Щороку у другий день другого тижня лютого відзначається День безпечного Інтернету. У межах заходу «Всеукраїнський онлайн-флешмоб освітян до Дня безпечного Інтернету», який відбувся 08 лютого 2022 року з 14:00 до 15:00, під час онлайн-трансляції було зареєстровано рекорд України щодо виконання освітянами цифрових вправ у віртуальних кімнатах Google for Education. Загальна кількість учасників склала близько 41 000 освітян з усіх куточків України!
Вчителі Білозерської ЗОШ І-ІІІ ст. № 18 Білозерської міської ради Донецької області долучилась до грандіозної за масштабами акції, мета якої – об’єднання людей задля створення кращого і безпечнішого місця для дітей і молоді, які так активно використовують мережу Інтернет, про що свідчить позначка на віртуальній мапі учасників http://surl.li/bihij та бейджи учасників заходу. Захід відбувся в межах співпраці Google Україна та Міністерства освіти і науки України.
1. Намріємо план на майбутнє. Саме зараз варто налаштовувати на позитивне майбутнє себе і навчити цьому дитину! Як вдосконалений варіант дошки візуалізації пропонуємо плакат «Мої мрії», що допоможе зрозуміти чого прагнемо і не забувати про власні мрії ні на день. Розподіл по сферах дозволяє сформувати повне бачення яким має бути наше ідеальне майбутнє. До речі, в кризовий час це просто МЕГАважливо! Довгострокове планування допомагає зменшити тривожність і добре впливає на імунітет.
2. Інтерактивна лекція «Як допомогти дітям зберігати позитивний настрій»
Навряд чи для вас стане несподіванкою той факт, що в усіх нас є «внутрішній голос», з яким ми ведемо приватні бесіди. Дослідники в галузі нейронаук виявили, що наші «голоси» (тобто наші думки та роздуми) за природою своєю в деякій мірі схильні до негативу й у значно меншій мірі до позитиву. На жаль, внутрішні голоси дітей особливо негативні і, як правило, супроводжуються сумнівами, страхами й соромо Наприклад, одна дитина може замислитися: «Чи подобаюсь я Дімі? Звісно, ні. Я не такий розумний, як він». Інша дитина може подумати: «Я хотів би пограти із цими хлопцями. Але вони ніколи не приймають мене в команду. Я люблю реп, а вони слухають рок». Ці види негативних думок повторюються знову і знову… щодня. Подумайте про те, скільки разів діти й підлітки чують слово «ні» або переживають негатив у сім’ях чи класі. Але ж вплив негативних емоцій схожий з пасивним палінням. Учені вважають, що негатив викликають певні стресові хімічні речовини, що синтезуються в головному мозку. У поєднанні із природним негативним внутрішнім голосом дитини вони можуть призвести до погіршення її психічного здоров’я. Хоча негатив є складовою природи дитячого організму, батьки, наставники, тренери та вчителі можуть допомогти дитині змінити її фоновий емоційний стан у бік позитиву. Звертаючи увагу на те, як ми спілкуємось, і розуміючи, як необхідно розвивати позитивне мислення, ми здатні покращити емоційний баланс наших дітей.
Не забувайте мислити позитивно, казати «так» замість «ні». Людина стає більш щасливою в житті, якщо невпинно повторює «Так!».
Фахівці виявили, що негативні думки пов’язані з посиленням стресу і сприйняття себе як нещасної людини, а позитивні слова й думки – навпаки! Позитивні слова перетворюються на оптимізм, віру в себе й надію на майбутнє. Що наука каже про негатив Провідні вчені світу довели, що негативні думки, почуття та стрес пов’язані між собою. Наприклад, щоразу, коли ми вимовляємо слово «ні», наш мозок вивільняє гормони стресу й відповідні нейромедіатори, які приносять хаос у наше нормальне функціонування. Тобто коли ми озвучуємо негативні думки про хворобу, страх, неспокої, несхвалення або просто кажемо «ні», вивільняються додаткові стресові хімічні сполуки. І цей процес не обмежується тільки нами. Аналогічним чином реагує й мозок людей, які чують наші слова, що породжують в них неспокій і дратівливість. У результаті довіра та співробітництво між людьми підриваються. І якщо ситуацію не виправити, негатив може зруйнувати сімейні відносини та завдати емоційної травми. Сила позитиву Провідні фахівці-психологи виявили, як саме позитивні думки впливають на мозок. Вони показали, як подолати наше тяжіння в бік негативу, домагаючись співвідношення позитивних і негативних думок 3:1. Більше того, вони стверджують, що коли ми досягаємо покращення балансу, наші особисті взаємини стають більш теплими й наповненими турботою, а ми самі – більш продуктивними в роботі. Виховуючи бажання прагнути до такого балансу в наших дітей, ми формуємо їх життєстійкість – потужну навичку для успішного життя.
То як ми можемо допомогти дітям досягти оптимального балансу між негативними й позитивними думками? Як ми можемо допомогти їм розвинути позитивне мислення? Практики, які допомагають дітям мислити позитивно Психологи радять три способи розвитку позитивного мислення в дітей.
Навчайте дітей цікаво проводити час. Коли людина проводить час з родиною та друзями й робить те, що любить, це допомагає їй поглиблювати взаємини. Навчайте дітей планувати свій день так, щоб вони мали можливість проводити час із вами або кимось близьким для них, щоб у результаті зробити щасливими і себе, й дорогих людей. У кінці дня дозвольте їм насолодитись позитивними враженнями, розмірковуючи про те, що за день сподобалось їм найбільше.
Переконуйте дітей, що вони чудові. Коли діти усвідомлюють, що вони найкращі для своїх улюблених батьків, їх упевненість у собі зростає. Ми допомагаємо дітям досягти цього, демонструючи непідробний інтерес до них і до того, якими людьми вони хочуть стати в майбутньому. Особливо допомагайте їм повернути позитивні думки й почуття в ті моменти, коли діти пишаються собою й переповнюються до себе обґрунтованою повагою. Розкажіть їм, що, на ваш погляд, гідне такої поваги і що, відповідно, притаманне їм і дарує вам радість бути батьками таких дітей. Ще один аспект розвитку – це становлення дитячої самосвідомості. Самосвідомість дозволяє дітям бачити себе унікально несхожими на інших людей. Поступово діти приходять до усвідомлення власних думок, почуттів, поглядів і відчуттів, що призводить до міцного емоційного здоров’я й позитивного світовідчуття.
Розвивайте почуття вдячності. Коли діти вчаться розпізнавати та цінувати хороші моменти, вони отримують задоволення й радість від життя і розвивають свій оптимізм. Існує кілька способів навчити дітей вдячності вдома і школі. Один з них – це допомогти їм зосередитись на теперішньому моменті й заохочувати їх уяву. У той момент, коли до дітей приходить натхнення висловити свою подяку вголос, вдячність стає ще більш потужним і дієвим інструментом позитивного світогляду.
Основні принципи спілкування, які живлять позитив
Зробіть паузу, заспокойтесь.Дорослі відіграють велику роль у тому, як діти сприймають і реагують на негатив. Дослідження показує, що якщо під час спілкування з дітьми ви уповільнюєте свою мову, ви тим самим сприяєте відновленню їхнього спокою, особливо в тих випадках, коли діти відчувають тривогу чи гнів. Крім цього некваплива мова поглиблює взаємозв’язок з людьми, дозволяючи їм краще розуміти один одного.
Думайте про те, що і як ви кажете. Кажіть «так», коли це тільки можливо. Якщо ви не можете сказати «так», перефразуйте свою відповідь таким чином, щоб розмова проходила в позитивному ключі. Наприклад, якщо Наталя просить дозволу погуляти на вулиці до трьох годин ночі, ви, імовірно, відчуваєте величезне бажання відповісти: «Звісно ж, ні!». Але замість поспішної (негативної) відповіді спробуйте поставити запитання, яке відкриє діалог на цю тему. Ви можете спитати в Наталі: «Якби ти була матір’ю, що могло би переконати тебе дозволити своїй доньці гуляти так пізно?». Згодом ви можете змінити або не змінити свою думку, але головне, що ви залучите її до конструктивної розмови, яка допоможе їй зрозуміти ваш процес прийняття рішень. І ви звільните мозок дівчинки і свій власний від необхідності синтезування гормонів стресу!
Використовуйте позитивні фрази та спокійний тон голосу. Крики та сварки стимулюють вироблення в головному мозку шкідливих хімічних речовин. Якщо ви відчуваєте розчарування у вашій дитині, зробіть глибокий вдих і постарайтесь розслабитися, перш ніж почнете розмову. Позитивний зоровий контакт і теплий тон вашого голосу посилають позитивні сигнали в мозок дитини. Пам’ятайте, що коли батьки розмовляють у присутності дітей, однаково важливі як слова, так і форма їх подачі.
І, звісно, один з найкращих способів розвинути в дітей позитивне мислення – це власний приклад. Тому намагайтесь «бачити склянку наполовину повною». Шукайте яскраві сторони життя й використовуйте будь-які позитивні фрази, які тільки можете придумати! Ваші діти будуть робити те ж саме
3. Сімейна вправа
«Баночка щастя для формування позитивного мислення у сім’ї»
Заведіть собі баночку щастя у цьому році.
Оптимістичний настрій допомагає дітям рости більш здоровими і стати творчими, позитивними і незалежними в майбутньому. У всіх нас бувають важкі часи, які можуть тривати дні, тижні або навіть місяці.
Пережити такі періоди людям допомагає позитивне мислення, ефекти якого науково підтверджені. Психологи, використовуючи дані досліджень, встановили, що налаштування на успіх в конкретній справі може сприяти підвищенню імунітету до деяких інфекційних захворювань. У випадку з дітьми відбувається те ж саме. Як формувати позитивне мислення у дітей?
Що треба зробити Для початку вибираєте велику і красиву скляну банку. Вона і буде банкою щастя. Ви можете підписати її за допомогою маркера або приклеїти на неї красиву картинку. Банку треба розмістити на видному місці в будинку. Щодня батьки і діти повинні описати те, що найкраще трапилося з кожним з них протягом дня. Це можуть бути зовсім прості речі, наприклад, добре слово, посмішка, порада, допомога один одному, подяка за щось, колективна робота або спільна пісня в родинному колі.При написанні записки інформація, що міститься в ній, відкладається в мозку, навіть якщо ми цього і не усвідомлюємо. Записку складають і відправляють в банку. Коли банка буде заповнена, записки виймаються і читаються вголос.
Що дає застосування такої методики
Дитина навчиться думати про хороші речі, які трапляються з нею протягом дня.
Вона буде цінувати навіть незначні позитивні речі, які можуть бути непоміченими іншими людьми.
Дитина зможе відрізняти невеликі проблеми від дійсно істотних.
Дитина навчиться бути вдячною.
Все це поліпшить спілкування і атмосферу в цілому в сім’ї.
1.Кілька способів уникнути нудного карантину арт-марафон.
Чудово якщо маєш поруч людину, яка готова підтримати. Але життя доводить, що потрібно самому навчитися бути підтримкою для інших і ДЛЯ СЕБЕ у першу чергу. «Сад хороших думок» – це практика, що допомагає випрацювати украй важливу навичку самопідтримки. В якій би ситуації не опинилась дитина, вона зможе провести внутрішню роботу, зібратися, налаштуватися на позитив. А розпочнеться це вміння з цього плаката…
2. Інтерактивна лекція «Прокрастинація – це …»
Мета: обговорення сутності прокрастинації
Необхідні матеріали: не потрібні.
(Фрагмент книги П. Людвіга «Подолай прокрастинацію! Як перестати відкладати справи на потім»)
Автор книги, який на власному досвіді переконався в підступності прокрастинації, всебічно вивчив проблему, визначив причини її виникнення і запропонував кілька простих і дієвих способів боротьби з нею.
Коли ми не можемо переконати себе в невідкладності виконання необхідних або бажаних завдань, це означає, що ми прокрастинуємо. Замість важливих справ, що мають для нас сенс, ми займаємося чимось несуттєвим: дивимося серіали, поливаємо квіти в офісі, граємо в комп’ютерні ігри, їмо (навіть якщо не голодні), робимо повторне прибирання, безцільно тиняємося по кабінету або просто «плюємо в стелю». Пізніше через фрустрацію виникає відчуття безпорадності, що знову приводить до нічогонероблення.
Відмінності прокрастинації від ліні. Але увага! Прокрастинація – це не просто лінь. Ледача людина не хоче нічого робити і не відчуває ніякого занепокоєння з цього приводу.
Прокрастинацію не можна плутати і з відпочинком. Під час відпочинку ми наповнюємося новою енергією. При прокрастинації, навпаки, її втрачаємо.
Люди люблять залишати все на останній момент, пояснюючи це тим, що їм краще працюється в умовах авралу і наближення дедлайну. Але насправді це не так: відкладання справ на крайній термін – живильне середовище для стресу, докорів і неефективності. Тут не завадить згадати відоме прислів’я: «Не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні».
Існують нескладні інструменти (техніки, методи), здатні допомогти вам кожен день використовувати свій потенціал в повному обсязі. Їх застосування займе всього кілька хвилин в день, але в підсумку допоможе отримати кілька додаткових продуктивних годин.
1. Таблетки не існує
«Ну ось, і вони туди ж. Що ж робити? Змиритися?» Ні. Таблетки не існує, але існує кілька напрямів роботи з собою.
Немає чарівного пенделя, але є шляхи виходу:
1) побачити шляхи виходу;
2) вибрати пріоритетний;
3) зробити перші кроки.
У цьому вам може знадобитися серйозна підтримка і мотивація.
2. Знай, куди йдеш (Мотивація)
Без розуміння своєї мети ви просто не побачите шляхів. Ви знаходитесь немов у тумані, і куди не піди – все здається безглуздим. Необхідно побачити результат, напрямок і те, за чим ви туди хочете піти. Великий рубін, королівський алмаз, ваш особистий скарб.
Чому складно впоратися з прокрастинацією самостійно?
Тому що кожен шлях – суто індивідуальний, і на те, щоб знайти його, почати рух, вам потрібен поштовх, ресурс. А в стані сплячки ваші ресурси не активовані.
