Збереження психічного здоров’я в умовах соціальної ізоляції

Збереження психічного здоров’я в умовах соціальної ізоляції

Чи знаєте ви, що страхи, тривожність, панічні настрої напряму пов’язані з хворобами, які призводять до проблем з дихальною системою? Що ж відбувається з нами, коли ми боїмося?

Отримуючи інформацію про те, що кругом агресивний ворог, наш мозок дає команду: приготуватися до атаки й захисту! Мозок знає, що ворог є в повітрі. Отже, з кожним вдихом ми можемо його впустити всередину себе. 

Коли ми відчуваємо страх, у кров виділяються гормональні сполуки, які блокують больові відчуття, адже потрібно рятуватися. Мозок знає, що повітря шкідливе, що ви намагаєтесь несвідомо менше його вдихати і дає команду: «Розширити бронх!».

Бронхи зсередини вистелені слизовою оболонкою. Під час розширення на ній виникають мікроерозії. Це механізм, який забезпечує наше виживання. Проходить певний час, нічого поганого не відбувається і організм повідомляє: «Ворога нема». А вже коли ми заспокоюємося, мозок дає сигнал бронхам: «Звузити бронх!» Як? Потрібно відновити епітелій слизової бронхи.

Як це відбувається? У місце, де виникла ерозія, закачується інфільтрат і виникає набряк на слизовій бронха. Там починається запальний процес, який завжди супроводжується підвищенням температури тіла, щоб обмежити патологічну дію вірусу. До враженої ділянки організм спрямовує свою вірну армію: фактори захисту – лейкоцити, мікрофаги, будівельний матеріал для відновлення епітелію.

У цей час у людини виникає страх: «Ворог проникнув в середину. Він у мені!» І мозок дає команду гормональній системі викинути в кров величезну кількість гормонів – адреналіну, норадреналіну. А це, своєю чергою, блокує роботу нирок. Якщо нема страху у людини, все переноситься легко: два-три дні полежали й одужали.

Що робити, якщо ви захворіли:

  1. Під час появи перших симптомів вкладайтеся в ліжко. Мінімізувавши навантаження на м’язи, ви дасте організму можливість легко справитися з хворобою.
  2. Ускладнення можливі, якщо людина зберігає звичну активність: продовжує ходити на роботу, в магазин, прати, пилососити.
  3. Підвищення температури тіла під час потрапляння вірусу в організм – обсолютно нормальна реакція. До 39°С не варто вживати жарознижуючі засоби. В цей час в організмі відбуваються надважливі процеси, які сприяють Вашому одужанню.
  4. При температурі тіла 38 – 39°С включається система захисту, активно виділяються лізоцин, імуноглобуліни. Вони піклуються про те, щоб вірусами не були вражені здорові клітини.
  5. Все що вам потрібно – м’яка зручна постільпитна вода – 50-100 мл щогодини і законний сон.
  6. Якщо температура 40 – 41°С, однозначно її потрібно знижувати. У жодному разі не до норми! Достатньо збити температуру до 38 – 39°С. Інакше захисні процеси в організмі зупиняться.

Вправи для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

«Чудовий чоловічок»

Інструкція. Розкажи мамі або таткові, що ти вмієш робити. Намалюй чоловічка, який вміє робити все, що вмієш робити ти.

Вправа-релаксація «Морська зірка»

Інструкція. Ляж вільно на килимок і заплющ очі. Уяви себе морською зіркою. Твоя голова хитається на хвилях, вушка чують шум вітру, ручки відчувають мокрий пісок, ніжок торкається морська вода. Ти малюєте свої образи на піску, вода забирає всі ваші образи, вітер наносить новий пісок, пісок стає чистим.

Розплющ очі, посміхнись, встань з підлоги й потягнися всім тілом.

«На що схожа емоція?»

Інструкція. Намалюй всі предмети, на які схожий сум. На другому аркуші намалюй всі предмети, на які схожа злість. Потім страх, радість.

«Закінчи речення»

Дитині пропонується закінчити речення, які промовляє мама:

  • я сумую, коли…;
  • я злюсь, коли…;
  • я радію, коли…
  • я лякаюсь, коли…
  • я дивуюсь, коли…
  • я слухаю, коли…
  • я не слухаю, коли…

«Ображалки»

Дитині пропонується пригадати й назвати випадки, в яких вона ображається і що при цьому відчуває. Якщо складно, дорослому варто навести приклади.

Після цього можна запропонувати виліпити свою образу з будь-якого матеріалу. Після завершення роботи пропонується змінити цей образ, трансформувавши його у щось приємне.

«Хмаринка-помічниця»

Дитині потрібно вільно лягти на килимку і заплющити очі. Уявити себе хмаринкою.

Маленька легенька хмаринка із задоволенням літає чистим небом. Зустрівшись з іншою хмаринкою вітається, але не торкається її, тому що поважає простір і межі іншої хмаринки. Та ось на неї налетіла інша хмара й штовхнула. Наша маленька хмаринка розплакалась від образи дощем.

Трохи поплакавши, вона відчула, що дощик змив образу і маленька хмаринка легко й радісно полетіла далі.

«Найкращий колір»

Інструкція. Намалюй фарбами кольорові плями тими кольорами, які тобі подобаються.

«Лісоруб»

Інструкція.Уяви себе лісорубом. Ноги постав широко, щоб тобі зручно було стояти. Роблячи вдих, підійми обидві руки з переплетеними пальцями вгору (ніби тримаєш сокиру), на видиху різко опусти руки і нахились вперед (ніби робиш удар сокирою по колоді).

«Складна ситуація»

Вправу можна проводити поетапно. Використовуйте ситуації, з якими дитина зустрічалась в житті або може зустрітися в майбутньому.

Дитині потрібно запропонувати декілька варіантів вирішення кожної запропонованої ситуації.

  • м’яч, яким грається дитина впав у величезну калюжу…;
  • дитина з мамою або татком дуже поспішає, а до пішохідного переходу досить далеко…;
  • на ігровому майданчику діти знайшли невідому річ…;
  • незнайомець пропонує тобі цукерку…;
  • дитина зголодніла під час прогулянки, а додому йти далеко…

«Оживи дію»

Дорослий називає знайому дитині дію, а дитина її демонструє:

  • розпилювання дрів;
  • веслування в човні;
  • змотування ниток в клубок;
  • вмивання й чищення зубів;
  • одягання на прогулянку;
  • сервування столу.

«Мій космос»

Інструкція. Підготуйте коробочку з «віконечком» – прозорою зоною. Можна використати прозору пляшечку. Розмалюйте коробку або пляшку «космічними» кольорами, використовуючи відповідну символіку. Заселіть свій космічний простір однією або кількома планетами і милуйтеся власним космосом.

«Мій простір»

Дуже добре, коли в цій грі беруть участь всі члени родини.

Розмістіться на підлозі у такий спосіб, щоб не заважати один одному – тобто, на відстані. Кожному потрібно взяти клубок ниток будь-якого кольору. Можна використовувати стрічки або інший матеріал, який маєте.

Викладіть з ниток навколо себе коло, що позначає комфортні для кожного межі. Пограйтеся з ними, збільшуючи і зменшуючи, поки не відчуєте себе захищеним і спокійним. Нитки гравців не можуть перетинатися, накладатися.

