Категорія: Сторінка психолога

Насильство є центральним поняттям для опису соціальних відносин між людьми, поняттям, навантаженим етичним та політичним значенням. Але що таке насильство? Які форми це може прийняти? Чи може людське життя бути позбавленим насильства, і чи повинно воно бути? Ось деякі важкі питання, на які повинна відповісти теорія насильства.
У цій статті ми розглянемо словесне насильство, яке буде відрізнятися від фізичного та психологічного. Інші питання, такі як Чому люди насильницькі ?, чи Чи може насильство бути справедливим? , або Чи повинні люди прагнути до ненасильства? залишиться з іншого приводу.

Словесне насильство

Вербальне насильство, яке найчастіше також називають словесним насильством , є поширеним різновидом насильства, яке охоплює відносно великий спектр поведінки, включаючи звинувачення, підрив, словесні загрози, впорядкування, дрібницю, постійне забування, замовчування, звинувачення, заклик до імені, відкрито критикуючи.
Вербальне насильство сумісне з іншими формами насильства, включаючи фізичне та психологічне. Наприклад, у більшості видів поведінки знущань ми знаходимо всі три варіанти насильства (і словесне насильство, здається, є найважливішою формою насильства для залякування – ви не можете знущатись без словесної загрози).

Відповіді на словесне насильство

Як і у випадку з психологічним насильством , постає питання про те, які типи реакцій можна вважати законними щодо вербального насильства. Чи дає словесна загроза комусь свободу реагувати фізичним насильством? Ми знаходимо тут два цілком різних табори: на думку деяких, жоден акт словесного насильства не може виправдати фізично бурхливу реакцію; за іншим табором, натомість словесна жорстока поведінка може бути такою ж шкідливою, якщо не більш шкідливою, ніж фізично жорстока поведінка.

Питання законної реакції на словесне насильство є надзвичайно важливими на більшості місць злочинів. Якщо людина погрожує вам зброєю, чи вважається це просто вербальною загрозою і чи дозволяє це вам фізичну реакцію? Якщо так, то чи є погроза правомірною будь- якої фізичної реакції з вашого боку чи ні?

Словесне насильство та виховання

Хоча всі форми насильства пов’язані з культурою та вихованням, словесне насильство, схоже, пов’язане з цілком конкретними субкультурами, а саме з мовними кодексами, прийнятими у спільноті мовців. Зважаючи на свою специфіку, здається, що словесне насильство можна легше обмежити та ліквідувати, ніж інші форми насильства.
Так, наприклад, якщо нам залишається цікаво, чому деякі люди роблять і потребують фізичного насильства, і як ми можемо запобігти цьому, то виявляється, що словесне насильство можна легше контролювати, застосовуючи різні мовні способи поведінки. Взагалі, протидія словесному насильству проходить через здійснення певної форми примусу , навіть якщо це лише регулювання використання мовних виразів.

Словесне насильство та звільнення

З іншого боку, словесне насильство іноді може розглядатися також як форма звільнення для найбільш пригноблених. Вправа гумору в деяких випадках може бути закріплена за деякими формами словесного насильства: від політично некоректних жартів до простих насмішок, гумор може здатися способом прояву насильства над іншими людьми. У той же час гумор є одним з найбільш “демократичних” і щадних інструментів соціальних протестів, оскільки він не вимагає особливого достатку і, можливо, не спричиняє фізичного збитку і не повинен викликати великих психологічних переживань.
Виконання словесного насильства, можливо більше, ніж будь-які інші форми насильства, вимагає постійної перевірки з боку оратора реакції на її слова: люди майже незмінно виявляють насильство один над одним; Лише навчившись намагатися утримуватися від поведінки, наш знайомий вважає жорстоким, щоб ми могли жити спокійно.