3. Записуйте успіхи
І під підтримкою я аж ніяк не маю на увазі маму, яка гладить вас по голові зі словами «ну, ти ж так стараєшся, що вже, всьому відразу не бувати…»
Подивіться: пройшов день, довгий день, повний турбот і клопотів. Що ви зробили класного протягом цього дня? Здається, нічого особливого? А тепер візьміть ручку і блокнот і запишіть мінімум п’ять своїх особистих досягнень за сьогодні.
Пишіть, виходячи з реалій сьогоднішнього дня, не порівнюючи і не оцінюючи свою «успішність». У різних обставинах успіхом і досягненням для вас може бути як щось глобальне, так і елементарні речі. Будьте об’єктивні. Тільки ви знаєте, що вам коштував той чи інший пункт.
І ось, у вас є наочно зафіксований доказ того, що ви на плаву, ви на рейках, і ви можете ворушитися. Потрібно просто зробити імпульс в ту, потрібну сторону.
4. Святкуйте свої успіхи!
Відзначте їх не простою «галочкою», як належне, з думкою про те, скільки ви ще могли б зробити, якби не… Відзначте свої успіхи як особисті досягнення, з усвідомленням, що ви – гідні відпочинку і похвали.
Прислухайтесь до своєї внутрішньої дитини – чого вона хоче, якої радості? Побалуйте себе улюбленим коктейлем, гарною книгою і відпочинком.
Фіксуючи свої успіхи, ви отримуєте імпульс до подальшої дії, підкріплений позитивними емоціями. А це – дуже ресурсний аспект.
5. Знайти підтримку (він же ресурс)
Ресурси бувають внутрішні і зовнішні.
Зовнішні: схвалення оточуючих, матеріальні предмети (їжа, одяг, прикраси, книги …), допомога, підтримка інших тощо.
Внутрішні: здоров’я, інтелект, позитивне мислення, висока самооцінка, здатність холоднокровно вести себе в критичних ситуаціях тощо.
У кожної людини є два життя: перше – те, яке вона проживає, друге – те, яке у неї могло б бути, якби вона не відкладала свої бажання і плани на потім.
Прокрастинація – схильність до постійного відкладання навіть важливих і термінових справ, що призводить до життєвих проблем і болючих психологічних ефектів. Прокрастинація – це хвороба сучасності, якої можна і треба позбутися. Бажаю Вам в цьому успіхів!
3. Хвилинка філософії……притчі для роздумів….
Притча про ціль життя Одного сонячного дня Хінг Ші вийшов прогулятися по берегу річки в супроводі трьох своїх учнів. Зупинившись на березі, Хінг Ші сказав: – Подивіться на річку, вона саме життя, то повільно, то бурхливо протікає. Ріка міняється з кожною миттю, ніколи не повторюючись двічі. Учні довго дивились на ріку, поки мудрець не спитав їх: – А як ви би йшли до своєї мети? Перший сказав: – Я би завжди боровся з течією, плив проти неї вперед, до мети, – відважно сказав один. – Це добре, – сказав Хінг Ші, – та ти ризикуєш одного разу втопитись, так і не подолавши річку. Моя тобі порада: до того , як плисти проти течії, взнай, чи твоя мета знаходиться в тому ж напрямку. Другий учень сказав : – А я буду плисти за течією, як цей пелюсток, що ковзає хвилею, і набрався би досвіду по дорозі. – Це добре лише тоді, якщо течія несе тебе до мети, інакше ти станеш подібним на пелюсток, якому байдуже, куди плисти, так як не важливо, де згнити. Третій учень відповів: – А я би плив до мети, постійно міняючи тактику, то пливучи за течією, то би боров її. – Твоя відповідь добра, та недостатньо розумна, – зауважив вчитель, – розвернувся і пішов додому. Тоді учні запитали його: – А твій шлях по ріці життя , вчителю, який? Він посміхнувся і сказав: – Я би не пускався в плавання. – Та хіба твоя мета досягнута?- здивувались учні. Ні, – сказав Хінг Ші,- та не до всякої мети можна добратися вплав.
Притча про терпіння Жив-був юнак з поганим характером. Батько дав йому повний мішок цвяхів і сказав забивати один цвях у ворота саду кожен раз, коли той втратить терпіння або посвариться з кимось. Першого дня він забив 37 цвяхів у ворота саду. Наступного дня навчився контролювати кількість забитих цвяхів, зменшуючи її з дня в день. Зрозумів, що простіше контролювати себе, ніж забивати цвяхи. Нарешті, наступив той день, коли юнак не забив ні одного цвяха у ворота саду. Прийшов він до батька і сказав йому цю новину. Тоді батько сказав юнаку, виймати один цвях з воріт, кожен раз, коли він не втратить терпіння. Настав той день, коли юнак зміг сказати батькові, що витягнув всі цвяхи. Батько підвів сина до садових воріт, і сказав: «Сину, ти чудово себе вів, але подивись, скільки дірок залишилось у воротах». Ніколи вони вже не будуть такими як раніше. Коли ти з кимось сваришся, і говориш йому неприємні речі, то залишаєш йому рани як у тих воротах. Можеш встромити в людину ніж, і потім витягнути його, але завжди залишиться рана. І буде неважливо, скільки разів ти попросиш пробачення. Рана залишиться. Рана, нанесена словами, спричиняє таку ж біль, як і фізична.
