
Відпускаємо важкі спогади і продовжуємо жити







Тетяна Путята, дитячий психолог “Трохи про підліткову тривогу”






🌀Міф 1.
У шлюбі не буває сексуального насильства
⚠️Реальність:
Сексуальне насильство — це злочин, якому немає місця у стосунках між людьми, і не важливо, одружені вони чи ні.
🔹Статеві контакти мають відбуватися за згодою обох партнерів, бути прийнятними та бажаними для обох. 🔹Якщо статевий контакт відбувається з примусу, в небажаній формі, партнер залякує, принижує чи ображає — це насильство.
🌀Міф 2.
Насильство — це тільки про побої
⚠️Реальність:
Окрім фізичного насильства, не менш небезпечними є психологічне, економічне та сексуальне насильство.
🔹Зокрема, економічне насильство часто ховається за маскою турботи: партнер наполягає на відсутності необхідності працювати чи навчатися, проте потім з’являється тотальний контроль, звітування використаних коштів та приниження. 🔹Більше того, відсутність економічної незалежності є однією з головних причин замовчування та прийняття фізичного насильства.
🌀Міф 3.
Б’є — значить любить. Усі так живуть
⚠️Реальність:
Насильство однієї людини щодо іншої — це не норма, а протиправні дії, яким немає виправдання.
🔹Шукаючи пояснення насильству, багато постраждалих роками не звертаються по допомогу, що погіршує ситуацію та може мати важкі психологічні наслідки. 🔹Життя в постійному страху і стресі призводить до втрати впевненості, формування низької самооцінки та різних недуг.
🌀Міф 4.
Домашнє насильство існує лише в «неблагополучних» сім’ях
⚠️Реальність:
Домашнє насильство не має соціальних меж. Воно трапляється у всіх соціальних групах незалежно від рівня освіти і доходів.
🌀Міф 5.
Потрібно терпіти заради дітей
⚠️Реальність:
Діти, які ростуть у повній сім’ї і бачать насильство, страждають набагато більше, ніж ті, хто зростає з одним із люблячих батьків у гармонійних стосунках та родинному спокої.
🔹Діти, які є свідками насильства між батьками чи близькими родичами, навіть якщо фізично уникають його, страждають душевно. Це негативно впливає на їхній емоційний стан, взаємовідносини з однолітками, навчання.
Джерело: “Розірви коло” Юлія Ворман, практичний психолог



У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники.
До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку. Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».
Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі. Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.
Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.