Увага! Домашнє насильство!

Увага! Домашнє насильство!

🌀Міф 1.

У шлюбі не буває сексуального насильства
⚠️Реальність:
Сексуальне насильство — це злочин, якому немає місця у стосунках між людьми, і не важливо, одружені вони чи ні. 
🔹Статеві контакти мають відбуватися за згодою обох партнерів, бути прийнятними та бажаними для обох. 🔹Якщо статевий контакт відбувається з примусу, в небажаній формі, партнер залякує, принижує чи ображає — це насильство.
🌀Міф 2.
Насильство — це тільки про побої
⚠️Реальність:
Окрім фізичного насильства, не менш небезпечними є психологічне, економічне та сексуальне насильство. 
🔹Зокрема, економічне насильство часто ховається за маскою турботи: партнер наполягає на відсутності необхідності працювати чи навчатися, проте потім з’являється тотальний контроль, звітування використаних коштів та приниження. 🔹Більше того, відсутність економічної незалежності є однією з головних причин замовчування та прийняття фізичного насильства.
🌀Міф 3.
Б’є — значить любить. Усі так живуть
⚠️Реальність:
Насильство однієї людини щодо іншої — це не норма, а протиправні дії, яким немає виправдання. 
🔹Шукаючи пояснення насильству, багато постраждалих роками не звертаються по допомогу, що погіршує ситуацію та може мати важкі психологічні наслідки. 🔹Життя в постійному страху і стресі призводить до втрати впевненості, формування низької самооцінки та різних недуг.
🌀Міф 4.
Домашнє насильство існує лише в «неблагополучних» сім’ях
⚠️Реальність:
Домашнє насильство не має соціальних меж. Воно трапляється у всіх соціальних групах незалежно від рівня освіти і доходів.
🌀Міф 5.
Потрібно терпіти заради дітей
⚠️Реальність:
Діти, які ростуть у повній сім’ї і бачать насильство, страждають набагато більше, ніж ті, хто зростає з одним із люблячих батьків у гармонійних стосунках та родинному спокої. 
🔹Діти, які є свідками насильства між батьками чи близькими родичами, навіть якщо фізично уникають його, страждають душевно. Це негативно впливає на їхній емоційний стан, взаємовідносини з однолітками, навчання.
Джерело: “Розірви коло” Юлія Ворман, практичний психолог

Умій володіти собою

  1. Пам’ятайте: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм – постійна зайнятість.
  2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим. Роблячи добро іншим, робиш добро собі.
  3. Не намагайся змінювати чи перевиховувати інших. Набагато корисливіше і безпечніше зайнятися самовихованням.Пам’ятай: кожна людина – така ж яскрава й унікальна індивідуальність, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Намагайся знайти в людині позитивні риси, вмій бачити її достоїнства і в стосунках з нею спробуй опиратись саме на ці якості.
  4. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки. Уникай зазнайства і дозування.
  5. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину. Егоїзм – джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, пам’ятай, що «рана заживає поступово». Не через дрібниці.
  6. Будь-яка справа починається з першого кроку! Пам’ятай: перешкоди нам даються задля нашого розвитку.
  7. Людина, має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях СВОЄЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.
  8. Будь толерантною особистістю.Толерантність (від лат. Tolerans – терплячий) – терпимість до чужих думок і вірувань.Агресія (від лат. Aggressio – нападаю) – незаконне застосування сили однією людиною.

Як готувати домашні завдання

  1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.
  2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.
  3. Навчися користуватися словниками й довідниками. З’ясуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.
  4. Якщо в тебе є комп’ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.
  5. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначити, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.
  6. Між уроками роби перерви.
  7. Спочатку спробуй зрозуміти матеріал, а потім його запам’ятати.
  8. Якщо матеріал, який треба вивчити, великий за обсягом або складний, розбий його на окремі частини й опрацюй кожну частину окремо. Використовуй метод ключових слів. (Ключові слова – найважливіші в кожному абзаці).
  9. Не залишай підготовку до доповідей, творів, творчих робіт на останній день, адже це потребує багато часу. Готуйся до них заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження.
  10. Готуючись до усних уроків, використовуй карти, схеми. Вони допоможуть тобі краще зрозуміти й запам’ятати матеріал.
  11. Складай план усної відповіді.
  12. Перевіряй себе.

Як удосконалити свою увагу

  1. Якщо ти неуважний, це означає, що твоя увага спрямована на щось інше. Визнач її об’єкт. Подолай суперника. Спрямуй силу уваги, куди слід.
  2. Увага є і умовою, і результатом твоєї діяльності.
  3. Якщо ти уважний – засвоїш матеріал, є концентрація уваги потребує твоїх свідомих дій.
  4. Готуй все необхідне до початку уроку. Твоя організованість сконцентрує твою увагу.
  5. Ти повинен ставити своїй увазі чіткі завдання: на що саме вона має бути спрямована.
  6. Оскільки при втомі керування увагою погіршується, для її відновлення потрібно вчасно відпочивати, займатися автотренінгом, використовувати спеціальні вправи.
  7. Використовуй здатність незвично привертати увагу. Уявляй звичайне як не звичай (наприклад, ти інопланетянин і сидиш на уроці землян).
  8. Під час виконання завдання час від часу запитуй себе: «Про що я думаю?».
  9. Якщо ти виявив, що твоя увага розсіюється, достатньо буває одного цього запитання. Якщо не допомогло – зміні положення тіла, або почитай вголос, підсилюючи чи зменшуючи силу звуку.
  10. Зосередженню уваги допоможуть і прості запитання, які ти можеш ставити собі час від часу: «На яке запитання щойно відповідав однокласник?», «Яке запитання щойно поставив учитель?».
  11. Якщо ти не зміг зосередитися на виконанні завдання – просто повтори його, можна вголос.
  12. Структуруй матеріал конспекту, підручника (створюй таблиці, схеми тощо). Тоді обсяг уваги збільшується.
  13. Намагайся набути максимальну кількість навчальних навичок, вони здійснюються без участі уваги. Вона потрібна тобі для нового, цікавого, важливого.
  14. Перевіряйте з сусідом по парті роботи один одного, це сприяє розвитку уваги.
  15. Щоб привернути свою увагу до матеріалу уроку, знаходь те, чим він пов’язаний з твоїм досвідом, інтересами.
  16. Більше працюй з підручниками, оскільки це тренує увагу.
  17. Не поспішай при зміні видів роботи. Зважай на те, що внаслідок неповного, незавершеного переключення уваги можуть виникати помилки.
  18. Не намагайся робити багато справ одночасно, бо частий перехід від однієї діяльності до іншої зменшує увагу.
  19. Враховуй, що ступень і обсяг уваги пов’язані зворотною залежністю – збільшення обсягу елементів, що сприймається, викликає зменшення уваги і навпаки. Тому важливий матеріал повторюй окремо.
  20. Вигадай свій власний жест (по коліну плеснути, смикнути себе за вухо…). Коли твоя увага зменшується цей рух м’язів допоможе тобі відновити її концентрацію.
  21. Знаходь чинники, які сприяють підсиленню твоєї уваги (легка музика при читанні, відповідне освітлення тощо).
  22. Враховуй вплив природних чинників: в дощовий день концентрація уваги зменшується, а отже тобі потрібно приділити більше часу (повторень) для виконання завдань

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ УЧНІВ 5 КЛАСУ

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку. Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».

Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі. Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.