Підтримуємо дитину, якщо її рідні на війні

Природно, що ми тривожимося за безпеку найдорожчих людей. А для дітей у часи війни це може бути особливо непросто — давати собі раду із цією тривогою та цим випробуванням. Тож, як підтримати малечу та зменшити її стрес:

1. Пояснюйте дитині, заради чого рідні на війні.
І дитині, і дорослим легше долати випробовування, якщо вони розуміють їхній сенс. 
🧩Ви можете пояснити, що «наш тато захищає нашу дорогу Україну. Він пішов на війну, бо він нас сильно любить, і він бореться разом з усією нашою відважною армією за те, щоби ми могли перемогти, щоб був мир, а ми мали щасливе майбутнє…». 
🧩Допомагайте дитині відчувати гордість за рідних, за те, що вони причетні до великої справи: «Нам, звісно, дуже не вистачає батька, але ми знаємо, що він зараз там, де потрібно для нашої країни, ми усім серцем з ним і з нашим військом».
2. Підтримуйте стосунки.
🧩Якщо є можливість, телефонуйте, давайте дитині можливість поговорити. При цьому пояснюйте, що це не завжди можливо і що рідні можуть не мати доступу до зв’язку з огляду на обставини військової служби. 
🧩Поставте фото рідної людини, що служить, на видному місці. Говоріть про неї, нагадуйте регулярно, зробіть звичкою «передавати привіт» чи молитися (якщо віряни). 
🧩Запрошуйте також дітей малювати малюнки, записувати на диктофон послання, робити фото особливих моментів, щоби потім могти їх надіслати, про них потім розповісти. 
3. Пильнуйте, що дитина бачить і чує з новин — обговорюйте це з нею.
🧩Дитина має право знати, що відбувається на війні, але їй важливо коментувати, пояснювати, бо вона може надавати цьому часом помилкових значень, надмірно переживати. Повідомлення, що хтось загинув, вона може відносити до того, що це рідні, хоч насправді це може стосуватися зовсім іншої зони бойових дій. 
🧩Слідкуйте, щоб дитина не була переобтяжена інформацією про війну, втрати, не мала доступу до контенту, що не є для дітей.
4. Допомагайте дитині справлятися із тривогою, смутком.
🧩Ці почуття природні, тож важливо їх нормалізувати, розділити: «Ми теж сумуємо, що батько зараз не з нами. Ми теж усі тривожимось». Але водночас давайте надію: «Та ми віримо в нашу перемогу і чекаємо батька з війни». 
🧩Ми не можемо давати дитині стовідсоткових завірень, що батько не може бути пораненим чи загинути, але ми можемо допомагати дитині жити із цією невідомістю і водночас надмірно не переживати: «На війні так буває, що хтось гине чи отримує поранення. Ми теж переживаємо за тата та його побратимів, але віримо, що все буде добре. Але думати про це увесь час немає жодної користі — давайте краще переключимо увагу на якісь корисні справи». Задіювати дитину до діяльності може бути найкращим способом долати тривогу.
5. Будьте чутливі до потреб і дитини, і до власних.
🧩Дітям важливо відчувати безпеку, тож пильнуйте, щоб усі її найважливіші потреби були задоволені. Інколи, коли рідну особу нещодавно мобілізували, дитині може бути складно — наприклад, батько допомагав робити уроки, а зараз його нема. 
☝️Але пам’ятайте теж, що і ваші потреби також важливі. Не соромтеся попросити підтримки і допомоги. Перегляньте — можливо, щось можна спростити чи від якихось завдань тимчасово відмовитися, чи перерозподілити їх між членами родини. 
І не забувайте турбуватися про себе — дорога до перемоги потребує мудрого розподілу енергії та регулярного відновлення сил.
Джерело: центр здоров’я та розвитку Коло сім’ї.

Витягти дитину з гаджета: чим загрожує надмірний екранний час

Витягти дитину з гаджета: чим загрожує надмірний екранний час

Екранний час — це можливість розвитку, навчання та спілкування з іншими в мережі. Але під час воєнного стану, коли все навчання перейшло в онлайн, діти проводять занадто багато часу в гаджетах. Які ознаки надмірного часу онлайн?

ЯКІ ОЗНАКИ НАДМІРНОГО ЧАСУ ОНЛАЙН У ДІТЕЙ?
  • Уникання соціальної взаємодії: коли розмовляєте з дитиною, то вона відповідає вам, але постійно дивиться в екран та не відривається від того, що там відбувається.
  • Дитина стає більш агресивною без явних на те причин, жаліється на відчуття перенавантаженості звичними справами: не виконує обов’язки по дому та домашню роботу, бо скаржиться на втому.
  • Погіршуються успіхи в навчанні, дитина стає неуважною та не може сконцентруватись на виконанні завдань.
  • Дитина не може припинити користуватися інтернетом або скоротити цей час.
  • Дитина не може дочекатися наступної можливості скористатись інтернетом і часто запитує: «А коли можна буде вже зайти в інтернет?»
  • Дитина може жалітись на фізичне самопочуття — головний біль, біль у шлунку, поганий зір.
  • Дитина не реагує на присутність інших людей поруч, так, ніби вона сама у кімнаті чи приміщенні, і в цей час уся її увага в екрані девайса.
  • Коли дитина довго не може зайти в мережу, то вона стає агресивною, проявляються істерики.

Звичайно, що кожен окремий симптом не вказує на те, що дитина надмірно проводить час в мережі. Але якщо 5 із цих пунктів ви помічаєте постійно, це привід замислитись: можливо дитина забагато часу проводить в інтернеті і це впливає на її психологічний стан.

ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНА НАДМІРНА КІЛЬКІСТЬ ЧАСУ ОНЛАЙН?
  • Погіршення увагиТехнології дуже швидко розвиваються та вимагають миттєвої реакції, що впливає на тривалість уваги у дітей молодшого віку та підлітків.
  • Ризик виникнення депресії Підлітки та діти, які проводять багато часу онлайн, частіше повідомляють про проблеми психічного здоров’я.
  • Ожиріння Діти, що сидять у гаджетах, проводять менше часу на свіжому повітрі. У них розвиваються технологічні звички, що не передбачають фізичної активності. Це може призвести до підвищення рівня ожиріння.
  • Проблеми соціальної взаємодії Багато хто з користувачів вважає, що краще писати тексти чи спілкуватися в соціальних мережах, а не говорити особисто з людиною. Навіть коли діти перебувають разом, вони можуть більше часу проводити з телефоном, ніж у комунікації чи грі один із одним.
  • Проблеми з поведінкоюДіти молодшого шкільного віку, які проводять з гаджетами більше, ніж дві години на день, схильні до соціальних проблем та проблем з увагою.
  • Насильство Діти схильні повторювати те, що вони бачать на екрані телевізора чи в гаджеті, а наразі все більше контенту зображує саме сцени насильства. Також, це може стати причиною того, що дитина буде вирішувати складні ситуації за допомогою насильницьких дій.
  • Персонажі на телебаченні та у відеоіграх часто показують ризиковану поведінку, наприклад, куріння та алкоголізм, а також підсилюють гендерно-рольові та расові стереотипи.
ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО ЕКРАННИЙ ЧАС?

Цифрове середовище стало невід’ємною частиною життя сучасних підлітків. Проте важливо говорити з дитиною про екранний час та наслідки надмірного перебування в онлайні. Ось на що варто звернути увагу дитини:

Контент Поцікавтесь, з яким контентом найчастіше взаємодіє дитина — це відео, онлайн-гра чи перегляд інформаційних матеріалів. Це дозволить зрозуміти, через що дитина проводить багато часу в мережі, бо, наприклад, перегляд відео може займати годину часу, або проходження одного рівня гри — декілька годин.

Інтерес Що саме зацікавлює дитину в цьому? Чому саме такий тип контенту обирає? Що корисного бере з нього?

Час Чи помічає дитина час, який проводить в інтернеті? Як вона думає, що саме впливає на збільшення часу онлайн? (наприклад, в онлайн-грі не помічаєш, як спливає час). Яким чином дитина може контролювати свій час онлайн? Наприклад, використовувати будильник чи таймер.

Альтернатива Поцікавтесь, чи є щось у реальному житті, що подобається дитині, окрім цифрового середовища? Можливо, вона давно хотіла спробувати гру на музичному інструменті чи зібрати найбільший пазл. Як дорослі можуть підтримати дитину для реалізації цього?

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ КОНТРОЛЮВАТИ СВІЙ ЧАС ОНЛАЙН?
http://oranggenah1.appspot.com/

Освітній проєкт #stop_sexтинг пропонує топ правил для дітей та підлітків, які ви можете обговорити разом з ними:

  • Встанови режим «не турбувати», коли виконуєш важливу роботу, наприклад, домашнє завдання.
  • Обмеж використання додатків, наприклад, тільки година в Інстаграмі на день — це допомагає виконувати все заплановане на день.
  • Важливо віднайти баланс між онлайн та офлайн: слідкуй, скільки часу без перерв «сидиш» в інтернеті та роби паузи для фізичної розминки.
  • Налаштовуй приватність для власної безпеки в мережі. Пам’ятай про те, що краще не розголошувати приватні дані (у тому числі й місце свого перебування), оскільки наші онлайн-друзі, якщо ми їх не знаємо у житті, так і залишаються незнайомцями.
  • Доповнюй свій активний час в інтернеті, коли граєш в ігри чи виконуєш якісь завдання, пасивним — перегляд відео на YouTube, наприклад.
  • Не забувай про спілкування наживо з тими, з ким ти живеш чи з ким можеш зустрітись із дотриманням правил безпеки під час війни.
  • Пам’ятай: проблеми зі сном, роздратування, коли немає поблизу гаджета, небажання бачитись з друзями — ознаки розвитку надмірного часу онлайн. Будь уважним до себе!
  • Запропонуйте дитині відвідати онлайн Digital Youth Forum 3 червня, що присвячений освіті у сфері безпечного, креативного та позитивного використання Інтернету та нових технологій. Це захід, що проводять у Польщі, він орієнтований на дітей, віком 13–18 років. Цього року весь захід буде перекладено українською мовою. Участь у DYF безкоштовна. Деталі про подію на сайті: https://digitalyouth.pl/
Як прийняти своє тіло, якщо з початку війни заїдаєш стрес

Як прийняти своє тіло, якщо з початку війни заїдаєш стрес

❗️Якщо у вас до війни був діагностований РХП (розлад харчової поведінки), він може загостритися. Зверніться, будь ласка, по допомогу до спеціаліста. ❗️Якщо до війни відносини з їжею у вас були стабільні, спробуймо визначити причину переїдання. Щоб пробачити себе, важливо зрозуміти, чому ви так робили. І обрати нову стратегію. 🍔Позбавитися від емоцій або отримати їх Усі чули, що споживання деяких харчових продуктів стимулює вироблення гормону задоволення — ендорфіну. У тяжкі моменти хочеться забутися та перемкнути увагу на щось знайоме. 
🤔Спробуйте визначити, яка саме емоція запускає цикл переїдання. Часто після вживання «забороненої» їжі виникає почуття провини. Намагайтеся відстежувати його та пробачати себе. 🍔Повернути собі почуття контролю У ситуації нестабільності та невизначеності важливо мати щось звичне та стабільне. Іноді цим острівцем безпеки може стати приготування чи вживання їжі. Ми можемо намагатися контролювати тіло, щоб відчувати себе в безпеці. 
🤔Спробуйте обирати більш конструктивні способи повернути контроль. Наприклад, дихальні вправи, фізичне навантаження або плани на день. 🍔Покарати себе Безсилля, неможливість щось змінити, відчуття того, що ти робиш недостатньо, — можуть провокувати почуття провини та ненависті до себе. Також агресія, яка направлена на ворога і яку ви собі не дозволяєте, може проявлятися у вигляді аутоагресії. Якщо ви в безпеці, то можете мати провину вцілілого. Тоді переїдання може бути спробою покарати себе. 
🤔Нагадуйте собі про те, що війна почалася не через вас та ви не відповідаєте за дії окупантів. 🍔Уникнути міжособистісних проблем Так само, як і до війни, зайва вага може мати вторинну вигоду. Наприклад, ви боїтеся будувати стосунки або не хочете інтимної близькості з чоловіком. Тоді незбалансоване харчування може бути вашим способом уникнути тривоги. 
🤔Подумайте, як зайва вага допомагає вам. Чи могли б ви задовольнити ці потреби по-іншому? Те, як ваші батьки реагували на зовнішність, також впливає на здатність приймати себе. 
🤔Чи критикували вас, чи порівнювали з іншими, знецінювали ваші спроби мати гарний вигляд? Згадайте переконання, які вам говорили в дитинстві про ваше тіло. Оцініть, чи дійсно вони вам потрібні в дорослому житті чи ви живете за звичним сценарієм? Приймати своє тіло може бути нелегко. Відчути свою цінність, незалежно від зовнішності, може бути легше у стосунках. Коли є хтось, хто не оцінює вас, а приймає. 
💛Спробуйте подивитися на себе очима людини, яка вас дуже любить. Що б вона сказала вам про ваше тіло? Щоб ви самі сказали найкращій подрузі, яка б звернулася до вас із проханням допомогти прийняти своє тіло? Маргарита Шавловська – психолог-сексолог, член the European Society for Sexual Medicine, Асоціації психологів України.

“Ти не герой!”: як зберегти стосунки під час війни

“Ти не герой!”: як зберегти стосунки під час війни

ПОРАДИ ЖІНКАМ

Людська психіка сприймає війну як катастрофу для життя людини, включно з усіма сферами. Стосунки в парі — це одна з тих сфер, де в цей період частіше виникають конфлікти, розставання, змінюється форма стосунків, проявляється те, що було заховано глибоко чи не промовлено свого часу. Чому так відбувається? 

🟢Злість та претензії одне до одного 
Психіка людини передбачлива — важливо зрозуміти значення і сенс кожної емоції та навчитися правильно висловлювати їх. 
❗️Злість потрібна кожному як повітря. Через агресію ми закриваємо свої потреби і вибудовуємо міжособистісні межі контакту з людьми та з партнерами у стосунках.
Зараз злість піднімається, насправді, на агресора, на ситуацію, яку неможливо вирішити на своєму рівні, бо війна — справа політична, а не романтична. 
Заявляючи претензії до свого чоловіка: «Ти нічого не можеш вирішити!», «У тебе є свій погляд?!», «Ти мене не розумієш» і т. д., жінка у такий спосіб заганяє його в кут. 
☝️Важливо розуміти: так, ваш чоловік не може вирішити якісь питання просто зараз. Але й критикою в його бік, із знецінюванням особистих амбіцій другої половинки ви результату точно не отримаєте. 
📝Це легко можна перевірити. Спробуйте відповісти на запитання: якого результату ви вже досягли, пригнічуючи самолюбство вашого партнера? 
А тепер подумайте, наскільки ви щасливі з тим результатом, що у вас є. Що робити? 
🔹Підтримувати одне одного, навчитися чути, хто що може, а хто чого не може дати в цей період. Вирішувати проблему разом, а не самій, щоб потім злитися та ображатися. 
🔹Говорити одне з одним через «Я-повідомлення» замість «Ти-повідомлення». Наприклад: «Я прошу твоєї допомоги» замість «Ти мені не допомагаєш!». 
🟢Чоловіки не плачуть
Кожна жінка має образ її і тільки її героя. У жіночій уяві найчастіше чоловік — це сила, рішучість, вміння приймати рішення, заробляти гроші та нести відповідальність за добробут сім’ї. І коли жінка бачить в очах чоловіка страх, розпач, безпорадність та сльози — її очікування «розбиваються» з болем у серці. 
І в таких випадках стосунки в парі починають втрачати сенс, тому що жінка перестає бачити в чоловікові героя, а чоловік «закривається», уникаючи спілкування зі страху бути собою та виявити свою людську природу. 
Додамо сюди ще почуття провини в чоловіків та сорому одночасно за свої емоції. А в жінки — образи та страх довіритися такому чоловікові. Що робити обом? 
❗️Запам’ятайте: є людина, а є її реакції. У кожної людини є її персональні реакції до якоїсь події, а є почуття до вас. 
🔹Важливо не змішувати ці 2 моменти, тому що плачуть від болю всі люди, як і сміються від радості, за винятком, якщо сміх не викликаний захисною реакцією на те, що відбувається. 
🔹І кожна реакція чи погляд не характеризує зміни ставлення до вас особисто. Крім того, жаліти когось — це знецінювати ще сильніше будь-яку людину. Жаль принижує, а образа — не вирішує суть проблеми. Навчіться відокремлювати емоції партнера та почуття щодо вас.​​«Почуття безпеки»: як зберегти стосунки під час війни.

ПОРАДИ ЧОЛОВІКАМ

Будь-яка криза, включно з війною, показує вам, що відбувається у вашій парі насправді. Шукайте відповідальність за ваші стосунки спільно з розрахунку 50/50 — кожен відповідає за свою половину і шукає причини в собі, а не в партнері.

❗️Страх відчувають навіть найсильніші люди. Бо він є інстинктом самозбереження. Тому це нормально, що у критичних умовах і чоловіки, і жінки відчувають страх. 
🔹Для жінки базова потреба — це безпека у всіх сенсах цього слова. Зараз, у період змін, жінки змушені бути сильнішими, виявляти вольові зусилля, брати відповідальність за себе та дітей у чужих країнах, освоювати нові території, забезпечувати собі життя. 
🔹Жінку, незалежно від того, поряд вона з вами або на відстані, потрібно «обійняти» — у прямому й переносному сенсі слова. Не кричати, не диктувати умови, а говорити приємні слова, вислуховувати.
🟦 Дуже важливий момент: жінкам важливо проживати свої почуття вголос, отримати «захист» від партнера навіть на відстані. Цікавтесь, як пройшов її день, чим вона  займалася, про її інтереси, що їй сподобалося, як вона спала, що їла, скажіть про свої почуття, скажіть, що вона — найкрасивіша, бажана, кохана.
Так, тут є труднощі — чоловік не вміє «дбати» у природному значенні цього слова. Але й жінка природно для таких випробувань не народжена. 
☝️У період кризи є важлива мета кожного з партнерів — перемогти свою гендерну приналежність. 
🔹Для жінки — навчитися бути самостійною та зрілою, щоб у подальшому житті більше розуміти свого чоловіка. 
🔹Для чоловіка — бути самодостатнім, тільки через турботу про себе та ближніх, про рідних людей. 
Досягаючи успіху в особистісному зростанні, ми стаємо усвідомленішими дорослішими, а значить, приймаємо дорослі рішення для щасливого особистого життя. Бережіть себе та свої стосунки, живіть у мирі та злагоді із собою.

З Міжнародним днем захисту дітей!

З Міжнародним днем захисту дітей!

🌞Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей – чудове свято радості та надії.
💥Війна перевернула життя мільйонів дітей України. У багатьох забрала дитинство, життя…
🌞Але ми щиро вітримо, що українці здолають ворога, відбудують усе знищене, облаштують оселі і діти усієї нашої великої країни проведуть у своїх кімнатках ще багато-багато щасливих років!
🌞Нехай усі діти України будуть щасливі під нашим мирним небом!— почувається з надією.

Робимо наших дітей щасливими

Робимо наших дітей щасливими

Рекомендації «6 простих, але теплих фраз, які роблять дитину щасливішою»

«Я тебе люблю» 

Важливо зрозуміти простий факт: якщо дитина виросла в обстановці любові, все це позначиться на її майбутньому. Особливо важливо говорити слова любові старшим дітям, які відчувають себе обділеним і мають образу на своїх батьків.

 «Я рада, що ти в мене є»

 Цю фразу потрібно говорити своїй дитині регулярно. Бажано не лише вимовляти, а й фізично підтверджувати свої слова обіймами чи поцілунками.

Багато дітей не відчувають своєї винятковості. А потрапляючи у суспільство, починаються конфлікти чи виникає нерозуміння. Тому дитині важливо знати, що вона для своїх батьків – це найголовніше.

“Дуже дякую”

 Слова подяки – це найпростіше, що може сказати доросла людина. Як показує практика, старання власних дітей багато батьків намагаються не помічати або не беруть до уваги. У результаті дитина втрачає відчуття власної значущості.

“Я тобі довіряю”

 Довіра грає ключове значення у вихованні. Багато дітей стикаються з ситуацією, коли вони не можуть розповісти своїм батькам про секрети або свої плани. Подібну проблему не варто недооцінювати.

Якщо дитина перестає довіряти своїм батькам, вона ніколи не буде з ними ділитися особистим. Все це залишить відбиток надалі, адже своїм батькам навіть у зрілому віці він не довірятиме. Довірчі стосунки треба налагоджувати із самого дитинства.

“Ти в мене дуже розумний”

 Не всі діти мають гарні знання або навички. Найгірше, що батьки не розуміють морального стану своєї дитини. Діти чудово розуміють свої слабкі місця чи проблеми. Також на їхню адресу часто звучить критика, яка залишає свій слід.

 Завдання батьків – підтримувати свою дитину та говорити хороші слова.

“Я тобі вірю”

Ще один раз варто порушити питання довіри. Дітям важливо відчувати, що їм вірять і навіть дослухаються до їхньої думки. Якщо цього немає, про нормальні стосунки не може йтися.

Горе втрати: що переживає людина, яка у скорботі

Горе втрати: що переживає людина, яка у скорботі

Горе — реакція на втрату значущого для людини об’єкта або суб’єкта. Залежно від тяжкості втрати, тривалість та інтенсивність переживання горя у всіх різна, але саме переживання протікає однаково.

⭕️Горе втрати може характеризуватися такими проявами:
🔸Фізичне страждання. Спазми в горлі, прискорене дихання, порожнеча в животі, втома, постійне зітхання, втрата апетиту, сил. Емоційне напруження, за яким емоційне спустошення, біль у грудях, душевний біль. Втрата реальності, емоційна близькість із померлим.  
🔸Пошук «живого» померлого. Відчуття запаху, кроків, образу тієї людини, ніби побачили в натовпі. Знайомої вимови, дотику та інше.
🔸Відчуття провини. Людина подумки промотує зустрічі з померлим та пригнічує себе через різні помилки: грубість, непошану, неувагу, злість до померлого.
🔸Ворожість до оточення. Людина відстороняється від зовнішнього світу, часто закривається в собі. Тяжко виходить на контакт, проявляє агресію та роздратованість.
🔸Переналаштування моделей поведінки. Людина починає робити щось не так, як завжди. Або хаотично, або навпаки. Ніби в голові каша.
🔸Імітація померлого. Людина імітує вимову, мімічні емоції, якісь вчинки померлого, поставу та інше.
Мета роботи з горем — навчитися бути незалежним від втрати, пристосуватися до життя, яке змінилося, та віднайти нові стосунки з людьми та світом.Життя яскраве, а ми і є життя.