День Незалежності України – щорічне свято, яке відзначають 24 серпня з нагоди ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України. Цим документом, який був затверджений позачерговою сесією Верховної Ради УРСР, проголошено створення самостійної української держави. Нині це свято є нагадуванням про важливість демократичних цінностей та прав людини.
Це важливий день для держави і всіх нас, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, єднанням і зусиллями багатьох людей, ми виборюємо свою незалежність зі зброєю в руках. Російський агресор вдерся, щоб знищити нашу державу, але ми продовжуємо боротьбу за свою Землю і свою Волю. Боремося на передовій і працюємо на перемогу в тилу.
З цієї нагоди для учнівської спільноти Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради був проведений загальношкільний виховний захід «Слава і воля України»
23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів. Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові. На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі. А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України. Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.
4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України. Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму.
Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
З нагоди цього свята учнівська спільнота Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради взяли участь в обласному фотомарафоні «Жовто-синій нескорений стяг»
28 червня 1996 року о 9:18, після майже доби безперервної роботи Верховна Рада ухвалила і ввела в дію Конституцію України. У першій статті Конституції, Україна визначається як суверенна, незалежна, демократична, соціальна та правова держава. Вона визначає основні принципи державного устрою. Документ гарантує громадянам України рівні права та свободи, включно з правом на життя, свободою, особистою недоторканністю, свободою слова та зібрань, правом на працю та освіту
Щорічно 23 травня в Україні відзначають День Героїв. Це свято присвячене тим, хто боровся і бореться за свободу нашої країни.
Ми вшановуємо воїнів, які ризикують життям на передовій, волонтерів, що допомагають армії, медиків, які рятують життя пораненим, та всіх, хто підтримує нашу країну у важкі часи.
На честь цього свята в Білозерській загальноосвтній школі І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради були проведені виховні заходи: перегляд презентації, урок мужності, відеогортанка, інтелектуальга гра «День героїв України», перегляд презентації «23 травня –День героїв», урок пам’яті «День героїв – борців за волю України», голина мужності «Герої завжди поміж нас», година спілкування «День героїв-борців за волю України», урок пам’яті та мужності «День героїв»,відеопрезентація «День героїв України». Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 Білозерської міської ради доєднується до до всеукраїнської акціїї ” Згадай героя “.
18 травня українці відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цього дня 80 років тому радянський тоталітарний режим почав депортацію корінного населення з території Кримського півострова.
Загалом за три дні з Криму вивезли понад 190 тисяч кримських татар. Депортація була швидкою і жорстокою. Кримським татарам не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Як наслідок, вони покинули власні домівки не готовими до виснажливої дороги. Вбивча подорож у середньому тривала 2–3 тижні. За цей час у тісноті, без їжі, води та медичної допомоги, від голоду та хвороб загинули 7 000–7 900 кримських татар.
Напередодні цього дня в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради були проведені такі виховні заходи: круглий стіл «Пам’ятаємо історію — повертаємо територію», година спілкування ” Геноцид кримськотатарського народу “, перегляд кінофільму ” Чужа молитва “.
19 травня 2024 Україна відзначає День пам’яті жертв політичних репресій. Великий терор – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
Напередодні цього дня в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради були проведені такі виховні заходи: виховна година «У жорнах репресій», усні журнали “Пам’яті безвинно звинувачених”, урок-реквієм “Великий терор”, година історичної пам’яті “Трагічні сторінки історії України”, флешмоб «Запали січку пам’яті».
Щороку в третій четвер травня українці відзначають День вишиванки. Він був неофіційно започаткований студентами Чернівецького національного університету у 2006 році, однак наразі є справжнім всеукраїнським святом. Багато українців в цей день на роботу, навчання чи прогулянку одягають вишиванку. У такий спосіб люди зберігають споконвічні традиції створення та носіння вишитого одягу. Загалом День вишиванки – чудовий привід познайомитись з культурними традиціями України, дізнатись більше про народне мистецтво та зустрітись з майстрами.
В рамках святкування Дня вишиванки в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради були проведені виховні заходи: гроно цікавинок “Чарівний світ диво – візерунків”, вікторини «Я люблю вишиванку», «Вишиваємо перемогу» . Вчителі та учні Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради доєдналися до обласного фоточеленджу «Одвічний предків талісман».
8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановує кожного, хто боровся з нацизмом, а також пам’ять мирних цивільних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, дітей війни, примусових робітників.
В цей день в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 18 Білозерської міської ради були проведені заходи: урок-реквієм «Пам’ять вічно жива», квест “Квітка маку в українських традиціях”, патріотична мандрівка «Не згасити пам’яті вогонь». Учнівська спільнота Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради долучилися до обласного онлайн-марафона «В пам’яті назавжди»
В історії України є багато скорботних дат, спогад про які щемить серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, у цей день, 38 років тому вогонь Чорнобиля опалив долі мільйонів людей, породив кількість проблем, які з часом змінилися, але не зникли. Чорнобильська катастрофа – це невидане горе, яке не піддається жодному виміру, невиліковна рана нашого народу, біль якої передається із покоління в покоління, а її справжні масштаби та наслідки дають про себе знати і по сьогоднішній день.
Вшановуючи пам’ять учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради проведені заходи: вікторина «Чорнобиль: пам’ять, надія, відродження», виховна година «Історія трагедії на ЧАЕС», відверта розмова «Чорнобиль. Біль і втрати», година пам’яті «Чорнобиль-трагедія століття», урок-реквієм «Чорний біль душі моєї». Для учнів 7- го та 10 -го класів провідним бібліотекарем Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради Філіппенко Оленою Борисівною був представлений слайд – портрет “Трагедія Чорнобиля у долі людини”.
Цивільний захист – це важлива складова національної безпеки кожної країни, особливо актуальна в контексті зростання глобальних та локальних загроз. Цивільний захист забезпечує заходи, спрямовані на запобігання або мінімізацію наслідків природних катастроф, техногенних аварій, екологічних катастроф, епідемій, а також воєнних дій.
В цей день в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради були проведені наступні заходи: інформаційні хвилинки «Захисти своє життя», «Цивільний захист населення. Небезпечні ситуації», відеогортанка «Надзвичайні ситуації», вікторина «Суперзахист: збережи своє життя з супергероями», урок-гра “Цивільний захист – це не жарти, треба всім про нього знати”