Посидьте або полежіть у своєму новоствореному просторі із заплющеними очима та прислухайтеся до своїх відчуттів. Як вам?

Далі можна поекспериментувати. Почергово пройдіться по межам кола один одного. Що відчуваєте? Тепер зайдіть в простір один одного. Чи запитали ви дозволу на вторгнення? Яким тоном? Яку відповідь отримали? Як почуваєтеся в чужому просторі? Що відчуваєте, приймаючи гостей у своєму просторі?

Вправи для підлітків і дорослих

«Частини мого «Я» або рольова карта»

Підберіть зі свого архіву кілька фото, на яких зображені ви в різні періоди життя.

Розгляньте фото в різних ролях. Оберіть найкращий знімок. Назвіть всі ролі, відображені на відібраних фото. Яка роль для вас в сьогодні найактуальніша? Які емоції, почуття, настрої відображені на вибраних фото? Опишіть їх. Які ролі ви найчастіше виконуєте сьогодні?

Чи легко було обирати фотографії? Справа в тому, що сам вибір є терапевтичним. Які почуття викликала ця вправа?

Вправа-фантазія «Дерево Роду»

Для виконання вправи підготуйте папір, кольорові олівці або фарби.

До початку роботи дайте відповідь на питання:

  1. Що для мене коріння Роду?
  2. Як я відчуваю підтримку Роду?
  3. Що для мене стовбур Дерева Роду?
  4. Чим я підтримую свою сім’ю? Що я їй даю?
  5. Чим для мене є гілки дерева? Чи міцні вони?
  6. Чи є листя в мого дерева? Чим для мене є його листя?
  7. Чи є квіти? Які вони, якщо є? Що є квітами мого дерева?
  8. Чи є плоди у мого Дерева Роду? Що вони означають для мене?

Тепер починайте малювати своє Дерево Роду. Можна супроводжувати процес музикою.

«Колесо життя»

Підготуйте для роботи папір, ручку та кольорові олівці. Намалюйте круг. Що для вас означає круг?

Визначимо сфери життя. Розділіть круг на вісім рівних частин.

Все наше життя – це 100%. Розподіліть ці 100% за 8 сферами, визначаючи, скільки уваги приділяєте кожній сфері, наскільки вони важливі для вас на сьогодні:

  • здоров’я;
  • кар’єра (для учнів – навчання);
  • друзі;
  • відпочинок;
  • хобі, захоплення;
  • духовна сфера;
  • сім’я;
  • особисте життя.

Які думки виникли?

Позначте кольоровою штриховкою, починаючи з центру, відповідно до відсотків, які визначили, рівень реалізованості кожної сфери. Слідкуйте за своїми емоціями, відчуттями.

Подивіться на свій малюнок. Чи подобається вам те, що бачите? Колесо – це те, на чому ви їдете по життю і воно має бути наближеним до кола.

Якщо на якусь сферу випадає менше 10%, то в даний час ця сфера для вас не актуальна. Або ви не докладаєте зусиль для її розвитку. Тут може виникнути дискомфорт, почуття провини, внутрішній конфлікт.

Якщо на певну сферу випадає більше 35% – в ній можливе вигорання.

В ідеалі має припадати на всі сфери близько 10%, а ще 20% розкидати по актуальних сферах. Скажімо:

  • для підлітка: спілкування, захоплення, друзі;
  • для молоді: сім’я, особисте життя;
  • для людини, яка будує кар’єру: робота, саморозвиток.

А тепер на іншому аркуші намалюйте своє ідеальне колесо життя. Яким ви хочете бачити своє життя? Далі пропонуємо написати не менше 5 пунктів «плану»: що ви робитимете, щоб наблизити своє життя до бажаного образу.

«Мандала»

Мандала – малюнок в колі.

Підготуйте для роботи аркуш А4 з обведеним простим олівцем контуром кола, фарби, пензлики, склянку для води.

Намалюйте малюнок в колі. Думайте про щось приємне. Важливо отримати від цієї роботи задоволення.

Дайте відповіді на питання:

  1. Що ви створили
  2. Як ви можете назвати свою роботу?
  3. Які відчуття вона викликає у вас в даний момент?
  4. Які почуття ви переживали в процесі роботи?
  5. Якби малюнок міг говорити, щоб він вам сказав?

Вправа-фантазія «Який ти кущ троянд»

Підготуйте для роботи папір, кольорові олівці або фарби.

Заплющте очі. Уявіть себе кущем троянд.

  • Який ви кущ? Маленький? Великий? Високий?
  • На вас є квіти? Якщо є, то які? Вони не обов’язково повинні бути трояндами.
  • Якого кольору ваші квіти? Чи багато їх? Вони повністю розквітли чи це бутони?
  • Чи є у вас листя? Яке воно?
  • Який вигляд має стебло, гілки?
  • Чи є у вас коріння? Який вигляд воно має? Яке воно: коротке чи довге, покручене чи пряме? 
  • Чи є у вас шипи?
  • Де ви знаходитесь: у дворі, в парку, в пустелі, в місті, за містом, посеред океану?
  • Чи знаходитесь ви у вазі, чи ростите у ґрунті?
  • Ви зовні чи в середині чогось?
  • Що вас оточує?
  • Чи є там інші квіти, чи ви самотні? Чи є там дерева, тварини, люди, птахи?
  • Чи є біля вас щось типу огорожі? Якщо так, то на що це схоже?
  • Чи ви знаходитесь на відкритій місцевості?
  • На що це схоже – бути кущем троянд?
  • Як в підтримуєте своє існування? Хтось доглядає за тобою?
  • Яка зараз погода: ясна чи ні?

Намалюйте свій кущ троянд, насолоджуючись процесом творчості.

«Якби я був…»

Пропонуємо закінчити асоціативно речення про себе:

  • Якби я був кольором, то…
  • Якби я був наукою, то…
  • Якби я був країною, то…
  • Якби я був музикою, то…
  • Якби я був книгою, то…
  • Якби я був квіткою, то…
  • Якби я був твариною, то…
  • Якби я був явищем природи, то…
  • Якби я був фруктом, то…
  • Якби я був овочем, то…
  • Якби я був персонажем казки, то…
Коронавірусна психологія: як заспокоїтися у розпал пандемії

Коронавірусна психологія: як заспокоїтися у розпал пандемії

Сьогодні, коли на всіх каналах новин і у стрічках соціальних мереж тільки й говорять про стрімке поширення COVID-19, а заходи, направлені на його стримування, порушують наш звичний ритм життя, будь-яка людина відчуватиме неспокій і тривогу. То як залишатися спокійним і не панікувати під час спалаху захворювання.

Штатний психолог нью-йоркського пресвітеріанського медичного центру Вейлла Корнелла, автор бестселера «Ліки від нервів» та національний експерт з когнітивної терапії, доктор Роберт Ліхі каже, що найголовніше, що може зробити людина, – це розуміти про існування потенційної загрози і не сіяти зайвої паніки.

