ТОКСИЧНІ БАТЬКИ. ХТО ВОНИ?

ТОКСИЧНІ БАТЬКИ. ХТО ВОНИ?

Хто такі «токсичні батьки»? Вибудовувати життя дитини за своїми правилами, вимагати від нього реалізації мрії або підтримання статусу в суспільстві, шантажувати і дорікати, плекати почуття сорому і провини, і багато іншого – це і означає бути «токсичними батьками». Тут важливо пам’ятати про те, що такі батьки самі були колись дітьми і, імовірніше за все, з ними поводилися так само, як вони діють зараз. Вони успадковують поведінку своїх батьків і рідних, несвідомо завдаючи шкоди своїм дітям. Цю поведінку можна назвати токсичними відносинами в сім’ї. Такі батьки можуть бути глибоко травмовані, так як їх «маленька дитина» свого часу не отримала бажаної підтримки або турботи.
Необхідно в першу чергу оцінити свою поведінку, ретельно проаналізувати свою манеру спілкування з дитиною і постаратися «вичленити» зі своїх вимог ті, що формують у маленького члена сім’ї почуття страху або провини. І, звичайно ж, розібратися в собі – можливо, за допомогою психолога – щоб припинити негативно впливати на зростаючу людину.

Основні прояви та наслідки:

«Будь краще, ніж інші, тільки пам’ятай про те, що все одно цього недостатньо»
Один з яскравих прикладів ставлення до дитини, не як до суб’єкта, а, скоріше, об’єкта, «достигатора» зовнішніх цілей – ознака токсичних відносин. Дитина повинна завжди бути першою, прагнути стати кращою, ніж хто-небудь ще. Досягнення дитини визначають соціальний статус батьків в очах інших і його самого. Внутрішні якості і бажання дитини оцінюються нижче, ніж зовнішні показники: оцінки, нагороди. При цьому, ефект від досягнення однієї мети відразу нівелюється тим «що пора рухатися далі і досягати більшого». Дитина відчуває, що вона не є прикладом захоплення або любові, так як завжди «недо»: недостатньо розумний, недостатньо хороший, недостатньо високу оцінку отримав і т.д.

«Розкажи мені все, довіряй мені і не дивуйся, коли я розповім про це всім родичам і сусідам»
Улюблена фраза батьків на зауваження дитини, що її таємницю розкрито: «А що тут такого?». Ваша дочка довірилася вам і розповіла про свої почуття до якогось хлопця в класі, а на наступний день дізнається, що мама розповідає про це своїм подругам за чаєм. Звідки тут буде формуватися довіра? Не дивуйтеся, якщо ваша донька чи син швидше будуть розповідати свої секрети подругам або друзям, ніж поділяться ними з вами. Це про неповагу особистого простору і почуттів, вашої неповаги до дитини.

«Бійся мене і люби мене»
Коли відчуваємо себе нещасними, ми прагнемо зробити такими ж оточуючих нас людей, в першу чергу рідних і близьких. Ця стратегія говорить про глибоку травмованості батьків. Заподіювати психологічну біль, насильство дитині заради її «блага». У таких ситуаціях дитина вже по дзвону ключів і ході здатна визначити, в якому настрої батьки. Таке життя подібне пороховій бочці, так як ніколи не вгадаєш, чого очікувати від дорослого, якщо іграшки розкидані або чимось йому не догодив. Емоційна атака батьків ховається під несподіваною формою турботи, доброти або опіки. Така невизначеність сприяє розвитку тривожності і невротизації у дитини в майбутньому.

«Дай мені спокій і не смій відходити від мене»
Сепарація, один з необхідних етапів формування і розвитку особистості, переживається болісно, ​​особливо в токсичних відносинах. Будучи дорослим, дитина таким не сприймається, вона завжди залишається «моїм маленьким сином або донькою». Тому всі справи дорослої дитини не такі важливі, як справи дійсно дорослих. Якого б віку не була би дитина, вона залишається безправною істотою, яка не може приймати повноправної участі в раді сім’ї, її не хочуть відпустити і випустити на волю. Проте, докоряють: «якщо щось не подобається, будь ласка, купуй квартиру і живи окремо!»

“Я ж тобі казала”
Дитину привчають дотримуватися вказівок батьків, а в разі невдачі звинувачувати тільки себе. Замість того, щоб підтримувати і піклуватися, дитина виявляється цього позбавлена, або сприймаючи підтримку батька, як сердечну послугу з його боку. Найчастіше батьки навіть не усвідомлюють, який потужний негатив закладений в цій фразі. Дитина вже усвідомила, що зробила помилку і була неправа, а ця фраза лише підтверджує це, як ще одне покарання за непослух. Будь-які помилки, що здійснюються дитиною, вчать її життя, і вони не варті такої критики з вашого боку.

Діти токсичних батьків
Такі тактики вибивають з рівноваги дитину, так як несуть в собі суперечливий посил. Дитина не розуміє, як це одночасно «бути поруч і відійти». Суперечливі послання токсичні для психіки дітей. При такій неадекватній поведінці дитина вчиться швидше дорослішати, щоб зуміти пристосуватися і вижити; щоб таких вразливих і незрілих батьків зайвий раз не турбувати.
Щоб впоратися з токсичними взаємовідносинами, важливо проговорювати свої почуття, що дітям, що батькам. Важливо пам’ятати про свої особистісні і територіальні межі, не порушувати їх (що дітям, що батькам), розраховувати на свої сили і свої ресурси, виробляти свої правила життя і стратегії розвитку, грунтуючись, більшою мірою, на свій досвід і своїми бажаннями.
Marya Velichko

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *