Відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки

     З нагоди відзначення 150-річчя від дня народження української письменниці та громадського діяча Лесі Українки в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 було проведено інформаційно-просвітницькі та виховні заходи.   

     Учнівська молодь узяла участь у мережевій акції «Вірші Лесі Українки – джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу», виховних годинах «Я служила Україні», бесідах «Відоме та невідоме про Лесю Українку», тематичних уроках. Бібліотекарем школи в бібілотечно-інформаційному центрі була організована  книжкова виставка-колаж «Співоча душа України», створено літературно-ігровий кейс «Леся Українка дітям». Учні початкової ланки  долучилися до голосних читань казок видатної поетеси.

     Не залишилися осторонь і члени краєзнавчого гуртка. Ними був створений віртуальний музей «Сторінки життя Лесі Українки».

     Також учні школи мали можливість переглянути інформ-мікс «Цікаві факти із життя поетеси», який  демонструвався 25 лютого у фойє школи.

     Проведені  заходи  покликані  привернути увагу сучасної молоді до постаті Лесі Українки, активізувати її творчий спадок, який став надбанням світової класичної літератури.

Заходи із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

Заходи із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

3 метою утвердження ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму і мужності українців, які стали на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Українського народу, в нашій школі були проведені  тематичні заходи.

Було проведено інформаційні години та патріотичні хвилинки в 1-4 класах «А сотню вже забрали небеса…». Виховні години та уроки мужності «Нові часи, нові герої» для дітей 5-6 класів.  Творчо попрацювали учні перших та другого класів створивши чудових янголів. «Небесна сотня» – так назвали учні шостого класу лепбук, який створили під час проведення  виховної години «Сучасні борці за єдність України». А ось, учнів сьомого та восьмого  класів захопила  інтерактивна вікторина «Небесна сотня» яку підготувала та провела бібліотекар школи Філіппенко Олена Борисівна.

У десятому класі відбувся урок-перегляд фільму з обговоренням «Небесна сотня. Зима, що нас змінила», а учні 9-А класу провели свій урок  демократії. Школярі активно долучилися до обговорення подій Революції Гідності, подискутували та висловили свої позиції. У тісному колі було проведено урок звитяги «Вшановуємо пам’ять про Майдан…». Також згадали  героїв Небесної сотні учні 9-Б та 11 класів, під час проведення виховної години «Небесна сотня воїнів Майдану».                                                                                                                       Було створено фотозону, що відображала спогади учасників Революції Гідності та подвиг героїв Небесної сотні. В фойє школи розміщено виставку малюнків «Герої не вмирають!». У бібліотеці всім було запропоновано ознайомитися з викладкою інформаційних матеріалів «Небесна сотня в вирій полетіла». Відбувся показ документальних фільмів : «Зима, що нас змінила» та «Революція Гідності».

Вони змінили країну. Слава Україні – Героям слава, Слава Героям Майдану!

Учні вшанували пам’ять Героїв Крут

Учні вшанували пам’ять Героїв Крут

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.                                                          

У Білозерській загальноосвітній школі № 18 було проведено  відповідні тематичні заходи: інформаційні хвилинки у 1-4 класах «Герої Крут – взірець для нащадків» та «Бабин Яр – трагедія людства»;  виховні години у 5- 9 класах:», «Крути – символ українського патріотизму», «Пам’ятаємо героїв Крут», « Пам’яті героїв Крут присвячується»; інформаційний мікс «Крути: трагедія, подвиг, пам’ять» у 8 класі; перегляд відеофільмів «Герої Крут…»  у 1-11 класах; години спогадів «Бій під Крутами – бій за майбутнє України…». Протягом дня у фойє школи транслювалися  документальні відеоматеріали про героїв Крут: «Ім було лише шістнадцять», «Подвиги Героїв Крут»…                                

Бій під Крутами – яскрава і трагічна сторінка боротьби за українську державність. Майже всі вони загинули у битві. Сьогодні їм віддаємо  належну вояцьку шану.

Заходи до Дня української мови та писемності

Заходи до Дня української мови та писемності

Уже традиційно на початку листопада у Білозерській загальноосвітній школі № 18 проходять заходи до Дня української мови та писемності, який відзначається 9 листопада. Цього року ця дата припала на відкриття  Тижня української мови , метою якого було розвиток творчих здібностей учнів, формування високоморальної особистості та виховання інтересу до народних традицій, повагу до рідного слова.

     Тиждень розпочався 9 листопада з демонстрування у фойє школи відеороликів, присвячених Дню писемності «Від Нестора літописця до сучасності». Учні 10 класу та вчителі долучилися до написання радіодиктанту національної єдності.