«Ми повинні визнати, що пандемія існує, тому важливо вжити розумних заходів, наприклад, дотримуватися рекомендацій Центрів з контролю та профілактики захворювань, які наголошують на необхідності ретельно мити руки, уникати соціальних контактів, людяних місць, і за можливості не подорожувати, – каже доктор Ліхі, який також є клінічним професором психології психіатричного відділення медичного центру Вейлла Корнелла. – Проте також важливо дивитися на ситуацію тверезо, зосереджуватися на тому, на що ми можемо впливати, та перестати сильно і часто хвилюватися».

Ось які заходи пропонує доктор Ліхі для відновлення спокою у розпал спалаху коронавірусу, що викликає захворювання COVID-19, та поради, щоб перестати панікувати через нього.

Діліться тим, що ви відчуваєте

Якщо ви скажете людині не хвилюватися, навряд чи це її заспокоїть. Так само це не заспокоїло б і вас.

Натомість прийміть саму ситуацію і своє ставлення до неї. Пам’ятайте, у вас є право хвилюватися, але ви також можете більш конструктивно вирішити цю проблему.

Для початку визначте ймовірні і можливі варіанти того, що може з вами трапитися

Наприклад, найгіршою вашою думкою може бути те, що ви можете померти від COVID-19. Це лише один з можливих варіантів, як і у будь-якій інший ситуації у вашому житті, але неможливо жити і кожного разу думати про всі варіанти розвитку ситуації; будь-який вибір ви робите на основі того, що найімовірніше може статися у тій чи іншій ситуації. В цілому для американського населення ймовірність померти від нового коронавірусу є низькою, тому переналаштуйте своє мислення і зосередьтеся на найбільш ймовірному варіанті розвитку подій.

Перестаньте читати і дивитися новини на деякий час

Якщо гуглити «Випадки зараження коронавірусом» кожні кілька годин, це похитне ваш психологічний стан і посилюватиме страхи через коронавірус. Натомість спробуйте обмежити потік інформації. Скоротіть час перегляду новин до 15 хвилин на день, щоб знати основні події, як от про закриття шкіл або зміни в рекомендаціях щодо подорожей. (Також важливо: переконайтеся, що ці новини надходять з надійних джерел.) 

Займіться більш продуктивною діяльністю, наприклад, турботою про сім’ю, закінчіть робочі завдання або виділіть час для відпочинку.

Обмеження перегляду новин і переорієнтування своєї уваги на повсякденні справи допоможе вам заспокоїтися та зменшити страхи через коронавірус. Коли у вас виникає тривожна думка і крутиться в голові, у вас може початися те, що я називаю «Google-it» ( «погугли-про-це») – одержимий пошук в інтернеті інформації про предмет своєї стурбованості. Вам вирішувати, на чому зосереджувати свою увагу, тому контролюйте потік новин, які до вас надходять, і продовжуйте займатися своїми повсякденними справами, на які ви можете впливати.

Складіть графік «часу для стурбованості»

Багатьом моїм пацієнтам це допомагає: протягом дня виділіть 15–20 хвилин і зустріньтеся зі своєю стурбованістю віч-на-віч. Якщо стурбованість, пов’язана з COVID-19, не покидає вас протягом дня, запишіть її і пообіцяйте собі: «Я займуся нею десь о третій». Коли настане час для стурбованості, запитайте себе: мої негативні думки є продуктивними чи непродуктивними?

Продуктивна стурбованість відрізняється від непродуктивної. У результаті продуктивної стурбованості ви починаєте робити щось корисне вже сьогодні. Наприклад, що ви можете зробити, щоб зменшити ризик? Мити руки, використовувати серветки – виконувати всі поради Центрів з контролю і профілактики захворювань. Це продуктивні дії. Непродуктивна стурбованість – це коли ви запитуєте себе: «Що, якщо?..»  Наприклад, «Що, якщо я буду йти вулицею і хтось кашляне на мене? Що, якщо я був на зустрічі і випадково торкнувся когось зараженого?» Ми не можемо на це впливати, тому ця стурбованість є непродуктивною.

Я не кажу людям не хвилюватися, проте якщо ви хвилюєтеся, то робіть це у відведений час, щоб це не відбирало у вас сили, і потім трансформуйте стурбованість у продуктивні дії.

Оцінюйте об’єктивно

Ваша мета – не позбутися стурбованості, а оцінити її об’єктивно. Розумно, коли лікарні та уряд стежать за цією ситуацією, оголошують карантин і встановлюють обмеження для зменшення розповсюдження. Це може викликати занепокоєння в соціумі, але пам’ятайте, що урядовці та посадовці галузі охорони здоров’я вживають заходів, які порушують повсякденний уклад життя людей, для того щоб підготуватися до ситуації та вирішити її.

Вжиття усіх цих запобіжних заходів не означає, що події розгортатимуться за найгіршим сценарієм.

Знайдіть баланс між тим, щоб дотримуватися належних рекомендацій щодо гігієни та менше і рідше відчувати стурбованість. Не будьте вкрай самовпевненим чи нерозумним, ігноруючи доцільні рекомендації, а радше запитайте себе, є ваші думки продуктивними чи непродуктивними. Ви не можете контролювати все, але ви можете контролювати те, на тому зосереджувати свою увагу, і можете подбати про себе, займаючись фізичними вправами, правильно харчуючись та проводячи час з родиною.

Роберт Ліхі, доктор психології, штатний психолог нью-йоркського пресвітеріанського медичного центру Вейлла Корнелла та клінічний професор психології психіатричного відділення медичного центру Вейлла Корнелла. Він є директором Американського інституту когнітивної терапії.

Посилання https://healthmatters.nyp.org/a-road-map-to-finding-calm-amid-coronavirus-anxiety/

Чинники успішної адаптації дитини до школи

Чинники успішної адаптації дитини до школи

Розглянемо чинники, що впливають на успішність адаптації дитини до школи:

  • функціональна готовність до початку систематичного навчання: організм дитини повинен досягти такого рівня розвитку окремих органів і систем, щоб адекватно реагувати на дії зовнішнього середовища.
  • вік початку систематичного навчання: не випадково адаптаційний період у шестирічок більш тривалий ніж у семирічок. У шестирічок спостерігається більш висока напруженість всіх систем організму, більш низька і нестійка працездатність. Рік, що відокремлює шестирічну дитину від семирічної, дуже важливий для її фізичного, функціонального і психічного розвитку. Саме в цей рік формуються такі важливі новоутворення: інтенсивно розвивається регуляція поведінки, орієнтація на соціальні норми і вимоги, закладаються основи логічного мислення.
  • стан здоров’я: це один з основних факторів, що впливають не лише на діяльність і успішність процесу адаптації до школи, а й на процес подальшого навчання. Найбільш легко адаптуються здорові діти.
  • рівень тренованості адаптаційних механізмів: безумовно, першокласники, що відвідували раніше дитячий сад, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», не звичні до тривалого перебування в дитячому колективі;
  • особливості життя дитини в сім’ї: велике значення мають такі моменти як психологічна атмосфера в сім’ї, взаємостосунки між батьками, стиль виховання, статус дитини в сім’ї, домашній режим життєдіяльності дитини тощо;
  • психологічна готовність до шкільного навчання: психологічна готовність передбачає інтелектуальну готовність (рівень розвитку пізнавальних здібностей), емоційно-вольову готовність (емоційна зрілість, адекватність емоційного реагування, вольова регуляція поведінки) і особову готовність (мотиваційна готовність, комунікативна готовність);
  • раціональна організація учбових занять і режиму дня: однією з головних умов, без яких неможливо зберегти здоров’я дітей протягом навчального року, є відповідність режиму учбових занять, методів викладання, змісту і насиченості учбових програм, умов зовнішнього середовища віковим можливостям першокласників;
  • відповідна організація рухової активності дитини: рухова активність – найефективніший спосіб попередження і своєчасного запобігання стомлення, підтримки високої працездатності.

