Учнівське самоврядування дитячо-юнацької організації “РАЙДУГА”

Учнівське самоврядування дитячо-юнацької організації “РАЙДУГА” сприяє розширенню діапазону діяльності дорослих і дітей – членів єдиного колективу, можливості їх співдружності, творчому пошуку, ініціативи. Становлення організації проходить на демократичній основі.

Кількість дітей в організації – 356

Гасло організації: Наше гасло знають всі, більше справи, менше слів.

ЕМБЛЕМА ДЮО “РАЙДУГА”

В організації працюють 7 спілок:

  • Спілка «Знання»  
  • Спілка «Дозвілля»
  • Спілка «Інформація»
  • Спілка «Екологія»
  • Спілка «Охорона здоров’я та спорт»  
  • Спілка «Вожатий»
  • Спілка «Милосердя»

Координатор самоврядування: Наталя Сковородкіна, педагог-організатор

Mail: nataliatyustina@gmail.com

Лідер школи: Анна Мотрич

Mail: annamotrich2003@gmail.com

Створення діючої системи учнівського самоврядування, при якій можливе забезпечення сприятливих умов для розвитку у дітей та підлітків активної життєвої позиції, творчих здібностей та ініціативи самовираження особистості дитини та формування багатогранних духовних цінностей.

  • виховання в учнів відповідального ставлення до навчання та забезпечення необхідних умов для самовдосконалення;
  • вироблення вмінь і навичок організаційної роботи, соціального партнерства та взаємодопомоги;
  • формування навичок самоаналізу, самоорганізації та досвіду відповідального особистісного вибору;
  • формування особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією.

Членами організації «РАЙДУГА» є учні 1-11 класів, а також вчителі які працюють з учнівськими колективами. Участь у справах учнівського управління є добровільною.

Первинний осередок органу учнівського самоврядування «РАЙДУГА» – учнівський колектив класу. З кожним класом працює класний керівник на засадах співробітництва і співтворчості. До вирішення справ класу залучаються батьки.

Організація життєдіяльності класного колективу здійснюється органами самоврядування класу. Колективний орган самоврядування в класі – класні збори. Структуру, порядок і зміст роботи своїх органів, самоврядування класний колектив визначає самостійно.

Вищим органом учнівського самоврядування школи є педагогічна рада школи. Законодавчим органом учнівського самоврядування є Рада старшокласників, а виконавчим Рада спілок.

Вибори до Ради старшокласників та лідера школи відбуваються згідно до Положення про вибори Лідера та Ради старшокласників .

Діяльність Ради старшокласників та Спілок проходить згідно до положень та за затвердженими на зборі Ради плану.

Спілки здійснюють аналіз стану справ у відповідній сфері діяльності учнівського колективу та звітують у Раді у визначений для Спілки термін.

Зібрана інформація є основною для підведення підсумків змагань на звання «Кращий клас школи».

Рада учнівських спілок

Рада учнівських спілок – це об’єднання 7-ми спілок. Новий склад ради обирається під час проведення учнівських виборів.

Нормативно-правова база

Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність учнівського самоврядування:

  • Конституція України (від 28.06.1996 N 254к/96вр);
  • Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII (зі змінами);
  • Декларація прав дитини;
  • Європейська хартія місцевого самоврядування;
  • Європейська хартія про участь молоді в муніципальному та регіональному житті;
  • Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
  • Закон України «Про освіту» (від 04.06.1991.N1144-XII);
  • Закон України «Про охорону дитинства» (від 26.04.2001 N2402-ІІІ);
  • Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (від 01.12.1998 N 281-XIV);
  • Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій» (від 06.10.99 р. N 1284/99);
  • Державна цільова соціальна програма «Молодь України» (постанова КМУ від 28.01.2009 N 41).

Порушення прав жінок в Україні

Порушення прав жінок в Україні

Жінки в Україні мають рівні можливості з чоловіками, було б бажання і здібності їх втілити – така думка є доволі поширеною. Втім хибною, наголошують експерти і доводить статистика. Українки досі зазнають дискримінацій за ознакою статі. Радіо Свобода зібрало найбільш поширені порушення прав жінок в Україні.

1. Жертви домашнього насильства. Найбільшим кричущим порушенням прав жінок в Україні залишається домашнє насильство. Щороку від рук кривдників гине близько 600 українок, такими є дані МВС. У 2017 році до поліції надійшло понад 110 тисяч заяв від жертв домашнього насильства.90% українців, які потерпають від насильства, це жінки

«90% наших громадян, які потерпають від насильства, це жінки. Причини – стереотипи, що жінка – «берегиня дому», її функція – приготування їжі та догляд за дітьми. І щойно вона починає заявляти про свої права, то одразу ж піддається насильству – чи економічному, чи психологічному, чи фізичному, чи сексуальному. І з’явилася нова тенденція: якщо жінка намагається вирватися з кола домашнього насильства, то тоді методи стають більш виточені», – каже представник омбудсмена з питань рівності і недискримінації Аксана Філіпішина.

Щохвилини від домашнього насильства в Україні страждає три жінки, констатує президент організації «Ла Страда Україна» Катерина Левченко. Минулого року через знущання вдома до правоохоронців і на гарячу лінію звернулися понад 150 тисяч осіб. Втім, це лише 10-15% від загальної кількості реальних випадків, наголошує експерт.

Попри масштаби домашнього насильства в Україні, проблема перебуває переважно «в тіні». Ба більше, поширений принцип – «сама винна», відтак жертви намагаються замовчувати страждання, кажуть експерти. Показовим є те, що 68% українок не вважають проявом насильства приниження. Лише для 49% жінок насильство – це побої, а для 56% – зґвалтування. Такі результати опитування Українського інституту соціологічних досліджень.

2. Отримують меншу зарплатню. Жінки в Україні зароблять у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Такими є дані Державної статистики. За інформацією рекрутингових агенцій, ця різниця ще вища.

Однією з причин цього є те, що окрім оплачуваної роботи на плечі жінки лягає домашня праця, яка вважається «жіночою» – прибирання, готування, догляд за дітьми, констатує директор Центру соціальних і трудових досліджень Ніна Потарська.Жінка змушена, як правило, працювати в дві зміни.Ніна Потарська

«Жінка змушена, як правило, працювати в дві зміни. Тому обирає менш оплачувану роботу, але з більш гнучкими умовами. Бо є купа обов’язків, які чомусь вважаються лише жіночими, хоча народження дітей – це благо для всього суспільства», – каже Потарська.

Зібравши інформацію по 217 країнах, дослідники підрахували, що домашня робота і догляд за родиною займає в житті жінки 23 роки.

Окрім того, заробляти більше заважає «скляна стеля» – умовна кар’єрна планка, вище якої жінка «не стрибне», зауважує координатор проектів «Українського жіночого фонду» Мілена Горячковська.

«Жінки не допускаються на вищі посади з вищою зарплатнею, а працюють переважно в тих сферах, де нижчий прибуток. Серед керівників дитячих садочків – жінок багато, а серед керівників університетів їх фактично немає. І так в усіх галузях», – каже Горячковська.

3. Мають меншість у владі. Відповідно до аналітичного звіту комісії Ради Європи з питань гендерної рівності за 2017 рік, Україна перебуває в групі країн із найнижчим представництвом жінок у владі.

Український парламент усього на 12% складається із жінок. Попри те, що цей показник є рекордним за всі попередні скликання, він досі залишається низьким, порівняно з практикою демократичних країн, наголошують експерти. Так, у країнах ЄС жінок у парламентах в середньому удвічі більше – 26%. А у Швеції, Фінляндії, Іспанії – понад 40%. Не набагато краща ситуація і в регіонах України.

4. Обмежені у кар’єрі. Важливим кроком на шляху до гендерної рівності стало скасування розподілу професій на «жіночі» і «чоловічі». Та це ще не означає, що в Україні зникла дискримінаційна практика чи не лишилося заборонених професій, кажуть експерти.

Наприклад, у війську досі є низка «нежіночих» професій, затверджені наказами із грифом «з обмеженим доступом», зауважує експерт з гендерних питань Олена Суслова. Крім того, в Україні досі не дератифікована Конвенція Міжнародної організації праці 1935 року, яка забороняє роботу жінок під землею і в шахтах.

«У нас є заборонені професії і цивільного характеру, і в секторі безпеки й оборони. І справа не в кількості, а в їхньому існуванні. Українським жінкам заборонені всі професії, які стосуються військово-морських сил. Як колись сказав мені один юрист із Міноборони: щойно ми збудуємо перший човен, одразу будемо думати про дозвіл жінкам на ці професії. Але поки вони всі закриті. Нині в українській армії працює жінок не менше, ніж в деяких в країнах світу. Але у нас ніколи не було і досі немає жінки-генерала», – каже Олена Суслова.До жінок висуваються такі вимоги, як вік, зовнішні дані, хоча робота, яку пропонується виконувати, абсолютно не потребує таких характеристикАксана Філіпішина

Також важливо побороти дискримінацію жінок у головах роботодавців, наголошують експерти. «Ми помічали і реагували на випадки дискримінації за ознакою статі в оголошеннях про вакансію. До жінок висуваються такі вимоги, як вік, зовнішні дані, хоча робота, яку пропонується виконувати, абсолютно не потребує таких характеристик», – зауважує Аксана Філіпішина.

За підрахунками експертів Всесвітнього економічного Форуму в Давосі, подолати різницю в можливостях працевлаштування та оплаті праці для чоловіків і жінок світ зможе через 170 років.

5. Заручниці стереотипів. «Жінка-берегиня», «господарка», «для «жіночого щастя» потрібні «кохання» і «родина» – такі стереотипи про жінку закріпилися у свідомості українців. Експерти констатують: сексизм в Україні поширений скрізь – в рекламі, ток-шоу, політиці і в побуті.Я називаю сексизм посмішкою чеширського кота. Кота немає, а посмішка єОлена Суслова


День пам’яті захисників України

День пам’яті захисників України

Сьогодні, 29 серпня, учні та вчителі Білозерської ЗОШ № 18 вшанували пам’ять захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України