    У рамках Тижня була проведена акція «Вишиванка» для учнів 1-11 класів, конкурс газет «Перлини слова» та виставка малюнків «Подорож у літературний світ». Учні школи мали можливість взяти участь у виставці декоративно-ужиткового мистецтва «У пошуках заповітних скарбів». У бібліотеці школи на учнів чекала книжкова виставка-презентація «Не бійтесь заглядати у словник», з якою можна було ознайомитися протягом тижня. Урок української мови в 10 класі перетворився на мовознавчий турнір юних знавців мови «Буду я навчатись мови золотої». 

    Не залишилися осторонь і віртуальні заходи: учні взяли участь в обласній акції «Моя мова для мене, як мати – єдина», у челенджі «Навчай українською», онлайн-зустрічі «Українська. Історії зірок».

     Завершальним акордом Тижня української мови в нашій школі стало проведенням класними керівниками у своїх класах  виховних хвилинок, пов’язаних з темою Тижня. 

    Незважаючи на усі обмеження, пов’язані із карантинними заходами, Тиждень пройшов цікаво, жваво та весело, а учні стали найактивнішими учасниками усіх заходів.

У школі відбулись заходи, присвячені Дню захисника України

У школі відбулись заходи, присвячені Дню захисника України

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у підростаючого покоління 13 жовтня в Білозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів №18 відбулися заходи, присвячені Дню захисника України, Дню українського козацтва та Дню святої Покрови Пресвятої Богородиці а саме:

  • Єдиний урок «Мужність і відвага крізь часи і покоління» (1-11 кл.);
  • Квест «Ми – нащадки козаків» (4 кл.);
  • Перегляд мультфільмів «Як козаки в футбол грали» (1-А кл);
  • Створення леп-буку « Слава героям України!» (3 кл.);
  • Спортивне свято «Гей ви хлопці, славні запорожці» (10-11 кл.);
  • Виступ дитячого рою «Отаман» (6-7 кл.);
  • Челендж #Лідери_учнівського_самоврядування_Захисникам_України
  • Години інформації «Козацькому роду нема переводу» (9-А кл.);
  • Естафета мужності «Козацькі забави» (1Б -2 кл.);
  • Вікторина «Гордість і душа держави, її надія й оберіг» (8 кл.);
  • Конкурс малюнків «Дякую, захиснику» (2-7 кл.)

Святкова  атмосфера, гарний настрій, спортивний дух та завзяття панували протягом дня у школі. Ми не повинні бути байдужими до минулого рідного краю. У цей складний для України час потрібно знаходити те, що єднає нас – різних, проте рівних громадян вільної держави. Радісно, що українська молодь ревно береже історичну пам’ять нашого народу і популяризує його традиції.   

День пам’яті жертв Бабиного Яру

День пам’яті жертв Бабиного Яру

Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту.

29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб.

Передумовою до проведення акції була відверта брехня про участь євреїв у мінуванні та вибухах на Хрещатику, внаслідок яких загинуло чимало солдатів і офіцерів вермахту. Місцем масових розстрілів було обрано Бабин Яр – балку на північному заході Києва довжиною у два з половиною кілометри, яка місцями сягала 50-метрової глибини. Наприкінці вулиці влаштували ворота, за які людей пропускали групами по 30-40 чоловік. Попередньо їх примушували роздягатися, відбирали особисті речі, потім поліцаї дубинками гнали жертв до проходів у насипах на краю яру. На протилежному боці сиділи кулеметники. Тіла розстріляних скочувалися по укосу на дно. Після того, як рів заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, загинуло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від окупантів у 1943 році.

За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр «спільною трагедією єврейського і українського народів». Бабин Яр поряд із Освенцімом став жахливим символом Голокосту на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

Пам’ять про трагедію Бабиного Яру вшановується в Україні на державному рівні й є свідченням того, що в колективній пам’яті народу подібні скорботні події не мають жодних часових проміжків і будь-яких термінів – вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.

https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3108272-sogodni-den-pamati-zertv-babinogo-aru.html

Заходи присвячені   визволенню Донбасу від фашистських загарбників та подіям в Іловайську

Заходи присвячені визволенню Донбасу від фашистських загарбників та подіям в Іловайську

До Дня пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та до Дня звільнення Донбасу від нацистських загарбників у Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 були проведені заходи:

  • 1- 4  класи – інформаційна хвилинка «Це наша історія»
  • 5 – 9 класи  – виховні години «Ми пам’ятаємо»
  • 10 – 11 класи – уроки – мужності «Іловайськ , шість років тому»

Учні 3, 7 та 8 класів поклали квіти до меморіалу Скорботної матері. Класні керівники 5-9 х класів підготували відеопрезентації «Донбас заслуговує на мир». У шкільній бібліотеці розміщено  книжну тематичну поличку «Залізним ехом облетіло нас, звільнено, звільнено Донбас».  Ми повинні вкотре усвідомити значення таких слів, як мир,порозуміння і примирення. Нехай єднає нас усіх лобов до України, любов до рідного краю,а безсмертний подвиг творців перемоги надихає на добрі справи в ім’я нашої держави.

75 років з дня закінчення Другої світової війні

75 років з дня закінчення Другої світової війні

2020-й – рік 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років (2 вересня).

8 вересня – День визволення Донбасу від нацистських загарбників

Кожен рік віддаляє нас від тієї великої кровопролитної світової війни. Живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від нацистської навали.

У серпні 1943 р. почалося остаточне звільнення Донбасу. Найважчі бої проходили на річці Міус. Міус-фронт був сильний оборонний рубіж. Гітлерівці вважали, що доля Донбасу вирішуватиметься саме тут.

18 серпня 1943 р. перейшли в наступ війська Південного фронту (командуючий генерал Ф. І. Толбухін, член Військової ради генерал К. А. Гуров, начальник штабу генерал З. З. Бірюзов).

Вогонь п’яти тисяч знарядь і мінометів, удари авіації, стрімка атака піхоти і танків, мужність радянських воїнів зруйнували ворожу оборону.

Висотою, що відкривала дорогу до Донбасу, була Савур-могила.

8 вересня 1943 р. був звільнений центр Донбасу м. Донецьк. Майор Єпанішников, полк якого першим увірвався і закріпився на околиці міста, частини Червоної Армії на центральній площі Донецька. В період боїв на Сіверському Дінці в оборону фашистів врізалася 284-а сибірська дивізія генерал-майора М. П. Батюка. У бою Батюк був смертельно поранений. Похований він на горі Артема.

Проти гітлерівських загарбників з крейдяних гір вела бій батарея лейтенанта В. М. Камишева, який загинув у тому бою. Похований він в селищі Банне (Слов’яногірськ).

8 вересня – День визволення Донбасу від нацистських загарбників 28 вересня – День визволення Донбасу від нацистських загарбників 3

10 вересня було звільнено місто Маріуполь.

До 14 вересня 1943 р. жодного фашистського окупанта вже не було на донецькій землі. У містах Донбасу проходили мітинги, присвячені звільненню від німецько-фашистських загарбників.

У боях за звільнення Донбасу загинули генерал-лейтенант К. А. Гуров і командир танкової бригади гвардії полковник Ф. А. Грінкевич. Відступаючи під тиском Радянської Армії, німецько-фашистські загарбники руйнували шахти, заводи, колгоспи і радгоспи, міста і села області, спалювали посіви, угонили худобу. Людей відводили у фашистське рабство, перетворювали Донбас на зону випаленої землі.

Вшановуючи у цей урочистий день тих, хто ціною свого життя захищав людство від нацизму, ми звертаємо свої вдячні погляди до ветеранів Великої Вітчизняної війни. Членами ветеранської організації Донецького юридичного інституту сьогодні є сім ветеранів Великої Вітчизняної війни, серед них учасники бойових дій та трудового фронту: Іванов Георгій Павлович, Наумкін Анатолій Герасимович, Петроченко Петро Васильович, Дмитренко Олександр Миколайович, Лазарєва Анастасія Іванівна, Фрадкіни Володимир Михайлович та Галина Дмитрівна.

Низький їм уклін за той жертовний подвиг заради миру та перемоги. Теперішні покоління перед вами, дорогі ветерани, у вічному боргу за те, що в той жахливий час ви зустрічали свою юність, дивлячись в очі смерті на фронті або в тилу, або у рабському фашистському полоні.

Однак навіть сьогодні ми поіменно не знаємо всіх, хто поклав голову за мирне небо над Донбасом. Іменами одних героїв названі вулиці проспекти та мікрорайони Донецька та краю, а інших минуле не випускає зі списків невідомих солдатів.

У спеціальному проєкті «75 років Перемоги над нацизмом» АрміяInform ознайомить своїх читачів з низкою стратегічних і фронтових операцій на території України, розповість про звільнення від нацистських окупантів українських сіл і міст, країн Європи, взяття Берліна.