Булінг (цькування) — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

З початку впровадження карантину спричиненого розповсюдженням респіраторної хвороби COVID 19 Урядом було повернуто з-за кордону тисячі громадян України, серед яких, ймовірно, є особи, які постраждали від торгівлі людьми.Торгівля людьми має різні види: 1) Примусова праця – будь-яка робота, що вимагається від особи під загрозою застосування покарання, фізичного та психологічного насильства. 2) Рабство – стан людини, щодо якої застосовуються атрибути права власності, зокрема, насильницьке підпорядкування однієї людини іншій. 3) Сексуальна експлуатація – використання особи у діяльності сексуального характеру за винагороду або будь-яку іншу форму відшкодування незалежно від того, чи носить така діяльність добровільний або примусовий характер. 4) Використання у порнобізнесі – діяльність юридичних та фізичних осіб у сфері надання послуг сексуального характеру, створення або утримання місць розпусти та звідництво, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів з метою отримання прибутку. 5) Вилучення органів людини – вилучення з організму людини її складової частини, що має певну будову і спеціальне призначення без згоди самої особи або за її згодою, досягнутою шляхом використання злочинних засобів впливу на неї. Обіцяна особі винагорода не сплачується в повному обсязі або не сплачується взагалі. 6) Використання у жебрацтві – організація та примушування осіб до заняття жебрацтвом шляхом побиття, зґвалтування, навмисного заподіяння каліцтва, нанесення фізичних та/або психологічних травм та інших видів насильства. 7) Втягнення в злочинну діяльність – передбачає дії, пов’язані з безпосереднім психологічним або фізичним впливом на особу, вчинені з метою викликати в неї прагнення взяти участь у одному чи кількох злочинах (примушення до крадіжок, виготовлення та/або перевезення, та/або розповсюдження наркотиків, інших заборонених товарів, торгівлі зброєю, викрадення та/або збуту автотранспортних засобів, здійснення інших злочинів). 8) Використання у збройних конфліктах – використання особи, яка знаходиться у підневільному стані іншої особи, для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, тощо. 9) Усиновлення (удочеріння) з метою наживи – взяття на виховання в сім’ю дитини на правах сина чи доньки, оформлене в установленому порядку, вчинене з метою отримання будь-якої матеріальної вигоди або уникнення певних витрат завдяки усиновленню (удочерінню) (наприклад, бажання отримати контроль над власністю усиновленої особи, залучення до заняття жебрацтвом, азартними іграми, проституцією тощо). 10) Продаж дитини – продаж батьками, близькими родичами, подружжям тощо особи, яка не досягла 18 річного віку, з метою отримання прибутку. Якщо Ви потрапили у біду або потребуєте додаткової консультації, зверніться до:органів соціального захисту населення; органів Національної поліції за місцем проживання (перебування); або телефонуйте: 527 (безкоштовно з мобільних телефонів в межах України), 0800505501 – безкоштовно зі стаціонарних телефонів; Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми або консультування мігрантів; Отже, якщо ви вважаєте себе постраждалим від торгівлі людьми, то має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод. Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання: 1) інформації щодо своїх прав та можливостей; 2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги; 3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв’язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі; 4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України; 5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку. Торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином (Закон України “Про протидію торгівлі людьми”). Будьте обережними та обізнаними щодо торгівлі людьми!

22 грудня 2010 у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Законодавче забезпечення та реальний стан дотримання прав дитини в Україні». Учасники слухань відзначили такі позитивні речі:

• В Україні створено основні засади законодавчого забезпечення у сфері захисту прав дітей. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в цілому відповідають загальносвітовим гуманітарним підходам та положенням Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною в 1991 році.
• З метою забезпечення права дітей на сімейне виховання системною стала практика національного усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштування їх під опіку, піклування, в прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.
• Вдалося закріпити позитивну тенденцію до зменшення числа бездоглядних і безпритульних дітей. Удосконалено діяльність із соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, розширено мережу закладів соціального захисту та соціального обслуговування. Є позитивні напрацювання щодо підтримки багатодітних сімей.

Негативним є:

• висока дитяча смертність,
• рівень забезпечення охорони дитячого здоров’я,
• недоступне оздоровлення та відпочинку для всіх дітей,
• неефективна система захисту дітей від насильства, у тому числі в системі кримінального провадження.

Актуальні проблеми:

• запровадження нових форм соціальної підтримки сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах;
• розширення в невеликих містах і сільській місцевості мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
• посилення міжвідомчої співпраці служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, соціальних інспекторів, працівників освіти, охорони здоров’я, органів внутрішніх справ з метою раннього виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
• запровадження нових форм співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнес-структур і неурядових організацій. Прикладом такої організації в Україні є Міжнародна комісія з захисту прав людини( IHRC ).

ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ

Для багатьох старшокласників, в житті настає важливий момент,
а саме — вибір професії. Для сучасного старшокласника визначитись
з вибором майбутньої професії, а отже, і власної долі, є завданням дуже складним.
Якщо ви ще не визначились з професійним напрямком, можна

зробити наступне:

 Запишіть усі професії, які подобаються.
 Оберіть з них, ті, які максимально збігаються з власними бажаннями та можливостями (можливо їх буде декілька).
 Запишіть якості, якими ви володієте для обраної професії.
 Запишіть чого ви зможете досягнути в обраній професії.
 Пройдіть профорієнтаційне тестування, для визначення професійної направленості.
 Порадьтесь з батьками, щодо обраних професій, але пам’ятайте —
вибір за вами.
Якщо вже приблизно з вибором визначились, то можна зробити

наступний крок:

 Відвідати Дні відкритих дверей різних навчальних закладів, там
можна отримати більш детальну професійну інформацію щодо професії.
 Поспілкуватись зі студентами, які закінчують навчання.
 Зібрати якомога більше інформації про обрану професію.

Оцінити свій вибір за допомогою формули вибору професії

Щоб прийняти правильне рішення, необхідно врахувати безліч
факторів, а саме: свої бажання, психологічні особливості й можливості, потреби суспільства.
ХОЧУ — бажання, інтереси, прагнення.
МОЖУ — здібності, таланти, стан здоров’я.

ТРЕБА — стан ринку праці, перспективи та соціально-
економічні проблеми регіону.

Зона оптимального вибору професії перебуває в ділянці перетину
особистих бажань, інтересів людини, її здібностей і соціально-
економічних потреб суспільства в спеціалістах певної професії.
Потрібно врахувати також помилки, яких припускаються при

виборі професії:

 Вибір професії “за компанію” (під впливом товаришів).
Буде добре, якщо ваші інтереси збігаються з інтересами вашого
товариша. Тоді й вибір виявиться правильним. В іншому разі, робота
не приноситиме ані радості, ані задоволення і вас чекає розчарування. І обов’язково настане момент, коли ви вимушені змінити попередній вибір. Врахуйте особливості свого характеру, здібності, навички, а не просто слідуйте за своїм товаришем.
 Існуючі думки про престижність професії.
Ви з дитинства, напевно, пам’ятаєте слова: “Всі професії важливі, всі
професії потрібні”. В суспільстві існують професії, які є важливими, але непрестижними. Проте, на жаль, не завжди оволодіння модною

професією означає, що вона буде приносити задоволення, відповідатиме вашим здібностям та інтересам. Ви просто змарнуєте час.
 Перенесення ставлення до людини, представника тієї або іншої
професії, власне на професію.
При виборі професії слід звернути увагу на особливості певного виду
діяльності, а не обирати професію тільки тому, що тобі подобається
людина, яка займається тим видом діяльності. Приємна в спілкуванні
людина, яка може із захопленням розповісти про свою роботу,-
це чудово. Але це не означає, що ви отримувати від подібної роботи
таке ж задоволення.
 Захоплення тільки зовнішньою стороною професії.
За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена,
буденна праця. Тому серйозний підхід до вибору професії припускає
вивчення її з усіх сторін.
 Застарілі уявлення про характер праці у сфері виробництва.
За сучасних умов виробництва практично всі професії тією або іншою
мірою пов’язані з використанням комп’ютера, організаційної техніки,
впровадження інноваційних технологій. Тому, за колишньою назвою
професії ховається цілком новий її вигляд. Це інший характер, інші
умови праці, інші вимоги до знань, здібностей людини.
 Невміння або небажання розбиратися у своїх особистісних
якостях (схильностях, здібностях).
Не бійтеся й не лінуйтеся розібратися у своїх здібностях, схильностях.
У разі необхідності зверніться за консультацією до психолога, спробуйте свої сили в різних напрямках діяльності. Можна оцінити свої здібності, пройшовши психологічні тести на профпридатність.
Це може зміцнити вашу думку щодо обраної професії або, навпаки.

 Недооцінювання своїх фізичних особливостей.
Існують професії, до яких висуваються певні медичні вимоги. Медичні протипоказання можна з’ясувати у медичних працівників.

Знайти своє покликання – джерело щастя!

Обираючи професію:
 Ознайомтесь з інформацією про світ професій, визначте
сферу діяльності, яка вас цікавить.
 Складіть уявлення про свої інтереси, здібності, нахили.
 З’ясуйте, чи відповідає стан вашого здоров’я вимогам обраної
професії.
 Довідайтесь, де можна здобути професію відповідної
кваліфікації.
 Визначте кілька професій, які подобаються, до яких є потяг,
існують принципові можливості успішного їх освоєння й
працевлаштування.
 Прислухайтеся до думки батьків, вчителів, друзів, та
аналізуйте їх.
 Визначте фізичні та психологічні якості, необхідні для кожної
професії.
 За бажанням можете звернутися до психолога з проханням
визначити (дослідити) ваші інтереси, здібності, тип
темпераменту, особливості пам’яті, уяви тощо.
 Прислухайтеся до власних відчуттів та інтуїції.
 Зробіть свій вибір.
 Упевнено йдіть до мети.
 Професійних вам успіхів і досягнень!

1. Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини – ВІЛ, призводить до смертельної хвороби – синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІД). ВІЛ та СНІД – невиліковні.

2. Людина, уражена вірусом, може виглядати здоровою і почуватися добре довгі роки, навіть, якщо вона є носієм вірусу.

3. Вірус може передаватися на всіх стадіях захворювання через кров, сперму, овуляційні та вагінальні виділення, грудне молоко.

4. Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах.

5. Молоді люди, які мають захворювання, що передаються статевим шляхом, також становлять групу високого ризику щодо ВІЛ- інфікування.

6. Найбільш уразливі молоді люди, які вживають наркотики ін’єкційно, або мають сексуальні контакти з ін’єкційними споживачами наркотиків. ВІЛ-інфекція може також передаватися через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі та інших маніпуляціях, в яких є контакт з кров’ю.

7. Ризик інфікування при статевих контактах зменшується, якщо партнери використовують презерватив.

8. Тест на ВІЛ здійснюється системою охорони здоров’я і, в першу чергу, центрами профілактики СНІДу. Тест на ВІЛ є конфіденційним і має супроводжуватися до – та післятестовим консультуванням.

9. ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах тощо.

10. Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ, – це порушення прав людини.

Мабуть, вам доводилось це чути: “Той, хто забагато на себе бере, рано чи пізно загине під тягарем”. Ця приказка не нова, і вона, як і решта давніх приказок, поєднує у собі життєву мудрість наших предків та сповідування ними одвічних істин. Стримування емоцій може нашкодити в першу чергу вам, і в цій статті ми детально розповімо чому саме.

Як часто вам доводиться стримувати свої емоції? Скільки думок та почуттів ви тримаєте при собі, боячись образити людей навколо? Будьте обережні, адже такою поведінкою ви можете тільки нашкодити собі.

Мовчання – знак згоди, проте усьому має бути межа

Мовчання – ознака мудрості, тому завжди краще промовчати, аніж сказати якусь дурницю. Запам’ятайте, що замість того, щоб зробити недоречний коментар або сказати щось непристойне, краще уникнути будь-яких висловлювань. Цим самим ви продемонструєте більше такту, ніж люди, що не думають перед тим, як щось сказати.

Попри все, потрібно дотримуватися золотої середини між вмінням вчасно промовчати та вмінням відстояти свою точку зору.

• Якщо ви ніколи не висловлюватимете своїх думок, люди навколо не знатимуть, образили вони вас своїми вчинками і словами, чи ні. Пам’ятайте, що ваші співрозмовники не вміють читати думок, тож вони не зможуть здогадатися, що саме вас засмутило чи образило.
• Іноді краще промовчати, а іноді слід підібрати потрібні слова. Вміння відчувати, коли варто висловити свою думку, а коли не треба втручатись у розмову – це одна з найважливіших навичок, якою слід досконало оволодіти. Звісно, не варто вдаватись у крайнощі та постійно мовчати, або навпаки, озвучувати усе, що спадає вам на думку. Такі дії також ні до чого доброго не призведуть. Намагайтесь віднайти баланс між цими двома крайнощами та не забувайте, що постійне стримування емоцій є надзвичайно шкідливим. Якщо ви ніколи не висловлюєте своїх думок вголос, тим самим ви дозволяєте людям втручатися у свій особистий простір, переходити межу при спілкуванні з вами, говорити за вас, коли ви хочете промовчати та навіть приймати за вас рішення, якщо ви не наважуєтесь відстояти свою думку. У результаті такої пасивної поведінки ви можете перетворитися на маріонетку, яку кожен буде тягнути у свій бік.

Стримування емоцій призводить до психосоматичних захворювань

Звісно, ні для кого не секрет, що тіло та розум тісно взаємопов’язані. Спеціалісти дійшли висновку, що такий зв’язок призводить до того, що близько 40% світового населення хоча б раз у житті стикалися з проблемою психосоматичних захворювань.

Для прикладу, нервозність погіршує травлення, спричиняє діарею та появу головного болю. У результаті постійного стресу на губах може з’явитися герпес, а постійне стримування емоцій та думок призводить до появи підвищеного відчуття стривоженості.

Тільки подумайте, скільки всього ви не розповідаєте своїм батькам та друзям, боячись зробити їм боляче. Часто близькі люди роблять щось за вас, прагнучи допомогти, проте насправді своїми діями вони лише погіршують ситуацію. Чому ж ви не можете сказати їм про це у вічі?

Також ми часто не висловлюємо свої думки другим половинкам, боячись завдати їм болю. Попри те, що іноді їхня поведінка чи слова можуть бути образливими, ми часто вирішуємо промовчати.

Зверніть увагу, що постійне стримування емоцій призводить до появи таких психосоматичних захворювань, як мігрені, перенапруження та хронічна втома.

Висловлення думки – ключ до емоційної розрядки

Ніколи не бійтесь висловлювати свою думку і поважайте людей, які також це роблять. Це вміння є не менш важливим, ніж дихання, харчування чи сон. Спілкування через емоції є необхідним у щоденному житті, адже саме завдяки йому ми здатні побудувати здорові стосунки з людьми та самими собою.