Притча про каву… Приходить до батька молода донечка і говорить: – Батько, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … Що мені робити? Проте замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку каву. – Що змінилося? – Запитав він свою дочку. – Яйце і морква зварились, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона. – Ні, доню моя, це лише на перший погляд так…. Подивися – тверда морква, побувавши в кип‘ятку, стала м‘якою і вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих умов – кип’ятку. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють. – А кава? – Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні і змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації …
Сам собі психолог або 4 психологічні завдання для всіх на кожен день
Всі люди на планеті – психологи. Всі – незалежно від статі, віку, освіти, а також культурного та інтелектуального рівня розвитку.
Чому так? Психологія, якщо уважно придивитися, є скрізь: в навчанні, в роботі, в сім’ї, в спілкуванні і взаємодії з людьми, вихованні дітей , житті будь-якої людини, рада вона цьому чи ні, просто пронизана психологією.
З раннього дитинства і до глибокої старості всі люди, по суті, тільки те і роблять, що намагаються вирішувати найрізноманітніші психологічні завдання, які перед ними ставить життя. Та ж картина спостерігається не тільки в масштабі життя, але і в масштабі одного дня, і навіть в масштабі однієї години. Хороший психолог – це людина, яка навчилася ці завдання успішно вирішувати, при цьому абсолютно не важливо, є у нього диплом чи ні.
Що ж це за завдання? Чому вони головні і чому треба намагатися їх успішно вирішувати? Якщо спробувати якось узагальнити і впорядкувати усе розмаїття психологічних завдань нашому повсякденному житті, то можна виділити 4 головні (ключові), з яких будуть витікати всі інші.
Завдання №1. Розібратися в собі.
Що значить розібратися в собі? По-перше, розібратися в собі – це означає усвідомити свої емоції, стани, переживання і думки, а також зрозуміти їх причину. По-друге, – це значить визначити свої можливості і обмеження, переваги і недоліки. По-третє, розібратися в собі – це значить зрозуміти, хто ти такий і чого, зрештою, ти хочеш від цього життя.
Для чого людині необхідно розібратися в собі? Для того, щоб мати можливість осмислено будувати своє життя і долю, і свідомо скеровувати їх у бажане русло. Люди, які цим питанням у своєму житті приділяють недостатньо уваги, дуже рідко бувають успішними і ніколи не бувають по-справжньому щасливі. « Не знає, куди пливти, жоден вітер не буде попутним ».
І навпаки, людям, які розібралися з питанням « Хто я такий (а) і що мені потрібно? » жити стає набагато простіше і спокійніше. Тому що з’являється ясність, стає зрозуміло, куди треба йти і що необхідно робити.
Ось як приклад кілька типових життєвих ситуацій, які ставлять перед людиною завдання:
Вибір професії чи роду діяльності.Для того, щоб правильно вибрати професію нам вкрай необхідно знати про себе дві речі: що мене найбільше цікавить, до чого найбільше лежить душа» і наскільки у мене вистачить сил і здібностей цим займатися професійно. Якщо ти такою інформацією про себе не володієш, усвідомлений вибір буде зробити вкрай важко.
Класифікація тарганів у голові.Останнім часом стала популярною розвага по знаходженню в собі психологічних проблем, страхів і комплексів. Своїх внутрішніх ворогів потрібно знати «в обличчя»! Заняття хоч і дивне, але, безумовно, корисне, особливо якщо потім з виявленими тарганами буде проведена серйозна корекційно-виховна робота.
Подолання власної ліні. Для того, щоб впоратися з власною лінню, спочатку необхідно розібратися в її причинах. « Чому я ніяк не можу змусити себе почати щось робити (зарядку, прибирання, річний звіт, нове життя), при тому, що чудово розумію – це необхідно зробити? В чому причина того, що мені не хочеться цього робити? » Від того, наскільки ця причина буде правильно нами розпізнана, буде залежати,наскільки ефективно буде обраний нами метод її подолання.
Визначення причин свого роздратування. « Чому мене так дратує, коли (чоловік-дружина, дитина, начальник, колега, сусід, батьки) щось робить або говорить? Чи дратує навіть просто фактом свого існування? »
Прояснити причини і механізми свого роздратування – це перший і найважливіший крок, щоб позбутися від цієї «токсичної» емоції, яка «зжирає» неймовірну кількість нашої енергії і псує життя нам і оточуючим. Для цього, в першу чергу, необхідно зрозуміти, що в тобі, особисто, реагує роздратуванням на людей і події. Роздратування твоє? Значить і причина лежить в тобі! Розберися в собі.
