Профілактика булінгу та кібербулінгу в учнівському середовищі

Профілактика булінгу та кібербулінгу в учнівському середовищі

Нині серед учнівської молоді надзвичайно загострилася проблема насильства, здійснюваного самими дітьми одне до одного. Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх ста років, однак вона ще й досі не вивчена. Перші публікації в Україні з’явилися 2005 р.

Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як утиск, дискримінація, цькування. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні, прагнення відновити справедливість; боротьба за владу; потреба підпорядкування лідерові, нейтралізації суперника, самоствердження тощо аж до задоволення садистських потреб окремих осіб.

Як показує практика, форми шкільного булінгу можуть бути різними:

  • систематичні кепкування з будь-якого приводу (від національності до зовнішнього вигляду дитини);
  • задирство;
  • фізичні і психічні приниження;
  • різного виду знущання;
  • бойкот та ігнорування;
  • псування особистих речей та ін.

Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній “винахід” — кібербулінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації.

Кібербулінг – це жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити дитину, в яких використовуються інформаційно-комунікаційні засоби: мобільні телефони, електронна пошта, соціальні мережі тощо.

Дослідники пропонують таку найзагальнішу класифікацію всіх видів булінгу:

1-ша група — прояви, пов’язані переважно з активними формами приниження;

2-га група — прояви, пов’язані зі свідомою ізоляцією, обструкцією скривджених.

Соціальна структура булінгу, як правило, має три елементи, а саме:

  • переслідувач (булі);
  • жертва;
  • спостерігач.

У сучасній науці існує декілька підходів до вивчення булінгу. Одні дослідники зосереджують увагу на пошуку й визначенні особистісних рис, характерних для особи булі та його жертви. Інші намагаються розглядати булінг як соціально-психологічний процес.

Ось як визначає типові риси учнів, схильних ставати булі, норвезький психолог Д. Ольвеус:

  • вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;
  • вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і вчителів);
  • вони не виявляють співчуття до своїх жертв;
  • якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.

Типові жертви булінгу також мають свої характерні риси:

  • вони полохливі, вразливі, замкнуті й соромливі;
  • вони часто тривожні, невпевнені в собі, нещасній мають низьку самоповагу;
  • вони схильні до депресії й частіше за своїх ровесників думають про самогубство;
  • вони часто не мають жодного близького друга та успішніше спілкуються з дорослими, ніж із однолітками;
  • якщо це хлопчики, вони можуть бути фізичнослабшими за своїх ровесників.

Ці риси є водночас і причиною, і наслідком булінгу. У той самий час, на думку окремих дослідників, відтворити типовий портрет агресора та жертви неможливо.

Деякі психологи фіксують увагу не стільки на індивідуальних властивостях дитини, скільки на її місці в групі. Ті діти, які активно не включені в групові процеси, тримаються осібно, менш товариські, як правило, є аутсайдерами і їх (інколи більш обдарованих і талановитих) не люблять у групі. У таких випадках знаходиться хтось, хто бере на себе роль виконавця групової волі. У результаті виникає булінг.

Говорячи про спостерігачів (ким би вони не були), учені відзначають такі їх типові характерні риси, як відчуття провини і відчуття власного безсилля.

Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин.

Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується.

Шкільний булінг — явище системне й комплексне. Тому, до  профілактики цього явища безперечно долучаються учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи. 

Дерзайте, ви талановиті

Дерзайте, ви талановиті

Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 Добропільської міської ради вітає Подкопаєва Єгора, учня 11-го класу (учитель Бєлявська О.О.), який посів І місце у міському етапі обласного конкурсу – огляду дитячої художньої творчості «Дерзайте, ви талановиті» в номінації “Інструментальне виконавство”

Ми усе можемо!

Ми усе можемо!

Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 Добропільської міської ради вітає Мась Валерію, ученицю 8-го класу (учитель Галбай К.О.), яка посіла ІІ місце у міському етапі обласного конкурсу – виставки робіт з декоративно–ужиткового та образотворчого мистецтва «Ми усе можемо!» в номінації «Декоративно – ужиткове мистецтво»

Міський туристський зліт

Міський туристський зліт

11 листопада 2020 року команда «Rockets» Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №18 у складі: Вініченко Денис, Сидоренко Єгор, Радченко Артур, Першке Андрій, Куліков Пасло та Кіриця Юліана (керівник команди Лозинська О.Ю.), прийняли участь у міському туристському зльоті серед  учнівської молоді м. Добропілля, присвяченого Дню Гідності та Свободи України (у дистанційному режимі), у молодшій віковій категорії.

Метою змагань було формування здорового способу життя, популяризації і подальшого розвитку спортивного туризму, активізації туристсько-спортивної роботи в закладах освіти міста, виявлення найсильніших спортсменів та команд для участі в обласних змаганнях, запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Змагання проводились у дистанційному режимі у мережі Інтернет, з використанням Інтернет-ресурсів: Telegram, YouTube, Google docs. Програма змагань включала завдання з Техніки пішохідного туризму (в’язання вузлів, та суддівство проходження технічних етапів з техніки пішохідного туризму) та Спортивного орієнтування.

За результатами змагань команда посіла ІІ місце у конкурсі «В’язання вузлів», І місце у конкурсі «Суддівство проходження технічних етапів з техніки пішохідного туризму». У загальному заліку оnline Зліту – 2020 з пішохідного туризму серед учнівської молоді м. Добропілля, присвячені Дню Гідності та Свободи України команда «Rockets» посіла ІІ місце.

Вітаємо призерів змагань та бажаємо підкорення нових вершин!

Наші перемоги

Наші перемоги

Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 Добропільської міської ради вітає Гарагу Анастасію, ученицю 11-го класу (учитель Рєзнік О.М.), яка посіла ІІІ місце в ІІ (міському) етапі ХІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка

Анастасія Гарага
Наші перемоги

Наші перемоги

Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 Добропільської міської ради вітає Пилипця Кирила, учня 11-го класу (учитель Желябіна Г.Г.), з перемогою в ІІ (міському) етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики

Кирило Пилипець

Заходи до Дня української мови та писемності

Заходи до Дня української мови та писемності

Уже традиційно на початку листопада у Білозерській загальноосвітній школі № 18 проходять заходи до Дня української мови та писемності, який відзначається 9 листопада. Цього року ця дата припала на відкриття  Тижня української мови , метою якого було розвиток творчих здібностей учнів, формування високоморальної особистості та виховання інтересу до народних традицій, повагу до рідного слова.

     Тиждень розпочався 9 листопада з демонстрування у фойє школи відеороликів, присвячених Дню писемності «Від Нестора літописця до сучасності». Учні 10 класу та вчителі долучилися до написання радіодиктанту національної єдності.

    У рамках Тижня була проведена акція «Вишиванка» для учнів 1-11 класів, конкурс газет «Перлини слова» та виставка малюнків «Подорож у літературний світ». Учні школи мали можливість взяти участь у виставці декоративно-ужиткового мистецтва «У пошуках заповітних скарбів». У бібліотеці школи на учнів чекала книжкова виставка-презентація «Не бійтесь заглядати у словник», з якою можна було ознайомитися протягом тижня. Урок української мови в 10 класі перетворився на мовознавчий турнір юних знавців мови «Буду я навчатись мови золотої». 

    Не залишилися осторонь і віртуальні заходи: учні взяли участь в обласній акції «Моя мова для мене, як мати – єдина», у челенджі «Навчай українською», онлайн-зустрічі «Українська. Історії зірок».

     Завершальним акордом Тижня української мови в нашій школі стало проведенням класними керівниками у своїх класах  виховних хвилинок, пов’язаних з темою Тижня. 

    Незважаючи на усі обмеження, пов’язані із карантинними заходами, Тиждень пройшов цікаво, жваво та весело, а учні стали найактивнішими учасниками усіх заходів.

Неповна сім’я – неповний вибір

Неповна сім’я – неповний вибір

Серед сучасних чоловіків і дружин багато таких, хто виріс у неповних сім’ях. Якщо ще недавно одинока мати чи розлучена жінка з дитиною була явищем винятковим, то в останні десятиріччя це явище набрало масового характеру.

Здавалося, б у неповній сім’ї дівчинка обов’язково повинна засвоїти материнську життєву позицію, а хлопчик – синову. Але все виявляється не так однозначно.

За відсутності батька дівчинка, зазвичай, переймає стиль жіночого домінування (хоча і не зрозуміло – над ким?), але в той же час відчуває незадоволення від того, що відсутня чоловіча фігура в її житті, здатна протистояти одноосібній владі матері і бути взірцем незалежності і сили. Ця нереалізована потреба дає про себе знати надалі. І жінка губиться перед вибором, яку стратегію використати – чи наслідувати засвоєний взірець і стати комусь опорою, або ж шукати насичення своєї глибинної потреби і самій на когось опертися.

Хлопчик, котрого виховувала мати, безумовно, більше схильний до набуття синової позиції. Однак будь-яка людина в своєму віковому розвитку проходить більш або менш виражений етап підліткового бунту, коли норми і цінності старшого покоління критично переосмислюються, а іноді й відкидаються. За відсутності батька цей своєрідний бунт виявляється спрямованим проти установок, прищеплених матір’ю. В результаті хлопчик починає обурюватися будь-якому жіночому впливу – іноді навіть всупереч здоровому глузду. Легко уявити, який жорсткий та непередбачуваний буде із нього чоловік.