День вшанування пам’яті дітей

День вшанування пам’яті дітей

Починаючи з 2021 року в Україні 4 червня – це День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Дата дня вшанування була вибрана не випадково, адже щорічно саме 4 червня відзначається Міжнародний день дітей – безневинних жертв агресії, заснований Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй. Цей день створений для того, аби привернути увагу до кричущих порушень з боку росії, яка не дотримується всіх існуючих конвенцій та договорів щодо ведення війни, щоб громадськість не забувала про те, що під час війни гинуть не тільки солдати, але й невинні діти.

В пам’ять про загиблих дітей в Білозерській загальноосвітній школи І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради проведені заходи: відео-ролик «Янголи в небі», урок пам’яті «Діти, які ніколи», тиха акція пам’яті «Голоси тиші: ми пам’ятаємо».

Учні долучилися до флешмобу «Небесна Варта» до Дня вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

Збалансований раціон як основа хорошого самопочуття

Збалансований раціон як основа хорошого самопочуття

Наше харчування впливає на концентрацію, рівень енергії, настрій і навіть на якість сну. Збалансований раціон може стати вашим помічником у досягненні внутрішньої гармонії. 

Збалансований раціон — це харчування, яке містить оптимальну кількість необхідних елементів та вітамінів для міцного здоров’я та покращення самопочуття.

Важливим аспектом здорового харчування є вибір якісних продуктів. Обирайте свіжі продукти та ретельно вивчайте їх склад. Контролюйте розміри порцій, щоб уникнути переїдання або недоїдання. 

Можна скористатися концепцією «Тарілки здорового харчування», яка передбачає розподіл тарілки на чотири частини. Кожна призначена для певної групи продуктів: білки, цільнозернові продукти, фрукти та овочі. Звертайте увагу на розподіл жирів та вуглеводів, щоб забезпечити оптимальне функціонування організму. 

Фрукти — це чудовий вибір для збалансованого харчування та задоволення потреб організму в поживних речовинах. На додаток до звичних яблук спробуйте манго чи ківі, які також є цінними джерелами вітамінів. Якщо свіжі фрукти недоступні, тоді заморожені, консервовані або сушені варіанти можуть стати альтернативою. Однак варто пам’ятати, що сушені та консервовані фрукти часто містять додані цукри або сиропи, тому краще обирати консервовані фрукти в їхньому власному соку. Фруктами можна замінити солодку випічку та шоколад.

Пийте достатню кількість води для водного балансу та нормальної роботи організму. Контролюйте кількість кави, оскільки велика кількість кофеїну може негативно вплинути на організм. Відмова від солодких напоїв та пакетованого соку також є важливою.

Овочі мають бути у вашій тарілці щодня. Їжте їх сирими, варіть чи запікайте, щоб отримати максимальну користь.

Приготування м’яса в духовці або на грилі зберігає його смак та харчові властивості. Експериментуйте з альтернативами м’яса, наприклад замінюючи його бобовими. Якщо ви не їсте м’ясо, важливо подбати про забезпечення достатньої кількості рослинного білка та інших необхідних поживних речовин. 

Навіть якщо ваші улюблені страви не є надто корисними, іноді важливо дозволити собі насолоджуватися ними. Замість того, щоб споживати їх кожен день, рекомендується включати їх до раціону лише час від часу — наприклад, раз на тиждень або навіть раз на місяць. Це надасть вам можливість насолоджуватися смаком улюблених страв, не шкодячи здоров’ю. 

Раціон — це індивідуальний набір, який потрібно адаптувати відповідно до фізіологічних особливостей людини на кожному етапі життя. 

Важливо розуміти, що повноцінне харчування полягає в розумному підході до споживання продуктів. Найважливіше — дбайливо ставитися до свого тіла, розуміти його потреби, не забувати про задоволення від смачної їжі та бути в гармонії з собою.

Переваги збалансованого раціону:

  1. Сприяє зміцненню імунної системи, зменшує ризик захворювань і прискорює процес відновлення організму.
  2. Покращує настрій і додає енергію.
  3. Підтримує оптимальну вагу та впливає на тривалість життя.
Запрошення до “Смарагдового міста”

Запрошення до “Смарагдового міста”

Запрошуємо на безпечний відпочинок та соціальну реабілітацію учнів 1-11класів на першу літню зміну до санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації «Смарагдове місто». «Зоряний мегаполіс» (з 03 червня по 23 червня 2025 року) релокованого до с. Оринин Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Про роботу СОЦСР «Смарагдове місто» можна дізнатися на Facebook сторінціhttps://www.facebook.com/groups/733673873820528?locale=uk_UA

День слов’янської писемності та культури

День слов’янської писемності та культури

У рамках відзначення Дня слов’янської писемності та культури Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської долучилася до проведення заходів з нагоди цього свята, метою яких було вшанування пам’яті Кирила та Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства. Учні закладу стали активними учасниками онлайн-заходів: вікторини «У світі словесності», квізу «Рідна мова – як сльоза», виховної години «Слова до слова – зложиться мова», практичного уроку «Виникнення слов’янської писемності. Кирило та Мефодій». Окрім того, бібліотекарем школи був презентований інформаційний калейдоскоп «Творці слов’янської культури» (https://cutt.ly/Erck282A)

Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання. Пам’ятаймо, що моральний та духовний розвиток базується на любові, повазі до власної історії, піднесенні та примноженні культурної спадщини свого народу.

Кажеш “Я роблю недостатньо”?

Кажеш “Я роблю недостатньо”?

А твоє «достатньо» зараз з нами в одній кімнаті? Адже у світі, де завжди є хтось, хто робить більше, швидше і краще, легко подумати, що ми недо… Але життя — це не змагання. Тут немає комісії, яка виставляє оцінки. І це добрі новини. (За матеріалами Всеукраїнського проєкту “Ти як?”)

Психологічний супровід учнів з посттравматичним стресовим розладом (робота з дітьми ВПО)

З огляду на існуючу загрозу психічному здоров’ю учасників освітнього
процесу внаслідок збройної агресії російської федерації та оголошення в Україні воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року No 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року No 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» Міністерство освіти і науки України надсилає методичні рекомендації для педагогічних працівників, практичних психологів, соціальних педагогів закладів освіти
«Перша психологічна допомога. Алгоритм дій».
У процесі роботи необхідно дотримуватися вимог відповідних методик та Етичного кодексу психолога.

Внутрішньо переміщена особа (ВПО) — в українському законодавстві це громадянин України, якого змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Часто дитина ВПО має постравматичний стресовий розлад. До основних проблем, які можуть спостерігатися у дітей-переселенців, належать:
1) порушення когнітивних процесів (погіршення пам’яті, труднощі концентрації уваги, розлади мислення);
2) невротичні реакції (стресове виснаження, фобічні реакції, порушення сну й апетиту;
3) функціональні розлади (регрес поведінки та психосоматичні розлади);
4) емоційні та поведінкові порушення (реакції протесту, підвищена плаксивість та капризність, часті зміни настрою);
5) проблеми, пов’язані зі спілкуванням (несформованість адекватних соціально-комунікативних навичок, страх і недовіра або агресія і дратівливість стосовно оточення, можлива надмірна залежність від думок довколишніх);
6) порушення стосунків у сім’ї, коли зміна соціальної ситуації та обов’язків у сім’ї часто змушує дітей і підлітків «включатися» в дорослі проблеми (до них вони можуть бути не готові).

Розглянемо психологічний супровід учнів з посттравматичним стресовим розладом має включати в себе такі напрями роботи:

  1. Психодіагностика посттравматичного стресового розладу з використанням невербального спостереження за реакцією дитини під час спілкування з практичним психологом, тілесними сигналами несвідомих процесів (приховані емоції, витіснені, але актуальні переживання), аналіз висловлень дитини (особисте ставлення дитини до травми і її значення для неї), проективних методик (виявляють актуальні процеси емоційно-вольової сфери, дозволяють зрозуміти, наскільки травма спотворила сприйняття себе та навколишнього світу, виявити особливості реакції на подію. Психологічна діагностика учнів здійснюється за згодою батьків чи осіб, які їх замінюють.
  2. Психологічне консультування учнів з посттравматичним стресовим розладом передбачає індивідуальну та групову психоконсультаційну допомогу. Для елімінації травматичного стресу використовують емпатійне слухання як засіб, що знімає частину внутрішньої емоційної напруги. Якщо дитині необхідно проговорити, емоційно відреагувати на переживання, що накопичилися з приводу травми, то використання цього прийому допомагає їй відчути себе почутим, легалізувати травмуючі переживання у відповідь на емоційну підтримку і прийняття з боку практичного психолога.
  3. Психолого-педагогічне консультування батьків учнів з посттравматичним стресовим розладом. В основному консультування спрямоване на розвиток можливостей сімейної психокорекції посттравматичного стресового розладу, підвищення адаптивних можливостей самих батьків.
  4. Психолого-педагогічне консультування і просвіта педагогічного колективу з питань супроводу дітей з посттравматичним стресовим розладом з метою безпечного та дружнього середовища у закладі.
  5. Психокорекція посттравматичного стресового розладу спрямована на допомогу дитині бути над ситуацією, навчити її пристосовуватися до дійсності і долати психотравмуючі впливи. В її основі – використання комплексу психокорекційних методик: заняття в арт-студії, навчання прийомам релаксації і зняття м’язової напруги, психокорекційні вправи, соціально-психологічні тренінги, різні прийоми групової та індивідуальної арт-терапевтичної корекції (фіксація травмуючих переживань у формі малюнка, метафори, складеної дитиною про себе історії дозволяє направити в певне русло емоційну енергію, знизити її руйнівний потенціал, зробити керованою і доступною для терапевтичного розуміння свідомості дитини).
День Героїв України

День Героїв України

23 травня – День Героїв України! Це щорічне свято в Україні, встановлене на честь усіх українських воїнів та воїнок усіх часів, усіх борців та борчинь за волю України від лицарства Київської Русі до сьогодення. День Героїв — це день пам’яті всіх українців та українок, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України. У нинішній момент часу це свято – не лише данина пам’яті героям та героїням минувшини, а й день шани новітніх, які сьогодні віддають свої життя за соборність та незалежність нашої України. Новітні Герої та Героїні України на різних фронтах та напрямках щоденно захищають Україну та український народ від рашистського режиму. З метою утвердження української національної та громадянської ідентичності на основі суспільно-державних (національних) цінностей України, зокрема соборності, самобутності, волі, гідності та з нагоди Дня Героїв, в Білозерській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради організовано та проведено виховні заходи: анімовано-інформаційна гра «День героїв в Україні», інформаційно-ігрова презентація «Герої-хто вони?», історична довідка «Герої України», виховна година «День героїв України».

В цей день відбулася церемонія покладання квітів до Аллеї Героїв за участі адміністрації Білозерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №18 Білозерської міської ради. Наші земляки, які віддали найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність України, живуть у наших серцях, у кожному світанку мирного неба, у кожній посмішці дитини. Їхня жертовність є прикладом для майбутніх поколінь і нагадуванням про те, що свобода не дається легко.

Вічна пам’ять Героям! Слава Україні!

Підлітки: інструкція зі спілкування для батьків.

Підлітки: інструкція зі спілкування для батьків.

  1. ВІДКРИТІСТЬ

Важливо створити комфортну атмосферу, в якій підліток почуватиметься безпечно. Діліться своїми історіями та переживаннями — і про невдачі, і про досягнення. Чим більше підлітки дізнаються про вас, тим легше їм буде вам довіряти. Батьки часто захоплені дисципліною та вихованням, і забувають про просте, але важливе спілкування. Якщо діти знають, що кожна розмова закінчується лекціями або настановами, вони можуть уникати розмов із вами. Починайте розмову з тем, що цікавлять підлітків: обговорюйте улюблені серіали, фільми або книжки. Такий підхід допоможе дітям розслабитися у вашій присутності.

Намагайтеся не лише висловлювати свою думку, а й поглянути на ситуацію очима підлітка. Поставте відкриті питання й уважно слухайте, не перериваючи й не критикуючи. Висловлювання на кшталт «Я знаю краще», «А я у твої роки» та інші порівняння з вами знецінюють досвід підлітків і відштовхують від спілкування.

Спілкуйтеся з підлітком за сніданком, у поїздках автомобілем, на прогулянці або під час будь-яких повсякденних справ. Плануйте спільні заняття родиною, наприклад, щосуботи дивіться фільми з обговоренням або грайте у настільні ігри. Це зблизить вас і створюватиме атмосферу затишку й довіри. 

Намагайтеся не лише висловлювати свою думку, а й поглянути на ситуацію очима підлітка

2. Баланс контролю

Часом батьки реагують на сигнали тривоги від своїх дітей швидко й інтенсивно. Вони беруть ініціативу на себе, не даючи підліткам шансу завершити власну думку чи спробувати розв’язати проблему самотужки

Якщо ваша дитина ділиться з вами, що її запросили на побачення, це може стати слушною нагодою поговорити про здорові стосунки й сексуальну відповідальність. Проте замість цього батьки часто відповідають: «Тобі ще занадто рано ходити на побачення, я проти», позбавляючи себе і дитину можливості мати відкриту та важливу розмову.

Надмірна кількість уточнювальних запитань може здатися дитині спробою контролю. Використання GPS-трекера, перевірка телефону та слідкування за соцмережами не гарантує повного розуміння того, що відбувається. Варто побудувати чесні стосунки, де підліток не боятиметься розповісти, куди й з ким він планує піти ввечері. Чим більше ви демонструєте свою підтримку, тим ймовірніше вони звертатимуться до вас у складних ситуаціях.

3. Самовираження

Характерна риса підліткового періоду — це пошук ідентичності. Часто підлітки відчувають невизначеність стосовно гендерної ідентифікації або сексуальності. Важливо проводити відверті розмови про сексуальну освіту, менструацію та методи контрацепції. Порадьте книги або фільми на ці теми, чи зверніться до фахівця, який допоможе вам разом розібратися у цих питаннях. Надайте дітям право на вибір у тому, що є безпечним і прийнятним, навіть якщо вам це не подобається, наприклад, сережки у вусі, фарбоване волосся чи яскравий одяг.

Характерна риса підліткового періоду — це пошук ідентичності

4. Емоційність та почуття

Будьте відкритими, навіть коли вам здається, що діти не хочуть спілкуватися. Підлітки розвиваються, стають емоційними й дратівливими. Пам’ятайте: ви дорослі, тому відповідальні за тон розмови, особливо якщо дитина переживає сильні емоції. Стежте за собою й залишайтеся спокійними та зосередженими. Рекомендується зробити перерву в момент конфлікту й повернутися до нього, коли і ви, і ваша дитина будете готові до обговорення проблеми без емоційної напруги.

Батьки мають тенденцію применшувати рівень емоційності дитини у складних ситуаціях і не сприймати їх серйозно. Наприклад, після закінчення романтичних чи дружніх стосунків підліток відчуває себе збентеженим та розчарованим. У таких ситуаціях батьки можуть сказати: «Вони не підходили тобі» або «Це було не надовго і все одно б закінчилося», що ще більш загострить їхні почуття безпорадності та самотності.

Замість цього, варто показати дітям, що ви розумієте їхні почуття та співчуваєте їм. Висловлювання на кшталт «Це справді звучить складно» допоможуть дітям відчути, що їхня реакція на ситуацію є зрозумілою і прийнятною.

Заохочуйте дитину позитивним підкріпленням. Якщо вона поділилася, що переживає стрес чи сум, підтримайте її: «Ти молодець, що говориш про свої почуття» або «Не легко говорити про стрес. Дякую за довіру».

Використовуйте «Я-повідомлення», щоб висловити почуття та переживання щодо певної ситуації. Замість того, щоб сказати: «Ти завжди приходиш додому пізно і не виконуєш обіцянок», можна сказати: «Я відчуваю себе занепокоєним, коли ти приходиш додому пізно, оскільки я хвилююсь за твою безпеку».

5. Межі

Підліток відчуває потребу в самостійності та контролі над своїм життям. Пам’ятайте, що відмова від контакту з вами може бути не відмовою від близькості, а потребою у власному просторі. Намагайтеся віднайти баланс між дистанцією і близькістю. Підтримуйте підлітків у виборі власного шляху, поважайте особисту територію та надавайте поради тоді, коли вони цього просять. 

Пам’ятайте, що відмова від контакту з вами може бути не відмовою від близькості, а потребою у власному просторі.

6. Бути прикладом

Найефективніший спосіб навчити підлітків — це бути прикладом для них. Тож якщо ви бажаєте, щоб ваша дитина вміла визнавати свої помилки, почніть із себе. Будьте готові прийняти свою провину та попросити вибачення. Вам не потрібно завжди мати рацію; дозвольте собі не знати та шукайте відповіді разом з підлітками. Побудуйте справедливі правила, яких дотримуватимуться усі члени сім’ї. Навчіть свою дитину бути активним учасником сімейного життя. Залучайте її до прийняття рішень, дозволяйте брати участь у плануванні подій і розв’язанні питань, які стосуються всієї родини. Це розвиватиме відчуття власної важливості та значущості в колективі.

7. Допомагайте адаптуватися до умов війни

«Діти, які почуваються вдома в небезпеці, інакше ставляться до самих себе. Так, з 36 % дітей, які опосередковано постраждали від війни та при цьому оцінили своє ментальне здоров’я на 9/10 або 10/10, почувають себе вдома в небезпеці 9 %», — такі результати показало опитування «Захист дитинства: виміри безпеки для молодого покоління», яке було проведене до четвертого Саміту перших леді та джентльменів. Саміт відбувся у Києві за ініціативою дружини Президента України Олени Зеленської.

Згідно з результатами дослідження, яке проводилось у 15 країнах, ключовими особистими проблемами для дітей є турбота про своє ментальне здоровʼя (5,73 бала з 10) та сімейні проблеми, як-от сварки, хвороби, розлучення (5,52 бала з 10). За ними йдуть екологічні проблеми та зміна клімату, цькування в реальному житті й в інтернеті, негатив у соціальних мережах, відчуття безпеки в школі, війна, дружні стосунки, розлука із членами сім’ї, які перебувають в інших країнах.

За даними опитування, для 92 % батьків в Україні війна стала фактором, який найбільше вплинув на їхній ментальний добробут. Наприклад, лише третина респондентів, які безпосередньо чи опосередковано постраждали від війни, оцінюють своє ментальне здоров’я на 9-10 балів з 10. Серед тих дорослих, кого війна не торкнулася, таку оцінку дають вже 38 % опитаних. А серед дітей ці показники складають 33 %, 36 % і 42 % відповідно.

Кроки, які допоможуть підлітку краще адаптуватися під час війни: 

  1. Важливо говорити з підлітками про війну й надавати практичні поради для дій під час повітряної тривоги. 
  2. Допомагайте відновити соціальні зв’язки дітей, які вони могли втратити через від’їзд друзів або зміну школи. Пропонуйте їм приєднатися до гуртків, спортивних секцій або художніх студій, де підлітки зможуть знайти друзів та вписатися у новий колектив.
  3. Навчіть дітей методик заспокоєння, а також порадьте книжку-практикум для регулювання емоцій. 
  4. Будьте уважним до індивідуальної реакції дітей на стрес. Дехто довго не може повернутися до навчання, інші можуть перезавантажувати себе. Допоможіть дітям відновити баланс між навчанням і відпочинком та разом з ними розробіть графік дня. Регулярність у щоденних діях надає відчуття стабільності й контролю над життям.
  5. Демонструйте емоційну стійкість і турбуйтеся про власні ресурси, щоб мати сили підтримувати дітей.
  6. Якщо близька людина дитини знаходиться на фронті або в іншій країні, важливо обговорювати цю ситуацію та почуття. 
  7. Якщо ви помітили тривожні ознаки поведінки або емоційного стану у підлітка, зверніться по психологічну допомогу. 

Формування стосунків із підлітком вимагає терпіння та відкритості до їхнього світу й думок. Зусилля, вкладені в це спілкування, можуть допомогти батькам і підліткам зблизитись і краще зрозуміти одне одного.