Розібратися у собі – означає зробити перший крок, щоб почати усвідомлено і цілеспрямовано змінювати своє життя на краще. Якщо підійти до цього завдання серйозно і відповідально, позитивні зміни у вашому житті не змусять себе чекати! До речі, коли бажання розібратися в собі стає дуже сильним, багато хто не витримує і йде вчитися на психолога.
Завдання № 2. Зрозуміти інших.
З дитинства людина опиняється «занурена» (часто, крім своєї волі) в дуже щільну та інтенсивну взаємодію з іншими людьми. Дитячий садок, потім школа, потім інститут, потім робота і скрізь люди, люди, люди. І всі від тебе постійно чогось хочуть, а ти, в свою чергу, постійно чогось хочеш від них. Для того, щоб нормально продуктивно взаємодіяти з людьми: спілкуватися, працювати, відпочивати, вкрай необхідно розуміти, хто вони такі, як вони влаштовані, що ними рухає, чим вони дихають і чим живуть. Або, кажучи психологічною мовою, нам необхідно розібратися в особливостях їх характеру, мотиви їхніх дій і вчинків, причини і зміст їх емоційних переживань, у їх уявленнях про Світ і людей і т. д. І знову життєві приклади.
Чому деякі люди постійно спізнюються?Люди можуть спізнюватися з різних причин. Можуть через елементарний брак організованості, можуть із-за погано розвиненого сприйняття часу (не «дружать» з часом). А може це неусвідомлений ненавмисний опір з їх боку? Або умисне нехтування моїми інтересами? Просто вони вважають свій час більш цінним, ніж мій, а свої справи важливіші моїх? Перш, ніж якось реагувати на ці запізнення (обурюватися, ображатися, боротися або змиритися) нам необхідно розібратися в причинах для кожного конкретного випадку (знайомої людини).
Чому люди не можуть позбутися від звички палити? Це брак сили волі або тютюн як занадто сильний наркотик? Вченими давно доведено, що фізіологія тютюнової залежності відіграє незначну роль. Куріння – це психологічна, а не фізіологічна залежність. Та, незважаючи на це, найчастіше, щоб кинути палити, сили волі та медикаментозних засобів буває недостатньо. Для того, щоб спроба була успішною, нам необхідно розібратися, з якими потребами і проблемами пов’язано куріння у людини, як воно «вбудовано» в психологічну структуру її діяльності і активності.
Чому деякі люди тяжіють до екстриму?Це ж нерозумно і абсолютно безглуздо, кожен раз так ризикувати найціннішим, що є у людини – її Життям. Перш ніж навішувати на цих людей ярлик « адреналінових наркоманів», необхідно зрозуміти, що ними рухає. Може бути, таким чином вони кидають виклик власним страху і це для них єдиний спосіб з ним впоратися? Або може бути, постійно кидаючи виклик своєму страху, вони усвідомлено загартовують свій характер? Може бути і таке, що спочатку («від природи») потреба в «гострих відчуттях» у цих людей настільки сильна, що екстремальний спорт – це для них єдиний конструктивний вихід.
Чому люди страждають (відчувають негативні емоції) з-за всякої нісенітниці? Чому одна і та ж ситуація, подія або новина викликає справжній емоційний «вибух» у однієї людини і залишає практично байдужим іншу? По-перше, в силу фізіології та особливостей нервової системи одні люди від природи більш емоційно чутливі, ніж інші. По-друге, люди емоційно реагують не на самі ситуації, а на свою власну інтерпретацію (бачення) цієї ситуації.
Для когось втрата роботи – це катастрофа, крах всіх життєвих планів і депресія, а для когось- можливість відпочити, «перезавантажитися» і почати, нарешті, займатися тим, чим давно мріялося.
Ми оцінюємо проблему іншої людини крізь призму свого досвіду, і часто нам здається, що ця, інша людина, кілька драматизує свою ситуацію. Драматизує через неправильну інтерпретацію. І якщо ми хочемо допомогти і підтримати, то повинні намагатися подивитися на ситуацію її очима. Зрозуміти інших – дуже важлива умова нормального взаємодії з людьми. Взаємодіяти і спілкуватися з людьми, виходячи з правильного розуміння їх характеру, емоцій і мотивів набагато простіше і продуктивніше. Якщо підійти до цього завдання серйозно і системно, якість відносин з оточуючими почне дуже відчутно поліпшуватися прямо у вас на очах
Завдання № 3. Управляти собою.
Чи замислювалися ви над тим, що людина-єдина жива істота на планеті Земля, яка може довільно (за власним бажанням і з власної волі) керувати своєю активністю, своєю поведінкою і своїм станом? Всі інші істоти такої конкурентної переваги позбавлені.
Чи замислювалися ви про те, що людина єдина істота, яка усвідомлює себе та може спостерігати за своїми думками, емоціями та поведінкою? Ці дві унікальні здібності накладають на нас певні зобов’язання: максимально сумлінно усвідомлювати і пізнавати себе (див. Завдання №1) і використовувати отримані знання для свідомого управління собою, своїм тілом і організмом, своїми статками та емоціями, своїм інтелектом і творчими здібностями і багатьом іншим.
Власне кажучи, коли говорять про самовдосконалення, то найчастіше говорять саме про формування навичок самоврядування. Без напрацьованих навичок свідомого самоврядування людина рідко буває успішним і ефективним. А без реалізації прагнення до самовдосконалення вона ніколи не буває по-справжньому щасливою – щасливі люди, це люди, які досягли майстерності в управлінні своїми здібностями.
Ось приклади того, як можна собою керувати і навіщо це робити.
Управління своїм тілом. Коли дивишся виступ талановитого акробата, гімнаста або танцюриста, відчуваєш захват і здивування перед їхньою майстерністю. При цьому, дивлячись на них, розумієш, що можливості людини по управлінню своїм тілом і своїми рухами воістину безмежні. Ті ж почуття і думки випробовуєш, коли дивишся і слухаєш гру музиканта-віртуоза – здається неймовірним, що людина може так володіти своєю тонкою моторикою і так володіти інструментом. Відчувати своє тіло і вміти ним керувати – це надзвичайно необхідні навички для успішної діяльності в різних сферах, так і для підтримки гарного самопочуття і міцного здоров’я. До речі, одним з найвідоміших методів формування цих навичок є йога, з допомогою якої, крім двох зазначених, формується ще одна дивовижна навичка – навичка управління і регулювання власними фізіологічними процесами: тиском, диханням, серцебиттям, глибокою м’язовою релаксацією та ін.
Емоційна саморегуляція.Наші емоції і наші емоційні стану – незмінні супутники нашого життя. Іноді вони бувають дуже сильними і буквально «затопляють»нашу свідомість, змушуючи втрачати контроль над своїми словами і діями. Будучи фоном нашої діяльності, емоції можуть як сприяти їй (інтерес, натхнення, ентузіазм), так і відчутно перешкоджати (розчарування, страх невдачі, нудьга). Крім того, тривале перебування в сильному і негативному емоційному стані може бути джерелом психологічної травматизації і фактором виникнення соматичних захворювань. У зв’язку з цим життєво необхідно мати в своєму арсеналі кілька методів емоційної саморегуляції і регулярно ними користуватися.
Управління інтелектуально-пізнавальними процесами. А чи знаєте ви, що одним із найголовніших факторів успіху будь-якої діяльності є навик довільної концентрації уваги? Саме цей навик забезпечує максимальну включеність нашого мозку рішення будь-якої складної задачі чи проблеми.
Настільки ж велике значення концентрація уваги має для якості і швидкості навчання. Хороша новина в тому, що цей навик не є вродженою здатністю – він практично повністю тренується і відповідні методики для його розвитку є.
Також існує досить велика кількість мнемотехнік для розвитку якості пам’яті, які при сильному бажанні з абсолютно рядовий пам’яті можуть зробити визначну. Крім того, існує велика кількість технологій «прокачування» інтелекту і мислення, що дозволяють максимально оптимізувати процес вирішення найрізноманітніших інтелектуальних і творчих завдань.
Інколи для досягнення бажаного результату людині може не вистачати мотивації. І тоді на допомогу приходять техніки самомотивації, коли людина самостійно намагається посилити силу своєї мотивації або змінити її якість та зміст.
Завдання № 4. Впливати на інших.
Також людина сама в змозі формувати у себе певну мотивацію, наприклад мотивацію досягнення, яка формується як наслідок позитивного досвіду подолання посильних труднощів і перешкод. Іноді бувають ситуації, коли існує надлишкова мотивація, і її, навпаки, треба послабити. Виявляється «перемотивововані» люди також малопродуктивні, як і «недомотивированні».
Людина живе серед людей і комуні кує з ними. Від інших людей, їх дій, вчинків, поведінки залежить задоволення багатьох її бажань і потреб. І щоб ці бажання задовольнялись, людина змушена так чи інакше впливати на інших людей і управляти їх поведінкою.
Ця задача аж ніяк не проста, оскільки у людей, на яких нам необхідно вплинути свої бажання, свої інтереси і свої плани. Тому людей навколо себе необхідно постійно переконувати і вмовляти, заінтриговувати і зацікавлювати, контролювати і направляти, карати і примушувати – тобто чинити на них вплив. І знову приклади. Змусити-умовити дитину прибирати у себе в кімнаті.Будь-яка нормальна дитина, природно, м’яко скажемо, не горить бажанням прибирати в кімнаті. Як донести до свідомості дитини, що порядок – це абсолютно необхідна побутова та робоча норма? Чи можна сильно не заморочуватися з її свідомістю, а домогтися від неї порядку невпинним тиском, батогом і пряником? Чи можна без батога, а тільки за допомогою пряника? І тут на допомогу нам приходить педагогічна психологія з усім своїм вельми багатим арсеналом рекомендацій і прийомів виховного впливу.
Керувати увагою аудиторії.Публічні виступи, доповіді, презентації – усе це, якщо ми хочемо аплодисментів, вимагає навичок з управління та переключення уваги аудиторії. Необхідно тримати увагу аудиторії «в тонусі», не даючи їй відволікатися. Необхідно постійно підігрівати інтерес і інтригу, постійно перемикатися з однієї форми подачі матеріалу на іншу, використовувати гумор, організовувати діалог з аудиторією і багато іншого. Якщо цього не робити, більша частина, що ви хочете донести до слухачів «проскочить» повз їх свідомості, як би ви не були логічні й послідовні у викладі матеріалу. Ми всі без винятку кожен день стикаємося з тими чи іншими психологічними завданнями. Ми так до цього звикли, що часто робимо це «на автоматі»: по шляху найменшого «опору» слідуючи нашим звичкам, керуючись нашим життєвим досвідом.
А між тим, життя нас вчить так, щоб ми постійно розвивалися і удосконалювалися фізично, особистісно та духовно. У цих завданнях міститься величезний потенціал для вашого зростання і розвитку – головне, не боятися їх вирішувати і не лінуватися прикладати до їх вирішення усвідомлених зусиль.
Допомагає при цьому знання психології? Безумовно! Психологія – це галузь, яка озброює нас знаннями про себе і про людей, і ці знання є життєво необхідними для успішного вирішення найрізноманітніших життєвих завдань і поліпшення якості нашого життя. Психологія – це галузь, яка озброює нас знаннями для нашого особистісного розвитку, вказуючи куди, як і з допомогою чого нам краще рости і розвиватися.
Арт –терапія у житті кожного…..
« Малюємо щастя»
( вправа з арт-терапії ) Арт-терапія – це терапія образотворчим мистецтвом з метою аналізу та позитивного впливу на психоемоційний стан людини. Арт-терапія не має протипоказань та обмежень по віку, не вимагає наявності мистецьких задатків, тому є доступною та зрозумілою для особистості кожного. Тож спробуємо! Вправа з арт-терапії «Карта щастя» Мета вправи – усвідомлення своїх почуттів та емоцій, приходить усвідомлення, куди рухатись для покращення якості свого життя. Тривалість – 15-20 хвилин. Матеріали – бумага формату А3 або А4, фарби, пензлик або олівці. Як виконувати: – покладіть перед собою папір; – уявіть своє щасливе життя, як Ви його бачите; – прочитайте список звичок для щастя та оберіть 3, що знайшли відгук у Вашій душі; – намалюйте ці три звички, а в центрі зобразіть своє щастя (це може бути будь-якій яскравий малюнок, що відображає Ваші щасливі почуття та емоції). Список звичок для щастя: 1. Сміх. Слухати, дивитись гумористичні передачі; читати веселі розповіді або роздивлятися веселі малюнки. 2. Ранкова гімнастика. 3. Читання книги. 4. Улюблена музика. 5. Масаж. 6. Спілкування з друзями. 7. Спілкування з сім’єю. 8. Гарно виспатись. 9. Робити собі подарунки. 10. Ароматна кава або чай. 11. Улюблені солодощі. 12. Перегляд позитивного фільму. По закінченню своєї роботи, уважно подивіться на неї і дайте відповідь на питання: – Що Ви відчуваєте в даний момент? P.S.: Додавайте в коментарі свої карти щастя.
Релаксація – це чудово!
Вправа « ЯК РАДІТИ КОЖНОМУ ДНЮ?» Життя буває дуже складним. Але завжди є привід для чогось хорошого і позитивного, навіть у найважчі моменти. Коли ми зосереджені на хороших речах та емоціях, у нас з’являється стимул жити та піклуватися про інших людей. Більшість кращих речей у житті — безкоштовні! Пропоную цікаву і корисну практику «П’ять хороших новин або п’ять позитивних емоцій». Щовечора пригадуйте, що за день у Вас було позитивного, які позитивні емоції Ви відчували. Спробуйте, це дійсно працює!
На виконання законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (із змінами), на виконання розпорядження Білозерського міського голови від 31.01.2022 №10р «Про організацію освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти Білозерської міської ради з 01.02.2022 по 11.02.2022», наказу відділу освіти Білозерської міської ради від 31.01.2022 № 24-ОД «Про організацію освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти Білозерської міської ради з 01.02.2022 по 11.02.2022», на підставі рішення педагогічної ради (протокол № 3 від 25.01.2022), з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби СOVID-19 та гострих респіраторних захворювань, розповсюдженню захворюваності серед учасників освітнього процесу, освітній процес для учнів 1-11 класів з 01.02.2022 по 11.02.2022 буде організований із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу
