Місяць: Жовтень 2025
Адаптація учнів 1,5,10 класів
Рекомендації від практичного психолога батькам та педагогам
Поняття «психічна адаптація» – процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб і реалізацію значимих ланцюгів.
У шкільному житті дитини існує три переломні моменти: вступ до школи (1 клас), перехід до середньої ланки (5 клас) і перехід до старшої школи (10 клас), адже в цей час відбувається дуже багато змін.
Психологічне напруження у першокласників, які вперше переступили поріг школи, виникає як результат реакції на незвичну обстановку. В житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення, режим.
Для успішної адаптації першокласників батькам необхідно:
1. До найдрібніших деталей продумати розпорядок дня школяра з метою збереження нормальної його працездатності.
2. Не перенавантажувати дитину великою кількістю гуртків.
3. Навчити дитину правильно відпочивати.
4. Допомагати у підготовці домашніх завдань (Але не виконувати їх замість дитини!).
5. Навчити дитину готуватися до уроків, складати портфель.
6. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте її, як пройшов день. Поцікавтеся, що вона робила.
7. Забезпечити психологічну розрядку. Найбільш доцільними засобами психологічного захисту для учнів молодшого шкільного віку є фізичні навантаження (заняття спортом, виконання певних доручень вдома), домашній затишок, спілкування з тваринами, відпочинок на природі, позитивні емоції.
8. Ні в якому разі не займатися «виховною роботою» в поганому настрої! Необхідно чітко визначити, що батьки хочуть від дитини, пояснити їй, що вона робить не так.
9. Завжди підтримуйте та підбадьорюйте дитину, вірте у її сили.
10. Не забувайте говорити дитині про те, як сильно ви її любите.
Вчителям у роботі з першокласниками слід акцентувати увагу на:
– створенні належних умов, комфортного середовища для учнів;
– використанні методів, форм навчання, що відповідають психофізіологічним особливостям розвитку молодшого школяра;
– налагодженні довірливих стосунків з дітьми;
– під час навчального процесу намагатися повністю керувати увагою учнів, з метою розвитку інтересу до навчальної діяльності проводити уроки з використанням ігрових форм та методів роботи;
– необхідно запобігати перенавантаженню дітей, використовуючи під час уроків фізкультхвилинки, хвилинки відпочинку, музичні паузи;
– під час уроків використовувати вправи, ігри, завдання на розвиток уваги, дрібної моторики рук;
– проводити уроки в нестандартній формі (наприклад, спільний пошук необхідного рішення замість традиційного пояснення, що дозволяє дітям бути не пасивними слухачами, а активними співавторами вчителя і т.д.);
– учнів, які відчувають труднощі в адаптації необхідно посадити ближче до вчительського столу, так, щоб вони не відволікали інших учнів, але щоб у разі виникнення труднощів учитель міг вчасно прийти на допомогу.
Рекомендації щодо роботи з учнями 5 класів:
- Розвивати у учнів почуття колективізму, ставити їх в умови де без підтримки однокласників важко обійтись.
– Звернути особливу увагу на тих учнів, яких не сприймає більшість класу.
– Особливу увагу приділити тим учням, що швидко стомлюються, втрачають здатність продуктивно працювати.
Рекомендації до роботи з десятикласниками:
• ставитись до дітей відповідно до їх віку (враховувати вразливість і протиріччя образу “Я”, що формується,прагнення до самостійності, відчуття дорослості,перебудову мотиваційної сфери);
• сприяти формуванню у старшокласників потреби в пошуковій активності;
• надавати підтримку при формуванні у старшокласників якісної зміни самосвідомості;
сприяти формуванню відчуття відповідальності, рівня суб’єктивного контролю, рефлексії.
Санітарно – просвітницька інформація “Календар щеплень для дорослих: просто про головне”
Вакцинація не закінчується у дитинстві, бо з віком імунітет слабшає, а ризики
змінюються. Дорослим потрібно поновлювати захист від дифтерії та правця
кожні десять років комбінованою вакциною, щоб уникнути тяжких ускладнень
після поранень і контактів зі збудниками. Якщо Ви не хворіли та не щеплені від
кору, паротиту й краснухи, одна або дві дози КПК захищають і Вас, і Ваших
близьких, особливо під час спалахів. Щорічне щеплення проти грипу знижує
ризик госпіталізацій і ускладнень у сезоні, а вакцина проти COVID-19 допомагає
утримувати важкі форми під контролем, особливо для людей із хронічними
хворобами. Для осіб старшого віку та груп ризику рекомендовані вакцини проти
пневмококової інфекції й, за показаннями, проти оперізувального лишаю, що
запобігає пневмоніям і тривалому болю. Якщо Ви не маєте повної серії від
вірусного гепатиту B, її можна безпечно надолужити в будь-якому віці й
отримати тривалий захист печінки. Найпростіший крок для вакцинації
звернутися до сімейного лікаря, перевірити записи про щеплення й скласти
індивідуальний план: більшість вакцин сумісні між собою та можуть вводитися в
один день у різні ділянки. Календар щеплень для дорослих — це не «опція», а
інструмент довгого життя без зайвих ризиків: кілька планових візитів у кабінет
щеплень захищають на роки вперед.
Дізнатися про наявність вакцин у медичних закладах Донецької області можна
на офіційному сайті ДУ «ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» за посиланням
ДУ«ДОНЕЦЬКИЙ ОЦКПХ МОЗ» https://dn.cdc.gov.ua/citizens/vaccination/
Профілактика тютюнопаління!

Кожні 8 секунд на земній кулі помирає людина з цієї причини. Якщо відношення до тютюнопаління не зміниться, то за прогнозами експертів у 2030 році з цієї причини буде помирати понад 10 млн. чоловік. Вживання тютюну відбувається через органи дихання. Тому перш за все страждає легенева система: повітряні шляхи і легенева тканина. Легені у 80% курців чорного кольору. Якщо починати курити у віці 12-13 років, то у 67% у тридцятирічному віці можна мати таке захворювання як емфізема легенів. Тютюнопаління є причиною 90% усіх випадків захворювань на рак легенів. Найбільше страждає від тютюнопаління репродуктивна функція людини. Особливо негативно систематичне отруєння впливає на серцево – судинну систему. У всіх хто палить, частота скорочень частіша у 2-2,5 рази, таким чином скорочується час відпочинку для серця і воно швидше зношується. У 12-13 разів частіше трапляються захворювання серця: серцева недостатність, інфаркт міокарду, стенокардія, звуження судин. До 40% усіх смертних випадків від ішемічної хвороби серця, інфаркту та інсульту пов’язані з палінням сигарет. Також негативно впливає пасивне тютюнопаління на здоров’я оточуючих. В приміщенні з курцем протягом лише 1 години людина, яка не палить, кожного разу спалює по половині сигарети.
Тютюновий дим у таких випадках спричиняє головний біль, нездужання, зниження працездатності, швидку втому, загострення верхніх дихальних шляхів. Особливо небезпечне пасивне паління для дітей. Тютюнопаління значно впливає на якість життя дітей, які починають курити з 8-10 річного віку, не доживуть до межі середньої тривалості життя в середньому на 6-8 років; 35-річна жінка, що палить, проживе на 5 років менше за ту, яка немає такої звички; 35- річний курець проживає на 7 років менше, ніж чоловік , який не палить. Німецький професор Танненберг підрахував, що у наш час смертельний випадок на мільйон чоловік виникає у результаті :
авіакатастрофи – один раз на 50 років;
вживання алкоголю – раз на 4-5 днів;
автокатастрофи – раз на 2-3 дні;
паління – кожні 2-3 години.
Кожна цигарка скорочує життя людини у середньому на 12 хвилин. У курців рак легень буває в 20 разів частіше, ніж у некурців. Під час сходження на Памір на висоті 5000м. один з альпіністів знепритомнів. Він був єдиним курцем. Серед космонавтів та спортсменів немає жодного курця.
Чому паління так поширене в сучасному світі, і чому люди палять?
Ми живемо в складному світі, який постійно випробовує нас на міцність. Здорова, сильна духом людина розуміє, що життя – це боротьба і по-філософськи ставиться до тимчасових труднощів. Емоційно слабка і духовно незріла людина панікує перед проблемами, відчуває тривогу, непевність, а тютюн, як і алкоголь, так і наркотики є універсальними протекторами: залежно від потреби розслабляють або стимулюють нервову систему, підвищують судинний тонус, дають почуття задоволення, при цьому не вимагаючи жодного напруження, вольової боротьби, цілеспрямованої, тривалої праці над собою і своїм життям. Здорова, сильна духовно та інтелектуально людина одержує задоволення від життя через серце, мозок, через боротьбу і перемоги. Вона не потребує ніякої «хімічної радості».
