WEB-ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ: день третій “Доброта”

WEB-ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ: день третій “Доброта”

Доброта— чутливе, дружнє ставлення до людей. Бути добрим означає намагатись зрозуміти почуття іншої людини і відповісти на ці почуття. В доброму серці живуть сила, мудрість, прощення. Доброту можна порівняти з могутнім деревом: воно підноситься над усіма, але нікого не принижує, стає захистом. Той, хто робить добро іншим, вільний від страху. Поряд з ним інші теж не відчувають страху.

Добро – це те, чим ми прагнемо наповнити своє життя. Добрі, щирі люди випромінюють світло і тепло, які відчувають всі навколишні. Поруч з ними нам дуже приємно і спокійно. Саме до них хочеться йти за порадою і підтримкою. Невипадково говорять: «Доброта врятує світ!».

Будьте великодушними у своїх судженнях. Будуйте добрі стосунки, які витримають випробування часом. Нехай не буде відрази до людини за її помилку. Ніхто не вільний від протиріч. Навчіться менше критикувати і більше любити, бути добрим. Якщо хтось чинить неправильно, то саме ваші добрі почуття торкнуться його серця і допоможуть йому змінитись.

Цитати та афоризми про добро

ХОРОША ЛЮДИНА ТА, ЯКА ЗДАТНА ПЛАТИТИ ІНШОМУ ДОБРОМ.

ПРОТИ ЧОГО ЗАВГОДНО МОЖНА ВСТОЯТИ. АЛЕ НЕ ПРОТИ ДОБРОТИ.

БЕЗ ДОБРОТИ НЕМОЖЛИВА ДІЙСНА РАДІСТЬ.

ДОБРОТА ВДВІЧІ МОГУТНІША ЗА СИЛУ.

ДОБРІ СЛОВА ЗАЛИШАЮТЬ У ДУШАХ ЛЮДЕЙ ПРЕКРАСНИЙ СЛІД, ВОНИ ПОМ’ЯКШУЮТЬ, УТІШАЮТЬ ТА ЗЦІЛЮЮТЬ СЕРЦЕ ТОГО, ХТО ЇХ ЧУЄ.

ВМІЙ БУТИ ДОБРИМ ДО ІНШИХ НЕ ТІЛЬКИ КОЛИ ТОБІ ДОБРЕ, АЛЕ І КОЛИ ПОГАНО САМЕ ЦЕ І ПОКАЗУЄ ТВОЮ ЛЮДЯНІСТЬ.

СВІТ НЕ БЕЗ ДОБРИХ ЛЮДЕЙ!

КОЛИ ДЛЯ ТЕБЕ НАСТАЄ ВАЖКИЙ ЧАС, ЩЕ НЕВІДОМО ХТО ШВИДШЕ ДОПОМОЖЕ, ДРУЗІ АБО ПРОСТО МАЛОЗНАЙОМІ ЛЮДИ З ДОБРИМ СЕРЦЕМ.

ПОРЯД З ДОБРИМИ ЛЮДЬМИ, НАВІТЬ СІРІ БУДНІ СТАЮТЬ БІЛЬШ РАЙДУЖНИМИ.

КРИХІТНИЙ ДОБРИЙ ВЧИНОК КРАЩЕ, НІЖ САМІ УРОЧИСТІ ОБІЦЯНКИ ЗРОБИТИ НЕМОЖЛИВЕ.

КРАЩЕ ВСЬОГО, КОЛИ ТИ РОБИШ ДОБРУ СПРАВУ І НЕ ЧЕКАЄШ НІЧОГО ВЗАМІН.

ДОБРОТА — ЦЕ ТЕ, ЩО МОЖЕ ПОЧУТИ ГЛУХИЙ І ПОБАЧИТИ СЛІПИЙ.

ЗАБУВАЙТЕ ОБРАЗИ. АЛЕ НІКОЛИ НЕ ЗАБУВАЙТЕ ДОБРОТУ.



Вправа «П’ять добрих слів»

Інструкція: обведіть свою руку на аркуші і на долоньці напишіть своє ім’я. В кожному з «пальчиків» малюнка напишіть яку-небудь привабливу якість, яку інші, на вашу думку у вас не помічають (наприклад, «Я дуже добрий», «Я завжди заступаєшся за слабких» тощо).

Які почуття у вас виникли, коли ви писали на своїй «руці»?

Чи всі ваші достоїнства, про які ви написали відомі іншим? Якщо ні, то чому?

Намалюйте свою долоньку і попросіть своїх рідних написати якості, які тебе прикрашають на їхню думку. Чи зійшлись ті якості, що ви написали собі, з тими, що про вас написали рідні?

Скануйте QR код та виконайте завдання

“Добрі та погані вчинки”:

Кросворд “Про доброту”:

Прислів’я про добро:

Подивіться цікавий мультфільм

У мультфільмі йдеться про бабусю, у якої склалася значно гірша думка про молодого хлопця, ніж він учинив із нею. Це – про те, що не можна думати про людей погане, не знаючи їх, а також про те, що не варто бути запальними, злими й одразу конфліктувати, адже ситуація може бути іншою, ніж ми уявляємо. Йдеться про стриманість, людяність, розуміння й помірність.

 Snack Attack

  • Вибери з наведених назв емоцій ту, яка відповідає твоїм відчуттям після перегляду мультфільму: занепокоєння, здивування, окриленість, спокій, схвильованість, утіха, байдужість, зажура, гнів, розчарування. Поясни свій вибір.
  • Хто з двох персонажів виявив помірність, тобто вдовольнився невеликою кількістю печива?
  • Які ще риси продемонстрував цей персонаж?
  • Чого хотілося герою? Чому він обрав людяність?


Притча про добро “Кошик з квітами”


https://youtu.be/tflr5HU4QU0?si=ko3fW6B57UyLkIgv

Чекаю на наступний день!

WEB-ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ: день другий “Наші емоції та настрій”

WEB-ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ: день другий “Наші емоції та настрій”

Що це за штука – гарний настрій? І чому він стає поганим чи сумним? Як зробити так, щоб бути завжди в приємному, гарному настрої, коли твоя душа просто співає? І чи взагалі це можливо? А якщо просто робити собі та іншим хоч невеликі, але приємності? Намагатися частіше посміхатися і не думати про погане. Адже без посмішки світ стане нудним і похмурим: не буде веселих пісень, віршів, фільмів, картин, танців… Чим більше щасливих облич, тим більше в світі гарного настрою.

Пропоную вам добірку цитат і афоризмів про настрій: коротких смішних, з фільмів, мультфільмів, книг – про настрій, про усмішку і життя. Я сподіваюся, що ці висловлювання не дадуть вам сумувати, а читаючи їх, ви будете посміхатися частіше.

* ЯКЩО ТИ БУДЕШ ПОСМІХАТИСЯ, БУДУ ПОСМІХАТИСЯ І Я. І ЗОВСІМ НЕ ВАЖЛИВО, ЧИ ПОБАЧИШ ТИ МОЮ ПОСМІШКУ, АБО ЧИ ПОБАЧУ Я ТВОЮ. АДЖЕ ВАЖЛИВІШЕ НЕ ТЕ, ЩО МИ БАЧИМО. КУДИ ВАЖЛИВІШЕ ТЕ, ЩО МИ ВІДЧУВАЄМО.

* ЩАСТЯ ОХОЧІШЕ ЗАХОДИТЬ В ТОЙ БУДИНОК, ДЕ ЗАВЖДИ ПАНУЄ ГАРНИЙ НАСТРІЙ.

* БАГАТО ДОБРОГО МОЖНА ЗРОБИТИ, ЯКЩО У ТЕБЕ ГАРНИЙ НАСТРІЙ.

* КРАЩА ПРИКРАСА ЖИТТЯ — ГАРНИЙ НАСТРІЙ.

* ПРИВАБЛИВИМИ НАС РОБИТЬ ГАРНИЙ НАСТРІЙ.

* ЯКЩО ТИ ХОЧЕШ, ЩОБ ЖИТТЯ ПОСМІХАЛОСЯ ТОБІ, ПОДАРУЙ ЙОМУ СПОЧАТКУ СВІЙ ГАРНИЙ НАСТРІЙ.

* АКЦІЯ: ВСІМ, ХТО ПОСМІХНЕТЬСЯ, В ПОДАРУНОК ГАРНИЙ НАСТРІЙ! ПОСМІХАЙТЕСЯ ЧАСТІШЕ.

* ЩАСТЯ — ПРОСТО НАСТРІЙ, ПРИ ЯКОМУ ВЕЛИКУ ЧАСТИНУ ЧАСУ НАМИ ВОЛОДІЮТЬ ПРИЄМНІ ДУМКИ.

* СЕКРЕТ УСПІХУ В ЖИТТІ – БУТИ ЗАВЖДИ В ХОРОШОМУ НАСТРОЇ, НАЙГОЛОВНІШИЙ КРОК ДО НЕВДАЧІ – БУТИ ЗАРУЧНИКОМ СВОГО ПОГАНОГО НАСТРОЮ.

* ВВАЖАЮТЬ, ЩО УСПІХ ПРИХОДИТЬ ДО ТИХ, ХТО РАНО ВСТАЄ, А ОТ І НІ… УСПІХ ПРИХОДИТЬ ДО ТИХ, ХТО РАНО ВСТАЄ В ХОРОШОМУ НАСТРОЇ.

Інтерактивна вправа 

“Вгадай емоцію”  

Налаштуємо себе на позитивний настрій –

РУХЛИВА ГРА «ДЗЕРКАЛО ЕМОЦІЙ» 

Diverse people holding emoticon ***These graphics are derived from our own 3D generic designs. They do not infringe on any copyright design. a

То ж як покращити собі настрій?

  1. Поговоріть із кимось. Якщо вам тяжко на душі, зателефонуйте близькій людині або другові. Люди, які щиро вас люблять, зроблять усе, щоби вас підбадьорити. Ви ж згодні на те саме заради них.
  2. Рухайтеся. Очистіть розум та перезавантажте свої думки за допомогою фізичного навантаження. Походіть, потанцюйте чи побігайте. Це вивільнить ендорфіни та майже одразу додасть вам енергії. Якщо ви сидите за комп’ютером, хоча б попіднімайте руки та витягніть ноги.
  3. Вийдіть надвір. Дослідження довели, що люди, які багато часу проводять надворі, мають значно менше симптомів депресії та тривоги, ніж ті, хто цілий день сидить у приміщенні. Кілька хвилин на сонечку підвищать рівень вітаміну Д.
  4. Дихайте. Приділіть хвилинку тому, щоби розслабитися та глибоко подихати. Кілька таких дихальних пауз на день виведуть із вашого тіла до 70% токсинів, покращать травлення та наситять кров киснем.
  5. Уникайте “негативних” людей. Ніщо так не впливає на ставлення до життя, як негативні люди, якщо такі вас оточують. Вони можуть бути поряд у реальному житті або в онлайні. Позбуватися такого спілкування – це не егоїзм, а турбота про себе, від цього ви станете щасливіші.
  6. Виконайте важливу справу. Викресливши зі свого списку щось важливе, до чого ніяк не доходили руки, ви відчуєте задоволення та підйом настрою.
  7. З’їжте щось корисне. Імовірно, у вас кепський настрій, бо ви голодні. З’їжте корисний снек, заждіть, поки він засвоїться та продовжуйте займатися своїми справами. Є шанс, що настрій зміниться на краще.
  8. Попийте води. Зневоднення може бути причиною поганого настрою, головного болю та відчуття втоми.
  9. Допоможіть іншим. Можливо, не лише вам зараз кепсько. Напишіть другові гарного листа чи повідомлення в Facebook або Twitter, вигадайте веселий статус. Зробити щось добре – це швидкий спосіб змусити й себе всміхнутися.
  10. Змініть оточення. Кольори дуже сильно впливають на настрій. Червоний та жовтий, наприклад, додають енергії. Допоможе й трохи прибирання. Це наведе лад і в душі.
  11. Зверніться до творчості. Пишіть, малюйте, слухайте музику, дивіться смішні шоу та переглядайте оптимістичні постери. Створіть собі спеціальний плейлист для поганого настрою та тримайте під рукою блокнот, де можна малювати карикатури. Якщо вже й це не допоможе – задайте в Google “смішні котики”.
  12. Зробіть крок назад. Напишіть список із трьох речей, за які ви вдячні в своєму житті. Дозвольте собі змінювати речі, якими ви не задоволені, зокрема власний настрій.


Чекаю вас на наступний день!

Що сказати, щоб близькій людині стало трохи легше?

Що сказати, щоб близькій людині стало трохи легше?

Що сказати, щоб близькій людині стало трохи легше? Як дати їй зрозуміти, що вона не сама, і що може відкритися?

❌ «не плач»❌ «годі вже»❌ «не сумуй»❌ «ну все, заспокойся»

Подібні фрази не працюють. Ба більше, сприймаються людиною геть інакше — як заборона, а тому дратують і роблять боляче.Знайти «правильні слова» буває важко, та не варто бути мудрецем і прагнути зцілювати ними. Якщо ви дійсно хочете допомогти, вислухати, підтримати — так про це і скажіть. Людина неодмінно відчує вашу щирість і буде вдячна, хоч може й не показати цього.

WEB-ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ: день перший “Цікава психологія”

WEB-ТИЖДЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ: день перший “Цікава психологія”

   Радо усіх вітаю на WEB тижні психології! 

Отже, починаємо?

ПОСМІХНІТЬСЯ

І останнє завдання на сьогодні – створення гарного настрою!

Чекатиму вас на наступний день!

Що сказати замість “все норм”

Що сказати замість “все норм”

«Все норм» — найпростіший спосіб уникнути неприємної розмови. Бо ж раптом ми когось образимо чи здамося надто вразливими. Та чи справді це «норм»? Фактично ми наполягаємо на тому, що все добре, хоча знаємо, що це не так. Тож

а) даємо оточуючим зрозуміти, що певна поведінка є прийнятною;

б) вкотре знецінюємо себе та свої емоції;

в) робимо це знову й знову.

Здається, геть не норм 😐Коли відчуваєте, що вам некомфортно, коли вас ображають чи знецінюють ваші переживання, не ховайтеся за звичною фразою — поясніть людині, чому та чи інша ситуація для вас неприйнятна. Бути чесним одне з одним і вимагати взаємоповаги — здається, це норм 👌#програма_Ти_як

Алгоритм дій працівників закладу освіти у разі виявлення ознак чи фактів булінгу

Керівник закладу освіти:

1. Забезпечує створення в закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: приймає та розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) від здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування.

1.1. Дії керівника закладу після отримання заяви-звернення щодо вчинення булінгу :

– розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;

– з’ясовує усі обставин булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577;

– скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії (не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви). До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог, соціальний педагог) батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи;

– повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей;

У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування),

а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися

до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

– забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

2. Скликає засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.

3. Повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службу у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти за результатами рішення комісії про підтвердження факту булінгу.

4. Забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

5. Затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції України, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє.

6. Забезпечує оприлюднення на веб-сайтах, на дошках оголошень та при проведенні інструктажів для всіх працівників закладу освіти: правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти; плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

Уповноважена особа

за реалізацію норм законодавства у сфері запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти:

Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вона була особисто або інформацію про які отримала від інших осіб.

2. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

3. Бере участь у проведенні розслідування випадків булінгу (цькування), засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).

4. Повідомляє батькам здобувачів освіти за їх запитом інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

Практичний психолог/ соціальний педагог:

1. Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про які він отримав від інших осіб.

2. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

3. Спілкується з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.

4. Забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню).

5. Забезпечує надання консультативної допомоги батькам з питань булінгу.

6. Здійснює психологічний супровід здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

Класний керівник, учитель-предметник:

1. Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію про яку він отримав від інших осіб.

2. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

3. Бере участь у проведенні розслідування випадків булінгу, засіданні комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) – за рішенням керівника закладу.

4. Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.

5. Проводить системну роботу з інформування, роз’яснення з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх учасників освітнього процесу; організації тематичних заходів, зустрічей, бесід, консультацій.

Медичний персонал закладу освіти:

1. Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб.

2. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)

3. Може поспілкуватись з учасниками ситуації: жертвою, кривдником чи (кривдниками), свідками.

4. Надає (у разі необхідності) невідкладну медичну допомогу.

Обслуговуючий персонал:

1. Повідомляє керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого він був особисто або інформацію, про яку він отримав від інших осіб.

2. Вживає невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Батьки постраждалої дитини:

1. Подають керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

2. Можуть вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

3. Можуть брати участь у засіданні комісії з розслідування випадку булінгу.

4. Звертаються до уповноважених органів Національної поліції України та служби у справах дітей для повідомлення про випадок булінгу, у тому числі в разі незгоди з рішенням комісії, яка не кваліфікувала випадок як булінг.

5. Сприяють керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування).

6. Виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

7. Можуть запитувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

Здобувачі освіти:

1. Повідомляють керівництво або працівників закладу освіти про факти булінгу (цькування) свідком яких вони були особисто або про які отримали вірогідну інформацію від інших осіб.

Дитина, яка постраждала від булінгу:

1. Звертається для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє,

Та/або до батьків чи інших законних представників, органів Національної поліції, служби у справах дітей, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правової допомоги, регіональних та місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги тощо.

2. Може брати участь у засіданні комісії з розслідування випадку булінгу.

Я боюсь обстрілів, навіть коли немає повітряної тривоги. Що з цим робити?

Я боюсь обстрілів, навіть коли немає повітряної тривоги. Що з цим робити?

ВІДЧУВАТИ СТРАХ — ЦЕ НОРМАЛЬНО.⁉️  Постійний ризик ракетних атак і звуки вибухів, які іноді лунають навіть раніше за сирену, спричиняють тривогу та відчуття безнадії. Ви дізнаєтеся, як опанувати страх, якщо він починає негативно впливати на ваше життя за посиланням 🆗 https://howareu.com/materials/ya-boius-obstriliv-navit-koly-nemaie-povitrianoi-tryvohy-shcho-z-tsym-robytyВ публікації використані матеріали, що створені ГО «Безбар’єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олени Зеленської.

Пам’ятка для вчителів стосовно булінгу (кібербулінгу)

Пам’ятка для вчителів стосовно булінгу (кібербулінгу)

В такому непростому питанні, як булінг (кібербулінг), важлива профілактика, попередження. Але це тема окремої та довгої розмови. Ми ж із вами розглянемо питання, що робити, коли вже є місце такій ситуації.

У випадку з булінгом одна з ключових задач – виявити проблему якомога раніше. Поки ще можна все зупинити, поки ситуація не зайшла надто далеко та наслідки не спричинили великої шкоди.

Ми вже знаємо, що цькування здебільшого відбувається не на очах вчителів та дорослих. Це процес потайний, який часто проходить за межами класу чи школи. Але у колективі обов’язково відбуваються зміни, що на перший погляд не пов’язані з цькуванням, але можуть сигналізувати про нього.

Отже, на що треба звернути увагу вчителю, що може бути передвісниками або маркерами цькування у класі:

· занадто підвищена емоційна атмосфера у класі;

· ви помічаєте, що діти припиняють спілкуватися та замовкають при появі поряд вчителя або дорослого;

· спостерігається відокремлення окремих учнів від решти класу;

· у класі сталося «перегрупування» дружніх кіл;

· кардинальна зміна поведінки окремої дитини – як пригнічена, сумна, закрита, так і навпаки – занадто піднесена, жвава, агресивна;

· раптове та нехарактерне зниження шкільної успішності окремої дитини;

· часті хвороби та/або прогули окремої дитини, не притаманні їй до цього часу.

Якщо ви помітили якісь з цих ознак та запідозрили негаразди у дитячих відносинах, варто звернутися до шкільного психолога за допомогою. Психологи мають у своєму арсеналі методики, які допоможуть виявити ймовірних або вже існуючих учасників цькування.

Що важливо пам’ятати, працюючи з булінгом:

· Цькування – явище групове, одна з форм поведінки групи, тож працювати щодо його подолання треба з усіма членами групи. Окрема робота (виховні бесіди, каральні санкції, корекція з психологом тощо) тільки з жертвою або тільки з агресором призведе до тимчасового результату, але цькування не зупинить.

· Група, яка згуртувалася навколо загальної цікавої мети, не буде цькувати. Гарний приклад – секції у дитячих будинках творчості, компанії однодумців. А от група, яку створили штучно, у якої немає спільної мети, що об’єднує, але є потреба у згуртуванні (а шкільні класи є саме такими групами), обов’язково знайде, проти чого або, скоріш, проти КОГО об’єднатися.

· Діти ніколи не можуть впоратися з булінгом самотужки, це не «пройде саме»! У цьому процесі вкрай необхідне втручання стороннього дорослого – і не одного.

· Важливо розрізняти непопулярність та цькування. Непопулярна дитина може бути без друзів у класі, мало спілкуватися та не «лізти у перші ряди» у громадській діяльності. Цькування може маскуватися під непопулярність, але коли дитина потерпає від насильства, психологічного або фізичного, сумнівів не має бути.

Отже, що потрібно робити, коли виявлено цькування:

· Припинити процес насильства та достеменно визначити, що трапилося, коли, де, хто учасники, свідки, скільки часу триває тощо.

· Повідомити про ситуацію дирекцію школи та батьків учасників булінгу. По-перше, ситуація серйозна, до неї залучено багато дійових осіб, існують ймовірні тяжкі наслідки, тож вирішувати цю проблему повинні усі разом. А по-друге, нещодавно прийнятий закон України № 8584 щодо подолання булінгу передбачає адміністративну відповідальність усіх дієздатних осіб, які брали участь у цькуванні або які нічого не зробили для його припинення.

· Звернутися по допомогу до інших спеціалістів – психолога, соціального робітника, медіатора, експерта та інше.

· Разом з батьками, дирекцією школи, іншими спеціалістами (психолог, соціальний робітник, медіатор тощо) визначити та реалізувати заходи з підтримки постраждалого – надання медичної та психологічної допомоги, тимчасове невідвідування шкільних занять, переведення до іншого класу та інше.

· Разом з дирекцією, батьками дитини-агресора та іншими спеціалістами (психолог, соціальний робітник, медіатор) визначити і застосувати дисциплінарні та виховні заходи щодо дитини-агресора. Це може бути бесіда, зауваження, догана, подальше спостереження та надання психологічної допомоги.

· Провести з класом бесіду щодо цькування у колективі. Але! Привселюдно не можна називати скривджену дитину жертвою, а її кривдника – агресором! Це тільки підтвердить «правоту» ситуації, ролей її учасників та їх дій. Тобто агресор отримає підтвердження того, що він домігся того, заради чого і здійснював цькування. А жертва отримає чергове, та ще й привселюдне, приниження. Бесіди щодо з’ясування обставин, виховні бесіди тощо треба проводити або в дуже вузькому колі людей, або наодинці. Важливо залучити дітей до обговорення цієї теми, разом виробити план дій щодо подолання булінгу у класі.

· Провести батьківські збори, присвячені темі цькування. Надати батькам інформацію про булінг (причини виникнення, дійові особи, сигнали про наявність, наслідки та інше), що допоможе їм попереджати або визначати явище цькування.

· Коли гостра стадія процесу минула, впроваджуються кроки, що забезпечать у колективі атмосферу поваги та толерантності, упорядкують поведінку дітей.

Важливо розробити, можливо разом з учнями, класну збірку правил або Кодекс поведінки, що буде визначати прийнятні та недопустимі види поведінки у класі та школі. Корисним для учнів буде періодично обговорювати та розбирати, чи вдається їм дотримуватись цього Кодексу, що заважає або допомагає і т. д.

Залучення всього колективу до якоїсь спільної справи, що буде об’єднувати всіх, згуртовувати. Важливо підібрати таку справу, до якої були би залучені УСІ учні. Або це може бути декілька справ чи заходів, де у різних сферах будуть брати участь УСІ! Щоб кожен учень зміг відчути себе корисним для інших, мав визнання у чомусь своєму, мав змогу показати себе.

Проведення разом з психологом або соціальним педагогом різноманітних вправ та ігор для формування у колективі почуття згуртованості, доброзичливості, толерантності, довіри, взаємоповаги тощо.

Як бачите, протидіяти булінгу складно та довго. Це потребує великих зусиль, займає багато часу, а результат можна побачити не одразу. І подолавши наслідки конкретної ситуації, не можна думати, що цькування не повториться. Головне у боротьбі з булінгом – постійна профілактична діяльність, швидке реагування та подолання найменших проявів та зародків цькування. Але це вже зовсім інша тема, про яку поговоримо іншим разом.

Дорослі, будьмо уважнішими до своїх дітей!