1. Необхідно повторювати інформацію протягом 20 секунд одразу після її сприймання (імена, телефони, дати), оскільки найбільша втрата інформації припадає на перші стадії запам’ятовування, наступні за сприйняттям.
2. Інтервали часу між повтореннями можна, якщо треба, подовжувати. Припустимо, якщо на підготовку ви маєте 7 днів, а матеріал вимагає не менше п’яти повторень, то роботу краще організувати так:
• 1 -й день — двічі;
• 2-й день — 1 раз;
• 3-й день — без повторень;
• 4-й день — 1 раз;
• 5-й день — без повторень;
• 6-й день — без повторень;
• 7-й день — 1 раз.
3. Кількість повторень треба визначати з деяким запасом. Слід дотримуватися простого правила: число повторень має бути таким, аби протягом необхідного проміжку часу інформація не забувалася. Якщо ви хочете запам’ятати інформацію лише на декілька днів, то після її сприйняття рекомендуємо повторити матеріал спочатку за 15—20 хвилин, потім — за 8—9 годин і ще раз — за 24 години.
4. Там, де доцільно, застосовуйте комплексний навчальний метод. Велику кількість інформації можна запам’ятовувати за допомогою часткового навчального методу, при якому ви повторюєте речення за реченням, віршований рядок за рядком. Проте при частковому навчальному методі інформація подрібнюється і виривається зі свого контексту, що ускладнює запам’ятовування і призводить до збільшення числа повторень. Натомість при комплексному навчальному методі вся інформація, наприклад, текст, запам’ятовується цілком, а потім як одне ціле повторюється. Взаємозв’язки між окремими частинами сприймаються швидше і ґрунтовніше, а обов’язкове число повторень скорочується. Тому там, де це можливо, використовуйте комплексний навчальний метод.
5. Під час роботи з великим за обсягом матеріалом важко добре запам’ятати текст як одне ціле. У такому разі розбийте текст на розділи, об’єднані однією темою. При першому відтворенні повторюйте вже засвоєну частину і вивчайте другу. При другому — повторюйте перші частини і вивчайте наступну тощо.
6. Формула ОУОД (основні думки, уважне читання, огляд, доведення). Найраціональнішим і, проте, найпоширенішим методом запам’ятовування інформації є повторне перечитування: читайте текст, аж поки запам’ятаєте його.
7. Повторне читання виявиться набагато ефективнішим, якщо міститиме елементи активного повторення, переказу. Ми пропонуємо метод читання, що дозволяє засвоїти і запам’ятати доволі складний матеріал (наприклад, якийсь курс) лише за чотири повторення. За першими буквами чотирьох рівнів цього методу назвемо його ОУОД (основні думки, уважне читання, огляд, доведення).
8. Виконуйте якомога більше різних опублікованих тестів із якогось предмета. Ці тренування ознайомлять вас зі структурою тестових завдань.
9. Тренуйтеся із секундоміром у руках, засікайте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніколи не думайте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу.
10. Залиште один день перед іспитом на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупинитися на складніших питаннях.
Поради психолога учням та батькамЗавершується навчальний рік, наближається пора державної атестації, незалежного оцінювання, і кожна сім’я, і діти, і їх батьки прагнуть зробити все можливе, щоб отримати високий результат.
Проте, у багатьох молодих людей ситуація іспиту викликає таку кількість негативних емоцій, що на переживання стану тривоги витрачається більше сил, ніж безпосередньо на підготовку та здачу екзамену.
Як же підготуватися до випробувань найбільш ефективно, не витрачаючи зайвого часу та енергії? Як діяти на самому екзамені, щоб продемонструвати свої найкращі сторони й отримати високий результат?
Почнемо з найбільш загальних рекомендацій.
1. Не скорочуйте час на сон. Якщо ви будете спати менше, ніж потрібно вашому організму, це приведе до зниження продуктивності інтелектуальної діяльності, і ви не зможете компенсувати ці втрати, навіть доклавши героїчних зусиль.
2. Залишайте час на короткий відпочинок. Ви засвоїте більше інформації, якщо під час підготовки будете робити короткі перерви. Їх можна використати для прогулянок, занять спортом, спілкування з товаришами.
3. Якщо є така можливість, об’єднайтесь з однокласниками в групу з 3-4 осіб. Розподіліть між собою питання, які кожен буде готувати. Потім, коли ви зустрінетесь, обміняйтесь інформацією, це ефективніше і цікавіше ніж підготовка на самоті.
4. Налаштовуйте себе на успіх. Коли людина програмує себе на невдачу, посилюється тривога, внаслідок чого погіршується настрій, зникає бажання готуватися до екзамену.
5. В день іспиту прокиньтесь трохи раніше, ніж звичайно, коротка зарядка, легкий сніданок допоможуть вам бути енергійним і бадьорим. Пам’ятайте, що певний рівень хвилювання є нормальним і може допомогти мобілізувати ваші інтелектуальні ресурси. Якщо хвилювання здається вам надмірним, глибоко вдихніть і уявіть собі, що негативні емоції ви видихаєте разом з повітрям. Ця вправа допоможе заспокоїтися та налаштуватися на робочий стан.
6. На усному екзамені відповідайте по суті питання, структуруйте інформацію. Отримавши питання, підготуйте письмовий план відповіді, визначивши ключові моменти та їх взаємозв’язки, чітко сформулюйте основні терміни. Це надасть вашій відповіді переконливість та послідовність.
7. Не мовчіть! Краще повторити свою думку іншими словами. Довгі паузи у відповіді сприймаються екзаменатором як слабкість або відсутність усвідомлених знань.
8. Зверніть увагу на те, що ви скажете на початку відповіді. Цим можна привернути увагу та справити позитивне враження на членів комісії.
9. Пам’ятайте, що краще сказати менше, але послідовно і логічно, ніж багато, але безсистемно.
10 Не забувайте, що впевненість у собі приходить з усвідомлення того, що ви добре підготувалися і вмієте роботи все, що вимагається програмою. Зосередитися потрібно не на відчутті тривоги, а на змісті своєї роботи. Це допоможе заспокоїтися і отримати гарний результат.
А тепер поговоримо про те як слід повторювати навчальний матеріал, щоб пам’ять працювала найбільш ефективно.
1. Облаштуйте власне робоче місце, приберіть зайві речі, що можуть заважати та відвертати увагу.
2. Складіть план на кожен день підготовки, щоб чітко знати, що треба повторити сьогодні.
3. Якщо відсутній робочий настрій, почніть з матеріалу, який ви знаєте краще, або який вас найбільше цікавить. Це допоможе активізувати пам’ять та увагу. Після цього можете працювати з розділом, який знаєте гірше.
4. У процесі повторення включайте різні види мисленевої діяльності: визначайте головне, створюйте різні види опор: плани, схеми, малюнки, використовуйте асоціації.
5. При кожному читанні матеріалу ставте основну мету: пригадати те, що вивчалося на уроках, узагальнити, перевірити рівень засвоєння.
6. Використовуйте різні види читання: повільне з обдумуванням, вибіркове, оглядове. Це дозволить економити час та краще усвідомити зміст матеріалу.
7. Виконуйте якомога більше практичних вправ та тестів, це дозволить удосконалити ваші уміння та навички. Про це особливо слід турбуватися при підготовці до зовнішнього оцінювання, яке проводиться на тестовій основі.
8. Залиште вільний день напередодні екзамену, щоб ще раз переглянути матеріал та окремо зупинитися на складних питаннях.
Освітня програма – один із чинників, що визначає якість освітньої діяльності, та є джерелом інформації під час проведення:
інституційного аудиту – зовнішнього оцінювання діяльності школи;
самооцінювання – внутрішнього комплексного вивчення роботи закладу.
Разом з тим власна освітня програма дає змогу школі реалізувати автономію: зафіксувати спільно вироблені цінності закладу, запропонувати власне бачення навчального плану, розподілу навчальних годин.
Освітня програма дозволяє реалізувати право на освіту через практичну діяльність учасників освітнього процесу саме у процесі навчання. Розробляється вона відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти і має враховувати потреби та інтереси учнів, спроможність закладу освіти.
Власну освітню програму школа може розробляти на основі типової чи іншої освітньої програми або на основі державних стандартів загальної середньої освіти. Важливо пам’ятати, що у власній освітній програмі мають бути враховані структурні компоненти типової освітньої програми, а обсяг навантаження учнів – не менший, ніж у типовій освітній програмі.
Заклад може на власний розсуд розробити одну наскрізну для усіх рівнів освіти програму, або ж окрему – для кожного рівня. Водночас на кожному рівні та навіть для кожного класу вона може мати власну специфіку.
В освітній програмі зазначається перелік модельних навчальних програм, які використовуються закладом освіти в освітньому процесі, або навчальних програм, розроблених у закладі освіти та затверджених педагогічною радою, а також навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки. У навчальному плані вказується тижневий обсяг навантаження та його розподіл між освітніми галузями і навчальними предметами (курсами) на кожен рік навчання.
Розпочинаючи роботу над розробленням освітньої програми, директор закладу та його заступники можуть створити робочу групу та залучити до неї вчителів. Робоча група у свою чергу вивчає нормативну базу та, за наявності, результати самооцінювання школи й обирає шлях, за яким розроблятиметься освітня програма: на основі типової чи нетипової програми, або ж Державного стандарту. Після власне розроблення проєкту освітня програма обговорюється та схвалюється педагогічною радою й затверджується наказом закладу освіти. У разі створення освітньої програми на основі Державного стандарту, така програма має пройти експертизу і затвердження у Державній службі якості освіти України.
Структура освітньої програми
Як уже зазначалось, освітня програма так чи інакше має враховувати структуру типової освітньої програми, втім заклад, розробляючи власну програму на основі Державного стандарту, може змінювати цю структуру, відображаючи зазначені нижче компоненти в тій чи іншій формі:
1. Пояснювальна записка
У пояснювальній записці зазначаються тип закладу, реквізити установчих документів; нормативні документи, відповідно до яких розробляється програма (закони України «Про освіту», «Про повну загальну освіту», постанови КМУ, накази МОН щодо затвердження типових освітніх програм тощо); мета та завдання діяльності закладу освіти, а також особливості й умови роботи закладу.
2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою
Розробляючи власну програму на основі типової заклад, як правило, використовує вказані у ній вимоги до осіб, за потреби вносячи власні уточнення. Втім школа може сформувати і власний опис таких вимог, розробляючи програму на основі Державного стандарту.
Як правило, такі вимоги стосуються віку здобувачів освіти та наявності в них освіти певного рівня (наприклад, початкової – для оволодіння освітньої програмою базового рівня). Додаткові вимоги можуть встановлюватись у спеціалізованих закладах загальної середньої освіти або ж у профільних ліцеях.
3. Загальний обсяг навчального навантаження
Освітня програма має містити опис обсягу потижневого навчального навантаження та обґрунтування перерозподілу навчальних годин (якщо такий здійснюється). У додатках подаються таблиці з розподілом навчальних годин для кожного класу.
4. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями
Цей компонент доцільний, якщо освітня програма розробляється на основі Державного стандарту та містить очікувані результати, відмінні від тих, що вказані у типовій освітній програмі.
5. Перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм.
Освітня програма наповнюється також переліком навчальних програм із зазначенням їх авторів. Втім самі навчальні програми не є частиною програми та не додаються до програми — вони зберігаються у закладі як окремі документи. Натомість навчальні плани до кожного рівня освіти або класу розміщуються у додатках.
6. Форми організації освітнього процесу та методи навчання
У власній програмі школа надає більш докладний, ніж у типовій програмі, перелік форм, які застосовують учителі, щоб підкреслити специфіку роботи закладу освіти. Наприклад, можна відобразити проєктну діяльність як форму роботи, заняття у STEM-лабораторії, інтегровані уроки, інтерактивні заняття у формі ділових ігор, заняття-практикуми, дослідно-експериментальні заняття тощо. Додатково можна надати перелік педагогічних технологій, методів, які застосовують учителі закладу освіти, у тому числі авторських технологій.
Про застосування технологій дистанційного та/або змішаного навчання варто також зазначити у цьому розділі освітньої програми.
7. Опис інструментарію оцінювання
У цьому розділі заклад описує власну систему оцінювання, що складається з переліку видів та форм оцінювання, які застосовується у школі, критеріїв, шкал оцінювання, відповідних процедур та правил. Ці процедури і правила можуть описувати особливості оцінювання на різних рівнях освіти та різних навчальних предметів, особливостей семестрового і річного оцінювання, спільних правил, які будуть відображати культуру оцінювання в закладі освіти.
Загальну основу критеріїв оцінювання складають національні критерії. Втім окремо зазначається, якщо у школі наявні адаптовані для учнів, доповнені та конкретизовані вчителями критерії, або ж якщо учні залучаються до розроблення критеріїв само- та взаємооцінювання.
Загальні адаптовані критерії можна подати у додатку до освітньої програми. Проте критерії, що розробляються для оцінювання різних видів завдань, для різних занять або навчальних тем, додавати до освітньої програми не потрібно – достатньо зазначити про їх наявність і вказати, де вони розміщені.
Опис інструментарію оцінювання має містити також інформацію про те, яку шкалу оцінювання використовує школа. Якщо ж це власна, розроблена у закладі, шкала, то освітня програма має містити її короткий опис і способи переведення у національну шкалу.
2 березня 2021 року Голова Державної служби якості освіти України Руслан ГУРАК взяв участь у засіданні колегії Міністерства освіти і науки України, на якому представив результати дослідження «Що думають про якість роботи школи і якість освіти директори шкіл, учні, їхні батьки та освітні експерти».
«Директор школи є управлінцем, а отже й відповідальним за все, що відбувається в закладі, зокрема щодо результатів, яких досягають учні та вчителі. Однак реальність інша: лише 32% директорів вказали на свою вирішальну роль у забезпеченні якості освітньої діяльності школи, а 39% взагалі переклали її на вчителів. Отже у школах потрібно дійти спільного розуміння якості освіти, визначивши стратегічну функцію директора як партнера вчителя, учнів, їхніх батьків в освітньому процесі», — зазначив Руслан ГУРАК.
Серед чинників, що впливають на якість освіти, лише 27% директорів шкіл відзначили налагоджені управлінські процеси, а 14% — роботу керівника над розвитком закладу. Такі дані засвідчують, що директори недостатньо оцінюють свою роль у розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школах.
Найважливішим критерієм якості освіти усі респонденти визначили оволодіння учнями ключовими компетентностями:
81% директорів шкіл;
71% учителів;
70% учнів;
50% батьків.
Розуміння компетентностей, необхідності їх набуття свідчать про сприйнятливість концепції Нової української школи. Зокрема, таку її складову, як комфортне освітнє середовище і позитивний мікроклімат, виокремлено серед важливих чинників якісної освіти. Найбільше доброзичливі взаємини з учителями, взаємоповагу і відсутність булінгу цінують учні (78%).
Критеріями, що вказують на якісну школу, учні в першу чергу обрали:
доброзичливі взаємини між учнями та вчителями (78%);
цікаві уроки (54%);
професійність учителів (47%).
Учні найбільш відповідальними за якість освіти назвали самих себе (58%). У відповідях учнів також спостерігається орієнтованість на результат: у топ-критеріїв якості для них — високі бали ЗНО (49%) та навчання, середній бал атестата.
Якість освіти у школі, на думку батьків, вчителів і директорів, передовсім формують:
співпраця між учасниками освітнього процесу;
безпечне для дітей середовище (відсутність булінгу/цькування або дискримінації за ознакою статі, релігії, доходів родини, місця проживання тощо);
кваліфікація педагогічних працівників;
комфортне психологічне середовище.
«Налагодження ефективної співпраці між учителями та учнями — основа розвитку школи, чому найбільше уваги приділяють керівники закладів освіти під час розбудови внутрішньої системи забезпечення якості. При цьому і вчителі, і учні вбачають незначну роль директорів у якості освіти, покладаючи відповідальність на самих себе. Отож потрібно підвищувати рівень обізнаності керівників шкіл у питаннях якості, стратегічного планування, управління закладом освіти», — резюмував Руслан ГУРАК.
Довідково:
Дослідження проведене на замовлення Державної служби якості освіти України дослідницькою агенцією «Vox Populi Agency» у жовтні-листопаді 2020 року в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти» проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). Опитування організоване методом онлайн-анкетування у 60-ти школах, в яких заплановано інституційні аудити. Відповіді отримано від 4901 респондента, а саме:
1. Під час класних годин включати заняття та завдання по розвитку критичного мислення. Увагу слід приділити таким елементам: розпізнання фейків та неправдивої інформації, оцінка ігор в Інтернеті на рівень безпеки для власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
2. Педагогічним працівникам не варто розповсюджувати паніку (наприклад, кожного уроку обговорювати з дітьми гострі ситуації, які відбуваються у країні) та не слід наголошувати дітям на суїциді та називати це слово у розмовах чи під час навчання (важливо вживати “те, що може завдати шкоди здоров’ю та життю), а також на назвах “суїцидальних” ігор чи челенджів, оскільки таким чином дорослі ще більше привертають уваги дітей до цієї теми та викликають бажання ознайомитись з ними.
3. Як тільки педагогічним працівник поміти будь-які зміни у фізичному, психологічному, психічному чи соціальному стані дитини, слід у невимушеній обстановці поговорити з дитиною (поради щодо бесід можна знайти у довіднику “Рекомендації щодо онлайн-безпеки для педагогічних працівників” за посиланням https://stop-sexting.in.ua/guide-for-teachers/ ) і сказати, що ви готові допомогти їй/йому у будь-якій ситуації. А також можете разом повідомити батьків, якщо дитина боїться це зробити самостійно.
Якщо педагогічний працівник дізнався, що дитина є постраждалою від домашнього насильства, то слід звернутися до Гарячої лінії з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей за номером 1547.
Якщо педагогічний працівник дізнався, що дитина зазнала онлайн-ризикованого спілкування в Інтернеті чи її булять, шантажують в мережі, слід звернутися до Урядової консультаційної лінії з питань безпеки дітей в Інтернеті – 1545*3 (далі обрати 3).
Якщо дитина має психологічні проблеми та немає з ким ними поділитись, то варто звернутись до організації Teenergizer, де надають психологічні консультації рівний-рівному, https://teenergizer.org/ чи зателефонувати на Національну дитячу “гарячу лінію” 0 800 500 225 або 116 111.
4. Практичному психологу разом з класними керівниками проводити опитування щодо психосоціального стану учнів для виявлення групу ризику чи тих дітей, які наразі відчувають тривогу.
5. Класним керівникам включити тему онлайн-безпеки під час батьківських зборів, а саме родинні правила використання гаджетів та Інтернету, створення спільного онлайн-простору, налагодження довірливих стосунків.
Сьогодні, 3 березня 2021 року, актив учнівського самоврядування Білозерська ЗОШ І-ІІІ ступенів 18 запросив Освітній Центр Верховної Ради України до себе на онлайн-урок.
Учасниками уроку стали 21 учень, директорка школи Ірина Філонова та педагог-організатор Наталя Сковородкіна. Від тренерки Мар’яни Хорошої молодь дізналася більше про діяльність Верховної Ради України, розібралася в особливостях організації і функціонування органів державної влади та перевірила свої знання з теми в інтерактивній формі за допомогою сервісу Kahoot.
За рейтингом відповідей була визначена трійка кращих: Анастасия Бовкун, Валерія Мурав’йова, Кирило Спіцин, який виявився найактивнішим. Допомогла організувати відеоконференцію співробітниця Освітнього Центру Верховної Ради України Ігнатенко Дар’я.
З нагоди відзначення 150-річчя від дня народження української письменниці та громадського діяча Лесі Українки в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 було проведено інформаційно-просвітницькі та виховні заходи.
Учнівська молодь узяла участь у мережевій акції «Вірші Лесі Українки – джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу», виховних годинах «Я служила Україні», бесідах «Відоме та невідоме про Лесю Українку», тематичних уроках. Бібліотекарем школи в бібілотечно-інформаційному центрі була організована книжкова виставка-колаж «Співоча душа України», створено літературно-ігровий кейс «Леся Українка дітям». Учні початкової ланки долучилися до голосних читань казок видатної поетеси.
Не залишилися осторонь і члени краєзнавчого гуртка. Ними був створений віртуальний музей «Сторінки життя Лесі Українки».
Також учні школи мали можливість переглянути інформ-мікс «Цікаві факти із життя поетеси», який демонструвався 25 лютого у фойє школи.
Проведені заходи покликані привернути увагу сучасної молоді до постаті Лесі Українки, активізувати її творчий спадок, який став надбанням світової класичної літератури.
Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України спільно з Міністерством освіти і науки України та громадською організацією «Фонд «Відкрита політика» підготовлено інформацію для дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, про умови та порядок вступу до освітніх закладів, що розміщенні на підконтрольних Україною територіях:
3 метою утвердження ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму і мужності українців, які стали на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Українського народу, в нашій школі були проведені тематичні заходи.
Було проведено інформаційні години та патріотичні хвилинки в 1-4 класах «А сотню вже забрали небеса…». Виховні години та уроки мужності «Нові часи, нові герої» для дітей 5-6 класів. Творчо попрацювали учні перших та другого класів створивши чудових янголів. «Небесна сотня» – так назвали учні шостого класу лепбук, який створили під час проведення виховної години «Сучасні борці за єдність України». А ось, учнів сьомого та восьмого класів захопила інтерактивна вікторина «Небесна сотня» яку підготувала та провела бібліотекар школи Філіппенко Олена Борисівна.
У десятому класі відбувся урок-перегляд фільму з обговоренням «Небесна сотня. Зима, що нас змінила», а учні 9-А класу провели свій урок демократії. Школярі активно долучилися до обговорення подій Революції Гідності, подискутували та висловили свої позиції. У тісному колі було проведено урок звитяги «Вшановуємо пам’ять про Майдан…». Також згадали героїв Небесної сотні учні 9-Б та 11 класів, під час проведення виховної години «Небесна сотня воїнів Майдану». Було створено фотозону, що відображала спогади учасників Революції Гідності та подвиг героїв Небесної сотні. В фойє школи розміщено виставку малюнків «Герої не вмирають!». У бібліотеці всім було запропоновано ознайомитися з викладкою інформаційних матеріалів «Небесна сотня в вирій полетіла». Відбувся показ документальних фільмів : «Зима, що нас змінила» та «Революція Гідності».
Вони змінили країну. Слава Україні – Героям слава, Слава Героям Майдану!
