Вживання тютюну, поряд із вживанням алкоголю, неправильним харчуванням та малорухливим способом життя, є одним з основних чинників, що спричиняють неінфекційні захворювання і передчасну смертність населення. Куріння в підлітковому віці уповільнює темпи фізичного розвитку, ускладнює статеве дозрівання, негативно позначається на стані ще не зміцнілої серцево-судинної системи, легенів, інших систем організму.
Миттєві наслідки куріння. Відомо, що тютюновий дим містить понад 4000 різних хімічних сполук, серед яких найнебезпечнішими є смоли, чадний газ, нікотин і радіоактивний полоній.
Наслідки куріння впродовж двох років. Навіть два роки куріння у підлітковому віці можуть заподіяти шкоду здоров’ю (мал.)
ВООЗ щодо наслідків куріння.
Щорічно понад п’ять мільйонів осіб умирають через куріння.Понад 600 000 осіб, які не курять, умирають від впливу вторинного тютюнового диму від цигарок у закритих приміщеннях.Серед дорослих людей тютюновий дим викликає серйозні серцево-судинні та респіраторні захворювання, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легенів.Серед дітей грудного віку він викликає раптову смерть. У вагітних жінок цей дим призводить до народження дітей з низькою масою тіла.Приблизно 40 % всіх дітей систематично піддаються впливові вторинного тютюнового диму в будинках. Третина всіх випадків смертей, пов’язаних із вдиханням вторинного тютюнового диму, відбувається серед дітей.
15 травня щорічно відзначають міжнародний день сім’ї. Саме
з родини починається життя людини, тут відбувається формування її як
громадянина. Вона
– джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується
будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.
Для учнів 8-А класу Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 цей
день запам’ятається цікавим заходом – батьківськими зборами з майбутнього. Це
було заняття з елементами тренінгу разом із практичним психологом та класним
керівником. Як за помахом чарівної палички всі присутні перемістилися на 20
років в майбутнє. І ось, вже наші восьмикласники – сімейні пари, які разом вирішують
проблеми своїх дітей-підлітків. Таке перевтілення дозволило кожному увійти в
становище батьків, подивитися їх очима на ті виклики, що ставить життя перед
підростаючим поколінням.
Захід пройшов, як кажуть, на одному диханні: цікаво,
активно, корисно.
· Розробіть план підготовки до ЗНО: визначте обсяг роботи на кожен тиждень, день. Заплануйте, коли сааме ви вивчатимете той чи той розділ, ту чи ту тему. Психологи радять розпочинати з найцікавішої теми— це допоможе швидко звикнути до режиму роботи.
· Після кожної години занять обов’язково робіть перерву на 10 хвилин. А після 2-3 годин роботи можна перепочити вже півгодини, наприклад, поїсти, вийти на свіже повітря тощо. Через 3-4 години занять відпочивайте не менше 2 годин. Напередодні складання ЗНО добре виспіться та відпочиньте.
· Заздалегідь підготуйте все необхідне в день тестування: одяг, документи (паспорт або свідоцтво про народження, Сертифікат, запрошення), дві чорні гелеві ручки, годинник, негазовану воду в прозорій пляшці.
Засвоєння та систематизація навчального матеріалу
· Задля того, щоб швидше та легше засвоїти велику кількість фактологічного матеріалу, складіть план, намалюйте схему або напишіть конспект, доберіть приклади з практики. Якщо є потреба, зверніться по допомогу до батьків.
· Випишіть основні дати, визначення, формули, тощо на окремий аркуш та прикріпіть його туди, куди найчастіше спрямований ваш погляд.
· Намагайтеся зрозуміти нову інформацію, а не запам’ятати її суто механічно.
· Не вивчайте новий матеріал безпосередньо перед іспитом, аби не забути раніше засвоєне. За два тижні до тестування займайтеся лише повторенням та закріпленням раніше вивченого матеріалу.
· Попросіть когось із рідних аб одрузів послухати ваші відповіді на найскладніші запитання, аби перевірити рівень засвоєння інформації.
· Обов’язково прагніть до хорошого результату. Не налаштовуйтеся на те, що можете не впоратися із якимось завданням. Вірте у власні сили та знання. ПОЗИТИВНЕ НАЛАШТУВАННЯ – ЗАПОРУКА УСПІХУ!
Поведінка під час ЗНО
· Виходячи з дому, переконайтеся, щови взяли всі необхідні речі. До пункту тестування намагайтеся прибути завчасно, а тому залиште собі додатковий час на непередбачувані обставини, як-от проблеми з транспортом, заторитощо.
· Під час тестування дотримуйтеся правил поведінки, передбачених процедурою ЗНО.
· Під час роботи над тестом будьте максимально зосередженими: перш ніж виконувати завдання, уважно прочитайте інструкцію. Адже неуважність є однією з причин допущених помилок.
· Стежте за часом і раціонально розподіляйте його.
· Будьте уважними під час оформлення бланків відповідей. Адже помилки призведуть до анулювання результату завдання.
· Якщо під час проведення тестування помітите порушення офіційно визначеної процедури,— подавайте апеляцію. Її потрібно написати одразу після завершення тестування, не виходячи з аудиторії. Апеляцію щодо несправедливого, на ваш погляд, оцінювання ваших знань можна подати одразу після отримання Сертифіката.
В сучасних умовах великого значення набуває боротьба з наркоманією – потворним явищем, що наносить непоправної шкоди здоров’ю, призводить до деградації особистості, згубно впливає на виховання дітей, на їх майбутнє, наносить надзвичайну матеріальну і моральну шкоду суспільству.
У нас час в багатьох країнах алкоголізм і наркоманія перетворилися в справжню епідемію, що забирає життя десятків тисяч життів, калічить мільйони доль. Причому останні десятиліття позначені не лише зростом наркоманії, а й значним її «помолодшанням». Все більше випадків наркоманії трапляється серед молоді і підлітків.
Часто єдиною спонукою до вживання наркотиків для підлітка є бажання «спробувати». Зазвичай – після порад чи вмовляння когось зі знайомих. До цікавості домішується ще й бажання пристосуватись до правил «своєї групи», острах перед кепкуванням з боку «бувалих і досвідчених». Це може бути також проявом сліпого наслідування прикладів з життя деяких відомих «зірок» зі світу кіно, популярних серед молоді музикантів, співаків тощо.
Обережно – наркоманія!
Наркоманія – важке захворювання, що розвивається внаслідок хворобливої пристрасті до будь-якої наркотичної речовини та супроводжується фізичною і психічною залежністю від наркотику.
Наркоманія розвивається стрімко. Важко заздалегідь передбачити, коли забавка переростає в рабську залежність людини від наркотику. Часто досить 1-3 вживань препарату, щоб з’явилася потреба повторити, щоб зродився нездоланний до нього потяг.
Досить скоро настає жорстока розплата. Всього кілька тижнів приймання наркотику – і вже спад сил, безсоння, запори, втрата апетиту, схуднення. Жовтяво-сіра висохла шкіра, постаріле обличчя з ранніми зморшками, випадання волосся з голови, поява сивини, пощерблені «гнилі» зуби, кволі м’язи – ось типовий портрет молодого наркомана. Поступово слабнуть, відходять на задній план усі інтереси і захоплення, зникає бажання вчитися, зникають давні друзі, припиняється зацікавлення спортом, музикою, книгами, кінофільмами. Всі думки зосереджуються лише на наркотику. Без нього хворий уже не може жити. Приймає його все частіше, по кілька разів на день, а в перервах між цим у нього не тільки виникає почуття озлоблення до всіх, а й погіршується самопочуття людини. З’являються різкі і нестерпні болі в животі, ломота в кістках, судоми у м’язах і значне виділення сліз і слини, нудота, блювота, мимовільне виділення сечі і калу. В такому стані хворий втрачає людську подобу, він може здійснити самогубство чи злочин.
Прийом наркотичних засобів може викликати прояв прихованої схильності людини до психічних захворювань. Наприклад, нерідко у наркоманів трапляються випадки психозів з галюцинацією і маячнею. Найважча психічна хвороба – шизофренія – набагато частіше трапляється у тих, хто, не думаючи про наслідки, простягнув руку до наркотиків.
Серед молоді нерідко побутує думка: якщо лише раз спробувати наркотик задля цікавості, то в цьому немає нічого «жахливого». Це дуже небезпечна помилка. Навіть після першого знайомства з наркотиком може виникнути алергічна реакція, загостритися прихований порок серця, наступити гостра киснева недостатність у клітинах мозку і серцевому м’язі, що призводить до смерті.
Запам’ятайте! Розплата настає дуже швидко. Страждає не лише психіка, а й серцево-судинна, нервова системи, нирки, печінка та інші життєво важливі органи. Хронічне отруєння наркотиками швидко призводить до інвалідності і смерті у молодому віці.
Тривалість життя людей, які вживають наркотики в молодому віці, часто не перевищує 30-35 років. Майже половина з них покінчують життя самогубством. У решти смерть настає на тлі недоумства, швидкого фізичного виснаження від паралічу дихального центру чи серцево-судинної недостатності.
Що молодша людина, то згубніша дія наркотику на її організм. Хронічне отруєння наркотиком різко уповільнює ріст, фізичний і психологічний розвиток підлітка.
Впливає наркоманія і на потомство. Навіть нетривале вживання наркотиків юнаком або дівчиною в 100% випадків відображається на здоров’ї їхніх майбутніх дітей. Без вини покарані, з’являються на світ діти з різними формами недоумства, хворі на епілепсію, шизофренію та інші тяжкі хвороби. Нерідко в дітей трапляються і вроджені фізичні каліцтва.
Наркомани не можуть виконувати роботу, що вимагає уваги або високої кваліфікації. Професійна придатність таких хворих обмежена, через що багатьом з них доводиться відмовитись від улюбленої справи. Зруйнувавши своє здоров’я, наркомани віддаляються від праці, від можливостей самим забезпечувати свої потреби, стають тягарем для рідних і зайвими в суспільстві. Вся їх енергія, всі бажання спрямовані виключно на добування і прийом наркотиків.
Наркоманія калічить особистість, змінює характер людини. Наркомани стають егоїстами, у них формується байдужість, підозріливість, брехливість, емоційна нестійкість (понура дратівливість і агресія змінюється на цілковиту до всього байдужість). У них погіршується пам’ять, розумові здібності деградують до слабоумства й інвалідності. Наркомани важкі у спілкуванні, особливо з близькими людьми. Вони сприймають оточення і своїх рідних як потенційних ворогів. Наркоман страждає сам і змушує страждати своїх близьких.
Хворі на наркоманію постійно заманюють у свої «ряди» нестійких підлітків, прилучають їх до вживання наркотиків.
Кожен наркоман – це потенційний поширювач «інфекції», що робить його соціально небезпечним.
Крім цього , наркомани піддаються ще одному ризику-зараженню ВІЛ/СНІДом.
Для незаконного придбання наркотику наркоманові потрібно великі кошти. Гостре жадання за будь-яку ціну роздобути гроші штовхає його на злочин: він готовий убити людину, зрадити друга, сім’ю. – Ось шлях падіння наркомана.
Ви повинні знати
Самотужки припинити навіть епізодичне вживання наркотиків надзвичайно важко, практично неможливо. Та якщо вже «знайомство» з наркотиками відбулося, то чим раніше така людина звернеться за допомогою до лікаря-психіатра чи нарколога, тим легше буде позбутися потягу, звички до смертельної отрути.
Треба знати: хворі на наркоманію виліковні. Проте, як при будь-якій хворобі, особи, які вживають наркотики тривалий період, піддаються лікуванню дуже важко і, як правило, повного оздоровлення так і не настає. Тому термін початку лікування та індивідуальні особливості організму мають вирішальне значення. Що раніше почати лікування, то більше шансів відновити порушені функції.
Медична служба в нашій країні має всі можливості для лікування таких хворих. Для цього треба звернутися до наркологічних закладів, причому незалежно від місця проживання. Більше того, якщо людини боїться розголосу, вона може лікуватися анонімно, ніяких документів від неї не вимагають. Такі кабінети анонімного лікування є в кожній області при наркологічних диспансерах.
Наркоманія – шлях до злочину
Враховуючи велику шкоду для здоров’я від вживання наркотиків, а також соціальні наслідки наркоманії, передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність за викрадання, перевезення, зберігання і збут наркотиків. Заходи передбачені досить суворі. Кримінальним кодексом України за такі дії, залежно від тяжкості злочину, передбачені покарання до 6 років позбавлення волі, а за вчинені повторно – аж до 10-ти. Суворо карається залучення інших осіб до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Особливо, коли жертвами стають неповнолітні, в цьому випадку передбачено термін ув’язнення до 8 років. Від сплати штрафу до 3 років обмеження волі карається Законом вирощування «невинних» конопель чи снотворного маку ( а в разі рецидиву чи вирощування у великій кількості – до 7 років в’язниці).
Давайте задумаємось
Юнаки і дівчата, подумайте над тим, що вас чекає попереду, якщо ви будете вживати наркотики. Підступність їх у тому, що розплата неминуча.
Зробіть одне-єдине зусилля. – Не піддайтеся спокусі легковажного «знайомства» з наркотичною речовиною! Пам’ятайте, це отрута і неминуча смерть! Скажіть категоричне «ні» добровільному безумству.
Причини вживання наркотиків. Наркоманія — одна з найболючіших проблем сучасності. Щодня ми чуємо про злочини, скоєні через наркотики, про зруйновані долі та вкорочені життя. Під загрозою опинилися підлітки, які мало знають про небезпеку наркотиків і не вміють опиратися тиску з боку наркоторговців і друзів. Молоді люди починають вживати наркотики з різних причин, зокрема:
Соціальні чинники:наркотики є легкодоступними;реклама цигарок і алкоголю підступно створює позитивний імідж наркотикам і заохочує молодь;наркотики вживають друзі;деякі фільми і телепередачі романтизують наркотики.Психологічні чинники:деякі люди не знають, як це небезпечно — курити, пити і вживати наркотики;їм цікаво, на що це схоже;вони не вірять, що вживання наркотиків є таким небезпечним, як про це застерігають експерти;знаючи про небезпеку наркотиків і довіряючи експертам, вони вірять, що можуть спробувати наркотики, а потім відмовитися від них, коли захочуть;вони думають, що більшість людей уживають наркотики;вони позитивно ставляться до вживання наркотиків;вони вірять, що наркотики допоможуть розв’язати їхні проблеми;деякі підлітки переконані, що, вживаючи наркотики, стають старшими на вигляд;за допомогою наркотиків вони намагаються відновити психологічну рівновагу (позбутися тривоги, смутку, низької самооцінки);вони вважають, що це непоганий спосіб розважитися;вони переконані, що вживання наркотиків — це модно, круто і поліпшить їхній імідж;у них не розвинені соціальні навички, і вони не вміють казати «Ні».
Негайні наслідки вживання наркотиків. Більшість наркотиків безпосередньо загрожують життю людини. Вони можуть спричинити смертельне отруєння, зупинку дихання чи серцевий напад. Найпоширенішою причиною смерті є передозування.
Наркотики послаблюють інстинкт самозбереження, руйнують здатність тверезо мислити й ухвалювати виважені рішення. Під їхнім впливом люди частіше потрапляють у небезпечні ситуації за кермом автомобіля, у човні, за верстатом — там, де потрібні підвищена увага, швидка реакція, обережність.
Віддалені наслідки. Вживання наркотиків має і віддалені наслідки для життя та здоров’я людини: безпліддя, важкі психічні захворювання. У споживачів «зі стажем», які користуються шприцами, зазвичай ціла низка смертельно небезпечних хвороб— сифіліс, гепатит В, ВІЛ-інфекція.
За регулярного вживання наркотиків руйнується соціальне оточення людини. Вона змушує страждати свою родину, відштовхує друзів. Зазвичай її матеріальне становище погіршується, нерідко вона втрачає роботу, продає все, що має.
Той, хто вживає наркотики, потрапляє в залежність не лише від наркотиків, а й від нарко- торговців — людей із кримінального середовища. Він ніколи, напевно, не знає, що купує. Адже щоб отримати більше товару, в героїн чи кокаїн додають інші речовини, нерідко смертельно небезпечні.
Якщо у людини нема грошей, їй можуть запропонувати «заробіток»: схиляють до проституції, спонукають до крадіжок, пограбувань, розповсюдження наркотиків. Так вона неминуче вступає у конфлікт із законом, прокладає собі дорогу до в’язниці.
Джерела:
Воронцова Т.В. Основи здоров’я: Підручник для 6-го класу загальноосвітніх навчальних закладів / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко.– К: Алатон, 2006. —200 с.
Воронцова Т.В. Основи здоров’я: Підручник для 7 – го класу загальноосвітніх навчальних закладів /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко. — К.: Алатон, 2007. — 208 с.
Воронцова Т.В. Основи здоров’я: Підручник для 8-го класу загальноосвітніх навчальних закладів /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко.— К: Алатон, 2008. – 160 с.
Воронцова Т.В. Захисти себе від ВІЛ. Тренінги життєвих навичок: Посібник для учнів старшого підліткового та юнацького віку /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко.— К .: Алатон, 2011. – 168 с.
Всесвітня організація охорони здоров’я [Електронний ресурс].—Режим доступу: <http://www.who.int/topics/tobacco/ru/> – 21 Жовтня. -2014.
Всесвітня організація охорони здоров’я [Електронний ресурс].– Режим доступу: <http://www.who.int/topics/alcohol_drinking/ru/> —2014.—21 жовтня.
Звіт ESPAD 2011 року. Вживання психоактивних речовин серед учнів у 36 країнах Європи. Європейський проект шкільних досліджень з алкоголю та наркотиків (ESPAD). 2011р. — Режим доступу: <http://www.espad.org/Uploads/ESPAD_reports/2011/The_2011_ESPAD_Report_FULL_2012_10_29.pdf> – 21 Жовтня. -2014.
Вплив алкоголю на поведінку людини. Найбільше алкоголь впливає на мозок, пригнічуючи його функцію. Поведінка людини при цьому залежить від вжитої дози (мал.).
Серед причин вживання алкогольних напоїв підлітки часто називають бажання посилити гарний настрій або виправити поганий, відволіктися від проблем, полегшити спілкування з протилежною статтю, відчути себе дорослим, не відставати від однолітків. Інші мотиви —цікавість, «просто так», «від нічого робити» і домашні свята й урочистості.
Більшість підлітків найчастіше вживають пиво та слабоалкогольні коктейлі, покладаючись на оманливу «легкість» таких напоїв. Однак пиво і слабоалкогольні напої викликають швидке звикання і не менш сильну залежність ніж міцні напої. Стала пристрасть частіше виникає у підлітків, чиї друзі, родичі або батьки регулярно випивають.
Ризики пов’язані зі зловживанням алкоголю підлітками:неадекватне сприймання ситуації у стані сп’яніння, нехтування заходами безпеки і як наслідок цього – травми, нещасні випадки, в тому числі у результаті дорожньо-транспортних пригод, незахищені статеві контакти, підвищений ризик стати об’єктом насильства, зокрема сексуального;стрімке формування залежності;гормональні розлади і безпліддя (до цього схильні як дівчата, так і хлопці).
Материнство і алкоголь. Зачаття у стані алкогольного сп’яніння одного або обох майбутніх батьків небезпечне аномаліями розвитку у плоду. Дитина може народитися з патологіями центральної нервової системи, вовчою пащею і заячою губою, іншими порушеннями розвитку. Аналогічні наслідки і від зловживання алкоголю під час вагітності. У жінки зростає ризик викидня, передчасних пологів, мертвонародження або аномального розвитку внутрішніх органів плоду, його нервової системи, головного мозку, будови обличчя. Діти, що народилися у матерів, які вживали алкоголь до і під час вагітності, часто мають малу вагу і зріст при народженні, відстають у подальшому фізичному і розумовому розвиткові.
ВООЗ щодо вживання алкоголю.
Через надмірне вживання алкоголю у світі щороку помирає 3,3 млн осіб, що становить 5,9 % усіх смертельних випадків.Серед людей віком 20-39 років приблизно 25 % усіх смертельних випадків пов’язані з алкоголем.Шкідливе вживання алкоголю призводить до психічних і поведінкових розладів, порушень здоров’я, а також травм.Установлено причиново-наслідкові зв’язки між надмірним уживанням алкоголю та інфекційними захворюваннями, що передаються статевим шляхом.Вживання алкоголю завдає значної соціальної і економічної шкоди окремим людям і суспільству загалом.
Джерела: Воронцова Т.В. Основи здоров’я: Підручник для 6-го класу загальноосвітніх навчальних закладів / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко.– К: Алатон, 2006. —200 с. Воронцова Т.В. Основи здоров’я: Підручник для 7 – го класу загальноосвітніх навчальних закладів /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко. — К.: Алатон, 2007. — 208 с. Воронцова Т.В. Основи здоров’я: Підручник для 8-го класу загальноосвітніх навчальних закладів /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко.— К: Алатон, 2008. – 160 с. Воронцова Т.В. Захисти себе від ВІЛ. Тренінги життєвих навичок: Посібник для учнів старшого підліткового та юнацького віку /Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко.— К .: Алатон, 2011. – 168 с. Всесвітня організація охорони здоров’я [Електронний ресурс].—Режим доступу: <http://www.who.int/topics/tobacco/ru/> – 21 Жовтня. -2014. Всесвітня організація охорони здоров’я [Електронний ресурс].– Режим доступу: <http://www.who.int/topics/alcohol_drinking/ru/> —2014.—21 жовтня. Звіт ESPAD 2011 року. Вживання психоактивних речовин серед учнів у 36 країнах Європи. Європейський проект шкільних досліджень з алкоголю та наркотиків (ESPAD). 2011р. — Режим доступу: <http://www.espad.org/Uploads/ESPAD_reports/2011/The_2011_ESPAD_Report_FULL_2012_10_29.pdf> – 21 Жовтня. -2014.
Життя показує, що більшість випускників обирає внз, як правило, випадково: за компанію з другом, за порадою батьків або родичів. В результаті більше половини випускників вишів не працюють за обраною спеціальністю. Але диплом, більшість студентів прагне отримати все-таки не заради “корочки” як такої, а для успіху в майбутній професії. Ось чому так важливо не помилитися з вибором ВНЗ.
Як показали результати досліджень, процес вибору університету найчастіше починається за 1-2 роки до моменту вступу (42% респондентів). 20% починають вибирати внз за півроку-рік, 17% – менш ніж за півроку до моменту вступу, 13% за 2-3 роки. Остаточно рішення також, найчастіше (в 29% випадків), приймається раніше, ніж за рік. Однак 20% остаточно визначаються вже в момент вступу.
Основними критерієм вибору вузу, згідно з відповідями респондентів, є:
наявність цікавлять напрямків підготовки і профілів (43%),
вартість навчання (25%),
перспективи подальшого працевлаштування (24%).
кількість мов, що вивчаються (20%),
зручне розташування вишу (19%),
відомий і добре впізнаваний бренд (18%),
контакти з зарубіжними вузами і організаціями (15%),
форма навчання (10%).
Більше половини абітурієнтів (57%) пробують вступати до кількох ВНЗ одночасно, 20% вступають спочатку в один вуз, а в разі невдачі – в інші. 23% орієнтуються на вступ тільки в один навчальний заклад. У разі невдачі на іспитах 62% опитаних роблять спробу вступити до іншого ВНЗ, 18% – на інший напрямок того ж вузу, 9% вказали, що будуть надходити в той же вуз через рік.
Практичні поради при виборі вузу.
Всі, перед ким стоїть проблема вступу в той чи інший навчальний заклад, орієнтуються на певну інформацію. Давайте подивимося, на що слід звертати увагу при виборі навчального закладу, чим керуватися, яка інформація буде для вас важливою:
відвідайте Дні відкритих дверей вузу. Як правило, вони проводяться кілька разів, в квітні-травні, іноді ще в червні. В цей час вуз інформаційно максимально відкритий, проводяться зустрічі з керівництвом інституту та факультетів, відкриті всі аудиторії. Можна пройтися по інституту, відчути його атмосферу і визначити, чи хочеться в ньому вчитися. Необхідно поговорити з викладачами, попросити програму навчання. Вивчити різні інформаційні стенди.
ознайомтеся з сайтом інституту в Інтернеті. В даний час, практично всі вищі навчальні заклади мають свій сайт в Інтернеті, де розміщується багато корисної інформації. Це і програми навчання, і розклад, і вказані викладачі – їх прізвища, досвід роботи, стаж.
пошукайте форуми і чати спілкування студентів даного інституту, де студенти висловлюють свою думку про інститут, про навчання в ньому, про ті чи інші предмети, про ставлення до студентів.
зберіть всю інформацію про ВНЗ, яку тільки зможете знайти. Це і рекламні буклети, і довідники, що випускаються самим вузом, і довідкова інформація, яка вказується про даний інституті в Інтернеті і в інших довідниках для вступників до вишів. Це дозволить визначити необхідний рівень університету і порівняти зі своїм рівнем підготовки.
поговоріть з ким-небудь із студентів, які вже навчаються в даному виші. Найкраще зі студентами 3-4 курсів, які вже досить провчилися в даному інституті, щоб дати вичерпну характеристику. Як правило, рідко хто з них відмовиться розповісти про свій інститут і якщо у вас знайдеться час поговорити з ним за чашкою кави, то ви багато чого дізнаєтеся з неформального спілкування.
ознайомтеся з документами про платні освітні послуги. З’ясуйте вартість навчання і графік платежів. Приємним бонусом буде можливість розстрочки платежів і оплата освітніх послуг через банк або платіжний термінал.
Ось основні рекомендації тим, хто вибирає вищий навчальний заклад. Найголовніше, орієнтуйтеся не на гучне ім’я вишу, а на те, яке навчання він надає, на те, наскільки дана спеціальність, яку ви отримаєте – цікава вам і затребувана в суспільстві.
На сьогоднішній день, в умовах загальнонаціонального карантину, коли учнівська молодь переважно спілкується в соціальних мережах фахівцям психологічної служби системи освіти потрібно більшу увагу приділяти профілактиці та запобіганню саме кібербулінгу.
Кібербулінг – психологічне насильство та агресія у соціальних мережах. Віртуальні агресори публікують інформацію, яка принижує жертву, відправляють їй повідомлення з погрозами, викладають фотографії і відео зі знущаннями.
За результатами опитування ЮНІСЕФ та Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка кожен п’ятий підліток в Україні (21,5 %) стає жертвою онлайн-знущань, а 21,1 % опитаних школярів відзначають, що ображали у соціальних мережах своїх колег по навчанню.
За інформацією Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти за І півріччя 2019-2020 навчального року в навчальних закладах області було виявлено – 140 випадків (заяв-звернень) стосовно булінгу.
З них заяв-звернень стосовно :
булінгу – 111;
кібербулінгу – 15;
мобінгу – 14.
Кібербулінг може починатись як жарт, якась забавка, але згодом перетворюється в переслідування і психологічний тиск, залякування. Дуже часто діти не розуміють, як себе поводити, бояться покарання, соромляться говорити про такі випадки. Та й більшість батьків часто не розуміють, як захистити свою дитину в мережі інтернет.
Різновиди кібербулінгу:
– використання особистої інформації – викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму;
– анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту довільного або цілеспрямованого характеру, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова;
– кіберпереслідування – це одна з найжахливіших форм. Жертву приховано вистежують для скоєння нападу, побиття, зґвалтування. Кривдники можуть збирати інформацію про жертву, слідкуючи за її повідомленнями в соцмережах – фото, селфі з місця подій, розповіді про своє життя;
– тролінг – розміщення в Інтернеті провокаційних повідомлень з метою викликати конфлікти між учасниками;
– хепі-слепінг (“радісне побиття”) – назва закріплена за відеороликами із записами реальних сцен насильства, які розміщуються в мережі Інтернет без згоди жертви;
– сексуальні посягання – з появою інтернету сексуальні збочення вийшли на новий рівень. Педофіл, замаскувавшись під фейковим ім’ям чи прикинувшись другом батьків, може запросити дитину на зустріч чи вивідати в неї час та місце, коли вона буде сама;
– відчуження – будь-яка людина рано чи пізно хоче бути включеним в якусь групу. Виключення з неї сприймається дуже гостро, болісно. У дитини падає самооцінка, руйнується його нормальний емоційний фон.
Причини та ознаки кібербулінгу.
Дуже часто ворожнеча з реального світу переходить у віртуальний. У реальності чи в інтернеті практично однаково розкриваються стосунки «агресор-жертва». Таким чином, булінг сьогодні стає кібербулінгом. На цей факт слід звертати увагу батьків, особливо, якщо були випадки знущань з їх дитини в закладі освіти.
Але в соціальних мережах діти можуть спілкуватись і з людьми, яких вони зовсім не знають в реальному житті. В інтернеті дуже просто бути анонімним, що підвищує шанси стати жертвою знущання, бо анонімність передбачає безкарність.
Кібербулінг має декілька проявів (ознак), жоден з яких не в якому разі не можна ігнорувати:
– відправка погрозливих та образливого змісту текстових повідомлень;
– троллінг (надсилання погрозливих, грубих повідомлень у соціальних мережах, чатах чи онлайн-іграх);
– демонстративне видалення дітей зі спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор;
– створення груп ненависті до конкретної дитини;
– пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні;
– провокування підлітків до самогубства чи понівечення себе (групи смерті типу “Синій кит”, “Червона сова” та ін.);
– надсилання фотографій із відвертим зображенням (як правило, дорослі надсилають дітям).
Наслідки кібербулінгу:
– психологічно зламана особистість;
– замкненість у собі;
– відчуження від реального життя;
– боязнь спілкуватися з однолітками;
– суїцидальні наміри;
– адміністративна та кримінальна відповідальність (штраф, ув’язнення);
1. Необхідно повторювати інформацію протягом 20 секунд одразу після її сприймання (імена, телефони, дати), оскільки найбільша втрата інформації припадає на перші стадії запам’ятовування, наступні за сприйняттям.
2. Інтервали часу між повтореннями можна, якщо треба, подовжувати. Припустимо, якщо на підготовку ви маєте 7 днів, а матеріал вимагає не менше п’яти повторень, то роботу краще організувати так:
• 1 -й день — двічі;
• 2-й день — 1 раз;
• 3-й день — без повторень;
• 4-й день — 1 раз;
• 5-й день — без повторень;
• 6-й день — без повторень;
• 7-й день — 1 раз.
3. Кількість повторень треба визначати з деяким запасом. Слід дотримуватися простого правила: число повторень має бути таким, аби протягом необхідного проміжку часу інформація не забувалася. Якщо ви хочете запам’ятати інформацію лише на декілька днів, то після її сприйняття рекомендуємо повторити матеріал спочатку за 15—20 хвилин, потім — за 8—9 годин і ще раз — за 24 години.
4. Там, де доцільно, застосовуйте комплексний навчальний метод. Велику кількість інформації можна запам’ятовувати за допомогою часткового навчального методу, при якому ви повторюєте речення за реченням, віршований рядок за рядком. Проте при частковому навчальному методі інформація подрібнюється і виривається зі свого контексту, що ускладнює запам’ятовування і призводить до збільшення числа повторень. Натомість при комплексному навчальному методі вся інформація, наприклад, текст, запам’ятовується цілком, а потім як одне ціле повторюється. Взаємозв’язки між окремими частинами сприймаються швидше і ґрунтовніше, а обов’язкове число повторень скорочується. Тому там, де це можливо, використовуйте комплексний навчальний метод.
5. Під час роботи з великим за обсягом матеріалом важко добре запам’ятати текст як одне ціле. У такому разі розбийте текст на розділи, об’єднані однією темою. При першому відтворенні повторюйте вже засвоєну частину і вивчайте другу. При другому — повторюйте перші частини і вивчайте наступну тощо.
6. Формула ОУОД (основні думки, уважне читання, огляд, доведення). Найраціональнішим і, проте, найпоширенішим методом запам’ятовування інформації є повторне перечитування: читайте текст, аж поки запам’ятаєте його.
7. Повторне читання виявиться набагато ефективнішим, якщо міститиме елементи активного повторення, переказу. Ми пропонуємо метод читання, що дозволяє засвоїти і запам’ятати доволі складний матеріал (наприклад, якийсь курс) лише за чотири повторення. За першими буквами чотирьох рівнів цього методу назвемо його ОУОД (основні думки, уважне читання, огляд, доведення).
8. Виконуйте якомога більше різних опублікованих тестів із якогось предмета. Ці тренування ознайомлять вас зі структурою тестових завдань.
9. Тренуйтеся із секундоміром у руках, засікайте час виконання тестів. Готуючись до іспитів, ніколи не думайте, що не впораєтеся із завданням, а навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу.
10. Залиште один день перед іспитом на те, аби знову повторити всі плани відповідей, ще раз зупинитися на складніших питаннях.