Можна виділити наступні ознаки адаптації дитини до школи:

  1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.
  2. Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.
  3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.
  4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.

Оптимальний адаптаційний період складає один-два місяці. Залежно від різних чинників рівень адаптації дітей до нових умов може бути різним: високим, нормальним і низьким. Адаптація дитини до школи процес не односторонній: не тільки нові умови впливають на малюка, але і сам він намагається змінити соціально — психологічну ситуацію.

Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв’язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв’язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров’я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв’язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників. Зрозуміло, що є досить тісний причино-наслідковий зв’язок між рівнем адаптації школяра і системою тих чинників, умов, у яких він виховувався

Щоб адаптація першокласника пройшла успішно повинні виконуватися такі умови:

  1. Спрямованість навчально-виховного процесу на інтереси дитини. Ставлення до неї як до суб’єкта у педагогічному процесі, включення її у суб’єкт-суб’єктні взаємини у системі «вчитель – учень», » учень – учень». Учні визнаються і приймаються як рівноправні партнери, що мають власну думку, здатні зробити свідомий вибір, вільні у своєму волевиявленні та діях (у розумних межах). Педагогічна стратегія базується на відмові від стандартів та шаблонів у виховному процесі, на нездійсненні насилля над природою дитини, розумінні самоцінності дитячого життя та вікового етапу розвитку шестирічних першокласників.
  2. Створення сприятливого психологічного клімату як у школі, так і в сім’ї, за якого панує любов, повага, взаєморозуміння, співчуття і терплячість.
  3. Віра в унікальність кожної дитячої особистості, зацікавленість у долі кожної дитини, створення атмосфери успіху.
  4. Надання допомоги дитині в усвідомленні себе як особистості. Вихованець має знати про існування у собі істинного, вищого «Я», яке є джерелом альтруїстичних почуттів, нерозкритих потенційних можливостей.
  5. Забезпечення оптимального фізичного, розумового, психічного розвитку дитини.
  6. Розвиток мотиваційної сфери дитячої особистості.
  7. Розвиток необхідних психологічних якостей: ініціативності, здатності до вмотивованого ризику, адекватної самооцінки, високої працездатності, сили волі, самодисципліни, відповідальності, вміння розподіляти свій час, впевненості, самоповаги, стійкості у подоланні труднощів.
  8. Збагачення та розширення Я-образу дитини через розширення сфер її діяльності. Забезпечення простору для вияву і розвитку інтелектуальних, творчих, художніх, спортивних тощо здібностей дітей, підтримка їх життєрадісності. Формування навичок творчого саморозвитку.
  9. Здійснення психологічної підтримки дитини (під якою розуміється процес, у якому дорослий зосереджується на позитивних сторонах дитини з метою зміцнення її самооцінки, допомагає повірити в себе, уникнути помилок, підтримує при невдачах) шляхом опори на сильні сторони дитини, уникнення підкреслення її промахів, демонстрації оптимізму, задоволення, любові та поваги до неї, прийняття індивідуальності дитини, виявлення віри у неї, уникнення дисциплінарних заохочень і покарань, надання дозволу самостійно вирішувати проблеми там, де це можливо, здійснення взаємодії з дитиною, проведення з нею більше часу.
  10. Забезпечення індивідуально-диференційованого підходу до дітей.
  11. Дотримання єдності у виховній роботі членів родини, школи та позашкільних установ, що здійснюють виховання учня.
  12. Виховання у дитини почуття соціальної відповідальності. Гармонійне поєднання розвитку здібностей дитини з її морально-етичним розвитком для упередження дитячого егоцентризму та поступового становлення соціальної установки «не люди для мене, а я для людей».
БУЛІНГ: ЗА ДІТЕЙ ВІДПОВІДАЮТЬ БАТЬКИ

БУЛІНГ: ЗА ДІТЕЙ ВІДПОВІДАЮТЬ БАТЬКИ

Традиційно причиною батьківських нарікань і не зовсім приємних виховних моментів для того, хто не вивчив урок і отримав низьку оцінку, є двійки-трійки у щоденнику. Причин для виховних моментів побільшало відтоді, як на законодавчому рівні у нашій країні введено відповідальність за булінг. І діти, і батьки повинні знати: булінг – не просто зло, яке зачіпає підліткове середовище, а ще й в окремих ситуаціях привід сплатити немалий штраф. І платити його будуть батьки того, хто дозволяє собі принижувати однокласника чи товариша по школі.

Реалізуючи Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», Міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг,  орієнтовану на дітей та їх батьків. Питання стало наскільки актуальним, що поняття «булінг»  визначили на законодавчому рівні та прописали у Законі України «Про освіту» та в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Визначення зафіксовано так: «булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».

У Кодекс додано статтю 1734 про відповідальність за вчинення булінгу, яка називається «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу». В ній зазначено, що булерів (так назвали тих, хто здійснює булінг) або їх батьків варто штрафувати або виправляти громадськими роботи.

За булінг, вчинений дітьми до 16-ти років, відповідають батьки або опікуни. За перший випадок булінгу – від 850 до 1700 гривень штрафу або громадські роботи на термін від 20 до 40 годин. За повторне цькування або булінг, вчинене групою осіб від 1700 до 3400 гривень штрафу або громадські роботи терміном від 40 до 60 годин.

Справді ж, потрібно задуматися, перш ніж цькувати невисокого хлопчика чи знущатися із дівчинки з рудими кісками? «Не руйнуй невідомий світ, бо для когось і твій знайомий – невідомий»,- зазначила у своєму творі Мікус Марія, юна журналістка з Хмельниччини, одна з переможниць конкурсу Юстиції Сумщини #БулитиНеКруто.

До речі, в Україні вже є судові рішення щодо булінгу. Перше прийняте у лютому цього року на Київщині, за цькування батьків винної особи зобов’язали сплатити штраф.

Медична, правова,  юридична та адміністративна допомоги постраждалим від домашнього насильства

Медична, правова, юридична та адміністративна допомоги постраждалим від домашнього насильства

Якщо Ви постраждали від сексуального насильства, якомога швидше зверніться до лікаря, щоб попередити важкі наслідки для Вашого здоров’я:

  • Швидка медична допомога: тел. 103
  • Міські та районні лікарні Донецької області (до повноважень установ і закладів охорони здоров’я в т.ч. входить надання медичної допомоги постраждалим особам, у разі виявлення тілесних ушкоджень проведення в установленому порядку медичного обстеження постраждалих осіб, у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направлення постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію);
  • Центр медико-психологічної реабілітації жертв насильства в сім’ї:м. Слов’янськ, вул. Заводська 1, тел. (050) 961-90-61
  • Міські центри з профілактики та боротьби зі СНІДом; кабінети й відділення з лікування та профілактики ВІЛ/СНІД; кабінети «Довіри», громадські організації, які надають послуги з профілактики та лікування ВІЛ/СНІД;

Загальнонаціональна «гаряча лінія» з питань ВІЛ/СНІД: 0-800-500-451

  • Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер: м. Краматорськ, вул. Катеринича 5, тел. (06264) 3-13-40

Пункти невідкладної медико-психологічної допомоги особам, постраждалим від сексуального або фізичного насильства – це кабінети на базі багатопрофільної лікарні, де працюють кваліфіковані лікарі, обізнані зі стандартами надання невідкладної медико-психологічної допомоги особам, які постраждали від насильства. Кабінети обладнані гінекологічними кріслами для обстеження маломобільних осіб.

  • Обласний перинатальний центр м. Краматорськ: м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 17-П (1 поверх); тел. (06264) 1-84-06
  • Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування м. Бахмут, гінекологічне відділення: м. Бахмут, вул. Мира 10, (другий поверх); тел. (06274) 4-61-99
  • Перинатальний центр ІІ рівня у складі Покровської центральної районної лікарні: м. Покровськ, вул. Руднєва 73-Д (перший поверх); тел. (06239) 2-01-48
  • Волноваська центральна районна лікарня, гінекологічне відділення: м. Волноваха, пров. Матросова, 5; тел. (06244) 4-25-44
  • Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь, гінекологічне відділення: м. Маріуполь, вул. Троїцька, 46 (п’ятий поверх); (06295) 1-10-70
  • Маріупольський міський пологовий будинок: м. Маріуполь, вул. Пашковського, 36 (другий поверх); тел. (068) 66-89-112; (097) 75-88-730

Первинна правова допомога включає такі види правових послуг, як надання правової інформації; надання консультацій і роз’яснень з правових питань; складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації. Згідно із статтею 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, мають право також на безоплатну вторинну правову допомогу. До неї входять захист здійснення представництва інтересів осіб в судах та інших державних органах, складення документів процесуального характеру, захист.

«Гаряча лінія» Координаційного центру з надання правової допомоги: 

0-800-213-103 (цілодобово)

Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м.Маріуполь ,вул. Харлампієвська 15, (ор-р готель «Спартак»)

Тел : (0629)474-695, +38067-417-22-49

Великоновосілківське бюро правової допомоги

смт Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 36

Тел : (06236) 2-10-30

Волноваське бюро правової допомоги

м. Волноваха,вул. Центральна, буд.43,

Тел : (06244) 4-15-50

Вугледарське бюро правової допомоги

м. Вугледар, вул. Трифонова, буд.22
Тел: ( 06273) 6-40-00

Курахівське бюро правової допомоги

м. Курахове, вул. Прокоф’єва, буд. 49,  1 поверх

Тел: (06278) 3-15-48

Мангушське бюро правової допомоги

смт. Мангуш пр. Миру, буд 70
Тел: ( 06297 )2-34-80

Нікольське бюро правової допомоги

смт Нікольське вул. Свободи, буд. 87,
Тел: (06246) 2-03-54

Покровське бюро правової допомоги

м. Покровськ, вул. Європейська, буд. 49,

2 поверх
Тел: (0623) 52-19-38

Дистанційний пункт доступу до безоплатної правової допомоги 

м. Селидове

м.Селидове, вул.Карла – Маркса, бд. 41а

Тел: (06237) 7-47-90

Краматорський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

м. Краматорськ, вул. Василя Стуса, буд. 24

Тел: +38 099-266-91-62

Авдіївське бюро правової допомоги

м.Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. 1
Тел: +38 066-246-11-68

Бахмутське бюро правової допомоги

м. Бахмут, вул. Василя Першина б.11

Тел: +38 050-654-76-61

Добропільське бюро правової допомоги

м. Добропілля, вул. Незалежності, буд. 35

Тел : +38 095-209-70-74

Дружківське бюро правової допомоги

м. Дружківка, вул. Олега Кошевого, буд. 27

Тел: +38 095-548-09-34

Костянтинівське бюро правової допомоги

м. Костянтинівка, вул. Театральна буд. 5,

Тел: +38 099-621-91-72

Лиманське бюро правової допомоги

м. Лиман, вул. Пушкіна, буд. 12б

Тел: +38 095-688-54-64

Олександрівське бюро правової допомоги

смт Олександрівка, вул. Самарська, буд. 5
Тел : +38 066-856-83-06

Слов янське бюро правової допомоги

м. Слов’янськ, вул. Університетська, буд.47

Управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання Донецької облдержадміністрації, м. Краматорськ, вул. Б. Хмельницького 6, (06264) 7-02-32.

До повноважень відповідальних осіб (заступників Голів державних адміністрацій), відповідальних структурних підрозділів та органів з питань сім’ї міських, районних рад, об’єднаних територіальних громад, в т. ч. входить забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці; визначення потреби, забезпечення створення і функціонування спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб; прийом та розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства; забезпечення застосування заходів для його припинення; надання допомоги постраждалим особам; забезпечення координації діяльності суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; координація програм для кривдників.

Програми для кривдників – це комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов’язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків. Проходження програми може бути обов’язковим за рішенням суду або за власною ініціативою кривдника добровільно.

Структурні підрозділи з питань сім’ї міських рад Донецької області

  • Авдіївка, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту військово-цивільної адміністрації, вул. Молодіжна 7, (06236) 33-71-9
  • Бахмут, управління молодіжної політики та у справах дітей, вул. Сибірцева 190, (06274) 49-35-8, (06274) 40-16-4
  • Вугледар, відділ у справах сім’ї та молоді, вул. 30-річчя Перемоги 16, каб. 25, (06273) 6-50-91
  • Добропілля, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, вул. Першотравнева 83, (06277) 2-53-49
  • Дружківка, відділ з питань культури, сім’ї, молоді, спорту та туризму, вул. Соборна 16, (0267) 4-31-30
  • Костянтинівка, відділ у справах сім’ї і молоді, вул. Олекси Тихого 260, (06272) 4-02-85
  • Краматорськ, управління з гуманітарних питань, бул. Машинобудівників 37, (06264) 89-99-3
  • Маріуполь, управління молоді та спорту, вул. Архітектора  Нільсена 35а, (0629) 33-24-38
  • Маріуполь, відділ у справах сім`ї департаменту соціального захисту населення, пр. Металургів 35, (0629) 47-04-76
  • Мирноград, відділ сім’ї, молоді та спорту, м-н «Молодіжний» 37б, (0239) 6-23-46
  • Новогродівка, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, вул. О. Кошового 46, (0237) 3-40-41
  • Покровськ, управління сімꞌї, молоді та спорту, вул. Поштова 14, (0239) 2-02-94, 2-04-70
  • Селидове, відділ сім’ї, молоді та спорту, вул. Гоголя, 82, (0237) 7-22-31
  • Слов’янськ, відділ у справах сім’ї, молоді, фізичної культури  та спорту, пл. Соборна 2, (06262) 3-50-76
  • ВЦА м. Торецьк, відділ з питань молоді та спорту  військово-цивільної адміністрації, вул. Маяковського 24а, (06247) 4-32-91

