До 1030-річчя хрещення Київської Русі-України

До 1030-річчя хрещення Київської Русі-України

До 1030-річчя хрещення Київської Русі-України в шкільній бібліотеці оформлена тематична викладка літератури “Православна моя Україна”.

День збройних сил України

День збройних сил України

6 грудня у Білозерській ЗОШ № 18 відбулося свято до Дня Збройних сил України. Проходило воно у два етапи: для учнів 2, 3-іх, 4 та 9-их, 10, 11 класів.

З кожного класу обрали по 5 хлопців та 5 дівчат, які мали представити свої рої. Вони продемонстрували спритність і кмітливість у кількох конкурсах. Для роїв  початкової школи спортивна естафета складалась з таких конкурсів:  жабка (стрибки в повній присядці), смуга перешкод (обруч), футбол (ведення м’яча ногою), неслухняні кульки, хокеїсти з ключкою, ведення м’яча, козачата (естафета в шароварах), козацька майстерність, канат (перетягування канату. Кожен рій отримав перемогу в одній з номінацій.

Юні козаки 9-их,10 та 11 класів взяли участь в естафеті, що складалася з ведення м’яча та попадання в кільце, смуги перешкод, конкурсу хокеїстів, переходу з обручами, перенесення кульок, поїдання козацької каші, бігу з повітряними кульками, конкурсу «Юні Джури» (естафети в шароварах), підтягування. А далі на учнів чекало найважче випробування – перетягування канату. Цей конкурс виявився ще й кумедним через те, що канат не витримав напору учнів 10 та 11 класу і розірвався у вирішальний момент.

За ходом змагань стежили судді. Ними стали наші гості – представники самооборони «Патріоти Добропілля».  Вони оголосили, що перемогу отримали учасники з 10 класу. Протягом естафети наших учнів-козаків підтримували та вітали дівчата цікавими концертними номерами. Наприкінці свята учні нашої школи приєднались до Всеукраїнського флешмобу «Дякую за вашу службу!» та подарували гостям свята листи-побажання та виготовлені власноруч обереги.

Учні та вчителі Білозерській ЗОШ № 18  вітають військових з професійним святом, пишаються їх мужністю, силою та відданістю своєму народові, а також щиро дякують за захист нашої країни, за мирне небо над головою!

Інформація   про заходи з відзначення 74-ї річниці вигнання нацистів з України

Інформація про заходи з відзначення 74-ї річниці вигнання нацистів з України

З метою виховання у молоді почуття патріотизму, національної гідності, готовності до захисту своєї держави, шанобливого ставлення до старшого покоління протягом  жовтня у Білозерській ЗОШ І-ІІІ ст. №18 було організовано проведення виховних заходів до 74-ї річниці вигнання нацистських загарбників з України.

Протягом 22.10.-26.10.2018р. в фойє школи демонструвалися документальні фільми  про внесок українського народу в перемогу антигітлерівської коаліції «Війна. Український рахунок» та «Визволення».

У рамках виховних заходів для учнів 10 класу був проведений  були тематичний урок «Визволення України від нацистських загарбників». Учні 11 класу були учасниками  інформаційної  години «Пам’ятаємо! Не забуваємо!».  Учні 9-х класів взяли участь у бесіді з історії Другої світової війни «Ті, що боролися за свободу».

Не залишилась осторонь і шкільна бібліотека: у ній    була підготовлена книжкова викладка «Визволення України».

Окрім того, учні старших класів  поклали квіти  до меморіалу Скорботної матері у міському парку.

Ми пишаємось героїзмом, силою духу та мужністю всіх тих, хто у ті буремні роки звільнили від окупантів рідну землю.

В школі відзначили Дні Прапора та Незалежності України

В школі відзначили Дні Прапора та Незалежності України

23 серпня відзначається державне свято, присвячене одному з державних символів України – День Державного Прапора України, адже саме 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.З нагоди відзначення цього свята та 27-ої річниці Незалежності України в Білозерському закладі загальної середньої освіти № 18 було проведено низку заходів. Колектив школи та старшокласники здійснили урочисту церемонію підняття Державного Прапора під виконання Державного Гімну України. Також у бібліотечно-інформаційному центрі школи була оформлена книжкова виставка “Україна: шлях до незалежності”. Директор школи Філонова І.М. привітала колег та школярів зі святом.

В історичній науці вважається, що у 988 р. відбулося прийняття християнства як державної релігії Київської Русі – України. Ця подія відбулася за правління великого князя київського Володимира Святославовича (980-1015). Підставою для цього є літописні оповідання про хрещення мешканців Києва після повернення князя Володимира Святославовича з походу 987 р. до Криму, що входив тоді до володінь Візантійської імперії.

Найбільш детально про обставини хрещення Русі – України розповідається в літопису «Повість временних літ» («Повість минулих літ»). Також збереглися кілька варіантів житій Володимира Святославовича. Візантійські автори не згадують про хрещення Київської Русі – України, але розповідають про захоплення Володимиром Святославовичем Херсонеса Таврійського, або Корсуня (Лев Діакон, Х ст.), про одруження великого князя київського з візантійською принцесою Анною (Михаїл Пселл, ХІ ст.; Іоанн Скіліца і Георгій Кедрин, ХІІ ст.). Про одруження князя Володимира Святославовича на царівні Анні, його хрещення згадується у творах східних істориків: араба Ях’я Антіохійського та вірменина Асохіка Таронаці.

Сучасні українські історики розглядають хрещення Русі – України 988 р. як завершальний етап тривалого процесу поширення християнства у Східній Європі, що зайняв понад 100 років.

Деякі дослідники пов’язують згадку візантійських авторів про «народ Рос», який охрестився після невдалого набігу на Константинополь 860 р., із київським князем Аскольдом. Однак візантійські автори не називають імені ватажка «народу Рос», а в літопису «Повість временних літ» не згадується про хрещення Аскольда. Тому інша частина істориків спростовують «Аскольдове хрещення» Русі та доводять, що у 860 р. християнами стали  інші, «некиївські», руси.

Однак у розповіді «Повісті временних літ» про угоди великого князя київського Ігоря з Візантією в 944 р. говориться, що багато хто з дружинників князя був християнином.

Точно відомо, що княгиня Ольга, дружина Ігоря Старого, була християнкою. За «Повістю временних літ» вона хрестилася під час візиту до Константинополя (957 р.). Згідно із «Записками» візантійського імператора Костянтина Багрянородного, нібито хресного батька Ольги, київська княгиня приїхала до Константинополя вже християнкою. До складу її пошту входив християнський священник.

Завдяки літопису «Повість временних літ» відомо, що внук Ольги, син великого князя київського Святослава Володимир після перемоги в усобиці над Ярополком почав приділяти велику увагу релігійному питанню. Очевидно, він намагався за допомогою релігії ідеологічно зміцнити свою владу. На початку свого правління, у 980 р., князь Володимир Святославич запровадив державний язичницький культ, що включав створення пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном, людські жертви (згадка про вбивство киянами варяга-християнина, який не дозволяв принести в жертву за жеребом язичницьким ідолам свого сина).

Літописне оповідання про «вибір віри» князем Володимиром Святославовичем є відлунням того, що населення Київської Русі – Україні активно цікавилося вірами сусідніх країн, зокрема, монотеїстичними релігіями – ісламом, юдаїзмом, західним християнством, східним християнством. У літопису князь Володимир відкидає іслам, тому що ця релігія забороняє вживання алкогольних напоїв, юдаїзм – тому що боїться, що Київська держава буде зруйнована, народ – «розсіяний», як у І ст. юдеї; західне християнство (католицизм) – оскільки хоче бути справжнім володарем своїх земель, як його пращури (натяк на підкорення світськи володарів папі римському). І тільки грецький монах розповіддю про Страшний суд спонукає князя Володимира Святославовича замислитися над  прийняттям християнства.

Однак, за думкою істориків, справжніми причинами запровадження нової державної релігії – християнства візантійського зразка – стали:

1) Функціонування торгового шляху «із варяг в греки», що зумовило південний вектор цивілізаційної орієнтації Київської держави.

2) Християнські традиції еліти Київської держави часів Аскольда, Ольги, пов’язані з Візантією.

3) Домінування світської влади над церковною у Візантійській імперії, що відповідало державотворчим планам великого князя київського.

Безпосередньо до хрещення князя Володимира Святославича підштовхнув зовнішньо-політичний чинник. У 987 р. до нього звернувся за військовою допомогою візантійський імператор Василій II, проти якого в Малій Азії підняв заколот полководець Варда Фока. Фока проголосив себе імператором, і його владу визнала вся східна частина Візантійської імперії. Князь Володимир Святославич погодився надати військову допомогу за умови, що імператор віддасть йому в дружини свою сестру Анну.

З візантійських джерел відомо, що дружини русичів брали участь у двох битвах із військом Варди Фоки: під Хрисополем на азійському березі протоки Босфор та під Абідосом на азійському березі протоки Дарданелли. У другій битві збройні сили Варди Фоки зазнали остаточної поразки, а сам узурпатор був убитий.

У цей же час великий князь київський Володимир Святославич захопив візантійське місто Херсонес (Корсунь) у Криму. Серед істориків немає єдиної думки про мотиви Володимира щодо нападу на Херсонес. Можливо, це пов’язано з невиконанням імператором Василієм ІІ зобов’язання віддати князю Володимиру в дружини свою сестру Анну. З точки зору середньовічної дипломатії шлюб із «порфірородною», народженою в імператорській родині, візантійською принцесою мав стати величезним успіхом Володимира Святославича.

Літопис «Повість временних літ» розповідає, що після захоплення Херсонесу князь Володимир примусив імператора Василія ІІ віддати за нього Анну. Також у літопису говориться, що хрещення Володимира Святославовича в Херсонесі. Як неправильні, літописець оцінює альтернативні думки про хрещення Володимира в Києві або Василеві..

Згідно з літописом після того, як Володимир повернувся з корсунського походу, у Києві було повалено язичницьких ідолів, а священики, які прибули з Константинополя й Херсона, провели масове хрещення киян у водах р. Почайни. Згода охреститися стала для мешканців Києва випробуванням на персональну лояльність своєму князеві: «аще не обрящеться кто заоутра на рѣцѣ … противникъ мнѣ да будеть».

Разом із християнською релігією з Візантії Русь запозичила й церковну організацію. Імовірно, за правління князя Володимира Святославовича було створено Київську митрополію, підпорядковану Константинопольському патріархату.

Упровадження християнства в якості державної релігії Київської Русі – України позитивно вплинуло на розвиток культури. Біля 989-996 рр. у Києві було побудовано храм, присвячений Богородиці. Цей храм відомий як Десятинна церква, тому що на його утримання князь Володимир віддав десяту частину своїх багатств. Саме при християнських церквах, збудованих після хрещення Русі – України, було влаштовано школи для навчання грамоти.

Упровадження християнства в якості державної релігії зробило Київську державу частиною європейської християнської спільноти. Однак питання про наслідки прийняття християнства від Константинополя неоднозначно оцінюються сучасними дослідниками. За думкою історика О. Бойка, цивілізуючий вплив Візантії на Русь був затухаючим, оскільки з Х по ХV ст. під тиском турків Візантійська імперія не виходила із стану перманентної кризи. Замість енергії та новаторства в духовному житті імперії продукувався традиціоналізм і консерватизм, що зумовлювало тенденцію відставання від Заходу, наприклад, у розвитку шкільної та університетської освіти.

Однак інші історики (П. Гай-Нижник) підкреслюють, що:

1) Невдача навернути князя Володимира Святославовича до християнства за західним зразком була пов’язана зі ставленням папи римського до церковнослов’янської мови. Відомо, що папа Стефан V повністю заборонив богослужіння слов’янською мовою, назвав це єретичним витвором. У Великій Моравії, де колись проповідували засновники слов’янської писемності святі Кирило та Мефодій, ця писемність стала об’єктом переслідувань. Аналогічна ситуація була й у Хорватії. Орієнтація на церковне богослужіння рідною мовою в Київській державі було проявом побоювань втратити державну незалежність.

2) Політико-ідеологічна доктрина князя Володимира Святославовича та його спадкоємців передбачала уникнення канонічної залежності як від Риму, так і від Константинополя (акція масового хрещення киян у Дніпрі, схожа на те, як апостол Павло охрестив в Єрусалимі 3 тисячі юдеїв; обрання при сині князя Володимира Ярославі Мудрому митрополитом київським русича Іларіона та ін.).

До того ж хрещення Київської Русі – України відбулося у 988 р., коли ще існувала єдність між Римською та Константинопільською Церквами. До Великої Схизми («розколу») 1054 р. залишалося майже 70 років. Прийняття християнства за візантійським зразком не привело до припинення дипломатичних контактів із західноєвропейськими державами, укладенню династичних шлюбів (одруження синів Володимира Святополка з донькою польського короля Болеслава Хороброго, Ярослава – з донькою шведського короля Олафа).

Тому пропонуємо акцентувати увагу здобувачів освіти на позитивних наслідках запровадження християнства в якості державної релігії Київської Русі – України:

– у політичному житті:

1) Християнство перетворилося на ідеологічне підґрунтя для зміцнення централізованої держави.

2) Істотно зріс міжнародний авторитет Київської держави.

– у культурному житті:

3) Запровадження православ’я сприяло розвитку культури українського народу: писемності, літератури, архітектури та мистецтва.

4) Християнство вплинуло на зміни світобачення та світосприйняття населення Київської держави, звичаїв та моралі суспільства, призвело до пом’якшення стосунків між людьми, поліпшення ставлення до бідних.

Порівняння дій князя Володимира Святославовича до та після прийняття християнства доводить позитивний вплив хрещення Русі – України на моральний стан тогочасного суспільства. Літопис «Повість временних літ» розповідає, як під час боротьби за київський престол князь Володимир підступно виманив з Києва до невеличкого міста Ропша свого зведеного брата Ярополка. Ярополк був запрошений на переговори, де його вбили варяги – дружинники Володимира. Після прийняття християнства, повністю зміняючи свою вдачу, князь Володимир Святославович почав доглядати за бідними, хворими та голодними, надаючи їм потрібну допомогу при дворі. Київська Русь була  єдиною на той час країною, в якій скасовано смертну кару.

Рій «Отаман» посів ІІ місце у міському етапі військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)

Рій «Отаман» посів ІІ місце у міському етапі військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»)

27 квітня завершився міський етап Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), в якому взяли участь 19 команд із різних шкіл Добропільщини.

Протягом трьох днів юнаки та дівчата демонстрували свої сили та вміння у військово-спортивних етапах гри. Перший етап – конкурс звітів про «Добре діло»,  про виконання завдань, відповідно ідейним принципам лицарства «Служіння Богові, Батьківщині, ближнім».  Другий конкурс «Ватра» – це  представлення творчо-мистецького звіту рою за темою «Слава героям!». Третій етап – «Впоряд». Конкурс проходив у вигляді демонстрації навичок зі стройової підготовки.  Четвертий етап «Відун» – інтелектуальна гра-вікторина з історії України, доби козаччини, українських військових формувань різних епох, сучасних збройних сил України. П’ятий  етап відбувся у міському парку та складався з 4 видів змагань: «Рятівник» (надання першої долікарської допомоги, елементи рятувальних робіт), силове змагання «Перетягування линви», змагання « Туристсько-спортивна смуга перешкод» та конкурс «Бівак» ( таборування). До того ж, команди отримали  попереднє завдання – придумати атрибутику рою: назву, відзначку, ройовий клич-девіз, ройове гасло-позивний, прапорець, типову форму-однострій.

За результати кожного етапу визначалися кращі результати роїв. Тож, за рішенням головної суддівської колегії міського етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») у загальному заліку почесне ІІ місце виборов рій «Отаман» Білозерського ЗЗСО № 18. Щиро вітаємо наших джур  Костенка Данила (10 клас), Мельника Юрія (10 клас), Симоненка Данила (10 клас), Стукана Руслана (10 клас), Авраменко Софію (9 клас), Мироненка Олексія (9 клас), Мотрич Анну (9 клас), Сьох Аліну (9 клас) та їх  наставників – Піддубного О.В., Ігнатенко І.В., Сковородкіну Н.М., Цимбаленко О.М. Пишаємося нашими козаками та козачками!

Благодійний ярмарок

Благодійний ярмарок

23 березня учасники Рою «Отаман» («Джура») Білозерського ЗЗСО №18 організували та провели благодійний ярмарок «Мріємо по-дитячому, працюємо по-дорослому».

Гроші, виручені на цьому ярмарку будуть передані при зустрічі з дітьми, що перебувають у центрі психологічної та соціальної реабілітації міста.

День українського добровольця

День українського добровольця

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань 14 березня 2018 року в  Білозерській загальноосвітній школі № 18 були проведені заходи до Дня українського добровольця для учнів 1-11 класів: єдина інформаційна хвилинка  за темою  «Доброволець – це почесне звання». Бібліотекарем школи була підготовлена  тематична викладка «Сила нескорених» та проведена патріотична хвилина «Вони для нас виборюють життя». Також учні та їх батьки мали можливість переглянути відеопрезентацію у фойє школи, присвячену цьому дню. Для учнів 9 класу було проведено тематичний відео урок з обговоренням «Доброволець-герой сьогодення».

«Вічна пам’ять добровольцям, які загинули, захищаючи Україну! Слава справжнім воїнам України! Слава Україні» – такі слова червоною ниткою пройшли через усі проведені заходи.

Заходи щодо вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

Заходи щодо вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого 2017 р. в Білозерському закладі загальної середньої освіти № 18  відбулись заходи щодо вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

В цей день учні 1-11 класів з  класними керівниками підготували та провели єдину класну годину «Пам’яті Героїв Небесної Сотні». Учителями історії проведено тематичні  уроки з історії України: «Україна: прагнення змін», «Гаряча мить історії», «Виклики історії: Революція Гідності».

Бібліотекар Філіппенко О.Б. підготувала тематичну викладку літератури «Небесна Сотня в вирій полетіла».

На перервах в холі школи учні, вчителі та батьки переглядали фільм «Сильніше, ніж зброя», присвячений  Революції Гідності та Небесній сотні.  В шкільному музеї учні ознайомились з тематичною інсталяцією про героїв нашого часу, воїнів АТО: Олександра Єрмакова, Сергія Коваля, Олега Тарасенко.

Представники учнівського самоврядування у фойє облаштували виставку малюнків «Небесна Сотня». А також організували акцію-флешмоб  «Я пам’ятаю», в якому взяли участь учні всіх класів, а старші (9-11 класи) – приєднались до “тихої” акції «Ангели пам’яті». Вони виготовили паперових ангеликів, які є символом пам’яті за загиблими Героями Небесної Сотні, символом чистоти.  Ангели пам’яті сьогодні «злетіли» не лише у Львові, Києві, Рівному, Коломиї, а й у нашому Білозерському.

Цього ж дня в школі відбулось засідання “круглого столу” «Вільні творять майбутнє», участь в якому взяли делегації учнів 9-11 класів та представники громадської спілки «Захисники Донеччини». Присутні на заході  вшанували хвилиною пам’яті Героїв Небесної сотні, під час якої учениця 9 класу Христина Першке заспівала пісню-реквієм героям Майдану “Плине кача”. Гості наголосили на важливості подій, які сталися під час Революції гідності та змінах, що відбулися в кожному з нас, адже прагнення до свободи та зміни в державі неможливі без участі громадян країни. А оскільки більшість з присутніх молодь – майбутнє нашої держави, то варто, аби кожен з нас намагався змінити на краще світ довкола себе завдяки активній громадянській позиції.

Захід пройшов у формі цікавого, конструктивного діалогу. Молодь цікавили події, які відбувалися на Майдані і в зоні АТО, та як вони вплинули на наше сьогодення. Цікавими та змістовними були розповіді гостей про історію виникнення громадської спілки “Захисники Донеччини”. У невимушеному спілкуванні кожний із учасників “круглого столу” мав змогу поділитися своїми думками про поняття патріотизму, сподіваннями щодо подальшого розвитку подій та майбутнього України.

По завершенні учасники “круглого столу” обмінялися побажаннями. Всі погодилися, що такі зустрічі варто перенести на рівень постійної співпраці, щоб разом формувати активну громадянську позицію, що позитивно впливає на патріотичне виховання нашої молоді й відстоювання прав і свобод майбутніх поколінь.