Протидія булінгу

Протидія булінгу

Булінг (цькування) — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Нормативні документи по булінгу

Нормативні документи по булінгу

Нормативні документи

Наказ МОН № 1646 від 28.12.2019 “Про деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”

Закон України від 18.12.2018 №2657-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”

Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Лист Мінсоцполітики № 7828-0-2-20-57 від  01.06.2020 “Про захист дітей від жорстокого поводження, здійснення інших заходів щодо забезпечення їхньої безпеки”

Постанова Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 р. № 684 «Про затвердження порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів»

Попередження насильства

 Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” №2229 від 7 грудня 2017 року

 Порядок взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018. №658 (п. 39-41)

 Наказ МОН України “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами” від 02.10.2018. №1047

Як зрозуміти, чи є ваша дитина булером

Як зрозуміти, чи є ваша дитина булером

Булерами стають ті діти, які ростуть без заборон, не сприймають авторитет батьків. Але разом з

тим їх головна проблема – бажання відчути підтримку та повагу дорослих. Якщо це прагнення не

реалізоване, воно породжує агресію, яку треба на комусь зганяти.

Більшість булерів – це діти-нарциси, які не спроможні у момент агресії відчути емоції інших, але

хочуть довести свою зверхність. Проаналізуйте поведінку дитини, аби виявити ознаки агресії. І

запитайте у себе – чи достатньо приділяєте уваги синові, доньці?

Ознаки булера:

 фізично та соціально більш енергійний за своїх однолітків;

 не вміє сприймати відмову;

 має середню чи високу самооцінку;

 часто проявляє ознаки егоїзму чи нарцисизму;

 ймовірно, став жертвою у минулому;

 сприймається лідером у колі однолітків;

 буває імпульсивним;

 його легко вивести з себе;

 не вистачає співчуття до інших;

 має не надто високий емоційний інтелект;

 полюбляє агресивні спортивні ігри.

Якщо подібні риси проявляються та паралельно надходять повідомлення, що у класі знущаються

над кимось, є серйозний привід поговорити з вашою дитиною. Звісно, багато з цих характеристик

показують типового лідера, але нездорове посилення тої чи іншої ознаки є тривожним сигналом.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЩОБ ЇХНЯ ДИТИНА НЕ СТАЛА 

ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ В ШКОЛІ

1. Пам’ятайте: дитина не може впоратися з булінгом самостійно! Діти зазвичай не

розповідають про насилля батькам, тому важливо навчитися розпізнавати ознаки

булінгу.

2. Щодня розмовляти з дитиною про її справи в школі. Це кілька хвилин на день про

те, як і з ким дитина проводить час у школі, що відбувається дорогою додому тощо.

За розмовою спостерігати за настроєм дитини. За можливості відвідувати дитину у

школі, зустрічати її зі школи.

3. Розвивати здорову звичку боротьби з хуліганством і нетерпимість до залякувань.

Ваші діти повинні знати, що це ненормально залякувати чи стояти осторонь, коли

ображають іншого. Навчити дитину просити про допомогу дорослих і не боятися

розповідати про знущання. Пояснити, що вам (батькам) можна довіряти і ви

допоможете у будь-якій ситуації.

4. Навчити дитину правильно користуватися Інтернетом, соціальними мережами.

Пояснити, що таке кібербезпека і як протистояти кіберзалякуванню. Установити

ліміт часу роботи в мережі.

5. Бути прикладом доброти і лідерства для своєї дитини. Кожного разу, коли ви

говорите з іншою особою образливим тоном, ви вчите дитину знущанню. Важливо

вчити дитину робити добро і проявляти співчуття. Це запорука хороших стосунків з

однолітками.

6. Якщо ваша дитина вже стала жертвою шкільного булінгу, за жодних умов не

можна ігнорувати чи замовчувати виявлені факти жорстокої поведінки над

дитиною.Рекомендовано повідомити в усній чи письмовій формі про насилля

адміністрацію навчального закладу.