Структурні підрозділи з питань сім’ї райдержадміністрацій Донецької області

  • Бахмутський р-н, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, вул. О. Сибирцева 21, (0627) 4-71-21
  • Великоновосілківський р-н, відділ молоді та спорту управління освіти, молоді та спорту, вул. Центральна 31,     (06243) 2-20-93
  • Волноваський р-н, відділ  у справах сім’ї, молоді та спорту управління освіти, сім’ї, молоді та спорту, вул. Героїв 51 ОМБр 1, (0244) 4-14-24
  • Добропільський р-н, сектор у справах сім’ї, молоді та спорту, м. Добропілля, вул. Саратовська 31
  • Костянтинівський р-н,               відділ культури, молоді, спорту і туризму, вул. Вітебська 7, (06272) 2-33-04
  • Мангушський р-н,відділ культури і туризму, пр. Миру 60, (06297) 2-34-54
  • Марїнський р-н, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, вул. Шевченка 3
  • Нікольський р-н, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, вул. Свободи 87, (06246) 2-10-94
  • Олександрівський р-н, сектор у справах сім’ї, молоді та спорту. пл. Олександра Невського 1(06269) 2-19-41
  • Покровський р-н, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту, пл. Шибанкова 11, (0239) 2-14-04
  • Словянський р-н, відділ у справах сім’ї,  молоді та спорту, вул. Науки 2
  • Ясинуватський р-н, районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, смт. Очеретине, вул. Набережна 12

Структурні підрозділи з питань сім’ї ОТГ Донецької області

  • Андріївська ОТГ, гуманітарний відділ, с. Андріївка Слов’янського р-ну, вул. Миру 7б
  • Іллінівська ОТГ, сектор культури, молоді, спорту та туризму Іллінівської сільської ради, с. Іллінівка, вул. Адміністративна  42/3
  • Миколаївська ОТГ, відділ освіти, культури, сім’ї, молоді та спорту Миколаївської міської ради Слов’янського р-ну, м. Миколаївка, пл. Енергетиків, б. 2/14
  • Сіверська ОТГ, відділ соціальної політики, м. Сіверськ Бахмутського р-ну,  вул. Центральна 8
  • Соледарська ОТГ, відділ молоді, спорту та туризму Соледарської міської ради, м. Соледар, вул. Паркова 3а
  • Лиманська ОТГ, управління освіти, молоді та спорту Лиманської міської ради, м. Лиман, вул. Незалежності 15, (06261) 4-12-79, (06261) 4-25-68
  • Черкаська ОТГ, відділ з соціальних питань, сім’ї, дітей і молоді Слов’янського р-ну, смт. Черкаське, вул. Ясна 3
  • Шахівська ОТГ,  сектор освіти, молоді та спорту, культури і туризму, Добропільський район, с. Шахове, вул.  М.Ф. Чернявського 14

Служба у справах дітей Донецької облдержадміністрації, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників 20: (0626) 48-52-23; служби у справах дітей Донецької областіhttp://ssd.dn.gov.ua/merega/

До повноважень служб у справах дітей, органів опіки і піклування стосовно дітей входить у т. ч.: захист прав та інтересів постраждалої дитини і дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді; безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; розгляд у порядку, встановленому Сімейним кодексом України, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків або позбавлення батьківських прав стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них; надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини; прийом та розгляд заяв про домашнє насильство стосовно дітей та за участі дітей; влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації тощо.

Соціально-психологічна допомога жертвам домашнього насильства в Донецькій області

Соціально-психологічна допомога жертвам домашнього насильства в Донецькій області

До кого звернутися? З ким порадитися? Від кого можливо отримати конкретну допомогу? Ці питання в режимі швидкого реагування часто постають перед постраждалими в наслідок домашнього насильства. Пропоную занотувати собі де які телефони й організації.

Спеціалізовані національні «гарячі лінії», що надають інформаційні, психологічні та правові телефонні консультації особами, які постраждали від ґендерно зумовленого й домашнього насильства:

  • Урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства

15-47 (цілодобово, анонімно, безкоштовно)

  • Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» (цілодобово, анонімно, безкоштовно)

0-800-500-335 зі стаціонарного або 116 123 з мобільного

  • Національна дитяча «гаряча лінія» з питань запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дітей ГО «Ла Страда-Україна»

0-800-500-225 зі стаціонарного або 772 з мобільного (пн-пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00)

Спеціалізовані мобільні бригади для осіб, які постраждали від домашнього і ґендерно зумовленого насильства: як правило, складаються із практичного психолога та соціальних працівників, і надають соціально-психологічну допомогу постраждалим особам, зокрема соціальні послуги з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики, відповідно до потреб постраждалих:

  • Обласна мобільна бригадасоціально-психологічної допомоги: (0626) 66-49-85, (08:00-17:00, пн-пт), північна частина Донецької області
  • Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги м. Маріуполь: (096) 459-00-08, (099) 799- 26-54, (08:00-17:00, пн-пт)
  • Мобільна бригада соціальнопсихологічної допомоги Бахмутської ОТГ: (0627) 44-60-70, (0627) 44-60-69 (08:00-17:00, пн-пт)
  • Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги м. Костянтинівка: (050) 173-59-02, (08:00-17:00, пн-пт)
  • Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги Мангушського р-ну: (050 623-40-74, (08:00-17:00, пн-пт)
  • Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги Лиманської ОТГ: (099) 754-69-90, (08:00-17:00, пн-пт)
  • Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги Нікольського р-ну: (06246) 2-10-46, (08:00-17:00, пн-пт)
  • Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги м. Новогродівка: (06237) 3-33-48, (08:00-17:00, пн-пт)
  • Мобільна бригада м. Словянськ: (06262) 2-16-99
  • Мобільні бригади за підтримки Дитячого фонду ООН (Юнісеф), Фонду ООН у галузі народонаселення та Української фундації громадського здоров’я: 
    • Краматорськ і Дружківка: (063) 340-86-51, (099) 366-63-48;
    • Слов’янськ і р-н, Святогірськ, Лиман, Олександрівський р-н: (093) 379-20-91, (099) 366-63-29;
    • Костянтинівка і р-н, Торецьк: (093) 310-82-17, (099) 366-63-28;
    • Бахмут і р-н, Соледар, Часів Яр: (093) 949-53-67, (066) 076-02-36;
    • Селидове, Мар’їнський і частина Покровського р-ну: (093) 310-78-29, (099) 366-63-59;
    • Волноваха і р-н, Великоновосілківський р-н: (063) 026-93-21, (099) 366-63-12
  • МобільнібригадиБФ “Словянськесерце за підтримки Агенства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), виїзди вздовж лінії розмежування до 20 км: (050) 036-86-65, телефон працює анонімно та цілодобово в режимі «гаряча лінія»

Інші спеціалізовані послуги для осіб, постраждалих від насильства:

  • Центрсоціальнопсихологічноїдопомогиособамякіпостраждали від насильства, м. Слов’янськ, (093) 379-20-91, (099) 366-63-29
  • Кризовий соціальний центр для жінок, постраждалих від насильства, м. Вугледар, (099) 327-71-23

Загальна психосоціальна допомога:

  • Донецький обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Донецької облдержадміністрації, м. Слов’янськ, вул. Вільна 7а, тел. (0626) 66-49-85; міські та районні центри соціальних служб для сімї, дітей і молоді.