Ось декілька ключових порад, які вам допоможуть:

• Пам’ятайте, що усьому є межа. Якщо ви триматимете свої почуття та думки при собі, ваша поведінка буде не гідною людини, що поважає себе, а ще ви втратите контроль над своїм життям та суттєво знизите свою самооцінку. Не забувайте, що ви маєте беззаперечне право висловлювати свої почуття та думки.
• Якщо ви відстоюєте свою точку зору, це не значить, що ви хочете когось образити. Висловлення думок  – це спроба захистити себе та повідомити оточенню про свої почуття.
• Не зациклюйтесь на тому, що про вас подумають інші та не бійтесь їхньої реакції на свої слова. Якщо ви переймаєтесь через можливу реакцію людей, підготуйте себе морально до розмови. Наприклад, ви стомилися від щотижневих візитів своїх батьків, через які ви не можете залишитися наодинці зі своєю другою половинкою. В один момент ви нарешті відважилися попросити їх відвідувати вас рідше. Якою, на вашу думку, буде їхня реакція? Якщо ви вважаєте, що ваші слова їх образять, будьте готові до того, що вам доведеться пояснити, чому саме їхня поведінка вас засмучує. Якщо ви вважаєте, що ця розмова зробить їм боляче, варто пояснити батькам, що ви не мали на меті їх образити.
• Пам’ятайте, що щире висловлення своїх думок та почуттів є найкращим видом емоційної розрядки. Застосовуйте поради психолога на практиці і бережіть себе!

Привіт, Друже!

Чи знаєш ти, як захистити себе і своїх друзів?

Як ти можеш захиститися від булінгу?

За що несеш відповідальність перед Законом?

Ознайомся з цією пам’яткою, дізнайся про

свої права і обов’язки вже сьогодні!

Від самого народження ти маєш право:

на життя: ніхто не може позбавити тебе життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;

на охорону здоров’я: ти можеш звернутися за безкоштовною кваліфікованою правовою або медичною допомогою до закладів охорони здоров’я;

на свободу та особисту недоторканість: тебе ніхто не може заарештувати або тримати під вартою інакше як за рішенням суду. Однак, якщо тобі вже виповнилося 14 років і має місце тяжкий злочин, відносно тебе може застосовуватися утримання під вартою як тимчасовий запобіжний захід. Якщо протягом 3 діб з моменту затримання тобі не вручено рішення суду про тримання під вартою, тебе повинні негайно звільнити;

на освіту: ти маєш право безкоштовно отримувати освіту у дошкільному, загальноосвітньому, професійно-технічному, вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності, а також на отримання державної стипендії;

на майно: майно, яке тобі придбали батьки для навчання, виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є твоєю власністю. Якщо тобі від 10 до 14 років, належним тобі майном управляють батьки. Якщо тобі від 14 до 18 років, ти маєш право вчиняти будь-які угоди, навіть купівлі-продажу транспортного засобу і нерухомого майна, але за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків або з дозволу органу опіки і піклування;

на працю: якщо тобі вже виповнилось 14 років, ти за згодою одного з батьків можеш працювати у вільний від навчання час (наприклад на канікулах), але лише після попереднього медичного огляду. Якщо тобі вже виповнилось 15 років та коли ти маєш згоду одного із батьків, тебе також можуть прийняти на роботу. Самостійно ти можеш влаштуватись на роботу, якщо тобі уже виповнилось 16 років. Ти маєш право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

на відпочинок: ти маєш можливість у вільний від навчання або роботи (якщо ти вже працюєш) час відпочивати, тобто займатись своїми улюбленими справами (грати в футбол, ходити в кіно). Якщо ти вже працюєш, тобі повинна бути надана щорічна відпустка в літній час або за твоїм бажанням у будь-яку іншу пору року;

на повагу до своєї гідності та захист від усіх форм насильства: будь-яка людина, ким би вона не була (одним із твоїх батьків, однолітків, вчителів, сусідів) не має права поводитись з тобою жорстоко, принижувати твою гідність, експлуатувати, включаючи сексуальні зловживання, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; використання для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо. Стаття 16 Конвенції ООН про права дитини визначає, що жодна дитина не може бути об’єктом незаконного посягання на її честь і гідність.

Захист прав дитини – це, перш за все, завдання держави!

У разі, якщо до тебе вчинено насильство, ти маєш право звернутись до державних органів за допомогою! Дитина має право на захист від втручання або посягання.

Ти – людина!