадаймо 1937-1938 роки репресій…».

Учні активно брали участь у всіх запланованих заходах, щиро перейнялися і усвідомили трагізм тих подій. Вони обговорювали інформаційні матеріали, чітко і аргументовано, одностайно займали позицію засудження цього злочину радянської влади. Також багато учнів (особливо старших класів) пригадали розповіді своїх рідних, бабусь та дідусів, які були очевидцями тих страшних часів і поділилися цими спогадами з присутніми.

 

У 2017 році весь християнський світ відзначив 500-річчя від початку масштабного духовного відродження,яке назавжди змінило хід історії. Соціальні явища, породжені Реформацією, є одними з найбільш впливових в історії людства.   Тож  наше завдання – познайомити  учнів з із життєвими цінностями Реформації. З цього приводу  у листопаді у школі була організована тематична книжкова виставка «500-річчя Реформації».

Під час проведення  семінару  «Реформація та її вплив на розвиток людства» учні  9-го класу пригадали  коли   розпочалася  реформація  та  як німецький  чернець   Мартін Лютер  31 жовтня 1517 року прибив «95 тез» до брами собору у Віттенберзі. Цікаво та змістовно пройшов захід , на якому учнів 8-х класів познайомили з інтерактивним плакатом «Правила життя Мартіна Лютера». Захоплюючою був урок-подорож «Вплив Реформації на культуру.

Президент України Петро Порошенко зазначив, що Україна є багатоконфесійною країною і назвав «одним з великих досягнень українців створення Всеукраїнської ради церков», з якою влада активно співпрацює,забезпечуючи мир і згоду між різними конфесіями.

6  та  7 листопада 2017 року у Білозерській загальносвітній школі І-ІІІ ступенів №18 відбулися заходи з нагоди відзначення 73-ї річниці вигнання нацистів з України, метою яких було вшанування героїв , які в страшні воєнні роки відстояли свободу Батьківщини, щоб ми жили в мирі і злагоді. У рамках даної річниці було проведено ряд заходів для учнів школи: інформаційна година «Україна в огні», виховні години «Подвиг не має давнини», у бібліотеці організовано книжкову виставку «Хто визволяв Україну, слід свій залишив у віках», проведено уроки з історії «Наш край у роки Другої світової війни». Учні 10 класу мали можливість переглянути документальний фільм «Внесок українського народу у перемогу над нацизмом». Свої двері відчинив для школярів і шкільний музей з екскурсією «Ми пам’ятаємо…». Не залишилася осторонь і початкова школа, для них було проведено виховні години з переглядом презентацій «Битва за Дніпро. Східний вал».

Маємо пам’ятати усіх, хто поліг у ті трагічні роки. Їх історична перемога над нацизмом дала мир і свободу народам, взаєморозуміння і розвиток демократії, що нині є дорогоцінними надбаннями усього людства.

 

Традиційно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають пам’ятний день жертв Голодомору 1932-33 років. З метою гідного вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, патріотичного виховання підростаючого покоління в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18  відбувся цикл заходів з цієї нагоди.

З нагоди відзначення пам’ятної для українського народу дати, в бібліотеці була оформлена виставка тематичної літератури “Забуттю не підлягає”. Учні школи переглянули відео-спогади очевидців голодоморів, архівні матеріали того часу, які тривалий період не оприлюднювались та підготували виступи з даної тематики. Під час виховних годин школярі запалили свічки пам’яті та хвилиною мовчання вшанували мільйони невинно убієнних людей.

Проведені заходи знову змусили згадати кожного про ті страшні часи Голодомору, задуматись над трагедією, що не минула майже жодну сім’ю українського народу. Серця  учнів  та вчителів не залишились байдужими після вшанування пам’яті загиблих в 1932-1933роки.

“Згадайте нас – бо ми колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.”

 

Золоті правила учительської похвали

Золоті правила учительської похвали

Як похвалити учня на уроці і не надати йому тим самим «ведмежу послугу»? Для цього педагогу важливо дотримуватися таких правил.

1. Хваліть за старанність!

Хвалити учня потрібно за ті зусилля і старання, які він доклав при виконанні завдання або доручення, а не за гарні здібності і інтелект, дані йому природою. Наприклад, похвалити учня на уроці української мови за відмінний диктант можна так: «Молодець! Ти багато читаєш, старанно підготувався до роботи, повторив все правила!» Не зовсім вірно в цьому випадку говорити:« Ти не допустив в диктанті жодної помилки! У тебе вроджена грамотність!» А на уроці англійської мови хорошою мотивацією стане похвала англійською.

2. Хваліть дії, а не особистість!

У похвалі дуже важливо висловити схвалення дій і досягнень учня, а не оцінити його особистість. В іншому випадку у школяра може сформуватися необ’єктивно завищена самооцінка і зарозумілість. А це, як то кажуть, тема для окремої статті.

3. Чітко позначайте, за що хвалите!

Важливо, щоб школяр розумів, за що конкретно його похвалили, що саме йому вдалося зробити добре. Загальна похвала має невисоку ефективність, викликає сумніви в її щирості. Наприклад, при бажанні похвалити учня на уроці малювання можна звернути увагу на деталі малюнка: «Яку красиву вазу з фруктами тобі вдалося зобразити!». При цьому рекомендується уникати загальних фраз: «Ти розумниця! Справжній художник!» Якщо це доречно, намагайтеся підкреслити складність завдання, успішно виконаного учнем.

4. Хваліть в міру і по справі!

Учительська похвала повинна бути щирою, заслуженої, помірної і обгрунтованою, щоб не викликати заздрість з боку інших учнів. Безмірна похвала втрачає будь-яку цінність і сенс, привчає дитину до дешевого успіху. Школяр, якого хвалять за кожну дрібницю, підсвідомо очікує схвалення практично кожної своєї дії. А коли не отримує цього, щиро дивується. До того ж похвала без міри – прямий шлях до зазнайства, причина виникнення ліні і байдужості до інших предметів.

5. Хваліть не тільки «любимчиків»!

У кожному класі не обходиться без неформальної ієрархії, на підставі якої вважається, що одні учні гідні похвали більшою мірою, ніж інші. Як же хвалити своїх вихованців, які не користуються популярністю у однокласників? Наполеглива похвала на їхню адресу може тільки погіршити до них ставлення класу. Важливо таких учнів обгрунтовано підтримувати, звертати увагу на їх успіхи в навчальній і позаурочної діяльності. Для похвали своїх «улюбленців» педагогу бажано вибирати найбільш підходящий для цього момент.

6. Зупиняйтеся на хорошому!

Як легко за допомогою словесного схвалення педагогу вдається підвищити самооцінку учня! Але іноді зайва пропозиція здатна все зруйнувати. Наприклад, якщо вчитель захотів похвалити школяра на уроці математики за цікаве рішення одного завдання, він не повинен вказувати на те, що інша частина роботи йому не вдалася. Невдалий приклад похвали: «Молодець! Ти вирішив цю задачу незвичайним способом! А на інші приклади навіть дивитися не хочеться!» В даному контексті останнє речення не повинно б було прозвучати з вуст педагога.

Учительська похвала не повинна містити докорів, умов і уточнень, її потрібно закінчити на хорошій ноті. Похваливши учня, не варто через деякий час переконувати його в значущості цього особистого досягнення.

До речі, не менш важливо вчити батьків правильно хвалити своїх дітей. 

7. Не протиставляйте одного учня всьому класу!

Не можна хвалити одного учня, якщо його не підтримує група. Навіть якщо він вчинив правильно. Наприклад, як похвалити учня на уроці хімії, якщо він один виконав домашнє завдання? Найкраще зробити це наодинці з дитиною. Адже похвала перед усім класом (хоч і цілком заслужена) в цьому випадку здатна породити у однокласників не тільки заздрість, скільки агресію. Але ж цей учень ні в чому не винен!

8. Хваліть без порівнянь!

Важливо, щоб вчительська похвала була безумовною, не містила порівнянь. Не порівнюйте успіхи, результати і особистісні якості учня з досягненнями однолітків. Не кажіть, що Федір молодець, тому що він впорався із завданням краще, ніж його однокласник Іван або Микола.

9. Підкріплюйте похвалу!

Похвала, підкріплена схваленням невербальними компонентами (посмішкою, мімікою, відкритими жестами), володіє більшою силою і ефективністю.

10. Запасіться «Я-посланнями»!

Більш дієвою є та похвала, при вираженні якої вчитель використовує «Я-послання». Наприклад, похвалити учня на уроці літератури можна так: «Я дуже рада, що тобі вдалося вивчити і виразно розповісти цей непростий вірш». Така похвала сприяє зближенню вчителя і його вихованців.

Похвала – дуже дієвий, важливий і тонкий інструмент у правильному вихованні дітей. Розумна вчительська і батьківська похвала пов’язана з розумними очікуваннями, і більшості учнів вдасться їх виправдати. Вчителю важливо пам’ятати, що найцінніша і ефективна похвала для школяра – заслужена і помірна. Шукайте привід похвалити своїх вихованців, і ви обов’язково його знайдете!