До повноважень центрів входять в т.ч. прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їх представників про отримання соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, оцінка потреб постраждалих осіб, проведення соціальної роботи з особами, які перебувають у складних життєвих обставинах

  • Донецький обласний навчально-методичний центр психологічної служби системи освіти Департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації, м. Слов’янськ, вул. Батюка, 20; тел: (050) 161 58 30.

Центр забезпечує діяльність психологічної служби міських центрів практичної психології та соціальної роботи, методистів управлінь освіти, які відповідають за психологічну службу, практичних психологів і соціальних педагогів закладів фахової передвищої освіти, професійної освіти тощо, в т. ч. здійснює організаційно-методичний супровід щодо запобігання і протидії домашньому насильству.

  • «Телефон довіри» ГО «Людина в біді», психологічна підтримка: 0-800-210-160 (цілодобово, безкоштовно)
  • Телефон довіри” м. Маріуполь: (097) 488-76-26, (0629) 24-99-99
  • Карітас-Краматорськ, кейс-менеджмент, кризові консультації та психологічні послуги для осіб, які постраждали від домашнього насильства(066) 993-28-00, м. Краматорськ, вул. Південна 9
  • «Клуб «Світанок», соціальний супровід маргіналізованих жінок (які живуть з ВІЛ, жінки, вживають наркотики, секс-працівниці, внутрішньо переміщені особи), в т. ч., які постраждали від насильства, консультування з питань сексуального та репродуктивного здоров’я і захисту прав, забезпечення доступу до спеціалізованої медичної допомоги в мм. Краматорськ, Бахмут, Дружківка, Авдіївка: 050 254 2931, м. Краматорськ, вул. Магнітогорська, 9, оф. 6
  • БФ «Слов’янське Серце», Центр підтримки сім’ї у м. Святогірськ, психосоціальна, інформаційна підтримка ВПО та постраждалого населення, психологічна, соціальна та юридична підтримка постраждалих від домашнього та гендерного зумовленого насильства, за підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН): (050) 420-20-92, пн-пт 09.00-17.00
  • Лікарі світу (MdM), послуги з первинно медико-санітарної допомоги, репродуктивного здоров’я, психічного здоров’я та психосоціальної підтримки населенню, що постраждало від конфлікту в 9 населених пунктах Бахмутського району: бригадний менеджер з громадської охорони здоров’я (099) 436-61-22, фахівець з супроводу діяльності польового координатора (050)-432-28-40
  • Гуманітарна місія «Проліска», надання психосоціальної та інформаційної підтримки особам, які проживають  вздовж лінії розмежування, соціальний супровід для особливо незахищених  осіб,  екстрена допомога населенню, які зазнали шкоди внаслідок військових дій уздовж лінії розмежування, за підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН):

«Гаряча лінія» Гуманітарної місії «Проліска» : (093) 202-22-32, (096) 404-10-34 

м. Авдіївка, пр. Центральний 25, пн-пт 08:00-16:00, (099) 725-81-71

м. Мар’їнка, вул. Каштанова 3, пн-пт 07:45-15:45, (095) 055-13-43

м. Світлодарськ, вул. Енергетиків 90, пн-пт 08:00-16:00, (093) 913-32-33

м. Торецьк, вул. І. Карабіца 12, пн-пт 08:00-16:00,  (099)322-99-42

м. Майорськ, вул. Кольцова 14/1, пн-пт 08:00-16:00, (095) 717-08-18

м. Часів Яр, вул. Недогибченко 26, пн-пт 08:30-16:30, (099) 467-09-96

м. Волноваха, вул. Центральна 14, пн-пт 08:00-16:00, (099) 556-28-19

  • Save the Children International в Україні: (099) 170-41-40, (093) 543-26-13, Громадський центр «Простір для дітей, сім’ї, та молоді».
  • ADRA, соціально-психологічна підтримка дорослих і дітей, м. Краматорськ, виїзди мобільних бригад на територію вздовж лінії розмежування: (095) 283-15-79
  • Центр соціальної підтримки ветеранів АТО та їх родин «Поруч», м. Краматорськ, бул. Машинобудівників 20, (095) 320-11-72
  • Центр психосоціального супроводу: м. Краматорськ, вул. Хмельницького 7, (099)537-21-02; м. Маріуполь, вул. Миколаївська 7/17, пов. 2, оф. 207, (098) 051 62 06
  • Відкрита асоціація психологів-практиків «Трансформація», м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд 30, оф. 403
  • ГО «Промир», центр психологічного відновлення, м. Слов’янськ, вул. Торська 45, (066) 076-63-26
  • Центр психосоціальної реабілітації НаУКМА, м. Покровськ, вул. Степана Бовкуна 4, (066) 825-19-99
Захист і безпечний простір

Захист і безпечний простір

Шановні педагоги та батьки! Пропоную вам детально ознайомитися з правовим захистом постраждалих від домашнього насильства в Донецькій області.

Поліція

До повноважень поліції входить, у т. ч.: виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них, прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків, інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів щодо кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи, здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому  насильству протягом строку їх дії:

  • Екстренний номер виклику поліції: тел. 102
  • Спеціальні підрозділи Національної поліції України для реагування на випадки домашнього насильства «Поліна» в Маріуполі та Краматорську (цілодобово): тел. 102 
  • Чатбот з протидії домашньому насильству Національної Поліції України у Telegram:  @police_helpbot

Спеціалізовані притулки/шелтери виключно для осіб, постраждалих від домашнього насильства і насильства за ознакою статі, в т.ч. з дітьми, які потребують безпечного тимчасового цілодобового перебування з комплексною допомогою (психологічними, соціально-побутовими, інформаційними, юридичними та іншими послугами) на основі їх потреб та індивідуального підходу до особи:

у м. Словянськ: (093) 379-20-91, (099) 366-63-29 (цілодобово)

у м. Маріуполь:  (096) 459-00-08 (8:00 – 17:00, пн-пт)

Загальні заклади соціального захисту, які можуть надати простір для проживання із комплексом послуг, за умови відповідності критеріям:

  1. КЗ «Донецький обласний соціальний центр матері і дитини»: вагітні жінки, починаючи з 7-9 місяця вагітності, та матері з дітьми віком до 18 місяців, які опинились у складних життєвих обставинах: м. Дружківка, тел. (06267) 3-28-69, (066) 566-95-31
  2. КУ «Донецький обласний центр соціально-психологічної допомоги»: особи, які перебувають у кризовій ситуації, зазнали різних форм насильства, особи, які перебувають у складних життєвих обставинах: м. Дружківка, тел. (095) 428-17-00
  3. КЗ «Донецький обласний соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»: діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, віком від 15 до 18 років, а також особи з цього числа віком від 18 до 23 років: м. Дружківка, тел. (050) 19-39-349
  4. КЗ «Обласний центр соціально-психологічної реабілітації»: особи, які пройшли курс лікування залежності від наркотичних засобів чи психотропних речовин у закладах охорони здоров’я та потребують соціальних послуг з урахуванням їх потреб: м. Святогірськ, тел. (050) 667-06-84 (черговий)
  5. Центри соціально-психологічної реабілітації для тривалого або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах: Краматорськ (06264)3-13-61, 3-55-70, Слов’янськ (0626)66-41-04, 66-44-50, Торецьк  (06247)3-65-13, 3-74-02, Лиман (06261)4-24-56, Добропілля (06261)4-24-56, Велика Новосілка (06243)2-07-69

Права постраждалих осіб від домашнього насильства

Права постраждалих осіб від домашнього насильства

Продовжуємо детально знайомитися з правовою базою питань протидії домашньому насильству.

