Документальні записки про те, як пережити втрату

Документальні записки про те, як пережити втрату

📖Книга на вихідні: «Рік магічного мислення» Джоана Дідіон💬”Життя швидко змінюється. Життя змінюється в одну мить. Ти сідаєш вечеряти і життя, яким ти його знав, закінчується. Це питання жалості до себе”. Це епіграф до книжки “Рік магічного мислення” (The Year of Magical Thinking), яку представили 2005 року, після чого вона отримала Національну книжкову премію США, увійшла в список 100 найкращих книг ХХ століття за версією Time і була номінована на Пулітцерівську премію.
🖤 Кохання і смерть – найбільш безпрограшні теми для хорошої книжки; саме про кохання і смерть пише Джоан Дідіон. Вона почала писати цю книжку в травні 2004 року, через чотири місяці після того, як її чоловік Джон Данн впав у вітальні їхньої квартири в Верхньому Іст-Сайді і помер від серцевого нападу. Це було 30 грудня 2003 року. За годину до цього пара повернулася додому з лікарні: в цей момент там у комі перебувала їхня 38-річна донька Кінтана, яка впала в кому через септичний шок, викликаний пневмонією.
🧎‍♀️”Рік магічного мислення” присвячений тому, як пережити горе та втрату. Як? Ніяк. Просто жити і визнавати, що тобі погано, так, що ти готовий померти. Саме це робить Джоан Дідіон: “Я хотіла кричати. Я хотіла, щоб він повернувся”. Джоан – репортажник за своєю природою – пише сухо, уривчасто, прямолінійно, різко, іноді навіть грубо. Де вона бере цю сміливість – вести прямий репортаж про смерть свого чоловіка, не зрозуміло, але робить це так, що хочеться закарбувати, запам’ятати, зафіксувати кожну фразу. У документальних нотатках про життя, особливо про найстрашнішу його сторону, Джоан Дідіон немає рівних.
📝Дідіон вчилася писати в редакції американського Vogue. Як студентка Каліфорнійського коледжу в Берклі, вона виграла письменницький конкурс, який проводив журнал, і прийшла працювати туди – спочатку асистенткою, потім редактором. У редакції Vogue її хіба що по руках не били – змушували десятки разів переписувати тексти, безжально викидати звідти все зайве. У журналі Дідіон пропрацювала не дуже довго, але в той час, 1963 року, встигла опублікувати свій перший роман – “Run River”. Джоан тоді був 31 рік. Після Vogue Дідіон пішла у вільне плавання: випустила п’ять романів і з десяток нон-фікшн книг. Разом з чоловіком, письменником Джоном Данном, створила кілька десятків сценаріїв до голлівудського кіно.
☝️Книга не перекладена українською, я читаю “Рік магічного мислення” в оригіналі, тому книжка Дідіон для мене не просто цікава література, а й немов підручник з журналістики. Репортажні її замальовки я перечитую двічі, тричі: Дідіон безжально описує, як її чоловік завмер, потім впав, як у нього пішла кров з носа, як через 5 хвилин в будинку з’явилася швидка, потім ще одна, як вони їхали в лікарню за шість кварталів від її будинку, як біля дверей госпіталю її зустрів соціальний працівник (“поганий знак”, пише Джоан). 
📚Далі візьмуся за інший роман Дідіон, “Сині ночі”. Книга вийшла 2011 року і розповідає про те, як письменниця пережила ще одне горе: через півтора року після смерті чоловіка померла її донька Кінтана, яка після похорону батька пережила крововилив у мозок. Їй було 39 років. Що стосується Джоан Дідіон, то сьогодні їй 84 роки і вона продовжує жити в тій квартирі у Верхньому Іст-Сайді, про яку пише в “Році магічного мислення”.
Редакторка відділу культури Vogue UA, Дарія СлободяникДжерело: Vogue UA

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *