Цінності гендерної культури

Цінності гендерної культури

Цінностями гендерної культури (знання, уміння, навички учасників освітнього процесу) є:

  • гендерна грамотність як система отримання необхідних знань у сфері гендерних досліджень;
  • сформована мотивація до рівноправної участі чоловіків і жінок у суспільному житті та реалізації своїх гендерних прав і свобод;
  • гендерна самоосвіта як набуття власного досвіду з гендерної збалансованості;
  • гендерна чуйність, як здатність особистості усвідомлювати та моделювати вплив соціального середовища;
  • повага до особливостей та індивідуальних проявів особистості незалежно від її статі

Оцінка гендерної ідентичності школярів ставить за мету виявлення особистістю рівня ототожнення власної біологічної статі в поєднанні з формами «жіночої» та «чоловічої» поведінки, яка спирається на існуючу в суспільстві гендерну ідеологію.

Гендерне виховання необхідно здійснювати з використанням усіх традиційних засобів психолого педагогічного впливу. Це такі як:

  • своєчасна реакція дорослих на ті чи інші особливості поведінки дітей чи підлітків, їх взаємини з однолітками протилежної статі, емоційна оцінка цих особливостей; адекватна реакція на ті чи інші прояви сексуального розвитку дитини чи підлітка, що грунтується на розумінні того, що в їх розвитку є нормальним, а що – відхиленням від норми;
  • приклади правильного ставлення дорослих до представників іншої статі, дорослі не повинні доводити до дітей свої конфлікти, не варто з’ясовувати в їх присутності свої стосунки і т. п. Приклади можуть бути взяті також з творів художньої літератури, кіно тощо.

Гендерне виховання пов’язане з моральним, фізичним, естетичним, розумовим і трудовим. Наприклад, у процесі трудового виховання створюються уявлення дітей про те, що праця людей різної статі має свою специфіку, яка пов’язана з фізіологічними особливостями та історичним аспектом розвитку людини: праця чоловіків традиційно передбачає більші фізичні навантаження, ніж праця жінок. Зв’язок гендерного виховання з фізичним аналогічний: на заняттях фізкультури підбирають такі вправи, які розвивають різні фізичні якості і формують певне ставлення до стилю поведінки (фігура, постава, хода, динаміка рухів). Зв’язок гендерного виховання з естетичним бачимо, наприклад, в організації дозвілля, де враховуються надання переваги дітьми, залежно від статевих відмінностей. Зв’язок гендерного виховання з моральним виявляється в ознайомленні дітей з елементарними поняттями про мораль, значення в суспільстві людей різної статі, орієнтації дітей на майбутню соціальну функцію.

СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ – ТАБУ АБО ПРОБЛЕМА КОЖНОЇ 5-Ї ДИТИНИ – ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТА

СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ – ТАБУ АБО ПРОБЛЕМА КОЖНОЇ 5-Ї ДИТИНИ – ВИСНОВКИ ЕКСПЕРТА

Згідно досліджень Ради Європи, проведених в Україні в 2016 році, кожна п’ята дитина є жертвою сексуального насильства. Пропонуємо вам висновки Анастасії Дьякової, національного експерта із захисту дітей від насильства

Давайте розберемося, що відноситься до сексуального насильства над дітьми, як воно впливає на майбутнє життя дитини і яким чином можна його запобігти. Так само відстежимо закономірність між зростанням кількості випадків сексуального насильства і поширенням інтернету серед дітей та підлітків.

Що ж відносять до сексуального насильства?

Сексуальне насильство – це будь-який контакт або взаємодія між дитиною і людиною старшою за нього віком, в якому дитина сексуально стимулюється або використовується для сексуальної стимуляції.

Це може бути:

  • Еротизована ласка і турбота. Як варіанти: поцілунки з дитиною у губи або, коли тато миє досить дорослу дівчинку або мама спить в одному ліжку з дорослим сином – елементи такої турботи;
  • Демонстрація статевих органів – у тому числі, коли мама проходить через кімнату сина в ванну без одягу або ж дорослий відправляє дитині оголені фото/відео;
  • Використання дитини для сексуальної стимуляції дорослого;
  • Розбещення – залучення до спостереження за статевим актом, перегляду порнографії, відправлення текстових повідомлень сексуального характеру;
  • Орально-генітальні ласки як дитини, так і дитиною;
  • Згвалтування природним або неприродним чином;
  • Сексуальна експлуатація для виготовлення дитячої порнографії або роботи в проституції.

Хто гвалтівник?

Згідно з різними дослідженнями, 80% випадків насильства здійснюють добре відомі дитині дорослі. З них 40% – дуже близькі до дитини родичі і батьки.

ПРО 90% ЗЛОЧИНІВ НІКОЛИ НЕ ПОВІДОМЛЯЮТЬ У ПОЛІЦІЮ. 

Причини мовчання найрізноманітніші: страх і/або сором дитини; недовіра батьків до слів дитини; страх дитини втратити близького дорослого, який дає увагу, турботу і часто подарунки; небажання мами відмовлятися від стосунків із чоловіком; залежність сім’ї від педофіла (наприклад, батька і чоловіка).

Як діяти, якщо дитина повідомила про насильство?

Що ж робити, якщо дитина говорить про подібні випадки насильства (які ми розглянули вище, сексуальне насильство – це не тільки згвалтування). По-перше, що потрібно зробити – повірити дитині і показати, що ви на його боці, що не звинувачуєте і не соромте його. Далі звернення у поліцію і обов’язково до профільного психолога.

Чим загрожує пережите насильство в майбутньому?

Пережите в дитинстві та невідпрацьоване з якісним профільним психологом сексуальне насильство може привести до безладного сексу і, як результат зараження ВІЛ та іншими венеричними захворюваннями, ранньою вагітності, залежно від алкоголю і наркотиків, психологічних порушень, підвищується ризик захворювання на рак і діабет, а також здійснення кримінальних злочинів і суїциду. Так що вкрай важливо не тільки вести справу в суді, але і провести якісну реабілітацію дитини – кожен другий педофіл – жертва сексуального насильства в дитинстві.

Як починається насильство?

Насильство зазвичай починається із грумінгу або гри.

Грумінг – дії із метою завоювання довіри дитини і/або дорослого, опікуна дитини, з метою сексуального насильства/отримання інтимних фото або відео дитини. Грумінг можуть виробляти на перший погляд нешкідливі дорослі, душа компанії. Це може бути тренер у спортивній секції, учитель, спортивний лікар, вчитель у музичній школі або сусід. 80% педофілів одружені і ведуть «пристойний» спосіб життя.

Як же виявити такі випадки і що робити для профілактики?

Надзвичайно важливо налагодити довірчі стосунки з дитиною, обговорювати навіть складні теми, на які у вас немає однозначної відповіді, при цьому не варто вести себе повчально.

Заговоріть із дитиною про секс ще до того, як він став шукати цю інформацію в інтернеті, хихикати з однокласниками або випадково клікнув рекламу порнографії при підготовці шкільного реферату.

ВИ ПОВИННІ ДІЯТИ НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ. 

  • Педофіли рідко виробляють злочини з незнайомими дітьми. Зазвичай вони намагаються знайти роботу, яка близька до дітей або створити стосунки з жінкою, яка має дитину цікавого педофілу віку. Або намагаються вибрати нещасну, самотню, нелюбу дитину і заповнити порожнечу, яку повинні були заповнити батьки.

Є «правила безпечних дотиків», які повинна знати дитина

НІХТО НЕ МОЖЕ ТОРКАТИСЯ ДО ЧАСТИН ТІЛА ДИТИНИ, ЯКІ НЕ ЗАКРИТІ КУПАЛЬНИКОМ І ДИТИНА НЕ МОЖЕ ТОРКАТИСЯ ДО ТАКИХ ЧАСТИН ТІЛА ІНШИХ ЛЮДЕЙ. 

Вас має насторожити зайва увага з боку будь-якого дорослого до вашої дитини: особисте листування у телефоні, подарунки або гроші, прояви флірту і дивних тілесних дотиків, підозри інших дітей про те, що між дитиною і дорослим є стосунки – діти зазвичай відразу це помічають.

  • Насильство в сім’ї виявити складніше, так як ми до останнього не хочемо вірити в те, що це може відбуватися у нашому домі. Такі злочини починаються з ігор, із пояснень дитині, що у всіх сім’ях себе так ведуть і це норма, навіть якщо дитині дискомфортно, хоча дискомфорту може і не бути, якщо батько / родич робить боляче. Дитина завжди хоче подобатися батькам і радий, коли вони радіють.
  • У насильника і дитини з’являються домовленості про секрети, підкуп подарунками та / або загрози, що дитина стане провиною розпаду сім’ї, що йому ніхто не повірить, що він повинен відчувати сором і страх – використовуються будь-які формули залякування. Усе ускладнюється тим, що дитина не хоче втратити близьку людину і не завжди розуміє, що відбувається.

З поширенням інтернету та реєстрацією дітей у соцмережах, злочинцям усе простіше отримати доступ до дитини. По всьому світу діють педофіли і угруповання, які виробляють і продають дитячу порнографію. Їх завдання налагодити довірчий контакт із дитиною і виманити у нього фото/відео інтимного характеру. Далі починається вимагання більш інтимних матеріалів/грошей/особистих зустрічей із погрозами поширити отримані раніше матеріали всім контактам дитини в соцмережах, у школі або надіслати батькам.

Важливо, щоб батьки розуміли, що ризик сексуального насильства над дитиною – це не тільки згвалтування і говорити з дітьми потрібно не тільки про те, що ходити темними вулицями і заходити з незнайомцями в ліфт небезпечно. Необхідно йти в ногу з часом і розуміти, чим живе ваша дитина, які в нього інтереси, сумніви і страхи.

Кращий варіант убезпечити дитину – стати для нього надійним дорослим, з яким сміливо можна говорити про труднощі і проблеми, не боячись осуду. Довіра – кращий інструмент. Проводьте більше часу разом і давайте відчуття дитині, що він цінний і значимий для вас, тоді він не захоче шукати ці емоції від інших людей.

http://4mama.ua/uk/kids/raising

Тиждень охорони праці

Тиждень охорони праці

З 19.04. по 26.04.2019 р. в Білозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів №18 було проведено Тиждень охорони праці “Безпека та здорове майбутнє праці”. Протягом тижня відбулись відкриті уроки у 5-11 класах та написання диктантів на тему””28 квітня – Всесвітній день охорони праці”, акція покладання квітів до стели загиблим шахтарям  на виробництві. Учні 2-9 класів взяли участь у конкурсі малюнку “Охорона праці очима дітей”

Всеукраїнська природоохоронна акція до Дня землі

Всеукраїнська природоохоронна акція до Дня землі

З метою привернути увагу  школярів та дорослих  до екологічних проблем Землі, розвивати в них почуття відповідальності за майбутнє планети; виховувати прагнення до гармонії, людяності, доброти, почуття патріотизму; розвивати ініціативу, творчу активність, учні, вчителі та батьки Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №18, долучилися до проведення Всеукраїнської природоохоронної акції до Дня землі. Під час акції було проведено Єдину виховну годину «Планета Земля – чиста планета», Інтернет- вікторину «Як зберегти планету». Учні школи прийняли участь у екологічній акції «Батарейко, здавайся!», в класах проведено еко-години під гаслом «Збережемо Землю для життя!». Учні 9-х класів прийняли участь у акції «Озеленення пришкільної території» а 5-8 класів «Чисте довкілля». Класні керівники під час завершення акції організували спортивні змагання серед учнів 6-7 класів. За нас ніхто планету не врятує… А починати треба з малого – прибирати сміття, доглядати за квітами, не кривдити тварин. Ми повинні усвідомити, що Земля – наш спільний дім. Його затишок і добробут залежить від кожного з нас.

Пам’ять не згасає

Пам’ять не згасає

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження , набат,

Його уроків людство не забуде.

26 квітня у Білозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів №18 вшанували пам’ять трагічно загиблих під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: Єдина класна година “Пам’ять не згасає”, вікторина “Вивчаю.Попереджаю”, години спілкування, інформаційні хвилинки та покладання квітів до пам’ятника загиблим на Чорнобильській АЕС. Ми пам’ятаємо.

Обласний семінар «Промоція читання та залучення читачів»

Обласний семінар «Промоція читання та залучення читачів»

25 квітня 2019 року двері школи гостинно відкрилися для учасників обласного семінару методистів з бібліотечних фондів, керівників методичних об’єднань та шкільних бібліотекарів з теми:  «Промоція читання та залучення читачів: сучасні підходи та можливості» . На семінарі  з колегами поділилися досвідом своєї роботи завідувач бібліотекою Білозерської ЗОШ І –ІІІ ступенів №18 Добропільської міської ради  Філіппенко О.Б. та завідувач Білозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №13 Лягуша Т.В. Семінар пройшов в теплій  та дружній обстановці. Присутні дійшли висновку, що для  шкільної бібліотеки є важливим   пошук сучасних прийомів і методів залучення  дітей до читання.

Участь у проекті “Посилка Успіху”

Участь у проекті “Посилка Успіху”

У Києві на Олімпійській базі ” Конча-Заспа” з 19 по 21 квітня відбулися тренінги для вчителів фізичної культури та тренерів за проектом “Посилка Успіху”, до яких долучилася   вчитель  Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №18 Ісмагілова О.О. Мета тренінгів : поглиблення професійних знань, вивчення та здобуття необхідних навичок для заохочення дітей до активного способу життя,а також залучення учнів до занять спортом. Програма проекту складалась з теоретичної та практичної частин, а проводили їх  професійні тренери та успішні активісти України в сфері спорту.  

Допомагаємо дитині витримувати стреси та відновлюватись після них

Допомагаємо дитині витримувати стреси та відновлюватись після них

Давайте поміркуємо, чи стикаються дітлахи, якими ми опікуємося, зі стресами, як часто і якими саме? А ще цікаво, у чиєму житті стресів більше – дитячому чи таки дорослому? Цікаво, що коли я запитую про це батьків, а подекуди і вчителів, то найчастіше чую у відповідь те, що життя дорослої людини містить набагато більше стресів, зокрема через відповідальність, яку вона тягне на своїх плечах і якої зовсім не відчувають та знати не хочуть малі та великі неслухи.

Насправді ж, якщо розуміти стрес як умови, в яких ми зазнаємо сильної напруги та тиску, через те, що не відчуваємо можливості з ними впоратись, не маємо ресурсів, знань, умінь, досвіду… – то дитяче життя виглядає набагато вразливішим.

Адже обставин, які вибиваються з розуміння типових та сприятливих для розвитку, – безліч. Це і надмірне шкільне навантаження, і відсутність повноцінного відпочинку, і конфлікти у школі, родині та з ровесниками, а ще – інтенсивні спортивні тренування, переживання втрат, батьківське розлучення, зміна місця проживання, перехід в інший садочок чи школу, хвороби, особливо ті, що пов’язані з перебуванням у лікарні, та багато іншого.

Загалом кожна дитина неодноразово стикається із сильним стресом, а, за різними дослідницькими даними, понад 40-60% усіх дітей переживають події, які є не просто стресовими, а – травматичними, такими, що містять безпосередню загрозу життю та здоров’ю самої дитини або в яких діти є свідками небезпеки для інших (наприклад, Donnelly & Amaya-Jackson, 2002).

Перше, що ми, дорослі, прагнемо зробити – максимально убезпечити дітей від стресів та травм. Однак, на жаль, незважаючи на все бажання, неможливо ростити дітлахів у тепличних умовах, і раніше чи пізніше настануть обставини, в яких малюк зазнає стресу. Адже життя триває, діти хворіють і потребують лікування, дорослі розлучаються, вирішують переїхати, час від часу небо блискає і гримить, вихователі, вчителі та тренери бувають різними, а шкільне навчання вимагає напруги та складання іспитів.

Саме тому важливе доросле завдання – не стільки захистити дітей від щоденних та випадкових стресів, скільки навчити, допомогти, створити умови, в яких ті могли б впоратися зі стресами, долати їхні наслідки, відновлюватись та рухатись далі.

Власне, у психології є багато понять, які в різний спосіб описують здатність протистояти стресу: стресостійкість, управління стресом, толерантність, чутливість до стресу, опірність стресу. Я ж хочу познайомити вас з двома, які, на мій погляд, описують найважливіші для сучасної дитини здатності – витримувати стреси (вміти не втрачати якість життя у стресових умовах) та відновлюватись після них (швидко повертатись у добрий настрій та продуктивний стан).

Перше – hardiness (найчастіше перекладають як життєстійкість або витривалість); друге – resilience (психологічна гнучкість або відновлюваність). Цікаво, що обидва поняття прийшли у психологію ззовні. Hardiness – із садівництва, йдеться про здатність рослин виживати, квітнути та давати насіння в несприятливих для цього умовах; resilience – фізична характеристика матерії, яка описує її здатність повертатись до первинної форми після деформації. Натисніть на кухонну губку або навіть подушечку власного пальця – вони прогнуться, але за якийсь час знову повернуть собі форму, а от пластилін лишиться ввігнутим і не відновить форми.

ЯК З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ

Перші дослідження hardiness (життєстійкості) в її психологічному сенсі належать Сьюзен Кобейса та Сальваторе Мадді (Maddi & Kobasa, 1984). Вчені помітили, що в ситуації стресу більшість людей починають гірше працювати, мають негаразди зі здоров’ям, частіше конфліктують з близькими, впадають у депресію, стають агресивнішими і навіть вдаються до спроб самогубства.

Однак є і люди, які поводяться та почуваються навпаки. Тривале перебування у стресових ситуаціях призводить до того, що їхні досягнення зростають, самопочуття покращується, стосунки розвиваються та стають міцнішими, до того ж, збільшується і продуктивність праці.

Зацікавившись, що відрізняє одних від інших, дослідники дійшли висновку, що, на відміну від “страждальців”, життєстійкі особи геть інакше сприймають критичні ситуації, інших людей та обирають особливий спосіб дій у кризі. Так, вони завжди шукають підтримку в інших і самі готові її надавати, вони відчувають, коли можуть впливати на події та повсякчас намагаються контролювати їх, вони намагаються буди задіяними в тому, що відбувається, а не спостерігати зі сторони. А ще – сприймають кризу більше як привід до розвитку, змін та адаптації, а не ризик чи загрозу благополуччю.

Як же допомогти дитині стати життєстійкою і досягти того, щоб вона не потрапила до лав піддатливої до стресу більшості?

Цікаво, що Мадді провів масштабне дослідження, в якому встановив чіткий і однозначний зв’язок між життєстійкістю та умовами зростання (Maddi, 2006). Так найстійкішими виявилися люди, які, по-перше, мали в дитинстві досвід важких стресових ситуацій, але не один, а в парі з досвідом підтримки близьких людей та подолання проблем. Тобто дитина, яка стикнулася з трудністю, навіть такою складною, як розлучення батьків чи смерть близької людини, і за допомоги дорослих впоралася з нею – буде стійкішою, ніж та, котра не мала підтримки (що очевидно), але так само вона буде стійкішою за ту, котра не мала самих труднощів.

По-друге, життєстійкими виявились люди, яких в дитинстві спрямовували на пошук цілей, свого призначення, дозволяти пробувати себе в багатьох діяльностях та не карали за помилки, а, навпаки, вчили виправляти їх. Вразливими ж до стресу та криз у дорослості стали ті діти, які у свій час недоотримали підтримки, схвалення, підбадьорювання та не мали емоційного зв’язку з дорослими.

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ПСИХОЛОГІЧНА ВІДНОВЛЮВАНІСТЬ

Щодо resilience (психологічної відновлюваності), то тут йдеться не лише про те, що людина повертає собі форму, а й знаходить новий ефективніший спосіб реакцій та сприйняття дійсності. Психологічно відновлювальні люди швидко приходять до тями після стресу, а також набирають новий досвід, який робить їх гнучкішими, адаптивнішими, пристосованішими.

Одне з перших досліджень психологічної відновлюваності здійснила Еммі Вернер, і стосувалося воно гавайських дітлахів, частина з яких, незважаючи на бідність, хвороби та загальну жорсткість у середовищі, де вони ростуть, – швидко відновлювались, лишались привітними, не демонстрували агресивної поведінки, могли підтримувати стосунки, а в майбутньому – будували нормальне життя та досягали успіху (Werner, 1971).

Психологічна відновлюваність залежить насамперед від ресурсів, які має людина, а також вміння бачити їх і користуватися ними. Саме ресурси – а це все, що додає в життя якості та позитиву – і підтримка друзів та рідних, наявність хобі, вміння підтримати свій настрій піснею, танцем, медитацією, спогляданням сходу сонця чи смачною їжею… – посилюють здатність до психологічного відновлення. Важливо, що за браку одних ресурсів, їх можна поповнити іншими, а отже – підтримати свою відновлюваність та стимулювати її.

У керівництві для батьків та вчителів щодо психологічної відновлюваності дітей Американської психологічної асоціації містяться 10 підказок на щодень, спрямованих на те, аби допомогти дітям та підліткам побудувати психологічну відновлюваність:

  1. Навчайте дітей будувати дружні стосунки та дружити, зокрема бути співчутливими та розуміти біль інших.
  2. Допомагайте дітям допомагати іншим, пропонуйте їм волонтерську роботу для інших та просіть про допомогу для себе.
  3. Тримайте режим: структура важлива для дітей.
  4. Робіть паузи, допомагайте дітям перемикатись з того, що їх турбує та засмучує, дозволяйте відпочинок.
  5. Навчайте дітей турботи про себе, важливості гарно харчуватись, відпочивати, веселитись та займатись спортом.
  6. Допомагайте дітям встановлювати досяжні цілі та рухатись до них впевнено і поступово, підтримуйте в доланні перешкод.
  7. Підтримуйте в дітей позитивне самосприйняття, нагадуйте про успіхи та допомагайте зрозуміти, які саме дії призвели до них.
  8. Будуйте перспективу, показуйте дітям віддалені наслідки сьогоднішніх зусиль, а також допомагайте бачити речі ширше, особливо в ситуаціях неуспіху.
  9. Показуйте дітям можливості для самопізнання, показуйте, що кожна подія – це можливість дізнатись, “на що я здатний”.
  10. Допомагайте дітям приймати зміни як звичайну частину життя, ставити нові цілі, передбачати наслідки, прогнозувати дії.

Сучасне життя – стрімке і непередбачуване, його темп, а також інформаційна та подієва насиченість повсякчасно провокують стреси. Власне, стреси поступово стають його невід’ємною частиною. Заховатися неможливо, але цілком можливо навчити дітлахів життєстійкості й психологічної відновлюваності, а заразом навчитись і самим.

Література:

Donnelly, C. L., & Amaya-Jackson, L. (2002). Post-traumatic stress disorder in children and adolescents. Pediatric Drugs, 4(3), 159-170.

Maddi, S. R., & Kobasa, S. C. (1984). The hardy executive : Health under stress. Homewood, IL:: Dow Jones-Irwin.

Maddi, S. R. (2006). “Hardiness: The courage to grow from stresses”. Journal of Positive Psychology. 1 (3): 160–168.

Werner, E. E. (1971). The children of Kauai : a longitudinal study from the prenatal period to age ten. Honolulu: University of Hawaii Press

American Psychological Association/APA. Resilience Guide for Parents & Teachers

Вікторія Горбунова, доктор психологічних наук, психотерапевт,
http://nus.org.ua/view/yak-dopomogty-dytyni-vytrymuvaty-stresy-ta-vidnovlyuvatys-pislya-nyh/

Енергоефективні школи: нова генерація

Енергоефективні школи: нова генерація

В 2018-2019 навчальному році було створено команди міжрегіональних класів , які об’єднують учнів загальноосвітніх навчальних закладів із міст Білозерського та Енергодара для роботи у Проекті ДТЕК «Енергоефективні школи: нова генерація». З 17 по 19 квітня вихованці Білозерської ЗОШ 18 разом із керівником, відповідальним за впровадження курсу, учителем інформатики, Бойко Ольгою Володимирівною були запрошені на святкування Міжнародного Дня Землі у м. Енергодар. План перебування був надзвичайно насиченим : екскурсія містом, відвідання картинної галереї місцевих художників, школи творчості, прогулянка алеєю ветеранів Другої світової  війни, Курахівського водосховище. Неперевершене враження справило відвідання Запорізької ТЕС.А ще на дітей чекав  квест в міському парку та дискотека в нічному клубі “Шоколад”.

Другий день був не менш захоплюючим : тепла зустріч в стінах партнера по проекту- Енергодарського НВК 1-, святковий концерт та висадка квітів і дерев , приурочена до Всесвітнього Дня Землі. Ця акція не лише нагадала учням міжрегіональних класів #EnergySchool про необхідність дбайливо ставитись до навколишнього середовища, а й стала запорукою зародження  дружніх відносин між містами Енергодар і Білозерське. А  наостанок  всі учасники проекту отримали приємні  подарунки.

Щиро вдячні за гостинність м. Енергодар! Чекаємо на наступну зустріч в рамках Проекту ДТЕК «Енергоефективні школи: нова генерація»!

Екологічні уроки від провідного фахівця

Екологічні уроки від провідного фахівця

19 квітня 2019 року в Білозерській ЗОШ 18 в 4-у, 5-у, 7-х та 10-у класах
пройшли екологічні уроки. Провела їх для учнів школи провідний фахівець з екологічної освіти регіонального ландшафтного парку «КЛЕБАН-БИК» Оксана Олександрівна Шелудченко.
Оксана Олександрівна не лише розповіла про історію та сьогодення
парку, його основні завдання, а й у цікавій, пізнавальній формі звернула увагу дітей на необхідність зберегти весняні первоцвіти, які радують своєю красою після холодної зими.
Учні уважну слухали інформацію, брали активну участь в конкурсах та вікторинах, а особливо раділи сувенірним подарункам з символікою парку.