Витяг зі Статті 21 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству»:

Постраждала особа має право на:

1) дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства;

2) звернення особисто або через свого представника до суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

3) отримання повної та вичерпної інформації від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про свої права і соціальні послуги, медичну, соціальну, психологічну допомогу, якими вона може скористатися;

4) безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб;

5) безоплатну правову допомогу у порядку, встановленому Законом України “Про безоплатну правову допомогу”;

6) повагу до честі та гідності, уважне та гуманне ставлення з боку суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;

7) конфіденційність інформації особистого характеру, яка стала відома суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, під час роботи з постраждалою особою, та захист персональних даних;

8) вибір спеціаліста за статтю (за можливості);

9) відшкодування кривдниками завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, у порядку, визначеному законодавством;

10) звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству;

11) своєчасне отримання інформації про остаточні рішення суду та процесуальні рішення правоохоронних органів, пов’язані з розглядом факту вчинення стосовно неї домашнього насильства, у тому числі пов’язані з ізоляцією кривдника або його звільненням;

12) інші права, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Витяг зі Статті 22 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству»:

Права постраждалої дитини

1. Постраждала дитина має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.

Звернення та повідомлення про вчинення домашнього насильства стосовно дітей приймаються і розглядаються згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

2. Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона не може проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.

3. Захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування.

4. Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов’язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності.

Більше інформації можна знайти навеб-ресурсах інформаційної кампанії «Розірви коло» https://rozirvykolo.org/

Вплив крику на мозок дитини. Усім на замітку!

Вплив крику на мозок дитини. Усім на замітку!

Ті батьки, котрі займаються вихованням дитини постійно знаходяться в стресовому стані. Для цього потрібно багато сил, терпіння та знань. Якщо батьки  не володіють цими навичками, їхні старання можуть піти нанівець. Якщо ви можете привернути увагу вашої дитини лише за допомогою крику, то у ваших стосунках йде щось не так.

Слухаючи вчених з Америки – якщо в родині постійно відбуваються крики та стреси – це негативний вплив на психологічний розвиток дітей. Після такого виховання діти дуже агресивні та замкнуті.

В давні часи криком сповіщали про небезпеку.

Коли кричать на дитину, у неї виробляється гормон стресу, що спонукає дитину «бити або бігти». Тіло дитини напружується, а думки в мозку блокуються.

Мозолисте тіло в мозку стає меншим. Це тіло з’єднує дві півкулі за допомогою нервових клітин. Через це йде процес гальмування різних частин мозку, порушується постачання крові до мозочка, йде погіршення пам’яті та уваги. Діти після не вміють контролювати свої емоції.

Через постійні крики старшого покоління на дітей викликають проблеми у поведінці підлітків та депресивного стану у дітей. Більшість дітей підліткового віку починають пропускати навчання, не мають бажання навчатися та постійно вступають у конфліктні ситуації, починають обманювати. Будьте обережні, адже крик – може зробити дитину замкнутою в собі, вона починає замислюватися над тим, що вона нікому не потрібна. Такий стан не можна зупинити за допомогою подарунків або дбайливою увагою.

Причини чому батьки кричать на своїх чад?

  1. Втрата контролю над власними емоціями, тому весь стрес ви виливаєте на дітей.
  2. Ви повторюйте поведінку своїх батьків, які теж виховували вас криком. Тому будьте обережні та не повторюйте помилок своїх батьків.

Як запобігти крику та позбутися цієї звички?

  • Замислитесь над тим, що саме змушує вас кричати на дітей. Подумайте над тим, може причина в вас, а саме у вашому поганому настрої або ви розлючені.
  • Не треба одразу кричати. Спробуйте виконати дихальну гімнастику або просто вийти з кімнати та відволіктись.
  • Не треба перебільшувати можливості вашої дитини. Завжди подумайте про те, що перед вами стоїть дитина, яка ще не вміє досконало все робити.

Запам’ятайте, що батьки це приклад поведінки для дитини. Коли вона виросте, вона буде поводити себе так, як ви це робите. Тому будьте уважні.

Скориставшись цими порадами, ви обов’язково станете гарними батьками.

Що таке домашнє насильство(інформаційне повідомлення)

Що таке домашнє насильство(інформаційне повідомлення)

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Законодавством України виділено чотири види домашнього насильства та насильства за ознакою статі:фізичне, психологічне, економічне та сексуальне.

Фізичне насильство – умисне нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до травмування, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди честі та гідності, в окремих випадках, до смерті постраждалої.

Ви зіткнулись із фізичним насильством, якщо вас:

  • Б’ють чи штовхають;
  • Силоміць утримують у замкненому приміщенні, у тому числі з обмеженням можливості пересуватися ним;
  • Погрожують позбавити життя чи навмисно створюють ситуації, які можуть становити загрозу здоров’ю та безпеці;
  • Змушують до вживання алкоголю чи наркотиків;
  • Позбавляють їжі, перешкоджають відпочинку чи сну;

Психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією однієї особи або групи осіб на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.

Ви зіткнулись із психологічним насильством, якщо вас:

  • Систематично принижують і вами маніпулюють;
  • Ображають словесно або негативним жестами, мімікою;
  • Переслідують, постійно контролюють, погрожують;
  • Зневажають та ігнорують бажання, думки, почуття, безпідставно критикують;
  • Позбавляють права на захист честі та гідності;
  • Шантажують;
  • Ігнорують чи дискримінують через ваші переконання, віросповідання, національну, расову приналежність чи походження.

Економічне насильство – умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.

Ви зіткнулись з економічним насильством, якщо вас:

  • Обмежують у доступі до власних коштів чи забороняють використовувати власні кошти так, як ви вважаєте за потрібне;
  • Пошкоджують ваше майно;
  • Позбавляють їжі, житла, майна або перешкоджають у доступі до них;
  • Обмежують у можливості працевлаштування, забороняють навчатися чи працювати;
  • Примушують до жебрацтва;
  • Шантажують.

Сексуальне насильство – протиправне посягання однієї особи або групи осіб на статеву недоторканість іншої людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітнього (-ої).

Ви зіткнулись із сексуальним насильством, якщо вас:

  • Зґвалтували;
  • Примушували до небажаних сексуальних контактів;
  • Торкались до інтимних частин вашого тіла проти вашої волі;
  • Примушували до сексу з іншими людьми;
  • Примушували займатися порно-індустрією чи секс-бізнесом;
  • Примушували до вагітності, аборту або стерилізації;
  • Примушували до спостереження за статевим контактом кривдника.

Більше інформації можна знайти навеб-ресурсах інформаційної кампанії «Розірви коло» https://rozirvykolo.org/