Підтримуємо себе в балансі

Підтримуємо себе в балансі

РЕСУРСНА ВПРАВА. Для того, щоб підтримувати себе в балансі, дуже важливо знати речі, які нас виснажують, та речі, які навпаки додають ресурсу та заряджають хорошим настроєм. Тому сьогодні пропонуємо вам вправу, просте виконання якої дозволить вам постійно зберігати ресурсний стан та відчувати задоволення від життя. Для цього візьміть аркуш паперу та розділіть його на дві частини. Зліва випишіть у стовпчик усі свої виснажливі активності – події, діяльності та речі, які поглинають ваш ресурс та виснажують вас, наприклад, миття посуду, виконання нудних робочих завдань, тривала поїздка в транспорті, очікування у черзі, #додайсвоє. А у лівому стовпці, навпаки, запишіть усі свої ресурсні активності, тобто речі, які підіймають вам настрій, надихають та приносять задоволення, наприклад, улюблена музика, цікаві семінари, чи книжки, спілкування з друзями #додайсвоє. Найцікавіша частина завдання – це до кожної виснажливої активності додати ресурсну діяльність, яка зробить процес приємнішим. Тобто, під час миття посуду можна ввімкнути цікавий семінар, під час очікування у черзі – зателефонувати, або написати повідомлення другові, а при виконанні нудної роботи – слухати приємну музику, #додайсвоє Сподіваємося, що вправа стане для вас корисною, а також, будемо раді почути, які ресурсні активності піднімають настрій саме вам!

Психологічна студія “Сенс”

Реакція на стрес суспільства

Реакція на стрес суспільства

Суспільство теж має свої стадії реакції на СТРЕС.4 фази. На початку всі піднесені збуджені та активні! Багато енергії та рушівної сили. Люди можуть вигорати емоційно в цьому стані, особливо ті, хто волонтерять. З часом ця енергія переходить до “ілюзорно-мрійливого” має теж позитивні емоцій, але вони більш спокійні. На 3 стадії є тенденція до спаду, роздратування та незадоволення, розчарування. Міжособові сварки. Непорозуміння. Потім настає стабілізація.Саме зараз ми наближаємось до 3 стадії, тому Будьте уважні та відслідковуйте свої стани, не шукайте винних та старайтесь прийти в рівновагу. Після цього наступає стабільний стан, який приймає суспільство як “певну норму” в даних обставинах.

Як вчителю турбуватися про себе під час війни

Як вчителю турбуватися про себе під час війни

Дорогі колеги!
Пропоную вам переглянути цікаву та корисну наразі серію вебінарів.

Під час зустрічі поговоримо про
📍складові турботи;
📍свій емоційний стан;
📍вплив хронічного стресу на кожного з нас;
📍думки, які виникають в нас, а також визначимо вплив думок на самопочуття;
📍важливість рутинних щоденних справ;
📍важливість формування нових корисних звичок;
📍ну і пожартуємо ще трохи 🙂

Де: на сторінці Центру в youtube

Участь безкоштовна
РЕЄСТРАЦІЯ тут:
https://docs.google.com/…/1FAIpQLSep-u…/viewform

Реєструватись на весь цикл вебінарів потрібно лише один раз!

Вебінари організовує Центр здоров’я та розвитку “Коло сім’ї” в межах україно-швейцарського проєкту Психічне здоров’я для України за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в УкраїніМіністерство освіти і науки УкраїниДепартамент освіти і науки Львівської ОДА, управління освіти і науки Львівська міська рада.

Самоперевірка свого психічного здоров’я

“Я вже більше не можу!” – чи часто ви останнім часом промовляєте ці слова? Війна, переїзд, розлука з рідними, втрати та постійна напруга від новин впливають на наше психічне здоров’я. Якщо ледь не щодня ви на межі через тривогу або відчуваєте, що ваш психічний стан бував і краще, час пройти коротку анкету для самоперевірки: https://bit.ly/MH4U_test.

Вона заснована на доказових методах, що допомагають виявити ознаки можливого психічного розладу. Якщо такий ризик є — в результатах ви отримаєте пораду щодо звернення за кваліфікованою допомогою, щоб почуватися краще 🤗

Корисні батьківські “оголошення”

Корисні батьківські “оголошення”

Психологи пропонують батькам та педагогам  цікаві “оголошення” для дітей. 

Іх можна вдома чіпляти на холодильник.

Корисними вони стануть не лише для дітей.Оголошення вирізаються і вішаються на стіни класу чи групи, роздаються дітям. Важливо разом із дітьми прочитати їх, поговорити про кожну зі стратегій поведінки. Акцентуючи на тому, що і злість, і смуток – важливі. Авторська розробка відомої психологині Світлани Ройз.

ЧОТИРИ ФАРБИ

ЧОТИРИ ФАРБИ

Арт-терапевтична техніка для роботи зі страхом, тривогою, смутком.

Візьміть аркуш паперу та намалюйте на ньому різнобарвними фарбами свою неприємну емоцію чи переживання. Нехай це буде образ, який спаде вам на думку.
Пам’ятайте, що малювати на оцінку протипоказано, малюємо так, як малюється, а не так, як красиво. Виразіть на папері все, що у вас усередині.

Коли малюнок буде закінчено, візьміть новий аркуш такого ж розміру та максимально точно скопіюйте ваш малюнок. Намалюйте те саме. Але!
Використовуючи лише ці чотири фарби: зелену, блакитну, жовту, помаранчеву.

Зауважте, що у ваших емоціях змінилося.

Когнітивно-поведінковий психотерапевт , кліничний психолог Єва Егорова

Встановлюємо контакт з дитиною

Встановлюємо контакт з дитиною

ЯК ВСТАНОВИТИ КОНТАКТ З ДИТИНОЮ:
І. Етап «Знайомство»
1 Опустіться на рівень дитини (наприклад, присядьте, щоб фізично бути на одному рівні)
2 Представтесь: назвіть ім’я, чим займаєтесь та як пов’язані з дитиною (“Мене звати Марія, я – волонтерка, яка допомагає сім’ям під час перебування в нашому місті”).
3 Запитайте, як ви її можете називати (наприклад: “Як я можу до тебе звертатися?”).
4 Поясніть, як довго ви будете з дитиною (наприклад: “Сьогодні ніч ти проведеш тут, я буду разом із тобою, поки не приїде автобус, а потім ти поїдеш далі”).
ІІ. Етап «Оцінювання потреб дитини»
1 Запитайте дитину, як вона себе почуває.
2 Запитайте, що їй потрібно зараз. Чи бажає вона води, поїсти, в туалет? Чи їй не холодно? Можливо дитина захворіла та потребує лікування? Чи бажає вона погратись (можливо, з іншими дітьми, якщо вони також перебувають разом з вами)?ІІІ. Етап «Знайомство з місцевістю»
1 Покажіть дитині приміщення, в якому вона буде перебувати: де знаходиться туалет, ванна кімната, де дитина буде спати, де можна поїсти та пограти тощо.
2 Розкажіть дитині правила перебування (наприклад: “Ми будемо вечеряти о 19:00 ось у тій кімнаті, а лягаємо всі спати о 21:00”).
3 Розкажіть про місцевість, в якій опинилася дитина (про ваше місто, село, про інші особливості місцевості, які варто знати дитині).
ІV. Етап «Підтримка»
1 Скажіть дитині, що якщо вона хоче поговорити, то ви готові її вислухати.
2 Запитайте у дитини на які теми їй подобається говорити.
3 Запитайте, на які теми вона б не хотіла говорити.
4 Запитайте, що їй подобається робити (наприклад, чи любить дитина малювати, ліпити, танцювати, співати, збирати лего тощо).
5 Скажіть дитині, що якщо їй щось буде треба, то вона може звернутися до вас.
Що не рекомендується робити під час спілкування з дитиною:
1. Розпитувати у дитини про військові дії, які вона могла побачити, про те, як їй було, коли лунали сирени, вибухи та постріли*.
2. Розпитувати дитину про тих, хто з її близьких залишився в місцях ведення бойових дій*.
3. Порушувати особистісні кодони дитини, обов’язково треба запитати у дитини, чи можна взяти її за руку, обійняти, перш ніж це зробити.
4. Проявляти нещирі емоції (ви так само є людиною, яка має власні переживання, і якщо у вас немає настрою, то не треба «натягувати» посмішку лише через те, що перед вами стоїть дитина. Діти відчувають нещирість дорослих, що може негативно вплинути на ваші стосунки).
5. У присутності дитини обговорювати травмувальні події, пов’язані із військовими діями.
6. Використовувати ненормативну лексику у присутності дитини.
7. Ставити питання типу: «А як у тебе вдома було?». Краще замініть його на: «А як тобі подобається?» або «Як би тобі хотілось?».
Розпитування дитини про травмувальні події може призвести до негативних переживань або істерики, що є вкрай небажаним. Краще щоб дитина сама розповіла про це, коли буде готова.
За рекомендаціями психотерапевта Людмили Підлипної