Булінг: взаємодія заради безпеки і комфорту

Булінг: взаємодія заради безпеки і комфорту

Законом України «Про освіту» одним із пріоритетів державної політики в галузі освіти є формування соціальних та громадянських компетентностей, поряд із повагою до прав і свобод людини, а також нетерпимістю до приниження її честі й гідності, фізичного або психічного насильства, до дискримінації за будь-якими ознаками.

Згідно із чинним законодавством нашої держави освітній процес має бути організований в умовах безпечного освітнього середовища, де всі учасники освітнього процесу стануть захищеними від будь-яких проявів фізичного, морального, психологічного насильства, в якому не буде місця заподіянню шкоди через експлуатацію, дискримінацію, а також приниження та цькування (булінг).

Створення безпечного освітнього середовища – запорука протидії булінгу

Саме цій проблемі приділяється велика увага Державною службою якості освіти України та її територіальними органами під час вивчення освітньої діяльності та управлінських процесів в закладах освіти, акцентуючи на формуванні спільного розуміння у стейкхолдерів якості освіти та освітнього середовища, безпечного і комфортного, дружнього до дитини.

Під час міжсекторального онлайн-діалогу «Освітнє середовище – вільне від будь-яких форм насильства», організованого управлінням Державної служби якості освіти у Донецькій області (далі – управління Служби) навколо проблеми створення безпечного і комфортного середовища об’єдналися як управлінці (працівники Державної служби якості освіти України, управління Служби, представники Департаменту освіти і науки та служби у справах дітей Донецької облдержадміністрації, керівники органів управління освітою та закладів освіти), так і представники Національної поліції України, практичні психологи та соціальні педагоги, представники громадськості.

Безпека освітнього середовища: результати інституційних аудитів ДСЯО

Аналізуючи результати проведених інституційних аудитів закладів загальної середньої освіти України у 2020 році, Валентина Бобир, начальник відділу початкової освіти управління роботи із закладами середньої та дошкільної освіти департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України, зупинилася на оцінюванні напряму «Освітнє середовище закладу освіти». Виявляється, що із 48 перевірених закладів освіти – 94% додержуються вимоги чинного законодавства щодо створення комфортних та безпечних умов навчання та праці. Поряд з тим, в 6 % шкіл це питання вимагає покращення.

«Як зробити освітній простір школи безпечним та дружнім до дитини? Відповідь на це питання доволі проста. Слід зробити це потребою, а не просто вимогою законодавства, яку потрібно дотримуватися. Адже цілі досягаються тоді, коли стають необхідністю», – зазначила Валентина Бобир.

А як же почувають себе наші учні в закладі освіти?

Серед опитаних більше 5 тисяч здобувачів освіти 75 % зазначили, що їм комфортно в школі і класі. П’ята частина респондентів відповіла, що до них було проявлено поодинокі випадки агресії або кепкування. Досить часто відчувають агресію та кепкування щодо себе 3% учнів, яким психологічно некомфортно в школі. Навіть є 1 % школярів, які постійно відчувають цькування і не хочуть відвідувати школу, а це – 51 дитина.

На думку пані Валентини, ці факти змушують нас, дорослих, замислитися, об’єднатися і створити середовище, яке безпечне і дружнє для дітей  і дорослих.

Щоб дати об’єктивну оцінку стану освітнього середовища, необхідно вже сьогодні провести самооцінювання, залучивши до нього батьків, працівників закладу освіти та його засновника.

Міжінституційна співпраця та протидія булінгу

Велику роль у створенні безпечного середовища має відігравати співпраця школи з іншими інституціями: територіальними органами Національної поліції, службою у справах дітей, громадськістю, які проводять просвітницьку діяльність з усіма учасниками освітнього процесу. Окрім зазначених структур, важливим вектором співпраці є взаємодія із батьківською спільнотою.

Співпраця з поліцією та юридичними університетами системи МВС України

Цю ідею підтримала інспектор відділу ювенальної превенції управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області, майор поліції Віра Рагімова, яка повідомила про підготовку до реалізації на території Донеччини проєкту «Поліцейський – учасник освітнього процесу», мета якого – участь поліцейського у шкільному житті. В умовах децентралізації працівники поліції закріпляються зараз за кожною громадою, реалізуючи програму профілактики правопорушень серед дітей та підлітків. Позитивним є факт зменшення дитячої злочинності впродовж останніх двох років на 1 %.

Але проблема булінгу в дитячому середовищі існує, і про це не треба замовчувати. Протягом 2020 року представниками ювенальної превенції було складено 8 протоколів, де булерами виступали особи віком до 18 років.

Пані Віра надала роз’яснення щодо відповідальності булерів та їх батьків, а також адміністрації школи відповідно до чинного законодавства.

Катерина Шнейдер, начальник відділу соціально-гуманітарної роботи та моніторингу Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України, капітан поліції, відмітила, що до профілактичної роботи щодо протидії булінгу залучаються курсанти Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України, які вже сьогодні готують себе до практичної діяльності та реагування на конкретні випадки булінгу.

Під час живого, відкритого діалогу освітяни отримали відповіді на наступні питання:

  • Як виробити антибулінгову політику в закладі освіти?
  • Як розробити дієві правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу?
  • Як створити ефективну систему протидії насильству та булінгу в закладі освіти?

Роль батьківської спільноти у питанні протидії та попередження булінгу

Питання створення безпечного освітнього середовища хвилює не тільки освітян та управлінців, а й представників батьківської спільноти. Прикладом тому є активна діяльність Батьківської ради, створеної при Краматорській міській раді. На її засіданнях порушуються актуальні питання якості освітнього процесу. Ідею розробки правил поведінки для всіх учасників освітнього процесу підтримала радник Краматорського міського голови з питань освіти Світлана Чепелєва. Задля підвищення рівня безпеки учасників освітнього процесу в закладі освіти, взаємоповаги між учасниками освітнього процесу, дотримання етичних норм, дотримання прав і свобод людини Батьківська рада м. Краматорська нещодавно вийшла з пропозицією запровадити у школах проєкт «Правила поведінки, однакові для всіх».

Попередження та протидія булінгу: досвід освітян Донеччини

Ще одним прикладом того, як створити у школі дієву систему протидії насильству і булінгу, є заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 20 військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області. У 2020 році колектив цієї школи став бронзовим призером ХІ Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти» у номінації «Впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності і якості освіти». В конкурсній роботі «Створення освітнього середовища закладу освіти, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації» запропоновано алгоритм діяльності закладу щодо створення системи роботи з використанням медіації – альтернативної форми вирішення конфліктів за участю третьої нейтральної сторони – медіатора, який допомагає сторонам дійти взаємоприйнятного рішення у конфлікті.

Щоб запобігти розповсюдженню конфліктів в учнівському середовищі, уникнути конфліктних ситуацій, які можуть призвести до агресії або насильства, на допомогу має прийти шкільна служба порозуміння. Саме вона сприяє створенню комфортного та безпечного освітнього середовища, набуттю учнями позитивного досвіду вирішення конфлікту мирним шляхом і покращенню атмосфери в колективі, підвищенню культури спілкування.

Таку плідну роботу із впровадження такої системної діяльності, спрямовану на запобігання та протидію насильству в закладах освіти, метою якої є налагодження стосунків та виходу з конфліктної ситуації за допомогою третьої сторони, розпочали психологи Бахмутчини, про що повідомила Вікторія Головко, завідувач Центру методичної та психологічної служби управління освітою Бахмутської міської ради.

В межах повноважень, на виконання плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі на 2021 рік управління Державної служби якості освіти у Донецькій області і надалі продовжуватиме роботу з міжвідомчої взаємодії з питань здорового та безпечного освітнього середовища.

«Якщо ми всі будемо небайдужими, об’єднаємося заради однієї мети, то кожен заклад освіти області стане комфортним і безпечним для всіх учасників освітнього процесу», – резюмувала т. в. о. начальника управління Державної служби якості освіти у Донецькій області Тетяна Ремпель.

Кажемо “ні” шкільному булінгу

Кажемо “ні” шкільному булінгу

Як запобігти булінгу у шкільній спільноті? Відповідь на це питання шукали учні 7-11 класів під час проведення медіа-квесту  «Шкільному булінгу скажемо “НІ!”»,  який відбувся 26 лютого у Білозерській загальноосвітній  школі  № 18.

На сьогоднішній день квести дуже популярні, їх використання  – чудова можливість розповісти і показати як можна запобігти проявам булінгу у школі.

Кожна команда підійшла до проведення заходу творчо: зробили емблеми, вибирали правильний маршрут, на станціях  аналізували задані ситуації, завзято виконували завдання, створювали та друкували пам’ятки, демонстрували свою майстерність на станціях  «STOP – кадр» та «Краще разом танцювати, ніж булити».

І до виконання домашнього  завдання поставилися дуже відповідально: кожна команда зняла свій відео-сюжет на тему «Шкільному булінгу скажемо “Ні!”». Це були проблемні ситуації в спілкуванні серед дітей та підлітків шкільного віку і шляхи виходу з них. Треба зазначити,  що за роботу на  станціях під час проведення квесту відповідальними були самі учні 10 класу, які встигали не тільки проводити перегони, а ще й роздруковувати листівки, пам’ятки та аплікації,  аби всі присутні мали змогу ознайомитися з творчими роботами команд. Завершено захід було церемонією  нагородження  команд-переможниць квесту дипломами та солодощами.

Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу в освітньому закладі

Згідно Закону України «Про освіту», розділ І, статті 25, 26

 керівник навчального закладу:

– здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

– розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

– сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;

– забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

– розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;

– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вчителю, психологу або безпосередньо директору.

Окрім цього, дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Зразок скарги на жорстоке поводження з дитиною у навчальному закладі

Директору Білозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №18

Тетяні НОВОМЛИНЕЦЬ

ПІБ заявника ______________________

контактний телефон_________________

ЗАЯВА

Прошу провести розслідування за фактом випадку булінгу (цькування) ____________________ (ПІБ постраждалого)

___  ____________  _______   року на перерві  ______________  (ПІБ)  в присутності учнів словесно мене образила та нанесла тілесні пошкодження. Це призвело до нервового зриву, відмови бути присутнім/-ьою на уроках. Звертаю Вашу увагу на те, що _________ (ПІБ) не вперше застосовує такий вид цькування по відношенню до мене та до інших учнів класу. Прошу вивчити факти, зазначені у заяві, та захистити мене від жорстокого поводження і психічного насилля з боку однокласниці __________ (ПІБ).

дата                                                                                                                  підпис

Керівник закладу:

  • Розглядає таке звернення та реєструє у журналі обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення;
  • З’ясовує усі обставин булінгу відповідно до Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення, затвердженого спільним наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 564/836/945/577;
  • Скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог,) батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені особи.

Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

Але за будь-якого рішення комісії керівник закладу забезпечує психологічну підтримку усім учасникам випадку.

Рішення Комісії реєструється в окремому журналі, зберігається в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

Психологічний супровід таких осіб здійснює соціальний педагог у взаємодії із практичним психологом. З цією метою можна запровадити консультаційні години у практичного психолога і соціального педагога, скриньки довіри, оприлюднення телефонів довіри.

 Новоприйнятий Закон передбачає низку штрафів за цькування:

– Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.

– Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

– Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування):
  1. Якщо комісія, створена для розгляду випадку булінгу (цькування), визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, то керівник навчального закладу в обов’язковому порядку повідомляє про це  уповноваженим підрозділам:

Ювенальній поліції сектору превенції  відділу Національної поліції;

Службі у справах неповнолітніх та дітей.

  1. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції із заявою.

Телефони довіри

  • Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
  • Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
  • Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75
  • Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
  • Національна поліція України 102