Після розлучення батьків. Психологічні особливості виховання

Виховання дітей після розлучення приховує у собі певну небезпеку: батьки можуть мимоволі завдати шкоди дитині на додаток до того, що вже завдало їй саме розлучення. Щоб допомогти батькам розпізнати зроблені й уникати потенційних помилок, далі надано список найбільших і найпоширеніших з них.

  • Перешкоджання взаєминам дитини з кожним із батьків.
  • Використання дитини як засобу «повернути» свого колишнього чоловіка (дружину) або нашкодити йому.
  • Використання дитини, щоб отримувати інформацію або впливати на іншого з батьків і маніпулювати ним.
  • Перенесення на дитину образи й розчарування колишнім чоловіком. (Імовірність такої помилки висока в тому випадку, якщо в дитини є фізична або поведінкова схожість з колишнім чоловіком/дружиною.)
  • Примус дитини до вибору між батьками тоді, коли виникає організаційний конфлікт у питанні про розклад зустрічей або іншої проблеми з плануванням.
  • Перетворення сімейних заходів за участю обох розлучених батьків на фактор стресу. Події, які вимагають педантичності та дбайливого ставлення, – це дні народження, свята, шкільні та позакласні заходи, виступи дитини.
  • Занадто велика залежність від оточення й підтримки дитини через те, що один з батьків ображений, самотній і прийняв позицію стану облоги: «Весь світ проти нас». Така позиція нічого доброго не принесе ні самому батьку, ні його дитині.
  • Ставлення до дитини як до дорослого через те, що батько самотній або просто потребує допомоги. Недоцільно давати дитині роботу, яка під силу дорослому.
  • Занадто велика потреба в емоційній підтримці, яка примушує дитину відчувати себе винною, якщо вона проводить або просто бажає проводити час з іншим із батьків, друзями, дідусем і бабусею або іншими людьми.
  • Спокута провини за розлучення надмірними пестощами дитини шляхом задоволення всіх її матеріальних бажань і забаганок.

Окрім зобов’язання уникати подібних помилок ви повинні дотримуватись певної стратегії виховання, яка допоможе вашій дитині повноцінно розвиватись у родині, яка пережила розлучення. Ключові компоненти цієї стратегії включають в себе такі дії.

  • Сядьте з вашим колишнім чоловіком (дружиною) і складіть план дій, який рішуче відкине ваші особисті розбіжності й буде приділяти увагу виключно задоволенню потреб ваших дітей.
  • Домовтесь із колишнім чоловіком (дружиною) про неприпустимість зневажливого ставлення один до одного у присутності дітей. Крім того, забороняйте дітям зневажливо висловлюватись про когось із батьків, навіть якщо вам це приємно.
  • Домовтесь та узгодьте, як найкраще забирати дітей для зустрічей, свят або інших урочистих подій. Ви повинні діяти виважено, без будь-яких проявів егоїзму – в інтересах спокою та безпеки своїх дітей.
  • Узгодьте обмеження й основні принципи виховання своїх дітей, щоб в їхньому житті була присутня стабільність незалежно від того, з ким із батьків вони перебувають у будь-який момент часу.
  • Що стосується далеких родичів, домовтесь та узгодьте роль, яку вони гратимуть, а також їх доступ до дитини, коли вона знаходиться під опікою одного з вас. Велика сім’я відіграє дуже важливу роль у житті дітей.
  • Активно спілкуйтесь із колишнім чоловіком (дружиною) про всі аспекти розвитку вашої дитини. Обоє батьків повинні знати про будь-які позитивні чи негативні сторони її фізичного та особистісного розвитку.
  • Визнайте, що іноді деякі діти (не всі) схильні використовувати ситуацію й маніпулювати межами та принципами, особливо якщо є шанс отримати те, що вони не могли отримати у звичайних обставинах (до розлучення). Дуже важливо, щоб ви й ваш колишній чоловік звіряли свої позиції, перш ніж робити висновки або засуджувати один одного.
  • Хоча це може бути емоційно болючим, намагайтеся, щоб ви й ваш колишній чоловік (дружина) інформували один одного про зміни у ваших життєвих обставинах, щоб дитина ніколи не ставала першоджерелом інформації.
  • Дотримуйтесь цілісності, послідовності й уникайте емоційної двозначності. Якщо ви й ваш колишній чоловік (дружина) дійшли згоди із приводу плану, дотримуйтеся його. Кажіть те, що думаєте; майте на увазі те, що ви кажете.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *