Категорія: Новини

Сон – життєво-необхідний стан фізіологічного спокою людини, її відпочинку. Зараз, через постійний стрес в умовах війни та зміну звичного способу життя, ще більше людей зіштовхнулися з проблемами сну

.Уві сні ми проводимо третину життя, він потрібен нам як їжа та вода, отож якісний сон належить до базових потреб людини. Особливо актуальним питання відновлення сил та якісного відпочинку є для батьків, які мають бути у ресурсному стані, адже від них залежить ресурс їхніх дітей.

Ділимося порадами для батьків як налагодити сон.

Повний текст буклету за посиланням: https://uni.cf/3aj4UX4 Матеріали підготовлені спільно з UNICEF Ukraine

Усі батьки, без виключення, рано чи пізно стикаються з дивною поведінкою дитини, зовсім їй не властивою. Багато через незнання суті питання починають бити на сполох, вважаючи, що справа в поганій компанії або нікчемному вихованні. Але це в корені помилкова думка, адже у даного явища є власна назва — вікова криза.
Пропоную коротко познайомитися з основними «гострими» моментами кожної з криз, яких налічують всього п’ять.

КРИЗА НОВОНАРОДЖЕНОСТІ
перші тижні життя

 ПРИЧИНИ:
дитина навчається жити поза утробою матері
адаптується до безводного простору
навчається дихати, смоктати грудь, перетравлювати їжу
пристосовується до коливань температур
адаптується робота та налагоджується взаємодія всіх органів

 ПРОЯВИ КРИЗИ:
слабкість зору та слуху
багаточисленні рефлекси
тривалі періоди сну
збідненість емоцій

 ЯК СПРАВЛЯТИСЯ?
постійний контакт дитини з мамою з перших хвилин життя
грудне вигодовування
оперативне реагування на плач малюка
максимальний тілесний контакт
ласка та любов

КРИЗА ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ
 12-18 місяців

 ПРИЧИНИ:
бажання активніше пізнавати навколишній світ
усвідомлення своєї самостійності
необхідність в отриманні більшої свободи
невідповідність дитячих «хочу» та «можу»
вивчення дитиною меж дозволеності

 ПРОЯВИ КРИЗИ:
непослух, як індикатор потреби в підвищенній увазі
бажання все робити самостійно
загострена реакція на зауваження та заборону
надмірна капризність

 ЯК СПРАВЛЯТИСЯ?
терпимість з боку найближчих
стійкість до маніпуляцій з боку дитини
вміння переключати увагу дитини
підтримка ініціативи дитини
винахідливість та почуття гумору

КРИЗА ТРЬОХ РОКІВ
 2,5 – 4 роки

 ПРИЧИНИ:
усвідомлення своєї особистості, «свого Я» – окремого від батьків
прагнення до незалежності
відмова від опіки, звичних норм
жага до самостійності

 ПРОЯВИ КРИЗИ:
негативізм
впертість
непослух
істерики
протестна поведінка

 ЯК СПРАВЛЯТИСЯ?
уникнення гіперопіки та авторитаризму
бути послідовними
заохочувати самостійність дитини
шукати компроміси через креативне переключення уваги
акцентуація уваги на сильних сторонах та успіхах дитини

КРИЗА ШКІЛЬНОГО ВІКУ
 6 – 8 років

 ПРИЧИНИ:
зміна виду провідної діяльності (з ігрової до навчальної)
усвідомлення та освоєння нової соціальної ролі – «учень», «учениця»
розширення меж соціалізації дитини
оціночне ставлення до своєї особистості

 ПРОЯВИ КРИЗИ:
негативізм
надмірна зарозумілість
неадекватна самооцінка
підвищена конфліктність
розширення кордонів своїх прав та можливостей

 ЯК СПРАВЛЯТИСЯ?
приймати «дорослість» дитини
зміцнювати віру дитини в свої сили
надавати особистий позитивний приклад сприймання реальності
підтримувати тісний емоційний контакт з дитиною
наділяти обов’язками в межах можливостей дитини

КРИЗА ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
 12 – 14 років

 ПРИЧИНИ:
гормональна перебудова організму
прискорення темпів фізичного росту та розвитку
усвідомлення статевої приналежності та сексуальності
пошуки себе
необхідність самоствердження

 ПРОЯВИ КРИЗИ:
підвищена емоційна збудливість
нестриманість поведінки
агресивність
байдужість та емоційна «холодність»
швидка зміна настрою

 ЯК СПРАВЛЯТИСЯ?
розмовляти з підлітком як з дорослим, уникаючи шантажу та нотацій
шукати баланс між свободою та контролем
уникати нав’язливості думок та оціночного ставлення
пропонувати підтримку
ставитися з розумінням та терплячістю

 Вікові кризи необхідні й неминучі. Через них проходить кожен з нас, тільки терміни їх настання у кожного свої. Важливо пам’ятати, що діти вчаться тому, що бачать, а не тому, чому їх вчать. І в першу чергу дитина відтворює життєві принципи і норми поведінки людей, які мають найбільший для них авторитет – своїх батьків. Тому, якщо ми хочемо, щоб наші діти були зібраними, врівноваженими, талановитими, успішними – БУДЬМО ТАКИМИ Й МИ, і вони обов’язково цього навчаться у нас

Тетяна Павлюк
Майстерня дитячої психології

📖Книга на вихідні: «Рік магічного мислення» Джоана Дідіон💬”Життя швидко змінюється. Життя змінюється в одну мить. Ти сідаєш вечеряти і життя, яким ти його знав, закінчується. Це питання жалості до себе”. Це епіграф до книжки “Рік магічного мислення” (The Year of Magical Thinking), яку представили 2005 року, після чого вона отримала Національну книжкову премію США, увійшла в список 100 найкращих книг ХХ століття за версією Time і була номінована на Пулітцерівську премію.
🖤 Кохання і смерть – найбільш безпрограшні теми для хорошої книжки; саме про кохання і смерть пише Джоан Дідіон. Вона почала писати цю книжку в травні 2004 року, через чотири місяці після того, як її чоловік Джон Данн впав у вітальні їхньої квартири в Верхньому Іст-Сайді і помер від серцевого нападу. Це було 30 грудня 2003 року. За годину до цього пара повернулася додому з лікарні: в цей момент там у комі перебувала їхня 38-річна донька Кінтана, яка впала в кому через септичний шок, викликаний пневмонією.
🧎‍♀️”Рік магічного мислення” присвячений тому, як пережити горе та втрату. Як? Ніяк. Просто жити і визнавати, що тобі погано, так, що ти готовий померти. Саме це робить Джоан Дідіон: “Я хотіла кричати. Я хотіла, щоб він повернувся”. Джоан – репортажник за своєю природою – пише сухо, уривчасто, прямолінійно, різко, іноді навіть грубо. Де вона бере цю сміливість – вести прямий репортаж про смерть свого чоловіка, не зрозуміло, але робить це так, що хочеться закарбувати, запам’ятати, зафіксувати кожну фразу. У документальних нотатках про життя, особливо про найстрашнішу його сторону, Джоан Дідіон немає рівних.
📝Дідіон вчилася писати в редакції американського Vogue. Як студентка Каліфорнійського коледжу в Берклі, вона виграла письменницький конкурс, який проводив журнал, і прийшла працювати туди – спочатку асистенткою, потім редактором. У редакції Vogue її хіба що по руках не били – змушували десятки разів переписувати тексти, безжально викидати звідти все зайве. У журналі Дідіон пропрацювала не дуже довго, але в той час, 1963 року, встигла опублікувати свій перший роман – “Run River”. Джоан тоді був 31 рік. Після Vogue Дідіон пішла у вільне плавання: випустила п’ять романів і з десяток нон-фікшн книг. Разом з чоловіком, письменником Джоном Данном, створила кілька десятків сценаріїв до голлівудського кіно.
☝️Книга не перекладена українською, я читаю “Рік магічного мислення” в оригіналі, тому книжка Дідіон для мене не просто цікава література, а й немов підручник з журналістики. Репортажні її замальовки я перечитую двічі, тричі: Дідіон безжально описує, як її чоловік завмер, потім впав, як у нього пішла кров з носа, як через 5 хвилин в будинку з’явилася швидка, потім ще одна, як вони їхали в лікарню за шість кварталів від її будинку, як біля дверей госпіталю її зустрів соціальний працівник (“поганий знак”, пише Джоан). 
📚Далі візьмуся за інший роман Дідіон, “Сині ночі”. Книга вийшла 2011 року і розповідає про те, як письменниця пережила ще одне горе: через півтора року після смерті чоловіка померла її донька Кінтана, яка після похорону батька пережила крововилив у мозок. Їй було 39 років. Що стосується Джоан Дідіон, то сьогодні їй 84 роки і вона продовжує жити в тій квартирі у Верхньому Іст-Сайді, про яку пише в “Році магічного мислення”.
Редакторка відділу культури Vogue UA, Дарія СлободяникДжерело: Vogue UA

Як працює наша психіка?

🌀Людина в один момент часу може зосередитись на чомусь одному: щось є у фокусі, а щось – на тлі. Уявіть собі картину, де один об’єкт чіткий, він є фігурою, а все інше –  розмите, це є тлом. Ці фігури постійно змінюють одна одну.
🌀Так зараз відбувається з буденним життям і війною. На якийсь час після 24 лютого повномасштабна війна стала єдиною фігурою, а наше життя – стосунки з друзями, коханими, питання освіти, роботи – перейшло у фон.
♥️ За більш ніж 100 дні війни відбулася стадія орієнтації в ситуації. Війна може переходити на позицію фону, а наперед виходить щось інше. Яскравий приклад – кохання під час війни. Тоді фігурою стають стосунки, але вони все одно відбуваються на тлі війни.
💥У людей у червоних зонах війна частіше є фігурою. Людина у Харкові живе тим, що фокусується на звуках, пострілах. В ці моменти навіть звичайне побутове життя для неї є фоном.
📍Для мешканця Києва чи Львова війна часто перестрибує з фігури на фон.
🎞 Наприклад, коли я йду в кіно – цікавий сюжет фільму стає фігурою. Починається повітряна тривога, мені потрібно покинути зал і перейти у сховище – війна знову переходить з фону на передній план.
💥Війна – це потужна подія, яка постійно присутня у нашому житті, робимо ми буденні справи чи ні. Просто вона весь час чергується – то на передньому плані, то на задньому.
‼️Конфлікти на суперечки зараз стаються між людьми, у яких війна займає різну позицію в конкретному моменті.
🌀Позбутися фону війни наразі для українців неможливо. Вона все одно залишається у нашому житті. Просто не весь час перебуває на передньому плані. Навіть для українців закордоном війна все одно буде фоном, однак більш далеким.
🌀Проблеми починаються, коли конструкція “застигає”. Якщо людина фокусується лише на війні, то дуже сильно виснажується. Коли війна залишається тільки фоном, то зростає тривога.
🌀Ми не можемо вдавати, що війна не існує. Так само ми не можемо вдавати, що не існує життя та наших потреб. У довгостроковому варіанті – це завжди одночасно життя на фоні війни й війна на фоні життя. 
🕹Наше завдання зараз – навчитися перемикатися і прийняти той факт, що, по-перше, не перемикатися неможливо, по-друге, це нормально.
🕹Навіть військові на фронті перемикаються: жартують, займаються творчістю або навіть захищають дипломні роботи. Бо перемикатися – це нормально і необхідно для нашої психіки.
🕹Зараз українці тільки-тільки виходять з шокового стану, триває фаза виснаження і навіть депресивних станів. Нормально бачити ще якісь фігури, окрім війни, інакше людина швидко вигорить і втомиться.
🙏Потрібно прийняти те, що українці будуть найближчим часом перемикатися з війни на життя і навпаки. Так буде, допоки триває війна, і ще якийсь час після нашої перемоги.

Психотерапевт Ілля Полудьоний

Джерело: державний Центр стратегічних комунікацій при МКІП